Справа № 201/12174/14-ц

Провадження № 2/201/761/2015р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2015р. Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого - судді - Ткаченко Н.В.

при секретарі - Алпенідзе К.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів за договором підряду, відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА _1 18.09.2014р. звернувся до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська із позовом до ОСОБА_2 про стягнення суми передоплати 58 439 грн., суми збитків 34 698 грн., суми інфляцій 15 535,75 грн., а всього 108 672, 75 грн., стягнення 3-х відсотків річних у розмірі 1 446,81 грн., суму пені 15 601,09 грн., а всього 17 047, 90 грн.. стягнення моральної шкоди в сумі 10 000 грн. (з урахуванням уточнених вимог 19.03.2015р.) (а.с. № 1 – 7, 110 - 114).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 05.06.2014р. між ним та ОСОБА_2 укладено договір будівельного підряду на виконання робіт з реконструкції покрівлі, облаштування мансардного приміщення та формування прорізу з улаштуванням сходового маршу за адресою: м. Дніпропетровськ, по вул. Володі Дубиніна б. 85. Згідно п. 1.3 договору найменування, кількість, вартість виконуваних робіт повинна відбуватися згідно додатку № 1, який є невід’ємною частиною до договору. Додатком передбачено три етапи виконання робіт: 1 - прибирання утеплювача з перекриття, 2 - демонтаж, монтаж, ґрунтовка, фарбування металевої конструкції покрівлі, 3 - пристрій покрівельного покриття. Вартість робіт за становить 261 193 грн. (п. 2.2.) Згідно п. 3.1. договору строк виконання робіт - 45 календарних днів з моменту підписання. Строк дії договору - до 31.12.2014 року. На виконання п. 2.3. договору позивач сплатив відповідачу передоплату у розмірі 161 500 грн. (частинами: 05.06.2014р. – 9 000 грн., 10.06.2014р. – 91 000 грн., 16.06.2014р. – 35 000 грн., 28.06.2014р. – 25 000 грн., 08.07.2014р. - 1 500 грн.)

Втім ОСОБА_2 не виконав роботи у повному обсязі, а саме, не виконав два етапи робот. Були здійснені роботи по прибиранню утеплювача з перекриття, демонтаж, монтаж, ґрунтовка, металевої конструкції покрівлі та часткове придбання матеріалу. Третій етап не виконано - будівництво покрівельного покриття. Між тим, відповідач виконав роботи, що не передбачені договором. Їх результат несе загрозу міцності та несучої здібності будинку. Ці роботи не передбачені проектною документацією та додатком до Договору № 1. Відповідач здійснив ці роботи без погодження із позивачем, за власним бажанням. Згідно із п. 1.4. договору роботи, матеріали, та інші витрати, не передбачені договором, оформлюються додатковою угодою у письмовій формі та оплачуються замовником додатково. Додаткова угода на виконання додаткових робіт та придбання матеріалів не укладалася. В порушення п. 6.2.4 договору відповідач не повідомив його про наявність загрози міцності та здібності будинку. Згідно виготовленого на його замовлення висновку спеціаліста від 17.06.2014р. виконанні роботи сприяють існуванню загрози міцності та несучої здібності в цілому будинку та окремих його елементів. Внаслідок непрофесійних дій відповідач він здійснив роботи з укріплення міцності та несучої здібності будинку - розібрання монолітного поясу під балками посилення по усій довжині, які виконані спеціалістом ОСОБА_3, з яким він уклав договір на виконання робіт підряду №2014-08-04 від 04.08.2014р. Вартість цих робіт склала 3 550 грн., які він сплатив, що підтверджується договором підряду та розпискою. За проведення будівельного дослідження будинку поніс витрати у розмірі 3 000 грн.

Таким чином, внаслідок некваліфікованих дій відповідача, поніс збитки у розмірі 6 550 грн.

У порушення п. 1.4 договору відповідач придбав матеріали, що не передбачені Додатком № 1 до договору, а саме: болти, гайки, шайби на суму 32 грн. (чек від 10.06.2014р.), скоби на суму 15 грн. (чек від 11.06.2014р.), плівки на суму 948 грн. (чеки від 10.06.2014р., від 18.06.2014р., від 23.06.2014р.), проволока вартістю 25 грн. (чек від 13.06.2014р.), колесо вартістю 235 грн. (чек від 12.06.2014р.), совок вартістю 25 грн. (чек від 12.06.2014р.), віник вартістю 23 грн. (чек від 12.06.2014р.), рукавички вартістю 100 грн. (чеки від 11.06.2014р., 23.06.2014р.), розчинник вартістю 20 грн. (чек від 17.06.2014р.), електроди на суму 1 600 грн. (чеки від 17.06.2014р., від 25.06.2014р., від 23.06.2014р., від 07.07.2014р., від 09.07.2014р.), нитки, олівець, маркер, крейди, краги для зварювання на суму 156 грн. (чек від 18.06.2014р.), гвоздики на суму 17 грн. (чек від 12.06.2014р.), батарейка вартістю 10 грн. (чек від 18.06.2014р.), піна вартістю 65 грн. (чек від 04.07.2014р.), щітка по металу вартістю 70 грн. (чек від 04.07.2014р.), валики на суму 210 грн. (чек від 04.07.2014р., від 02.07.2014р., від 08.07.2014р.), рулетка вартістю 40 грн. (чек від 04.07.2014р.), макловиця вартістю 125 грн. (чек від 02.07.2014р.), кисті радіаторні на суму 75 грн., распіратори на суму 100 грн. (чек від 11.06.2014р., від 02.07.2014р.), уайтспіріт на суму 630 грн. (чеки від 02.07.2014р., від 07.07.2014р., від 09.07.2014р.) арматура на суму 621 грн. (чек від 19.06.2014р., від 17.06.2014р.), цемент на суму 2703 грн. (чеки від 16.06.2014р., від 20.06.2014р., від 25.06.2014р.), щебеню на суму 923 грн. (чеки від 16.06.2014р., від 20.06.2014р.), піску на суму 1 332 грн. (чеки від 16.06.2014р., від 25.06.2014р., від 20.06.2014р.), полоси на суму 100 грн. (чеки від 19.06.2014р.), лампа вартістю 20 грн., мітла вартістю 45 грн. (чек від 04.07.2014р.), а також сплачено за роботи по порізу на суму 870 грн. (чек від 04.07.2014р.) . Всього 11 137,00 грн.

Крім того, відповідачем витрачено на придбання матеріалів більше ніж передбачено додатком № 1 до договору, а саме: придбання швелеру №30 та швелеру № 10 погоджено на суму 23 578 грн., а придбано на суму 29 490 грн. тобто на 5 922 грн. більше; кутків погоджено на суму 1 649 грн., а придбано на 9 118 грн., тобто на 7 469 грн. більше; листів розміром 10мм погоджено на суму 178 грн., а придбано на 534 грн., тобто на 356 грн. більше; листів розміром 6 мм погоджено на суму 1513 грн., а придбано на 2 492 грн., тобто на 979 грн. більше; ґрунтовки погоджено на суму 450 грн., а придбано на суму 1050 грн., тобто на 600 грн. більше; електродів погоджено на суму 400 грн., а придбано на суму 960 грн., тобто на 560 грн. більше; кругів погоджено на суму 150 грн.,а придбано на суму 310 грн., тобто на 150 грн. більше; ґрунтовки погоджено на суму 450 грн., и придбано на суму 1425 грн., що на 975 грн. більше. Всього витрачено на матеріали більше ніж погоджено на загальну суму 17 011 грн.

Даними діями порушені вимоги ч. з ст. 844 ЦК України щодо заборони вносити зміни до кошторису без погодження сторін договору, що призвело до спричинення збитків на загальну суму 28 148 грн.

Крім того, позивач посилався на те, що під час укладання договору між нами існувала домовленість про придбання ОСОБА_2 9-ти мансардних вікон. У додатку до договору вартість 9-ти мансардних вікон та їх монтаж погоджено на суму 104 202 грн. На придбання вікон відповідачу передані кошти. Пізніше позивач з’ясував, що вартість вікон складає 75 505грн.50коп., тобто менше ніж відповідач зазначив. Відповідачем не була здійснена повна оплата вартості вікон, а внесена лише передоплата у розмірі 40 000 грн. Такі неправомірні дії зі сторони відповідача призвели до того, що він був змушений сплатити компанії постачальнику вікон залишкову вартість вікон у розмірі 36 011,99 грн., що фактично призвело до додаткових витрат.

Відповідачем виконано два етапи робіт: 1 - вартістю 10 796 грн. та 2 - вартістю 21 646 грн., всього на 34 442 грн. Також позивач вніс передоплату за вікна у розмірі 40 000 грн., всього 34 442 грн. З урахуванням передоплати за роботу відповідача в сумі 161 500 грн., всього вартість роботи складає 58 439 грн.

Позивач з 21.07.2014р. неодноразово звертався до відповідача із вимогою повернути кошти та сплатити збитки. Але до цього часу відповідач відмовляється сплачувати збитки, повертати передоплату.

Посилаючись на ч.2 ст. 852 ЦК України, вважає, що відповідач не виконав роботи у повному обсязі, та допустив істотні відступи від умов договору, недоліки в роботі, тому договір будівельного підряду повинен бути розірваний.

Крім того, на підставі п. 7.3 договору, яким передбачено сплату неустойки у вигляді пені у розмірі 0,5 % від суми заборгованості за кожний день прострочення, вважає, що із відповідача підлягає стягненню неустойка.

Зазначає, що протиправними діями відповідача йому спричинена моральна шкода, яку він оцінює у 10 000 грн., і яка полягає у занепокоєнні за схоронність своїх грошей, хвилюванні, яке виникло у зв'язку з необхідністю жити в домі, який міг впасти, позбавлення житла.

Позивач зазначає, що договір підряду є публічним договором. До відносин за договором будівельного підряду застосовується законодавство про захист прав споживачів. Правовідносини щодо виконання робіт (надання послуг) регулюються положеннями ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів», згідно із якою за наявності у роботі (послузі) істотних недоліків споживач має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Тому, посилаючись на ст. 10, п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів», норми ст.ст. 15, 16, 22, 23, 549, 610, 611, 625, 638, 837, 846, 849, 875, 883 ЦК України, вважає, що відповідач повинен відшкодувати завдані йому збитки з урахуванням санкцій та сплатити моральну шкоду.

Представник позивача – ОСОБА_4 (діє за договором від 10.09.2014р. – а.с. № 44-45) в судових засіданнях 19.05.2015р. та 09.06.2015р. позовні вимоги підтримала та просила суд їх задовольнити.

Представник відповідача – ОСОБА_5 (діє на підставі довіреності від 16.02.2015р. - а.с. № 104), який прийняв участь у судовому засіданні 19.05.2015р. (а.с. № 129), проти позову заперечував. Письмові заперечення проти позову 13.02.2015р. надавав також і інший представник – ОСОБА_6 (діє за дорученням від 09.12.2014р. - а.с. № 93, 97 - 99).

Сторона відповідача у своїх запереченнях відзначала, що норми ст.ст. 638, 875, 877 ЦК України визначають умову надання замовником, якщо інше не встановлено умовами договору, затвердженої проектно-кошторисної документації, що містить визначення предмета договору будівельного підряду, як умову істотну. Також про обов'язкову наявність в договорі умови про склад, зміст, порядок надання проектно-кошторисної документації вказує норма ч.2 ст. 877 ЦК України.

Умовами п.п. 6.1.1. договору, обов'язок надання проектної документації покладено на позивача по справі, але склад і зміст проектно-кошторисної документації, порядок та строки її надання виконавцю умовами договору не врегульовано.

Оскільки замовник зобов'язання щодо надання виконавцю проектної документації не виконав, договір слід розцінювати як такий, що не був укладений, а тому не може регулювати цивільні відносини, які виникли між сторонами, змінювати або припиняти цивільні права та обов’язки позивача та відповідача і бути підставою для настання цивільно-правової відповідальності.

Крім того, договір будівельного підряду укладено з виконавцем як із фізичною особою, що суперечить нормам Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», згідно із п. 11 ч. 1 ст. 9 якого ліцензування підлягає будівельна діяльність. Пунктом 1.2. наказу Мінрегіонбуду від 27.01.2009р. № 47 «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності у будівництві, пов'язаної з створенням об’єктів архітектури» господарська діяльність у будівництві, пов’язаної із створенням об'єктів архітектури, підлягає ліцензуванню у порядку, визначеному законодавством. Тому відповідач не може бути суб’єктом відносин будівельного підряду. Враховуючи викладене, просить відмовити в задоволені позову повністю.

09.06.2015р. до канцелярії суду надійшла заява представника відповідача ОСОБА_5, в якій він просив відкласти розгляд справи, призначеної на 09.06.2015р. (а.с. № 136).

Суд, своєю ухвалою від 09.06.2015р. (винесеною без виходу до нарадчої кімнати – а.с. № 152) відмовив у відкладені розгляду справи за клопотанням представника відповідача з огляду на те, що це третя заява представників сторони відповідача, раніше заяви про відкладення справи надавалися на 04.02.2015р. та 25.03.2015р. (а.с. № 92, 116), крім того, в судовому засіданні 19.05.2015р. представник відповідача приймав участь та мав можливість донести суду свої заперечення проти позову. При прийнятті рішення про відмову у відкладенні слухання справи 09.06.2015р. судом прийняті до уваги і ті обставини, що у відповідача ОСОБА_2 по цій справі є 2 представника – ОСОБА_6 (а.с. № 93) та ОСОБА_5 (а.с. № 104). Крім того, приймаючи таке рішення суд виходив з вимог ст. 157 ЦПК України щодо розумних строків розгляду справи, яка перебуває в провадженні суду з 18.09.2014р.

За таких обставин суд вважав за можливе закінчити 09.06.2015р. розгляд цієї справи за відсутності представника відповідача на підставі ст. 169 ЦПК України та винести по справі рішення на загальних підставах, встановлених ЦПК України, оскільки обидва представника відповідача надавали суду письмові та усні заперечення по справі та вони будуть враховані судом при розгляді цієї справи (а.с. № 97-99, 129-130).

Суд, вислухав представників сторін, вивчивши матеріали справи, вважає, що в задоволені позовних вимог слід відмовити з наступних підстав.

Як встановлено судом, 05.06.2014р. між фізичними особами - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір підряду, предметом якого є виконання комплексу робіт з реконструкції крівлі, облаштування мансардного приміщення за рахунок чердачного, передбачених проектом та дизайнерськими розробками, формування прорізу з улаштуванням сходового маршу за адресою: м. Дніпропетровськ, по вул. В. Дубиніна, буд. 85 (а.с. № 11, 12).

Згідно п. 1.3 договору найменування, кількість, вартість виконуваних робіт повинна відбуватися згідно додатку № 1, який є невід’ємною частиною до договору (а.с. № 13).

Додатком передбачена вартість трьох етапів виконання робіт в сумі 261 193 грн.: 1 - прибирання утеплювача з перекриття – 10 796 грн., 2 - демонтаж, монтаж, ґрунтовка, фарбування металевої конструкції покрівлі – 52 235 грн., 3 - пристрій покрівельного покриття – 198 132 грн.

Як вказав позивач, на виконання п. 2.3. договору він сплатив відповідачу передоплату у розмірі 161 500 грн. (05.06.2014р. – 9 000 грн., 10.06.2014р. – 91 000 грн., 16.06.2014р. – 35 000 грн., 28.06.2014р. – 25 000 грн., 08.07.2014р. - 1 500 грн., на підтвердження чого надав записи з підписами відповідача про отримання (а.с. № 28).

Відповідач для підтвердження вартості придбаного матеріалу надавав товарні та фіскальні чеки (а.с. № 29 – 41).

Позивач вказує, що ОСОБА_2 не виконав два етапи робот. Були здійснені роботи по прибиранню утеплювача з перекриття, демонтаж, монтаж, ґрунтовка, металевої конструкції покрівлі та часткове придбання матеріалу. Третій етап не виконано - будівництво покрівельного покриття. Також виконав додаткові роботи, не передбачені додатком до договору, без погодження з ним, без укладення додаткової угоди, проектної документації, що є порушенням умов п.п. 1.4., 6.2.4. договору. При цьому, обґрунтовуючи вимоги про відшкодування збитків, позивач посилався на те, що правовідносини за договором підряду регулюються нормами ст. ст. 837, 843, 846, 875, 883 ЦК України про будівельний підряд.

Між тим, суд доводи позивача про те, що між сторонами укладений договір будівельного підряду і що правовідносини регулюються саме цими нормами, оцінює критично.

Так, за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта (ст. 875 ЦК України).

Правове регулювання договору будівельного підряду здійснюється § 3 гл. 61 ЦК, Законами України "Про інвестиційну діяльність", "Про майнову відповідальність за порушення умов договору підряду (контракту) про виконання робіт на будівництві", Положенням про підрядні контракти у будівництві України та іншими спеціальними правилами. Основною сферою застосування даного договору є підприємницька діяльність.

Особливістю договору будівельного підряду є суб'єктний склад, а також наявність системи спеціальних нормативних актів, що регулюють відносини будівельного підряду. Підрядником у даному договорі можуть бути юридичні та фізичні особи, які одержали у встановленому порядку право (ліцензію) на здійснення будівельної діяльності, або посередницькі, управлінські, консультаційні структури, які здійснюють підбір безпосередніх виконавців. Для укладення договору будівельного підряду сторони попередньо мають одержати відповідні документи. Для замовника — дозвіл на будівництво, який видають органи місцевого самоврядування, а для підрядника — ліцензію (дозвіл) на здійснення будівництва.

Зміст договору становить сукупність прав та обов'язків сторін. Причому відповідному обов'язку однієї сторони кореспондує відповідне право іншої і навпаки. Основним обов'язком підрядника є обов'язок здійснити будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи. При цьому, він зобов'язаний, зокрема: 1) виконати роботи відповідно до проектної документації; 2) повідомити замовника про виявлені в ході будівництва не враховані проектною документацією роботи і необхідність у зв'язку з цим проведення додаткових робіт і збільшення кошторису. У разі неодержання від замовника в розумний строк відповіді на своє повідомлення підрядник зобов'язаний зупинити відповідні роботи з віднесенням збитків, завданих цим зупиненням, на замовника. Якщо підрядник не виконав такого обов'язку, то він позбавляється права вимагати від замовника плату за виконані додаткові роботи і права на відшкодування завданих цим збитків, якщо не доведе, що його негайні дії були необхідними в інтересах замовника, зокрема, у зв'язку з тим, що зупинення роботи могло призвести до знищення або пошкодження об'єкта будівництва; 3) надати матеріально-технічне забезпечення будівництва, якщо інше не встановлено договором будівельного підряду, тому він несе ризик неможливості використання наданого ним матеріалу (деталей, конструкцій) або устаткування без погіршення якості робіт тощо.

А замовник зобов'язаний, зокрема, своєчасно надати підрядникові будівельний майданчик у разі нового будівництва або забезпечити фронт робіт на об'єктах, що підлягають реконструкції або технічному переоснащенню; передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладено на підрядника тощо. Замовник має право здійснювати контроль та нагляд за будівництвом.

Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і його підписує друга сторона. Замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об'єкта для вказаної в договорі мети і яке не може бути усунено підрядником, замовником або третьою особою.

За невиконання або неналежне виконання обов'язків за договором підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі. Суми неустойки (пені), сплачені підрядником за порушення строків виконання окремих робіт, повертаються підрядникові у разі закінчення всіх робіт до встановленого договором граничного терміну.

У разі невиконання або неналежного виконання замовником обов'язків він сплачує підрядникові неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі, якщо не доведе, що порушення договору сталося не з його вини.

Водночас, при укладанні спірного договору сторонами не дотримані вищевказані вимоги закону, які ставляться до договорів будівельного підряду.

Згідно п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009р. №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», де зазначено, що, зокрема, не є укладеними правочини (договори), у яких відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладення (відсутня згода за всіма істотними умовами договору; не отримано акцепт сторони, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства для вчинення правочину потрібна його передача тощо).

Спірний договір на виконання послуг із будівництва укладено з фізичною особою, що суперечить п. 11 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», згідно із якого ліцензування підлягає будівельна діяльність. Тому даний договір не можна вважати договором будівельного підряду, а відповідача - суб’єктом відносин будівельного підряду.

Також слід зазначити, що даний договір не може вважатися і договором побутового підряду, адже згідно ст. 865 ЦК України підрядник за договором побутового підряду є особа, яка здійснює підприємницьку діяльність. Даний договір укладений з фізичною особою, який не є суб’єктом підприємницької діяльності і тому не здійснював підприємницьку діяльність при укладенні та виконанні даного договору.

Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Судом не встановлено, що сторони досягли згоди щодо істотних умов договору будівельного чи побутового підряду, тому вважати такий договір укладеним неприпустимо.

Суд зазначає, що статтею 11 ЦК України визначені підстави виникнення цивільних прав та обов'язків. Так, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Завданням цивільного судочинства, згідно із нормами ст. 1 ЦПК України є захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав.

Отже, якщо суд визнає, право позивача є порушеним, воно підлягає захисту.

Разом з тим, судом не встановлено, що між сторонами виникли цивільні права та обов’язки, які витікають із договору будівельного чи побутового підряду, з якого витікають права, які б мали бути захищені судом, тому, як наслідок, не можна зобов’язати відповідача відновити порушене право у відповідності до вимог договору чи закону.

Виходячи із суб’єктного складу наданого позивачем договору підряду від 05.06.2014р. (сторонами є фізичні особи), предмету договору (виконання робіт), суд приходить до висновку, що даний договір за своєю правовою природою є договором про надання послуг, правові відносини за яким регулюються нормами цивільного права.

За змістом ст. 901 ЦК України договір про надання послуг є складним зобов'язанням, що складається з двох органічно поєднаних між собою зобов'язань: по-перше, правовідношення, в якому виконавець повинен надати послугу, а замовник наділений правом вимагати виконання цього обов'язку; по-друге, правовідношення, в якому замовник зобов'язаний оплатити надану послугу, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати.

У частині 3 ст. 510 ЦК України визначено, що якщо кожна із сторін у зобов'язанні має одночасно і права, і обов'язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї (п. 6. ОСОБА_7 Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних прав від 27.09.2012р. № 10-1390/0/4-12 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів із зобов'язань, що виникають із договорів та інших правочинів»).

При винесенні рішення суд не дає оцінку необґрунтованості позовних вимог ОСОБА_1 в частині вимог про розірвання договору, оскільки таких вимог після уточнення позову 19.03.2015р. не залишилося (а.с. № 110-114).

Слід зазначити, що до даних правовідносин не застосовуються норми спеціального Закону України «Про захист прав споживачів», на які посилається позивач, оскільки відповідно до пунктів 3, 18 ч. 1 ст. 1 даного Закону виконавець - це суб'єкт господарювання, який виконує роботи або надає послуги; продавець - суб'єкт господарювання, який згідно з договором реалізує споживачеві товари або пропонує їх до реалізації.

Тобто цей Закон регулює відносини споживача з підприємством, установою, організацією чи підприємцем, які виготовляють та продають товари, виконують роботи і надають послуги, незалежно від форм власності та організаційних форм підприємництва.

На відносини, де виробником і продавцем товарів, виконавцем робіт і надавачем послуг є громадянин, що не є підприємцем, а також на випадки, де набувачем товарів, користувачем послуг є підприємства, установи, організації - дія цього Закону не поширюється.

Отже, позивач повинен довести суду факт неналежного виконання умов договору, щоб отримати відшкодування збитків.

Позивач вказує, що відповідач у порушення п. 1.4 договору придбав матеріали, що не передбачені Додатком № 1 до договору на суму 11 137,00 грн., що підтверджується відповідними чеками (а.с. № 29 – 41), витратив на матеріали більше ніж передбачено додатком № 1 до договору на загальну суму 17 011 грн. Даними діями порушені вимоги ч. з ст. 844 ЦК України щодо заборони вносити зміни до кошторису без погодження сторін договору, що призвело до спричинення збитків на загальну суму 28 148 грн.

Згідно із п. 1.3. договору найменування, кількість і вартість робіт та матеріалів передбачені додатком № 1 до договору (а.с. № 13). Згідно п. 1.4. договору роботи, матеріали та інші витрати, не передбачені договором, необхідність в яких виникла в процесі виконання умов договору оформлюються додатковою угодою та оплачуються замовником додатково.

Відповідно до умов п. 2.3., розділу 4 договору, прийняття робіт оформлюється актом приймання-передачі. У разі мотивованої відмови від підписання акту, він підписується однією із сторін. У разі, якщо виконання робіт не відповідає вимогам договору, або з інших причин, замовник зобов’язаний надати підряднику мотивовану відмову від прийняття роботи разом із переліком зауважень та строків їх усунення.

Сторони додаткових угод не укладали та акту приймання-здачі у визначеним договором порядком не підписували. Наразі повний обсяг робіт, як вказує позивач, не виконаний.

Щодо посилань позивача про неналежне виконання умов договору.

З урахуванням того, що сторони уклали договір без урахування вимог щодо договору будівельного підряду (без проектної документації, кошторису), між сторонами не складався ані дефектний акт, ані акт приймання-передачі виконаних робіт, зі співставлення наданого позивачем додатку до договору щодо вартості робіт та матеріалів з наданими чеками не можливо встановити, чи відповідають придбані відповідачем матеріали тому обсягу робіт, які обумовлені договором.

Зокрема, позивач вказує на неналежне виконання умов договору – виконання робіт, не передбачених договором, які викликали загрозу міцності, на підтвердження чого надає висновок ДВНЗ «Придніпровська державна академія будівництва та архітектури» на виконання несучої можливості плити перекриття при реконструкції горищного приміщення житлового будинку (а.с № 15 – 27). Вихідними даними при виконанні висновку були робочі креслення, схема елементів стропильної конструкції до реконструкції, схема елементів підсилення, фотофіксація виконаних елементів підсилення. Дані документи ані при укладанні договору ані при його виконанні сторонами не складалися. Тому не можливо встановити, що є ці вихідні дані тими, що передбачені умовами договору.

Розрахунки інституту виконані на підставі державних будівельних норм, які при укладанні договору взагалі не обумовлювалися між сторонами. Тому говорити про порушення даних норм також не можливо.

Згідно висновку інституту, на круглопустотну плиту перекриття марки ПК 63.12-4 діє розрахункове навантаження 504,7 кгс / м2, що перевищує необхідне навантаження на плиту (450 кгс/м2) відповідно до серії 1.141.1-1, вик. 63. Подальша нормальна експлуатація плити перекриття можлива при розбиранні монолітного з/б пояса (не менше 50%) по всій довжині круглопустотної плити, виключаючи зони спирання конструкції підсилення, згідно вузлів А і Б проекту, а також при відсутності дефектів та пошкоджень круглопустотної плити перекриття. Необхідно уточнити марку круглопустотнї плити. При використанні плит ПК 63.12 - 6 і більше, діюча розрахункове навантаження не перевищує необхідну та демонтаж з/б пояса не потрібний.

Із наданого договору та додатку до договору не вбачається, що сторони домовлялися про виконання робіт та використання матеріалів (плит) згідно проекту, з урахуванням будь-якого навантаження, марки плити тощо.

З цих же підстав суд не може прийняти, як доказ усунення недоліків роботи відповідача, договір підряду, укладений позивачем з іншим спеціалістом ОСОБА_3 №2014-08-04 від 04.08.2014р. на суму 3 550 грн. та розписку (а.с. № 14, 42, 43).

Тому даний висновок суд не може прийняти у якості доказу на підтвердження неналежного виконання послуг (робіт).

Так, в силу ст.ст 58, 59, 218 ЦПК України суд не може прийняти як доказ наявності проекту й надане представником позивача в останньому судовому засіданні робоче креслення реконструкції горищного приміщення житлового будинку під мансардний поверх з огляду на те, що дане креслення не є додатком до договору, не пронумеровано, не містить підписів обох сторін на кожній сторінці, та не є проектно-кошторисною документацією взагалі у розумінні норм § 3 гл. 61 ЦК, Законів України «Про регулювання містобудівної діяльності», "Про інвестиційну діяльність", "Про майнову відповідальність за порушення умов договору підряду (контракту) про виконання робіт на будівництві", Положенням про підрядні контракти у будівництві України та іншими спеціальними правилами (повний оригінал якого оглянуто в судовому засіданні 09.06.2015р., а копії декількох сторінок з робочого креслення долучено до матеріалів справи - а.с. № 145-149).

Згідно із п. 11 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» проектна документація - затверджені текстові та графічні матеріали, якими визначаються містобудівні, об'ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні, технологічні вирішення, а також кошториси об'єктів будівництва.

З наданого робочого креслення не можливо встановити, ким воно виконане, складність об’єкта будівництва, чи потребує воно експертизи та відповідного погодження органами влади.

Суд виходить із приписів норм ст.ст. 58, 59 ЦПК України щодо належності доказів та їх допустимості. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. З урахуванням того, що між сторонами відсутній як такий договір будівельного підряду, що передбачає наявність дозвільної, проектно-кошторисної документації, актів виконаних робіт, іншої документації з будівництва, яка могла б слугувати належним доказом виконання робіт, із наданих товарних чеків неможливо встановити конкретні порушення умов договору – чи то обсягу робіт, чи невідповідність проекту, чи не відповідність вартості.

Суд, даючи оцінку доводам позивача про порушення умов договору та представленим доказам, у їх порівняні, приходить до висновку про відсутність підтвердження порушення результатів договірних зобов’язань із тими, які очікував позивач, що звернувся до суду позовними вимогами. Тому ці вимоги не підлягають задоволенню

Щодо підписання додаткової угоди, суд зазначає, що, дійсно, договором передбачено підстави укладання додаткової угоди.

Згідно зі ст. 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Суд не приймає посилання позивача на порушення відповідачем вимог ч. 3 ст. 844 ЦК України щодо внесення змін до кошторису без погодження із ним. В силу відсутності належно укладеного між сторонами договору будівельного підряду, зокрема, відсутності проектно-кошторисної документації, із наданих позивачем товарних чеків не можливо встановити, чи є використані матеріали основними - спрямованими на виконання робіт за основним договором, чи вони є додатковими витратами відповідача, які потрібно обумовлювати додатковою угодою.

Суд вважає за необхідне звернути увагу позивача на те, що його доводи про понесені збитки внаслідок додаткової сплати за вікна 36 011 грн.99коп. є неспроможними і зводяться до перекручування даних. Так, у додатку до договору вартість 9-ти мансардних вікон та їх монтаж погоджено на суму 104 202 грн. Як вказав сам позивач, фактична вартість вікон склала 75 505грн.50коп., тобто менше ніж обумовлено договором. Відповідачем внесена передоплата у розмірі 40 000 грн., а позивач доплатив ще 36 011 грн. 99коп. Тобто сплачена сума не є додатковими витратами на вікна, адже сплачена в межах договору.

Внаслідок того, що судом не встановлено наявності порушення зобов’язань за спірним договором, позивач не має права вимагати від відповідача повернення будь-яких сум в силу недоведеності підставності цього повернення. Так само, він не має права вимагати від відповідача сплати понесених збитків, штрафних санкцій, неустойки.

Цивільно-правова відповідальність полягає в застосуванні до порушника санкцій, у результаті чого до останнього наступають несприятливі економічні та правові наслідки.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З урахуванням того, що судом не встановлено наявності умов цивільно-правової відповідальності за відсутності доказів виникнення договірних правовідносин та факту їх порушення відповідачем, застосування наслідків ст. 611 ЦК (стягнення збитків), ст. 549 ЦК (стягнення неустойки) та ст. 625 ЦК (стягнення 3-х відсотків річних) є безпідставним.

З урахуванням відсутності встановлення винної поведінки відповідача, не підлягають задоволенню також і вимоги про стягнення з відповідача моральної шкоди.

За таких обставин, позивачу у задоволенні його позову з урахуванням уточнень позовних вимог від 19.03.2015р. (а.с. № 110- 114) слід відмовити повністю.

Оскільки, суд прийшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1, відповідно до ст. 154 ЦПК України, суд вважає за необхідне скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою судді Ткаченко Н.В. від 27.03.2015р. за заявою про забезпечення позову від 25.03.2015р., які виразилися в накладенні заборони будь-яким особам проводити дії, направлені на відчуження транспортного засобу, автомобіля TOYOTA CAMRY, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, 2004р. випуску, в тому числі заборонити працівникам центрів надання послуг пов’язаних з використанням автотранспортних засобів підпорядкованих департаменту ДАЇ МВС України проводити дії щодо зняття з обліку та перереєстрації на нового власника автомобіля TOYOTA CAMRY, № двигуна 1MZ6508981, № кузова 4T1BF30K74U584112, д/н НОМЕР_1, легковий седан–В, сірого кольору (а.с. № 120, 121, 123).

При цьому судом враховано, що первісна ухвала судді Ткаченко Н.В. від 11.12.2014р. про вжиття заходів забезпечення позову була скасована ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 04.03.2015р. (а.с. № 7, 39-40 виділених матеріалів).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 15, 16, 22, 23, 549, 610, 611, 625, 638, 837, 846, 849, 875, 883 ЦК України, ст.ст. 8, 10, 11, 57, 58, 59, 60, 74-76, 88, 154, 169, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів за договором підряду, відшкодування моральної шкоди – відмовити в повному обсязі.

Заходи забезпечення позовних вимог, вжиті ухвалою судді Ткаченко Н.В. від 27.03.2015р., які виразилися в накладенні заборони будь-яким особам проводити дії, направлені на відчуження транспортного засобу, автомобіля TOYOTA CAMRY, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, 2004р. випуску, в тому числі заборонити працівникам центрів надання послуг пов’язаних з використанням автотранспортних засобів підпорядкованих департаменту ДАЇ МВС України проводити дії щодо зняття з обліку та перереєстрації на нового власника автомобіля TOYOTA CAMRY, № двигуна 1MZ6508981, № кузова 4T1BF30K74U584112, д/н НОМЕР_1, легковий седан–В, сірого кольору - скасувати.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційний суд Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів.

Суддя: Ткаченко Н.В.