УХВАЛА

26 січня 2012 року Справа № 2а/2370/7842/2011

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого –судді Трофімової Л.В.,

при секретарі –Левчуку А.С.,

за участю: представника позивача –ОСОБА_1, за довіреністю, відповідача –ОСОБА_2, за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси заяву державного підприємства «Підприємство Черкаської виправної колонії управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Черкаській області (№62)»про відстрочення виконання судового рішення у справі № 2а/2370/7842/2011 за позовом державної податкової інспекції у м. Черкаси до державного підприємства «Підприємство Черкаської виправної колонії управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Черкаській області (№62)»про стягнення коштів податкового боргу з рахунків у банках, обслуговуючих платника,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2011 року адміністративний позов державної податкової інспекції у м. Черкаси до державного підприємства «Підприємство Черкаської виправної колонії управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Черкаській області (№62)»про стягнення коштів податкового боргу з рахунків у банках, обслуговуючих платника задоволено повністю.

У поданій заяві від 23.01.2012р. відповідач просить: ухвалити рішення, яким відстрочити виконання рішення від 10.11.2011р. у справі №2а/2370/7842/2011 щодо стягнення з Державного підприємства «Підприємство Черкаської виправної колонії управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Черкаській області (№62)»податкового боргу з податку з доходів фізичних осіб у сумі 358758 грн. 30коп. на 60 (шістдесят) місяців. Заяву про відстрочення грошового зобов’язання відповідач змінив 26.01.2011р. у частині строку на 12 (дванадцять) місяців і представник відповідача за довіреністю уточнив цю заяву щодо строку, вказавши строк на 36 (тридцять шість) місяців.

В обґрунтування заяви відповідач зазначив, що державне підприємство «Підприємство Черкаської виправної колонії управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Черкаській області (№62)»є державною установою, що фінансується з державного бюджету, де утримуються засуджені до позбавлення волі, котрим, адміністрація, у відповідності з чинним законодавством зобов`язана створити необхідні умови утримання, що складаються з необхідних житлово-побутових умов (електро-, газо-, водо-, теплопостачання) забезпечення одягом, взуттям, постільними речами, належними нормами харчування, на що передбачено бюджетне фінансування. На протязі багатьох років рівень державного фінансування на утримання засуджених складає 40-60% від потреб та у зв’язку із тим, що згідно фінансового плану на 2012 рік щомісячні обсяги виробництва складають 367,5 тис. грн., а для виготовлення продукції підприємство змушено щомісяця проводити витрати: на закупівлю матеріалів та оплату наданих послуг 261,5 тис. грн., на сплату внесків до Пенсійного фонду 35 тис. грн., на оплату енергоносіїв 15 тис. грн., на сплату податків 56 тис. грн., а тому підприємство не може погашати борги минулих періодів. Відповідач посилався на те, що підприємство здійснює некомерційну господарську діяльність без мети одержання прибутку для забезпечення професійно-технічного навчання засуджених та залучення їх до праці. Насамкінець, відповідач зазначив, що згідно ч. 5 ст. 26 Закону України «Про державну кримінально-виконавчу службу України», звернення стягнення на майно органів і установ виконання покарань, їх підприємств, слідчих ізоляторів, навчальних закладів, закладів охорони здоров’я не допускається.

Представник державного підприємства «Підприємство Черкаської виправної колонії управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Черкаській області (№62)»у судовому засіданні заяву підтримав та просив її задовольнити. Позивач і представник позивача не заперечували тільки стосовно розстрочення виконання рішення, а не відстрочки його виконання щодо податкового боргу на 36 місяців (вих. №4628/10-01 від 26.01.2011р).

Відповідно до частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Згідно частини 2 вказаної статті суд розглядає питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням державного виконавця або сторони виконавчого провадження, що звернулися із поданням (заявою), та осіб, які беруть участь у справі, та у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.

Так судом було досліджено довідку від 26.01.2012 р. №1/13 про те, що в Черкаській філії ПАТ «Банк «Київська Русь»відповідачу відкрито поточні рахунки в гривнях №2600214836001, №2600314836002, №2600414836003, МФО 354864. Рахунки №2600214836001 із залишком коштів у сумі 0,00 грн. та №2600314836002 із залишком коштів у сумі 2801,98 грн. –арештовано згідно постанови про арешт. Залишок коштів по рахунку № 2600414836003 станом на 26.01.2012 р. складає 81,61 грн. За рішенням від 10.11.2011р. у справі № 2а/2370/7842/2011 до стягнення підлягають кошти податкового боргу з рахунків у банках, обслуговуючих платника, а не майно відповідача.

Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до довідки № 15/267 від 25.01.2012р. державне підприємство «Підприємство Черкаської виправної колонії управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Черкаській області (№62)»має розстрочку по заборгованості перед Пенсійним фондом у сумі 243,4 тис. грн.

Крім того, суд враховує, що Податковим кодексом України від 02.12.2010р. № 2755-VI визначено, що платники податку (п.17.1.5 ст.17) мають право одержувати відстрочення, розстрочення сплати податків або податковий кредит в порядку і на умовах, встановлених цим Кодексом, а податкові органи мають право (п.20.1.32 ст.20) надавати відстрочення та розстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу, а також приймати рішення про списання безнадійного боргу в порядку, передбаченому законом. Відповідно до Податкового кодексу (п.32.2 ст.32) зміна строку сплати податку здійснюється у формі: відстрочки, а згідно п.100.1 ст.100 розстроченням, відстроченням грошових зобов'язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному пунктом 129.4 статті 129 цього Кодексу.

Проте, постановою КМ України від 27.12.2010р. № 1235 "Про затвердження переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин" визначено обставини непереборної сили, дія яких може бути викликана винятковими погодними умовами і стихійним лихом (ураган, буря, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, землетрус, пожежа, просідання і зсув ґрунту, замерзання моря, закриття морських проток, які трапляються на звичайному морському шляху між портами відвантаження і вивантаження, інше стихійне лихо тощо) або непередбаченими ситуаціями, що відбуваються незалежно від волі і бажання заявника (війна, блокада, страйк, аварія). У разі підтвердження наявності обставин непереборної сили рішеннями Президента України про оголошення окремих місцевостей України зоною надзвичайної екологічної ситуації, затвердженими Верховною Радою України, заявник додатково подає довідку, видану відповідним місцевим органом, що має право підтверджувати наявність обставин непереборної сили.

Суд зазначає, що спеціальне (п.4.1 ст.4 ПК України) податкове законодавство України ґрунтується на таких принципах: (п.4.1.1 ст.4 ПК України) загальність оподаткування - кожна особа зобов'язана сплачувати встановлені цим Кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями Податкового кодексу; (п.4.1.2 ст.4 ПК України) рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу, а ст.5 «співвідношення податкового законодавства з іншими законодавчими актами»встановлює, що (п.5.1) поняття, правила та положення, установлені Податковим кодексом та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 цього Кодексу що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Постановою КМ України від 10.06.2009р. № 587 "Про затвердження Положення про Державний департамент України з питань виконання покарань" визначено функції Державного департаменту України з питань виконання покарань (п.20 ст. 4), який виконує функції головного розпорядника коштів державного бюджету, що передбачені на утримання кримінально-виконавчої служби; забезпечує фінансування органів і установ виконання покарань та слідчих ізоляторів у межах затверджених асигнувань і коштів, що надходять від виробничо-господарської діяльності; організовує роботу з ведення бухгалтерського та статистичного обліку; здійснює внутрішній фінансовий контроль за витрачанням та раціональним використанням державних коштів і майна.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що орган ДПС не заперечує проти розстрочення виконання судового рішення терміном на 36 (тридцять шість) місяців податкового боргу, однак відповідач не надав суду доказів щодо звернення до суб’єкта владних повноважень з метою отримання відстрочення (розстрочення) суми заборгованості із сплати податку з доходів фізичних осіб, проте звертається до суду без надання достатніх і належних доказів як щодо відсутності передбаченого фінансування, відмови у виділенні відповідних асигнувань з боку головного розпорядника чи бюджетних призначень щодо коштів Державного департаменту України з питань виконання покарань, звернення про списання безнадійного боргу щодо минулих періодів.

Таким чином для відстрочення виконання судового рішення особа, яка звернулась з відповідною заявою, повинна довести суду наявність підтверджених відповідними доказами виняткових обставин, які можуть бути підставою для відстрочення виконання судового рішення.

На підставі зазначеного, суд вважає, що відповідач не довів наявність підтверджених відповідними доказами виняткових обставин, що можуть бути підставою для відстрочення виконання рішення в даній адміністративній справі.

За вказаних обставин, виходячи з наявних матеріалів справи та заяви, системного аналізу положень чинного законодавства України, суд не знаходить підстав для задоволення заяви про відстрочення виконання рішення в адміністративній справі.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 165, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заявленого клопотання державного підприємства «Підприємство Черкаської виправної колонії управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Черкаській області (№62)»про відстрочення виконання рішення відмовити повністю.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі, в 5-ти денний строк з дня постановлення ухвали, апеляційної скарги. Якщо ухвалу було постановлено у письмову провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Л.В.Трофімова