ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2015 року

Справа № 912/1364/15

Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Макаренко Т.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/1364/15

за позовом: Прокурор Долинського району Кіровоградської області в інтересах держави

до відповідача: Новогригорівської Другої сільської ради Долинського району Кіровоградської області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Ляшенко Анастасії Вікторівни

про визнання незаконним та скасування рішення,

представники учасників судового процесу:

від прокуратури - Березолова І.М., посвідчення 033357 від 13.05.2015р.

від відповідача та від 3-ї особи - участі не брали;

В судовому засіданні 02.06.15р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Прокурор Долинського району Кіровоградської області звернувся до господарського суду з позовом № 02-859 вих-15 від 10.04.2015р. до відповідача Новогригорівської Другої сільської ради Долинського району Кіровоградської області про:

визнання незаконними та скасування рішення 29-ї сесії шостого скликання Новогригорівської Другої сільської ради Долинського району № 17 від 25.03.2014р. "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства Ляшенко А,В.";

зобов'язання 3-ї особи, Ляшенко А.В. , звільнити земельну ділянку загальною площею 7,4599 га ріллі вартістю 177 266,86 грн., що розташована на території Новогригорівської Другої сільської ради Долинського району Кіровоградської області, яка надана їй у користування відповідно до рішення 25-ї сесії шостого скликання Новогригорівської Другої сільської ради Долинського району № 17 від 25.03.2014р. та повернути її у власність Новогригорівської Другої сільської ради Долинського району Кіровоградської області.

Ухвалою господарського суду від 17.04.2015 року порушено провадження у справі № 912/1364/15 в частині визнання незаконними та скасування рішення 29-ї сесії шостого скликання Новогригорівської Другої сільської ради Долинського району № 17 від 25.03.2014р. "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства Ляшенко А,В." та призначено до розгляду в судовому засіданні.

Вказаною ухвалою від 17.04.2015 року було вирішено відмовити прокурору Долинського району Кіровоградської області в інтересах держави про зобов'язання 3-ї особи, Ляшенко А.В., звільнити земельну ділянку загальною площею 7,4599 га ріллі вартістю 177 266,86 грн., що розташована на території Новогригорівської Другої сільської ради Долинського району Кіровоградської області, яка надана їй у користування відповідно до рішення 25-ї сесії шостого скликання Новогригорівської Другої сільської ради Долинського району № 17 від 25.03.2014р. та повернути її у власність Новогригорівської Другої сільської ради Долинського району Кіровоградської області, на підставі норм. ст. 1, ч.1 ст. 21, ст. 62 ГПК України , оскільки вказана позовна заява містила вимоги до Ляшенко А.В., тобто до фізичної особи, а не до суб'єкта підприємницької діяльності (фізичної особи-підприємця).

В якості підстав поданого позову прокурором визначено передачу спірної земельної ділянки в користування без проведення земельних торгів (аукціонів) та неврахування відповідачем при прийнятті оспорюваних рішень особливостей надання земельних ділянок для ведення фермерського господарства згідно із Законом України "Про фермерське господарство".

Заявами від 07.05.2015 року та від 19.05.2015 позивач додатково обгрунтував свої позовні вимоги посиланням на норми ст. 1 ЗУ "Про землеустрій", ст.ст. 20,21,123 ЗК України та зазначив, що спірним рішенням земельну ділянку площею 7.4599 га за межами населеного пункту на території Новогригорівської Другої сільської ради Долинського району із цільовим призначенням земельної ділянки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, передано Ляшенко А.В. для ведення фермерського господарства за відсутності розробленого та затвердженого в установленому законодавством порядку проекту землеустрою, тобто без дотримання механізму зміни цільового призначення (використання) земельної ділянки сільськогосподарського призначення.

Відповідно до норм ч. 4 ст. 22 ГПК України, до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

З огляду на наведене господарський суд розглядає вимоги прокурора з врахуванням заяви від 07.05.2015р.

Відповідач відзиву на позовну заяву до матеріалів справи не подав, позовні вимоги не заперечив.

3-тя особа письмових пояснень на позовну заяву прокурора не подала.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника прокуратури, обговоривши усі обставини справи, оцінишв подані докази, господарський суд,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням двадцять п'ятої сесії Новогригорівської Другої сільської ради шостого скликання № 17 від 25.03.2014р. надано дозвіл громадянці Ляшенко А.В. на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду терміном на 10 років загальною площею 7,4 599 га ріллі для ведення фермерського господарства із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності на території Новогригорівської Другої сільської ради Долинського району (п.1 Рішення ).

Громадянці Ляшенко А.В. доручено замовити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду. Після погодження з відповідними службами подати проект землеустрою до сільської ради на затвердження (п.2 Рішення).

Пунктом 3 оспорюваного рішення було дозволено Ляшенко А.В. на період виготовлення технічної документації використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням відповідно до технічної документації сільської ради з моменту прийняття даного рішення про внесення зазначених змін, після укладення договору оренди земельної ділянки та реєстрації його в Новогригорівській сільській раді.

Відповідно до пункту 4 осопрюваного рішення, було вирішено вважати договір оренди земельної ділянки, укладений між Ляшенко А.В. та сільським головою затвердженим даним рішенням.

Прокурор вважає, що при прийнятті рішення № 17 від 25.03.2014 року відповідачем не було дотримано норм чинного законодавства, які регулюють правовідносини щодо надання земельних ділянок на умовах оренди для ведення фермерського господарства, тому вказане рішення не відповідає нормам чинного законодавства і підлягає визнанню недійчним у судовому порядку.

При розгляді даного спору господарський суд враховує наступне.

Згідно зі статтею 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Як вбачається з матеріалів справи, земельна ділянка площею 7, 4599 га, щодо якої спірними рішеннями відповідача надано дозвіл на розробку проекту землеустрою, належить Новогригорівській Другій сільській раді на праві власності, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 939989 від 31.10.2012.

У відповідності до ст.12 Земельного кодексу України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; викуп земельних ділянок для суспільних потреб відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст; організація землеустрою; координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів; здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства; обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства; підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу; встановлення та зміна меж районів у містах з районним поділом; інформування населення щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок; внесення пропозицій до районної ради щодо встановлення і зміни меж сіл, селищ, міст; вирішення земельних спорів; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

За приписами ч.3 ст.22 Земельного кодексу України землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування, зокрема, громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Частина 1 ст. 83 Земельного кодексу України визначає, що землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю.

Згідно з ч.1 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Порядок передачі земельних ділянок в оренду визначений статтею 124 Земельного кодексу України, у відповідності до якої передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

В свою чергу, згідно ч. 2 ст. 134 Земельного кодексу України не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі: передачі громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів, для сінокосіння і випасання худоби, для городництва.

Відповідно до ч. 3 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 та ч. 3 ст. 123 Земельного кодексу України, особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Згідно зі ст. 7 Закону України "Про фермерське господарство" для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до відповідної районної державної адміністрації. Для отримання у власність або в оренду земельної ділянки із земель комунальної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до місцевої ради.

У заяві зазначаються: бажаний розмір і місце розташування ділянки, кількість членів фермерського господарства та наявність у них права на безоплатне одержання земельних ділянок у власність, обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства. До заяви додаються документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі.

Перелік документів, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві, затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики.

Заяву громадянина про надання земельної ділянки у власність або в оренду районна або міська державні адміністрації або орган місцевого самоврядування розглядають у місячний строк і в разі її задоволення дають згоду на підготовку землевпорядною організацією проекту відведення земельної ділянки.

Проект відведення земельних ділянок розробляється за рахунок Українського державного фонду підтримки фермерських господарств.

Проект відведення земельної ділянки погоджується та затверджується відповідно до закону.

Земельні ділянки для ведення фермерського господарства передаються громадянам України у власність і надаються в оренду із земель державної або комунальної власності.

У разі відмови органів державної влади та органів місцевого самоврядування у наданні земельної ділянки для ведення фермерського господарства питання вирішується судом. Рішення суду про задоволення позову є підставою для відведення земельної ділянки в натурі (на місцевості), видачі документа, що посвідчує право власності або укладання договору оренди. Відведення земельної ділянки в натурі (на місцевості) проводиться після збирання врожаю на цій ділянці попереднім землекористувачем.

Громадянам України - членам фермерських господарств передаються безоплатно у власність надані їм у користування земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради. Це положення не поширюється на громадян, які раніше набули права на земельну частку (пай).

Земельні ділянки, розмір яких перевищує розмір, встановлений у частині 5 цієї статті, передаються громадянам у приватну власність для ведення фермерського господарства на підставі цивільно-правових угод.

Земельні ділянки надаються громадянам для ведення фермерського господарства єдиним масивом з розташованими на них водними джерелами та лісовими угіддями, наближеними до існуючих шляхів, електро- і радіотелефонних мереж, газо- і водопостачальних систем та інших видів інженерної інфраструктури.

Доводи прокурора що оскаржуване рішення Новогригорівської Другої сільської ради Долинського району № 17 від 25.03.14р. суперечить вимогам ст. 1 ЗУ "Про землеустрій", ст.ст. 20,21, 123 ЗК України спростовуються наступним.

Як зазначає прокурор у своїх письмових поясненнях від 19.05.15р., цільове призначення конкретної земельної ділянки фіксується у рішенні уповноваженого органу про передачу її у власність або надання у користування та в документі, що посвідчує право на земельну ділянку.

Рішенням Долинського районного суду Кіровоградської області від 16.09.2011 року у справі № 2о-83/2011 визнано спадщину, що залишилась після смерті Левчика А.А. відумерлою та визнано право Новогригорівської Другої сільської ради як представника територіальної громади на володіння, розпорядження та користування нею.

Розпорядженням голови Долинської районної державної адміністрації від 18.01.2012р. № 53-р надано згоду навиготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, для передачі у власність територіальній громаді Новогригорівської Другої сільської ради земельної ділянки сільськогосподарського призначення № 248 площею 7,46 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель колишнього КСП "Перемога" на території Новогригорівської Дугої сільської ради на підставі рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 16.09.2011р. у справі № 2о-83/2011.

Новогригорівською Другою сільською радою Долинського району виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку № 248, передану у власність Новогригорівській Другій сільській раді для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (надалі за текстом - технічна документація).

Розпорядженням голови Долинської районної державної адміністрації від 04.10.2012р. № 674-р вказану технічну документацію затверджено. Передано у власність територіальній громаді Новогригорівської Другої сільської ради земельну ділянку № 248 площею 7,4599 га ріллі для ведення товарного сільськогосподарськог8о виробництва за рахунок земель кошинього КСП "Перемога" сільскогосподарського призначення за межами населених пунктів на території Новогригорівської Другої сільської ради Долинського району без зміни категорії земель.

Як вбачається з копії Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 939989 від 31.10.2012р., цільове призначення земельної ділянки площею 7,4599, розташованої за межами населеного пункту на території Новогригорівської Другої сільської ради Долинського району - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Як вбачається із поданої до Новогригорівської Другої сільської ради заяви Ляшенко А.В. від 14.03.2014р., остання просить надати їй земельну ділянку № 248 в оренду для ведення фермерського господарства.

За результатами розгляду зазначеної заяви спірним рішенням земельну ділянку передано в користування Ляшенко А.В. для ведення фермерського господарства за відсутності розробленого та затвердженого в установленому законодавством порядку проекту землеустрою, що свідчить про зміну цільового призначення земельної ділянки.

Проте, з такими доводами прокурора суд не погоджується, оскільки із тексту оспорюваного рішення вбачається, що оспорюваним рішенням Новогригорівської Другої сільської ради Долинського району гр. Ляшенко А.В. лише надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для ведення фермерського господарства, а не вирішено питання щодо затвердження проекту землеустрою та надання в оренду земельної ділянки з метою ведення фермерського господарства.

Відповідно до норм ст. 20 ЗК України, зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеутрою щодо їх відведення.

Зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачі цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Інших доказів на підтвердження зміни цільового використання вказаної земельної ділянки прокурором до матеріалів справи не подано.

За твердженням прокурора однією з підставою для визнання недійсним та скасування оспорюваних рішень відповідача є відсутність у заяві гр. Ляшенко А.В.. даних про кількість членів фермерського господарства, наявність у них права на безоплатне одержання земельних ділянок у власність, відсутність обґрунтування розмірів земельних ділянок з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства, а також те, що до заяви не додано документів, які б підтверджували досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі.

Господарський суд не погоджується з позицією прокурора, що дані обставини можуть бути підставою для визнання недійсними та скасування рішень відповідача, оскільки Закон України "Про фермерське господарство" не передбачає підстав для відмови громадянам у прийнятті заяви про надання в оренду земельної ділянки для створення фермерського господарства у зв'язку з недотриманням правил, передбачених частиною 1 статті 7 цього Закону.

Отже, посилання прокурора у поясненнях, які подані до суду 19.05.2015р., на порушення відповідачем при прийнятті оспорюваного рішення частин 1, 7 статті 7 Закону України "Про фермерське господарство" ст.ст. 20,21,123 ЗК України, є безпідставними та необґрунтованими, оскільки за даним рішенням гр. Ляшенко А.В. надано дозвіл лише на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, а не на передачу земельної ділянки в оренду.

Крім того, норми Закону України "Про фермерське господарство" не передбачають підстав для відмови громадянам у прийнятті заяви про надання земельної ділянки для створення фермерського господарства у зв'язку з недотриманням правил, передбачених частиною 1 статті 7 цього Закону.

Крім того, матеріали справи містять копію трудової книжки, з якої вбачається, що Ляшенко А.В. працювала в ТОВ "Перемога", а тому має досвід роботи в сільському господарстві.

Таким чином, Новогригорівська Друга Сільська рада, приймаючи оспорюване рішення, діяла в межах власної компетенції.

Відповідно до п. 1 ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Але всупереч даній нормі процесуального закону прокурором не доведено господарському суду обставин, що слугували б підставою задоволення позову.

Враховуючи наведене господарський суд дійшов висновку, що позов прокурора не підлягає задоволенню.

Клопотання відповідача про припинення провадження у справі на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України не підлягаю задоволенню, як необгрунтоване.

Господарський суд не входить в обговорення питання щодо укладення чи не укладення договору оренди між відповідачем та третьою особою, оскільки вказане обгрунтування прокурором наводилось щодо п. 3 прохальної частини позовної заяви про зобов'язання Ляшенко А.В. звільнити земельену ділянку площею 7,4599 га. Проте, ухвалою господарського суду від 17.04.2015р. господарський суд вирішив відмовити у прийняттіпозовної заяви у вказаній частині, оскільки зазначена частина позовної заяви не підлягає розгляду в господарських судах України.

Оскільки в задоволенні позову слід відмовити, а позивачем у справі є прокурор, судовий збір відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України та пункту 4.6. постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" №7 від 21.02.2013 (з подальшими змінами і доповненнями) в доход Державного бюджету України не стягується.

На підставвищевикладеного, керуючись статтями 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Повне рішення складено 05.06.15

Суддя Т. В. Макаренко