ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"27" травня 2015 р. м. Київ К/800/47933/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів при секретарі судового засідання за участю позивачів представника позивачів представників Хмельницького обласного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді Хмельницької обласної державної адміністрації

Зайця В.С. (суддя-доповідач), Голяшкіна О.В., Кравцова О.В., ОСОБА_4 ОСОБА_5, ОСОБА_6 Кримчака О.А. Конєва Є.С., Мельник Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_6, ОСОБА_5 на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 квітня 2014 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_6, ОСОБА_5 до Хмельницького обласного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді Хмельницької обласної державної адміністрації про визнання дій протиправними, -

В С Т А Н О В И В:

30 грудня 2013 року ОСОБА_6, ОСОБА_5 пред'явили позов до Хмельницького обласного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді Хмельницької обласної державної адміністрації про визнання протиправною дію Хмельницького обласного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді Хмельницької обласної державної адміністрації у вигляді надання Рекомендації Хмельницьким обласним центром соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді від 16 жовтня 2013 року № 740 про відмову у включенні ОСОБА_5 та ОСОБА_6 до Єдиного електронного банку даних про дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, і сім'ї потенційних усиновлювачів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків - вихователів.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 квітня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2014 року, в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій скаржники оскаржили їх.

У касаційній скарзі ОСОБА_6, ОСОБА_5, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просять скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Судами встановлено, що 16 жовтня 2013 року Хмельницьким обласним центром соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді Хмельницької обласної державної адміністрації прийнято Рекомендацію № 740 про включення до Єдиного електронного банку даних про дітей - сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, і сім'ї потенційних усиновлювачів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів, згідно висновку якої не рекомендовано ОСОБА_5 та ОСОБА_6 включити до Єдиного електронного банку даних про дітей - сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, сім'ї потенційних усиновлювачів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів в якості батьків-вихователів.

Відповідно до Рекомендації № 740 від 16 жовтня 2013 року позивачі вдруге проходили навчання, оскільки після навчання, яке вони проходили у 2008 році, подружжя не створило дитячий будинок сімейного типу, а взяло під опіку троє дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12. На час надання оскаржуваної рекомендації ОСОБА_10 та ОСОБА_11 повнолітні і проживають окремо у гуртожитку. Строк дії документів на створення дитячого будинку сімейного типу закінчився у 2009 році. Рекомендація, яка видана сім'ї за результатами навчання, була позитивною.

Під час другого навчання подружжя відвідувало майже всі заняття, проте частину занять відвідувалося одним із подружжя. Кандидати проявляли обізнаність щодо нормативно - правових документів та зацікавленість у проходженні навчання. ОСОБА_13 та ОСОБА_14 приймали активну участь у інтерактивних вправах, рольових іграх та обговореннях, включалися у групову роботу, відповідально ставилися до виконання домашнього завдання, ділилися власним досвідом виховання біологічних дітей та дітей, які знаходились під опікою. Правил, які були прийняті під час тренінгу дотримувалися, окрім правила стосовно недопущення запізнень. Реакції на життєві історії дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування свідчили про їх впевненість у власних силах. Домінуючими рисами поведінки ОСОБА_14 є підвищена контактність, багатослівність, яскраво виражена жестикуляція, міміка, енергійність та підвищена емоційність, що говорить про тип темпераменту холерика. Проявлялася дратівливість раптовими спалахами, але швидко переходила у спокійний стан. Вищевказані особистісні характеристики ОСОБА_14 можуть говорити про ризик емоційних спалахів, що негативно впливатимуть на перебування дітей у сім'ї.

Крім цього, у Рекомендації зазначено, що ОСОБА_13 за характером є стриманою, врівноваженою, тактовною особистістю. Під час навчання виявляв меншу зацікавленість ніж ОСОБА_14, про що свідчило відволікання на мобільний телефон. ОСОБА_15 брав активну участь у рольових іграх і ділився негативними досвідом та проблемами у вихованні дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Під час обговорення теми формування прив'язаності у дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування до прийомних батьків, ОСОБА_15 висловлював власні переконання щодо неможливості формування у вищевказаних дітей здорової прив'язаності, а лише відчуженості або залежності.

Аналізуючи досвід виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування відповідач у Рекомендації зазначив, що 27 липня 2012 року мав місце факт самовільного залишення місця проживання опікуна неповнолітнім ОСОБА_12 У ході розшукових заходів проведених Південно-західним ВМ ХМВ УМВСУ хлопчик був знайдений у біологічної матері в с.Ладиги, Старокостянтинівського р-ну та повернутий 28 липня 2012 року. Опікун на момент втечі хлопчика перебувала на відпочинку в АР Крим. У ході усної бесіди працівниками ВКМСД ПЗВМ хлопчик повідомив, що в даній сім'ї він перебувати не хоче, проте чому пояснити не зміг. Після вищевказаного випадку сім'ї було запропоновано соціальний супровід та допомога психолога Хмельницького міського центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, але ОСОБА_6 проігнорувала допомогу, про що підтверджує лист служби у справах дітей від 11 вересня 2012 року.

У Рекомендації також зазначено, що негативний досвід виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, опираючись на зафіксовані події, ставить під сумнів можливість кандидатів у батьки-вихователі забезпечити повноцінне життя, здоров'я, фізичний і психічний розвиток вихованців. Крім цього, 31 січня 2013 року у ході ознайомлення з актом обстеження житлово-побутових умов спеціалістами служби у справах дітей та центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді ОСОБА_6 відмовилась підписувати акт та розірвала його в присутності членів комісії, що свідчить про неготовність до співпраці кандидатів у прийомні батьки, відповідно до пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2002 року № 564 «Про затвердження Положення про дитячий будинок сімейного типу» функціонування дитячого будинку сімейного типу потребує здійснення постійного соціального супроводження, яке можливе за умов співпраці з соціальними працівниками.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції зазначив, що в Рекомендації № 740 від 16 жовтня 2013 року викладені причини прийняття рішення щодо не включення позивачів до Єдиного електронного банку даних як потенційних кандидатів в опікуни. Зокрема, досліджено мотивацію, стабільність та якість міжособистісних стосунків, навичок та спроможність виховання дітей позивачами, досліджено ризики, які можливі при створені позивачами дитячого будинку сімейного типу, врахування яких дало підстави не рекомендувати для включення до Єдиного банку даних потенційних опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів позивачів.

У зв'язку із цим суд першої інстанції погодився із представником відповідача, що в Рекомендації зазначені обставини, що мали місце, в тому числі залишення місця проживання опікуна неповнолітнім ОСОБА_12, незалежно від наявності чи відсутності вини позивачів.

Суд першої інстанції звернув увагу на те, що суб'єктивні висновки фахівців відповідача зумовлені дослідженням поведінки позивачів безпосередньо під час навчання, а також враховано цілі позивачів щодо створення дитячого будинку сімейного типу, що в сукупності дало підстави для сумніву в доцільності надати позивачам позитивну рекомендацію, що було підтверджено в судовому засіданні свідками ОСОБА_16, ОСОБА_17 - фахівцями Хмельницького обласного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, які приймали участь в організації навчання та наданні оскаржуваної Рекомендації.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції прийшов до висновку, що Рекомендація про не включення позивачів до Єдиного електронного банку даних про дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, і сім'ї потенційних усиновлювачів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів прийнята колегіально тренерами курсів підготовки, містить обґрунтування прийняття зазначеного рішення, відповідає вимогам, затвердженим наказом Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту від 25 вересня 2009 року № 3385 «Про затвердження Порядку взаємодії центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді і служб у справах дітей у процесі встановлення опіки, піклування, створення та забезпечення діяльності прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу», та є законною, а відповідач при винесенні Рекомендації діяв у відповідності до вимог чинного законодавства та в межах наданих йому повноважень.

Суд апеляційної інстанції із висновком суду першої інстанції погодився та залишив постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 квітня 2014 року без змін.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України із правовою позицією судів першої та апеляційної інстанцій не погоджується із огляду на наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові, організаційні, соціальні засади та гарантії державної підтримки дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа, і є складовою частиною законодавства про охорону дитинства, визначені Законом України «Про забезпечення організаційно-соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» від 13 січня 2005 року № 2342 (далі - Закон № 2342).

Відповідно до статті 1 Закону № 2342 батьки-вихователі - подружжя або окрема особа, яка не перебуває у шлюбі, які взяли на виховання та для спільного проживання не менш як п'ять дітей-сиріт та/або дітей, позбавлених батьківського піклування, та яким, за рішенням органів опіки та піклування, надано статус батьків-вихователів.

Статтею 11 Закону № 2342 визначено, що органами опіки та піклування є районні, районні у містах Києві та Севастополі місцеві державні адміністрації, виконавчі органи міських чи районних у містах, сільських, селищних рад.

Згідно зі статтею 12 Закону № 2342 безпосереднє ведення справ та координація діяльності стосовно дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, покладаються на служби у справах дітей.

Служба у справах дітей бере участь у здійсненні заходів щодо соціального захисту і захисту прав та інтересів дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, і несе відповідальність за їх дотримання, а також координує здійснення таких заходів; оформляє документи на усиновлення і застосування інших форм влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, визначених цим Законом; оформляє клопотання щодо переведення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, на інші форми влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування; здійснює контроль за умовами влаштування і утримання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування; здійснює моніторинг діяльності стосовно дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування; здійснює інші заходи стосовно дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Для здійснення функцій щодо опіки та піклування над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, у складі служби у справах дітей створюється окремий підрозділ, діяльність якого визначається в установленому порядку.

Організаційні і правові засади соціальної роботи з сім'ями, дітьми та молоддю визначає Закон України «Про соціальну роботу з сім'ями, дітьми та молоддю».

Відповідно до статті 17 Закону України «Про соціальну роботу з сім'ями, дітьми та молоддю» здійснення соціальної роботи з сім'ями, дітьми та молоддю покладається на республіканський (Автономної Республіки Крим), обласні, Київський та Севастопольський міські, районні, міські, районні у містах, селищні та сільські центри соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді; спеціалізовані формування, що створюються районними, міськими, районними у містах, селищними і сільськими центрами соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді.

Центри соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді утворюються, реорганізуються і ліквідуються органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, належать до сфери їх управління і підпорядковуються відповідно органу виконавчої влади чи виконавчому органу міської, селищної, сільської ради.

Згідно з пунктами 1,7 Загального положення про центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 2013 року № 573, центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді - спеціальний заклад, що проводить соціальну роботу з сім'ями, дітьми та молоддю, які перебувають у складних життєвих обставинах та потребують сторонньої допомоги. Мережа центрів складається з республіканського (Автономної Республіки Крим), обласних, Київського та Севастопольського міських (далі - регіональні центри), районних, міських, районних у містах центрів (далі - місцеві центри).

Регіональний центр відповідно до покладених на нього завдань, зокрема: здійснює підготовку кандидатів у прийомні батьки, батьки-вихователі, опікуни, піклувальники, за результатами якої готує рекомендацію службі у справах дітей, у тому числі психологічної мотивації та готовності щодо можливості взяти дитину; проводить навчання для прийомних батьків, батьків-вихователів з метою підвищення їх виховного потенціалу, підтримки сприятливого психологічного стану батьків; проводить семінари та тренінги для працівників місцевих центрів, закладів соціального обслуговування та фахівців, залучених до соціальної роботи.

Статтею 14 Закону № 2342 передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики з питань сім'ї та дітей, здійснює нормативно-правове регулювання, координацію та методологічне забезпечення діяльності центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування стосовно соціального захисту дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб із їх числа, а також забезпечує додержання законодавства щодо встановлення опіки і піклування над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, їх усиновлення, застосування інших передбачених законодавством форм влаштування дітей.

Ведення банку даних про сім'ї потенційних усиновителів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів покладається на відповідні місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Потенційні опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі в разі необхідності зобов'язані пройти курс підготовки з проблем виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, за програмою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики з питань сім'ї та дітей, до моменту передачі їм дітей на виховання та для спільного проживання.

Відповідно до пункту 39 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866 «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов'язаної із захистом прав дитини», особи, в сім'ї яких влаштовуються діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, зобов'язані пройти за направленням служб у справах дітей курс навчання з проблем виховання таких дітей (за винятком осіб, які бажають усиновити дитину) в центрі соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді.

Розмежування функцій та взаємодію центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді (далі - центри) і служб у справах дітей у процесі встановлення опіки, піклування над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування (далі - діти), створення та забезпечення діяльності прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу, визначає Порядок взаємодії центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді і служб у справах дітей у процесі встановлення опіки, піклування, створення та забезпечення діяльності прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу, затверджений наказом Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту № 3385 від 25 вересня 2009 року (далі - Порядок № 3385).

Згідно з пунктом 2.2 Порядку № 3385 Республіканський (Автономна Республіка Крим), обласні, Київський та Севастопольський міські центри (далі - регіональні центри):

планують та забезпечують підготовку фахівців регіональних, районних, міських, районних у містах, селищних та сільських центрів з питань встановлення опіки, піклування над дітьми, створення прийомних сімей і дитячих будинків сімейного типу та здійснення їх соціального супроводження (не рідше одного разу на п'ять років);

за поданням районних, міських, районних у містах служб у справах дітей формують групи, організовують та проводять навчання для кандидатів в опікуни, піклувальники, у прийомні батьки, батьки-вихователі із залученням фахівців служб у справах дітей;

планують та забезпечують навчання прийомних батьків, батьків-вихователів з метою підвищення їх виховного потенціалу (один раз на два роки);

надають протягом двох тижнів з моменту закінчення навчання службам у справах дітей рекомендацію про включення до Єдиного електронного банку даних про дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, і сім'ї потенційних усиновлювачів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів і довідку про проходження навчання (курсу підготовки) кандидатів в опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі та їх копію відповідному центру;

можуть надавати за результатами навчання службам у справах дітей рекомендацію про невключення до Єдиного електронного банку даних про дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, і сім'ї кандидатів в усиновлювачі, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, яка підписується фахівцями, що проводили навчання, та керівником регіонального центру;

у разі відмови кандидатів в опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі за результатами навчання від включення до Єдиного електронного банку даних про дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, і сім'ї потенційних усиновлювачів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів оформляють у письмовій формі цю відмову, яка підписується кандидатом в опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, спеціалістами, що проводили навчання, та керівником регіонального центру і направляється до відповідного центру, служби у справах дітей;

надають кандидатам в опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, за їх бажанням, копію рекомендації про включення до Єдиного електронного банку даних про дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, і сім'ї потенційних усиновлювачів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів або копію обґрунтування відмови.

Зі змісту Рекомендації Хмельницького обласного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді № 740 від 16 жовтня 2013 року, якою не рекомендовано позивачів включити до Єдиного електронного банку даних про дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, сім'ї потенційних усиновлювачів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків вихователів в якості батьків - вихователів, слідує, що Хмельницький обласний центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді Хмельницької обласної державної адміністрації прийшов до такого висновку виключно на підставі аналізу досвіду та результатів виховання позивачами дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а не за результатами проходження позивачами навчання.

Разом з тим, аналізуючи положення пункту 2.2 Порядку № 3385 вбачається, що обласні центри соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді організовують та проводять навчання для кандидатів в опікуни, піклувальники, у прийомні батьки, батьки-вихователі із залученням фахівців служб у справах дітей, та за їх результатами надають службам у справах дітей рекомендацію про включення до Єдиного електронного банку даних про дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, і сім'ї потенційних усиновлювачів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів і довідку про проходження навчання (курсу підготовки) кандидатів в опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі та їх копію відповідному центру, а також можуть надавати лише за результатами навчання службам у справах дітей рекомендацію про невключення до Єдиного електронного банку даних про дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, і сім'ї кандидатів в усиновлювачі, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі.

У зв'язку із цим колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що Хмельницький обласний центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді Хмельницької обласної державної адміністрації вийшов за межі наданих повноважень та надав позивачам рекомендацію не за результатами їх навчання, як кандидатів в опікуни, піклувальники, у прийомні батьки, батьки-вихователі, а виключно на підставі аналізу досвіду та результатів виховання позивачами дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Отже суди першої та апеляційної інстанцій прийшли до неправильного висновку про відмову у задоволенні позову про визнання протиправною дію Хмельницького обласного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді Хмельницької обласної державної адміністрації у вигляді надання Рекомендації Хмельницьким обласним центром соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді № 740 від 16 жовтня 2013 року про відмову у включенні ОСОБА_5 та ОСОБА_6 до Єдиного електронного банку даних про дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, і сім'ї потенційних усиновлювачів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків - вихователів, а тому суд касаційної інстанції приходить до висновку про задоволення касаційної скарги.

Посилання позивачів в касаційній скарзі, як на підставу скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій на те, що оскаржувану рекомендацію підписав заступник директора Хмельницького обласного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді ОСОБА_9, а не керівник обласного центру, є не обґрунтованим, оскільки на час її надання обов'язки директора виконував заступник директора Центру відповідно до посадової інструкції директора Хмельницького обласного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, затвердженої 22 жовтня 2008 року заступником голови Хмельницької обласної державної адміністрації.

Згідно статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Судами були повно і правильно встановлені обставини справи, однак при ухваленні рішень судами першої та апеляційної інстанцій було допущено порушення норм матеріального права при відмові у задоволенні позовних вимог, а тому ухвалені рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 220, 221, 229, 230, 232 КАС України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_6, ОСОБА_5 задовольнити.

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 квітня 2014 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2014 року скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_6, ОСОБА_5 до Хмельницького обласного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді Хмельницької обласної державної адміністрації про визнання дій протиправними задовольнити.

Визнати протиправною надану Хмельницьким обласним центром соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді Хмельницької обласної державної адміністрації Рекомендацію № 740 від 16 жовтня 2013 року, якою не рекомендовано включити ОСОБА_5 та ОСОБА_6 до Єдиного електронного банку даних про дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, сім'ї потенційних усиновлювачів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків - вихователів в якості батьків-вихователів.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, передбачених статтями 235 - 244-2 КАС України.

Судді :