ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство "Птахофабрика "Южная" звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Агропромислового сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Южная - Холдінг" про стягнення 50803,66 грн. заборгованості, у тому числі 46002,00 грн. основного боргу, пені за період з 06.06.2008 року по 06.12.2008 року у розмірі 3260,60 грн., 3 % річних за період з 06.02.2008 року по 05.02.2009 року у сумі 696,30 грн., інфляційних втрат –844,76 грн.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 16.03.2009 року позов задоволено частково.

Стягнуто з відповідача на користь позивача 46002,00 грн. основного боргу, 2953,30 грн. пені, 3 % річних у сумі 696,30 грн., 844,76 грн. індексу інфляції.

За апеляційною скаргою Агропромислового сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Южная - Холдінг" судове рішення переглянуте в апеляційному порядку і постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 27.04.2009 року скасовано в частині стягнення з Агропромислового товариства з обмеженою відповідальністю "Южная-Холдінг" на користь Закритого акціонерного товариства "Птахофабрика "Южная" пені у розмірі 2953,30 грн. та прийнято в цій частині нове рішення.

Стягнуто з Агропромислового товариства з обмеженою відповідальністю "Южная-Холдінг" на користь Закритого акціонерного товариства "Птахофабрика "Южная" пеню у розмірі 501,84 грн.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Агропромислове сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Южная - Холдінг" та Закрите акціонерне товариство "Птахофабрика Южная" звернулися до Вищого господарського суду України із касаційними скаргами.

Закрите акціонерне товариство "Птахофабрика Южная" у своїй касаційній скарзі просить скасувати постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 27.04.2009 року, а рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 16.03.2009 року залишити в силі.

На думку заявника суд апеляційної інстанції, перерахувавши розмір пені, який підлягає стягненню, невірно застосував статтю 258 Цивільного кодексу України та статтю 232 Господарського кодексу України.

У касаційній скарзі Агропромислового сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Южная - Холдінг" скаржник просить скасувати постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 27.04.2009 року і прийняти нове рішення про відмову у позові.

Скаржник вважає, що висновки апеляційного суду, викладені у постанові, не відповідають обставинам справи, судом неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, постанова винесена з неправильним застосуванням норм матеріального права.

Так, на думку заявника, договір припинив свою дію через місяць після укладення згідно з пунктами 2.2.2 та 3.3, в зв'язку з чим зобов'язання позивача та відповідача за договором були припинені 05.02.2008 року.

Також заявник скарги стверджує, що заборгованість за договором не може бути підтверджена актом звірки взаємних розрахунків, оскільки останній не є первинним бухгалтерським документом у розумінні положень Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Заслухавши суддю –доповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові у даній справі, колегія суддів вважає, що касаційні скарги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до вимог статей 108, 1117 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція рішення місцевих господарських судів та постанови апеляційних господарських судів переглядає за касаційною скаргою (поданням) та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами спір виник в зв'язку з несплатою відповідачем орендної плати по договору №06/08 від 02.01.2008 року, укладеного між Закритим акціонерним товариством "Птахофабрика "Южная" та Агропромисловим сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Южная - Холдінг".

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, посилаючись на статті 525, 526, 610, 625 Цивільного кодексу України, статті 193, 232 Господарського кодексу України, виходив з доведеності факту неналежного виконання відповідачем його обов’язків з договору оренди.

Касаційна інстанція не може погодитись з таким висновком, оскільки його здійснено без відповідного аналізу всіх наявних у матеріалах справи доказів.

Так, поза увагою апеляційного суду залишились заперечення відповідача стосовно припинення зобов'язань за договором чим порушено принципи рівності сторін та змагальності судового процесу, передбачені статтями 43, 42 Господарського процесуального кодексу України та статтею 129 Конституції України. Змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять свою правоту, за допомогою доказів переконують суд, а суд, в свою чергу, зобов'язаний, відповідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України оцінити докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Більш того, апеляційна інстанція в своїй постанові вказала, що приймає до уваги положення пункту 2.2.2 договору оренди, відповідно до якого у випадку невнесення орендарем платежу, передбаченого пунктом 3.3 –договір вважається неукладеним, а також положення пункту 3.3 договору, згідно з яким у випадку заборгованості більш одного місяця договір автоматично втрачає свою силу, але правовий аналіз зазначених пунктів не здійснила.

Як свідчить системний аналіз норм діючого законодавства зобов'язання може припинитися на підставах, встановлених договором або законом (стаття 598 Цивільного кодексу України), за згодою сторін (стаття 604 Цивільного кодексу України та стаття 204 Господарського кодексу України), а договір може бути розірвано за згодою сторін (стаття 651 Цивільного кодексу України, стаття 188 Господарського кодексу України). Крім того, згідно статті 212 Цивільного кодексу України особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина). Особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити припинення прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (скасувальна обставина), а відтак необхідно було надати оцінку умовам договору, які сторони передбачили та на які посилався відповідач в апеляційній скарзі.

Аналіз підстав виникнення зобов'язань є у будь –якому випадку суттєвим для розгляду спору, але ні перша ні апеляційна інстанції його не здійснили, в зв'язку з чим рішення та постанова підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Крім того, касаційна інстанція вважає за необхідне звернути увагу на ту обставину, що апеляційний суд обмежився нарахуванням пені лише за один місяць не зазначивши при цьому будь –яких правових підстав, а також період за який пеня фактично стягнута.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що господарськими судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи та прийнятті судових рішень не взято до уваги та не надано належної правової оцінки всім доказам у справі в їх сукупності, що, враховуючи суть спору, свідчить про не з'ясування судом всіх обставин, які мають суттєве значення для правильного вирішення господарського спору. Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного суду України, викладених у пункті 1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 "Про судове рішення", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Неповне з'ясування всіх обставин справи, які мають значення для справи, дає підстави для скасування ухвалених у справі судових рішень та передачі справи на новий розгляд.

Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, рішення та постанова у справі підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об’єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись статтями 1117, пунктом 3 статті 1119, статтями 11110, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 16.03.2009 року та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 27.04.2009 року у справі № 2-9/833-2009 господарського суду Автономної Республіки Крим скасувати.

Справу направити на новий розгляд до господарського суду Автономної Республіки Крим.

Касаційну скаргу Агропромислового сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Южная - Холдінг" задовольнити частково.

Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Птахофабрика Южная" задовольнити частково.

Головуючий суддя Т. Дроботова

С у д д і Н. Волковицька

Т. Гоголь