Справа № 815/2096/15

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2015 року Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Левчук О.А.,

суддів Єфіменко К.С.,

Кравченко М.М.,

при секретарі Васіній А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за адміністративним позовом приватного підприємства "Таврія плюс" до Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів про визнання протиправним та скасування рішення Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу №0003 від 25.03.2015 року, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з даним позовом до суду та просить визнати протиправним та скасувати рішення Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу №0003 від 25.03.2015 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що під час здійснення перевірки відповідачем не вірно застосовано норми Закону України «Про рекламу» та не враховано вимоги Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», що свідчить про безпідставність і неправомірність проведення перевірки та висновків складеного за її результатами протоколу засідання стосовно справи про порушення законодавства про рекламу від 10.03.2015 року, а отже й протиправність рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу №0003 від 25.03.2015 року. Крім того, перевірка торгового об'єкту приватного підприємства "Таврія плюс" Гіпермаркету «Космос» проведена без належних правових підстав, за відсутності дозволу Кабінету Міністрів України, або заяви суб'єкта господарювання. Протокол засідання ІПЗПС містить недостовірні данні. Інформаційні буклети поширювалися лише в приміщенні Гіпермаркету «Космос», і містять інформацію про ті товари, які продаються у вказаному торговому об'єкті, що згідно приписів ст. 1 Закону України «Про рекламу» не відноситься до внутрішньої реклами. Друковані матеріали (інформаційні буклети) мають виключно інформаційних характер і містять інформацію лише про асортимент товару, що продається у торгівельному об'єкті, в якому поширюються такі матеріали, і його вартість. Оскільки інформація про алкогольні напої, що міститься в інформаційних буклетах, не є рекламою то на неї відповідно не поширюється вимоги ч. 7 ст. 22 Закону України «Про рекламу», щодо нанесення попереджувального маркування та його горизонтального розміщення внизу зображення.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд їх задовольнити з підстав викладених в адміністративному позові.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, просив суд відмовити в їх задоволенні, надав письмові заперечення, в яких зазначає, що приписи абз. 2, 3 ст. 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» не застосовується, оскільки в даному випадку інспекцією виявлено порушення законодавства про рекламу. Рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу №0003 від 25.03.2015 року винесено правомірно відповідно до вимог чинного законодавства. Газета «КОСМОС» пропозиція дійсна з 15.12.2014 року до 15.01.2015 року» є внутрішньою рекламою, оскільки ПП «ТАВРІЯ ПЛЮС» порушено вимоги законодавства про рекламу щодо порядку розповсюдження та розміщення реклами, а саме: розповсюджено друковану внутрішню рекламу алкогольних напоїв в мережі гіпермаркетів «КОСМОС»(брошура «КОСМОС» 15.12.2014-15.01.2015 ), що є порушенням ст. 22 Закону України «Про рекламу».

Суд, перевіривши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази у їх сукупності, встановив наступне.

22.02.2002 року Приватне підприємство «ТАВРІЯ ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 31929492) зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, запис № 15561200000008261, місцезнаходження - 65091, Одеська область, місто Одеса, вул.. М`ясоїдівська, будинок 14. Дані про основний вид економічної діяльності: 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.(а.с.56).

Нормативно-правовим актом, що визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) є Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (надалі - Закон №877).

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону №877 дія цього Закону поширюється на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Так, ч.1 ст.1 Закону №877 визначено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до ч.4 ст.4 Закону №877 виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.

Орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю).

Так, положення Закону №877 встановлюють загальні засади державного нагляду (контролю) по відношенню до всіх сфер діяльності суб'єктів господарювання, конкретні ж засоби, порядок та процедура здійснення державного нагляду (контролю) можуть встановлюватися спеціальними законами.

Зокрема, спеціальним нормативно-правовим актом, що визначає засади рекламної діяльності в Україні, регулює відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами є Закон України «Про рекламу». Цей Закон регулює відносини, пов'язані з виробництвом, розповсюдженням та споживанням реклами на території України (ч.1 ст.2 Закону №270).

Відповідно до положень ст.1 Закону №270 реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару.

Пунктом 1 ч.1 ст.26 Закону №270 визначено, що контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснюють у межах своїх повноважень спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів - щодо захисту прав споживачів реклами.

Відповідно до ч.1 ст.26 Закону України «Про захист прав споживачів» (надалі - Закон №1023) спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в областях, містах Києві та Севастополі, а на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері захисту прав споживачів здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечують реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів.

Так, відповідно до п.1 Положення про Державну інспекцію України з питань захисту прав споживачів, затвердженого Указом Президента України №465/2011 від 13.04.2011 року (далі - Положення №465), Державна інспекція України з питань захисту прав споживачів (Держспоживінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра економічного розвитку і торгівлі України. Держспоживінспекція України входить до системи органів виконавчої влади і реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів. Держспоживінспекція України є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів.

Згідно пп.1 п.3 Положення №465 основними завданнями Держспоживінспекції України є реалізація державної політики, в тому числі, щодо державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і рекламу в цій сфері.

При цьому, відповідно до п.7 вищевказаного Положення, а також п.1 Положення про інспекції з питань захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України №206 від 09.11.2011 року (надалі - Положення №206) Держспоживінспекція України здійснює свої повноваження через територіальні інспекції.

Так, п.3 Положення №206 визначено, що завданням інспекцій є реалізація повноважень Держспоживінспекції України на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Також, ч.2 ст.26 Закону №270 визначено, що на вимогу органів державної влади, на які покладено контроль за дотриманням законодавства про рекламу, рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов'язані надавати документи, усні чи письмові пояснення, відео- та звукозаписи, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення ними повноважень щодо контролю.

Крім того, відповідний орган державної влади має право, зокрема: вимагати від рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами усунення виявлених порушень вимог законодавства; вимагати припинення дій, що перешкоджають здійсненню державного контролю; надавати (надсилати) рекламодавцям, виробникам та розповсюджувачам реклами обов'язкові для виконання приписи про усунення порушень; приймати рішення про визнання реклами недобросовісною, прихованою, про визнання порівняння в рекламі неправомірним з одночасним зупиненням її розповсюдження; приймати рішення про зупинення розповсюдження відповідної реклами.

Органи державної влади зобов'язані повідомляти рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами про розгляд справ про порушення ними вимог законодавства про рекламу не менше ніж за п'ять робочих днів до дати розгляду справи.

Відповідно до ч.1 ст.27 Закону №270 особи, винні у порушенні законодавства про рекламу, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до закону. Норми цієї статті не поширюються на порушення, зазначені у ст.241 цього Закону.

Зокрема, ч.4 ст.27 Закону №270 визначено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, за поданням державних органів, зазначених у статті 26 цього Закону, або самостійно у випадках, передбачених цією статтею, крім тих, які віднесено виключно до компетенції Антимонопольного комітету України та які регулюються законодавством з питань авторського права та суміжних прав, накладають штрафи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, на: рекламодавців за вчинення дій, передбачених пунктом 1 частини другої цієї статті, - у розмірі п'ятикратної вартості розповсюдженої реклами.

15.01.2015 року Державною інспекцією України з питань захисту прав споживачів у м. Києві, на адресу позивача було надіслано вимогу №07-17-06/9 від 15.01.2015 року, в якій зазначено, що при проведенні контролю за дотриманням законодавства про рекламу фахівцями Інспекції встановлено розповсюдження внутрішньої друкованої реклами ПП «Таврія ПЛЮС»(м. Київ, мережа гіпермаркетів «КОСМОС», газета «КОСМОС пропозиція дійсна з 15.12.2014 до 15.01.2015», розповсюдженої з ознаками порушень ч. 2 ст. 22 Закону України «Про рекламу», а саме - реклама алкогольних напоїв, реклама знаків для товарів і послуг, інших об`єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються алкогольні напої забороняється засобами внутрішньої реклами; розповсюдженої з ознаками порушень ч.7 ст. 22 Закону України «Про рекламу», а саме - текст попередження «Надмірне споживання алкоголю шкідливе для вашого здоров`я» розміщується не горизонтально, не внизу рекламного зображення. Колір тексту попередження не є білим.(а.с.12).

У вказаній вимозі ПП "ТАВРІЯ ПЛЮС " зобов'язано надати: свідоцтво про державну реєстрацію, письмові пояснення, документальне підтвердження вартості розповсюдженої реклами за період до 1 року з моменту отримання вимоги (договори, акти виконаних робіт тощо; та повідомлялось, що розгляд справи про порушення законодавства України про рекламу відбудеться 11.02.2015 року о 12 год. 00 хв., та попереджено, що згідно ч.ч. 6, 8 ст. 27 Закону України «Про рекламу» та п.2 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №693 від 26.05.2004 року (надалі - Порядок №693), в разі неподання або подання завідомо неправдивої інформації щодо вартості розповсюдження реклами на позивача може бути накладено штраф (а.с.12).

05.02.2015 року ПП "ТАВРІЯ ПЛЮС" на вимогу, отриману 02.02.2015 року на адресу Інспекції направило лист вих. № 58 від 05.02.2015 року та копії документів: свідоцтво про державну реєстрацію ПП «ТАВРІЯ ПЛЮС»; договір підряду на виготовлення інформаційних матеріалів від 30.10.2014 року(в т.ч. додаток № 1 - завдання на виконання робіт) та Акту приймання-передачі виконаних робіт від 10.12.2014 року. При цьому в даному листі позивач зазначив, що вищезазначені матеріали призначені виключно для внутрішнього поширення на території відповідного торгівельного об`єкту, і за її межами дані матеріали не розповсюджувались. А тому ця інформація в силу ч.7 ст. 8 Закону України «Про рекламу» не вважається рекламою, а відповідно в діях ПП «ТАВРІЯ ПЛЮС» не міститься ознак порушення вимог Закону щодо порядку розповсюдження такої інформації. Також в листі зазначено, що відповідно до положень ч. 8 розділу «Прикінцевих положень» Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 року №76-VIII, перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб підприємців контролюючими органами (крім Державної фіскальної служби України та Державної фінансової інспекції України) здійснюється протягом січня-червня 2015 року виключно з дозволу Кабінету Міністрів України або за заявою суб'єкту господарювання щодо його перевірки (а.с.13).

Крім цього, 10.02.2015 року ПП "Таврія плюс" надіслано на адресу Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів у м. Києві, копію розрахунку вартості розповсюдження інформаційних матеріалів щодо асортименту алкогольних напоїв, в супровідному листі до якого зазначивши, що надання зазначеного розрахунку не є визнанням порушень (а.с.14-15).

10.03.2015 року Державною інспекцією України з питань захисту прав споживачів у м. Києві, на засіданні розгляду справи про порушення законодавства про рекламу, було складено протокол, яким встановлено недотримання ПП "Таврія плюс" вимог ч.2 ч.7 ст. 22 Закону України «Про рекламу» (а.с.11).

25.03.2015 року Державною інспекцією України з питань захисту прав споживачів прийнято рішення № 0003 про накладення на ПП «ТАВРІЯ ПЛЮС» штрафу в розмірі 10100,00 грн. за порушення вимог законодавства щодо порядку розповсюдження та розміщення реклами та зобов`язано ПП «ТАВРІЯ ПЛЮС» сплатити в установленому порядку штраф у зазначеному розмірі до державного бюджету в ГУДКС України у м. Києві у Оболонському районі на р/р 31111106700006, МФО 820019, код ЄДРПОУ 38002491, КБК 21081100.

В рішенні № 003 від 25.03.2015 року відповідачем зазначено, що при здійсненні контролю за дотриманням законодавства про рекламу щодо захисту прав споживачів реклами ПП «ТАВРІЯ ПЛЮС» (м. Київ, пр.-т Оболонський, буд 21-Б) на підставі матеріалів справи та протоколу засідання від 10 березня 2015 року Інспекції з питань захисту прав споживачів у м. Києві, встановлено, що ПП «ТАВРІЯ ПЛЮС» порушено вимоги законодавства про рекламу щодо порядку розповсюдження та розміщення реклами, а саме: розповсюджено друковану внутрішню рекламу алкогольних напоїв в мережі гіпермаркетів «КОСМОС»(брошура «КОСМОС» 15.12.2014-15.01.2015), що є порушенням ст. 22 Закону України «Про рекламу».(а.с. 8-9).

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про рекламу» реклама тютюнових виробів, знаків для товарів і послуг, інших об'єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються тютюнові вироби, забороняється: на радіо та телебаченні, на перших і останніх сторінках газет, перших і останніх сторінках обкладинок журналів та інших видань, засобами внутрішньої реклами, реклами на транспорті, за допомогою заходів рекламного характеру (крім спеціальних виставкових заходів). Реклама алкогольних напоїв, знаків для товарів і послуг, інших об'єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються алкогольні напої, забороняється: на радіо та телебаченні у період з 6 години до 23 години, на перших і останніх сторінках газет, перших і останніх сторінках обкладинок журналів та інших видань, засобами внутрішньої реклами, реклами на транспорті, за допомогою заходів рекламного характеру (крім спеціальних виставкових заходів). Реклама алкогольних напоїв та тютюнових виробів, знаків для товарів і послуг, інших об'єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються алкогольні напої та тютюнові вироби: забороняється на товарах та у друкованих виданнях, призначених переважно для осіб віком до 18 років, або у розрахованих на зазначених осіб частинах інших друкованих видань; забороняється з використанням осіб віком до 18 років як фотомоделей; не повинна містити зображення процесу паління тютюнових виробів або споживання алкогольних напоїв; не може розташовуватися ближче ніж за 300 метрів прямої видимості від території дитячих дошкільних закладів, середніх загальноосвітніх шкіл та інших навчальних закладів, в яких навчаються діти віком до 18 років; не може формувати думку, що паління або вживання алкоголю є важливим фактором досягнення успіху в спортивній, соціальній, сексуальній або інших сферах життя; не повинна створювати враження, що вживання алкогольних напоїв чи паління тютюнових виробів сприятиме розв'язанню особистих проблем; не може формувати думку, що алкоголь чи тютюнові вироби мають лікувальні якості або що вони є стимулюючими чи заспокійливими засобами; не повинна заохочувати до вживання алкогольних напоїв чи тютюнопаління або негативно розцінювати факт утримування від вживання тютюнових виробів та алкогольних напоїв; не може містити зображень лікарів та інших професійних медичних працівників, а також осіб, зовнішній вигляд яких імітує зовнішній вигляд лікарів; не повинна включати зображення популярних осіб або пряме чи опосередковане схвалення популярними особами паління чи вживання алкоголю; не повинна створювати враження, що більшість людей палить або вживає алкогольні напої. Спонсорування теле-, радіопередач, театрально-концертних, спортивних та інших заходів з використанням знаків для товарів та послуг, інших об'єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються тютюнові вироби, забороняється. Дозволяється спонсорування теле-, радіопередач, театрально-концертних, спортивних та інших заходів з використанням знаків для товарів та послуг, під якими випускаються алкогольні напої. Реклама тютюнових виробів повинна супроводжуватись інформацією про кількісний вміст у димі однієї сигарети смоли та нікотину. Забороняються такі види діяльності з рекламування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, знаків для товарів і послуг, інших об'єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються алкогольні напої та тютюнові вироби: спонсорування заходів, призначених переважно для осіб віком до 18 років, з використанням знаків для товарів та послуг, інших об'єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються тютюнові вироби та алкогольні напої; розповсюдження та продаж будь-яких товарів з використанням знаків для товарів та послуг, інших об'єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються тютюнові вироби та алкогольні напої, особам віком до 18 років. Реклама тютюнових виробів та алкогольних напоїв, а також знаків для товарів та послуг, інших об'єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються дані вироби та напої, повинна супроводжуватися текстами попередження такого змісту: "Куріння може викликати захворювання на рак", "Надмірне споживання алкоголю шкідливе для вашого здоров'я". Кожному попередженню має бути відведено не менше 15 відсотків площі (обсягу) всієї реклами. Колір тексту попередження має бути контрастним щодо кольору фону попередження. Рекламодавці алкогольних напоїв та тютюнових виробів зобов'язані у порядку, передбаченому законами України, спрямовувати на виробництво та розповсюдження соціальної реклами щодо шкоди тютюнопаління та зловживання алкоголем не менше 5 відсотків коштів, витрачених ними на розповсюдження реклами тютюнових виробів та алкогольних напоїв у межах України. Розпорядники цих коштів щоквартально оприлюднюють звіт щодо їх використання.

Статтею 1 Закону України "Про рекламу" передбачено, що реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару.

Абзацом 3 ст. 1 Закону України "Про рекламу" визначено, що внутрішня реклама - реклама, що розміщується всередині будинків, споруд, у тому числі в кінотеатрах і театрах під час, до і після демонстрації кінофільмів та вистав, концертів, а також під час спортивних змагань, що проходять у закритих приміщеннях, крім місць торгівлі (у тому числі буфетів, кіосків, яток), де може розміщуватись інформація про товари, що безпосередньо в цих місцях продаються.

Згідно ч. 7 ст. 8 Закону України "Про рекламу", розміщення інформації про виробника товару та/або товар у місцях, де цей товар реалізується чи надається споживачеві, у тому числі на елементах обладнання та/або оформлення місць торгівлі, а також безпосередньо на самому товарі та/або його упаковці, не вважається рекламою.

Як вбачається з матеріалів справи, та не заперечується сторонами, що зазначені буклети з інформацією про товари були розміщені та розповсюджувались в приміщені торгового об'єкту приватного підприємства "Таврія плюс" Гіпермаркету «Космос» де безпосередньо реалізується цей товар.

Отже за таких підстав, суд вважає, що оскільки буклети з інформацією про алкогольні напої були розміщені в місці, де цей товар реалізується, їх розміщення в силу приписів ст.1, 8 Закону України «Про рекламу» не вважається рекламою, а тому розміщення таких буклетів не призводить й до порушення ст. 22 Закону України «Про рекламу», так як передбачені цією нормою обмеження стосуються виключно реклами.

Зазначена правова позиція узгоджується з правовою позицією Вищого адміністративного суду України (справа № 2а/2570/4168/2011 ухвала від 16.10.2014 року).

Доводи відповідача про те, що позивачем не виконані вимоги ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів», а тому зазначену інформацію не можна вважати інформацією про товар у місцях, де вона реалізується, суд вважає необґрунтованими, оскільки перелік інформації про товар на отримання якої має право споживач згідно ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів» не вказує на те, що така інформація може бути доведена до відома споживача виключно шляхом викладення її в єдиному документі, частина якої не може бути додатково відображена на інших носіях інформації, в тому числі у виданні, що розповсюджується у магазині.

Крім цього, доводи позивача, про те, що оскільки підстави для направлення Інспекцією вимоги позивачу були встановлені при проведенні Інспекцією контролю за дотриманням законодавства про рекламу, при цьому ПП «ТАВРІЯ ПЛЮС» жодних заявок щодо проведення перевірок не подавало, а Інспекцією не надано відповідного дозволу Кабінету Міністрів України, то, з урахуванням приписів п. 8 розділу «Прикінцевих положень» Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 року №76-VIII, були відсутні підстави для проведення перевірки, суд вважає обґрунтованими з огляду на наступне.

Згідно п. 8 розділу «Прикінцевих положень» Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 року №76-VIII визначено, що перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб-підприємців контролюючими органами (крім Державної фіскальної служби України та Державної фінансової інспекції України) здійснюються протягом січня-червня 2015 року виключно з дозволу Кабінету Міністрів України або за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки.

Відповідно до п.п. 2) п. 4. Положення № 465 Держспоживінспекція України відповідно до покладених на неї завдань здійснює у межах своєї компетенції контроль за додержанням законодавства про рекламу.

При цьому суд погоджується з доводами відповідача, про те, що порядок фіксування порушень законодавства про рекламу, проведення та оформлення перевірок з цього питання врегульовані спеціальними нормативними актами, а саме Законом України «Про рекламу» та Постановою КМУ № 693 від 26.05.2004 року «Про порядок накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу». Але, норми цього Закону України та Постанови КМУ не виключають застосування при здійсненні відповідачем заходів контролю з дотримання позивачем норм законодавства про рекламу приписів п. 8 розділу «Прикінцевих положень» Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 року №76-VIII.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Згідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

За таких обставин, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, на підставі наданих сторонами доказів, з урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів суд вважає, що позивач довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування своїх позовних вимог і адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Згідно до платіжного доручення № 2979 від 08.04.2015 року позивачем сплачено судовий збір за подання до адміністративного суду даної позовної заяви в розмірі 182, 7 грн. Враховуючи викладене, відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України суд дійшов до висновку, що слід стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Таврія плюс" (код ЄДРПОУ 31929492, п/р 26002221811 в ПАТ «Марфін Банк», МФО 328168) судовий збір в сумі 182 грн. 70 коп..

Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 94, 159 - 163, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу №0003 від 25.03.2015 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Таврія плюс" (код ЄДРПОУ 31929492, п/р 26002221811 в ПАТ «Марфін Банк», МФО 328168) судовий збір в сумі 182 грн. 70 коп.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд у строки та в порядку встановлені ст. 186 КАС України.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 254 КАС України.

Повний текст постанови складено та підписано 27 травня 2015 року.

Головуючий суддя О.А. Левчук

Суддя К.С. Єфіменко

Суддя М.М. Кравченко

.