ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2015 року (12 год. 31 хв.)

Справа № 808/7052/14 ДО/808/531/14 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Калашник Ю.В., суддів Матяш О.В.,Нестеренко Л.О.,

за участю секретаря судового засідання Стратулат С.В.,

позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача 1 - Завгороднього В.І.,

представника відповідача 2 - Ціоненко О.В.,

представника відповідача 3 - Довбиш В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1

до: Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, Слов’янського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, Державної казначейської служби України

про: визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу і моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (позивач) до Міністерства внутрішніх справ України (відповідач 1, МВС України), Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області (відповідач 2 , ГУМВС України в Донецькій області), Слов’янського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області (відповідач 3, Слов’янський МВ ГУМВС України в Донецькій області), в якому позивач, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить:

визнати незаконними та скасувати наказ МВС України №745 від 29.07.2014 в частині призначення та проведення службового розслідування відносно позивача;

визнати незаконними та скасувати наказ МВС України №805 від 27.07.2014 в частині притягення його до дисциплінарної відповідальності;

визнати незаконними та скасувати наказ МВС України №1535 о/с від 12.08.2014 в частині його звільнення з органів внутрішніх справ відповідно до п. 66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ за здійснення вчинків, що дискредитують звання рядового й начальницького складу;

визнати незаконними та скасувати наказ ГУМВС України в Донецькій області №333о/с від 05.09.2014 в частині обчислення йому вислуги років та оголошення наказу про його звільнення;

поновити його на посаді заступника начальника штабу Слов’янського МВ ГУ МВС України в Донецькій області з 12.08.2014;

стягнути з Слов’янського МВ ГУМВС в Донецькій області на його користь грошове забезпечення за час змушеного прогулу з 12.08.2014;

стягнути моральну шкоду у розмірі 5000 грн.

У судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги та зазначив, що жодних дій, які дискредитують звання рядового і начальницького складу, не вчиняв, під час захоплення Слов’янського МВ виконував свої службові обов'язки, з представниками «ДНР» не співпрацював. Просив позов задовольнити.

У судовому засіданні представник відповідача 1 заперечує проти позовних вимог з підстав, викладених у запереченнях проти позову, зокрема зазначивши, що під час службового розслідування встановлено факти співпраці позивача із комендатурою ДНР, а тому позивач вчиняв дії, які дискредитують звання рядового і начальницького складу працівників міліції. Також зазначив, що у період з 12.04.2014 по 07.07.2014 бойовиками ДНР організовано співпрацю із Слов’янським МВ у частині патрулювання, охорони громадського порядку, тощо. Керівний склад Слов’янського МВ підтримував погляди представників ДНР і сепаратистські настрої. Просить відмовити у позові.

Представники відповідачів 2 та 3 у своїх запереченнях підтримали позицію представника МВС.

Представник відповідача 4 у судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Жодних клопотань, пояснень чи заперечень суду не надав. Оскільки відповідач 4 є суб'єктом владних повноважень, на підставі ст.128 КАС України, суд розглянув справу без його участі.

У судовому засіданні 20 травня 2015 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Суд, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, розглянувши матеріали і з'ясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наступні обставини.

Позивач проходив службу в ОВС. Наказом ГУМВС України в Донецькій області від 14.08.2013 №362 о/с позивач призначений заступником начальника штабу Слов’янського МВ ГУМВС України в Донецькій області.

В період з 12.04.2014 по 07.07.2014 на території міста Слов'янськ перебували незаконні озброєні формування, які протиставили себе органам державної влади України та захопили і насильницьким шляхом утримували протягом зазначеного періоду владу в цьому регіоні.

Судом встановлено, що 12.04.2014 озброєними представниками так званої Донецької народної республіки (ДНР) захоплено адміністративне приміщення Слов’янського МВ ГУМВС України в Донецькій області, яке знаходиться за адресою: м. Слов'янськ, вул. Леніна, 30.

Після захоплення адміністративного приміщення особовий склад Слов’янського МВ ГУМВС України в Донецькій області для подальшої роботи був переведений до будівлі колишнього Слов’янського МВ ГУМВС України в Донецькій області (м. Слов'янськ, вул. Р.Люксембург, 67).

Позивач пояснив суду, що після захоплення приміщення Слов’янського МВ, він, як і більшість працівників, виконував покладені на нього обов'язки, виходив на роботу до колишнього приміщення Слов’янського МВ. У період з 09.06.2014 по 18.06.2014 позивач знаходився у черговій відпустці.

Місто Слов'янськ було звільнено від незаконних збройних формувань 07.07.2014.

Наказом МВС України від 29.07.2014 №745 за фактом порушення окремими працівниками ГУМВС України в Донецькій області службової дисципліни, відповідно до вимог п. 2.6 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС України від 12.03.2013 №230 , комісії було доручено провести за вказаним фактом службове розслідування.

За наслідками проведення службового розслідування 29.07.2014 МВС України було складено висновок службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни працівниками ГУМВС України в Донецькій області.

Із зазначеного висновку вбачається, що за наслідками розслідування було встановлено, що позивач в порушення своїх функціональних обов'язків організував повну взаємодію чергової частини Слов’янського МВ з комендатурою ДНР, в приміщенні чергової частини розмістив лист з контактними телефонами, відповідальних представників ДНР та надав доручення оперативним черговим забезпечити обмін інформацією.

Згідно зазначеного висновку, службове розслідування за фактом порушення службової дисципліни окремими працівниками ГУМВС України в Донецькій області закінчено, а відомості, які стали підставою для проведення службового розслідування , визнано такими, що підтвердилися.

За результатами службового розслідування комісія дійшла висновку, що за скоєння вчинку, що дискредитує звання рядового і начальницького складу, порушення ст. 65 Конституції України, ч. 3 ст. 3, ч. 1 ст. 5 Закону України «Про міліцію» та Присяги працівника органів внутрішніх справ України, яка затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1991 №382, керуючись ст.ст. 2, 5, 7, 12, 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, позивача слід звільнити з органів внутрішніх справ України за п. 66 (за скоєння вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.

29.07.2014 МВС України складено наказ від 29.07.2014 №805 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників ГУМВС України в Донецькій та Луганській областях». Згідно зазначеного наказу за скоєння вчинку, що дискредитує звання рядового і начальницького складу, порушення ст. 65 Конституції України, ч. 3 ст. 3, ч. 1 ст. 5 Закону України «Про міліцію» та Присяги працівника органів внутрішніх справ України, яка затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1991 №382, керуючись ст.ст. 2, 5, 7, 12, 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ позивача, звільнено з органів внутрішніх справ України за п. 66 (за скоєння вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.

Крім того, Наказом МВС України від 10.07.2014 №1258 о/с проведення перевірки службової діяльності окремих органів та підрозділів доручено ГУМВС України у Донецькій області.

За наслідками проведення службової перевірки 11.08.2014 МВС України складено висновок службової перевірки за фактами неправомірних дій окремих працівників Слов’янського МВ ГУМВС України в Донецькій області, виявленими у ході відпрацювання зазначеного підрозділу.

Із зазначеного висновку вбачається, що працівниками Департаменту внутрішньої безпеки було виявлено, серед іншого, службових осіб органів внутрішніх справ, які порушили присягу працівника ОВС і причетні до вчинення низки злочинів у сфері службової діяльності та проти основ національної безпеки України. У висновку зазначено, що в.о. начальника Слов’янського МВ ОСОБА_6 разом із ОСОБА_7 організував охорону громадського порядку у м.Слов'янськ разом із представниками ДНР, виділяв працівників Слов’янського МВ для охорони виборчих дільниць під час незаконного референдуму 11.05.2014 , тощо.

Службова перевірка за фактами неправомірних дій окремих працівників міліції, виявленими у ході відпрацювання Словянського МВ ГУМВС України в Донецькій області, було закінчено, а висновок направлено до Генеральної прокуратури України для прийняття рішення відповідно до законодавства.

Згідно витягу з наказу від 12.08.2014 №1535 о/с МВС України, відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, позивача звільнено з органів внутрішніх справ у запас (із постановленням на військовий облік) за п. 66 (за скоєння вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу).

Згідно витягу з наказу ГУМВС України в Донецькій області від 05.09.2014 №333о/с , вислуга років станом на 12.08.2014 у календарному обчисленні складає 19 років 06 місяців 00 днів, у пільговому - 23 роки, 10 місяців 26 днів. Із зазначеним витягом з наказу позивач був ознайомлений 17.09.2014.

Вважаючи протиправним: наказ №1535 о/с від 12.08.2014 в частині звільнення позивача з органів внутрішніх справ України; наказ від 29.07.2014 №745, в частині призначення та проведення службового розслідування відносно позивача; наказ від 27.07.2014 №805 в частині притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності; наказ №333 о/с від 05.09.2014, в частині обчислення вислуги років, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з приписів ч.3 ст.2 КАС України, відповідно до яких, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 19 Конституції України , органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 65 Конституції України визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.

Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

За приписами ч. 3 ст. 3 Закону України «Про міліцію» від 20.12.1990 № 565-XII у підрозділах міліції не допускається діяльність політичних партій. При виконанні службових обов'язків працівники міліції незалежні від впливу політичних партій та інших об'єднань громадян.

Частиною 1 статті 5 зазначеного Закону визначено, що міліція виконує свої завдання неупереджено, у точній відповідності з законом. Ніякі виняткові обставини або вказівки службових осіб не можуть бути підставою для будь-яких незаконних дій або бездіяльності міліції. Для забезпечення громадського порядку працівники міліції зобов'язані вживати заходів незалежно від свого підпорядкування.

Статтею 10 Закону України «Про міліцію» визначені основні обов'язки міліції.

З тексту присяги працівника внутрішніх справ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1991 № 382, вбачається, що кожний працівник органів внутрішніх справ України, який склав таку присягу, вступаючи на службу до органів внутрішніх справ України: поклявся завжди залишатися відданим народові України, суворо дотримуватися її Конституції та чинного законодавства, бути гуманним, чесним, сумлінним і дисциплінованим працівником, зберігати державну і службову таємницю; присягнув з високою відповідальністю виконувати свій службовий обов'язок, вимоги статутів і наказів, постійно вдосконалювати професійну майстерність та підвищувати рівень культури, всіляко сприяти зміцненню авторитету органів внутрішніх справ, поклявся мужньо і рішуче, не шкодуючи своїх сил і життя, боротися із злочинністю, захищати від протиправних посягань життя, здоров'я, права й свободи громадян, державний устрій і громадський порядок.

Отже, недодержання працівником органів внутрішніх справ України наведених вище норм є безумовною підставою вважати цю особу такою, яка вчинила правопорушення.

Так, зі змісту висновку службового розслідування вбачається, що позивач в порушення своїх функціональних обов'язків організував повну взаємодію чергової частини Слов’янського МВ з комендатурою ДНР, в приміщенні чергової частини розмістив лист з контактними телефонами, відповідальних представників ДНР та надав доручення оперативним черговим забезпечити обмін інформацією.

У матеріалах справи містяться письмові пояснення позивача від 18.07.2014. Відповідно до цих пояснень, позивач вказав, що «в части касающихся списков членов ополчения (комендант ГО, комендант исполкома, пресс-офицер ополчения, оперативный дежурный ГО) этот список визначально висел на стене в дежурной части, расположенной в здании Словянского РО». Також у цих поясненнях позивач зазначає, що такий список з'явився наприкінці квітня - на початку травня 2014 року. Список був наданий заступником начальника ОСОБА_8, а виготовлений інженером зв'язку ОСОБА_11. Позивач у своїх поясненнях вказує, що такий список був необхідний для уточнення у представників ДНР інформації щодо зниклих осіб, затриманих представниками ДНР осіб тощо.

Проте, у судовому засіданні позивач зазначив, що особисто такого списку не бачив, а коли м.Слов'янськ було звільнено, позивач складав папери з робочого столу до пакету, куди і потрапив такий список.

Суд вважає, що висновки службового розслідування та встановлені розслідуванням факти відповідають фактичним обставинам справи.

Дії позивача не відповідають вимогам ст. 10 Закону України «Про міліцію», вчинені в порушення цієї статті.

За приписами ст. 2 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22.02.2006 № 3460-IV, дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

Пунктом 66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.1991 № 114, визначено, що особи рядового і начальницького складу, які скоїли вчинки, що дискредитують звання рядового і начальницького складу, звільняються з органів внутрішніх справ. При цьому звільнення проводиться з урахуванням вимог пункту 62 цього Положення.

Отже, наявні в матеріалах справи докази та пояснення позивача підтверджують викладену у Висновку службового розслідування інформацію щодо вчинення позивачем правопорушення, а відтак висновок щодо наявності підстав для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності є обґрунтованим та таким, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.

Суд також зазначає, що відповідачем 1 було порушено порядок проведення службового розслідування щодо позивача (пояснення в рамках розслідування не відбирались, позивач надав пояснення до призначення розслідування, із наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача у встановлений Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України спосіб ознайомлено не було), проте суд зазначає, що вчинення позивачем протиправного діяння є несумісним з проходженням служби в органах внутрішніх справ, суперечить змісту Присяги працівників внутрішніх справ, оскільки підриває довіру громадян як до працівників міліції, так і до органів внутрішніх справ в цілому, принижує їх авторитет.

З тексту Присяги працівника внутрішніх справ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1991 № 382, вбачається, що кожний працівник органів внутрішніх справ України, який склав таку присягу, вступаючи на службу до органів внутрішніх справ України: поклявся завжди залишатися відданим народові України, суворо дотримуватися її Конституції та чинного законодавства, бути гуманним, чесним, сумлінним і дисциплінованим працівником, зберігати державну і службову таємницю; присягнув з високою відповідальністю виконувати свій службовий обов'язок, вимоги статутів і наказів, постійно вдосконалювати професійну майстерність та підвищувати рівень культури, всіляко сприяти зміцненню авторитету органів внутрішніх справ, поклявся мужньо і рішуче, не шкодуючи своїх сил і життя, боротися із злочинністю, захищати від протиправних посягань життя, здоров'я, права й свободи громадян, державний устрій і громадський порядок.

Суд вважає, що своїми діями, які знайшли відображення у висновку службового розслідування, позивачем порушено Присягу працівника внутрішніх справ України, що робить неможливим його подальшу службу в ОВС.

Також суд зауважує, що на час окупації м.Слов'янськ (з 12.04.2014 по 07.07.2014) представниками ДРН, місто фактично не підчинялось українській владі, керівництво Слов’янського МВ, зокрема начальник ОСОБА_6, ОСОБА_8, співпрацювали із самопроголошеним мером ОСОБА_10. В той же час, особовий склад Слов’янського МВ, зокрема позивач, працював у звичайному режимі, виконуючи вказівки керівництва. Такі дії є несумісними із Присягою працівника внутрішніх справ.

Згідно з ч. 1 ст. 11 КАС України , розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 статті 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

З наведених підстав суд вважає позовні вимоги необґрунтованими, а тому позов таким, що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 158-163, 256 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя Ю.В.Калашник

Судді: О.В.Матяш

Л.О.Нестеренко