СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 травня 2015 р. Справа №818/974/15

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Діска А.Б.

розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Сумській області про визнання дій неправомірними,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА _1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1) звернулась з адміністративним позовом до Управління Державної міграційної служби України в Сумській області (далі по тексту - відповідач, УДМС України в Сумській області), в якому просить суд:

- визнати дії відповідача щодо відмови у призначення позивачу надбавки за вислугу років з урахуванням періоду роботи на посаді службовця неправомірними;

- зобов'язати відповідача призначити позивачу надбавку за вислугу років у розмірі 30% з урахуванням періоду роботи на посаді службовця та здійснити перерахунок заробітної плати з 01.01.2015 року.

Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що вона з 01.09.1994 року працює на різних посадах в Глухівському міському секторі Управління Державної міграційної служби України в Сумській області. З 18.02.2002 року наказом № 8 УМВС України в Сумській області позивача переведено на посаду державного службовця - спеціаліст з імміграційного контролю. З 01.06.2012 року ОСОБА_1 працює на посаді головного спеціаліста Глухівського міського сектору УДМС України в Сумській області (наказ УДМС № 43-к від 31.05.2012р.), встановлено надбавка за вислугу років у розмірі 20%.

Проте, на її звернення до УДМС України в Сумській області про призначення надбавки за вислугу років у розмірі 30% з урахуванням періоду роботи на посаді службовця в Глухівському МРВ УМВС, їй було відмовлено з посиланням на Роз'яснення Головного управління державної служби при Кабінеті Міністрів України від 14.01.2000 р. "Щодо практичного застосування постанов Кабінету Міністрів України від 10 листопада 1994 р. N 758 "Про доповнення до Порядку обчислення стажу державної служби" і від 8 червня 1995 р. N 397 "Про доповнення постанови Кабінету Міністрів України від 10 листопада 1994 р. N758", відповідно до яких, під терміном "просування по службі" треба розуміти безпосередній перехід з посади службовця на посаду державного службовця у період роботи в державних органах, які передбачені пунктом 2 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 травня 1994 р. N 283 ( 283-94-п), та додатку до нього, а в разі переходу після 1 січня 1994 року - за умови, що перехід (переведення) відбувся через конкурс.

Вважає, що незважаючи на те, що її було переведено на державну службу з резерву, надбавка за вислугу років має нараховуватись їй з урахуванням її роботи на посаді службовця.

Позивач в судове засідання не з'явилась, подала суду заяву про розгляд справи без її участі.

Представник відповідача, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі, в письмовому провадженні (а.с.62).

Представником відповідача надано суду письмове заперечення на адміністративний позов (а.с.31), в яких позовні вимоги не визнає і обґрунтовує заперечення тим, що оскільки позивачка перейшла з посади службовця (інспектора, паспортиста СГІРФО Глухівського МРВ УМВС України в Сумській області) на посаду державного службовця- спеціаліста з імміграційного контролю цього ж сектору не через конкурсний відбір, а була призначена з кадрового резерву, підстави для включення до стажу державної служби часу роботи на посаді службовця інспектора, паспортиста СГІРФО ( з 01.09.1994р. по 17.02.2002р.) відсутні.

Згідно ч. 6 ст. 128 КАС України якщо не має перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглядати справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на положення вказаної норми, розгляд справи здійснюється в письмовому провадженні.

Відповідно до вимог ч.6 ст. 12 та ч.1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання по справі не здійснюється.

Перевіривши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги, виходячи з наступного.

Як вбачається з копії трудової книжки ОСОБА_1, вона з 01.09.1994 р. прийнята на посаду інспектора відділення з паспортної роботи, а 15.07.1998 р. переведена на посаду паспортиста відділення ПР та МР Глухівського МРВ УМВС.

З 18.02.2002 р. позивачку у зв'язку зі змінами в штатах переведено на посаду спеціаліста (міграційного контролю) групи імміграційної служби Глухівського МРВ УМВС, присвоєно 15 ранг державного службовця.

До цього часу позивачка працює на посаді державного службовця, з 04.09.2013 р. на посаді головного спеціаліста Глухівського міського сектору УДМС України в Сумській області (а.с.8-15).

23 грудня 2014 р. ОСОБА_1 звернулась до УДМС України в Сумській області про призначення надбавки за вислугу років у розмірі 30% з урахуванням періоду роботи на посаді службовця в Глухівському МРВ УМВС.

Листом №09/204 від 20.01.2015 р. їй було відмовлено з посиланням на Роз'яснення Головного управління державної служби при Кабінеті Міністрів України від 14.01.2000 р. "Щодо практичного застосування постанов Кабінету Міністрів України від 10 листопада 1994 р. N 758 "Про доповнення до Порядку обчислення стажу державної служби" і від 8 червня 1995 р. N 397 "Про доповнення постанови Кабінету Міністрів України від 10 листопада 1994 р. N758" (далі - Роз'яснення) та вказано, що оскільки позивачку було переведено на посаду державного службовця з кадрового резерву, без конкурсного відбору, призначити їй виплату надбавки за вислугу років з урахуванням періоду роботи на посадах інспектора, паспортиста Глухівського МРВ УМВС України в Сумській області не вбачається за можливе (а.с.16).

Згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 397 від 08.06.1995 року "Про доповнення постанови Кабінету Міністрів України від 10 листопада 1994 р. № 758 "Про доповнення Порядку обчислення стажу державної служби" установлено, що для службовців, які після прийняття цієї постанови при просуванні по службі зайняли посади державних службовців, стаж державної служби для надання додаткової оплачуваної відпустки та призначення пенсії державного службовця обчислюється з дня призначення на посаду державного службовця. Стаж для виплати надбавок за вислугу років за період роботи на посадах службовців обчислюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1993 р. N 1049, а за період роботи на посадах державних службовців - відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 3 травня 1994 р. N 283.

Постановою Кабінету Міністрів України від 3 травня 1994 р. № 283 затверджено «Порядок обчислення стажу державної служби», відповідно до п. 2 даного порядку до стажу державної служби зараховується робота (служба) зокрема, на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв'язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів, на посадах державних службовців у державних органах, передбачених у ст.25 Закону України "Про державну службу", а також на посадах, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад державних службовців.

Згідно п.3 даного порядку до стажу державної служби включається також час роботи на посадах службовців в органах, зазначених у пункті 2 цього Порядку і додатку до нього, якщо при просуванні по службі вони зайняли посади державних службовців.

Відповідно до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України № 283 від 03.05.1994 року вбачається, що надбавка за вислугу років обчислюється за фактично відпрацьований час виходячи із посадового окладу з урахуванням за ранг і залежно від стажу державної служби, визначеного відповідно до затвердженого цією постановою Порядку. У разі виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника надбавка за вислугу років обчислюється з посадового окладу за основною посадою. Надбавка за вислугу років виплачується у розмірах, установлених частиною п'ятою статті 33 Закону України "Про державну службу", доплата за ранг провадиться у розмірах, установлених постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 1994 р. N 123.

Згідно ст.33 Закону України "Про державну службу" надбавка за вислугу років виплачується державним службовцям щомісячно у відсотках до посадового окладу з урахуванням доплати за ранг і залежно від стажу державної служби у таких розмірах: понад 3 роки - 10, понад 5 років - 15, понад 10 років - 20, понад 15 років - 25, понад 20 років- 30, понад 25 років - 40 відсотків.

Як вбачається з трудової книжки позивачки, стаж її роботи, який надає право на отримання надбавки за вислугу років з урахуванням періоду роботи на посаді службовця, перевищує 20 років, а отже, розмір такої надбавки має становити 30%.

Відповідач обгрунтовує свою відмову в нарахуванні надбавки саме в розмірі 30% тим, що згідно з Роз'яснень, просування по службі мало би місце при переході ОСОБА_1 на посаду державного службовця через конкурс. В той же час, позивачку було призначено на посаду державного службовня не через проходження конкурсу, а з кадрового резерву, у зв'язку з чим відсутні підстави вважати, що відбулось просування по службі.

Проте, такі доводи відповідача, на думку суду, є необгрунтованими.

Як вбачається з листа про надання інформації №2/2-1109 від 21.06.2012 р. ОСОБА_1 було прийнято на державну службу з резерву (а.с.44).

В той же час, відповідно до вимог п.1 Положення про формування кадрового резерву для державної служби, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №199 від 28.02.2001 р. кадровий резерв для державної служби (далі - кадровий резерв) створюється для заміщення посад державних службовців, а також для просування їх по службі.

Крім того, п.1 Постанови Кабінету міністрів України від 20 грудня 1993 р. № 1049 «Про надбавки за вислугу років для працівників органів виконавчої влади та інших державних органів», доручено Міністерству соціальної політики давати роз'яснення щодо застосування цього Положення.

Згідно з ч.1 ст.69 та ч.1 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно ч.1,2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд, відповідно до ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, оскільки відповідачем не надано достатніх обґрунтованих доказів щодо правомірності відмови у нарахуванні позивачці надбавки за вислугу років з урахуванням періоду роботи на посаді службовця, суд приходить до висновку, що така відмова є протиправною, а позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Сумській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати неправомірними дії Управління Державної міграційної служби України в Сумській області щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 надбавки за вислугу років з урахуванням періоду роботи на посаді службовця.

Зобов'язати Управління Державної міграційної служби України в Сумській області призначити ОСОБА_1 надбавку за вислугу років у розмірі 30% з урахуванням періоду роботи на посаді службовця та здійснити перерахунок заробітної плати з 01.01.2015 р.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) А.Б. Діска

З оригіналом згідно

Суддя А.Б. Діска