УКРАЇНА

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 361/1297/15-ц

провадження № 2/361/991/15

08.05.2015

РІШЕННЯ

Іменем України

08 травня 2015 року м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:

Головуючого судді: Петришин Н.М.,

при секретарях: Масловській А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1, яка діє також в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2, до Тарасівського навчально-виховного комплексу «ЗОШ І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

в с т а н о в и в :

У лютому 2015 року до суду звернулася ОСОБА_1, яка діє також в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 із зазначеним позов, в обґрунтування якого вказала, що її син, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, 17 червня 2014 року перебував у дитячому таборі при Тарасівському навчально-виховному комплексі, де отримав травму лівої руки.

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 23 грудня 2014 року встановлено причинно-наслідковий зв'язок між травмуванням дитини та виною відповідачів.

Директор школи не повідомила районний відділ освіти та відповідні установи, як того вимагає законодавство України, також не була створена комісія по розгляду даної справи.

Через 21 день, після накладення гіпсу, а саме 08 липня 2014 року, був зроблений рентгенівський знімок у Броварські дитячій лікарні. Дитина була госпіталізована до Київської обласної лікарні, ортопедо-травматологічного центру, встановлено діагноз закритий остеоепіфізіоліз дистального відділу лівої променевої кістки зі зміщенням, а 10 липня 2014 року проведена операція - закрита репозиція МОС перелому н/з лівого передпліччя спицями кіршнера. З лікарні дитину виписали 12 липня 2014 року для продовження лікування за місцем проживання.

14 липня 2014 року позивач повідомила директора школи ОСОБА_4 та вчителя ОСОБА_5 про стан здоров'я дитини, витрати на лікування, про майбутню ще одну операцію, наслідки цієї травми в майбутньому.

Згідно листа-відповіді начальнику відділу освіти Броварської РДА від 01 серпня 2014 року на заяву позивача від 15 липня 2014 року, директором не було створено комісію по розслідуванню травмування дитини, чим порушено п.4 наказу Міністерства освіти і науки № 1365 від 07.10.2013 року. За допущене порушення в організації навчального процесу директору Тарасівського НВК ОСОБА_4 оголошено догану та рекомендовано вжити заходів адміністративного характеру до педагогічних працівників, що працювали на той час.

16 вересня 2014 року позивач звернулась до лікаря-невролога Броварської ЦРЛ, де їй встановлено діагноз: астеноневротичний синдром - це хворобливий стан, що проявляється підвищеною стомлюваністю з крайньою нестійкістю настрою, ослабленням самовладання, нетерплячістю, непосидючістю, порушенням сну, втратою здатності до тривалого розумового і фізичного напруження, непереносимість гучних звуків, яскравого світла, різких запахів. Внаслідок звернення до лікарів отримала рекомендації та лікарські засоби для лікування.

У результаті недбалих дій з боку керівників та вчителів літнього шкільного табору, ОСОБА_2 отримав травму та для відновлення його здоров'я, позивачем понесено витрати у розмірі 850 грн. та витрати на послуги юриста та нотаріуса у розмірі 1310 грн. Крім того, позивачу та її сину неправомірними діями працівників відповідача завдано значної моральної шкоди.

Посилаючись на викладене, позивач просила суд стягнути із відповідача на її користь матеріальну шкоду в розмірі 850 гривень 00 копійок, моральну (немайнову) шкоду в розмірі 5 000 гривень 00 копійок, та моральну шкоду у розмірі 5 000 грн. на користь неповнолітнього ОСОБА_2, а також стягнути із відповідача на користь позивача витрати на правову допомогу в розмірі 1310 грн., із них 1000 гривень - послуги представника, 100 гривень - вартість адвокатського запиту, 210 гривень - послуги нотаріуса.

У судовому засіданні позивач та її представник ОСОБА_6 доводи позову підтримали та просили задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представники відповідача ОСОБА_4 та Хоменко І.М. заперечували проти задоволення позовних вимог, посилаючись на їх необґрунтованість та безпідставність.

Судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до наказу №80 від 12.05.2014 року, виданого директором Тарасівського НВК «ЗОШ І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад», організовано роботу пришкільного табору «Веселка», начальником табору призначено заступника з виховної роботи ОСОБА_8, а ОСОБА_5 була призначена працівником табору - вихователем.

Судом встановлено, що 17 червня 2014 року, перебуваючи у літньому дитячому таборі «Веселка» при Тарасівському навчально-виховному комплексі «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад», неповнолітній ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, отримав тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому лівої ліктьової кістки, під час гри на дитячому майданчику.

Згідно із медичними записами та випискою із історії хвороби стаціонарного хворого, 08 липня 2014 року неповнолітньому ОСОБА_2 зроблений рентгенівський знімок у Броварські дитячій лікарні. Дитина була госпіталізована до Київської обласної лікарні, ортопедо-травматологічного центру, де встановлено діагноз - закритий остеоепіфізіоліз дистального відділу лівої променевої кістки зі зміщенням. 10 липня 2014 року проведено операцію - закрита репозиція МОС перелому н/з лівого передпліччя спицями кіршнера (а.с. 12-16 ).

З лікарні неповнолітнього ОСОБА_2 виписали 12 липня 2014 року для продовження лікування за місцем проживання. (а.с. 17).

Відповідно до наказу відділу освіти Броварської районної державної адміністрації №86-К від 30 серпня 2000 року, ОСОБА_4 переведено на посаду директора Тарасівської ЗОШ І-ІІІ ступенів з 31 серпня 2000 року.

Наказом Броварського районного відділу народної освіти №113 від 15.08.1989 року ОСОБА_5 призначено на посаду вихователя групи продовженого дня та вчителя початкових класів Тарасівськтого НВК, а Наказом відділу освіти Броварської районної державної адміністрації №262-К від 01.09.2010 року ОСОБА_8 призначено на посаду заступника директора з виховної роботи Тарасівськтого НВК.

У листі-відповіді начальнику відділу освіти Броварської РДА від 01 серпня 2014 року на заяву позивача від 15 липня 2014 року, вказано про те, що директором не було створено комісію по розслідуванню травмування дитини, чим порушено п.4 наказу Міністерства освіти і науки № 1365 від 07.10.2013 року. За допущене порушення в організації навчального процесу директору Тарасівського НВК ОСОБА_4 оголошено догану та рекомендовано вжити заходів адміністративного характеру до педагогічних працівників, що працювали на той час (а.с. ).

До матеріалів справи додано Акт форми Н-Н, складений комісією під головуванням ОСОБА_8, та затверджений 15 липня 2014 року директором Тарасівського НВК ОСОБА_4, де встановлено причиною нещасного випадку є падіння на ліву руку через ігнорування зауважень вихователів.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_8, яка є заступником директора з виховної роботи Тарасівського НВК, пояснила, що ОСОБА_2 перебував у пришкільному таборі і 17 червня, в той період, коли у дітей був вільний час, декілька дітей залазили на гірку і стрибали з неї. Свідку відомо, що вихователі робили дітям та зокрема, ОСОБА_2 зауваження. Після того, як дитина впала із гірки, її відвели до медсестри, яка здійснила необхідні дії та мама повезла дитину до лікарні. Про цей випадок було зроблено запис у «зошиті про мікротравми».

Свідок ОСОБА_5, яка була класоводом ОСОБА_2, а у пришкільному таборі була вихователем у групі, в якій перебував ОСОБА_2, пояснила, що діти грали на майданчику, а ОСОБА_2 та ще декілька дітей бігали на гірку та стрибали з неї, на що вихователями робились зауваження. В той час, ОСОБА_2 посковзнувся та впав з гірки. У медсестри свідок зателефонувала до матері дитини і вони поїхали в Бровари до лікарні. Після цього мати хлопчика зателефонувала та повідомила вчительку про те, що у дитини сильний забій руки, перелому не має.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За положеннями ст.1172 ЦК України юридична чи фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником завдану під час виконання ним своїх трудових обов'язків.

У разі каліцтва або іншого ушкодження здоров'я малолітньої особи фізична або юридична особа, яка завдала цієї шкоди, зобов'язана відшкодувати витрати на її лікування, протезування, постійний догляд, посилене харчування тощо ( ч. 1 ст. 1199 ЦК України ).

Згідно ст.10 Закону України «Про загальну середню освіту» від 13.05.1999 року № 651-ХІУ (з наступними змінами), загальноосвітній навчальний заклад є юридичною особою.

Відповідно до ч.2 ст.26 зазначеного Закону, призначення на посаду та звільнення з посади працівників загальноосвітнього навчального закладу (крім керівника та заступника керівника) здійснює керівник цього закладу.

Згідно ст.22 вказаного Закону загальноосвітній навчальний заклад забезпечує безпечні та нешкідливі умови навчання.

Статтею 19 Закону України «Про оздоровлення та відпочинок дітей» визначені обов'язки дитячого закладу оздоровлення та відпочинку дітей.

За змістом ст. 33 зазначеного вище Закону, працівники дитячого закладу оздоровлення та відпочинку в межах покладених на них обов'язків несуть персональну відповідальність відповідно до законодавства за безпеку життя і здоров'я дітей, які оздоровлюються та відпочивають у цьому закладі, за якість та повноту виконання навчальних та виховних програм, які реалізуються в дитячому закладі оздоровлення та відпочинку.

Працівники дитячого закладу оздоровлення та відпочинку зобов'язані дотримуватися вимог статуту (положення) дитячого закладу оздоровлення та відпочинку, виконувати правила внутрішнього розпорядку та посадові обов'язки; берегти життя та здоров'я дітей, захищати їх інтереси, пропагувати здоровий спосіб життя; виконувати накази та розпорядження директора закладу.

Наказом №80 від 12.05.2014 року, виданого директором Тарасівського НВК «ЗОШ І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад», зобов'язано в межах покладених на працівників пришкільного табору обов'язків нести персональну відповідальність за здоров'я, безпеку життя та збереження здоров'я дітей, які перебувають у таборі.

З огляду на викладені обставини вбачається, що неправомірні дії вчителів, а саме недбалість ОСОБА_8 та ОСОБА_5 мали місце під час виконання ними своїх службових обов'язків вихователів оздоровчого табору «Веселка» при Тарасівському навчально-виховним комплексі «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад», позовні вимоги про стягнення із відповідача матеріальної шкоди підлягають задоволенню.

Разом з тим, стягненню підлягають витрати понесені позивачем ОСОБА_1 на лікування сина у розмірі 540, 20 грн., що підтверджується відповідними квитанціями. Витрати на благодійний внесок у розмірі 310 грн., зроблений позивачем до БО «Благодійний фонд «Фонд розвитку Київської обласної клінічної лікарні», не є витратами, які передбачені ст.ст. 1166, 1199 ЦК України, тому не підлягають стягненню із відповідача.

Окрім матеріальної шкоди, позивач зазначає, що їй було завдано і моральну шкоду неправомірними діями працівників відповідача, так як вона зазнала значних моральних страждань через травмування сина, моральних переживань, порушення нормальних життєвих зв'язків, а її син зазнав фізичного болю та психологічних страждань. Завдану моральну шкоду позивачу та її сину, позивач оцінює по 5 000 (п'ять тисяч) гривень.

За змістом ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з ушкодженням здоров'я. Частиною 3 вказаної статті передбачено відшкодування моральної шкоди грішми.

У відповідності до ч. 1 ст. 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній особі, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, якщо вона не доведе, що шкода завдана не з її вини.

Частина 2 статті 1168 ЦК України передбачає, що моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

Визначаючи розмір завданої позивачу та її сину ОСОБА_2 моральної шкоди, суд, керуючись вимогами ст. 23 ЦК України, врахував характер завданої шкоди, глибину фізичних та душевних страждань позивача, вимоги розумності і справедливості, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення для справи, та надані позивачами документи і оцінює спричинену моральну шкоду позивачу у розмірі 500 грн. та неповнолітньому ОСОБА_2 у розмірі 1000 грн.

Крім того, вимоги позивача про стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 1310 грн., із них 1000 гривень - послуги представника, 100 гривень - вартість адвокатського запиту, 210 гривень - послуги нотаріуса, задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Згідно з п.2 ч.3 ст.79 та ст. 84 ЦПК України витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, є витратами, пов'язаними з розглядом справи, які несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 56 ЦПК України правову допомогу може надавати особа, яка є фахівцем у галузі права і за законом має право на надання правової допомоги.

На підтвердження понесених витрат позивачем додано копію договору про надання правової допомоги від 16.09.2014 року, де предметом договору є направлення адвокатського запиту та ксерокопія квитанції від 16.09.2014 року на суму 100 грн., копія квитанції 10.10.2014 року про оплату 1000 грн. згідно договору від 10.10.2014 року та квитанція про оплату нотаріальних послуг.

Разом з тим, у пункті 48 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» судам роз'яснено, що витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, про що зазначено в пункті 47 цієї постанови, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів).

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

У матеріалах справи відсутній розрахунок витрат на правову допомогу і такого документу відповідно до ст.ст.57, 60 ЦПК України позивачем та його представником суду не надано.

За таких обставин, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для стягнення витрат на правову допомогу. Крім того, витрати на нотаріальні послуги не належать до витрат, передбачених ст.ст. 79, 84 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 23, 1166, 1167, 1168, 1199 ЦК України, ст. ст. 57-60, 212-215 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Тарасівського навчально-виховного комплексу «ЗОШ І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад» на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 540 ( п'ятсот сорок) гривень 20 коп. та моральну шкоду у розмірі 500 ( п'ятсот ) грн.

Стягнути з Тарасівського навчально-виховного комплексу «ЗОШ І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад» на користь ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 1000 грн.

Стягнути з Тарасівського навчально-виховного комплексу «ЗОШ І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад» на користь ОСОБА_1 понесені витрати на судовий збір у розмірі 243, 60 грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області через Броварський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Петришин Н. М.