ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 79-57-10, факс 79-58-82

_________________________________________________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"14" липня 2006 р. Справа №10/179-НА

за позовом Приватного підприємства "Фірми "Достаток" м. Кам'янець-Подільський

до Управління Пенсійного фонду України в м. Кам'янець-Подільському

про визнання протиправним проведення управлінням Пенсійного фонду Українив

м. Кам’янець-Подільському перевірки ПП „Фірми „Достаток”, визнання протиправним та скасування рішення від 21.04.2006р. про застосування фінансових санкцій та донарахування органом Пенсійного фонду України або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків

Суддя Виноградова В.В. Секретар судового засідання Щесняк О.А.

За участю представників:

від позивача - Федоров О.А. –власник ПП „Фірми „Достаток”

від відповідача –Кубрак І.Я. –за довіреністю №1911/07 від 05.06.2006р. (в судовому засіданні 13.07.2006р.

Постанова приймається 14.07.2006р., оскільки в судовому засіданні оголошувалась перерва.

У судовому засіданні згідно ч.3 ст. 160 КАСУ проголошено вступну і резолютивну частини постанови.

Суть спору:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправною проведену 19-21 квітня 2006р. управлінням Пенсійного фонду України в м. Кам’янець-Подільському перевірку ПП „Фірми „Достаток”, за результатами якої складено акт від 24.04.2006р. та скасувати прийняте позивачем рішення від 21.04.2006р. про застосування фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного фонду України або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків, посилаючись на те, що вказана перевірка та оспорюване рішення суперечать чинному законодавству.

Свої вимоги мотивує тим, що суб’єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (єдиний та фіксований податок), сплачують внески до Пенсійного фонду України згідно з нормами спеціального законодавства, а саме Указу Президента України від 03.07.1998р. №727 „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва” яким передбачено, що юридичні особи перераховують 42% від сум єдиного податку до Пенсійного фонду України.

Стверджує, що Законом України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та іншими законами до Указу не можуть бути внесені зміни, крім спеціального закону щодо спрощеної системи оподаткування, як передбачено п.4 Перехідних положень Конституції України.

Акцентує увагу на тому, що розпорядженням №58-р від 10.03.2005р.КМУ за пропозицією ПФУ і згодою МФУ та ДПАУ припинено перевірки юридичних осіб-платників єдиного податку щодо сплати страхових внесків на різні види загальнодержавного соціального страхування до остаточного законодавчого врегулювання функціонування спрощеної системи оподаткування.

В судовому засіданні позивач вказує на те, що у відповідача були відсутні правові підстави для проведення перевірки, оскільки не з’ясовано, чи була вказана перевірка плановою, позаплановою або зустрічною. Стверджує, що про початок проведення перевірки позивача не було повідомлено за 10 днів, не вказано про підстави проведення перевірки. Вказує на те, що на численні письмові звернення позивача до Пенсійного фонду України з приводу безпідставності проведення перевірки результатів не дали.

Позивач стверджує, що акт перевірки було складено з порушенням вимог Порядку оформлення результатів документальних перевірок з дотримання чинного законодавства платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, оскільки акт перевірки було одержано позивачем 05.05.2006р., а не по закінченню проведення перевірки, що не дало позивачу можливості належним чином ознайомитись із актом перевірки, надати мотивовані заперечення на акт перевірки.

Стверджує, що оскільки акт перевірки було складено із порушенням вимог чинного законодавства, прийняте відповідачем рішення є неправомірним і підлягає скасуванню.

Відповідач у письмових поясненнях проти адміністративного позову заперечує, посилаючись на правомірність проведення перевірки та прийняття за її результатами рішення від 21.04.2006р.

В обґрунтування своєї позиції посилається на те, що перевірка позивача проводилась відповідно до чинного законодавства України, згідно п.п.2.3.2 п.2.3 ст.2 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах (затв. постановою правлінням ПФ України), яким передбачено, що управління Пенсійного фонду України в м. Кам’янець-Подільському має право проводити планові, позапланові перевірки, пов’язані із нарахуванням, обчисленням та сплатою страхових внесків, отримувати будь-які документи, відомості, пояснення, які виникають під час перевірки.

Вказує на те, що перевірка проводилась з відома керівника, що підтверджується отриманими позивачем з цього приводу листами від 24.03.2006р. №1025/02, від 18.04.2006р. №1420/07, в зв’язку із ненарахуванням страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за період з 01.01.2005р. по 31.03.2006р.

Вважає безпідставними посилання позивача на Розпорядження КМУ від 10.03.2005р. №58-р, оскільки даним розпорядженням тимчасово, протягом 1 кв. 2005р. було призупинено проведення перевірок суб’єктів малого підприємництва , що перебували на спрощеній системі оподаткування.

Стверджує, що згідно із п.6 вказаного Указу передбачено, що суб’єкти малого підприємництва, які сплачують єдиний податок, звільняються від сплати збору на загальнообов’язкове держане пенсійне страхування, який входив до системи оподаткування (ст.14 Закону України „Про систему оподаткування”), проте, з 01.01.2004р. набрав чинності Закон України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, який визначає платників страхових внесків, порядок нарахування, обчислення, сплати страхових внесків. Позивач, відповідно до ст.ст.14,15,17,20 цього Закону є платником страхових внесків та зобов’язаний нараховувати, обчислювати та в установлені строки сплачувати страхові внески.

Посилається на ст.18 вказаного Закону, якою передбачено, що страхові внески до Пенсійного фонду України не включаються до складу податків, обов’язкових платежів, що складають систему оподаткування, є загальнообов’язковим платежем, який встановлюється на всій території України, на них не поширюється податкове законодавство.

При цьому звертає увагу на те, що розділом ХV Прикінцевих положень Закону передбачено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині , що не суперечить цьому закону.

Робить висновок, що Указ Президента України №727 регулює лише сплату податків і зборів та не поширюється на сплату страхових внесків. Невиконання вимог Закону України ”Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” надає право органам Пенсійному фонду України застосовувати штрафні санкції, нараховувати пеню, виставляти вимоги на суму заборгованості, інше (ст.106 вказаного Закону).

В письмових поясненнях з приводу проведення перевірки, відповідач, посилаючись на п.п. в) п.1.3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з дотримання чинного законодавства платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування (затвердж. Постановою правління Пенсійного фонду України від 21.03.2003р. №6-5, зареєстроване в Міністерстві юстиції України від 13.05.2003р. за N 359/7680), вказує на те, що дана перевірка була позаплановою і була правомірно проведена відповідачем, оскільки головним бухгалтером ПП “Фірми “Достаток” при поданні до Пенсійного фонду України розрахунків сум страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування не відображались та не сплачувались суми страхових внесків, що є порушенням вимог Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.

За таких обставин, вважає, що перевірка проведена у відповідності до вимог чинного законодавства, тому підстави для скасування оспорюваного рішення у позивача відсутні.

За клопотанням позивача в судовому засіданні була допитана як свідок головний бухгалтер ПП „Фірми „Достаток” Крушинська М.В., яка була присутня під час перевірки.

Крушинська М.В. пояснила, що 18.04.2006р. на підприємство прийшла представник Пенсійного фонду України Крушановська О.О., яка пред’явила направлення на перевірку. Зазначила, що вона сама допустила перевіряючу до перевірки, надала необхідні для перевірки документи. Вказала, що 5 травня 2006р. з УПФ України в Кам’янець-Подільському районі передзвонила перевіряюча та запропонувала з’явитись до управління та одержати акт перевірки. Свідок зазначила, що вона підписала 2 примірника акта перевірки , один із яких отримала на руки, а також примірник рішення, що засвідчила підписом.

Викликана для дачі пояснень головний спеціаліст УПФ України в Кам’янець-Подільському районі Крушановська Ольга Олексіївна, яка здійснювала перевірку на ПП „Фірмі „Достаток” вказала, що перевірка здійснювалась з відома засновника Федорова О.А. та головного бухгалтера Крушинської М.В. Перевіряюча зазначила, що вона пред’явила направлення на перевірку, її було допущено до перевірки та надано всі необхідні для перевірки документи. Крім того, вказала, що перевірка була проведена з питань дотримання вимог пенсійного законодавства (повноти, своєчасності нарахування та сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України за період діяльності з 01.01.2005р. по 31.03.2006р. Вказала на те, що акт перевірки неможливо було вручити представнику ПП Фірми “Достаток” , оскільки враховуючи домовленість з бухгалтером, остання мала підійти в управляння 21.04.2006р для того, щоб забрати акт перевірки, проте в зазначений час не з’явилась, на дзвінки не відповідала, в офісі фірми нікого не було. Лише 5 травня 2006р. зв’язалась із головним бухгалтером Крушинською М.В. по телефону та запропонувала з’явитись до управління для одержання акту перевірки. Зазначила, що примірник акта перевірки головний бухгалтер одержала 05.05.2006р.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна вимога і заперечення проти позову, дослідивши докази, встановлено наступне.

На підставі направлення №1470/07 від 18.04.2006р. головним спеціалістом відділу управління Пенсійного фонду України в м. Кам’янець-Подільському Крушановською О.О. проведено документальну перевірку з дотримання вимог чинного законодавства щодо сплати коштів до Пенсійного фонду приватним підприємством „Фірма „Достаток” м. Кам’янець-Подільський, про що складено акт перевірки від 21.04.2006р.

В акті зазначено, що перевірку проведено у зв’язку із ненарахуванням страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування на фонд оплати праці ПП фірмою “Достаток” за період з 01.01.2005р. по 31.03.2006р. Перевірку розпочато 19.04.2006р. та закінчено 21.04.2006р.

Перевіркою встановлено, що на підприємстві працювало 5 чоловік, підприємство знаходиться на спрощеній системі оподаткування, загальний фонд оплати праці та інші виплати, на які нараховуються страхові внески, відповідно даних Головної книги по бух. рахунку 661, що відповідають даним книги нарахування заробітної плати становить 38239,03 грн., який не відображено в графі 2 Розрахунку суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що призвело до розбіжності фонду оплати праці в сумі 38239,03 грн. та заниження нарахованих страхових внесків за ставкою 32% в сумі 12300,11 грн., чим порушено п.1 ст.11, п.6ст.17, п.1ст.19 закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.

Відповідно до викладеного в акті висновку перевіркою повноти нарахування страхових внесків за 2005-2006р. донараховано страхових внесків по ставці 32% на суму 12300,11 грн..

За результатами акту перевірки від 21.04.2006р., на підставі та у відповідності п.4 ч.9 ст. 106 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” відповідачем прийнято рішення від 21.04.2006р. про застосування до позивача фінансових санкцій в сумі 5143,99 грн. за донарахування органом Пенсійного фонду України або страхувальником сум своєчасно не обчислених та несплачених страхових внесків.

Позивач, вважаючи оспорюване рішення таким, що прийняте з порушенням вимог чинного законодавства, просить визнати його протиправним та скасувати, а також визнати протиправною проведену відповідачем перевірку.

Досліджуючи надані сторонами докази, наведені представниками сторін міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, судом приймається до уваги наступне:

З поданих матеріалів справи вбачається, що позивач –Приватне підприємство „Фірма „Достаток” м. Кам’янець-Подільський, вул. Огієнка,55 в 2006 році здійснює свою діяльність за спрощеною системою оподаткування та сплачує єдиний податок у відповідності до Указу Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва” №727 від 03.07.2004 р. за ставкою єдиного податку –10% , що підтверджується свідоцтвом №2209003111 від 30.12.2005р. про право сплати єдиного податку.

Пунктом 6 Указу Президента “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва” №727 передбачено, що суб’єкти малого підприємництва , які сплачують єдиний податок звільнені від сплати збору на обов’язкове державне соціальне страхування , який відповідно до ст. 14 Закону України “ Про систему оподаткування “ є загальнодержавним збором.

Відносини, що виникають між суб’єктами системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування регулюються Законом України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” №1058-IV від 09.07.2003 р.( надалі Закону) , який набрав чинності з 01.01.2004 р. Нормами ст. 5 вказаного Закону встановлено, що визначення платників страхових внесків, порядок нарахування, обчислення і сплати страхових внесків, порядок нарахування, обчислення і сплати страхових внесків регулюються виключно цим Законом.

Відповідно до п.1 ст.14 вказаного Закону страхувальниками є роботодавці , в тому числі фізичні особи –суб’єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб суб’єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Пунктом 6 ч. 2 ст. 17 Закону передбачено, що страхувальники зобов’язані нараховувати, обчислювати і сплачувати у встановлений строк та в повному обсязі страхові внески.

Пунктом 1 ст. 19 Закону визначено, що страхові внески для роботодавця нараховуються на суми фактичних витрат на оплату праці працівників, що включають виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

До набрання чинності законом про спрямування частини страхових внесків до Накопичувального фонду, страхові внески, що перераховуються до солідарної системи, сплачуються зазначеними страхувальниками на умовах і в порядку, визначених Законом та в розмірах, передбачених Законом України “Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування” (п. 8 Перехідних положень Закону).

Судом враховується, що після прийняття Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” відбулося розмежування сфер дії Указу Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва“ та вказаного Закону.

Указ Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва“ являє собою нормативний акт, який регулює податкові правовідносини.

Закон України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” регулює відносини, що виникають між суб’єктами системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування.

Статтею 18 Закону визначено, що страхові внески є цільовим загальнообов’язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим законом. Страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування, і на ці внески не поширюється податкове законодавство, законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.

Пунктом 15 Перехідних положень Закону передбачено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом, Закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині , що не суперечить цьому Закону.

Отже, на відносини , що виникають між суб’єктами системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з 01.01.2004р. не поширюється дія Указу Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва”

Тому, позивач є платником страхових внесків за найманих осіб відповідно до Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” на загальних умовах у розмірі 32% (31,8%) суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників.

Як вбачається з матеріалів справи (акт перевірки, розрахунки страхових внесків), позивачем не нараховувались та не сплачувались страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в розмірі 32% за період з 01.01.2005р. по 31.03.2006р. За результатами перевірки Пенсійним фондом донараховано позивачу страхових внесків по ставці 32%( 31,8%) на суму 12300,11 грн.

Відповідно до п. 4 ч. 9 ст. 106 Закону за донарахування територіальним органом Пенсійного фонду або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків накладається штраф у розмірі 5 відсотків зазначених сум за кожний повний або неповний місяць, за який донараховано ці суми про що відповідно до п.13 ст.106 Закону виноситься рішення

З поданих матеріалів справи вбачається, що при прийнятті відповідачем оспорюваного рішення від 21.04.2006р. про застосування штрафних санкцій в розмірі 5143 грн. 99 коп. враховані вищевказані вимоги Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, вимоги п.9.23.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного Фонду України (затверджена Постановою управління Пенсійного фонду України 19.12.2003р.,№21-1 ).

Щодо посилань позивача на неправомірність проведення перевірки відповідачем, то судом враховується те, що згідно п.п.2.3.2 п.2.3 ст. 2 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах (затвердж. постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002р. №8-2) передбачено, що управління Пенсійного фонду України в м. Кам’янець-Подільському має право проводити планові, а також у передбачених законодавством випадках позапланові перевірки на будь-яких підприємствах, установах, організаціях та фізичних осіб –суб’єктів підприємницької діяльності книг, звітів, кошторисів та інших документів, пов’язаних із нарахуванням, обчисленням та сплатою страхових внесків, отримувати необхідні пояснення, довідки та відомості з питань, які виникають під час таких перевірок та застосовувати фінансові санкції, передбачені законом.

Судом зважається на те, що перевірка проведена з відома та у присутності представника позивача, яким перевіряючого було допущено до перевірки, надано необхідні для перевірки документи (головні книги за 2005-2006р.р., книга по нарахуванню заробітної плати за 2005-2006р.р., касові книги та додатки до касових звітів, розрахунки суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування), про що зазначено в акті перевірки та підтверджується відмітками не вказаних документах.

Судом врахов ується, що посадовими особами відповідача допущено порушення вимог Порядку оформлення результатів документальних перевірок з дотримання чинного законодавства платниками збору

на обов'язкове державне пенсійне страхування (затвердж. Постановою правління Пенсійного фонду України від 21.03.2003р. №6-5, зареєстроване в Міністерстві юстиції України від 13.05.2003р. за N 359/7680), оскільки акт перевірки було вручено позивачу лише 05.05.2006р., а не після закінчення перевірки, разом із рішенням від 21.04.2006р.

Однак дані процесуальні порушення не привели до нелегітимності проведеної перевірки, встановлених в її ході порушень та прийняття рішення про застосування штрафних санкцій за виявлені порушення.

Щодо посилань позивача на розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10.03.2005 р. N 58-р ( 58-2005-р ) "Про деякі питання спрощеної системи оподаткування", то останнє носить тимчасовий характер і було прийняте з метою нормалізації ситуації, яка склалася при прийнятті окремих норм в законах України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" і "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік", які не вирішили до кінця питання встановлення єдиного порядку сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України суб'єктами спрощеного оподаткування. Для врегулювання проблеми сплати страхових пенсійних внесків суб'єктами спрощеного оподаткування Верховною Радою України прийнято Закон України від 16 березня 2006 року N 3583-IV "Про вирішення питання щодо заборгованості суб'єктів господарської діяльності, які застосовують особливі умови оподаткування, обліку та звітності, у зв'язку з неперерозподілом Державним казначейством України частини податків до Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування на випадок безробіття протягом 2004 року - I кварталу 2005 року".

Враховуючи вищевикладене та те, що відповідачем було правомірно донараховано позивачу страхові внески та винесено рішення про застосування штрафних санкцій, підстави для визнання протиправним проведення управлінням Пенсійного фонду України в м. Кам’янець-Подільському перевірки ПП „Фірми „Достаток”, визнання протиправним та скасування рішення від 21.04.2006р. про застосування фінансових санкцій та донарахування органом пенсійного фонду України або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків відсутні, в задоволенні позову необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст.6, 14, 71, 86, 94, 104, 158-163, 167, 254-259, п.п.3,6-7 Розділу 7 „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні позову Приватного підприємства „Фірми „Достаток” м. Кам’янець-Подільський до управління Пенсійного фонду України в м. Кам’янець-Подільському про визнання протиправним проведення управлінням Пенсійного фонду України в м. Кам’янець-Подільському перевірки ПП „Фірми „Достаток”, визнання протиправним та скасування рішення від 21.04.2006р. про застосування фінансових санкцій та донарахування органом пенсійного фонду України або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків відмовити.

Згідно ст.ст. 185-186 КАСУ сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Подаються до Житомирського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції.

Згідно ст. 254 КАСУ Постанова, якщо інше не встановлено КАСУ, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя В.В. Виноградова

Постанова складена та підписана в повному обсязі 14 липня 2006р.

Віддрук. 3 прим. :

1 - до справи,

2 - позивачу,

3 - відповідачу.