ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 79-57-10, факс 79-58-82

_________________________________________________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"11" липня 2006 р. Справа №10/3476-А

за позовом Управління Пенсійного Фонду України в Полонському районі м. Полоне

до Віддлення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань м. Полонне

про зобов’язання відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Полонському районі вчинити дії по підписанню акту щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачені пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та включити до нього суми виплачених пенсій відносно громадянина Адамця Івана Миколайовича за період з 1 травня 2004р. по 1 травня 2006р. на суму 3736,26 грн.

Суддя Виноградова В.В. Секретар судового засідання Щесняк О.А.

За участю представників:

від позивача Хібовський В.С. –за довіреністю №01/07 від 10.01.2006р. (в засіданні 07.07.2006р.)

Богданова Н.І.- за довіреністю від 22.03.2006р. №03/07

від відповідача Гес М.В. –за довіреністю №129 від 17.05.2006р.

Постанова виноситься 11.07.2006р.. так як в судовому засіданні оголошувалась перерва.

В судовому засіданні відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Суть спору:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить суд зобов’язати відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Полонському районі включити в акт щомісячної звірки витрати по особових справах потерпілих, яким виплачені пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання суму 3736,26 грн. для відшкодування.

Свої вимоги мотивує тим, що відділенням виконавчої дирекції Фонду соцстрахування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України в Полонському районі не прийнято до відшкодування суми виплачених пенсій відносно громадянина Адамця Івана Миколайовича за період з 1 травня 2004р. по 1 травня 2006р. на суму 3736,26 грн., що підтверджується актами звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та розрахунками.

В обґрунтування вимог посилається на ст.ст. 21,24,28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання які спричинили втрату працездатності».

Звертає увагу на те, що ч. 2 ст. 2 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” передбачено, що особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов’язаних з виконанням ними трудових обов’язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасних випадків відповідно до цього Закону. Вказує на те, що відповідно до п. 2 ст. 7 Закону України “Про страхові тарифи на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” кошти, виплачені потерпілому страхувальником, зараховуються Фондом у рахунок його страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а між страховиками з інших видів страхування і Фондом в подальшому відбуваються відповідні розрахунки.

Посилається на механізм відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків Пенсійному фонду витрат, пов’язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв’язку з втратою годувальника , який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, який визначений Порядком відшкодування витрат, який затверджено постановою правління Пенсійного фонду, правлінням Фонду соціального страхування від нещасних випадків від 04.03.2003р. №5-4/4.

Зазначає, що посилання відповідача на Угоду про взаємне визнання прав на відшкодування шкоди , заподіяної каліцтвом, професійним захворюванням або іншим ушкодженням здоров’я, які пов’язані з виконанням ними трудових обов’язків від 09.09.1994р. є безпідставними, оскільки її дія не поширюється на спірні правовідносини. При цьому посилається на Угоду про гарантії прав громадян держав-учасниць СНД в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992р. та вважають, що пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання, якщо страховий випадок стався на території держав-учасниць Угоди, призначаються за законодавством України і виплачуються з коштів Пенсійного Фонду України. Відповідно, мають бути відшкодовані Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

Позивачем в порядку ст. ст. 49,51 КАС України подано письмове клопотання про уточнення позовних вимог, відповідно до яких просить зобов’язати відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Полонському районі вчинити дії по підписанню акту щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачені пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та включити до нього суми виплачених пенсій відносно громадянина Адамця Івана Миколайовича за період з 1 травня 2004р. по 1 травня 2006р. на суму 3736,26 грн. в місячний термін з моменту набрання чинності постанови господарського суду.

Подане клопотання задовольняється судом.

Відповідач проти позову заперечує, у поданих письмових запереченнях на позов просить відмовити у позові, посилаючись на п.2 ст.7 Закону України „Про страхові тарифи на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”. При цьому стверджує, що учасниками цього виду страхування є роботодавці резиденти та нерезиденти, чия діяльність здійснюється в Україні. Відповідно до ч.2 ст.6 вказаного Закону застрахованою є особа, на користь якої здійснюється страхування. Умовою виконання страхових відносин є укладання страхового договору із зазначеними роботодавцями, або ж для самозайнятих осіб –укладання договору з Фондом на добровільних засадах. Робить висновок, що умовою виникнення відповідальності Фонду за здійснення страхових виплат, в тому числі виплат пенсій, є настання страхової події, яка пов’язана із виконанням трудових обов’язків згідно із договорами, що укладаються зазначеними юридичними та фізичними особами.

В обґрунтування своєї позиції посилається на норми Угоди про взаємне визнання прав на відшкодування шкоди, заподіяної працівнику каліцтвом, професійним захворюванням або іншими ушкодженнями здоров’я, які пов’язані з виконанням трудових обов’язків, яка підписана 09.09.1994р. державами колишнього СРСР, в т.ч. і Україною. Зазначає, що відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок нещасного випадку на виробництві здійснюється роботодавцем сторони, де стався страховий випадок, а потерпілі, які отримали каліцтво за межами України і переїхали в Україну на постійне місце проживання , не є застрахованими в Україні і на них не сплачувалися внески, а тому здійснення їм виплати страхових коштів Фонду є нецільовим використанням .

Виходячи із викладеного, зазначає, що підстави для відшкодування Пенсійному Фонду України Фондом загальнообов’язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання громадянам країн-учасниць СНД відсутні.

Розглядом наявних матеріалів справи встановлено:

Відповідно до акту про нещасний випадок на виробництві від 23.11.1979 р. №10 (СРСР, Російська Федерація Кольський район Мурманської області) стався нещасний випадок на судні при роботі на підприємстві Ми-0119 „Володарск” к-з Ударнік” МРКС, який спричинив гр. Адамцю Івану Миколайовичу, 1956 р. народження, трудове каліцтво. Згідно витягу із акту МСЕК серії ВТЭ-134 №094931 від 20.03.1980 р. –група інвалідності - третя, причина –трудове каліцтво.

Позивачем понесені витрати на виплату та доставку пенсій призначену по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, що підтверджується актами звірок взаємних розрахунків між позивачем та відповідачем, розрахунками сум виплаченої пенсії, актами щомісячної звірки потерпілих по особових справах потерпілих, наданим позивачем щомісячним Розрахунком.

Позивачем понесено витрати на виплату та доставку пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві потерпілому Адамцю Івану Миколайовичу за травень-грудень 2004р. в сумі 1196,08 грн., за січень-грудень 2005р. в сумі 1913,14 грн., за січень-квітень 2006 р. в сумі 627,04 грн., що підтверджується актами звірок взаємних розрахунків між управлінням ПФУ у Полонському районі та Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Полонському районі, розрахунком витрат на виплату та доставку невідшкодованих пенсій по інвалідності.

З матеріалів справи вбачається, що акти щомісячної звірки за вказаний період складались окремо позивачем і відповідачем, але однією із сторін не погоджувалися внаслідок розбіжності щодо необхідності включення сум потерпілому гр. Адамцю Івану Миколайовичу, 1956 р. народження, який отримав трудове каліцтво внаслідок нещасного випадку на виробництві (Російська Федерація).

Оскільки суми виплачених Пенсійним фондом України громадянину Адамцю Івану Миколайовичу пенсій були не прийняті до відшкодування відповідачем та не включені в щомісячні акти звірки, позивач звернувся з позовом до суду з вимогою зобов’язати відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Полонському районі вчинити дії по підписанню акту щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачені пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та включити до нього суми виплачених пенсій відносно громадянина Адамця Івана Миколайовича за період з 1 травня 2004р. по 1 травня 2006р. на суму 3736,26грн.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені представниками сторін пояснення та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, судом враховується наступне.

Відповідно до ч.2 ст.124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Згідно ст.10 Закону України „Про пенсійне забезпечення” від 5.11.1991р. із змінами і доповненнями пенсійне забезпечення громадян, здійснюється органами Пенсійного Фонду України.

При цьому, згідно ст. ст. 23 та 81 Закону України „Про пенсійне забезпечення” призначення та виплата пенсій, у тому числі, пенсій по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання здійснюється органами Пенсійного Фонду.

З набранням чинності Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” від 23.09.1999р. із змінами і доповненнями останній відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначає правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві.

Згідно ч. 2 ст. 2 зазначеного Закону особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону.

При цьому, згідно п. п. „г” п. 1 ст. 21 цього Закону передбачено, що у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні: пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Нормою ч.2 п.5 ст.24 Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” встановлено, що якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.

Відповідно до ст. 7 Закону України „Про страхові тарифи на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності”, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві, Фонд сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 1 квітня 2001 року, з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку Фонду документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку.

Потерпілі, документи яких не передані до Фонду соціал?ьного страхування від нещасних випадків, продов?жують отримувати належн?і виплати та соціальні? послуги від свого ро?ботодавця, Пенсійного фо?нду України та Фонду соціального страхування України. При цьому кошти, виплачені потерпілому страхувальником, зараховуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків у рахунок його страхових внесків н?а загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а між страхувальниками з інших видів страхування і Фондом в подальшому відбуваються відповідні розрахунки.

Механізм відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків Пенсійному фонду України витрат , пов’язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, визначено Порядком відшкодування витрат , затвердженого правлінням Пенсійного фонду України, правлінням Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.03.р. №5-4/4

Пунктом 5 Порядку визначено, що органи Пенсійного фонду України щомісячно до 10 числа місяця, наступного за звітним на підставі Списку осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника , який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та Списку померлих осіб, які отримували пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, проводять з відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України звірку витрат по особових справах потерпілих, складають акт щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності та до 15 числа місяця наступного за звітним подають його відповідним головним управлінням Пенсійного фонду України і управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України на місцях.

Головні управління Пенсійного фонду та управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування узагальнюють і узгоджують Довідку про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві Пенсійному фонду України витрат, пов’язаних з виплатою відповідних пенсій та до 20 числа місяця, нас?тупного за звітним , под?ають її відповідно до Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування від нещасних випадків (пункт 6 Порядку).

Згідно п.7 Порядку Фонд страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України на підставі вищевказаної Довідки на централізованому рівні до 25 числа місяця, наступного за звітним , перераховує відповідні кошти Пенсійному фонду.

Як вбачається з матеріалів справи, спір виник на стадії проведення звірки витрат по особових справах потерпілих та підписання актів щомісячної звірки з підстав неприйняття Фондом соціального страхування від нещасних випадків до заліку витрат на виплату пенсій громадянам, нещасний випадок з якими стався за межами України.

Як встановлено матеріалами справи, в порушення вказаного Порядку виплата пенсій гр. Адамцю Івану Миколайовичу відповідачем не була включена в акти щомісячних звірок, так як в останніх зазначено про неприйняття до заліку за період з 01.05.2004р. по 30.04.2006р. загалом в сумі 3736,26 грн., тому відшкодування сум виплачених гр. Адамцю Івану Миколайовичу пенсій відповідачем не проводилися. Згідно вищезазначеної норми п. 5 Порядку передбачено складання щомісячних актів звірки органами фондів, тобто і сторонами по справі. Відповідно у відповідача також є обов’язок його підписання.

При цьому, судом враховуються вищезазначені норми ст.ст. 2, 21, 24 Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, ст. 7 Закону України „Про страхові тарифи на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності”.

Крім того, приймаються до уваги доводи позивача з посиланням на ст.ст. 1, 5, 7 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992р., згідно яких пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць цієї Угоди та членів їхніх сімей здійснюється законодавством держави, на території якої вони проживають. Угода поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством держав-учасниць Угоди. При переселенні в межах держав-учасниць угоди виплата пенсій за попереднім місцем проживання припиняється, якщо пенсія по даному виду передбачена законодавством за новим місцем проживання.

Судом не приймається до уваги в якості заперечення на позовні вимоги посилання відповідача на Угоду про взаємне визнання прав на відшкодування шкоди, заподіяної працівникам каліцтвом, професійним захворюванням або іншим ушкодженням здоров’я, які пов’язані з виконанням ними трудових обов’язків, підписаної 09.09.1994 року, так як питання правомірності призначення пенсії гр. Адамцю Івану Миколайовичу не є предметом даного позову.

За таких обставин, позовні вимоги обґрунтовані матеріалами справи, відповідають чинному законодавству та підлягають задоволенню.

Щодо судових витрат, то судом враховується звільнення позивача і відповідача від сплати держмита згідно п. 34 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” із змінами і доповненнями.

Керуючись ст.ст.6, 14, 71, 86, 104, 158-163, 167, 254-255, п.п.3,6-7 Розділу 7 „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, СУД, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов управління Пенсійного фонду України Полонському районі м. Полонне до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Полонському районі м. Полонне про зобов’язання відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Полонському районі вчинити дії по підписанню акту щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачені пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та включити до нього суми виплачених пенсій відносно громадянина Адамця Івана Миколайовича за період з 1 травня 2004р. по 1 травня 2006р. на суму 3736,26 грн. задоволити повністю.

Зобов’язати відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Полонському районі м. Полонне вчинити дії по підписанню акту щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачені пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та включити до нього суми виплачених пенсій відносно громадянина Адамця Івана Миколайовича за період з 1 травня 2004р. по 1 травня 2006р. на суму 3736,26 грн. не пізніше одного місяця з дня набрання чинності постановою суду.

Згідно ст.ст. 185-186 КАСУ сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Подаються до Житомирського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції.

Згідно ст. 254 КАСУ Постанова, якщо інше не встановлено КАСУ набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя В.В. Виноградова

Постанова складена та підписана в повному обсязі 13 липня 2006р.

Віддрук. 3 прим. :

1 - до справи,

2 - позивачу,

3 - відповідачу.