Справа 1230/4247/12

Провадження 2-в/431/4/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2015 року Старобільський районний суд Луганської області у складі:

головуючого – судді Олійник С.В.,

при секретарі Хорольської І.Ю.,

за участі заявника (позивача) ОСОБА_1,

представника заявника ОСОБА_2,

відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Старобільську цивільну справу за заявою ОСОБА_4 про відновлення втраченого судового провадження за цивільною справою 1230/4742/12-ц, провадження 2/431/368/14 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення витрат на поліпшення домоволодіння,

встановив:

ОСОБА _4 звернулась до суду із заявою про відновлення втраченого судового провадження за цивільною справою 1230/4742/12-ц, провадження 2/431/368/14 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення витрат на поліпшення домоволодіння.

В обґрунтування заяви посилається на те, що 11 червня 2014 року Старобільський районний суд Луганської області розглянув цивільну справу 1230/4742/12-ц, провадження 2/431/368/14 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення витрат на поліпшення домоволодіння. Позов задоволено частково. Відповідач ОСОБА_3 не погодилась з рішенням суду та звернувся з апеляційною скаргою. Канцелярією Старобільського районного суду у встановленому законом порядку цивільну справу було надіслано до Апеляційного суду Луганської області. У зв’язку з окупацією м. Луганська судове провадження було втрачено. Просить суд постановити рішення суду про відновлення втраченого провадження у цивільній справі.

В судовому засіданні заявник (позивач) ОСОБА_4 свою заяву підтримала та просила суд відновити втрачене судове провадження для отримання нею рішення суду.

Представник заявника ОСОБА_2 у судовому засіданні підтримав заяву ОСОБА_4

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні не визнала заяву ОСОБА_4, посилаючись на те, що не вказана мета для відновлення провадження та які документи необхідно відновити.

Суд, дослідивши заяву та додані сторонами документи, приходить до наступного.

В провадженні Старобільського районного суду Луганської області знаходилася цивільна справа за № 1230/4742/12-ц, провадження 2/431/368/14 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення витрат на поліпшення домоволодіння, що підтверджується копією обліково-статистичної картки на цивільну справу.

12 грудня 2012 року було відкрите провадження у справі, що підтверджується довідкою канцелярії суду,виданої на підставі даних програми Д-3.

11 червня 2014 року Старобільським районним судом Луганської області було винесено рішення про часткове задоволення позову.

20 червня 2014 року була подана апеляційна скарга.

25 червня 2014 року за вих. № Р-3/2459/14 цивільна справа направлена до апеляційного суду Луганської області, що підтверджується копією супровідного листа, копією обліково-статистичної картки на цивільну справу.

В матеріалах справи за заявою ОСОБА_4 про відновлення втраченого судового провадження знаходяться:

копія висновку судової будівельно-технічної експертизи № 57/23 від 30.07.2013 року Луганського відділення Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз по цивільній справі № 2/431/65/2013 на 9 аркушах; копії товарних чеків та накладних на 59 аркушах, які підтверджують виконані роботи і поліпшення будинку і подвір’я.

Відповідно до ст. 402 ЦПК України відновлення втраченого повністю або частково судового провадження в цивільній справі, закінченій ухваленням рішення або у якій провадження закрито, проводиться у порядку, встановленому ЦПК України.

Відповідно до ст. 403 ЦПК України, втрачене судове провадження у цивільній справі може бути відновлене за заявою осіб, які брали участь у справі, або за ініціативою суду.

Відповідно до ст. 404 ЦПК України, заява про відновлення втраченого судового провадження подається до суду, який ухвалив рішення по суті справи або постановив ухвалу про закриття провадження у справі.

Стаття 408 ЦПК України передбачає, що на підставі зібраних і перевірених матеріалів суд ухвалює рішення про відновлення втраченого провадження повністю або в частині, яку, на його думку, необхідно відновити.

Зі змісту наявних в матеріалах справи документів, які були надані сторонами та отримані судом, з метою захисту прав осіб, які брали участь у справі, суд вважає належними та достатніми докази для відновлення втраченого провадження та вважає встановленим зміст рішення Старобільського районного суду Луганської області від 11 червня 2014 року та приходить до висновку про можливість відновити втрачене провадження по цивільній справі 1230/4742/12-ц, провадження 2/431/368/14 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення витрат на поліпшення домоволодіння в частині відновлення змісту рішення суду змісту рішення суду, журналів судових засідань та носіїв інформації, на які здійснювався технічний запис судових засідань.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 402-409 ЦПК України, суд

вирішив:

Заяву ОСОБА_4 про відновлення втраченого судового провадження за цивільною справою 1230/4742/12-ц, провадження 2/431/368/14 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення витрат на поліпшення домоволодіння – задовольнити.

Відновити втрачене судове провадження за цивільною справою № 1230/4742/12-ц, провадження 2/431/368/14 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення витрат на поліпшення домоволодіння, в частині змісту рішення суду, журналів судових засідань та носіїв інформації, на які здійснювався технічний запис судових засідань.

Вважати встановленим зміст відновленого рішення Старобільського районного суду Луганської області від 11 червня 2014 року (повний текст) в наступній редакції:

«Справа 1230/4742/12-ц

Провадження 2/431/368/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

повний текст)

11 червня 2014 року Старобільський районний суд Луганської області у складі:

головуючого судді Олійник С.В..,

при секретарі Хорольської І.Ю.,

за участі позивача ОСОБА_4,

представника позивача ОСОБА_2,

відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Старобільську цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення витрат на поліпшення домоволодіння,

встановив:

ОСОБА _4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення витрат на поліпшення домоволодіння, розташованого за адресою вул. Пархоменко, №9, м. Старобільськ Луганської області, у якому просить суд стягнути з ОСОБА_3 на її користь витрати в розмірі 346 280 грн.

В обґрунтування позову посилається на те, що 16 серпня 2007 року вона уклала ОСОБА_5 попередній договір про зобов'язання у майбутньому укласти договір купівлі-продажу житлового будинку №9, по вул. Пархоменка м. Старобільська Луганської області. Рішенням Старобільського районного суду від 01 червня 2009 року за нею було визнано право власності на вказане домоволодіння. Рішенням апеляційного суду Луганської області дане рішення скасовано. Вона є добросовісним набувачем житлового будинку. За період з 2009 року вона в ньому здійснила ремонтні роботи по поліпшенню умов проживання, а саме:

оновлення фасаду флігеля, його утеплення пінопластом, укріплення штукатурною

сіткою та проведення штукатурки з покриття її фарбою;

штукатурка стін та стель флігелю, покриття їх фарбою;

реконструкція пічки з заміною колосників, плити;

проведення демонтажу полів їх утеплення, відлиття бетоном, покриття ДСП, укладка плитки на поли та стіни;

укріплення фундаменту флігеля бетоном;

побудування прибудови з цегли;

ремонт фронтону та його фарбування;

встановлення нових дверей, навісів та замків;

побудова навісу у подвір,ї з металевих труб, досок з використанням гвіздків, саморізів, покриття шифером та з підведенням електричного струму для освітлення; підведення газопостачання до флігелю;

утеплення будівлі та обшивка фасаду будинку сайдінгом; укріплення фундаменту, відлив підмостки, штукатурка;

переробка опалення будинку під стандарти євро, ремонт підлоги та побудова системи «Тепла підлога»;

обробка стель гіпсокартоном, штукатурка;

установка восьми пластикових вікон, штукатурка відкосів;

затірка, шпаклівка стін, стель;

наклейка шпалер;

ремонт санвузла з заміною системи каналізації, ванної, унітазу, укладкою на підлогу плитки, обробка стель пластиком, заміна водопровідної системи;

заміна у будівлі системи електромережі;

заміна у кухонній кімнаті плитки на підлозі та стінах;

установка міжкімнатних дверей, навісів, дверних замків;

вартість та встановлення вхідної металевої двері;

переобладнання, зміна плану та підвід газопостачання до газової колонки;

побудова прибудови до дому з цегли з відливом фундаменту та побудування навісу;

встановлення огорожі стандартів євро; виготовлення та встановлення воріт; зроблені каналізаційні вигрібні ями.

За період з 2009 року вона у спірному будинку здійснила ремонтні роботи по поліпшенню умов проживання на суму 346 280 грн., які просила стягнути з відповідача та 5 296 грн. 31 коп. сплачених коштів за судову будівельно-технічну експертиз та судові витрати.

Позивач ОСОБА_4 в судовому засіданні позов підтримала та пояснила, що вона купила вказаний будинок і жила в ньому на законних підставах. Просила позов задовільнити.

Представник позивача ОСОБА_4 – ОСОБА_2. в судовому засіданні позов ОСОБА_4 підтримав в повному обсязі і підтвердив доводи, викладені в позові.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши докази по справі, суд приходить до наступного.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що за ОСОБА_4 було зареєстровано право власності на спірний будинок відповідно до рішення Старобільського районного суду Луганської області від 1 червня 2009 року, на підставі якого була здійснена державна реєстрація 09.07.2009 року. Зазначене рішення було скасоване рішенням апеляційного суду Луганської області від 21 листопада 2011 року (а.с. 49т.1, 163-166 т.2)

ОСОБА_3 належить будинок, розташований за адресою: м. Старобільськ, вул. Пархоменко, №9, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 12.10.2012 року. (а.с.9).

У відповідності до ч. ч. 1, 3, 4 ст. 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішення суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Право на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Питання набуття добросовісним набувачем права власності на майно, відчужене особою, яка не мала на це права, регулюється ст. ст. 330, 388 ЦК України. Добросовісним набувачем є той, хто набув права на майно і який не знав і не міг знати, що набуває майно в особи, яка не має права його відчужувати.

ОСОБА_4 в даному випадку була добросовісним набувачем вказаного в позові будинку, оскільки вона купила будинок у ОСОБА_5 за договором купівлі-продажу, що було встановлено рішенням Старобільського районного суду від 01.06.2009 року ОСОБА_4 була добросовісним набувачем (власником) вказаного будинку за період з 09.07.2007 року по 21.11.2011 року і зазначені нею здійснені ремонтні роботи з поліпшення будинку. Вона не могла передбачити, що рішення суду від 01.06.2009 року згодом буде скасовано.

Оскільки рішення суду, на підставі якого була здійснена державна реєстрація права власності на будинок №3 по вул. Пархоменка м. Старобільська за ОСОБА_4 скасоване, а тому ОСОБА_4 втратила право власності на вказаний будинок. Власником зазначеного будинку з 12.10.2012 року є ОСОБА_3

Суд вважає, що з 2009 року і до часту втрати права власності на будинок, ОСОБА_4, як добросовісний набувач, утримувала зберігала, ремонтувала, поліпшувала вказаний в позові будинок, а тому вона має право на підставі вищевказаного закону вимагати від ОСОБА_3 відшкодування затрат на поліпшення майна.

Крім того, згідно ч. 1 ст. 151 Житлового кодексу Української РСР громадяни, які мають у приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов'язані забезпечувати його схоронність, провадити свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку при домову територію. Тому ОСОБА_4 здійснювала обов’язок, закріплений законодавством і є відповідною правовою підставою для відповідного позову.

Виходячи з того, що рішення суду, за яким була проведена державна реєстрації права власності за ОСОБА_4, скасоване, проведений ремонт та поліпшення житла не можуть бути відокремлені від майна, вона має право на відшкодування здійснених нею витрат на такі цілі.

Факт проведення ремонтних робіт в будинку, вказаних в позові ОСОБА_4, встановлений рішенням Старобільського районного суду від 12.07.2012 року, а тому відповідно до вимог ч.3 ст.61 ЦПК України не підлягають доказуванню. (а.с.4-8).

На думку суду, витратами, в розумінні ст. 360 ЦК України, є витрати, що необхідні для належного функціонування спільного майна, тобто ті, що пов'язанні зі зберіганням майна, його ремонтом, забезпеченням збереження його властивостей тощо.

Виконані позивачкою роботи були необхідними для утримання у належному стані всього спадкового будинку, для збереження його належного стану. Витрати позивачки щодо проведення ремонтних робіт підтверджені належними доказами.

Судом встановлено та з’ясовано, що у ОСОБА_4 були відповідні підстави здійснення витрат з поліпшення будинку, без здійснення робіт, вказаних в додатку до експертизи, були необхідні для проживання в будинку і підтримання будинку в належному стані, без яких стан майна істотно погіршився би, унаслідок чого його не можна було використати за прямим призначенням.

Суд вважає, що всі виконані роботи і поліпшення будинку і подвір’я не можуть бути відокремлені від будинку, оскільки вони призначені для належних умов проживання в будинку, а тому ОСОБА_4 має правові підстави для стягнення з відповідача, яка набула права власності на будинок 12 липня 2012 року, зазначених витратна поліпшення майна, оскільки ОСОБА_6 на виконання обов’язку, здійснила капітальний та поточний ремонт, а згодом повернула будинок.

Відповідно до ч. 3 ст. 390 ЦК України добросовісний або недобросовісний набувач (володілець) майна має право вимагати від власника майна відшкодування необхідних витрат на утримання, збереження майна здійснених ним з часу, з якого власникові належить право на повернення майна, або на передання доходів. У цьому разі необхідними є такі витрати, без яких стан майна істотно погіршився би, унаслідок чого його не можна було використати за призначенням.

За період часу з 2009 року по 2012 рік ОСОБА_4 у вказаному домоволодінні здійснила ремонтно-будівельні роботи та будівлю нових будівель і споруд, побудовані два тамбури, колодязь, три зливні ями, ворота та три огорожі , що підтверджується висновком судової будівельно-технічної експертизи від 30 липня 2013 року (а.с. 130-176), у зв'язку з чим вартість домоволодіння значно збільшилась.

Відповідно до висновків судової будівельно-технічної експертизи дійсна вартість домоволодіння по вул.Пархоменко, № 9 в м.Старобільську:

- станом на 09 липня 2009 року складала 63 278 грн.;

- станом на 28 березня 2013 року його вартість складає 202 920 грн.

- загальна вартість проведених у період з 2009 року по 2013 рік ремонтно-будівельних робіт складає 346 280 грн. Вказані у локальній сметі роботи відносяться як до поточного, так і до капітального ремонту.

Вказані висновки судової будівельно-технічної експертизи у суду сумніву не викликають, оскільки експертиза проведена у Луганському відділенні Донецького НДІ судових експертиз.

Враховуючи, що вартість будинку на час розгляду справи в суді з урахуванням проведеного ремонту та поліпшення будинку становить 202 920 грн., а вартість будинку станом на 09.07.2009 року становить 63278 грн., суд приходить до висновку про стягнення саме витрат на поліпшення домоволодіння.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 390 ЦК України, - добросовісний набувач має право вимагати від власника майна відшкодування необхідних затрат на утримання, збереження майна.

Добросовісний набувач має право залишити собі здійснені ним поліпшення майна, якщо вони можуть бути відокремлені від майна без завдання йому шкоди. Якщо поліпшення не можуть бути відокремлені від майна, добросовісний набувач має право на відшкодування здійснених витрат у сумі, на яку збільшилася його вартість.

Суд також враховує ту обставину, що в рахунок зобов’язання, які виникли за попереднім договором від 16.08.2007 року, за ухилення укладання договору купівлі продажу будинку, з ОСОБА_5 стягнуто вартість будинку за цим договором, що підтверджується рішенням Старобільського районного суду від 12.09.2013 року (а.с 162-163).

Виходячи з наведеного, суд вважає що сума затрат на поліпшення майна становить 1396 42 грн., тобто різниця, зазначених у висновку експертизи, вартості будинку станом на час розгляду справи в суді, з урахуванням проведеного ремонту і поліпшення будинку 202 920 грн. та вартістю будинку станом на 09.07.2009 року 63278 грн. (202920 грн. - 63278 грн.)

Таким чином, суд позов ОСОБА_4 задовольняє частково.

Посилання відповідача ОСОБА_3 щодо того, що ОСОБА_4 не добросовісний набувач, що робила ремонтні роботи на поліпшення домоволодіння на власний ризик, а тому і не зобов’язана сплачувати ці витрати, суд не приймає, з огляду на вищезазначене.

Відповідно до вимог ст.88 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 повернення судових витрат в розмірі 5 296 гривень 32 коп. за проведення експертизи, сплаченого ОСОБА_4 судового збору в розмірі 895 грн.

Відповідно до п. п. 1 п. 1 ч. 2 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за спір майнового характеру складає 1% від ціни позову. Позивач не звільнена від сплати судового збору. Відповідач не надала суду відомостей і доказів, котрі дають право суду звільнити її від сплати судового збору. Оскільки судом задоволено позов частково, Суд стягує з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в розмірі 501 грн.42 коп., які не сплачені позивачем при зверненні до суду.

На підставі ст.ст. 204, 334, 390 ЦК, керуючись ст.ст. 3,4 10-11, 60, 61, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення витрат на поліпшення домоволодіння задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) витрати на поліпшення домоволодіння в розмірі 139642 грн. ; повернення судових витрат в розмірі 5296 грн. 32 коп. і 895 грн., а всього 145833 (сто сорок п’ять вісімсот тридцять три) грн. 32 коп.

В задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення витрат на поліпшення домоволодіння відмовити за необґрунтованістю.

Стягнути з ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судовий збір на користь держави в розмірі 501 грн. 42 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Луганської області через Старобільський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішенням суду виготовлено 16 червня 2014 року.

Суддя С. В. Олійник»

Рішення за провадженням № 2-в/431/4/15 оскарженню не підлягає.

Суддя С.В. Олійник