УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2015 р.

Справа № 818/213/15

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Калиновського В.А.

Суддів: Бенедик А.П. , Філатова Ю.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м.Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 12.03.2015р. по справі № 818/213/15

за позовом Приватного науково-виробничого підприємства "Аверса"

до Державної податкової інспекції у м.Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач , Приватне науково-виробниче підприємство "Аверса", звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м.Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області, в якому просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 23.01.2015 р. №0000142205, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 99593,75 грн., з яких: за основним платежем - 79675,00 грн., штрафних санкцій - 19918,75 грн.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 12.03.2015 року зазначений адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального права, а саме: приписів ст. 185, 187, 188, 203 Податкового кодексу України, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

В судове засідання апеляційної інстанції сторони не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що в період з 23.12.2014 р. по 29.12.2014 р. ДПІ у м. Сумах проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПНВП «Аверса» з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість при формуванні показників у декларації за січень-лютий 2014 року, за результатмия якої складено акт перевірки від 12.01.2015 р. №38/22.05/21103939/4 (а.с. 7-13).

Під час перевірки встановлено порушення п.185.1 ст.185, п.187.1, ст.187. п.188.1 ст.188. п.203.2 ст.203 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 79675,00 грн.

23.01.2015 р. на підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000142205, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 99593,75 грн., з яких: за основним платежем - 79675,00 грн., штрафних санкцій - 19918,75 грн. (а.с. 14).

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що приймаючи податкове повідомлення-рішення, відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Як вбачається з акту перевірки від 12.01.2015 р. №38/22.05/21103939/4 та визнано відповідачем, підставою для встановлення ДПІ у м. Сумах в ході перевірки ПНВП «Аверса» порушення позивачем вимог п.185.1 ст.185, п.187.1, ст.187. п.188.1 ст.188. п.203.2 ст.203 Податкового кодексу України стало те, що операції з постачання, у тому числі операції з імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів, що здійснювались суб'єктом господарювання в період з 01.01.2014 р. по 17.02.2014 р. (включно) підлягали оподаткуванню податком на додану вартість у загальновстановленому порядку з нарахуванням податку за основною ставкою (20%), у звя'зку з ненарахуванням якого позивачем було занижено податкові зобов'язання на суму 79675 грн.

Відповідно до п.23 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) було передбачено, що тимчасово до 01.01.2014 р. від оподаткування податком на додану вартість звільняються операції з постачання, у тому числі операції з імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів та деревини товарних позицій 4401, 4403, 4404 згідно з УКТ ЗЕД (крім брикетів та гранул товарної підкатегорії УКТ ЗЕД 4401 30 90 00). Переліки таких відходів та брухту чорних і кольорових металів затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 р. №15 (далі - Постанова КМУ №15) було затверджено Переліки відходів та брухту чорних і кольорових металів, операції з постачання яких тимчасово, до 01.01.2014 року, звільняються від обкладення податком на додану вартість, згідно з додатками 1 і 2.

Зазначеною постановою було визначено переліки відходів та брухту чорних і кольорових металів, операції з постачання яких звільняються від обкладення податком на додану вартість до 01.01.2014 р.

Законом України від 19.12.2013 р. №713-VІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставок окремих податків», який набрав чинності з 01.01.2014 р., внесено зміни до пункту 23 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України, зокрема до 01.01.2015 р. продовжена дія режиму звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання, у тому числі операцій з імпорту, відходів та брухту чорних і кольорових металів.

Отже, дія режиму звільнення від оподаткування податком на додану вартість таких операцій продовжувалась і з 01.01.2014 р. по 01.01.2015 р.

Проте, висновку, що така податкова пільга не підлягала застосуванню позивачем, ДПІ у м.Сумах дійшла у зв'язку з тим, що зміни щодо строку дії Постанови КМУ №15 було внесено лише постановою КМУ від 05.02.2014 р. №43, яку офіційно оприлюднено 18.02.2014 р., а отже в період з 01.01.2014 р. по 17.02.2014 р. відповідного нормативно-правового акту уряду, який визначав би переліки відходів та брухту чорних і кольорових металів, операції з постачання яких звільняються від оподаткування податком на додану вартість, або продовжував би дію постанови №15, прийнято не було.

Однак, колегія суддів не приймає до уваги висновки апелянта щодо безпідставного ненарахування позивачем податку на додану вартість в період з 01.01.2014 р. по 17.02.2014 р. (включно), враховуючи наступне.

Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 р. №15 «Про затвердження переліків відходів та брухту чорних і кольорових металів, операції з постачання яких, зокрема операції з імпорту тимчасово, до 01.01.2014 року, звільняються від обкладення податком на додану вартість» постановлено: затвердити переліки відходів та брухту чорних і кольорових металів, операції з постачання яких, зокрема операції з імпорту тимчасово, до 01.01.2014 року, звільняються від обкладення податком на додану вартість згідно з додатками 1 і 2.

Постановою Кабінету Міністрів України від 05.02.2014 р. №43 постановлено: внести зміни до Постанови Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 р. №15 та, зокрема, у назві та п.1 постанови цифри і слово « 1 січня 2014» замінити цифрами і словом « 1 січня 2015».

Постанова Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 р. №15 відповідно до інформації Офіційного сайту Верховної Ради України є чинною та не припиняла свою дію, і діє зі змінами, внесеними згідно із Постановами КМУ №9 від 11.01.2012 р. та №43 від 05.02.2014р.

Підпунктом 4.1.4. пункту 4.1. статті 4 Податкового кодексу України встановлено презумпцію правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу;

Відповідно до вимог п.5.2. ст.5 Податкового кодексу України, у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу.

Оскільки така ситуація, за якої постанова КМУ від 12.01.2011 р. №15 по суті не припинила свою дію, строк, визначений в переліках відходів та брухту чорних і кольорових металів, операції з постачання яких звільняються від обкладання податком на додану вартість, закінчився 01.01.2014 р., а зміни до переліку товару внесені лише 18.02.2014 р., породжує певну невизначеність в даних правовідносинах, суд виходить із положень зазначених вимог Податкового кодексу України та вказує, що за таких обставин пріоритетне значення мав пункт 23 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України.

Більше того, слід відзначити, що товар, операції щодо якого були проведені позивачем за кодом УКТЗЕД 7204419900 та, на операції з яким розповсюджується режим звільнення від оподаткування податком на додану вартість (а.с.31), містить як перелік, строк дії якого визначений до 01.01.2014 р., так і перелік, строк дії якого визначений до 01.01.2015 р.

Доказів того, чому режим звільнення від оподаткування податком на додану вартість відповідно до вимог пункту 23 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України не може бути застосовано саме до тих операцій, які були проведені позивачем, відповідачем надано не було.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що приймаючи податкове повідомлення-рішення, відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України, а тому позовні вимоги про визнання протиправним та скасування такого рішення є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Сумського окружного адміністративного суду від 12.03.2015 року по справі №818/213/15 прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 12.03.2015р. по справі № 818/213/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя

(підпис)

Калиновський В.А.

Судді

(підпис) (підпис)

Бенедик А.П. Філатов Ю.М.