ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 квітня 2015 року м. Київ справа № 800/88/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Єрьоміна А.В.,

суддів Калашникової О.В..

Кравцова О.В.,

Маслій В.І..

Шведа Е.Ю.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Верховної Ради України про зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

18 березня 2015 року ОСОБА_4 (далі - позивач) звернувся до Вищого адміністративного суду України як до суду першої інстанції з позовною заявою до Верховної Ради України, в якій просить зобов'язати Верховну Раду України повідомити про результати перевірки його заяви від 5 грудня 2014 року.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 5 грудня 2014 року звернувся до Верховної Ради України із заявою про вжиття невідкладних заходів щодо видачі йому паспорта без російського тексту та примушення Кабінету Міністрів України затвердити зразок паспорта з текстом тільки українською мовою.

Оскільки Верховна Рада України не повідомила про результати розгляду його заяви, звернувся до суду з вказаним позовом.

Сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явились, надали клопотання про розгляд даної справи без їх участі, у зв'язку з чим колегія суддів на підставі частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути дану справу в порядку письмового провадження.

З'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених позовних вимог, суд встановив наступне.

5 грудня 2014 року позивач звернувся до Верховної Ради України із заявою, в якій просив вжити невідкладних заходів для забезпечення видачі йому паспорта без російського тексту в ньому та примусити Кабінет Міністрів України затвердити зразок паспорта з текстом тільки українською мовою.

Оскільки Верховна Рада України не повідомила про результати розгляду вищевказаної заяви, позивач просить зобов'язати верховну Раду України повідомити про результати перевірки його заяви від 5 грудня 2014 року, посилаючись на Закон України «Про звернення громадян».

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною другою статті 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В силу статей 3, 6, частини 3 статті 50 Кодексу адміністративного судочинства України відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, який, на думку позивача, порушив його права, свободу чи інтерес. Саме позивач зазначає особу, яка повинна відповідати за позовом.

Відповідно до частини 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою і не може виходити за межі позовних вимог.

Статтею 75 Конституції України встановлено, що єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України.

У Рішенні Конституційного Суду України від 17 жовтня 2002 року № 17-рп/2002 у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення положень статей 75, 82, 84, 91, 104 Конституції України (щодо повноважності Верховної Ради України) зазначено, що Верховна Рада України визначена в статті 75 Конституції України парламентом - єдиним органом законодавчої влади в Україні. Як орган державної влади Верховна Рада України є колегіальним органом, який складають чотириста п'ятдесят народних депутатів України. Повноваження Верховної Ради України реалізуються спільною діяльністю народних депутатів України на засіданнях Верховної Ради України під час її сесій.

Повноваження Верховної Ради України визначені у статті 85 Конституції України. Крім встановлених у ній повноважень, Верховна Рада України здійснює інші повноваження, які відповідно до Конституції України віднесені до її відома.

Ні стаття 85 Конституції України, ні інші її норми не містять повноважень Верховної Ради України щодо колективного розгляду звернень громадян.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України "Про Регламент Верховної Ради України" від 10 лютого 2010 року № 1861-VI(далі - Закон№ 1861-VI), Законом України "Про звернення громадян" від 2 жовтня 1996 року № 393/96-ВР(далі - Закон №393/96-ВР), Положенням про Апарат верховної Ради України, затвердженим Розпорядженням Голови Верховної Ради України від 25 серпня 2011 року №769 ( далі - Розпорядження №769), Постановою Верховної Ради від 25 грудня 2012 року №11-VII, Постановою Верховної Ради від 20 квітня 2000 року №1678-ІІІ (далі - Постанова №1678-ІІІ).

Положення статті 40 Конституції України гарантують кожній особі право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових чи службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Разом з тим, відповідно до Конституції України, Верховна Рада України є представницьким органом державної влади України, має колегіальний характер і складається з чотирьохсот п'ятдесяти народних депутатів України, обраних строком на п'ять років на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування.

Верховна Рада України є єдиним органом законодавчої влади, що уповноважений приймати закони.

Повноваження Верховної Ради України реалізуються спільною діяльністю народних депутатів України на її засіданнях під час сесій і визначені у статті 85 Конституцій України.

У мотивувальній частині Рішення Конституційного Суду України від 27 березня 2002 року №7-рп/2002 імперативно визначено, що за змістом положень статей 85, 91 Конституції України Верховна Рада України приймає закони, постанови та інші правові акти. Вони є юридичною формою реалізації повноважень єдиного органу законодавчої влади в Україні.

У Рішенні Конституційного Суду України від 17 жовтня 2002 року №17-рп/2002 у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення положень статей 75, 82, 84, 91, 104 Конституції України (щодо повноважності Верховної Ради України) зазначено, що Верховна Рада України визначена в статті 75 Конституції України парламентом - єдиним органом законодавчої влади в Україні. Як орган державної влади Верховна Рада України є колегіальним органом, який складають чотириста п'ятдесят народних депутатів України. Повноваження Верховної Ради України реалізуються спільною діяльністю народних депутатів України на засіданнях Верховної Ради України під час її сесій. Визначення Верховної Ради України єдиним органом законодавчої влади означає, що жоден інший орган державної влади не уповноважений приймати закони. Верховна Рада України здійснює законодавчу владу самостійно, без участі інших органів.

Таким чином, Верховна Рада України є єдиним органом законодавчої влади в Україні, який реалізує свої повноваження шляхом голосування на засідання народних депутатів під час її сесії по прийняттю законів та інших нормативно-правових актів. Жодних дій по розгляду звернень в порядку Закону №393/96-ВР Верховна Рада України на своїх засіданнях, як орган законодавчої влади не здійснює.

Разом з тим, згідно з частиною першою статті 7 Закону №1861-VI органом, який здійснює організаційне, правове, наукове, документальне, інформаційне, експертно-аналітичне, матеріально-технічне та фінансове забезпечення діяльності Верховної Ради, її органів, народних депутатів України, депутатських фракцій (депутатських груп) у Верховній Раді є Апарат Верховної Ради України.

У сфері організаційного забезпечення на Апарат Верховної Ради України відповідно до підпункту 20 пункту 7 Положення №769 покладається організація прийому громадян, розгляд їх пропозицій, заяв і скарг, що надходять до Верховної Ради України та її органів, вивчення та узагальнення питань, які порушуються громадянами у зверненнях, внесення пропозицій щодо їх вирішення.

В пункті 2 вказаного Положення передбачено, що Апарат Верховної Ради України у своїх діяльності керується Конституцією України, законами України, постановами Верховної Ради України, розпорядженнями Голови Верховної Ради та Керівника Апарату, іншими нормативно-правовими актами.

Постановою Верховної Ради України "Про структуру апарату Верховної Ради України" від 20 квітня 2000 року № 1678-ІІІ було затверджено структуру Апарату Верховної Ради України, одним з підрозділів якого є Відділ з питань звернень громадян.

Відповідно до положень пункту 2 Порядку роботи із зверненнями громадян у структурних підрозділах апарату Верховної Ради України, затверджене Розпорядженням Голови Верховної Ради України від 9 січня 2007 року №11 (далі - Порядок №11), діловодство за зверненнями громадян в Апараті Верховної Ради України ведеться окремо від загального діловодства і покладається на Відділ з питань звернень громадян Апарату Верховної Ради України. У структурних підрозділах Апарату Верховної Ради України діловодство за зверненнями громадян покладається на спеціально визначених для цього працівників.

Кожне звернення громадян реєструється шляхом присвоєння йому реєстраційного індексу, який включає індекс структурного підрозділу апарату Верховної Ради України та, за необхідності, інші позначення з урахуванням потреб систематизації, статистики, аналізу, пошуку звернень.

Пунктом 9 Порядку №11 передбачено, що у разі якщо після розконвертування звернення громадянина виявиться, що звернення є інформаційним запитом громадянина до Верховної Ради України, то така кореспонденція реєструється у встановленому порядку Відділом з питань звернень громадян і передається до структурного підрозділу апарату Верховної Ради України, до компетенції якого віднесено порушене питання.

Пункт 14 цього Порядку, передбачає, що звернення громадян, адресовані комітетам Верховної Ради України, депутатським фракціям у Верховній Раді України та їх керівництву, після реєстрації у Відділі з питань звернень громадян передаються секретаріатам відповідних комітетів Верховної Ради України, депутатських фракцій через відділ службової кореспонденції.

Статтею 89 Конституції передбачено, що Верховна Рада України затверджує перелік комітетів Верховної Ради України, обирає голів цих комітетів.

Перелік комітетів їх функції та завдання визначено Постановою Верховної Ради від 25 грудня 2012 року № 11-VII, де серед інших створено комітет з питань соціальної політики та праці.

Також Постановою №11-VII визначено, що предметом відання комітету з питань соціальної політики та праці є також державна політика у сфері регулювання трудових відносин та зайнятості населення.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 13 Закону №116/95-ВР організаційна функція комітетів полягає в розгляді звернень, що надійшли до комітету в установленому порядку.

Відповідно до частини першої Закону № 116/95-ВР секретаріат комітету Верховної Ради України є структурним підрозділом Апарату Верховної Ради України, який підпорядковується комітету і Керівнику Апарату Верховної Ради України.

В свою чергу, голова та заступник голови комітету забезпечують загальне керівництво секретаріатом комітету (пункт 14 частини другої статті 34 даного Закону).

Закон, яким регулюється порядок надання відповідей на звернення громадян є Закон № 393/96-ВР, статтею 15 якого передбачено, що відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.

Статтею 20 цього закону передбачено, що звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання.

Також стаття 19 Закону №393/96-ВР передбачає письмове повідомлення громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення.

Статтею 22 Закону №116/95-ВР звернення, що надходять до комітетів, розглядаються головою комітету або за його дорученням першим заступником, заступником, головами підкомітетів чи іншими членами комітету в порядку та терміни, визначені законом.

Таким чином, фактично спірні правовідносини виникли не за участю Верховної Ради України як колегіального органу, а з посадовою особою її органу, як окремими суб'єктом владних повноважень, який в межах своєї компетенції вчиняє певні дії або надає відповідь на звернення в порядку, встановленому Законом України "Про звернення громадян".

Отже, Верховна Рада України не порушувала прав та законних інтересів позивача.

Виходячи з положень статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України не може замінити відповідача або залучити посадову чи службову особу як другого відповідача, так як це потягне за собою зміну підсудності адміністративної справи.

З огляду на те, що ОСОБА_4не довів обставин, на яких ґрунтуються його вимоги саме до Верховної Ради України, відсутні підстави для задоволення позову.

Керуючись статтями 18, 122, 160-163, 167, 171¹ Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_4 до Верховної Ради України про зобов'язання вчинити певні дії відмовити.

Постанова є остаточною і не підлягає перегляду в апеляційному чи касаційному порядку.

Рішення підлягає перегляду Верховним Судом України у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.

Заява про перегляд судового рішення може бути подана не пізніше 10 днів з дня ухвалення судового рішення безпосередньо до Верховного Суду України.

Судді: