2/1020/5/12

У Х В А Л А

23 квітня 2015 року Ржищівський міський суд Київської області в складі:

головуючого - судді Керімова Р.В. при секретарях: Коверзі Г.О., Проценко Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Ржищів справу за скаргою ОСОБА_2 на постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного управління юстиції у Київській області про закінчення виконавчого провадження, -

В С Т А Н О В И В :

Заявниця ОСОБА_2 звернулася до суду із скаргою на постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного управління юстиції у Київській області ОСОБА_3 про закінчення виконавчого провадження № 42705321 від 05.01.2015 року, в якій також просить поновити строк для оскарження зазначеної постанови.

Обґрунтовуючи свої вимоги, заявниця ОСОБА_2 зазначила, що 26 лютого 2014 року вона звернулась до відділу примусового виконання рішень управління виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області з виконавчим листом Ржищівського міського суду № 2/1020/5/12 від 23.12.2013 року про зобов'язання Ржищівської міської ради привести проїзд загального користування по вул. Чапаєва в м. Ржищів Київської області біля будинків № 71, 73, 75 відповідно до ДБН 360-92, Генерального плану м. Ржищів та актів Ржищівської міської ради 2001 року.

12.03.2014 року за її заявою на підставі зазначеного виконавчого листа державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області ОСОБА_3 було відкрито виконавче провадження.

Оскільки протягом 6 місяців державним виконавцем Чертком О.Ф. не було здійснено жодних виконавчих дій, направлених на виконання рішення суду, вона звернулась до Державної виконавчої служби України із скаргою на бездіяльність державного виконавця. У відповідь на скаргу нею було отримано лист Державної виконавчої служби України № В-15205/3.1 від 31.10.2014 року.

10.12.2014 року нею було отримано постанову державного виконавця Чертка О.Ф. про закінчення виконавчого провадження № 42705321 від 28.07.2014 року, відповідно до якої виконавче провадження було закінчено, а виконавчий лист № 2/1020/5/12 від 23.12.2013 року повернуто до Ржищівського міського суду.

Вважаючи постанову про закінчення виконавчого провадження від 28.07.2014 року незаконною, вона звернулась зі скаргою до Державної виконавчої служби України.

У відповідь на її скаргу 19.12.2014 року нею було отримано постанову начальника відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Київській області від 05.01.2015 року, якою було скасовано постанову про закінчення виконавчого провадження від 28.07.2014 року, винесену державним виконавцем Чертком О.Ф.. Крім того, в тому ж листі нею було отримано нову постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області ОСОБА_3 про закінчення виконавчого провадження від 05.01.2015 року.

При цьому, винесена ОСОБА_3 05.01.2015 року постанова про закінчення виконавчого провадження була винесена ним на тій же підставі, що і постанова від 28.07.2014 року, яка була оскаржена нею до Державної виконавчої служби України та скасована начальником відділу примусового виконання рішень управління ДВС.

Не погоджуючись з постановою про закінчення виконавчого провадження від 05.01.2015 року, вона повторно звернулась до Державної виконавчої служби України зі скаргою.

10.02.2015 року вона отримала лист Державної виконавчої служби України № В-1245/3.1 від 05.02.2015 року, в якому було зазначено, що скарга подана з порушенням ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження», тому вона має право оскаржити постанову у встановленому законодавством порядку.

Заявниця вважає, що постанова державного виконавця Чертка О.Ф. про закінчення виконавчого провадження № 42705321 від 05.01.2015 року є незаконною, як і його постанова від 28.07.2014 року, оскільки винесена з порушенням вимог Закону України «Про виконавче провадження», тому підлягає скасуванню з наступних підстав:

В порушення ч. З ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем Чертком О.Ф. постанову про закінчення виконавчого провадження було направлено їй лише 17.01.2015 року, замість 08.01.2015 року.

В порушення ч. 2 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець Черток О.Ф. на наступний день після закінчення строку на добровільне виконання боржником рішення суду не приступив до виконання, не перевірив на місці, чи виконано боржником рішення суду, та лише І4.05.2014 року виніс постанову про накладення на боржника штрафу та повторно направив вимогу про виконання боржником рішення суду.

В подальшому державний виконавець Черток О.Ф. лише майже через три місяці 28.07.2014 року повторно наклав штраф на боржника в подвійному розмірі та направив подання про притягнення боржника до відповідальності в порядку ст. 89 Закону України «Про виконавче провадження». Після чого виніс постанову про закінчення виконавчого провадження, яка була скасована 05.01.2015 року, але в цей же день державний виконавець Черток О.Ф. знову виніс незаконну постанову.

Мотивуючи свою постанову, державний виконавець посилався на п. 11 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження», згідно з яким виконавче провадження підлягає закінченню у разі повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадової особи), який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 75 цього Закону. Виходячи з положень вказаної норми, державний виконавець може закінчити виконавче провадження лише у випадках, передбачених ст. 75 Закону.

Вважає, що в порушення ч. 1 ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець Черток О.Ф. не перевірив виконання боржником рішення суду. Таку перевірку можливо було здійснити, лише виїхавши на місце, перевіривши та склавши акт про невиконання боржником рішення суду. Сидячи лише в кабінеті, державний виконавець Черток О.Ф. не може перевірити приведення Ржищівською міської радою проїзду загального користування по вул.Чапаева в м. Ржищів Київської області біля будинків № 71, 73, 75, відповідно до ДБН 360-92, Генерального плану м. Ржищів та актів Ржищівської міської ради 2001 року. В порушення ч. 2 ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець Черток О.Ф. також повторно не перевірив виконання боржником рішення суду.

Згідно з ч. З ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець закінчує виконавче провадження у разі неможливості виконання рішення суду без участі боржника. В своїй постанові державний виконавець Черток О.Ф. не навів мотивів, чому він вважає, що виконання рішення суду неможливе без боржника, бо на її думку, приведення проїзду загального користування по вул. Чапаева в м. Ржищів Київської області біля будинків № 71, 73, 75 відповідно до ДБН 360-92, Генерального плану м. Ржищів та актів Ржищівської міської ради 2001 року можливе шляхом встановлення меж проїзду згідно вказаних документів.

Також заявниця ОСОБА_2 вважає, що державний виконавець Черток О.Ф. повинен був діяти у відповідності до абзацу 2 ч. 2 ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження», який передбачає, що якщо рішення не виконано і виконання може бути проведено без участі боржника, державний виконавець організовує виконання відповідно до повноважень, наданих йому законом, та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом. При цьому на боржника повторно накладається штраф у порядку, встановленому статтею 89 цього Закону. Проте, вважає, що в порушення абзацу 2 ч. 2 ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець Черток О.Ф. не організував виконання рішення суду у відповідності до повноважень, які надані йому законом. З власної ініціативи не вжив до боржника, який ухиляється вже майже рік від виконання рішення суду, всіх законних заходів до швидкого і реального виконання судового рішення. Як наслідок - рішення суду не виконано, яке, на її думку, може бути виконано без участі боржника, наприклад, залучивши до виконавчих дій відповідних спеціалістів-будівельників.

Заявниця вважає, що оскаржувана постанова порушує її права, оскільки закінчення виконавчого провадження та повернення виконавчого листа до суду відповідно до ст. 50. Закону України «Про виконавче провадження» не дає можливості розпочати виконавче провадження знову, у зв'язку з чим рішення суду залишається невиконаним.

Крім того, заявниця вважає, що пропустила встановлений законом строк на оскарження постанови державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області ОСОБА_3 про закінчення виконавчого провадження № 42705321 від 05.01.2015 року з поважних причин, бо вона в 10-денний строк звернулась з адміністративним позовом до окружного адміністративного суду м. Києва, який своєю ухвалою від 20.02.2015 року відмовив у відкритті провадження, у зв'язку з тим, що справа не відноситься до юрисдикції окружного адміністративного суду. Ухвалу окружного адміністративного суду м. Києва від 20.02.2015 року було отримано нею 27.02.2015 року. В подальшому вона в 10-денний строк звернулась з адміністративним позовом до Ржищівського міського суду Київської області, який своєю ухвалою від 13.03.2015 року відмовив їй у відкритті провадження, у зв'язку з тим, що звертатись до відповідного суду необхідно в порядку, передбаченому Цивільно-процесуальним кодексом України. Ухвалу Ржищівського міського суду Київської області від 13.03.2015 року було отримано нею 19.03.2015 року.

Заявниця просить поновити строк на оскарження постанови державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області ОСОБА_3 про закінчення виконавчого провадження № 42705321 від 05.01.2015 року, визнати незаконною та скасувати постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області ОСОБА_3 про закінчення виконавчого провадження № 42705321 від 05.01.2015 року, а також зобов'язати державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області ОСОБА_3 провести всі необхідні виконавчі дії, передбачені Законом України «Про виконавче провадження» щодо повного та своєчасного здійснення виконавчого провадження № 42705321 за виконавчим листом Ржищівського міського суду № 2/1020/5/12 від 23.12.2013 року.

В судовому засіданні заявниця ОСОБА_2 підтримує заявлені вимоги, посилаючись на вищенаведені обставини, просить задовольнити їх у повному обсязі.

Представники заявниці ОСОБА_2 – адвокат ОСОБА_4, який діє на підставі договору про надання адвокатом правової допомоги від 02.04.2015 року (а.с.41,42), та ОСОБА_5, який діє на підставі довіреності від 15.09.2012 року (а.с.40), в судовому засіданні, кожен окремо, скаргу ОСОБА_2 підтримали, посилаючись на наведені у скарзі обставини, просили поновити строк на оскарження постанови державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області ОСОБА_3 про закінчення виконавчого провадження № 42705321 від 05.01.2015 року, визнати незаконною та скасувати постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області ОСОБА_3 про закінчення виконавчого провадження № 42705321 від 05.01.2015 року, та зобов'язати державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області ОСОБА_3 провести всі необхідні виконавчі дії, передбачені Законом України «Про виконавче провадження» щодо повного та своєчасного здійснення виконавчого провадження № 42705321 за виконавчим листом Ржищівського міського суду № 2/1020/5/12 від 23.12.2013 року.

Заінтересовані особи – представник відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області та державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області ОСОБА_3 – в судове засідання не з’явилися, не дивлячись на те, що про час та місце розгляду справи судом повідомлялися неодноразово своєчасно і належним чином (а.с. 32, 35, 39, 61, 62, 73, 74, 75), про причини своєї неявки до суду не повідомили, на вимогу суду не надали для огляду матеріали виконавчого провадження № 42705321 за виконавчим листом Ржищівського міського суду № 2/1020/5/12 від 23.12.2013 року.

Представник заінтересованої особи Ржищівської міської ради Київської області в судове засідання також не з’явився, проте, подав до суду письмові заперечення проти скарги заявниці ОСОБА_2, з яких вбачається, що з метою виконання рішення Ржищівського міського суду від 13 грудня 2012 року щодо проведення проїзду загального користування по вул. Чапаєва біля будинків № 71,73,75, відповідно до вимог ДБН 360-92, Генерального плану м.Ржищева та актів Ржищівської міської ради 2001 року, розпорядженням Ржищівського міського голови № 201 від 12 червня 2014 року було створено комісію. Цього ж числа за участю представників відділу містобудування та архітектури (членів комісії), в присутності власників присадибних ділянок по вул. Чапаєва № 73, 75: гр. ОСОБА_6 та гр. ОСОБА_7 виконано процедуру проведення проїзду загального користування по вул. Чапаєва, відповідно до зазначених в судовому рішенні документів. Громадянка ОСОБА_2 була попереджена в телефонному режимі про проведення процедури, але під час роботи комісії присутня не була. 12 червня 2014 року представниками Ржищівської міської ради фактично було виконано

рішення Ржищівського міського суду від 13.12.2012 року, про що свідчить акт комісії виконавчого комітету Ржищівської міської ради. 10 грудня 2014 року комісією виконавчого комітету Ржищівської міської ради за участю начальника державної виконавчої служби Ржищівського міського управління юстиції ОСОБА_8 проведено перевірку стану виконання Ржищівською міською радою рішення Ржищівського міського суду від 13.12.2012 року щодо проведення проїзду загального користування по вул. Чапаєва біля будинків № 71,73,75, відповідно до вимог ДБН 360-92, Генерального плану м. Ржищева та актів Ржищівської міської ради 2001 року. Згідно з висновком комісії проїзд загального користування по вул. Чапаєва біля будинків № 71,73,75, відповідає державним будівельним нормам для проїздів автотранспорту та пожежних машин до окремих будинків згідно вимог ДБН 360-92**. Проїзд сформувався під час експлуатації самими власниками земельних ділянок, має довжину 70,0 пог. м. та ширину від 3,50 м до 4,0 м та забезпечує безперешкодний доступ для обслуговування всіх трьох присадибних ділянок по вул. Чапаєва № 71, 73, 75. Члени комісії вважають, що на даний момент цей проїзд відповідає основним принципам формування внутрішньо-квартальних проїздів згідно вимог генерального плану, державних будівельних норм для проїздів автотранспорту та пожежних машин до окремих будинків. Вивчивши акт комісії Ржищівської міської ради від 10.08.2001 року, встановлено, що даний документ не відображає повної характеристики проїзду, тобто його ширину, довжину, площу, не містить також інформації щодо прив'язки меж проїзду до нерухомих об'єктів на місцевості (тобто до житлових будинків, господарських споруд, стовпів, дерев і т.д.), не вказує відстані між окремими точками, величини кутів повороту меж земельних ділянок. Під час перевірки відповідності проїзду загального користування вищезазначеному акту на місцевості, з трьох точок, вказаних у акті, можливо визначити лише одну за допомогою звичайного вимірювання рулеткою: точка, що знаходиться на відстані 4,0 м від існуючої межі земельної ділянки ОСОБА_2 (бувшої ОСОБА_9А.), до існуючої межі земельної ділянки ОСОБА_7. Оскільки іншої інформації щодо місця розташування проїзду в зазначених судом актах немає, а встановлені точки співпадають на місцевості, члени комісії вважають, що рішення Ржищівського міського суду від 13 грудня 2012 року щодо проведення проїзду загального користування по вул. Чапаєва біля будинків № 71,73,75, відповідно до вимог ДБН 360-92**, Генерального плану м. Ржищева та актів Ржищівської міської ради 2001 року виконано. Просить відхилити скаргу ОСОБА_2, а постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області ОСОБА_3 про закінчення виконавчого провадження № 42705321 від 05.01.2015 року залишити без змін.

Вислухавши заявницю ОСОБА_2, представників заявниці ОСОБА_4 та ОСОБА_5, дослідивши матеріали справи, суд вважає вимоги заявниці такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Відповідно до частини 5 статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

У пункті 9 частини 3 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною ОСОБА_1 України, - і за її межами.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов'язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають із відносин щодо примусового виконання судових рішень.

З матеріалів справи вбачається, що 23.12.2013 року Ржищівським міським судом було видано виконавчий лист по справі № 2/1020/5/12 про зобов'язання Ржищівської міської ради привести проїзд загального користування по вул. Чапаєва в м. Ржищів Київської області біля будинків № 71, 73, 75 відповідно до ДБН 360-92, Генерального плану м. Ржищева та актів Ржищівської міської ради 2001 року (а.с.6-7).

12.03.2014 року за заявою ОСОБА_2 про примусове виконання виконавчого листа № 2/1020/5/12, виданого 23.12.2013 року, державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області ОСОБА_3 було відкрито виконавче провадження № 42705321, в якому було запропоновано боржнику самостійно виконати рішення суду в семиденний термін з моменту винесення постанови та надати до відділу документальне підтвердження (а.с.9).

ОСОБА_3 невиконання впродовж 6 місяців державним виконавцем Чертком О.Ф. виконавчих дій, направлених на виконання рішення суду, ОСОБА_2 звернулась до Державної виконавчої служби України із скаргою на бездіяльність державного виконавця. У відповідь на скаргу нею було отримано лист Державної виконавчої служби України № В-15205/3.1 від 31.10.2014 року (а.с.18).

10.12.2014 року ОСОБА_2 було направлено постанову державного виконавця Чертка О.Ф. про закінчення виконавчого провадження № 42705321 від 28.07.2014 року, відповідно до якої виконавче провадження було закінчено, а виконавчий лист № 2/1020/5/12 від 23.12.2013 року повернуто до Ржищівського міського суду (а.с.10, 11-12).

17.01.2015 року ОСОБА_2 було направлено постанову начальника відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Київській області від 05.01.2015 року ОСОБА_10, якою було скасовано постанову про закінчення виконавчого провадження від 28.07.2014 року, винесену державним виконавцем Чертком О.Ф. (а.с.13, 14).

Також, 17.01.2015 року ОСОБА_2 було направлено нову постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області ОСОБА_3 про закінчення виконавчого провадження від 05.01.2015 року (15, 16-17).

21.01.2015 року ОСОБА_2 Державною виконавчою службою України було направлено лист № В-18306/3.1 щодо результатів розгляду її звернення від 19.12.2014 року стосовно виконання рішення суду, відповідно до якого за результатами проведеної перевірки 14.01.2015 року було винесено постанову, якою дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській визнані як такі, що вчинені з порушенням вимог ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження», тобто порушено строки виконання рішення суду, за що державного виконавця відділу притягнуто до відповідальності (а.с.19).

30.01.2015 року, ОСОБА_2, не погоджуючись з постановою про закінчення виконавчого провадження від 05.01.2015 року, повторно звернулась до Державної виконавчої служби України зі скаргою. 05.02.2015 року ОСОБА_2 направлено лист Державної виконавчої служби України № В-1245/3.1, в якому було зазначено, що скарга нею подана з порушенням ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження», тому вона має право оскаржити постанову у встановленому законодавством порядку (а.с.20-21).

Частиною 5 ст.86 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що постанова про результати перевірки законності виконавчого провадження є обов'язковою для виконання державним виконавцем.

Відповідно до ч.1 ст.51 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження скасована начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або керівником відповідного органу державної виконавчої служби, виконавче провадження підлягає відновленню протягом трьох робочих днів з дня надходження постанови керівника відповідного органу державної виконавчої служби.

Статтею 383 ЦПК України встановлено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

В силу вимог частини 1 статті 384 ЦПК України скаргу може бути подано до суду безпосередньо або після оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби до начальника відповідного відділу державної виконавчої служби.

Згідно з п.8 ч.1 ст. 49 та ч.3, ст. 50 ч.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. Про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову з обов'язковим мотивуванням підстав її винесення, яке затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований.

В судовому засіданні встановлено, що відносно цих вимог закону державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області ОСОБА_3, в порушення зазначених норм та постанови начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській ОСОБА_10 від 05.01.2015 року про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження від 28.07.2014 року та зобов’язання державного виконавця Чертка О.Ф. вчинити всі дії у відповідності до Закону України «Про виконавче провадження», не виконано вимоги законодавства та в цей же день 05.01.2015 року знову незаконно винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 42705321, бо фактично ним продубльовано постанову про закінчення виконавчого провадження від 28.07.2014 року.

Приводом для винесення постанови про закінчення виконавчого провадження було накладення державним виконавцем штрафу на боржника та направлення подання про притягнення боржника до відповідальності в порядку ст. 89 Закону України «Про виконавче провадження» через невиконання боржником рішення суду у встановлений строк (а.с.16-17).

Законом про виконавче провадження передбачено заборону на зловживання процесуальними правами під час здійснення виконавчого провадження. Так, відповідно до ч.1 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачені Законом про виконавче провадження заходи примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, а особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов'язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій, що передбачено частиною сьомою статті 12 зазначеного Закону.

Відповідно до ст. 14 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Виконання судового рішення - це заключна стадія цивільного процесу, а саме, заключний етап у процесі реалізації захисту цивільних прав, у цьому разі порушених прав ОСОБА_2, а згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини для визначення розумного строку розгляду справи включається період з надходження до суду позовної заяви й закінчується виконанням рішення суду.

За приписами статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадови особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За правилами статті 6 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб. Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені в порядку, встановленому цим Законом.

Статтею 11 Закону України «Про виконавче провадження» закріплені обов'язки і права державного виконавця, в тому числі, вживати передбачені цим Законом заходи примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Також положеннями статті 7 Закону України «Про державну виконавчу службу» встановлено, що працівник органу державної виконавчої служби зобов'язаний сумлінно виконувати службові обов'язки, не допускати в своїй діяльності порушення прав громадян та юридичних осіб, гарантованих Конституцією України та законами України.

Проте, внаслідок недотримання державним виконавцем Чертком О.Ф. зазначених норм, протягом тривалого часу рішення суду на користь ОСОБА_2 не виконане, через порушення державним виконавцем Чертком О.Ф. вимог Закону України «Про виконавче провадження», в тому числі, передбачених абзацом 2 ч. 2 ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження», згідно з яким він не організував виконання рішення суду у відповідності до повноважень, які надані йому законом, з власної ініціативи не вжив до боржника, який ухиляється вже майже рік від виконання рішення суду, всіх законних заходів до швидкого і реального виконання судового рішення.

Відповідно до п. 28 Постанови № 6 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», належним доказом протиправних (неправомірних) рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця є, як правило, відповідне судове рішення (вирок) суду, що набрало законної сили, або відповідне рішення вищестоящих посадових осіб державної виконавчої служби.

За таких обставин, суд вважає, що дії державного виконавця Чертка О.Ф. в частині винесення постанови про закінчення виконавчого провадження № 42705321 від 05.01.2015 року не відповідають вимогам законодавства, вчинені передчасно та не в межах повноважень державного виконавця, а тому винесена ним постанова є незаконною та підлягає скасуванню.

Суд критично оцінює надані Ржищівською міською радою Київської області письмові заперечення проти скарги ОСОБА_2, з яких вбачається, що Ржищівська міська рада не вбачає законних підстав для скасування постанови державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області ОСОБА_3 про закінчення виконавчого провадження № 42705321 від 05.01.2015 року, бо вважає, що 12.06.2014 року представниками Ржищівської міської ради фактично виконано рішення Ржищівського міського суду від 13.12.2012 року. Зазначене ствердження Ржищівської міської ради не відповідає фактичним обставинам та матеріалам справи.

Згідно з п. 16 Постанови № 6 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» відповідно до ст. 385 ЦПК скаргу на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби може бути подано до суду у десятиденний строк, а при оскарженні постанови про відкладення провадження виконавчих дій - у триденний строк, які обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод.

Згідно з вимогами ст. 72 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, якщо суд за клопотанням особи, що їх подала, не знайде підстав для поновлення або продовження строку.

Відповідно до вимог ст. 73 ЦПК України суд поновлює або продовжує строк, встановлений відповідно законом або судом, за клопотанням сторони або іншої особи у разі його пропущення з поважних причин.

Суд вважає, що заявниця пропустила строк для звернення до суду із скаргою на оскарження постанови державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області ОСОБА_3 про закінчення виконавчого провадження № 42705321 від 05.01.2015 року з поважних причин, оскільки вона в 10-денний строк звернулась з адміністративним позовом до окружного адміністративного суду м. Києва, який своєю ухвалою від 20.02.2015 року відмовив у відкритті провадження, у зв'язку з тим, що справа не відноситься до юрисдикції окружного адміністративного суду (а.с. 22-23). Ухвалу окружного адміністративного суду м. Києва від 20.02.2015 року було отримано заявницею 27.02.2015 року (а.с.24). В подальшому вона в 10-денний строк звернулась з адміністративним позовом до Ржищівського міського суду Київської області, який своєю ухвалою від 13.03.2015 року відмовив їй у відкритті провадження, у зв'язку з тим, що звертатись до відповідного суду необхідно в порядку, передбаченому Цивільно-процесуальним кодексом України (а.с.25-26). Ухвалу Ржищівського міського суду Київської області від 13.03.2015 року було отримано нею 19.03.2015 року (а.с.27), , тому пропущений з поважних причин строк може бути поновлений.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, відповідно до ст. 388 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на відділ державної виконавчої служби, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника, розподіл таких судових витрат здійснюється судом незалежно від того, чи оскаржуються рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, оскільки відповідно до частини другої ст. 4 Закону України "Про державну виконавчу службу" державний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України, та рішень інших органів (посадових осіб), виконання яких покладено на державну виконавчу службу, у порядку, передбаченому законом, тому суд вважає за необхідне стягнути з відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області судовий збір в сумі 121,8 грн..

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, пунктом 1 статті 6, статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), статтею 1Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. ст. 14, 73, 210, 293, 294, 385-389 ЦПК України, ст. 7 Закону України "Про державну виконавчу службу" від 24 березня 1998 року № 202/98-ВР , ст.ст. 6, 11, 12, 49-51, 86 Закону України "Про виконавче провадження" (у редакції Закону України від 4 листопада 2010 року № 2677-VI), Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», суд, -

У Х В А Л И В :

Скаргу ОСОБА_2 на постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного управління юстиції у Київській області про закінчення виконавчого провадження - задовольнити.

Поновити ОСОБА_2 пропущений з поважних причин процесуальний строк для подання скарги на постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області ОСОБА_3 про закінчення виконавчого провадження № 42705321 від 05.01.2015 року.

Визнати незаконною та скасувати постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області ОСОБА_3 про закінчення виконавчого провадження № 42705321 від 05.01.2015 року.

Зобов'язати державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області ОСОБА_3 провести всі необхідні виконавчі дії, передбачені Законом України «Про виконавче провадження» щодо повного та своєчасного здійснення виконавчого провадження № 42705321 за виконавчим листом Ржищівського міського суду № 2/1020/5/12 від 23.12.2013 року.

Стягнути з відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області судовий збір на користь держави в сумі 121,8 грн. (сто двадцять одна грн.. 80 коп.).

Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області повідомити суд і заявницю про виконання ухвали не пізніше ніж у місячний строк з дня одержання ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення п’ятиденного строку на апеляційне оскарження.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному суді Київської області через Ржищівський міський суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня отримання копії ухвали.

Головуючий : Р.В. Керімов