РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/19950/14-ц

пр. № 2/759/1270/15

14 квітня 2015 року Святошинський районний суд м. Києва

в складі: головуючого Морозова М.О.

при секретарях Прохоренко К.М., Захарчук Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства Міністерства оборони України «Укрвійськбуд», третя особа: Святошинська районна у м. Києві державна адміністрація про стягнення збитків, інфляційних витрат, три проценти річних,

в с т а н о в и в:

ОСОБА _1 звернулася до суду з позовом до Державного підприємства Міністерства оборони України «Укрвійськбуд» про стягнення збитків (реальних збитків) у розмірі 40729 грн., інфляційних витрат у сумі 7919, 03 грн., три проценти річних у сумі 1975, 08 грн. 46 коп., а загалом 50623, 11 грн., судових витрат по справі.

При цьому, посилається на те, що 15.06.2004 р. вона уклала з відповідачем інвестиційний договір №76/2004 будівництва житлового будинку, об'єктом інвестування по якому є однокімнатна квартира АДРЕСА_1, загальною площею 66, 49 кв. м. По умовам договору відповідач по справі зобов'язувався своїми силами та засобами за рахунок залучених від інвестора коштів збудувати і передати їй обумовлене житло (об'єкт інвестування), а інвестор зобов'язався забезпечити відповідне фінансування об'єкту інвестування та прийняти його у свою власність для особистого проживання. Вона сплатила відповідачу грошові кошти у повному обсязі в розмірі 138270 грн., що відповідає загальній вартості квартири відповідно до договору інвестування. Відповідач взяті на себе зобов'язання за договором інвестування виконував неналежним чином, з порушенням умов, визначених змістом договору інвестування. Визначений п.1.2. договору інвестування термін здачі будинку в експлуатацію у третьому кварталі 2005 р. відповідачем дотримано не було, що призвело до продовження вказаного терміну до четвертого кварталу 2006 р. шляхом укладення 19.05.2005 р. між сторонами договору додаткової угоди до договору інвестування, але і новий строк здачі об'єкта інвестування в експлуатацію було порушено і у четвертому кварталі 2006 р. будинок не було здано в експлуатацію. У зв'язку з порушенням строків здачі будинку в експлуатацію та порушенням відповідачем умов договору інвестування вона вимушена була звертатися з позовом до суду. Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 12.10.2010 р. було визнано за нею право власності на об'єкт незавершеного будівництва-однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 та стягнуто з відповідача на її користь пеню у сумі 10994, 85 грн. Крім порушення строків здачі будинку в експлуатацію відповідачем було порушено й п.1.2. договору інвестування, яким визначено зобов'язання відповідача виконати у об'єкті інвестування загальнобудівельні роботи: встановлюються вхідні двері, вікна, лоджія засклена, штукатурка стін всіх приміщень, крім ванної кімнати та с/в, цементна стяжка під чистову підлогу, системи водопостачання, каналізації, опалення, електрозабезпечення. Відповідачем вказаний перелік робіт виконаний не в повному обсязі, квартира є недобудованою. Відповідно до висновку експертного будівельно-технічного дослідження Київської незалежної судово-експертної установи №0703 від 09.12.2013 р. об'єкт-приміщення квартири АДРЕСА_1 не готовий до експлуатації. Загально-будівельні роботи в приміщеннях квартири згідно інвестиційного договору виконані не в повному обсязі, а саме: не закінчене влаштування внутрішніх перегородок між приміщенням кухні та коридору, між приміщенням коридору і житлова; відсутня підлога в приміщеннях квартири, в т.ч. цементна стяжка під чистову підлогу; не вирівняні потолки в приміщеннях всієї квартири; вхідні металеві двері неякісні і встановлені неякісно; не пробиті отвори вентиляції в кухні та санвузлі; лоджія не засклена; не замонолічені щілини між з/б конструкціями в квартирі; в санвузлі не закритий металевий швелер між потолком й стіною; не закінчені штукатурні роботи (крім ванної кімнати та с/в); не проведені роботи по влаштуванню систем водопостачання, каналізації, опалення, електрозабезпечення. По висновку будівельно-технічного (оціночно-будівельного) експертного дослідження Судової незалежної експертизи України №ЕД-1-1-82/14 від 14.03.2014 р. вартість ремонтно-будівельних робіт, що були недовиконані у квартирі АДРЕСА_1 за договором інвестування, становить 40729 грн. Вона неодноразово зверталась до відповідача з проханням виконати свої зобов'язання до договору інвестування в повному обсязі та виконати передбачені будівельні роботи, але відповідач ігнорує її законні вимоги та відмовляється добудувати квартиру. Незважаючи на очевидні порушення умов договору, вимоги чинного законодавства, недотримання будівельних норм при будівництві, фактичну неготовність до експлуатації об'єкта будівництва будинок по АДРЕСА_1 введено в експлуатацію та отримано сертифікат відповідності від 15.04.20103 р. серія КВ №165131050209, а рішенням Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації будинку було надано поштову адресу: АДРЕСА_1 й передано на баланс та обслуговування обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «ТРАМП». 7.08.2014 р. вона отримала свідоцтво про право власності на нерухоме майно-квартиру АДРЕСА_1. Вона відмовилась напередодні введення будинку в експлуатацію по вимозі відповідача підписати акт приймання-передачі квартири до виконання відповідачем всіх передбачених договором інвестування робіт. Тому, вважає, що відповідачем було порушено взяті на себе зобов'язання за договором інвестування, що призвело до завдання їй збитків на загальну суму 40729 грн. (реальні збитки). Виходячи з діючого цивільного законодавства України у зв'язку з порушенням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором інвестування між сторонами виникло грошове зобов'язання, з відшкодуванням згідно ст. 22 ЦК України збитків (реальних збитків) у сумі 40729 грн. Згідно ст. 625 ЦК України відповідач повинен сплатити їй збитки з врахуванням індексу інфляції-7919, 03 грн., три проценти річних-1975, 08 грн.

В судовому засіданні представник ОСОБА_1 позов підтримав.

Представник відповідача позов не визнав, пояснивши, що житловий будинок АДРЕСА_1 готовий до експлуатації, про що свідчить проектна документація та сертифікат відповідності закінченого будівництва об'єкту від 15.04.2013 р. На заяву ОСОБА_1 від 07.03.2013 р. про усунення недоліків в квартирі АДРЕСА_1 їй було запропоновано після проведеного огляду квартири з'явитись до підприємства для підписання акту огляду квартири, але вона в телефонному режимі відмовилась від підписання акту про усунення недоліків.

Третя особа по справі подала заяву про слухання справи без участі її представника, тому суд, враховуючи думку представників сторін, матеріали та обставини справи, вважає за можливе розглянути справу без участі представника третьої особи.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини справи, дослідивши письмові докази по справі, прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з слідуючих підстав.

Судом встановлено, що 15.06.2004 р. ОСОБА_1 уклала з Державним підприємством Міністерства оборони України «Укрвійськбуд» інвестиційний договір №76/2004 будівництва житлового будинку, об'єктом інвестування по якому є однокімнатна квартира АДРЕСА_1, загальною площею 66, 49 кв. м. По умовам договору відповідач по справі зобов'язувався своїми силами та засобами за рахунок залучених від інвестора коштів збудувати і передати позивачу по справі обумовлене житло (об'єкт інвестування), а інвестор зобов'язався забезпечити відповідне фінансування об'єкту інвестування та прийняти його у свою власність для особистого проживання. Позивач перерахувала відповідачу грошові кошти у повному обсязі в розмірі 138270 грн., що відповідає загальній вартості квартири відповідно до договору інвестування. Відповідач взяті на себе зобов'язання за договором інвестування виконував неналежним чином, з порушенням умов, визначених змістом договору інвестування. Визначений п.1.2. договору інвестування термін здачі будинку в експлуатацію у третьому кварталі 2005 р. відповідачем дотримано не було, що призвело до продовження вказаного терміну до четвертого кварталу 2006 р. шляхом укладення 19.05.2005 р. між сторонами договору додаткової угоди до договору інвестування, але і новий строк здачі об'єкта інвестування в експлуатацію було порушено і у четвертому кварталі 2006 р. будинок не було здано в експлуатацію. Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 12.10.2010 р. було визнано за ОСОБА_1 право власності на об'єкт незавершеного будівництва-однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 та стягнуто з відповідача на її користь пеню у сумі 10994, 85 грн. Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 09.03.2011 р. було стягнуто з відповідача на користь позивача пеню у сумі 8353, 32 грн. Відповідачем було порушено п.1.2. договору інвестування, яким визначено зобов'язання відповідача виконати у об'єкті інвестування загальнобудівельні роботи: встановлюються вхідні двері, вікна, лоджія засклена, штукатурка стін всіх приміщень, крім ванної кімнати та с/в, цементна стяжка під чистову підлогу, системи водопостачання, каналізації, опалення, електрозабезпечення. Відповідачем вказаний перелік робіт виконаний не в повному обсязі, квартира є недобудованою. Відповідно до висновку експертного будівельно-технічного дослідження Київської незалежної судово-експертної установи №0703 від 09.12.2013 р. об'єкт-приміщення квартири АДРЕСА_1 не готовий до експлуатації. Загально-будівельні роботи в приміщеннях квартири згідно інвестиційного договору виконані не в повному обсязі, а саме: не закінчене влаштування внутрішніх перегородок між приміщенням кухні та коридору, між приміщенням коридору і житлова; відсутня підлога в приміщеннях квартири, в т.ч. цементна стяжка під чистову підлогу; не вирівняні потолки в приміщеннях всієї квартири; вхідні металеві двері неякісні і встановлені неякісно; не пробиті отвори вентиляції в кухні та санвузлі; лоджія не засклена; не замонолічені щілини між з/б конструкціями в квартирі; в санвузлі не закритий металевий швелер між потолком й стіною; не закінчені штукатурні роботи (крім ванної кімнати та с/в); не проведені роботи по влаштуванню систем водопостачання, каналізації, опалення, електрозабезпечення. По висновку будівельно-технічного (оціночно-будівельного) експертного дослідження ТОВ «Судова незалежна експертиза України» №ЕД-1-1-82/14 від 14.03.2014 р. вартість ремонтно-будівельних робіт, що були недовиконані у квартирі АДРЕСА_1 за договором інвестування, становить 40729 грн. ОСОБА_1 зверталась до відповідача з проханням виконати свої зобов'язання до договору інвестування в повному обсязі та виконати передбачені будівельні роботи, але відповідач недоліки по квартирі не усунув. Будинок по АДРЕСА_1 введено в експлуатацію та отримано сертифікат відповідності від 15.04.2013 р. серія КВ №165131050209., рішенням Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації будинку було надано поштову адресу: АДРЕСА_1 й передано на баланс та обслуговування обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «ТРАМП». 7.08.2014 р. ОСОБА_1 було видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно-квартиру АДРЕСА_1. Акт приймання-передачі квартири між сторонами по справі не було підписано (а.с.11-70, 103-109, 115-119, 125-137, 139, 140).

Судом встановлено та представниками сторін не заперечується, що проінвестований будинок було введено в експлуатацію, позивачу видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно-проінвестовану квартиру, але акт прийому-передачі приміщення у вигляді вказаної квартири між сторонами не підписувався і у квартирі не виконані у повному обсязі загальнобудівельні роботи, що підтверджується і доповідною начальника відділу капітального будівництва ОСОБА_2 на ім'я ТВО ДП МОУ «Укрвійськбуд» ОСОБА_3 від 14.03.2013 р. (а.с.138).

Згідно ст. 9 Закону України «Про інвестиційну діяльність» основним правовим документом, який регулює взаємовідносини між суб'єктами інвестиційної діяльності, є договір (угода).

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків і моральної шкоди.

Згідно ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання обов'язків.

Згідно ст. 623 ЦК України боржник, який прострочив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані ним збитки.

Інвестиційним договором та законом передбачена відповідальність за порушення умов зобов'язання між сторонами.

Згідно ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

На день розгляду справи будівельні недоліки по квартирі позивача відповідачем не були усунуті.

Факт невиконання відповідачем своїх договірних зобов'язань перед позивачем підтверджуються, крім пояснень представників сторін, письмовими доказами, наданими позивачем, представниками сторін по справі.

Відповідач не довів, що виконання зобов'язань перед позивачем відбулось не по його вині або з незалежних від нього, відповідача, причин, і в матеріалах справи такі підтверджуючі докази відсутні. По матеріалам справи ніщо не може бути підставою для звільнення відповідача від цивільної відповідальності перед позивачем за завдані матеріальні збитки.

Не приймає суд як належні заперечення представника відповідача, що ДП МОУ «Укрвійськбуд» повідомляло позивача про необхідність підписання акту огляду квартири на предмет виявлення недоліків згідно інвестиційного договору для подальшого їх усунення. Незалежно від підписання акту огляду квартири відповідач по справі повинен був усунути всі виявлені недоліки при будівництві квартири, чого не зробив та не приступив до їх усунення станом на дату вирішення спору в суді.

Суд оцінює критично посилання позивача та її представника про необхідність стягнення з відповідача, крім збитків, суми інфляційних витрат та три проценти річних у відповідності до ст. 625 ЦК України.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Між сторонами по справі існували договірні взаємовідносини по фінансуванню об'єкту інвестування, його будівництво та передачу у власність інвестора для проживання. Грошових зобов'язань відповідача не існувало перед позивачем, а існували зобов'язання по будівництву квартири та передачі її інвестору після введення будинку в експлуатацію. Отже, в даному випадку інфляційні витрати та три проценти річних не можуть стягуватись з відповідача на користь позивача.

Відповідно до ст.ст. 10, 60 ЦПК України суд діє в межах позовних вимог та в об'ємі наданих доказів по справі.

Витрати по справі, понесені судом, в силу ст. 88 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь держави в розмірі 407 грн. 29 коп., виходячи з об*єму задоволених позовних вимог, бо позивач по справі в силу закону була звільнена від сплати судового збору при подачі позову до суду (а.с.10).

На підставі викладеного, керуючись ст. 9 Закону України «Про інвестиційну діяльність», ст.ст. 22, 509, 526, 527, 530, 610-612, 614, 623, 624 ЦК України, ст.ст. 10, 60, 88, 212, 214, 215 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до Державного підприємства Міністерства оборони України «Укрвійськбуд», третя особа Святошинська районна у м. Києві державна адміністрація про стягнення збитків, інфляційних витрат, три проценти річних задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства Міністерства оборони України «Укрвійськбуд» (р/р 26008301100550 в ПФ АКБ «Мрія» м. Києва, МФО 300777, ЗКПО 24308300) на користь ОСОБА_1 матеральні збитки в розмірі 40729 гривень.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Державного підприємства Міністерства оборони України «Укрвійськбуд» (р/р 26008301100550 в ПФ АКБ «Мрія» м. Києва, МФО 300777, ЗКПО 24308300) на користь держави витрати по справі, понесені судом, у розмірі 407 гривень 29 копійок.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду м. Києва через районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особа, яка брала участь у справі, але не була присутня в судовому засіданні під час проголошення рішення, може подати апеляційну скаргу на рішення суду протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя