ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" квітня 2015 р.

Справа № 922/971/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Пономаренко Т.О.

при секретарі судового засідання Кулабуховою А.В.

розглянувши справу

за позовом

Харківської міської ради, м. Харків

до

Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Харків

про

повернення майна, стягнення коштів

за участю представників сторін:

представник позивача - Богомолов О.О., довіреність №08-11/4847/2-14;

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Харківська міська рада, звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про повернення безпідставно набутого майна та відшкодування доходів, які були одержані від цього майна до відповідача - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, в якій просить суд:

- зобов'язати відповідача повернути в натурі територіальній громаді міста Харкова в особі Харківської міської ради безпідставно набуте майно - земельну ділянку площею 0.0449 га, яка розташована по АДРЕСА_1;

- стягнути з відповідача на користь позивача доходи, отримані від безпідставно набутого майна в розмірі 244 248,72 грн. та судовий збір.

Ухвалою господарського суду від 18.02.2015р. прийнято вказану позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 05.03.2015р. о 10 годині 00 хвилин.

Ухвалами господарського суд від 05.03.2015р., 24.03.2015р., 09.04.2015р. розгляд справи відкладався на 24.03.2015р., 09.04.2015р., 16.04.2015р. у зв'язку з неявкою відповідача по справі.

В судовому засіданні 16.04.2015р. представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених в позовній заяві, просив суд задовольнити позов. Надав клопотання, в якому просить не здійснювати фіксацію судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Суд задовольняє надане клопотання представника позивача.

У призначене 16.04.2015р. судове засідання відповідач не з'явився, правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив, витребуваних судом документів не надав. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали про порушення провадження у справі за адресою, вказаною у позовній заяві. Проте ухвала суду повернута без вручення адресатові з позначкою поштового відділення "за закінченням терміну зберігання".

Судом перевірено адресу відповідача, згідно з наданого витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходження відповідача - АДРЕСА_1, та саме на цю адресу судом надсилались процесуальні документи, а позивачем позовну заяву.

Відповідно до вимог частин 1, 3 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Як визначено у п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд вважає, що ним вжито всі заходи для належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи.

Ухвалами господарського суду Харківської області від 18.02.2015р., 05.03.2015р., 24.03.2015р., 09.04.2015р. сторони попереджені про розгляд справи за наявними в ній матеріалами у разі неявки представників сторін у судове засідання та ненадання витребуваних судом документів.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст.129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає, згідно ст.75 Господарського процесуального кодексу України, за можливе розгляд справи за позовної заявою позивача за наявними у справі і додатково наданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне:

Як свідчать матеріали справи, відповідач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, згідно з інформаційною довідкою з Реєстру прав власності на нерухоме майно від 11.11.2014р. №29308569 є власником нежитлової будівлі літ. "А-1" загальною площею 304,3 кв.м. по АДРЕСА_1 на підставі рішення Київського районного суду м. Харкова від 17.11.2011р. по справі №2018/2-3750/11.

26.11.2014 року головним спеціалістом відділу контролю за використанням земель Департаменту самоврядного контролю за використанням та охороною земель Харківської міської ради було здійснено заходи самоврядного контролю за додержанням вимог земельного законодавства при використанні земельної ділянки, яка розташована по АДРЕСА_1. За результатами обстеження складено акт обстеження земельної ділянки, визначення її меж, площі та конфігурації.

У зв'язку з виявленими обставинами, позивач звернувся до ДПІ у Київському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області про надання інформації відносно оплати відповідачем земельного податку за використання спірної земельної ділянки.

Відповідно до листа ДПІ у Київському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області від 12.12.2014 р. № 2268/9/20-31-15-04-15 гр. ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) за період з 01.11.2012 р. по 31.12.2014 р. було сплачено земельний податок у розмірі 312,49 грн.

Відповідач в період з 01.01.2012 року до 31.12.2014 року не сплачував за користування земельною ділянкою плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі (орендну плату).

Позивач здійснив розрахунок доходу, одержаного відповідачем та зазначає, що розмір доходу від безпідставно набутого майна, який підлягає відшкодуванню з боку Відповідача, розрахований міською радою в сумі 244 248,72 грн., виходячи з розміру орендної плати за землю.

Таким чином, на думку позивача, не здійснення Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 оплати за землю у законодавчо встановленому розмірі (по звичайним цінам) за використання земельної ділянки, а саме несплата орендної плати, призвело до фактичного безоплатного отримання відповідачем послуг з користування земельною ділянкою та, як наслідок, одержання доходів в результаті використання цієї земельної ділянки, що і стало підставою для звернення позивача до суду з відповідною позовною заявою.

Позивач наполягає на безпідставному користуванні відповідачем спірною земельною ділянкою, у зв'язку з чим звернувся з відповідним позовом та просить суд зобов'язати відповідача звільнити відповідну ділянку та стягнути з відповідача суму несплаченої плати за користування земельною ділянкою, як отриманий останнім дохід від використання безпідставно набутого майна.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 4 ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов'язки (ст. 179 ЦК України).

До нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення (ч. 1 ст. 181 ЦК України).

Встановлені судом обставини справи свідчать, що на спірній земельній ділянці відповідачу на праві приватної власності належить нежитлова будівля (нерухоме майно) літ. «А-1» загальною площею 304,3 м.кв., яка розташована по АДРЕСА_1.

Таким чином, будь-яке переміщення вказаної нерухомості є неможливим без її знецінення (знищення) та зміни її призначення.

Крім того, частиною 1 ст. 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною 2 цієї ж статті визначено способи здійснення захисту цивільних прав та інтересів судом.

За ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а за її ст. 13 - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред'явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою (Лист Верховного Суду України від 01.04.2014 "Аналіз практики застосування судами ст. 16 Цивільного кодексу України").

Згідно чинного земельного законодавства використання землі здійснюється або на праві власності, або на праві користування земельною ділянкою (в даному випадку - договору оренди земельної ділянки).

Так, у відповідача виникло право власності на нерухомість на підставі рішення Київського районного суду від 17.11.2011р. по справі №2018/2-3750/11. Втім, право користування земельною ділянкою, яка знаходиться під цією нерухомістю належним чином відповідачем не оформлено, але недотримання порядку оформлення права на земельну ділянку, на якій розташована нерухомість, не може бути підставою для обмеження права відповідача, як власника нерухомості на користування нерухомістю та, як наслідок - земельною ділянкою, на якій вона розташована, оскільки користування нерухомістю неможливе без користування земельною ділянкою.

Зобов'язання відповідача в примусовому порядку звільнити земельну ділянку та передати її в натурі позивачу є порушенням права власності відповідача, гарантованого статтею 41 Конституції України. Зазначені обставини виключають можливість звільнення земельної ділянки під будівлею з посиланням на її самовільне зайняття (Лист Вищого господарського суду від 01.01.2010 "Узагальнення судової практики розгляду господарськими судами справ у спорах, пов'язаних із земельними правовідносинами").

З огляду на наведене, обраний позивачем спосіб захисту у вигляді зобов'язання відповідача повернути земельну ділянку в натурі є неефективним в розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та фактично не призводить до відновлення його порушених прав, а тому виключає можливість задоволення позовних вимог в цій частині.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача 244 248,72 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 125 Земельного кодексу України право власності, право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Статтею 182 ЦК України встановлені такі ж саме вимоги щодо здійснення державної реєстрації речових прав на земельну ділянку.

Однак, відповідно до листів Управління Держземагенства у м. Харкові Харківської області від 22.10.2014 №4762/08 та Департаменту земельних відносин Харківської міської ради від 28.11.2014 року №1282/0/225-14, правовстановлюючі документи на право власності або користування на земельну ділянку по АДРЕСА_1 не обліковуються.

Таким чином, відповідач правомірно володіє лише нежитловою будівлею літ. «А-1», яка знаходиться на спірній земельній ділянці, проте, з моменту виникнення права власності на вказане нерухоме майно у відповідача виник обов'язок оформити та зареєструвати речове право на відповідну земельну ділянку, яка знаходиться під нежитловою будівлею.

Згідно з положеннями частини 1 статті 1214 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов'язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.

Безпідставне набуття Відповідачем спірної земельної ділянки не є результатом протиправного діяння, а є наслідком законних дій, а саме набуття Відповідачем у власність будівлі, яка безпосередньо пов'язана із земельною ділянкою.

Відповідно до п. 2.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011 р. «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин», правочин, за яким переходить право власності на житлові будинки, будівлі, споруди, тягне за собою перехід права на земельну ділянку, на якій знаходиться відповідне нерухоме майно. Новий власник будинку (будівлі, споруди) у зв'язку з цим не звільняється від необхідності оформлення права на земельну ділянку відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на майно та їх обтяжень».

Таким чином, з огляду на те, що речові права відповідача на земельну ділянку не реєструвались, останній не набув належних прав власності або користування щодо земельної ділянки, а тому він використовує земельну ділянку без достатніх правових підстав.

Отже, у зв'язку з тим, що правова підстава для набуття (збереження) майна (земельної ділянки по АДРЕСА_1) у Відповідача відсутня, у Харківської міської ради правомірно виникло право на застосування до спірних правовідносин ст. 1212 ЦК України, що підтверджується позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 02.10.2013 р. у справі №6-88цс13.

Відповідно до постанови Верховного Суду України від 02 жовтня 2013 р. у справі № 6-88цс13, яка стосується подібних спірних правовідносин, застосування норм глави 83 ЦК України можливе тільки у випадку наявності між сторонами позадоговірних правовідносин. За наявності між сторонами зобов'язальних договірних правовідносин, відсутні підстави для застосування норм ст. 1212 ЦК України.

Враховуючи викладене, відсутність у відповідача правової підстави для набуття земельної ділянки по АДРЕСА_1 є підставою для застосування ст. 1212 ЦК України.

Відповідно до ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону. Статтею 14 Податкового кодексу України визначено, що плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Відповідач не є власником та постійним землекористувачем земельної ділянки, а тому не є суб'єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього, як землекористувача, є орендна плата.

Податковим кодексом України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є обов'язковим платежем, а його розмір визначається на підставі законодавчих актів, тобто є регульованою ціною (ст. 14.1.36, 14.1.125, 288.5 ПК України).

Харківською міською радою обґрунтовано, що відповідач фактично одержав дохід в результаті не здійснення плати за землю, а саме, в період з 01.01.2012 року до 31.12.2014 року не сплачував за користування земельною ділянкою плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі, в результаті безоплатно користувався цією земельною ділянкою.

Будь-який дохід, отриманий резидентами від будь-яких видів їх діяльності на території України, визнається доходом підприємства, відповідно до статей 14, 135 ПК України.

Безоплатно отримані товари, роботи, послуги, вартість яких визначена на рівні не нижче звичайної ціни, включається до доходів підприємства.

До доходів включається будь-яке збільшення активу або зменшення зобов'язання, згідно з Положенням (стандарту) бухгалтерського обліку № 15 «Дохід», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 року за №860/4153.

Разом з цим, дохід підприємства зменшується на суми витрат, до яких відносяться суми нарахованих податків.

Розмір доходу відповідача був розрахований позивачем як розмір плати за земельну ділянку комунальної власності у формі орендної плати за землю, який нараховується та сплачуються за регульованою ціною, встановленою уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування.

Враховуючи викладені обставини, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення з відповідача доходів, отриманих від безпідставно набутого майна у розмірі 244 248,72 грн. законними та обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується положеннями статей 44-49 ГПК України, у зв'язку з частковою відмовою в задоволенні позовних вимог покладає їх на відповідача в розмірі 4 884,97 грн.

Керуючись статтею 41 Конституції України, статтями 16, 179, 181, 182, 316, 1212, 1214 Цивільного кодексу України, статтями 182, 206 Земельного кодексу України, статтями 14, 135 Податкового кодексу України, статтями 1, 4, 12, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код: НОМЕР_1) на користь Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, 7, код ЄДРПОУ: 04059243, р/р 31419611700002 в ГУДКСУ у Харківській області, МФО 851011, код ЄДРПОУ 37999649, код платежу 24062200) доходи, отримані від безпідставно набутого майна, в розмірі 244 248 (двiстi сорок чотири тисячi двiстi сорок вiсiм) грн. 72 коп.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код: НОМЕР_1) на користь Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, 7, код ЄДРПОУ: 04059243, р/р 35417005032986, банк одержувача - ГУДКСУ у Харківській області, МФО 851011, одержувач - Харківська міська рада, код ЄДРПОУ 04059243) 4 884 (чотири тисячi вiсiмсот вiсiмдесят чотири) грн. 97 коп.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 21.04.2015 р.

Суддя

Т.О. Пономаренко

справа № 922/971/15