-
скопійовано
-
-
-
-
-
скопійовано
-
-
ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 квітня 2015 року Справа № 64897/12
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Ніколіна В.В.,
суддів Гінди О.М., Качмара В.Я.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Ужгородської міської ради на постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 17.02.2012 року у справі за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Ужгородської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення, -
ВСТАНОВИЛА :
ОСОБА _1, ОСОБА_2 10.08.2011року звернулися до суду з позовом до Ужгородської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення. Мотивуючи свої вимоги вказують на те , що 08.04.2011 року Ужгородська міська рада ІV скликання на черговій V сесії прийняла рішення №149 від 08.04.2011 року «Про затвердження Регламенту Ужгородської міської ради VІ скликання».
В обґрунтування позовних вимог покликаються, що в ч.3 ст.108 Регламенту вказано, що депутатська фракція складається не менш , як з п'яти депутатів. Тим самим ця норма обмежує право депутатів Ужгородської міської ради на об'єднання в депутатські фракції. Дане право депутатів Ужгородської міської ради на об'єднання в депутатські фракції надане їм ст.27 ЗУ «Про статус депутатів місцевих рад», згідно якої депутатські фракції місцевих рад формуються на партійній основі депутатами місцевих рад (крім депутатів сільських, селищних рад). Таким чином ч.3 ст.108 Регламенту встановлює мінімальний кількісний склад депутатів в фракції 5 осіб, тоді як Законом України «Про статус депутатів місцевих рад» таке обмеження не встановлене. Ужгородська міська рада на черговій V сесії прийняла рішення № 149 від 08.04.2011 року «Про затвердження Регламенту Ужгородської міської ради VІ скликання» з порушенням строків прийняття такого рішення. Так, ч.13 ст.46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» не пізніш , як на другій сесії затверджується регламент роботи відповідної ради, а також положення про постійні комісії ради, тоді як Регламент Ужгородської міської ради VІ скликання був прийнятий на п'ятій сесії Ужгородської міської ради. Отже, Регламент Ужгородської міської ради був прийнятий з порушенням строків його прийняття. Окрім того, п.п.3.6.2. Положення «Про порядок застосування програмно технічного комплексу системи електронного голосування "Віче" в Ужгородській міській раді», яке є невід'ємною частиною Регламенту, вказано, що доступ до ПТК "Віче" для безперешкодного отримання інформації, вказаної в п.3.6.1 цього Положення, мають міський голова, голови депутатських груп (фракцій), оператор комп'ютера секретаріату сесії та фахівець , відповідальний за технічне обслуговування системи. Для всіх інших осіб доступ до інформації в ПТК "Віче" може бути дозволений спеціальним рішенням міської ради. Цим обмежено доступ до інформації про результати голосування депутатів за питання порядку денного , отже голосування стало закритим і непрозорим, та депутати, які не є головами депутатських груп (фракцій) , а також мешканці м. Ужгорода, які є виборцями даних депутатів , позбавленні права знати як саме проголосував той чи інший депутат щодо питань, які стосуються життєдіяльності територіальної громади міста. Крім того, закритість і непрозорість результатів голосування прямо суперечить ч.3 ст.59 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», де зазначено, що рішення ради приймається відкритим голосуванням, крім вичерпного переліку конкретних випадків, коли голосування є таємним. У зв'язку з цим просять суд задовольнити позовні вимоги, та винести постанову, якою встановити відсутність компетенції Ужгородської міської ради у обмежені прав депутатів Ужгородської міської ради щодо доступу до публічної інформації розпорядником якої є відповідач, визнати незаконним та скасувати ч.3 ст.108 Регламенту Ужгородської міської ради VІ скликання, затвердженого рішенням Ужгородської міської ради №149 від 08.04.2011 року, визнати незаконними дії Ужгородської міської ради, що виявились в прийнятті Регламенту Ужгородської міської ради VІ скликання, затвердженого рішенням Ужгородської міської ради №149 від 08.04.2011 року з порушенням строків передбачених ч.13 ст.46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», визнати незаконним та скасувати повністю Регламент Ужгородської міської ради VІ скликання, який був затверджений рішенням Ужгородської міської ради №149 від 08.04.2011 року з порушенням строків передбачених ч.13 ст.46 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», визнати незаконним та скасувати п.п.3.6.2. Положення «Про порядок застосування програмно-технічного комплексу системи електронного голосування "Віче" в Ужгородській міській раді», яке є невід'ємною частиною Регламенту Ужгородської міської ради VІ скликання, затвердженого рішенням Ужгородської міської ради №149 від 08.04.2011 року, стягнути з відповідача на користь позивачів судові витрати.
Оскаржуваною постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 17.02.2012 року позов задоволено частково. Встановлено відсутність компетенції Ужгородської міської ради у обмежені прав депутатів Ужгородської міської ради щодо доступу до публічної інформації, розпорядником якої є Ужгородська міська рада. Визнано незаконним та скасовано п.п. 3.6.2. Положення «Про порядок застосування програмно-технічного комплексу системи електронного голосування "Віче" в Ужгородській міській раді», яке є невід'ємною частиною Регламенту Ужгородської міської ради VІ скликання, затвердженого рішенням Ужгородської міської ради №149 від 08.04.2011 року.
У поданій апеляційній скарзі Ужгородська міська рада просить зазначену постанову скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, покликаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що ч.3 ст.108 Регламенту встановлено, що депутатська фракція складається не менш, як з п'яти депутатів. Дана норма прийнята в межах компетенції Ужгородської міської ради відповідно до Закону України «Про статус депутатів місцевих рад». Зокрема, ч.6 ст.27 вищевказаного Закону наголошено: «Інші питання створення та діяльності депутатських фракцій визначаються регламентом місцевої ради». Доводи позивачів про те, що Регламент Ужгородської міської ради VI скликання прийнятий з порушенням строків його прийняття є неправдивими, так як ч.13 ст.46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»передбачено, що не пізніш як на другій сесії затверджується регламент роботи відповідної ради. Зокрема, Ужгородською міською радою VI скликання на черговій II сесії прийнято рішення від 23.11.2010р. №21 «Про тимчасовий Регламент Ужгородської міської ради VI скликання». Пізніше, за ініціативою депутатів міської ради, в тому числі депутатів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 внесено пропозицію про прийняття нового Регламенту, який би закріплював чимало нових норм. Відтак, на V сесії Ужгородської міської ради VI скликання прийнято рішення №149, п.1 якого затверджено Регламент Ужгородської міської ради VI скликання. Пунктом 2 рішення вирішено вважати таким, що втратив чинність рішення II сесії міської ради VI скликання від 23.11.10 №21 «Про тимчасовий Регламент Ужгородської міської ради VI скликання». Таким чином Ужгородська міська рада жодним чином не порушила строків прийняття вищевказаного рішення та її дії не можна кваліфікувати як незаконні. Окрім того п.п. 3.6.2 положення «Про порядок застосування програмно-технічного комплексу системи електронного голосування «Віче»в Ужгородській міській раді», яке є невід»ємною частиною Регламенту, вказано, що доступ до ПТК «Віче»для безперешкодного отримання інформації, вказаної в п.3.6.1 цього Положення, мають міський голова, голови депутатських груп (фракцій), оператор комп'ютера секретаріату сесії та фахівець, відповідальний за технічне обслуговування системи. Таким чином, кожен може звернутися в Ужгородську міську раду із запитом про надання інформації щодо результатів голосування того чи іншого депутата міської ради з питань, що були винесені на сесію міської ради і така інформація має бути надана громадянину в строки, які передбачені Законом України «Про доступ до публічної інформації», Законом України «Про інформацію». Натомість, доступ до самого обладнання та програмного забезпечення «Віче»обмежено, як наслідок це слугує захистом самої системи електронного голосування від збоїв в роботі, пошкоджень тощо. А тому, враховуючи вищенаведені обставини, просила суд винести постанову, якою відмовити позивачам в задоволенні їх позовних вимог.
Сторони по справі належним чином судом були повідомлені, однак з невідомих для суду причин не з'явилися в зал судового засідання, а тому відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга підлягає задоволенню з наступних мотивів.
Задовольняючи частково позов суд першої інстанції виходив з того, що у відповідності до ч.2 ст.59 ЗУ «Про місцеве самоврядування в України» рішення ради приймається відкритим голосуванням, крім вичерпного переліку конкретних випадків, коли голосування є таємним.
При неможливості доступу до результатів голосування мешканців м. Ужгорода, крім міського голови, голів депутатських груп (фракцій), оператора комп'ютера секретаріату сесії та фахівця, відповідального за технічне обслуговування системи, перетворює голосування за чи проти проекту рішення ради в таємне для абсолютної більшості мешканців м. Ужгорода.
Підпунктом 3.6.2. Положення «Про порядок застосування програмно технічного комплексу системи електронного голосування "Віче" в Ужгородській міській раді», яке є невід'ємною частиною Регламенту, вказано, що доступ до ПТК "Віче" для безперешкодного отримання інформації, вказаної в п.3.6.1 цього Положення, мають міський голова, голови депутатських груп (фракцій), оператор комп'ютера секретаріату сесії та фахівець, відповідальний за технічне обслуговування системи. Для всіх інших осіб доступ до інформації в ПТК "Віче" може бути дозволений спеціальним рішенням міської ради.
Судом встановлено, що даним положенням обмежено доступ до інформації про результати голосування депутатів за питання порядку денного, отже голосування стало закритим і непрозорим, та депутати, які не є головами депутатських груп (фракцій), а також мешканці м. Ужгорода, які є виборцями даних депутатів, позбавленні права знати як саме проголосував той чи інший депутат щодо питань, які стосуються життєдіяльності територіальної громади міста. Враховуючи вищенаведене суд вважає, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.
Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, не відповідають нормам матеріального права.
Судом встановлено, що по справі встановлено, що 08.04.2011 року Ужгородська міська рада ІV скликання на черговій V сесії прийняла рішення №149 від 08.04.2011 року «Про затвердження Регламенту Ужгородської міської ради VІ скликання».
У відповідності до ч.3 ст.108 Регламенту депутатська фракція складається не менше як з п'яти депутатів.
Згідно ч.6 ст.27 ЗУ «Про статус депутатів місцевих рад»інші питання створення та діяльності депутатських фракцій визначаються Регламентом місцевої ради». Таким чином ч.3 ст.108 Регламенту прийнята в межах компетенції Ужгородської міської ради відповідно до вказаного Закону України, а тому Ужгородська міська рада діяла в межах наданих їй повноважень.
Як вбачається ч.13 ст.46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»не пізніш як на другій сесії затверджується регламент роботи відповідної ради, а також положення про постійні комісії ради.
Суд не вважає обставину позивачів про пропущення строків прийняття Регламенту Ужгородської міської ради обґрунтованою та доведеною належними доказами. Так як в судовому засіданні встановлено, що Ужгородською міською радою VI скликання на черговій II сесії прийнято рішення від 23.11.2010р. № 21 «Про тимчасовий Регламент Ужгородської міської ради VI скликання», що підтверджується наявним в матеріалах справи рішенням. Пізніше, за ініціативою депутатів міської ради внесено пропозицію про прийняття нового Регламенту. Відтак , на V сесії Ужгородської міської ради VI скликання прийнято рішення № 149, п.1 якого затверджено Регламент Ужгородської міської ради VI скликання. Пунктом 2 рішення вирішено вважати таким, що втратив чинність рішення II сесії міської ради VI скликання від 23.11.10 №21 «Про тимчасовий Регламент Ужгородської міської ради VI скликання».
Таким чином суд приходить до переконання, що Ужгородською міською радою не було порушено строків прийняття вищевказаного рішення, а тому її дії не можна кваліфікувати, як незаконні.
Підпунктом 3.6.2 Положення про порядок застосування програмно-технічного комплексу системи електронного голосування «Віче» в Ужгородській міській раді, яке є невід»ємною частиною Регламенту, вказано, що доступ до ПТК «Віче» для безперешкодного отримання інформації, вказаної в п.п.3.6.1 цього Положення, мають міський голова, голови депутатських груп (фракцій), оператор комп'ютера секретаріату сесії та фахівець, відповідальний за технічне обслуговування системи.
Підпунктом 1.1 вказаного Положення визначено, що ПТК «Віче» - це комплекс спеціального обладнання і програмного забезпечення, що дозволяє автоматизувати процес проведення сесій міської ради. Однак, на думку суду позивачами ототожнені поняття «доступ до ПТК «Віче» та «доступ до результатів голосування», що по своїй природі є різними поняттями.
Так, під поняттям «доступ до ПТК «Віче» слід розуміти доступ до системи обладнання, техніки. Під поняттям доступ до результатів голосування розуміють - надання інформації юридичній чи фізичній особі за її запитом головним розпорядником вказаної інформації.
Тобто, колегія суддів вважає, що кожен може звернутися в Ужгородську міську раду із запитом про надання інформації щодо результатів голосування того чи іншого депутата міської ради з питань, що були внесені на розгляд міської ради і така інформація має бути надана громадянину в строки, які передбачені Законом України «Про доступ до публічної інформації», Законом України «Про інформацію». Натомість, доступ до самого обладнання та програмного забезпечення «Віче» обмежено, як наслідок - це слугує захистом самої системи електронного голосування від збоїв в роботі, пошкоджень тощо.
Крім того, п.п.3.6.2 Положення про порядок застосування програмно - технічного комплексу системи електронного голосування «Віче» в Ужгородській міській раді також передбачено: "Вся інформація зберігається на жорсткому диску комп'ютера секретаріату. Копії зберігаються також на електронних носіях (магнітних або оптичних) у відділі по роботі з депутатами та постійними комісіями в кабінеті оператора комп'ютера секретаріату сесії". Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції припустився хибного висновку, що призвело до прийняття частково неправильного рішення та скасування п.п.3.6.2 Положення про порядок застосування програмно-технічного комплексу системи електронного голосування "Віче" в Ужгородській міській раді.
А тому висновки суду першої інстанції не відповідають нормам матеріального та процесуального права.
На підставі наведеного колегія судів прийшла до висновку, що судом першої інстанції, при винесені оскаржуваної постанови не вірно дано правову оцінку обставинам справі та ухвалено судове рішення без додержанням норм матеріального і процесуального права, що згідно ст. 202 КАС України є підставою для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Ужгородської міської ради - задовольнити.
Постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 17.02.2012 року у справі № 2а-3965/11 - скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позову ОСОБА_2 та ОСОБА_1 - відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду у порядку адміністративного судочинства протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий В.В. Ніколін
Судді О.М. Гінда
В.Я. Качмар
скопійовано
-
скопійовано
-
