ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2015 року

м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

головуючого : Касьяна О.П.,

суддів: Амеліна В.І., Гончара В.П.

Дербенцевої Т.П., Остапчука Д.О.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_3, третя особа - Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області, про відшкодування витрат, пов'язаних з навчанням, за касаційною скаргою Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 12 березня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 09 липня 2014 року,

в с т а н о в и л а:

У листопаді 2013 року Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ (далі - Дніпропетровський ДУВС) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування до Державного бюджету України витрат, пов'язаних з навчанням останнього у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ у розмірі 24 710 грн 39 коп.

В обґрунтування вимог позивач зазначав, що ОСОБА_3 проходив службу в органах внутрішніх справ України в період з 01 вересня 2007 року по 29 листопада 2011 року. 01 вересня 2007 року та 01 вересня 2009 року між курсантом ОСОБА_3, Головним управлінням Управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області (далі - ГУ УМВС України в Запорізькій області) та Дніпропетровським ДУВС були укладені договори про підготовку фахівця у Дніпропетровському ДУВС.

Наказом ректора Дніпропетровського ДУВС від 29 липня 2006 року № 256 ОСОБА_3 зараховано курсантом Дніпропетровського ДУВС.

Згідно з наказом ректора Дніпропетровського ДУВС від 26 липня 2010 року № 239 ОСОБА_3 отримав вищу юридичну освіту освітньо-кваліфікаційного рівня «спеціаліст» та отримав відповідний диплом, після чого на підставі наказу від 26 червня 2010 року № 234 був направлений до ГУ УМВС України в Запорізькій області.

Наказом ГУМВС України в Запорізькій області від 26 липня 2010 року № 239/с ОСОБА_3 призначено на посаду слідчого Слідчого відділу Орджонікідзевського районного відділу Запорізького міського управління ГУ УМВС України (далі - СВ Орджонікідзевського РВ Запорізького МУ ГУ УМВС України).

Наказом ГУМВС України в Запорізькій області від 29 листопада 2011 року № 408о/с дек відповідача звільнено з займаної посади на підставі п. 64 «ж» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України в запас Збройних сил України за власним бажанням.

Пунктом 2.3.6 договору про підготовку фахівця у Дніпропетровському ДУВС також передбачено, що в разі звільнення з органів внутрішніх справ після закінчення навчання до встановленого трирічного терміну перебування на службі з підстав, зазначених у п. 3 цього договору, відповідач зобов'язаний відшкодувати фактичні витрати, пов'язані з його утриманням у навчальному закладі, згідно з затвердженим розрахунком. Згідно з п. 2.1 договору відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах, а саме: витрат на грошове, продовольче, речове, медичне забезпечення; перевезення до місця проведення щорічної та канікулярної відпустки та назад; оплату комунальних послуг та спожитих енергоносіїв. Відповідно до п. 2.1.1 договору витратами на грошове забезпечення є отримане курсантом щомісячне грошове забезпечення за весь період навчання. Згідно з розрахунком витрат, здійсненим відповідно до Порядку розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах, затвердженого наказом МВС України, Міністерства транспорту та зв'язку України, адміністрації Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Служби безпеки України від 17 липня 2007 року, відповідач повинен відшкодувати витрати, пов'язані з його утриманням, Дніпропетровському ДУВС у розмірі 24 710 грн 03 коп.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 12 березня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 09 липня 2014 року, в позові відмовлено.

У касаційній скарзі Дніпропетровський ДУВС просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на невідповідність висновків судів обставинам справи, неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення повинно бути законним і обґрунтованим та вирішувати такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам закону судові рішення не відповідають.

Відмовляючи в позові, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, виходив із того, що ОСОБА_3 поступив на навчання не за направленням органів внутрішніх справ, а за результатами конкурсних випробувань у 2006 році та договір про підготовку фахівця з ГУ МВС України в Запорізькій області у 2006 році не підписував, тому використав право, передбачене ст. 53 Конституції України та ст. 42 Закону України «Про освіту», на безоплатне здобуття вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах на конкурсній основі.

Однак з такими висновком судів повністю погодитись не можна з огляду на наступне.

Судами встановлено, що ОСОБА_3 проходив службу в органах внутрішніх справ України в період з 01 вересня 2007 року по 29 листопада 2011 року.

01 вересня 2007 року та 01 вересня 2009 року між курсантом ОСОБА_3, ГУ УМВС України в Запорізькій області та Дніпропетровським ДУВС були укладені договори про підготовку фахівця у Дніпропетровському ДУВС (а.с. 6, 7).

Відповідно до положень ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства , а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Наказом ректора Дніпропетровського ДУВС від 29 липня 2006 року № 256 ОСОБА_3 зараховано курсантом Дніпропетровського ДУВС.

Відповідно до ст. 52 Закону України «Про освіту» випускники вищих навчальних закладів, які здобули освіту за кошти державного або місцевого бюджетів, направляються на роботу і зобов'язані відпрацювати за направленням і в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з наказом ректора Дніпропетровського ДУВС від 26 липня 2010 року № 239 ОСОБА_3 отримав вищу юридичну освіту освітньо-кваліфікаційного рівня «спеціаліст» та отримав відповідний диплом, після чого на підставі наказу від 26 червня 2010 року № 234 був направлений до ГУ УМВС України в Запорізькій області.

Наказом ГУМВС України в Запорізькій області від 26 липня 2010 року № 239/с ОСОБА_3 призначено на посаду слідчого СВ Орджонікідзевського РВ Запорізького МУ ГУ УМВС України (а.с. 13).

Наказом ГУМВС України в Запорізькій області від 29 листопада 2011 року № 408о/с дек ОСОБА_3 звільнено з посади слідчого СВ Орджонікідзевського РВ Запорізького МУ ГУ УМВС України на підставі п. 64 «ж» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України (далі - Положення), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 липня 1991 року № 114, в запас Збройних сил України за власним бажанням на підставі рапорту.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 64 Закону України «Про вищу освіту» фінансування за рахунок видатків Державного бюджету України

підготовки фахівців з вищою освітою за напрямами і спеціальностями

відповідних освітньо-кваліфікаційних рівнів у вищих навчальних закладах державної форми власності здійснюється в обсягах, необхідних для забезпечення на кожні десять тисяч населення навчання не менше як ста студентів у вищих навчальних закладах першого і другого рівнів акредитації та ста вісімдесяти студентів у вищих навчальних закладах третього і четвертого рівнів акредитації.

Згідно зі ст. 18 Закону України «Про міліцію» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням.

Відповідно до рапорту ОСОБА_3 просив звільнити його з органів внутрішніх справ України за власним бажанням, у зв'язку зі зміною місця проживання та переїздом до іншої області (а.с. 12).

Наказом ГУМВС України в Запорізькій області від 29 листопада 2011 року № 408о/с дек ОСОБА_3 звільнено з посади слідчого СВ Орджонікідзевського РВ Запорізького МУ ГУ УМВС України на підставі п. 64 «ж» Положення в запас Збройних сил України за власним бажанням на підставі рапорту (а.с. 14).

Відповідно до положень п. 14 Порядку працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 992 від 22 серпня 1996 року (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у разі неприбуття молодого фахівця за направленням або відмови без поважної причини приступити до роботи за призначенням, звільнення його з ініціативи адміністрації за порушення трудової дисципліни, звільнення за власним бажанням протягом трьох років випускник зобов'язаний відшкодувати у встановленому порядку до державного бюджету вартість навчання та компенсувати замовникові всі витрати.

Пунктом 2.3.6 договору про підготовку фахівця у Дніпропетровському ДУВС передбачено, що в разі звільнення з органів внутрішніх справ після закінчення навчання до встановленого трирічного терміну перебування на службі з підстав, зазначених у п. 3 цього договору, відповідач зобов'язаний відшкодувати фактичні витрати, пов'язані з його утриманням у навчальному закладі, згідно з затвердженим розрахунком.

Згідно з п. 2.1 договору відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах, а саме: витрат на грошове, продовольче, речове, медичне забезпечення; перевезення до місця проведення щорічної та канікулярної відпустки та назад; оплату комунальних послуг та спожитих енергоносіїв.

Відповідно до п. 2.1.1 договору витратами на грошове забезпечення є отримане курсантом щомісячне грошове забезпечення за весь період навчання.

Обов'язок випускника відшкодувати до державного бюджету повну вартість навчання, встановлений ст. 2 Указу Президента України від 23 січня 1996 року № 77/96 «Про заходи щодо реформування системи підготовки спеціалістів та працевлаштування випускників вищих навчальних закладів» (далі - Указ Президента), відповідно до якої особи, які навчаються за рахунок державних коштів, укладають з адміністрацією вищого навчального закладу угоду, за якою вони зобов'язуються після закінчення навчання та одержання відповідної кваліфікації відпрацювати в державному секторі народного господарства не менше ніж три роки. У разі відмови працювати в державному секторі народного господарства випускники відшкодовують в установленому порядку до Державного бюджету повну вартість навчання.

Згідно з п. п. 8, 14 Порядку працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 1996 року № 992 (далі - Порядок), випускник вищого навчального закладу зобов'язаний відпрацювати за місцем призначення не менш трьох років, а в разі неприбуття за направленням або відмови без поважної причини приступити до роботи за призначенням звільнення його за ініціативи адміністрації за порушення трудової дисципліни, звільнення за власним бажанням протягом трьох років випускник зобов'язаний відшкодувати у встановленому порядку до Державного бюджету вартість навчання.

Розрахунок витрат, пов'язаних з навчанням з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах передбачений Порядком розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах, затвердженим наказом МВС України, Міністерства транспорту та зв'язку України, адміністрації Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Служби безпеки України від 17 липня 2007 року,

Згідно з розрахунком витрат, здійсненим відповідно до вказаного Порядку витрати, пов'язані з утриманням ОСОБА_3 в Дніпропетровському ДУВС, складають 24 710 грн 03 коп.

Поза увагою судів залишився п. 4.3. договору, відповідно до якого сума відшкодованих витрат зараховується до державного бюджету і використовується в порядку, визначеному чинним законодавством. У разі відмови особи добровільно відшкодувати витрати стягнення їх суми відбувається в судовому порядку.

У порушення вимог ст. 213, 214 ЦПК України суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про відмову в позові, на вищевказані обставини справи, положення закону, Порядку та умов договору уваги не звернув, залишив поза увагою положення ст. 18 Закону України «Про міліцію» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), згідно з якою порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням, не з'ясував, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин та яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Апеляційний суд у порушення ст. ст. 303, 315 ЦПК України, перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, вказані порушення суду не усунув, належним чином не перевірив доводи апеляційної скарги та не спростував їх, тому дійшов передчасного висновку про залишення рішення суду першої інстанції без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 338 ЦПК України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Оскільки судами допущені порушення норм матеріального та процесуального права, рішення суду першої інстанції та ухвала апеляційного суду не можуть вважатись законними та обґрунтованими, тому підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 336, 338, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ задовольнити частково.

Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 12 березня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 09 липня 2014 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий О.П. Касьян

Судді: В.І. Амелін

В.П. Гончар

Т.П. Дербенцева

Д.О. Остапчук