КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа : № 826/14266/14 Головуючий у 1-й інстанції: Шулежко В.П.

Суддя-доповідач: Аліменко В.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 квітня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду в складі:

Головуючого судді Аліменка В.О.,

суддів Безименної Н.В., Кучми А.Ю.,

при секретарі Таран А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Фонду державного майна України, Державного підприємства «Об'єднана гірничо-хімічна компанія», Міністерства економічного розвитку і торгівлі України та Прокуратури міста Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 лютого 2015 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Юкрейніан Кемікал Продактс» (Приватного акціонерного товариства «Кримський титан») до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Фонду державного майна України, за участю третьої особи - Державного підприємства «Об'єднана гірничо-хімічна компанія» та Прокуратури міста Києва про визнання протиправними та скасування наказів, -

В С Т А Н О В И Л А :

У вересні 2014 року Приватне акціонерне товариство «Кримський титан» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Фонду державного майна України, за участю третьої особи - Державного підприємства «Об'єднана гірничо-хімічна компанія» та Прокуратури міста Києва, в якому просили:

визнати протиправним та скасувати спільний наказ Фонду державного майна України та Міністерства економічного розвитку і торгівлі України №2253/1073 від 06.09.2014 року «Про передачу Цілісного майнового комплексу Іршанського гірничо-збагачувального і Вільногірського гірничо-металургійного комбінатів»;

визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 1074 від 06.09.2014 року «Про управління цілісними майновими комплексами Іршанського гірничо-збагачувального і Вільногірського гірничо-металургійного комбінатів».

Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржувані накази відповідачів прийнятті з порушенням норм чинного законодавства України, що призвело до порушення прав та законних інтересів позивача, оскільки відповідачі мають на меті повернення переданого в оренду майна у протиправний спосіб без дотримання вимог, встановлених Порядком повернення орендованих цілісних майнових комплексів державних підприємств після припинення або розірвання договору оренди. Проведення інвентаризації та оцінки майна станом на 30.06.2014 року прямо суперечить нормам законодавства та унеможливлює досягнення цілей і завдань повної інвентаризації, оскільки господарська діяльність, яка здійснюється відокремленим підрозділом позивача на базі цілісних майнових комплексів Іршанського гірничо-збагачувального і Вільногірського гірничо-металургійного комбінатів, є безперервною, склад активів, що обліковується на балансі відокремленого підрозділу позивача, змінюється щодня.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 лютого 2015 року адміністративний позов - задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідачами, третьою особою та прокуратурою подано апеляційні скарги, в яких просять Постанову суду першої інстанції скасувати та постановити по справі нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити. Свої вимоги апелянти аргументують тим, що судом першої інстанції було не правильно застосовано норми матеріального права та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення осіб, що з'явились в судове засідання, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

В ході апеляційного розгляду справи за клопотанням представника позивача у відповідності до ст. 55 КАС України проведено заміну позивача Приватне акціонерне товариство «Кримський титан» на правонаступника Приватне акціонерне товариство «Юкрейніан Кемікал Продактс» (витяг з єдиного державного реєстру юридичних осіб, копія Статуту ПАТ «Юкрейніан Кемікал Продактс»).

Із матеріалів справи вбачається та встановлено судом першої інстанції, що 06.09.2004 року між Фондом державного майна України та Приватним акціонерним товариством «Кримський ТИТАН» укладено договори оренди цілісних майнових комплексів ДП «Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат» (договір оренди №586) та ДП «Вільногірський державний гірничо-металургійний комбінат» (договір оренди №587). Термін дії вказаних договорів до 05.09.2014 року включно.

У зв'язку із закінченням 05.09.2014 року терміну дії Договорів оренди №586 та №587 відповідачами видано спільний наказ №2253/1073 від 06.09.2014 року «Про передачу ЦМК Іршанського гірничо-збагачувального і Вільногірського гірничо-металургійного комбінатів».

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 року №406 «Деякі питання забезпечення функціонування підприємств титанової галузі»: віднесено до сфери управління Міністерства економічного розвитку і торгівлі України цілісні майнові комплекси Іршанського гірничо-збагачувального та Вільногірського гірничо-металургійного комбінатів після припинення договору їх оренди з приватним акціонерним товариством «Кримський титан; Фонду державного майна передати в установленому порядку Міністерству економічного розвитку і торгівлі зазначені цілісні майнові комплекси; Міністерству економічного розвитку і торгівлі вжити в установленому порядку заходів до закріплення зазначених цілісних майнових комплексів на праві господарського відання за державним підприємством «Об'єднана гірничо-хімічна компанія».

В свою чергу, Мінекономрозвитку видано наказ №1074 від 06.09.2014 року «Про управління цілісними майновими комплексами Іршанського гірничо-збагачувального і Вільногірського гірничо-металургійного комбінатів».

Згідно з п.2 Оскаржуваного наказу № 1074, керівнику державного підприємства доручається здійснити заходи щодо: приймання в установленому порядку законодавством порядку цілісних майнових комплексів у господарське відання; прийняття в установленому законодавством порядку майна цілісних майнових комплексів на баланс державного підприємства за даними інвентаризації майна; проведення інвентаризації майна цілісних майнових комплексів протягом трьох місяців після прийняття його на баланс; утворення комісії для забезпечення прийняття майна цілісних майнових комплексів у господарське відання державного підприємства.

Відповідно до преамбул Оскаржуваних наказів, вони прийняті відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 року №406 «Деякі питання забезпечення функціонування підприємств титанової галузі» та Порядку повернення орендованих цілісних майнових комплексів державних підприємств після припинення або розірвання договору оренди, затвердженого наказом Фонду державного майна України №847 від 07.08.1997 року.

Вважаючи оскаржувані накази №2253/1073 та №1074 протиправними, позивач звернувся до суду з вимогою про їх скасування.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачі, незважаючи на порушення порядку здійснення інвентаризації майна орендного підприємства, а також існування заборони, встановленої ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва, вчиняти дії щодо повернення орендованого майна цілісних майнових комплексів Іршанського гірничо-збагачувального і Вільногірського гірничо-металургійного комбінатів шляхом видачі оскаржуваного спільного наказу Фонду держмайна України та Мінекономрозвитку №2253/1073 від 06.09.2014 «Про передачу Цілісного майнового комплексу Іршанського гірничо-збагачувального і Вільногірського гірничо-металургійного комбінатів» та наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 1074 від 06.09.2014 року «Про управління цілісними майновими комплексами Іршанського гірничо-збагачувального і Вільногірського гірничо-металургійного комбінатів», діяли у протиправний спосіб без дотримання вимог, встановлених Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України «По оренду державного та комунального майна», а також Порядком повернення орендованих цілісних майнових комплексів державних підприємств після припинення або розірвання договору оренди.

Колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції, з приводу вказаних вимог позивача, виходячи з наступного.

Як вбачається з постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2015 року, яка у відповідності до ч. 3 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства набрала законної сили, колегією суддів встановлено правомірність пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 року №406 «Деякі питання забезпечення функціонування підприємств титанової галузі» та зазначено, що постановою Кабінету Міністрів України від 28.03.1998 року № 373 «Про створення Державної акціонерної компанії «Українські поліметали» створено ДАК «Українські поліметали», засновником якого визначено Фонд державного майна, Міністерство промислової політики та Державний комітет по геології і використанню надр.

Відповідно до пунктів 3, 7 та додатку вказаної постанови Кабінету Міністрів України Вільногірський державний гірничо-металургійний комбінат та Іршанський державний гірничо-збагачувальний комбінат передано до статутного фонду Компанії. Встановлено, що майно державних підприємств, яке передається до статутного фонду Компанії, перебуває у державній власності до прийняття згідно із законодавством спеціального рішення про приватизацію.

Відповідно до пунктів 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 20.10.2000 року № 1573 «Питання Державної акціонерної компанії «Українські поліметали» частково змінено пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.03.1998 року № 373 та установлено, що засновниками Компанії виступають Фонд державного майна, Міністерство фінансів та Державний комітет промислової політики. Визнано за необхідне здійснити передачу Фонду державного майна пакету акцій Державної акціонерної компанії «Українські поліметали», раніше закріпленого за Державним комітетом по геології і використанню надр.

На виконання Указу Президента України від 07.07.2004 року № 765/2004 «Про заходи щодо забезпечення розвитку виробництва двоокису титану та підвищення ефективності використання виробничих потужностей підприємств із видобутку ільменітової руди» здійснено забезпечення в установленому порядку передачу Фонду державного майна України Вільногірський державний гірничо-металургійний комбінат та Іршанський державний гірничо-збагачувальний комбінат, а також інші активи ДАК «Українські поліметали», пов'язаних із технологічним процесом видобування ільменітової руди. Укладено між Фондом державного майна та ЗАТ «Кримський ТИТАН» договір оренди цілісного майнового комплексу ДП «Вільногірський державний гірничо-металургійний комбінат» від 06.09.2004 року № 587 та цілісного майнового комплексу ДП «Іршанський державний гірничо-збагачувальний комбінат» від 06.09.2004 року № 586 строком на 5 років. Додатковими договорами від 24.01.2012 року №№ 45, 46 строк дії оренди майнових комплексів ДП «Вільногірський державний гірничо-металургійний комбінат» та ДП «Іршанський державний гірничо-збагачувальний комбінат» продовжено до 05.09.2014 року включно.

Тобто, на теперішній час дія вказаних договорів закінчилась, оскільки сторонами не продовжувалась.

Одночасно слід зазначити, що статтею 17 Закону України від 10.04.1992 року № 2269-XII «Про оренду державного та комунального майна» встановлено, що після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки за договором, має переважне право, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий термін, крім випадків, якщо орендоване майно необхідне для потреб його власника.

У разі якщо власник має намір використовувати зазначене майно для власних потреб, він повинен письмово попередити про це орендаря не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору.

Державою у 2010 році було ініційовано вилучення майна Іршанського ГЗК та Вільногірського ГМК у позивача, а продовження договорів оренди відбувалось в судовому порядку (шляхом підписання у 2011 році мирової угоди між Фондом державного майна та ПАТ «Кримський титан», яка затверджена судом).

Відповідно до статі 326 ЦК України у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади. Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб'єктами.

Враховуючи те, що Іршанський ГЗК та Вільногірський ГМК відноситься до сфери управління Фонду державного майна, то він і здійснює право власності від імені та в інтересах держави.

Згідно з дорученням Прем'єр-міністра України від 05.06.2014 року № 15037/10/1-14 Фонду державного майна доручено поінформувати орендаря про прийняте рішення щодо припинення орендних відносин з моменту закінчення терміну дії договорів оренди Іршанського ГЗК та Вільногірського ГМК.

Листом Фонду держмайна від 05.06.2014 року № 10-16-7070 позивач був повідомлений про те, що чинність договорів оренди від 06.09.2004 року № 586 та № 587 буде припинено у зв'язку з наміром власника використовувати майно Іршанського ГЗК та Вільногірського ГМК для власних потреб.

Таким чином, колегія суддів погоджується з доводами відповідача, що позивача повідомлено належною особою та у встановлений законодавством строк про припинення договорів оренди у зв'язку з тим, що орендоване майно необхідно для потреб його власника.

При цьому посилання представника позивача, що відповідачем не було враховано переважене право позивача на укладення договору оренди, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки в даному випадку, Держава, як власник майна не має наміру передавати майно в оренду, а буде використовувати майно Іршанського ГЗК та Вільногірського ГМК для власних потреб.

Разом з цим необхідно зазначити, що рішенням Господарського суду м. Києва від 19.01.2015 року, яке набрало законної сили на підставі постанови Київського апеляційного господарського суду від 17.03.2015 року, у справі №910/20699/14 встановлено, що позивачем не було набуте переважне право на продовження дії Договору №587 від 06.09.2004 року, оскільки власником майна, переданого в оренду, було прийнято рішення про його використання у власних потребах, і конкурсу на укладення нового договору не проводилось, а тому в задоволенні позову про визнання за позивачем переваженого права на укладення договору відмовлено.

Також, рішенням Господарського суду м. Києва від 11.02.2015 року у справі №910/20700/14, в якому встановлено відсутність підстав для реалізації переважного права на продовження строку дії Договору №587 від 06.09.2004 року.

Враховуючи вищевикладене та керуючись положеннями частини першої статті 777 ЦК України, частини першої статті 285 ГК України та частини третьої статті 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендар має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди на новий строк тільки в тому випадку, якщо після закінчення строку оренди орендодавець має намір й надалі передавати майно в оренду.

Тобто, у відповідності до ч. 1 ст. 72 КАС України вказані вище обставини не доказуються, а отже, спільний наказ Фонду держмайна України та Мінекономрозвитку №2253/1073 від 06.09.2014 «Про передачу Цілісного майнового комплексу Іршанського гірничо-збагачувального і Вільногірського гірничо-металургійного комбінатів» та наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 1074 від 06.09.2014 року «Про управління цілісними майновими комплексами Іршанського гірничо-збагачувального і Вільногірського гірничо-металургійного комбінатів» видано на виконання (визнаного в судовому порядку правомірного та законного) пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 року №406 «Деякі питання забезпечення функціонування підприємств титанової галузі».

Щодо компетенції Фонду державного майна на видачу оскаржуваного наказу, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про фонд державного майна України» Фонд є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що реалізує державну політику у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна, тощо, а також у сфері державного регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності. До основних завдань Фонду державного майна України належать реалізація державної політики у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна, а також у сфері державного регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності.

З метою реалізації завдань Фонд виступає орендодавцем цілісних (єдиних) майнових комплексів підприємств, що перебувають у державній власності, проводить інвентаризацію, оцінку цілісних (єдиних) майнових комплексів державних підприємств, організацій, їх структурних підрозділів, що передаються в оренду Фондом державного майна України, укладає договори на проведення оцінки майна, затверджує акти оцінки, здійснює контроль за використанням орендованих цілісних майнових комплексів державних підприємств, бере участь у здійсненні контролю за повернення цілісних майнових комплексів державних підприємств до сфери управління уповноважених органів управління після закінчення строку дії договорів оренди стаття 5 вищезазначеного Закону).

Державна акціонерна компанія «Українські поліметали» створена відповідно до постанови КМ України від 28.03.1998 року №373 і одним із її засновником є Фонд державного майна України.

Відповідно до п. 3,7 зазначеної постанови та додатку до постанови Вільногірський державний гірничо-металургійний комбінат та Іршанський державний гірничо-збагачувальний комбінат передані до статутного фонду ДАК «Українські поліметали», хоча останні залишаються у державній власності.

Крім того, згідно з дорученням Прем'єр-міністра України від 05.06.2014 року №15037/10/1-14 Фонду державного майна доручено проінформувати орендаря про прийняте рішення щодо припинення орендних відносин з моменту закінчення терміну дії договорів оренди Вільногірського ГМК та Іршанського ГЗК.

Водночас, відповідно до Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, що затверджено Указом Президента України від 31 травня 2011 року № 634/2011 Мінекономрозвитку України входить до системи органів виконавчої влади і є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики економічного і соціального розвитку, цінової, інвестиційної, зовнішньоекономічної політики, державної політики у сферах торгівлі, інтелектуальної власності, державної регіональної політики, державної політики з питань розвитку підприємництва, технічного регулювання та захисту прав споживачів, а також міжвідомчої координації з питань економічного і соціального співробітництва України з Європейським Союзом.

Відповідно до п. п. 7 п. 4 Положення Мінекономрозвитку забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері управління державним сектором економіки.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів приходить до висновку, що Фонд державного майна та Мінекономрозвитку мали всі правові підстави для прийняття оскаржуваних наказів.

Разом з цим, колегія суддів відзначає, що наказ - це розпорядчий документ, який видається керівником установи (структурного підрозділу) на правах єдиноначальності та в межах своєї компетенції, обов'язковий для виконання підлеглими. Наказ набуває чинності з моменту його підписання, якщо інший термін не вказано в його тексті. Право підписання наказів визначається законодавством: зазвичай це право мають керівники установ, їхні перші заступники, а також деякі посадові особи відповідно до їх повноважень і компетенції. Наказ діє доти, доки не буде скасований (особою, яка його підписала, або вищою інстанцією) або поки не буде виконаний чи поки не закінчиться термін його дії, вказаний у самому наказі.

Водночас, судова колегія зауважує, що спільний наказ Фонду державного майна України та Міністерства економічного розвитку і торгівлі України №2253/1073 від 06.09.2014 року «Про передачу Цілісного майнового комплексу Іршанського гірничо-збагачувального і Вільногірського гірничо-металургійного комбінатів» є ненормативним актом, що застосовується одноразово, який після реалізації вичерпує свою дію фактом його виконання і з прийняттям якого виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів.

Таким чином, судова колегія вважає за необхідне звернути увагу на обставини, які залишилися поза увагою суду першої інстанції при вирішенні справи по суті.

Так, між ПрАТ «Кримський титан» та Державним підприємством «Об'єднана гірничо-хімічна компанія» було затверджено акти прийому-передачі ЦМК ДП «Іршанський державний гірничо-збагачувальний комбінат» від 31.12.2014 та ДП «Вільногірський державний гірничо-металургійний комбінат» від 16.01.2015.

Відповідно до вищевказаних актів прийому-передачі від 31.12.2014 та 16.01.2015 сторони констатують завершення інвентаризаційних процедур, проведених в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.1993 № 158 у зв'язку з поверненням з оренди ЦМК ДП «Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат» та «Вільногірський гірничо-металургійний комбінат» (договори оренди від 06.09.2004 № 586 та № 587) та підтверджують завершення процедури повернення майна з оренди.

При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає, що в якості обґрунтування свого рішення, суд першої інстанції посилався на накази Фонду від 04.07.2014 № 1910 «Про проведення інвентаризації ЦМК «Вільногірський державний гірничо-металургійний комбінат» та № 1911 «Про проведення інвентаризації ЦМК «Іршанський державний гірничо-збагачувальний комбінат».

Однак, Окружним адміністративним судом міста Києва не взято до уваги те, що вищевказані накази втратили чинність згідно з наказом Фонду від 08.09.2014 № 2261 «Щодо втрати чинності наказів від 04.07.2014 № 1910 та № 1911 ввід 07.08.2014 № 2101 та 2102».

Поряд із цим, суд першої інстанції, обґрунтовуючи власне рішення, посилався на ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.09.2014 у справі № 826/12320/14 та від 04.09.2014 у справі № 826/11736/14, якими вжито заходи щодо забезпечення позову.

З приводу вказаного, колегія суддів звертає увагу, що ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.11.2014 у справі № 826/12320/14 скасовано ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.09.2014 про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову у справі за адміністративним позовом ПрАТ «Кримський титан» до Фонду, треті особи: Кабінет Міністрів України, Мінекономрозвитку за участю прокуратури м. Києва про визнання протиправним та скасування наказу Фонду № 1911 від 04.07.2014 року та визнання протиправною бездіяльності. Відмовлено у задоволенні заяви ПрАТ «Кримський титан» про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.

Також, ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29.10.2014 у справі № 826/11736/14 скасовано ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.09.2014 про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову у справі за адміністративним позовом ПрАТ «Кримський ТИТАН» до Фонду, треті особи: Кабінет Міністрів України, Мінекономрозвитку за участю прокуратури м. Києва про визнання протиправним та скасування наказу Фонду № 1910 від 04.07.2014 року та визнання протиправною бездіяльності.

Таким чином, станом на момент ухвалення оскаржуваної постанови, ухвали Окружного адміністративного суду від 04.09.2014 про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову у справах № 826/12320/14 та № 826/11736/14, були скасовані, але судом першої інстанції до уваги взяті не були.

Згідно з положеннями постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 № 7 «Про судове рішення в адміністративній справі» судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

За змістом ст. 159 КАС України обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Підсумовуючи наведені положення діючого законодавства, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що доводи, викладені в апеляційних скаргах знайшли своє підтвердження, оскаржувана Постанова ухвалена судом першої інстанції з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання по суті.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 160, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційні скарги Фонду державного майна України, Державного підприємства «Об'єднана гірничо-хімічна компанія», Міністерства економічного розвитку і торгівлі України та Прокуратури міста Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 лютого 2015 року - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 лютого 2015 року - скасувати.

Постановити по справі нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Юкрейніан Кемікал Продактс» (Приватного акціонерного товариства «Кримський титан») до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Фонду державного майна України, за участю третьої особи - Державного підприємства «Об'єднана гірничо-хімічна компанія» та Прокуратури міста Києва про визнання протиправними та скасування наказів - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення Постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя В.О. Аліменко

Судді Н.В. Безименна

А.Ю. Кучма

(Повний текст Постанови виготовлений 07 квітня 2015 року)

Головуючий суддя Аліменко В.О.

Судді: Безименна Н.В.

Кучма А.Ю.