КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" квітня 2015 р. Справа№ 910/22946/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Рябухи В.І.

суддів: Калатай Н.Ф.

Ропій Л.М.

при секретарі: Бовсунівській Л.О.,

за участю:

прокурора відділу прокуратури Автономної Республіки Крим Пономарьов А.О., посв. від 15.12.2014 №030835,

представника позивача Огурецька Г.В., дов. від 10.11.2014 №4,

представника відповідача Беседін В.І., дов. від 06.11.2014 №010-01/7331,

Мосійчук Я.І., дов. від 11.04.2014 №010-01/2344,

представника третьої особи не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу Заступника прокурора Автономної Республіки Крим

на рішення Господарського суду міста Києва від 01.12.2014

(дата підписання - 08.12.2014)

у справі №910/22946/14 (суддя Любченко М.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Екопік-Україна»

до Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Публічне акціонерне товариство «Банк «Морський»

про стягнення 13026200,94 грн,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.12.2014 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Екопік-Україна» (далі - позивач) до Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» (далі - відповідач), за участю третьої особи, про стягнення 13026200,94 грн задоволено повністю.

Стягнуто з відповідача на користь позивача 13026200,94 грн грошових коштів та 73080,00 грн судового збору.

Не погодившись з вказаним рішенням, Заступник прокурора Автономної Республіки Крим (далі - прокурор) звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 01.12.2014 скасувати, постановити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. На думку прокурора, відповідач не порушував приписи чинного законодавства та умови договору від 31.08.2006 №019-1/106 про відкриття та порядок ведення кореспондентського рахунка в гривнях банку-резидента України щодо повернення грошових коштів кореспонденту у зв'язку з закриттям кореспондентського рахунка. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не дослідив, чи вказано ПАТ Банк «Морський» реквізити для перерахування відповідачем залишку коштів після закриття рахунка; в разі неповідомлення третьою особою відповідачу реквізити для перерахування залишку коштів на материковій частині України, у відповідача не виникло обов'язку повернення 13026200,94 грн. Крім того, прокурор вважає, що відповідача не повідомлено належним чином про укладення між позивачем та третьою особою договору уступки права вимоги (цесії) від 04.07.2014.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.02.2015 відновлено строк на подання апеляційної скарги, прийнято її до розгляду та порушено апеляційне провадження, розгляд справи призначено на 11.03.2015. Дану ухвалу надіслано відповідно до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013 №28. Доказами належного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи є повідомлення про вручення поштового відправлення (ухвали від 02.02.2015) позивачу - 11.02.2015, відповідачу та прокурору - 04.02.2015, долучені до матеріалів справи.

Враховуючи, що третя особа знаходиться в Автономній Республіці Крим (м. Севастополь), куди здійснити поштове відправлення неможливо, третя особа проінформована про дату, час і місце слухання справи шляхом розміщення повідомлення на сторінці Київського апеляційного господарського суду (у розділі "Новини та події суду") офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет (www.court.gov.ua/sudy/).

10.03.2015 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду позивач надав: клопотання про відкладення розгляду справи в зв'язку з неможливість представників позивача та третьої особи бути присутніми в судовому засіданні; відзив на апеляційну скаргу.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.03.2015 відкладено розгляд справи на 01.04.2015. Дану ухвалу позивачу, відповідачу та прокурору надіслано відповідно до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013 №28, а третя особа проінформована про дату, час і місце слухання справи шляхом розміщення повідомлення на сторінці Київського апеляційного господарського суду (у розділі "Новини та події суду") офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет (www.court.gov.ua/sudy/).

20.03.2015 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду позивач надав клопотання про долучення до матеріалів справи доказів направлення відзиву на апеляційну скаргу прокурору, відповідачу та третій особі (кур'єрською службою).

У судовому засіданні 01.04.2015 прокурор підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, рішення Господарського суду міста Києва від 01.12.2014 скасувати, постановити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представники позивача та відповідача заперечили доводи апеляційної скарги, просили залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Представник відповідача надав письмові пояснення по справі, в яких зазначив, що 04.06.2014 отримав від ПАТ Банк «Морський» повідомлення про укладення договору уступки права вимоги (цесії) від 04.06.2014.

Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що сторони були належним чином повідомлені про час та місце проведення судового засідання з розгляду апеляційної скарги прокурора, а матеріали справи дозволяють розглянути апеляційну скаргу без участі третьої особи, з метою дотримання вимог ст. 102 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), на думку колегії суддів, відсутні підстави для відкладення розгляду справи.

Відповідно до ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Згідно зі ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши прокурора, представників позивача та відповідача, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У частині 1 ст.1066 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) вказано, що за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

За приписами ч.1 ст.1067 ЦК України договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, 31.08.2006 між відповідачем (банк) та третьою особою (кореспондент) було укладено договір №019-1/106 про відкриття та порядок ведення кореспондентського рахунка в гривнях банку-резидента України (далі - договір), згідно з п.1.1 якого банк відкриває кореспонденту кореспондентський рахунок Лоро у грошовій одиниці України, а також здійснює його ведення, а кореспондент сплачує винагороду за послуги банку згідно з чинними тарифами комісійної винагороди за надання послуг банкам-кореспондентам.

Відповідно до п.6.1 договору він укладений на невизначений строк та набуває чинності з дати його підписання двома сторонами за умови отримання банком документів, визначених договором.

На підставі договору третій особі у ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" відкрито кореспонденський рахунок №16007012127107.980.

За приписами ст.598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Порядок закриття кореспондентських рахунків визначено у Положенні про відкриття та функціонування в уповноважених банках України рахунків банків-кореспондентів в іноземній валюті та в гривнях, яке затверджене Постановою Правління Національного банку України від 26.03.1998 №118 (далі - Положення).

Порядок закриття кореспондентських рахунків також передбачено Інструкцією про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті, яку затверджено постановою Правління Національного банку України від 16.08.2006 №320 (далі - Інструкція).

У главі 2 Інструкції вказано, що підставою для закриття кореспондентського рахунку банку-кореспондента є розірвання договору, що здійснюється за погодженням сторін та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до п.6.2 Положення кореспондентський рахунок банку-резидента закривається: за рішенням Національного банку України про ліквідацію уповноваженого банку або банку-кореспондента, в якому відкритий кореспондентський рахунок; за рішенням господарського суду про ліквідацію уповноваженого банку або його банку-кореспондента чи визнання одного з них банкрутом; за рішенням загальних зборів акціонерів (засновників) одного з банків-кореспондентів про реорганізацію чи ліквідацію; у разі позбавлення банку-резидента банківської ліцензії або відповідного пункту генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій; у разі розірвання угоди про встановлення кореспондентських відносин; на інших підставах, передбачених чинним законодавством України чи угодою між банками-кореспондентами.

Підставою для закриття рахунку також є заява кореспондента або уповноваженого органу відповідно до чинного законодавства та нормативно-правових актів Національного банку України (п.10.2 договору). У разі припинення дії правочину банк закриває рахунок (п.6.2 договору).

Національний банк України наділений повноваження, зокрема, на надання та відкликання банківських ліцензій (ст.7 Закону України "Про Національний банк України").

Національний банк України видає нормативно-правові акти з питань, віднесених до його повноважень, які є обов'язковими для органів державної влади і органів місцевого самоврядування, банків, підприємств, організацій та установ незалежно від форм власності, а також для фізичних осіб. Нормативно-правові акти Національного банку видаються у формі постанов Правління Національного банку, а також інструкцій, положень, правил, що затверджуються постановами Правління Національного банку (ст.56 Закону України "Про Національний банк України").

Згідно з постановою Правління Національного банку України від 06.05.2014 №260 "Про відкликання та анулювання банківських ліцензій та генеральних ліцензій на здійснення валютних операцій окремих банків і закриття банками відокремлених підрозділів, що розташовані на території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя" з метою забезпечення стабільності грошової одиниці України, захисту інтересів вкладників та інших кредиторів банків України, запобігання та уникнення ризиків у діяльності банків, враховуючи неможливість здійснювати Національним банком України банківське регулювання та банківський нагляд, валютний контроль і державний фінансовий моніторинг за діяльністю окремих банків та відокремлених підрозділів банків, що розташовані на території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя, а також неможливість виконання такими банками та відокремленими підрозділами банків вимог Законів України "Про банки і банківську діяльність", "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму", Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 №15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", інших нормативно-правових актів Національного банку України, що свідчить про здійснення ними ризикової діяльності, яка загрожує інтересам вкладників чи кредиторів, у тому числі інших банків, Правлінням Національного банку України було відкликано та анульовано банківську ліцензію та генеральну ліцензію на здійснення валютних операцій та припинено участь у системі електронних платежів Національного банку України банків, що розташовані на території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя, в тому числі, ПАТ Банк "Морський". Заборонено банкам України встановлювати кореспондентські відносини з банками України та/або іноземними банками, іншими кредитними або фінансовими установами, що розташовані та/або здійснюють свою діяльність на території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя. Зобов'язано банки України з дня набрання чинності цією постановою припинити кореспондентські відносини з банками України та/або іноземними банками, іншими кредитними або фінансовими установами, що розташовані та/або здійснюють свою діяльність на території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя.

На підставі наведеної постанови Правління Національного банку України, з урахуванням приписів Положення відповідачем було закрито кореспондентський рахунок ПАТ Банк "Морський", що був відкритий на підставі договору №019-1/106.

08.05.2014 відповідачем направлено третій особі повідомлення, в якому зазначено, що у зв'язку з набуттям сили постановою Правління Національного банку України від 06.05.2014 №260, 07.05.2014 відповідачем закрито кореспондентський рахунок третьої особи №16007012127107.980, а грошові кошти в сумі 13026200,94 грн перераховано на інший рахунок №19191000127107, який кореспонденту не належить, що підтверджено відповідачем. А також повідомлено третю особу про припинення дії договору від 31.08.2006 №019-1/106.

За приписами ст.1075 ЦК України залишок грошових коштів на рахунку після його закриття видається клієнтові або за його вказівкою перераховується на інший рахунок в строки і в порядку, встановлені банківськими правилами.

Згідно розділу 2 Інструкції під час закриття кореспондентського рахунку залишок коштів за ним має бути перерахований на рахунок, визначений його власником.

Пунктом 6.3 договору передбачено, що у разі припинення договору та закриття кореспондентського рахунку, банк переховує залишок коштів за вказаними кореспондентом реквізитами.

За наявності на рахунку, що закривається, залишку коштів банк перераховує їх згідно з розпорядженням кореспондента або уповноваженого органу відповідно до чинного законодавства України та нормативно-правових актів Національного банку України (п.10.4 договору).

Таким чином, звертаючи увагу, що кореспондентський рахунок було закрито не з ініціативи клієнта, суд першої інстанції вірно вказав, що нормами чинного законодавства та умовами договору передбачено обов'язок банку повернути клієнту (кореспонденту) залишок грошових коштів шляхом перерахування їх на рахунок, який буде визначений клієнтом.

Проте, з виписки з кореспондентського рахунка третьої особи вбачається, що 07.05.2014 відповідачем здійснено списання залишку грошових коштів в сумі 13026200,94 грн з рахунка третьої особи №16007012127107.980 на інший рахунок №19191000127107, який кореспонденту не належить.

Доказів звернення банку до кореспондента з метою з'ясування рахунка, на який слід було перерахувати залишок грошових коштів після закриття рахунка ПАТ Банк "Морський" №16007012127107.980 немає.

Відповідачем також не надано доказів наявності розпоряджень уповноважених органів або Національного банку України щодо переахування грошових коштів, що залишались на рахунку третьої особи, на інший рахунок, а не повернення їх кореспонденту.

Отже, враховуючи наведене вище, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що оскільки після закриття рахунка №16007012127107.980 банком не було повернуто кореспонденту залишок грошових коштів в сумі 13026200,94 грн у ПАТ Банк "Морський" виникло право вимагати стягнення з ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" наведеної суми грошових коштів.

Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

04.06.2014 між ПАТ Банк "Морський" (банк) та ТОВ "Екопік-Україна" (компанія) укладено генеральну угоду про співробітництво в сфері відступлення прав вимоги (далі - генеральна угода), відповідно до п.1.1 якої контрагенти досягли згоди про те, що банк уступає компанії права вимоги до осіб, які є боржниками банку та знаходяться на території України, а компанія зобов'язується провести стягнення заборгованості та компенсувати банку вартість відступлених прав у розмірі фактично стягнутого боргу.

У пункті 2.1 генеральної угоди вказано, що позивач та третя особа домовились, що відступлення прав за кожним зобов'язанням буде здійснюватись на підставі окремих договорів цесії, що будуть укладені контрагентами на виконання угоди.

Генеральна угода набула чинності з моменту її підписання і діє до 04.06.2017 (п.4.1 генеральної угоди).

04.06.2014 між ПАТ Банк "Морський" (цедент) та ТОВ "Екопік-Україна" (цесіонарій) укладено договір відступлення права вимоги (цесії) (далі - договір цесії), згідно з п.1 якого цедент передає, а цесіонарій набуває право вимоги, належне цеденту і стає кредитором по договору від 31.08.2006 №019-1/106, який укладено між цедентом та ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" (боржник).

За наведеним правочином цесіонарій набуває право вимагати від боржника належного виконання зобов'язання з повернення грошових коштів в сумі 13026200,94 грн.

Договір цесії набирає чинності з моменту його підписання представниками сторін та діє до повного виконання обов'язків контрагентами (п.13 договору цесії).

Згідно ст. 517 ЦК України первісний кредитор передав новому документи, а саме договір від 31.08.2006 №019-1/106, повідомлення від 08.05.2014 та довідку третьої особи про отримання повідомлення від відповідача про закриття рахунка від 08.05.2014, що оформлено актом приймання-передачі документів від 04.06.2014. А також, як вбачається з письмових пояснень відповідача, 04.06.2014 за допомогою системи СВІФТ первісний кредитор повідомив ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» про заміну кредитора у зобов'язанні. Крім того, 20.06.2014 повторно направив відповідачу письмове повідомлення від 05.06.2014 №1467/05 про укладення договору уступки права вимоги, яке отримано 23.06.2014.

Договір цесії чинний, до суду не оспорений, а судом першої інстанції обґрунтовано відхилено твердження відповідача про неукладеність договору цесії.

Отже, позивач є належним кредитором по договору від 31.08.2006 №019-1/106, про що відповідач був обізнаний.

ТОВ «Екопік-України» звернувся до відповідача з претензією від 21.07.2014 №21/07/1 про сплату грошових коштів в сумі 13026200,94 грн, яка була залишено відповідачем без задоволення в зв'язку з оспорюванням договору цесії.

З огляду на викладене вище, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позов ТОВ «Екопік-Україна» до ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" про стягнення 13026200,94 грн.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доводи апеляційної скарги прокурора спростовуються матеріалами справи.

Отже, колегія Київського апеляційного господарського суду не вбачає підстав для скасування рішення Господарського суду міста Києва від 01.12.2014 у даній справі, оскільки воно відповідає нормам матеріального та процесуального права, фактичним обставинам та матеріалам справи.

Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Заступника прокурора Автономної Республіки Крим залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 01.12.2014 у справі №910/22946/14 - без змін.

2. Матеріали справи №910/22946/14 повернути до Господарського суду міста Києва.

Дану постанову може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя В.І. Рябуха

Судді Н.Ф. Калатай

Л.М. Ропій