ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.03.2015р. м. Київ К/800/56413/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Цуркана М.І. (головуючий);

Єрьоміна А.В.; Кравцова О.В.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аскер» до Державної пробірної служби України про скасування постанови, що переглядається за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Аскер» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 2 вересня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2014 року,

у с т а н о в и л а :

У серпні 2014 року ТОВ «Аскер» (далі - Товариство) звернулося до суду з позовом до Державної пробірної служби України (далі - Служба) про скасування постанови.

Зазначали, що оскаржуваною постановою до позивача застосовано штраф за торгівлю на території України ювелірними виробами з дорогоцінних металів (ручками пір'яними), які не мають державного пробірного клейма.

Посилаючись на те, що дизайн пір'яних ручок не дозволяє розмістити клеймо, просили скасувати постанову Служби від 10 липня 2014 року № 51.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 2 вересня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2014 року, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі Товариство, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувані рішення скасувати, а позов задовольнити.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає.

Судами встановлено, що за результатами перевірки Товариства Службою складено акт від 19 травня 2014 року, у якому зафіксовано здійснення торгівлі на території України ювелірними виробами з дорогоцінних металів (ручками із золотим пером, виробництва Великобританії), які не мають державного пробірного клейма.

Постановою Служби від 10 липня 2014 року № 51 за це порушення до позивача застосовано штраф у розмірі 812 604,91 грн.

Відмовивши у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що пробірне клеймо не обов'язково має розміщуватися на самому виробі, і, у разі неможливості такого нанесення, розташовується на підвішеній до виробу пломбі з етикеткою.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що доводи, викладені в касаційній скарзі, висновків судів не спростовують.

Спірні відносини унормовані Законом України від 18 листопада 1997 року № 637/97-ВР «Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними» (далі - Закон № 637/97-ВР), а також Інструкцією про здійснення державного експертно-пробірного контролю за якістю дорогоцінних металів, вставок дорогоцінного каміння, виробів з них та матеріалів, що містять дорогоцінні метали та вставки дорогоцінного каміння, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20 жовтня 1999 року № 244 (далі - Інструкція).

Відповідно до пункту 22 статті 1 Закону № 637/97-ВР державне пробірне клеймо - це знак установленого єдиного зразка, що засвідчує цінність виробів із дорогоцінних металів. Опис державного пробірного клейма та його форма затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Пунктом 23 цієї ж статті передбачено, що клеймування - пробірно-технологічна операція нанесення відбитку державного пробірного клейма на ювелірні та побутові вироби з дорогоцінних металів. Не підлягають обов'язковому клеймуванню в органах, які здійснюють державний пробірний контроль напівфабрикати і зливки з дорогоцінних металів; вироби з дорогоцінних металів, які мають історичну або археологічну цінність, а також ордени, медалі і монети; дрібна насічка (інкрустація) золотом і сріблом на зброї, предметах побуту, релігійного культу тощо; сухозлітка жовта і сухозлітка срібна; прилади, лабораторний посуд та інші вироби, що виготовляються з дорогоцінних металів і призначені для наукових, виробничих, медичних та інших цілей.

Згідно з частиною другою статті 13 Закону № 637/97-ВР ввезення в Україну ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів суб'єктами господарювання провадиться за умови їх наступного обов'язкового клеймування в органах, які здійснюють державний пробірний контроль.

Частиною п'ятою статті 15 цього ж Закону встановлено, що торгівля ювелірними та побутовими виробами з дорогоцінних металів здійснюється суб'єктами господарювання на території України тільки за наявності державного пробірного клейма.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного пробірного контролю, та державні установи пробірного контролю в порядку, встановленому нормативно-правовими актами, провадять обов'язкове клеймування всіх ввезених на територію України юридичними та фізичними особами ювелірних та побутових виробів, виготовлених з дорогоцінних металів з метою їх реалізації (крім ввезених для власних потреб); клеймування провадиться за наявності митної декларації та документа про сплату ввізного мита (абзац третій частини другої статті 15 Закону № 637/97-ВР).

Аналіз перелічених правових норм дає підстави дійти висновку, що ручки для письма з коштовним пером не відносяться до переліку виробів з дорогоцінних металів, клеймування яких не вимагається.

Цей висновок також кореспондується зі змістом Переліку основних ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів з визначенням місця нанесення відбитка державного пробірного клейма (додаток № 9 до Інструкції), під порядковим номером 72 якого зазначено, що пера клеймуються на найбільш доступному для цього місці.

Водночас законодавством передбачена можливість здійснення такого клеймування на підвішеній до виробу пломбі з етикеткою, у разі, якщо дизайн виробу не дозволяє розмістити клеймо безпосередньо на дорогоцінному металі.

Зокрема, пунктом 7.2 Інструкції передбачено, що клеймування виробів залежно від їх дизайну, художньої цінності, конструктивного виконання або за бажанням заявника здійснюється: безпосередньо на виробі механічним, електроіскровим або лазерним способом; на підвішеній до виробу пломбі з етикеткою запровадженого зразка із зазначенням на ній проби дорогоцінного металу, ваги виробу, дати його випробування, засвідчених спеціальною печаткою органу, який здійснив державний пробірний контроль.

В такому разі клеймування здійснюється клеймом літери «В» (пункт 7.11 Інструкції).

Доводи касаційної скарги зводяться до посилання на ДСТУ 4551:2006 «Пломби індикаторні. Стійкість до маніпулювання, фальсифікації та підробки. Вимоги та методи випробувань». Зокрема, позивач стверджує про неможливість належного прикріплення до ручки індикаторної пломби.

Колегія суддів звертає увагу, що вирішення питання щодо технічного методу клеймування покладено на спеціальний державний орган, тому не пов'язується з обов'язком продавця ювелірних виробів подати їх на клеймування. Припущення суб'єкта господарювання про неможливість закріплення пломби не може звільняти його від обов'язку звернутися до Служби для здійснення клеймування.

Посилання позивача на те, що до виробів, які виготовляються із дорогоцінних металів, Інструкцією встановлені особливі вимоги, а їх недотримання є підставою для непроведення клеймування, є помилковими з огляду на імперативність законодавчої заборони здійснювати торгівлю виробами, які підлягають, проте не пройшли клеймування.

Абзацом другим частини четвертої статті 22 Закону № 637/97-ВР передбачено, що за торгівлю на території України ювелірними та побутовими виробами з дорогоцінних металів, які не мають відбитка державного пробірного клейма або мають відбиток підробленого державного пробірного клейма суб'єкти господарювання сплачують штраф у розмірі ста відсотків вартості зазначених виробів, що знаходяться у продажу.

З викладеного вбачається, що оскаржувана постанова Служби ґрунтується на вимогах закону, а суди дійшли правильного висновку про відмову в задоволенні цього позову.

Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Аскер» залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 2 вересня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239^{1 Кодексу адміністративного судочинства України.}

Судді М.І.Цуркан

А.В.Єрьомін

О.В.Кравцов