ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2015 року

Справа № 876/5774/13

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Попка Я.С.

суддів Хобор Р.Б., Сеника Р.П.

розглянувши у порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Інспекції з питань захисту прав споживачів у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2013 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення про накладення штрафу,-

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2012 року позивач - Публічне акціонерне товариство «Креді Агріколь Банк» звернувся до суду з позовом до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Львівській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення відповідача № 0417 від 07.12.2012 року про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу на суму 1700,00 грн.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2013 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Інспекції з питань захисту прав споживачів у Львівській області № 0417 від 07.12.2012 року про накладення на Публічне акціонерне товариство «Креді Агріколь Банк» штрафу за порушення законодавства про рекламу в розмірі 1700,00 грн.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що зазначення назви банку, в якому можна придбати або продати іноземну валюту, не підпадає під визначення поняття «реклама», що надане в ст.1 Закону України «Про рекламу». Вказаний напис, на сумку суду першої інстанції, у відповідності до ч. 7 ст. 8 Закону України «Про рекламу», є інформацією про особу, що надає послуги, і розташований у місці, де ці послуги надаються. Відтак, рекламою не вважається.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Інспекція з питань захисту прав споживачів у Львівській області оскаржила її, подавши апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2013 року та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги апелянт зазначає, що Департаментом економічної політики ЛМР направлено Інспекції подання № 23/Р-5-3024 від 26.10.2012 року про порушення ПАТ «Креді Агріколь Банк» ч. 1 ст. 16 Закону України «Про рекламу», а саме, встановлено без дозволу виконкому ЛМР спеціальної конструкції зовнішньої реклами на фасаді будинку № 35 по вул. Франка м. Львів. 21.09.2012 року Департаментом направлено позивачу лист-вимогу про усунення виявленого порушення законодавства, яку не було виконано у встановлені терміни.

Апелянт стверджує, що оскільки доказів вартості виготовлення рекламних конструкцій ПАТ «Креді Агріколь Банк» не надав, 07.12.2012 року Інспекцією винесено рішення № 0417 від 07.12.2012 року про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу у розмірі 1700,00 грн.

Зазначає, що посилання позивача на те, що його було притягнено до відповідальності за розміщення біля входу в приміщення, яке він займає, інформації про виробника товару, вид його діяльності, час роботи тощо, не можна брати до уваги, адже, стенд, про який ідеться, містить інформацію про курси обміну валют і створює інтерес скористатися валютно-обмінними операціями банку.

Крім того, посилається на те, що згідно листа Держспоживстандарту України № 8488-8-7/18 від 21.09.2012 року інформація про курси валют і їх обміну є спрямованою на невизначене коло осіб, розмішена на тимчасовій конструкції на відкритій місцевості, а, відтак, вважається рекламою.

Особи, які беруть участь у справі в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступило, а тому суд апеляційноїінстанції, у відповідності до п.п.1,2 ч.1 ст.197 КАС України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи, правильність їх юридичної оцінки, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав:

Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Розглядаючи спір, суд апеляційної інстанції вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають нормам матеріального та процесуального права та фактичним обставинам справи.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що 26.10.2012 року Департаментом економічної політики Львівської міської ради внесено подання № 23/Р-5-3024 про порушення ПАТ «Креді Агріколь Банк» вимог Закону України «Про рекламу», яке направлене на адресу начальника Інспекції з питань захисту прав споживачів у Львівській області.

Вимогою Департаменту економічної політики ЛМР № 23/Р-5-2552 від 21.09.2012 року ПАТ «Креді Агріколь Банк» запропоновано до 06.10.2012 року усунути порушення вимог ч.1 ст.16 Закону України «Про рекламу», яке полягало у самовільному встановленні спеціальної конструкції зовнішньої реклами розміру 0.4x0,7 м. на стіні будинку по вул. Франка, 35.

Листом КП «Адміністративно-технічне управління» від 18.10.2012 року №2410-06-7972 повідомлено позивача про необхідність терміново виконати вимогу Департаменту економічної політики ЛМР № 23/Р-5-2552 від 21.09.2012 року та роз'ясннено, що цінники вартості валют є чужорідними елементами на фасадах будинків та порушують правила розміщення зовнішньої реклами у м. Львові, затв. рішенням виконкому ЛМР від 21.05.2010 року № 569.

Крім того, листом № 3825 від 09.11.2012 року Інспекція з питань захисту прав споживачів у Львівській області просила позивача надати до 27.11.2012 року інформацію про вартість розміщеної реклами, розповсюдженої з порушенням вимог рекламного законодавства, пояснення по факту розміщення зовнішньої реклами з дорученням підтверджуючих документів.

Протоколом Інспекції з питань захисту прав споживачів у Львівській області № 0525 від 09.11.2012 року про порушення законодавства про рекламу зафіксовано порушення ПАТ «Креді Агріколь Банк» вимог п. 1 ст. 16 Закону України «Про рекламу», а саме, встановлено, що банком самовільно розміщено зовнішню рекламу за адресою: вул. Франка, б. 35, м. Львів, без погодження з органами місцевого самоврядування.

До протоколу долучено повідомлення від 27.11.2009 року №4079 про розгляд Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Львівській області 07.12.2012 року справи про порушення ПАТ «Креді Агріколь Банк» Закону України «Про рекламу» та запрошення представника банку з'явитися для участі в розгляді справи про порушення законодавства про рекламу.

Однак, представник ПАТ «Креді Агріколь Банк» на розгляд справи про порушення законодавства про рекламу не з'явився. Водночас, листом № 51116-04/537 від 06.12.2012 року позивач повідомив Інспекцію з питань захисту прав споживачів у Львівській області про те, що після отримання подання Департаменту економічної політики ЛМР № 23/Р-5-2552 від 21.09.2012 року, ним зовнішню вивіску з курсами валют демонтовано.

За наслідками розгляду Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Львівській області справи відносно ПАТ «Креді Агріколь Банк» складено протокол № 0417 засідання стосовно справи про порушення законодавства про рекламу від 07.12.2012 року, яким встановлено самовільне розміщення позивачем зовнішньої реклами, чим порушено п.1 ст.16 Закону України «Про рекламу», та неподання інформації щодо вартості розповсюдженої реклами або виготовлення реклами, чим порушено п.6 ст.27 вказаного Закону.

На підставі протоколу засідання № 0417 від 07.12.2012 року та матеріалів справи за порушення законодавства про рекламу Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Волинській області прийнято рішення про накладання штрафу за порушення законодавства про рекламу № 0417 від 07.12.2012 року, яким на ПАТ «Креді Агріколь Банк» було накладено штраф у розмірі 1700 грн. за самовільне встановлення зовнішньої реклами без погодження з органами місцевого самоврядування. Підставою для прийняття спірного рішення зазначено порушення вимог п.1 ст.16, п.6 ст.27 Закону України «Про рекламу».

Відповідно до ст.1 Закону України «Про рекламу» реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару.

Зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.

Пунктом 1 ст.16 Закону України «По рекламу» передбачено, що розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Зовнішня реклама на територіях, будинках та спорудах розміщується за згодою їх власників або уповноважених ними органів (осіб).

Пунктом 6 ст.27 Закону України «Про рекламу» передбачено, що за неподання або подання завідомо недостовірної інформації щодо вартості розповсюдженої реклами та/або виготовлення реклами та/або вартості розповсюдження реклами спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальним органам, необхідної для здійснення ними передбачених цим Законом повноважень, на рекламодавців, виробників реклами та розповсюджувачів реклами накладається штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до п.7 ст.8 Закону України «Про рекламу» розміщення інформації про виробника товару та/або товар у місцях, де цей товар реалізується чи надається споживачеві, у тому числі на елементах обладнання та/або оформлення місць торгівлі, а також безпосередньо на самому товарі та/або його упаковці, не вважається рекламою.

Таким чином, з аналізу вказаних норм та обставин справи апляційний суд дійшов висновку, що інформація про курси обміну валют банку підпадає під дію п.7 ст.8 Закону України «Про рекламу».

Отже, Інспекція з питань захисту прав споживачів у Львівській області при винесенні рішення № 0417 від 07.12.2012 року про накладання штрафу за порушення законодавства про рекламу діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений законами України, в зв'язку з чим не підлягають задоволенню позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Львівській області про визнання протиправним та скасування вказаного рішення.

Отже , оскаржувана постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до ст. 202 КАС України є підставою для скасування та прийняття нової постанови.

Керуючись ст.ст. 195, п.п.1,2 ч.1 ст.197, п.3 ч.1 ст.198, п. 4 ст. 202, 205, 207, 254 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Інспекції з питань захисту прав споживачів у Львівській області задовольнити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2013 року у справі №2а-10708/12/1370 скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення про накладення штрафу відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя Я.С. Попко

Судді Р.Б. Хобор

Р.П. Сеник