ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.03.2015 року Справа № 904/8877/13

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач)

суддів: Пархоменко Н.В., Чередка А.Є.,

при секретарі судового засідання: Сусла Я.Б.,

за участю представників сторін:

від позивача-1: представник ОСОБА_1, довіреність № 4272 від 21.12.2012 року,

від позивача-2: ОСОБА_2, паспорт № НОМЕР_4 від 07.05.2003 року,

від позивача-3: ОСОБА_3, паспорт № НОМЕР_5 від 14.02.2000 року; представник ОСОБА_1, довіреність № 1742 від 28.08.2014 року,

від відповідачів:

від ПАТ "Дніпровець": представник Циганенко Ю.В., довіреність № б/н від 30.08.2014 року,

від ОСОБА_5: представник ОСОБА_1, довіреність № 1771 від 14.11.2014 року,

від ОСОБА_6: представник ОСОБА_1, довіреність № 1721 від 05.11.2014 року,

від ОСОБА_7: представник ОСОБА_1, довіреність № 1891 від 21.05.2012 року,

від ОСОБА_8: представник ОСОБА_1, довіреність № 1538 від 02.10.2014 року,

від ОСОБА_9: представник ОСОБА_1, довіреність № 1890 від 21.05.2012року,

від ОСОБА_10: представник ОСОБА_1, довіреність № 1767 від 14.11.2014 року,

від ОСОБА_11: представник ОСОБА_1, довіреність № 1463 від 17.09.2014 року,

від ОСОБА_12: представник ОСОБА_1, довіреність № 1719 від 05.11.2014 року,

від ОСОБА_13: представник ОСОБА_1, довіреність № 268 від 10.02.2015 року,

від ОСОБА_14: представник ОСОБА_1, довіреність № 269 від 10.02.2015 року,

від ОСОБА_15: представник ОСОБА_1, довіреність №1717 від 05.11.2014 року,

ОСОБА_16,

ОСОБА_17,

ОСОБА_18,

ОСОБА_19,

ОСОБА_9,

ОСОБА_8,

ОСОБА_20,

ОСОБА_21,

ОСОБА_22 (ОСОБА_23,

ОСОБА_24,

ОСОБА_25,

ОСОБА_26,

ОСОБА_27,

ОСОБА_28,

ОСОБА_29,

Представники інших учасників судового процесу у судове засідання не з'явились.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_30, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_18, ОСОБА_8, ОСОБА_29, ОСОБА_25, ОСОБА_31, ОСОБА_9, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_21, ОСОБА_19 на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.02.2014 року у справі № 904/8877/13

за позовом

позивача-1: ОСОБА_30, смт. Курилівка Петриківського району Дніпропетровської області

позивача-2: ОСОБА_2, м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області

позивача-3: ОСОБА_3, смт. Курилівка Петриківського району Дніпропетровської області

до відповідачів:

Публічного акціонерного товариства "ДНІПРОВЕЦЬ", смт. Курилівка Петриківського району Дніпропетровської області;

Колективного сільськогосподарського риболовецького підприємства "Придніпровець", смт. Курилівка Петриківського району Дніпропетровської області;

Публічного акціонерного товариства "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО", м. Дніпропетровськ;

Товариства з обмеженою відповідальністю промислово-торгівельне підприємство "Промтовари", смт. Курилівка Петриківського району Дніпропетровської області;

ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_16, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_32, ОСОБА_17, ОСОБА_5, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_54, ОСОБА_55, ОСОБА_56, ОСОБА_33, ОСОБА_57, ОСОБА_58, ОСОБА_59, ОСОБА_60, ОСОБА_61, ОСОБА_62, ОСОБА_63, ОСОБА_64, ОСОБА_65, ОСОБА_66, ОСОБА_67, ОСОБА_68, ОСОБА_69, ОСОБА_70, ОСОБА_18, ОСОБА_71, ОСОБА_72, ОСОБА_73, ОСОБА_74, ОСОБА_6, ОСОБА_75, ОСОБА_76, ОСОБА_77, ОСОБА_78, ОСОБА_79, ОСОБА_80, ОСОБА_81, ОСОБА_82, ОСОБА_83, ОСОБА_84, ОСОБА_85, ОСОБА_86, ОСОБА_87, ОСОБА_88, ОСОБА_89, ОСОБА_90, ОСОБА_91, ОСОБА_92, ОСОБА_93, ОСОБА_94, ОСОБА_95, ОСОБА_96, ОСОБА_97, ОСОБА_7, ОСОБА_98, ОСОБА_99, ОСОБА_100, ОСОБА_101, ОСОБА_102, ОСОБА_103, ОСОБА_104, ОСОБА_105, ОСОБА_106, ОСОБА_107, ОСОБА_108, ОСОБА_109, ОСОБА_110, ОСОБА_111, ОСОБА_112, ОСОБА_113, ОСОБА_114, ОСОБА_115, ОСОБА_116, ОСОБА_117, ОСОБА_118, ОСОБА_119, ОСОБА_120, ОСОБА_121, ОСОБА_122, ОСОБА_123, ОСОБА_124, ОСОБА_125, ОСОБА_126, ОСОБА_127, ОСОБА_128, ОСОБА_129, ОСОБА_130, ОСОБА_131, ОСОБА_132, ОСОБА_133, ОСОБА_134, ОСОБА_135, ОСОБА_136, ОСОБА_137, ОСОБА_138, ОСОБА_139, ОСОБА_140, ОСОБА_141, ОСОБА_142, ОСОБА_143, ОСОБА_144, ОСОБА_145, ОСОБА_146, ОСОБА_147, ОСОБА_148, ОСОБА_149, ОСОБА_150, ОСОБА_151, ОСОБА_152, ОСОБА_153, ОСОБА_154, ОСОБА_155, ОСОБА_156, ОСОБА_157, ОСОБА_158, ОСОБА_159, ОСОБА_160, ОСОБА_161, ОСОБА_162, ОСОБА_163, ОСОБА_164, ОСОБА_19, ОСОБА_165, ОСОБА_166, ОСОБА_167, ОСОБА_168, ОСОБА_169, ОСОБА_170, ОСОБА_171, ОСОБА_172, ОСОБА_173, ОСОБА_174, ОСОБА_175, ОСОБА_9, ОСОБА_176, ОСОБА_35, ОСОБА_177, ОСОБА_178, ОСОБА_179, ОСОБА_180, ОСОБА_181, ОСОБА_8, ОСОБА_182, ОСОБА_183, ОСОБА_184, ОСОБА_185, ОСОБА_186, ОСОБА_187, ОСОБА_188, ОСОБА_189, ОСОБА_190, ОСОБА_191, ОСОБА_192, ОСОБА_193, ОСОБА_194, ОСОБА_195, ОСОБА_196, ОСОБА_197, ОСОБА_198, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_199, ОСОБА_200, ОСОБА_201, ОСОБА_202, ОСОБА_203, ОСОБА_204, ОСОБА_205, ОСОБА_206, ОСОБА_207, ОСОБА_208, ОСОБА_209, ОСОБА_210, ОСОБА_24, ОСОБА_211, ОСОБА_212, ОСОБА_213, ОСОБА_214, ОСОБА_215, ОСОБА_216, ОСОБА_217, ОСОБА_218, ОСОБА_496, ОСОБА_220, ОСОБА_221, ОСОБА_222, ОСОБА_223, ОСОБА_224, ОСОБА_225, ОСОБА_226, ОСОБА_227, ОСОБА_228, ОСОБА_229, ОСОБА_230, ОСОБА_25, ОСОБА_231, ОСОБА_232, ОСОБА_233, ОСОБА_234, ОСОБА_235, ОСОБА_236, ОСОБА_237, ОСОБА_238, ОСОБА_239, ОСОБА_240, ОСОБА_241, ОСОБА_242, ОСОБА_243, ОСОБА_244, ОСОБА_245, ОСОБА_246, ОСОБА_247, ОСОБА_248, ОСОБА_249, ОСОБА_250, ОСОБА_251, ОСОБА_252, ОСОБА_253, ОСОБА_254, ОСОБА_255, ОСОБА_256, ОСОБА_257, ОСОБА_258, ОСОБА_259, ОСОБА_260, ОСОБА_261, ОСОБА_262, ОСОБА_31, ОСОБА_263, ОСОБА_264, ОСОБА_265, ОСОБА_266, ОСОБА_267 ОСОБА_268, ОСОБА_269, ОСОБА_270, ОСОБА_271, ОСОБА_272, ОСОБА_273, ОСОБА_274, ОСОБА_27, ОСОБА_275, ОСОБА_276, ОСОБА_277, ОСОБА_278, ОСОБА_279, ОСОБА_280, ОСОБА_26, ОСОБА_281, ОСОБА_282, ОСОБА_283, ОСОБА_284, ОСОБА_285, ОСОБА_286, ОСОБА_287, ОСОБА_288, ОСОБА_289, ОСОБА_290, ОСОБА_291, ОСОБА_292, ОСОБА_293, ОСОБА_294, ОСОБА_295, ОСОБА_296, ОСОБА_297, ОСОБА_298, ОСОБА_299, ОСОБА_300, ОСОБА_301, ОСОБА_302, ОСОБА_303, ОСОБА_304, ОСОБА_305, ОСОБА_306, ОСОБА_307, ОСОБА_308, ОСОБА_309, ОСОБА_310, ОСОБА_311, ОСОБА_312, ОСОБА_313, ОСОБА_314, ОСОБА_315, ОСОБА_315 ОСОБА_316, ОСОБА_317, ОСОБА_12, ОСОБА_11, ОСОБА_318, ОСОБА_319, ОСОБА_320, ОСОБА_321, ОСОБА_322, ОСОБА_323, ОСОБА_28, ОСОБА_324, ОСОБА_325, ОСОБА_326, ОСОБА_327, ОСОБА_328, ОСОБА_329, ОСОБА_330, ОСОБА_331, ОСОБА_332, ОСОБА_333, ОСОБА_334, ОСОБА_335, ОСОБА_336, ОСОБА_337, ОСОБА_338, ОСОБА_339, ОСОБА_340, ОСОБА_341, ОСОБА_342, ОСОБА_343, ОСОБА_10, ОСОБА_344, ОСОБА_345, ОСОБА_346, ОСОБА_347, ОСОБА_348, ОСОБА_349, ОСОБА_350, ОСОБА_351, ОСОБА_352, ОСОБА_353, ОСОБА_354, ОСОБА_355, ОСОБА_356, ОСОБА_357, ОСОБА_358, ОСОБА_13, ОСОБА_359, ОСОБА_360, ОСОБА_361, ОСОБА_362, ОСОБА_363, ОСОБА_364, ОСОБА_365, ОСОБА_366, ОСОБА_34, ОСОБА_367, ОСОБА_368, ОСОБА_369, ОСОБА_370, ОСОБА_371, ОСОБА_372, ОСОБА_373, ОСОБА_374, ОСОБА_375, ОСОБА_376, ОСОБА_377, ОСОБА_378, ОСОБА_379, ОСОБА_380, ОСОБА_381, ОСОБА_382, ОСОБА_383, ОСОБА_384, ОСОБА_385, ОСОБА_386, ОСОБА_387, ОСОБА_388, ОСОБА_389, ОСОБА_390, ОСОБА_391, ОСОБА_391, ОСОБА_392, ОСОБА_393, ОСОБА_394, ОСОБА_395, ОСОБА_15, ОСОБА_396, ОСОБА_397, ОСОБА_398, ОСОБА_399, ОСОБА_400, ОСОБА_401, ОСОБА_402, ОСОБА_403, ОСОБА_404, ОСОБА_405, ОСОБА_29, ОСОБА_406, ОСОБА_406 ОСОБА_407, ОСОБА_408, ОСОБА_409, ОСОБА_410, ОСОБА_411, ОСОБА_412, ОСОБА_413, ОСОБА_414, ОСОБА_415, ОСОБА_416, ОСОБА_417, ОСОБА_418, ОСОБА_419, ОСОБА_420, ОСОБА_421, ОСОБА_422, ОСОБА_423, ОСОБА_424, ОСОБА_425, ОСОБА_426, ОСОБА_427, ОСОБА_428, ОСОБА_429, ОСОБА_430, ОСОБА_431, ОСОБА_432, ОСОБА_433, ОСОБА_434, ОСОБА_435, ОСОБА_436, ОСОБА_437, ОСОБА_438, ОСОБА_439, ОСОБА_440, ОСОБА_441, ОСОБА_442, ОСОБА_443, ОСОБА_444, ОСОБА_445, ОСОБА_446, ОСОБА_447, ОСОБА_448, ОСОБА_449, ОСОБА_450, ОСОБА_451, ОСОБА_452, ОСОБА_453, ОСОБА_454, ОСОБА_455, ОСОБА_456, ОСОБА_457 ОСОБА_458, ОСОБА_457, ОСОБА_459, ОСОБА_460, ОСОБА_461, ОСОБА_462, ОСОБА_463, ОСОБА_464, ОСОБА_465, ОСОБА_466, ОСОБА_467, ОСОБА_468, ОСОБА_469, ОСОБА_470, ОСОБА_471, ОСОБА_472, ОСОБА_473, ОСОБА_474, ОСОБА_475, ОСОБА_476, ОСОБА_477, ОСОБА_478, ОСОБА_479, ОСОБА_480, ОСОБА_481,

за участю прокурора Дніпропетровської області, м. Дніпропетровськ

про визнання частково недійсними установчого договору та статуту

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА _30, ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулись до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Дніпровець" про:

визнання частково недійсним Установчого договору Сільськогосподарського риболовецького закритого акціонерного товариства "Дніпровець" від 23.12.1999 року в частині внесення фізичними особами у кількості 477 осіб в статутний фонд Сільськогосподарського риболовецького закритого акціонерного товариства "Дніпровець" права приватної власності позивачів на земельні ділянки;

визнання частково недійсним Статуту Сільськогосподарського риболовецького закритого акціонерного товариства "Дніпровець" в частині передання фізичними особами у кількості 477 осіб права приватної власності позивачів на земельні ділянки.

За вказаним позовом ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 18.11.2013 року порушено провадження у справі № 904/8877/13.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 03.12.2013 року до участі у даній справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачів залучено Колективне сільськогосподарське риболовецьке підприємство "Придніпровець".

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 10.01.2014 року до участі у справі у якості відповідачів залучено фізичних осіб, які є сторонами оспорюваного Установчого договору, Колективне сільськогосподарське риболовецьке підприємство "Придніпровець", Публічне акціонерне товариство "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО", Товариство з обмеженою відповідальністю промислово-торгівельне підприємство "Промтовари".

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 13.02.2014 року у справі № 904/8877/13 (суддя Соловйова А.Є.) в позові відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд виходив з тих обставин, що позивачами ні в позовній заяві, ні у судовому засіданні при розгляді справи не зазначено та не надано пояснень, яким саме нормам законодавства, вимогам закону не відповідає Установчий договір для визнання його недійсним відповідно до ст. 48 Цивільного кодексу УРСР; з предмету та підстав поданого позивачами позову вбачається, що позивачі звернулися за захистом прав та інтересів інших, окрім безпосередньо позивачів, акціонерів (учасників) Сільськогосподарського риболовецького закритого акціонерного товариства "Дніпровець", тоді як акціонери (учасники) господарського товариства не вправі звертатися до суду за захистом прав та інтересів інших акціонерів (учасників) товариства та самого товариства поза відносинами представництва, а також обґрунтовувати свої вимоги порушенням прав інших акціонерів (учасників) товариства; позивачами не зазначено в позовній заяві та не доведено, що установчі документи товариства на час розгляду справи не відповідають вимогам законодавства, не зазначено, які саме порушення були допущені при прийнятті та затвердженні установчих документів, яким нормам чинного законодавства не відповідає Статут товариства; відповідно до Указу Президента України "Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва" власники земельних ділянок можуть добровільно створювати на базі належних їм земельних ділянок спільні сільськогосподарські підприємства, асоціації, спілки, акціонерні товариства, інші кооперативні підприємства і організації, передавати ці ділянки у спадщину, дарувати, обмінювати, здавати під заставу, надавати в оренду і продавати громадянам України без зміни цільового призначення земельних ділянок, а згідно з приписами Закону України "Про господарські товариства" в редакції на дату укладення Установчого договору вкладами учасників та засновників товариства можуть бути, зокрема, права користування землею, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, в тому числі в іноземній валюті; позивачі просять суд визнати частково недійсним Установчий договір товариства від 23.12.1999 року, долучивши його копію до позовної заяви, однак реєстрація товариства була здійснена на підставі Установчого договору про створення і діяльність Сільськогосподарського риболовецького закритого акціонерного товариства "Дніпровець" від 17.12.1999 року.

Зважаючи на заперечення Сільськогосподарського риболовецького закритого акціонерного товариства "Дніпровець" проти позову спливом позовної давності, місцевий господарський суд зазначив, що не досліджує відповідне питання у зв'язку з відсутністю підстав для задоволення позову за обставинами справи.

Місцевий господарський суд відхилив клопотання позивача-1 про призначення судової почеркознавчої експертизи, яким позивач-1 запропонував на розгляд експерта поставити питання: чи виконано підпис від імені ОСОБА_30 в графі - 208, ОСОБА_2 в графі - 41, ОСОБА_3 в графі - 305 в Додатку № 1 до Установчого договору про створення і діяльність Сільськогосподарського риболовецького закритого акціонерного товариства "Дніпровець" від 17.12.1999 року наведеними особами, від імені яких вони виконані, чи підписи виконані іншими(шою) особами(ою), з тих підстав, що предметом позову є, зокрема, визнання частково недійсним Установчого договору Сільськогосподарського риболовецького закритого акціонерного товариства "Дніпровець" від 23.12.1999 року, проте судову експертизу представник позивача-1 просить призначити щодо справжності підписів ОСОБА_30, ОСОБА_2, ОСОБА_3 в додатку № 1 до Установчого договору від 17.12.1999 року, який не є предметом спору у даній судовій справі, а також у зв'язку з тим, що позивачами не наданий визначений ухвалою суду від 28.01.2014 року обсяг необхідних та достатніх для експертного дослідження матеріалів.

Не погодившись з прийнятим судом у даній справі рішенням, ОСОБА_30, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_18, ОСОБА_8, ОСОБА_29, ОСОБА_25, ОСОБА_31, ОСОБА_9, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_21, ОСОБА_19 подали апеляційну скаргу.

Посилаючись на порушення місцевим господарським судом при прийнятті рішення у справі норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, неповну та невірну оцінку доводів позивачів, матеріалів справи, що призвело до прийняття незаконного рішення, особи, що подали апеляційну скаргу, просять скасувати це рішення суду та прийняти нове рішення, яким визнати частково недійсним з моменту укладення Установчий договір про створення та діяльність Сільськогосподарського риболовецького закритого акціонерного товариства "Дніпровець" від 17 та (або) 23 грудня 1999 року в частині внесення фізичними особами у кількості 477 осіб в статутний фонд Сільськогосподарського риболовецького закритого акціонерного товариства "Дніпровець" права приватної власності позивачів на земельні ділянки, визнати частково недійсним Статут Сільськогосподарського риболовецького закритого акціонерного товариства "Дніпровець" права приватної власності позивачів на земельні ділянки.

В обґрунтування апеляційної скарги позивачі та окремі відповідачі - фізичні особи, що подали апеляційну скаргу, зазначають, що місцевий господарський суд в оскаржуваному рішенні помилково вказав про посилання позивачів на те, що факти внесення ними свого права власності на земельні ділянки до статутного фонду Сільськогосподарського риболовецького закритого акціонерного товариства "Дніпровець" та особистого підпису у додатку до установчого договору є такими, що відповідають дійсності. За доводами апелянтів, таке твердження місцевого господарського суду є невірним, оскільки позивачі звернулись з позовом у даній справі про визнання частково недійсним установчого договору та статуту щодо земельних ділянок позивачів, які нібито внесені до статутного капіталу та ввійшли в установчий договір товариства, пославшись, що відносно їх вчинено злочин і оспорювані правочини вони не підписували. Окремі апелянти, які є відповідачами по справі: ОСОБА_18, ОСОБА_8, ОСОБА_29, ОСОБА_25, ОСОБА_31, ОСОБА_9, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_21, ОСОБА_19, стверджують, що будучи присутніми у судовому засіданні місцевого господарського суду 13.02.2014 року, вони визнали позовні вимоги та пояснили, що лише під час провадження по даній справі їм стало відомо про залучення їх до створення Сільськогосподарського риболовецького закритого акціонерного товариства "Дніпровець" через нібито передачу до статутного фонду товариства належної особисто кожному земельної ділянки згідно державних актів на землю; як позивачі, так і відповідачі, що були присутні у судовому засіданні, вказали, що додаток № 1 до установчого договору про створення та діяльність Сільськогосподарського риболовецького закритого акціонерного товариства "Дніпровець" не підписували, згоди на передачу належної особисто кожному землі не надавали. Разом з тим, на думку апелянтів, місцевий господарський суд при прийнятті оскаржуваного рішення безпідставно наведеного не врахував, дійшов невірного розуміння вимог позивачів та, тим самим, неповно встановив всі обставини щодо укладення нікчемних правочинів про створення та діяльність товариства - в результаті скоєння злочину.

Також, апелянти вважають, що місцевим господарським судом неправомірно відмовлено в призначенні судової почеркознавчої експертизи по справі з посиланням на те, що предметом позовної вимоги є, зокрема, визнання частково недійсним установчого договору Сільськогосподарського риболовецького закритого акціонерного товариства "Дніпровець" від 23.12.1999 року, проте судову експертизу представник позивача-1 просить призначити щодо справжності підписів ОСОБА_30, ОСОБА_2, ОСОБА_3 в додатку № 1 до установчого договору від 17.12.1999 року, який не є предметом спору у даній судовій справі. Щодо наведеного, на думку апелянтів, суд першої інстанції невірно оцінив матеріали справи в їх сукупності, у зв'язку з чим виніс незаконне рішення та порушив процесуальні права позивачів. Так, апелянти зазначають, що станом на вересень 2013 року у позивачів була в наявності копія лише установчого договору про створення та діяльність Сільськогосподарського риболовецького закритого акціонерного товариства "Дніпровець" від 23.12.1999 року; про існування оригіналу установчого договору про створення та діяльність вказаного товариства від 17.12.1999 року їм стало відомо лише 13.01.2014 року після ознайомлення зі справою господарського суду Дніпропетровської області № К39/140-10, в матеріалах якої містився оригінал установчого договору від 17.12.1999 року з оригіналом додатку № 1 (список засновників - фізичних осіб), який насправді ними не підписувався, що були надані до справи Петриківською районною державною адміністрацією у складі документів реєстраційної справи Сільськогосподарського риболовецького закритого акціонерного товариства "Дніпровець". При цьому на вимогу позивачів у судовому засіданні місцевого господарського суду 10.01.2014 року оригінал установчого договору від 23.12.1999 року Публічним акціонерним товариством "Дніпровець" наданий не був. Апелянти зауважують, що відповідно до методики проведення судових експертиз для проведення почеркознавчих досліджень рукописних записів та підписів надаються оригінали документів; за відсутності оригіналу установчого договору від 23.12.1999 року, місцевий господарський суд, встановивши, що реєстрація Сільськогосподарського риболовецького закритого акціонерного товариства "Дніпровець" була здійснена на підставі установчого договору від 17.12.1999 року, не мав підстав відмовляти позивачам в призначенні судової почеркознавчої експертизи у зв'язку з тим, що установчий договір від 17.12.1999 року не є предметом спору. Позивачі зазначають, що додаток № 1 до Установчого договору від 17.12.1999 року вони не підписували, земельні ділянки за цим договором до статутного фонду товариства не вносили, відповідні підписи в додатку № 1 до Установчого договору є підробленими, відтак вважають, що в цій частині установчий договір від 17.12.1999 року має бути визнаний судом недійсним.

На думку апелянтів, місцевий господарський суд неправомірно не дослідив та не надав правової оцінки постанові Петриківського районного суду Дніпропетровської області про припинення кримінальної справи відносно ОСОБА_200 у зв'язку з його смертю, у якій зазначено, що ОСОБА_200, зловживаючи своїм службовим становищем, у січні 2000 року без згоди землеволодільців КСП зареєстрував установчий договір Закритого акціонерного товариства "Дніпровець", згідно якого 472 власника земельних наділів передали в статутний фонд товариства 2 409 га землі, що завдало відповідних збитків. За доводами апелянтів, зазначена постанова Петриківського районного суду Дніпропетровської області є доказом злочинності створення Сільськогосподарського риболовецького закритого акціонерного товариства "Дніпровець", нікчемності установчого договору про створення та діяльність цього товариства як від 17.12.1999 року, так і від 23.12.1999 року, оскільки перелічені в них засновники свої підписи не ставили, згоди на передачу землі товариству не надавали. На думку апелянтів, з постанови Петриківського районного суду Дніпропетровської області про припинення кримінальної справи відносно ОСОБА_200 слідує, що при створенні Сільськогосподарського риболовецького закритого акціонерного товариства "Дніпровець" було вчинено злочин по відношенню до майна 477 фізичних осіб, у тому числі позивачів по справі, а тому оскаржуване рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню з прийняттям нового про встановлення нікчемності установчого договору від 17.12.1999 року та статуту Сільськогосподарського риболовецького закритого акціонерного товариства "Дніпровець" в частині внесення фізичними особами (позивачами, іншими померлими на момент підписання особами, відповідачами, що визнали позов) власної землі в статутний фонд товариства.

За доводами апелянтів, місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення не було також враховано лист прокуратури Дніпропетровської області від 07.07.2003 року № 0711-1113-03, в якому зазначено, що прокуратурою проводилась перевірка додержання вимог земельного законодавства Сільськогосподарським риболовецьким закритим акціонерним товариством "Дніпровець"; перевіркою встановлено, що посадові особи Колективного сільськогосподарського риболовецького підприємства "Придніпровець", одержавши в Інституті землеустрою УААНП, яким у 1999 році розроблено технічну документацію по передачі у приватну власність пайових земельних ділянок членам Колективного сільськогосподарського риболовецького підприємства "Придніпровець" та виготовлено Державні акти на право приватної власності на землю на загальну площу 2 409 га, в порушення вимог Указу Президента "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" не видали їх власникам, а з метою передачі земельних ділянок громадян до статутного фонду Сільськогосподарського риболовецького закритого акціонерного товариства "Дніпровець" у січні 2000 року, без згоди всіх власників, подали в Петриківську райдержадміністрацію заяву про реєстрацію Сільськогосподарського риболовецького закритого акціонерного товариства "Дніпровець", статут товариства та установчий договір з додатками №№ 1-5, згідно з якими власники земельних ділянок передали до статутного фонду зазначеного товариства 2 409 га землі вартістю 2 470 100 грн. Отже, як вважають апелянти, місцевий господарський суд протиправно залишив поза увагою виявлені перевіркою прокуратури та належним чином підтверджені обставини того, що більшість власників земельних ділянок не були присутні на установчих зборах, згоди на передачу землі не надавали, їх підписи в додатку до установчого договору є підробленими.

Окрім того, апелянти вважають, що місцевий господарський суд помилково не взяв до уваги і ті обставини, що станом на дату підписання установчого договору ОСОБА_2 перебувала на стаціонарному лікуванні в лікарні, що ця обставина об'єктивно перешкоджала вчиненню позивачем-2 підпису на додатку № 1 до установчого договору від 17 та від 23 грудня 1999 року.

Апелянти посилаються на право місцевого господарського суду, передбачене пунктом першим частини першої статті 83 ГПК України, встановивши, що зміст договору, пов'язаного з предметом спору, суперечить законодавству, чинному на момент укладення договору, за власною ініціативою визнати цей договір недійсним повністю або у певній частині із застосуванням за необхідності наслідків визнання недійсним нікчемного правочину. Однак, як вважають апелянти, місцевий господарський суд не дослідив зміст договору, пов'язаного з предметом спору, який суперечить законодавству, чинному на момент його укладення, протиправно не визнав договір від 17.12.1999 року недійсним повністю або у певній частині із застосуванням за необхідності наслідків визнання недійсним нікчемного правочину, протиправно пов'язав спірні правовідносини з корпоративними правовідносинами. За доводами апелянтів, позивачі, відповідачі (фізичні особи), які визнали позов, звернулись до господарського суду за захистом свого порушеного права власності на землю, а не за захистом корпоративних прав в Сільськогосподарському риболовецькому закритому акціонерному товаристві "Дніпровець", як про це зазначив місцевий господарський суд. При цьому особисто кожен з позивачів, відповідачі (фізичні особи) підтвердили у судовому засіданні, що не засновували та не вступали в Сільськогосподарське риболовецьке закрите акціонерне товариство "Дніпровець", землею на користь цієї юридичної особи не розпоряджались. Відповідно, апелянти вважають, що суд апеляційної інстанції, керуючись правами суду першої інстанції, вправі встановити, що установчий договір про створення та діяльність Сільськогосподарського риболовецького закритого акціонерного товариства "Дніпровець" від 17.12.1999 року суперечить законодавству, чинному на момент укладення договору: ст. 28 ЦК УРСР, зважаючи на висновок Петриківського районного суду про вчинений злочин по відношенню до майна 477 осіб; ст.ст. 44, 48, 49 ЦК УРСР. При цьому апелянти зазначають, що установчий договір від 17.12.1999 року є договором, що підпадає під ознаки статті 49 ЦК УРСР, а також, з посиланням на ст. 60 ЦК УРСР, зазначають про те, що недійсні частини угоди не тягнуть за собою недійсності інших її частин, оскільки можна припустити, що угода була б укладена і без включення недійсної її частини. Однак, за доводами апелянтів, місцевий господарський суд помилково не застосував відповідні норми чинного законодавства до договору.

Окрім того, згідно доводів апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції може встановити, що договір про створення та діяльність Сільськогосподарського риболовецького закритого акціонерного товариства "Дніпровець" ні позивачі, ні відповідачі не підписували.

Публічне акціонерне товариство "Дніпровець" відповідно до наданого відзиву на апеляційну скаргу (а.с. 1, т. 23) проти її задоволення заперечує, вважає, що місцевим господарським судом всебічно та повно досліджено всі обставини справи, оскаржуване рішення місцевого господарського суду у даній справі просить залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

На думку Публічного акціонерного товариства "Дніпровець", особами, які подали апеляційну скаргу, свідомо перекручене поняття "установчого договору", яке підміняється оцінкою поняття "господарського договору". Товариство посилається і на ті обставини, що 04.10.2010 року господарським судом Дніпропетровської області за участю позивачів у даній справі було розглянуто аналогічну справу № К39/140-10 з тих же підстав та з тим же предметом судового спору. Рішення у зазначеній судовій справі набрало законної сили. Товариство просить врахувати, що оспорюваний установчий договір Сільськогосподарського риболовецького закритого акціонерного товариства "Дніпровець" законом не віднесено до установчих документів акціонерного товариства; цей договір було укладено між 477 фізичними особами та 3 юридичними особами, а поданий позивачами позов прямо зачіпає охоронювані законом інтереси усіх засновників товариства. Товариство не погоджується з доводами апелянтів про те, що відмовою в призначенні почеркознавчої експертизи місцевим господарським судом порушено процесуальні права позивача; щодо наведеного вважає, що судом першої інстанції вимушено не призначено судову експертизу через відсутність об'єктів експертизи та необхідного обсягу достатніх для експертного дослідження матеріалів. Також, Публічне акціонерне товариство "Дніпровець" не погоджується з твердженням апелянтів про те, що місцевим господарським судом неправомірно не надано правової оцінки постанові Петриківського районного суду Дніпропетровської області про закриття кримінальної справи відносно ОСОБА_200 у зв'язку з його смертю, та зазначає, що вказана кримінальна справа була закрита на стадії досудового слідства, що і зумовило відповідні обставини.

Публічне акціонерне товариство "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО" відповідно до наданого відзиву на апеляційну скаргу (а.с. 2-6, т. 23) вважає, що місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення не було допущено порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права, підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачає. За доводами зазначеного товариства, ним, яке станом на 23.12.1999 року мало найменування Відкрите акціонерне товариство "Дніпроенерго", Товариством з обмеженою відповідальністю "Промтовари", Колективним сільськогосподарським риболовецьким підприємством "Придніпровець" та фізичними особами укладено установчий договір про створення і діяльність Сільськогосподарського риболовецького закритого акціонерного товариства "Дніпровець"; за умовами цього договору Відкрите акціонерне товариство "Дніпроенерго" в рахунок своїх акцій зобов'язалось внести до статутного фонду Сільськогосподарського риболовецького закритого акціонерного товариства "Дніпровець" майно та нематеріальні активи у сумі 6 891 520 грн. у вигляді прямої інвестиції в обмін на корпоративні права; зазначені умови установчого договору Відкрите акціонерне товариство "Дніпроенерго" виконало шляхом передачі за відповідним актом до статутного фонду новоствореного закритого акціонерного товариства у якості внеску майна та нематеріальних активів на оговорену установчим договором суму; на підтвердження здійснення обміну прямої інвестиції на корпоративні права Відкрите акціонерне товариство "Дніпроенерго" отримало сертифікат іменних акцій, набуло право власності на іменні акції Сільськогосподарського риболовецького закритого акціонерного товариства "Дніпровець" у кількості 6 951 520 штук загальною номінальною вартістю 6 951 520 грн. Згідно пояснень Публічного акціонерного товариства "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО" на сьогоднішній день воно вже не є власником акцій Сільськогосподарського риболовецького закритого акціонерного товариства "Дніпровець" у зв'язку з їх відчуженням на аукціоні Товариству з обмеженою відповідальністю "ТЕКС" (переможець аукціону), подальшим укладенням з зазначеною особою договору купівлі-продажу цінних паперів та внесенням відповідних змін до реєстру власників іменних цінних паперів. На думку Публічного акціонерного товариства "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО", є дуже сумнівним, що позивачі протягом 15 років не знали ким і яким чином використовуються їх земельні ділянки, враховуючи те, що земельні ділянки виділялись членам Колективного сільськогосподарського риболовецького підприємства "Придніпровець", а 23.06.2003 року (як зазначають позивачі у позовній заяві) було порушено кримінальну справу відносно голови правління КСРП "Придніпровець" ОСОБА_200 ПАТ "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО" вважає, що така подія не могла залишитись поза увагою членів КСРП "Придніпровець"; при розслідуванні кримінальної справи мали проводитись слідчі дії щодо встановлення обставин справи та потерпілих (членів КСРП "Придніпровець"). Також, ПАТ "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО" зазначає про те, що йому, як колишньому акціонеру Сільськогосподарського риболовецького закритого акціонерного товариства "Дніпровець", відомо про проведення у 2000 та 2003 роках загальних зборів акціонерів цього товариства і про це персонально повідомлялись всі без виключення акціонери, внесені на момент вчинення повідомлення про проведення загальних зборів до реєстру акціонерів. З огляду на зазначене, ПАТ "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО" вважає, що якщо позивачі були включені до реєстру акціонерів, то вони були повідомлені про загальні збори акціонерів, відповідно, ще у 2000 році дізнались про те, що є акціонерами Сільськогосподарського риболовецького закритого акціонерного товариства "Дніпровець". На думку ПАТ "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО", не відповідають дійсності зазначені в апеляційній скарзі твердження окремих апелянтів (відповідачів), що про залучення їх до утворення Сільськогосподарського риболовецького закритого акціонерного товариства "Дніпровець" вони дізнались лише під час судового провадження по даній справі, оскільки у 2010 році господарським судом Дніпропетровської області розглядалась справа № К39/140-10 з аналогічних підстав за позовом деяких з них (ОСОБА_32, ОСОБА_483), окрім того, ОСОБА_8 ще у 2002 році зверталась до Петриківського районного суду з позовом про визнання недійсним установчого договору. За таких обставин ПАТ "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО" вважає, що позивачами пропущено строк позовної давності для звернення до суду за захистом порушеного права. Також, за доводами ПАТ "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО", виходячи зі змісту прохальної частини позовної заяви, позивачі звернулись до господарського суду за захистом прав та інтересів інших акціонерів (477 осіб) та свої вимоги обґрунтовують порушенням прав інших акціонерів, тоді як таким правом поза межами представництва позивачі не наділені. ПАТ "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО" погоджується з правовою позицію місцевого господарського суду, що законодавство, чинне на час створення Сільськогосподарського риболовецького закритого акціонерного товариства "Дніпровець", не містило заборони щодо внесення до статутного фонду господарського товариства права приватної власності на земельну ділянку.

Публічне акціонерне товариство "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО" просить розглядати справу без його участі.

Матеріали справи містять письмові пояснення окремих відповідачів - фізичних осіб (а.с. 45-69, т. 24), які за змістом є ідентичні та відповідно до яких наведені особи пояснюють, що ним на праві приватної власності належить земельна ділянка, що належним чином підтверджується оригіналом Державного акта на право приватної власності на землю, що на жодних зборах, на яких вирішувалось питання про створення Сільськогосподарського риболовецького закритого акціонерного товариства "Дніпровець", вони не були присутні, жодних документів особисто не підписували і своє право приватної власності не відчужували та не передавали, у тому числі, на користь означеного товариства, підпис за № ____ в додатку № 1 до установчого договору про створення та діяльність Сільськогосподарського риболовецького закритого акціонерного товариства "Дніпровець" особисто мною _____, не ставився. Вказані вище фізичні особи у своїх письмових поясненнях також зазначають, що апеляційну скаргу позивачів на рішення місцевого господарського суду у даній справі вони підтримують в повному обсязі та просять її задовольнити.

Також, матеріали справи містять письму заяву відповідача у справі ОСОБА_484 (а.с. 103, т. 24), яка повідомляє про неможливість з'явитися до суду у зв'язку з тим, що більше року проживає та працює в Росії, пояснює, що вимоги позивачів підтримує, що не є акціонером Публічного акціонерного товариства "Дніпровець", не є та не була акціонером та засновником Закритого акціонерного товариства "Дніпровець", не приймала участі у заснуванні цього товариства і свій земельний пай у розмірі 4, 2071 га не вносила в якості внеску до статутного фонду вказаного товариства, Державний акт на право приватної власності на землю знаходиться у неї і Закритому акціонерному товариству "Дніпровець" вона його не передавала. ОСОБА_484 зазначає, що ознайомившись з установчим договором Закритого акціонерного товариства "Дніпровець" та додатком № 1 до договору, вона виявила, що включена до переліку учасників-засновників, який містить нібито і її підпис, однак стверджує, що цей підпис, вчинений від її імені, є підробленим.

У судових засіданнях апеляційного господарського суду 24.02.2015 року та 17.03.2015 року окремі відповідачі - фізичні особи надали пояснення про те, що належні їм на праві приватної власності земельні ділянки до статутного фонду Закритого акціонерного товариства "Дніпровець" вони не передавали і ці земельні ділянки перебувають у їх володінні та користуванні.

12.05.2014 року від заступника прокурора Дніпропетровської області до апеляційного господарського суду надійшло повідомлення про вступ прокурора у справу (а.с. 41, т. 24).

У судовому засіданні апеляційного господарського суду 24.02.2015 року прокурор пояснив, що заявлені позовні вимоги підтримує повністю.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.03.2014 року, винесеною колегією суддів у складі: головуючого судді Павловського П.П. (доповідач), суддів - Науменка І.М., Кузнецова В.О., апеляційна скарга у справі прийнята до розгляду.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.05.2014 року призначено судову почеркознавчу експертизу, провадження у справі зупинено.

Розпорядженням керівника апарату апеляційного господарського суду від 10.10.2014 року призначено повторний автоматичний розподіл даної справи у зв'язку з неможливістю здійснення своїх повноважень суддею-доповідачем ОСОБА_485

Автоматичною системою документообігу для розгляду справи визначено суддю-доповідача ОСОБА_486

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.10.2014 року (а.с. 170-171, т. 24) апеляційна скарга у даній справі прийнята до провадження апеляційним господарським судом у складі колегії суддів: головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач), суддів - Пархоменко Н.В., Чередка А.Є.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.02.2015 року (а.с. 122-124, т. 27) провадження у даній справі поновлено, розгляд апеляційної скарги призначено у судове засідання на 24.02.2015 року.

Апеляційний господарський суд відкладав розгляд апеляційної скарги у справі з 24.02.2015 року на 17.03.2015 року.

Про дату, час та місце проведення судових засідань апеляційного господарського суду всі учасники судового провадження повідомлені належним чином.

У судовому засіданні 24.02.2015 року оглянуті матеріали справи господарського суду Дніпропетровської області № К39/140-10.

У судовому засіданні 17.03.2015 року задоволено клопотання головного оператора ТРК "Міська інформаційна служба" ОСОБА_487 та кореспондента газети "Событие" ОСОБА_488, яке надійшло до початку судового засідання, та надано дозвіл на здійснення фото- та відеозйомки в залі судового засідання під час розгляду справи.

Фіксування судового процесу з розгляду апеляційної скарги у справі здійснювалось з допомогою звукозаписувального технічного засобу, а саме: програмно-апаратного комплексу "Діловодство суду".

Дослідивши матеріали справи, заслухавши особисті пояснення позивача-2, позивача-3, відповідачів, представників позивача-1, позивача-3, відповідачів, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню в силу наступного.

Як вбачається з матеріалів справи (а.с. 9-23, т. 31; а.с. 168-175, т. 6), ОСОБА_30, ОСОБА_2, ОСОБА_3 були членами Колективного сільськогосподарського риболовецького підприємства "Придніпровець".

Відповідно до рішення Петриківської районної Ради народних депутатів Петриківського району Дніпропетровської області від 09.06.1998 року № 11-2/XXIII Колективному сільськогосподарському риболовецькому підприємству "Придніпровець" видано Державний акт на право колективної власності на землю про передачу вказаному власнику у колективну власність 3 794, 7 га землі, в межах згідно з планом, для сільськогосподарського виробництва (а.с. 166-168, т. 6). Державний акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право колективної власності за № 7. Додатком № 1 до цього Державного акту є список громадян - членів колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу або товариства (а.с. 168-175, т. 6). Під порядковими номерами 203, 208, 221 у цьому списку значаться відповідно ОСОБА_2, ОСОБА_30, ОСОБА_3.

Рішеннями Курилівської селищної ради Петриківського району Дніпропетровської області від 25.03.1999 року № 14-3/XXIII (а.с. 28, т. 1), Миколаївської селищної ради Петриківського району Дніпропетровської області від 25.03.1999 року № 5-5/ XXIII (а.с. 29, т. 1), Єлизаветівської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області від 25.03.1999 року № 34-4/ XXIII (а.с. 30, т.1) затверджено схеми розподілу земель колективної власності Колективного сільськогосподарського риболовецького підприємства "Придніпровець" по зазначеним селищним та сільській раді; вирішено надати членам Колективного сільськогосподарського риболовецького підприємства "Придніпровець" у приватну власність земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель цього підприємства; зобов'язано громадян, членів Колективного сільськогосподарського риболовецького підприємства "Придніпровець", укласти угоду з державною землевпорядною організацією на виготовлення документів, які посвідчують їх право; зобов'язано громадян при отриманні державних актів повернути до районної ради сертифікати на земельну частку/пай та в місячний термін зареєструватися в районній раді.

При прийнятті наведених рішень селищні та сільська ради керувались Указом Президента України від 08.08.1995 року № 720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям".

На підставі зазначених вище рішень у травні 1999 року на ім'я ОСОБА_30, ОСОБА_2, ОСОБА_3 видані Державні акти на право приватної власності на землю (а.с. 24-27, т. 1) про передачу у приватну власність цим особам вказаних в актах земельних ділянок, в межах згідно з планом, для товарного сільськогосподарського виробництва. За змістом Державних актів кожен з них зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю з зазначенням номеру реєстрації. Кожен із зазначених Державних актів підписано головою відповідної селищної, сільської ради, на території якої розташована земельна ділянка, що передається у приватну власність за цим актом.

Матеріали справи містять копії протоколів загальних зборів, зборів працівників структурних формувань Колективного сільськогосподарського риболовецького підприємства "Придніпровець" (риболовецької ділянки Паньківка; бригади № 2, МТФ №1 та № 2; бухгалтерії, СТО, рибцеху, маслобійного цеху; риболовецької ділянки Д-Кам'янка; риболовецької ділянки В-Дніпровськ; риболовецької ділянки Романково) від 26.07.1999 року - 28.07.1999 року (а.с. 31-37, т. 1) про обрання уповноважених від цих структурних формувань на збори уповноважених Колективного сільськогосподарського риболовецького підприємства "Придніпровець".

30.07.1999 року відповідно до протоколу № 3 (а.с. 38-40, т. 1; а.с. 47-49, т. 2) відбулись загальні збори уповноважених від трудових колективів Колективного сільськогосподарського риболовецького підприємства "Придніпровець", на яких були присутні 23 уповноважених із 27 обраних.

Одним із питань порядку денного цих зборів є питання про створення акціонерного товариства "Дніпровець".

При розгляді даного питання порядку денного заслухана інформація про те, що представників трудових колективів повідомлено про проведення роботи по створенню акціонерного товариства "Дніпровець"; на першому етапі проведена трьохстороння угода по погашенню банківського кредиту; проведені остаточні перемови по формі господарського товариства, що утворюється, розміру статутного фонду, вкладу кожної із сторін; засновниками акціонерного товариства "Дніпровець" будуть виступати: ВАТ "Дніпроенерго" з вкладом майна приблизно на суму 6 млн. грн.; КСРП "Придніпровець" з майновим вкладом 800 тис. грн.; ТОВ "Промтовари" з вкладом 800 тис. грн.; члени КСРП "Придніпровець" з вкладом у вигляді земельних ділянок загальною вартістю 2,5 млн. грн. (оцінка однієї ділянки близько 5 400 грн.).

З наведеного питання порядку денного загальними зборами уповноважених від трудових колективів постановлено: 1) схвалити запропоновану схему створення акціонерного товариства "Дніпровець"; 2) доручити голові КСРП "Придніпровець" ОСОБА_200 підписати від імені КСРП "Придніпровець" установчий договір і передати майно, що залишилось, та яке належить підприємству, на суму від 800 тис. грн. до 1,1 млн. грн.; 3) у зв'язку з подальшою ліквідацією КСРП "Придніпровець" вартість акцій, які будуть належати підприємству, направити на погашення боргу по заробітній платі членам КСРП та заборгованості по бюджету.

Матеріали справи містять два примірники Установчого договору про створення і діяльність сільськогосподарського риболовецького закритого акціонерного товариства "Дніпровець":

1) Установчий договір, який датовано 23 грудня 1999 року (а.с. 41-44, т. 1; а.с. 82-84, т. 27) та який в копії позивачами додано до позовної заяви, а також який в копії долучено до матеріалів справи за клопотанням представника позивача-1 та позивача-3, що надійшло до апеляційного господарського суду 24.07.2014 року;

2) Установчий договір, який датовано 17 грудня 1999 року (а.с. 231-237, т. 1) та який в копії надано до місцевого господарського суду на його вимогу (ухвала від 17.12.2013 року) реєстраційною службою Петриківського районного управління юстиції у складі копії реєстраційної справи Публічного акціонерного товариства "Дніпровець".

Оригінал Установчого договору, датованого 23.12.1999 року, позивачами, іншими учасниками судового провадження до суду не надавався.

Відповідно до письмових пояснень Публічного акціонерного товариства "Дніпровець", що надійшли до апеляційного господарського суду 28.05.2014 року (а.с. 98, т. 24), надати до суду оригінал вказаного Установчого договору з оригіналом додатку (список засновників-фізичних осіб) відповідач не може у зв'язку з викраденням цього документа 16.10.2013 року в м. Києві. Додатком до цих пояснень є лист Дніпровського районного управління головного управління МВС України в м. Києві від 25.05.2014 року № 48/301 (а.с. 99, т. 24), адресований керівнику товариства ОСОБА_489, в якому зазначається, що за результатами розгляду матеріалів досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013110040016892 від 16.10.2013 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, встановлено, що 16.10.2013 року приблизно о 09 годині 00 хвилин невстановлена особа, знаходячись біля будинку № 10-А по бул. Перова в м. Києві, діючи умисно, шляхом пошкодження лівого заднього скла автомобілю "Вольво-V70" д.н.з. НОМЕР_6, таємно викрала з салону чуже майно, зокрема, оригінал засновницького договору ЗАТ "Дніпровець" від 23.12.1999 року з додатками, інші документи на ПАТ "Дніпровець", що належать ОСОБА_489 В результаті проведення оперативно-розшукових заходів встановити особу, яка вчинила дане кримінальне правопорушення, а також місце знаходження викраденого у гр. ОСОБА_489 майна не надалось можливим. Кримінальне провадження № 12013110040016892 від 16.10.2013 року було закрито у зв'язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення, про що винесено відповідну постанову від 25.05.2014 року.

Оригінал Установчого договору, датованого 17.12.1999 року, містився в матеріалах реєстраційної справи Публічного акціонерного товариства "Дніпровець", який було залучено до матеріалів справи господарського суду Дніпропетровської області № К39/140-10 реєстраційною службою Петриківського районного управління юстиції та який було надано до апеляційного господарського суду на його вимогу (ухвала від 02.02.2015 року) зі справи № К39/140-10, оглянуто та досліджено колегію суддів апеляційного господарського суду у судовому засіданні апеляційного господарського суду 24.02.2015 року.

Установчий договір про створення і діяльність сільськогосподарського риболовецького закритого акціонерного товариства "Дніпровець", датований як 23.12.1999 року, так і 17.12.1999 року, є тотожні за змістом.

Відповідно до статті 1 Установчого договору його укладено між громадянами України (додаток № 1) та юридичними особами: Відкритим акціонерним товариством "Дніпроенерго", Товариством з обмеженою відповідальністю "Промтовари", Колективним сільськогосподарським риболовецьким підприємством "Придніпровець" (засновники, акціонери), які дійшли згоди про створення сільськогосподарського риболовецького закритого акціонерного товариства "Дніпровець" (далі - Товариство).

Стаття 5 Установчого договору передбачає, що для забезпечення діяльності Товариства шляхом внесення засновниками вкладів створюється статутний фонд, розмір якого складає 9 846 528 грн.

Згідно з положеннями статті 6 Установчого договору внесками засновників Товариства можуть бути будинки, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності, цінні папери, право власності на земельні ділянки, права користування землею, водою та іншими природними ресурсами, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, в тому числі в іноземній валюті. Вклад, оцінений у карбованцях, становить частку засновника у статутному фонді. На момент установчих зборів засновники повинні внести не менш 50% номінальної вартості акцій, які їм належать. Не пізніше одного року з моменту державної реєстрації Товариства кожен з засновників повинен внести свій внесок повністю. Засновники в рахунок викупу акцій зобов'язуються внести до статутного фонду Товариства:

ВАТ "Дніпроенерго" - майно та нематеріальні активи в сумі 6 891 520 грн. у вигляді прямої інвестиції в обмін на корпоративні права;

КСРП "Придніпровець" - майно в сумі 389 765 грн.;

ТОВ "Промтовари" - майно та кошти в сумі 100 000 грн.;

Фізичні особи - право приватної власності на земельні ділянки та кошти в сумі 2 465 243 грн.

Також, стаття 6 Установчого договору передбачає, що внески до статутного фонду здійснюються на підставі оригіналу документу, що свідчить про належність відповідних прав у засновника, який вносить їх до статутного фонду Товариства. На підтвердження внеску, уповноважений представник видає засновнику тимчасове свідоцтво про одержання від нього відповідного внеску. Свідоцтво має містити опис внеску, його грошову оцінку, дату, підпис засновника та підпис уповноваженого представника. Майно, яке вносять засновники, передається по акту прийому-передачі. Право власності на майно, яке передається, і ризик на випадок загибелі чи пошкодження цього майна, переходить до Товариства з моменту підписання акту прийому-передачі. Конкретний внесок кожного засновника зазначається в додатках 2, 3, 4, 5, які є невід'ємною частиною даного договору.

Установчий договір підписано повноважними представниками засновників - юридичних осіб, скріплено печатками відповідних юридичних осіб.

Додатком № 1 до Установчого договору закритого акціонерного товариства "Дніпровець", який, як зазначено в статті 1 цього договору, визначає громадян України, що уклали цей Установчий договір, є список засновників - фізичних осіб.

Матеріали справи містять два частково відмінних за змістом примірники додатку № 1 до Установчого договору закритого акціонерного товариства "Дніпровець". У обох частково відмінних за змістом примірниках додатку № 1 до Установчого договору відсутнє посилання на дату укладення Установчого договору, додатком до якого є той чи інший примірник.

Один із примірників додатку № 1 до Установчого договору в копії позивачами додано до позовної заяви, а також до клопотання, що надійшло до апеляційного господарського суду 24.07.2014 року, разом з копією Установчого договору від 23.12.1999 року в якості додатку саме до цього договору (а.с. 45-55, т. 1; а.с. 134, т. 24 в поєднанні з а.с. 85-95, т. 27), та оригінал якого відсутній з тих же причин, що і оригінал Установчого договору, датованого 23.12.1999 року.

Зазначений додаток № 1 є списком засновників - фізичних осіб, що включає згідно порядкових номерів 477 фізичних осіб. Під порядковим номером 41 вказаного списку значиться: ОСОБА_2 з видом внеску - право власності на землю, розміром внеску - 5 233 грн., кількість акцій - 5 233; під порядковим номером 208 - ОСОБА_30 з видом внеску - право власності на землю, розміром внеску - 5 233 грн., кількість акцій - 5 233; під порядковим номером 305 - ОСОБА_3 з видом внеску - право власності на землю, розміром внеску - 5 233 грн., кількість акцій - 5 233. У графі списку "Підпис" щодо наведених осіб підписи від їх імені вчинені.

Цей додаток № 1 до Установчого договору не підписаний від імені ОСОБА_88 (порядковий № 13), ОСОБА_269 (порядковий № 36), ОСОБА_490 (порядковий номер 46), ОСОБА_136 (порядковий № 158), ОСОБА_141 (порядковий № 160), ОСОБА_491 (порядковий № 280, напис - вибула), ОСОБА_173 (порядковий № 316). Щодо ОСОБА_492 (порядковий № 354) в графі "Підпис" вказано - від підписання установчого договору відмовився. Щодо решти фізичних осіб (у тому числі позивачів, що встановлено вище), наведених у цьому примірнику додатку № 1 до Установчого договору, підписи від їх імені у додатку вчинені.

Отже, зазначений додаток № 1 до Установчого договору містить дані про його підписання 469 фізичними особами.

На зворотній стороні аркушів з першого по дев'ятий включно (а.с. 85а, а.с. 86, а.с. 86а, а.с. 87, а.с. 87а, а.с. 88, а.с. 88а, а.с. 89, а.с. 89а, т. 27) описаного додатку № 1 до Установчого договору проставлений штамп про засвідчення 18.01.2000 року секретарем виконкому Курилівської селищної ради Петриківського району Дніпропетровської області ОСОБА_493 справжності підпису з № ____ (порядковий номер першої фізичної особи переліку фізичних осіб на цьому аркуші) по № ___ (порядковий номер останньої фізичної особи переліку фізичних цього аркушу), видом внеску яких є право власності на землю, з зазначенням про те, що підпис зроблено у присутності особи, що його засвідчила, та про те, що особу, яка підписала документ, встановлено. Штамп про засвідчення справжності підпису містить інформацію про реєстрацію вчиненої дії в реєстрі вчинення відповідних дій за певним номером, про стягнення державного мита, а також підпис секретаря виконкому, скріплений печаткою Курилівської селищної ради Петриківського району Дніпропетровської області.

На зворотній стороні десятого аркушу (а.с. 90, т. 27) цього ж додатку № 1 до Установчого договору проставлений штамп про засвідчення 18.01.2000 року секретарем виконкому Курилівської селищної ради Петриківського району Дніпропетровської області ОСОБА_493 справжності підпису фізичних осіб з видом їх внеску - право власності на землю за порядковим номером з 202 по 222, тоді як зазначений аркуш додатку № 1 до Установчого договору починається порядковим номером не 202, а порядковим номером 203 першої фізичної особи переліку фізичних осіб на цьому аркуші, при цьому порядковим номером 202 фізичної особи переліку закінчується попередній аркуш додатку до договору (а.с. 89а, т. 27).

На зворотній стороні аркушів з одинадцятого по дев'ятнадцятий включно (а.с. 90а, а.с. 91, а.с. 91а, а.с. 92, а.с. 92а, а.с. 93, а.с. 93а, а.с. 94, а.с. 94а, т. 27) зазначеного додатку № 1 до Установчого договору проставлений штамп про засвідчення 18.01.2000 року секретарем виконкому Курилівської селищної ради Петриківського району Дніпропетровської області ОСОБА_493 справжності підпису з № ____ (порядковий номер першої фізичної особи переліку фізичних осіб на цьому аркуші) по № ___ (порядковий номер останньої фізичної особи переліку фізичних цього аркушу), видом внеску яких є право власності на землю.

На зворотній стороні двадцятого (останнього) аркушу (а.с. 95, т. 27) цього ж додатку № 1 до Установчого договору проставлений штамп про засвідчення 18.01.2000 року секретарем виконкому Курилівської селищної ради Петриківського району Дніпропетровської області ОСОБА_493 справжності підпису фізичних осіб з видом їх внеску - право власності на землю за порядковими номерами з 360 по 472, тоді як перелік фізичних осіб останнього аркушу додатку № 1 починається порядковим номером 460, а не 360, та закінчується порядковим номером 477. Справжність підпису фізичних осіб, зазначених у додатку під порядковими номерами з 473 по 477, не засвідчена. При цьому щодо фізичних осіб, включених до переліку фізичних осіб останнього аркушу додатку № 1 під порядковими номерами з 473 по 477, зазначено, що їх внеском є кошти, а не право власності на землю.

Відповідно до наведеного вище, засвідчення 18.01.2000 року секретарем виконкому Курилівської селищної ради Петриківського району Дніпропетровської області ОСОБА_493 справжності підпису фізичних осіб на означеному додатку № 1 до Установчого договору здійснено з певного порядкового номеру фізичних осіб за переліком по певний порядковий номер фізичних осіб за переліком, тобто одним посвідчувальним написом засвідчено справжність підпису на документі одразу декількох осіб. Разом з тим, як вбачається зі змісту посвідчувального напису, вчинена нотаріальна дія зареєстрована в реєстрі нотаріальних дій як одна дія.

Окрім того, засвідчення справжності підпису фізичних осіб на додатку № 1 до Установчого договору таким чином свідчить про засвідчення посвідчувальним написом справжності підпису на додатку № 1 до Установчого договору і тих фізичних осіб, які його не підписали, що встановлено вище.

Інший примірник додатку № 1 до Установчого договору в копії разом з копією Установчого договору, який датовано 17.12.1999 року, та який як додаток № 1 саме до зазначеного договору був наданий місцевому господарському суду на його вимогу (ухвала від 17.12.2013 року) реєстраційною службою Петриківського районного управління юстиції у складі копії реєстраційної справи Публічного акціонерного товариства "Дніпровець". Оригінал цього додатку до договору разом з оригіналом відповідного Установчого договору оглянуто та досліджено колегію суддів апеляційного господарського суду при огляді у судовому засіданні апеляційного господарського суду 24.02.2015 року наданих на його вимогу (ухвала від 02.02.2015 року) матеріалів справи господарського суду Дніпропетровської області № К39/140-10.

Зазначений додаток № 1 до Установчого договору (список засновників - фізичних осіб) (а.с. 100-110, т. 27) теж включає згідно порядкових номерів 477 фізичних осіб. Під порядковим номером 41 вказаного списку значиться: ОСОБА_2 з видом внеску - право власності на землю, розміром внеску - 5 233 грн., кількість акцій - 5 233, під порядковим номером 208 - ОСОБА_30 з видом внеску - право власності на землю, розміром внеску - 5 233 грн., кількість акцій - 5 233, під порядковим номером 305 - ОСОБА_3 з видом внеску - право власності на землю, розміром внеску - 5 233 грн., кількість акцій - 5 233. У графі списку "Підпис" щодо наведених осіб підписи від їх імені вчинені.

Цей додаток № 1 до Установчого договору щодо переліку осіб, наведених в ньому з відповідними порядковими номерами, виду їх внесків, розміру внесків, кількості акцій повністю відповідає додатку № 1, який додано позивачами як додаток до Установчого договору, що датований 23.12.1999 року. Однак, на відміну від додатку № 1, що наданий позивачами в якості додатку до Установчого договору, датованого 23.12.1999 року, додаток № 1, що наданий до матеріалів справи в якості додатку до Установчого договору, датованого 17.12.1999 року, у графі "Підпис" щодо кожної особи за переліком, окрім ОСОБА_492 (порядковий № 354), підписаний від імені зазначених осіб.

Отже, зважаючи на наведене вище щодо наявності в цьому додатку № 1 до Установчого договору підписів від імені фізичних осіб, зазначений додаток № 1 до Установчого договору містить дані про його підписання 476 фізичними особами.

Відповідно до означеного додатку № 1 до Установчого договору (список засновників - фізичних осіб) на кожному його аркуші з переліком фізичних осіб та виконаними від їх імені підписами на зворотній стороні проставлений штамп про засвідчення 18.01.2000 року секретарем виконкому Курилівської селищної ради Петриківського району Дніпропетровської області ОСОБА_493 справжності підпису з № ___(порядковий номер першої фізичної особи переліку фізичних осіб кожного аркушу) по № ____(порядковий номер останньої фізичної особи переліку фізичних осіб кожного аркушу) з зазначенням про те, що підпис зроблено у присутності особи, що його засвідчила, та про те, що особу, яка підписала документ, встановлено. Штамп про засвідчення справжності підпису містить інформацію про реєстрацію вчиненої дії в реєстрі вчинення відповідних дій за певним номером, про стягнення державного мита, а також підпис секретаря виконкому, скріплений печаткою Курилівської селищної ради Петриківського району Дніпропетровської області.

Відмінним від наведеного є лише останній аркуш додатку № 1 (а.с. 110, т. 27), на зворотній стороні якого проставлений штамп про засвідчення підпису з № 460 (порядковий номер першої фізичної особи переліку фізичних осіб цього аркушу) по № 472, тоді як перелік фізичних осіб останнього аркушу додатку № 1 закінчується порядковим номером 477. Справжність підпису фізичних осіб, зазначених у додатку під порядковими номерами з 473 по 477, не засвідчена. При цьому щодо фізичних осіб, включених до переліку фізичних осіб останнього аркушу додатку № 1 під порядковими номерами з 473 по 477, зазначено, що їх внеском є кошти, а не право власності на землю.

Отже, засвідчення 18.01.2000 року секретарем виконкому Курилівської селищної ради Петриківського району Дніпропетровської області ОСОБА_493 справжності підпису фізичних осіб на означеному додатку № 1 до Установчого договору також здійснено з певного порядкового номеру фізичних осіб за переліком по певний порядковий номер фізичних осіб за переліком, тобто одним посвідчувальним написом засвідчено справжність підпису на документі одразу декількох осіб. Разом з тим, як вбачається зі змісту посвідчувального напису, вчинена нотаріальна дія зареєстрована в реєстрі нотаріальних дій як одна дія.

Окрім того, засвідчення справжності підпису фізичних осіб на додатку № 1 до Установчого договору таким чином свідчить про засвідчення посвідчувальним написом справжності підпису на додатку № 1 до Установчого договору і ОСОБА_492 (порядковий № 354), який додаток № 1 до Установчого договору не підписував.

При порівнянні посвідчувальних написів на зворотній стороні аркушів з підписами від імені фізичних осіб обох частково відмінних примірників додатку № 1 до Установчого договору вбачається, що номер реєстрації нотаріальної дії з засвідчення справжності підпису щодо кожного аркушу обох примірників додатку до договору є тотожним (за виключенням одинадцятого аркушу): перший аркуш обох примірників - № 23, другий аркуш - № 24, третій аркуш - № 25, четвертий аркуш - № 26, п'ятий аркуш - № 27, шостий аркуш - № 28, сьомий аркуш - № 29, восьмий аркуш - № 30, дев'ятий аркуш - № 31, десятий аркуш - № 32, дванадцятий аркуш - № 34, тринадцятий аркуш - № 35, чотирнадцятий аркуш - № 36, п'ятнадцятий аркуш - № 37, шістнадцятий аркуш - № 38, сімнадцятий аркуш - № 39, вісімнадцятий аркуш - № 40, дев'ятнадцятий аркуш - № 41, двадцятий аркуш - № 42.

Одинадцятий аркуш додатку № 1 до Установчого договору з підписами від імені фізичних осіб в одному з примірників (примірник, який надано в якості додатку до договору, датованого 23.12.1999 року) містить дані про те, що нотаріальна дія зареєстрована за № 33, в іншому примірнику (примірник, який надано в якості додатку до договору, датованого 17.12.1999 року) - дані про те, що нотаріальна дія зареєстрована за № 23, тоді як такий же номер реєстрації нотаріальної дії є і номером реєстрації нотаріальної дії посвідчувального напису на першому аркуші цього ж примірнику додатку до договору.

Обидва примірники додатку № 1 до Установчого договору включають до складу осіб, що уклали (підписали) Установчий договір, 18 фізичних осіб, які померли до 17.12.1999 року та, відповідно, до 23.12.1999 року (у 1998 році та до 01.09.1999 року), що підтверджується матеріалами справи.

Виходячи з положень статті 6 Установчого договору його невід'ємними частинами є також додатки №№ 2, 3, 4, 5.

Додатком № 2 до Установчого договору Закритого акціонерного товариства "Дніпровець" без зазначення дати укладення цього договору (а.с. 9-20, т. 2; а.с. 111-116, т. 27) є відомості про внески засновників - фізичних осіб. Цей додаток до договору містить перелік 476 фізичних осіб, дані про їх місце проживання, про площу земельних ділянок, їх вартість. Підписи від імені фізичних осіб згідно переліку у додатку № 2 до Установчого договору відсутні. Під порядковими номерами 104, 131, 273 наведеного додатку зазначені відповідно ОСОБА_2, ОСОБА_30, ОСОБА_3.

Додатком № 3 до Установчого договору Закритого акціонерного товариства "Дніпровець" без зазначення дати укладення цього договору (а.с. 21-24, т. 2; а.с. 117-118, т. 27) є відомості про внесок ВАТ "Дніпроенерго" в статутний фонд, який містить дані про вид внеску (перелік майна, його кількість та його вартість); загальна сума внеску у грошовому виразі становить 6 891 520, 00 грн.

Додатком № 4 до Установчого договору Закритого акціонерного товариства "Дніпровець" без зазначення дати укладення цього договору (а.с. 25-27, т. 2; а.с. 119-120, т. 27) є відомості про внесок КСРП "Дніпровець" в статутний фонд, який містить дані про вид внеску (перелік майна, його кількість, щодо окремих об'єктів рік випуску, про його вартість); загальна сума внеску у грошовому виразі становить 389 765, 00 грн.

Додатком № 5 до Установчого договору Закритого акціонерного товариства "Дніпровець" (а.с. 28-29, т. 2; а.с. 120 (зворотня сторона) - 121, т. 27) є відомості про внесок ТОВ "Промтовари" в статутний фонд, який містить дані про вид внеску (перелік майна, його кількість, вартість та загальну вартість щодо кожного об'єкту майна); загальна сума внеску у грошовому виразі становить 50 000, 00 грн.

Відповідно до протоколу від 23.12.1999 року (а.с. 50-55, т. 2; ) у наведену дату за участю засновників: Відкритого акціонерного товариства "Дніпроенерго", Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтовари", Колективного сільськогосподарського риболовецького підприємства "Придніпровець" в особі їх повноважних представників, а також за участю фізичних осіб (без зазначення кого саме) проведені установчі збори Закритого акціонерного товариства "Дніпровець". Реєстрація засновників, що прийняли участь у зборах, проводилась уповноваженими представниками засновників: ОСОБА_179, ОСОБА_151

Перелік засновників (їх уповноважених представників), що зареєструвались для участі у цих зборах, у тому числі перелік фізичних осіб (їх уповноважених представників з зазначенням даних про підтвердження відповідних повноважень), в матеріалах справи відсутній.

За змістом вказаного протоколу для участі у зборах зареєстровано: загальна кількість голосів акціонерів - 9 846 528; кількість голосів акціонерів, які присутні на установчих зборах, - 9 137 136; процент голосів акціонерів, які присутні на установчих зборах, - 92, 8%.

Установчими зборами прийняті рішення, у тому числі, про створення Закритого акціонерного товариства "Дніпровець"; про прийняття статуту товариства в запропонованій редакції зі змінами та доповненнями; про затвердження випуску простих іменних акцій на загальну суму 9 846 528 грн., вартість однієї акції - 1 грн., про затвердження видачі акціонерам іменного сертифіката на пакет акцій, що належить кожному акціонеру, про випуск акцій в документарній формі; про обрання голови та членів правління; про обрання членів наглядової ради; про обрання ревізійної комісії; про затвердження оцінки вкладів засновників, внесених в натуральній формі: ВАТ "Дніпроенерго" - 6 891 520 грн., ТОВ "Промтовари" - 50 000 грн., КСРП "Придніпровець" - 389 765 грн., вклад у вигляді права приватної власності як нематеріального активу та грошових коштів фізичних осіб на загальну суму - 2 465 243 грн.; про затвердження нормативних документів товариства (положення про правління, про наглядову раду, про ревізійну комісію, регламент загальних зборів); про укладення договору з реєстратором на ведення реєстру акціонерів товариства - доручено правлінню товариства укласти договір з реєстратором "КБ Приватбанк".

25.01.2000 року Петриківською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області проведено державну реєстрацію юридичної особи - Сільськогосподарського риболовецького закритого акціонерного товариства "Дніпровець" (а.с. 79, т. 2).

Відповідно до статуту Сільськогосподарського риболовецького закритого акціонерного товариства "Дніпровець" (повне найменування; скорочене найменування - ЗАТ "Дніпровець"), затвердженого зборами від 23.12.1999 року, протокол № 1, державна реєстрація від 25.01.2000 року (а.с. 30-46, т. 2), статутний фонд товариства становить 9 846 528 грн. і поділяється на 9 846 528 простих акцій номінальною вартістю одна грн. кожна; засновники - фізичні особи в рахунок викупу своїх акцій вносять до статутного фонду товариства право приватної власності на земельні ділянки та кошти у сумі 2 465 243 грн. (пункти 5.1., 5.2. статуту).

Як вбачається з протоколу № 2 загальних зборів засновників Сільськогосподарського риболовецького закритого акціонерного товариства "Дніпровець" від 01.11.2000 року (а.с. 135-136, т. 2), у наведену дату за участю 3-х осіб (представники засновників) та 2-х засновників, що становить 75% від складу, проведені відповідні загальні збори, на яких прийняте рішення про випуск акцій товариства з зазначенням відомостей, необхідних для реєстрації випуску акцій, та про внесення відповідних змін до статуту і прийняття статуту в новій редакції.

Перелік засновників (їх уповноважених представників), що зареєструвались для участі у цих зборах, у тому числі перелік фізичних осіб (їх уповноважених представників з зазначенням даних про підтвердження відповідних повноважень), в матеріалах справи відсутній.

Відповідно до протоколу № 2 загальних зборів засновників Сільськогосподарського риболовецького закритого акціонерного товариства "Дніпровець" від 01.11.2000 року збори проведено під головуванням ОСОБА_3, секретар зборів - ОСОБА_103

25.12.2000 року (а.с. 115, т. 2) Петриківською районною державною адміністрацією проведено державну реєстрацію змін до установчих документів Сільськогосподарського риболовецького закритого акціонерного товариства "Дніпровець" (статут у новій редакції), затверджених наведеним вище рішенням зборів від 01.11.2000 року, протокол № 2.

Зазначена редакція статуту товариства (а.с. 116-134, т. 2) також включає положення про те, що засновники - фізичні особи вносять до статутного фонду (статутного капіталу) товариства право приватної власності на земельні ділянки та кошти на суму 2 465 243 грн. (п.5.2. статуту).

14.06.2013 року проведені загальні збори акціонерів Сільськогосподарського риболовецького закритого акціонерного товариства "Дніпровець", що підтверджується протоколом зборів № 1 (а.с. 184-188, т. 2).

За змістом протоколу зборів згідно з реєстраційними даними товариства загальна кількість голосів складає 9 846 528 або 100% голосів. Для участі у загальних зборах акціонерів товариства зареєстровано 7 067 214 голосів, що складає 71, 77366% від загальної кількості. На підставі даних протоколу № 2 від 14.06.2013 року про реєстрацію акціонерів вважати збори від 14.06.2013 року акціонерів Сільськогосподарського риболовецького закритого акціонерного товариства "Дніпровець" легітимними у зв'язку з достатністю голосів на вимогу законодавства для проведення загальних зборів акціонерних товариств.

Відповідно до протоколу реєстраційної комісії № 2 щодо загальних зборів акціонерів від 14.06.2013 року про підсумки реєстрації акціонерів на загальні збори на момент закінчення реєстрації зареєстровано: кількість акціонерів всього осіб - 6, кількість акціонерів фізичних осіб - 5, кількість акціонерів юридичних осіб - 1, особи по довіреності - відсутні.

Перелік акціонерів, у тому числі п'яти акціонерів - фізичних осіб, що зареєструвались для участі у зборах, в матеріалах справи відсутній.

Цими загальними зборами акціонерів прийняті рішення, зокрема, про зміну типу товариства та його найменування: нове найменування - Публічне акціонерне товариство "Дніпровець"; про визначення нової форми існування випуску акцій товариства - бездокументарна та щодо початку процедури дематеріалізації випуску акцій; про затвердження умов договору з депозитарієм ПАТ "Національний Депозитарій України" на обслуговування емісії цінних паперів товариства, що дематеріалізуються; про обрання зберігачем Товариство з обмеженою відповідальністю "Український інвестиційний клуб", який відкриватиме рахунки в цінних паперах власникам акцій випуску, що дематеріалізується, про затвердження умов договору зі зберігачем на відкриття рахунків власників іменних цінних паперів; про внесення змін та доповнень до статуту товариства шляхом викладення його у новій редакції, визначення уповноважених осіб товариства для підписання та державної реєстрації статуту.

25.06.2013 року державним реєстратором Петриківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області ОСОБА_494 проведено державну реєстрацію змін до установчих документів товариства - статуту товариства у новій редакції, затвердженого рішенням загальних зборів акціонерів від 14.06.2013 року, протокол № 1.

Відповідно до статуту (нова редакція) товариство має найменування - Публічне акціонерне товариство "Дніпровець" (а.с. 189-228, т. 2).

Згідно з положеннями, наведеними у пункті 5.2. зазначеного статуту товариства, його засновниками є 3 (три) юридичні особи та 476 (чотириста сімдесят шість) фізичних осіб. Засновниками - фізичними особами внесено до статутного капіталу право приватної власності на земельні ділянки та кошти на суму 2 465 243 грн.

Матеріали справи містять копію списку на отримання акцій акціонерами ЗАТ "Дніпровець" (а.с. 160-162, т. 30; а.с. 10-31, т. 35). Зазначений список містить дані про прізвища, імена та по батькові 476 фізичних осіб, їх адресу, паспортні дані, ідентифікаційний номер, кількість акцій, підпис.

Під порядковим номером 115 у цьому списку значиться ОСОБА_3, під порядковим номером 259 - ОСОБА_30, під порядковим номером 264 - ОСОБА_2, підписи від імені яких в графі списку "Підпис" вчинено.

Матеріали справи містять також реєстр власників іменних цінних паперів емітента - Публічного акціонерного товариства "Дніпровець", складений за станом на 06.09.2013 року реєстратором - Публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк" (а.с. 167-171, т. 30) (договір на ведення реєстру - а.с. 177-180, т. 30).

Під порядковим номером 115 зазначеного реєстру власників іменних цінних паперів значиться ОСОБА_3 (номер особового рахунку НОМЕР_7), під порядковим номером 244 - ОСОБА_30 (номер особового рахунку НОМЕР_8), під порядковим номером 261 - ОСОБА_2 (номер особового рахунку 360263), кількість належних кожному з перелічених осіб цінних паперів (простих іменних акцій) - 5 233, номінальна вартість - 5 233.

Відповідно до виписки про операції з цінними паперами за період з 12.09.2013 року по 12.09.2013 року щодо депонента ОСОБА_3, оформленої зберігачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Український інвестиційний клуб", за вказаною фізичною особою на його рахунку станом на 12.09.2013 року обліковуються цінні папери (прості іменні акції) у кількості 5 233 (а.с. 172, т. 30) (договір зі зберігачем - а.с. 174-176, т. 30).

Відповідно до виписки про операції з цінними паперами за період з 12.09.2013 року по 12.09.2013 року щодо депонента ОСОБА_2, оформленої зберігачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Український інвестиційний клуб", за вказаною фізичною особою на її рахунку станом на 12.09.2013 року обліковуються цінні папери (прості іменні акції) у кількості 5 233 (а.с. 173, т. 30).

Переглядаючи оскаржуване рішення місцевого господарського суду колегія суддів апеляційного господарського суду виходить з наступного.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Відповідно до поданої позивачами до господарського суду Дніпропетровської області позовної заяви, за якою господарським судом порушено провадження у даній справі, предметом позову у даній справі є вимоги про визнання частково недійсним Установчого договору Сільськогосподарського риболовецького закритого акціонерного товариства "Дніпровець" від 23.12.1999 року в частині внесення фізичними особами у кількості 477 осіб в статутний фонд Сільськогосподарського риболовецького закритого акціонерного товариства "Дніпровець" права приватної власності позивачів на земельні ділянки; про визнання частково недійсним Статуту Сільськогосподарського риболовецького закритого акціонерного товариства "Дніпровець" в частині передання фізичними особами у кількості 477 осіб права приватної власності позивачів на земельні ділянки.

В період розгляду даної справи місцевим господарським судом позивачі не змінювали предмет позову, не заявляли на розгляд суду клопотань про вихід за межі предмета позову.

Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

В обґрунтування своїх вимог позивачі в позовній заяві посилаються на ті обставини, що згідно з Установчим договором від 17 грудня 1999 року між позивачами - громадянами України (у кількості 477 осіб) та юридичними особами (ВАТ "Дніпроенерго", ТОВ "Промтовари", КСРП "Придніпровець") був укладений установчий договір про створення і діяльність Сільськогосподарського риболовецького закритого акціонерного товариства "Дніпровець", згідно якого позивачі є акціонерами цього товариства та внесли в якості своїх внесків до статутного фонду товариства право власності на земельні ділянки, які належать позивачам на праві приватної власності.

З наведених предмета позову та обґрунтування позовних вимог вбачається, що ОСОБА_30, ОСОБА_2, ОСОБА_3, які звернулись до господарського суду з позовом, вважають позивачами по справі громадян України у кількості 477 осіб, які і просять визнати частково недійсним Установчий договір Сільськогосподарського риболовецького закритого акціонерного товариства "Дніпровець" від 23.12.1999 року в частині внесення ними в статутний фонд Сільськогосподарського риболовецького закритого акціонерного товариства "Дніпровець" права приватної власності позивачів на земельні ділянки.

Разом з тим, відповідно до статей 1 і 2 Господарського процесуального кодексу України господарський суд порушує справи за позовними заявами заінтересованих підприємств і організацій, у тому числі громадян, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи, державних та інших органів, що звертаються до господарського суду у випадках, передбачених чинним законодавством України, а також прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах громадянина або держави. У встановлених законодавчими актами України випадках справу може бути порушено за заявою громадянина, який не є суб'єктом підприємницької діяльності. Господарським процесуальним кодексом України не передбачено права однієї особи звертатися до господарського суду з позовними вимогами в інтересах іншої особи.

Зазначене відповідає правовій позиції, наведеній у п. 3.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" з подальшими змінами.

Отже, відповідно до поданої до місцевого господарського суду позовної заяви позивачами у справі є три фізичні особи: ОСОБА_30, ОСОБА_2, ОСОБА_3, які підписали позовну заяву та які не наділені процесуальним законом повноваженнями звертатися до господарського суду з позовними вимогами в інтересах інших осіб.

Відповідно, спір, що вирішується у даній справі, є спором щодо захисту прав і охоронюваних інтересів не 477 фізичних осіб, як сторін Установчого договору про створення і діяльність сільськогосподарського риболовецького закритого акціонерного "Дніпровець", а лише трьох із 477 фізичних осіб, саме які звернулись з позовом та є позивачами по справі. Решта ж фізичних осіб - засновників товариства залучені до участі у справі в якості відповідачів, що виключає задоволення позовних вимог щодо визнання установчих документів товариства в частині внесення ними права приватної власності на земельні ділянки до статутного фонду.

В обґрунтування заявлених вимог позивачі посилаються також на ті обставини, що вони є власниками відповідних земельних ділянок і це підтверджується Державними актами на право приватної власності на землю. Позивачі заперечують факт внесення ними до статутного фонду сільськогосподарського риболовецького закритого акціонерного "Дніпровець" належного їм права власності на земельні ділянки та стверджують, що додаток до Установчого договору особисто не підписували, як не підписували і акти приймання-передачі щодо передачі ними права приватної власності на землю на користь товариства, тоді як необхідність складення такого акту обумовлена положеннями Установчого договору. За доводами позивачів, протоколи загальних зборів структурних формувань Колективного сільськогосподарського риболовецького підприємства "Придніпровець", якими приймались рішення про обрання уповноважених від трудового колективу цього підприємства для участі у зборах уповноважених підприємства, оформлені з недоліками, оскільки не містять інформації про присутніх на зборах членів трудового колективу та яким чином ними приймалися рішення, у зв'язку з чим висловлюють сумнів, що такі збори проводились, окрім того, згідно окремих протоколів уповноваженими особами обрано осіб, які на відповідну дату не були членами КСРП "Придніпровець"; протокол загальних зборів уповноважених від трудових колективів КСРП "Придніпровець" № 3 від 30.07.1999 року, на порядок денний яких виносилось питання про створення акціонерного товариства "Дніпровець" та внесення членами КСРП "Придніпровець" в статутний фонд акціонерного товариства "Дніпровець" земельних ділянок, теж не містить даних про присутніх на цих зборах (їх прізвищ) і членами КСРП "Придніпровець" не підписувався, а тому є недійсним. Наведеними рішеннями, оформленими відповідними протоколами, на думку позивачів, їх та інших членів КСРП "Придніпровець" протиправно позбавлено належного їм права власності на земельні ділянки. Позивачі вважають, що передбачені статтею 6 Установчого договору про створення і діяльність сільськогосподарського риболовецького закритого акціонерного товариства "Дніпровець" положення про внесення ними права приватної власності на земельні ділянки до статутного фонду наведеного товариства суперечать приписам Указу Президента України від 10.11.1994 року № 666/94 "Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва", відповідно до яких право на земельну частку (пай) може бути об'єктом купівлі-продажу, дарування, міни, успадкування, застави, тобто щодо такого права встановлено обмежений режим цивільного обігу, відповідно, право на земельну частку (пай) не могло бути передане як вклад до статутного фонду товариства його засновником; до того ж вказаним Указом встановлено, що кожний член колективного сільськогосподарського підприємства має право безперешкодно вийти з нього та одержати безкоштовно у приватну власність свою частку (пай) у натурі. Також, за доводами позивачів, договір відчуження земельних ділянок та права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом, є договором, що посвідчується нотаріально, однак у спірних відносинах ні договір, ні акт прийому-передачі земельних ділянок, який позивачі теж вважають угодою, нотаріально у встановленому порядку не посвідчувався. Позивачі вважають, що їх право приватної власності на земельні ділянки не могло припинитись, оскільки з заявами про добровільну відмову від земельної частки (паю) чи від права на земельну ділянку в порядку, передбаченому Земельним кодексом України, до органу, уповноваженого вирішувати відповідне питання, вони не звертались.

Відповідно до статті 4 Цивільного кодексу Української РСР (редакція за станом на грудень 1999 року) цивільні права і обов'язки виникають з підстав, передбачених законодавством Союзу РСР і Української РСР, а також з дій громадян і організацій, які хоч і не передбачені законом, але в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують цивільні права і обов'язки. Відповідно до цього цивільні права і обов'язки виникають, зокрема, з угод, передбачених законом, а також з угод, хоч і не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Угодами визнаються дії громадян і організацій, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав або обов'язків. Угоди можуть бути односторонніми і дво- або багатосторонніми (договори) (ст. 41 Цивільного кодексу УРСР).

Стаття 44 Цивільного кодексу УРСР до угод, які повинні укладатись у письмовій формі, відносить: 1) угоди державних, кооперативних та інших громадських організацій між собою і з громадянами, за винятком угод, зазначених у статті 43 цього Кодексу (угоди, що виконуються під час їх укладення), та окремих видів угод, для яких інше передбачено законодавством Союзу РСР і Української РСР; 2) угоди громадян між собою на суму понад сто карбованців, за винятком угод, зазначених у статті 43 цього Кодексу, та інших угод, передбачених законодавством Союзу РСР і Української РСР; 3) інші угоди громадян між собою, відносно яких закон вимагає додержання письмової форми.

Також, відповідно до наведеної правової норми письмові угоди повинні бути підписані особами, які їх укладають.

Стаття 47 Цивільного кодексу УРСР передбачає випадки, за наявності яких нотаріальна форма угоди є обов'язковою, а також наслідки її недодержання.

Так, нотаріальне посвідчення угод обов'язкове лише у випадках, зазначених у законі. Недодержання в цих випадках нотаріальної форми тягне за собою недійсність угоди з наслідками, передбаченими частиною другою статті 48 цього Кодексу. Якщо одна з сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.

Відповідно до статті 48 Цивільного кодексу УРСР недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону, в тому числі ущемлює особисті або майнові права неповнолітніх дітей.

За приписами статті 49 Цивільного кодексу УРСР, якщо угода укладена з метою, завідомо суперечною інтересам соціалістичної держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання угоди обома сторонами - в доход держави стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання угоди однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею і все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності ж умислу лише у однієї з сторін все одержане нею за угодою повинно бути повернуто другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується в доход держави.

Угода, визнана недійсною, вважається недійсною з моменту її укладення. Проте, якщо з самого змісту угоди випливає, що вона може бути припинена лише на майбутнє, дія угоди визнається недійсною і припиняється на майбутнє (ст. 59 Цивільного кодексу УРСР).

Згідно з положеннями статті 60 Цивільного кодексу УРСР недійсні частини угоди не тягнуть за собою недійсності інших її частин, оскільки можна припустити, що угода була б укладена і без включення недійсної її частини.

Установчий договір про створення і діяльність сільськогосподарського риболовецького закритого акціонерного товариства "Дніпровець" у розумінні статті 41 Цивільного кодексу УРСР є багатосторонньою угодою.

Цивільний кодекс Української РСР в редакції за станом на дату виникнення спірних відносин не охоплював правовим регулюванням відносини, пов'язані зі створенням господарського товариства - акціонерного товариства, не містив вимог щодо форми відповідної угоди, правових наслідків її недотримання тощо.

Разом з тим, стаття 28 Цивільного кодексу УРСР визначала, що юридичні особи утворюються в порядку, встановленому законодавством Союзу РСР і Української РСР.

Поняття і види господарських товариств, правила їх створення, діяльності, а також права і обов'язки їх учасників та засновників визначає Закон України "Про господарські товариства".

Відповідно до статті 1 Закону України "Про господарські товариства" в редакції, що діяв за станом на грудень 1999 року, господарськими товариствами визнаються підприємства, установи, організації, створені на засадах угоди юридичними особами і громадянами шляхом об'єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку; до господарських товариств належать, у тому числі, акціонерні товариства.

Стаття 4 зазначеного Закону передбачає, що акціонерне товариство створюється і діє на підставі установчого договору і статуту. Установчі документи повинні містити відомості про вид товариства, предмет і цілі його діяльності, склад засновників та учасників, найменування та місцезнаходження, розмір та порядок утворення статутного фонду, порядок розподілу прибутків та збитків, склад та компетенцію органів товариства та порядок прийняття ними рішень, включаючи перелік питань, по яких необхідна одностайність або кваліфікована більшість голосів, порядок внесення змін до установчих документів та порядок ліквідації і реорганізації товариства.

Отже, виходячи з наведених вище загальних положень Закону України "Про господарські товариства" про правила створення і діяльності господарських товариств, установчими документами акціонерного товариства є установчий договір та статут, які повинні містити відомості, у тому числі, про склад засновників та учасників товариства, якими можуть бути юридичні особи і громадяни, про розмір та порядок утворення статутного фонду.

При цьому Закон не передбачає можливості існування двох або більше установчих договорів про створення акціонерного товариства та двох або більше статутів акціонерного товариства в якості його установчих документів.

З огляду на наведене, а також враховуючи тотожність змісту Установчого договору про створення і діяльність сільськогосподарського риболовецького закритого акціонерного товариства "Дніпровець", датованого як 23.12.1999 року, так і 17.12.1999 року, колегія суддів апеляційного господарського суду вбачає підстави при вирішенні спору у даній справі вважати Установчий договір про створення і діяльність сільськогосподарського риболовецького закритого акціонерного товариства "Дніпровець" від 23.12.1999 року з додатками до нього та Установчий договір про створення і діяльність сільськогосподарського риболовецького закритого акціонерного товариства "Дніпровець" від 17.12.1999 року з додатками до нього двома примірниками єдиного документу - Установчого договору, на підставі якого створене акціонерне товариство, а оскільки матеріали справи містять два частково відмінних за змістом примірники додатку № 1 до Установчого договору (в примірниках додатку № 1 до Установчого договору дата укладення Установчого договору не зазначена), кожен з яких є додатком до єдиного Установчого договору, на підставі якого створене акціонерне товариство, - підстави дослідити та оцінити обидва відповідні примірники. Окрім того, сам факт приєднання того чи іншого примірника додатку № 1 до Установчого договору без зазначення дати його укладення до того чи іншого Установчого договору є суто технічною дією, яка не може бути визначальною для розмежування примірників Установчого договору за ознаками частково відмінних примірників додатку № 1 до цього договору.

Стаття 12 Закону України "Про господарські товариства" визначає, що господарське товариство є власником майна, переданого йому засновниками і учасниками у власність.

Відповідно до статті 13 цього Закону вкладами учасників та засновників товариства можуть бути будинки, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності, цінні папери, права користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будинками, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, в тому числі в іноземній валюті. Вклад, оцінений у карбованцях, становить частку учасника та засновника у статутному фонді. Порядок оцінки вкладів визначається в установчих документах товариства, якщо інше не передбачено законодавством України.

Зазначена правова норма передбачає заборону використовувати для формування статутного фонду бюджетні кошти, кошти, одержані в кредит та під заставу.

Отже, за приписами Закону України "Про господарські товариства" вкладами учасників та засновників товариства можуть бути, зокрема, права користування землею і інші майнові права.

Стаття 13 Закону України "Про господарські товариства" не містить вичерпного переліку майнових прав, які можуть бути вкладами учасників та засновників господарського товариства. Отже, вкладом до статутного фонду господарського (акціонерного) товариства може бути будь-яке майнове право його учасника та засновника, за виключенням випадків, коли закон встановлює пряму заборону щодо того чи іншого майнового права бути вкладом до статутного фонду господарського товариства.

Право приватної власності на земельну ділянку, яке за змістом Установчого договору та Статуту товариства засновники - фізичні особи, у тому числі і позивачі, зобов'язались внести до статутного фонду Сільськогосподарського риболовецького закритого акціонерного товариства "Дніпровець" в рахунок викупу своїх акцій, є майновим правом - суб'єктивним правом учасників правовідносин, яке пов'язане з володінням, користуванням і розпорядженням майном (у спірних відносинах - земельною ділянкою). Вклад засновників акціонерного товариства до статутного фонду товариства у вигляді права приватної власності на земельну ділянку хоча і призводить до переходу права власності на земельну ділянку до товариства, однак є вкладом у вигляді майнового права.

Законодавство, що діяло на час укладення Установчого договору та затвердження Статуту товариства не містило заборони щодо формування статутного фонду господарського товариства таким майновим правом, як право приватної власності на землю.

За наведеного, апеляційний господарський суд не вбачає підстав вважати, що положення Установчого договору та Статуту товариства, якими визначений вид вкладу засновників до статутного фонду товариства, суперечать положенням Закону України "Про господарські товариства".

Також, Закон України "Про господарські товариства" в редакції на час виникнення спірних відносин імперативно не встановлював, що установчий договір про створення господарського (акціонерного) товариства, укладений за участю фізичних осіб, підлягає нотаріальному посвідченню.

Відповідно до статті 6 наведеного Закону господарське товариство набуває прав юридичної особи з дня його державної реєстрації. Державна реєстрація товариства проводиться за правилами, встановленими Законом Української РСР "Про підприємства в Українській РСР".

Стаття 2 Закону України "Про підприємства в Україні" (редакція за станом на час виникнення спірних відносин) передбачала, що одним із видів підприємств, які можуть діяти в Україні, є господарське товариство.

Відповідно до статті 6 зазначеного Закону підприємство вважається створеним і набуває прав юридичної особи з дня його державної реєстрації. Державна реєстрація підприємств здійснюється відповідно до Закону України "Про підприємництво".

За приписами статті 8 Закону України "Про підприємництво" (редакція за станом на час виникнення спірних відносин) для державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи подаються такі документи: рішення власника (власників) майна або уповноваженого ним (ними) органу про створення юридичної особи (крім приватного підприємства). Якщо власників або уповноважених ними органів два і більше, таким рішенням є установчий договір, а також протокол установчих зборів (конференції) у випадках, передбачених законом; статут, якщо це необхідно для створюваної організаційної форми підприємництва; реєстраційна картка встановленого зразка, яка є водночас заявою про державну реєстрацію; документ, що засвідчує сплату власником (власниками) внеску до статутного фонду суб'єкта підприємницької діяльності в розмірі, передбаченому законом; документ, що засвідчує внесення плати за державну реєстрацію. Положення про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності затверджується Кабінетом Міністрів України.

Порядок державної реєстрації та перереєстрації суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, за винятком окремих видів суб'єктів підприємницької діяльності, для яких законами України встановлено спеціальні правила державної реєстрації, а також порядок скасування державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності на час виникнення спірних відносин визначало Положення про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.1998 року № 740.

Зазначене Положення теж передбачає перелік документів, які необхідно подати до органу державної реєстрації для державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи. Цей перелік документів є аналогічним переліку документів, наведеному у статті 8 Закону України "Про підприємництво".

Відповідно до пункту 5 Положення про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності у разі коли власником (власниками) суб'єкта підприємницької діяльності є фізична особа (фізичні особи), її (їх) підпис на установчих документах засвідчується нотаріусом.

Отже, Закон України "Про підприємства в Україні", Закон України "Про підприємництво", Положення про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності також не передбачали вимоги про обов'язкове нотаріальне посвідчення установчого договору про створення господарського (акціонерного) товариства, укладеного за участю фізичних осіб.

Разом з тим, для проведення державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи підпис фізичної особи на установчому договорі про створення юридичної особи підлягав засвідченню нотаріусом.

Позивачі у справі заперечують факт приналежності їм підпису на Установчому договорі - додатку № 1 до Установчого договору, який є списком засновників - фізичних осіб закритого акціонерного товариства "Дніпровець".

З метою з'ясування питання щодо належності позивачам підпису, виконаного від імені позивачів на обох наявних в матеріалах справи примірниках додатку № 1 до Установчого договору, ухвалою апеляційного господарського суду від 12.05.2014 року у справі призначалась судова почеркознавча експертиза, проведення якої суд доручив Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Відповідно до висновку від 25.12.2014 року № 1958-14 судової почеркознавчої та технічної експертизи документів по господарській справі № 904/8877/13, наданого Дніпропетровським науково-дослідним інститутом судових експертиз (а.с. 12-30, т. 27):

вирішити питання про виконавця від імені ОСОБА_30 в графі - 208 Додатку № 1 "список засновників - фізичних осіб" до установчого договору про створення і діяльність сільськогосподарського риболовецького закритого акціонерного товариства "Дніпровець" від 17.12.1999 року самим ОСОБА_30 або іншою особою, не надається за можливе;

вирішити питання про виконання підпису від імені ОСОБА_2 в графі 41 Додатку № 1 "список засновників - фізичних осіб" до установчого договору про створення і діяльність сільськогосподарського риболовецького закритого акціонерного товариства "Дніпровець" від 17.12.1999 року самою ОСОБА_2 або іншою особою, не надається за можливе;

підпис від імені ОСОБА_3 в графі 305 Додатку № 1 "список засновників - фізичних осіб" до установчого договору про створення і діяльність сільськогосподарського риболовецького закритого акціонерного товариства "Дніпровець" від 17.12.1999 року - виконаний не ОСОБА_3, а іншою особою.

Також, згідно висновку від 25.12.2014 року № 1958-14 судової почеркознавчої та технічної експертизи документів по господарській справі № 904/8877/13 питання про виконавців підписів: від імені ОСОБА_30 в графі - 208 електрофотокопії Додатку № 1 "список засновників - фізичних осіб" до установчого договору про створення і діяльність сільськогосподарського риболовецького закритого акціонерного товариства "Дніпровець" від 23.12.1999 року; від імені ОСОБА_2 в графі 41 Додатку № 1 "список засновників - фізичних осіб" до установчого договору про створення і діяльність сільськогосподарського риболовецького закритого акціонерного товариства "Дніпровець" від 23.12.1999 року; від імені ОСОБА_3 в графі 305 Додатку № 1 "список засновників - фізичних осіб" до установчого договору про створення і діяльність сільськогосподарського риболовецького закритого акціонерного товариства "Дніпровець" від 23.12.1999 року - не вирішувалося.

Відповідно до дослідницької частини висновку судової експертизи щодо наведеного вище об'єктом дослідження була електрофотокопія установчого договору про створення і діяльність сільськогосподарського риболовецького закритого акціонерного товариства "Дніпровець" від 23.12.1999 року із Додатком № 1 "список засновників - фізичних осіб", за результатами дослідження якої (зображень документів (тексти, відтиски печатки, підписи)) судовий експерт зазначив, що зображення сформовані електрофотографічним способом на знакодрукуючому пристрої. В подальшому електрофотокопія досліджувалась на предмет виявлення ознак, які вказують на внесення змін в первинний їх зміст, тобто на технічний монтаж. В результаті дослідження встановлено, що ознаки монтажу у вигляді дефектів, які відображаються окремими затемненими ділянками, крапками, різницею у фоні, різницею в шрифтах, асиметричності розташування зображень, яких-небудь сторонніх штрихів, ліній, фрагментів знаків, які не відносяться до змісту тексту, а так само до зображень підписів - відсутні. Дискретності штрихів, які б указували на сканування, не виявлено. Так само не виявлені й ознаки електронного монтажу у вигляді низької якості зображень букв, дрібних деталей, присутності білих смуг або плям, різниці в насиченості, різниці в ширині ліній на ділянках, їх з'єднань тощо. В дослідницькій частині висновку також зазначено, що в більшості випадків технічний монтаж встановлюється тільки за наявності оригіналу документа, зразка документа для порівняння, оскільки електронний монтаж не залишає явних ознак внесення змін з причини того, що зміни первинного змісту відбуваються в електронному документі на програмному рівні. Таким чином, судовим експертом ознак монтажу в зображенні підписів від імені позивачів у відповідних графах Додатку № 1 "список засновників - фізичних осіб" не виявлено. Проте, як зазначив судовий експерт, специфіка виготовлення документів дозволяє виготовити документ шляхом монтажу з використанням фрагментів декількох документів (тексту, підпису, відтиску печатки) без залишення ознак монтажу. З вказаних причин встановити чи виготовлені надані на дослідження електрофотокопії досліджуваних документів шляхом монтажу за допомогою комп'ютерної або копіювально-розмножувальної техніки не є можливим.

Таким чином, щодо одного з примірників додатку № 1 до Установчого договору висновком судової експертизи встановлено, що підпис ОСОБА_3 на цьому примірнику документу йому не належить, щодо двох інших позивачів - ОСОБА_2 та ОСОБА_30 судовий експерт з достовірністю не зміг ні підтвердити, ні спростувати належать їм підписів.

Питання приналежності позивачам підпису на іншому примірнику додатку № 1 до Установчого договору судовим експертом не вирішувалось з причин зазначених вище.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили (ст. 43 ГПК України).

Згідно зі статтею 42 Господарського процесуального кодексу України висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.

Оскільки висновком судової експертизи по даній справі як не підтверджено, так і не спростовано, чи виконано підпис на одному з примірників додатку № 1 до Установчого договору у відповідних графах ОСОБА_2 та ОСОБА_30, а також не проведена судова експертиза на предмет належності чи неналежності позивачам підпису на іншому примірнику додатку № 1 до Установчого договору у відповідних графах, апеляційний господарський суд щодо заперечення позивачами факту приналежності їм підпису на додатку № 1 до Установчого договору оцінює наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності та з урахуванням норм матеріального права, які встановлюють вимоги щодо оформлення установчих документів господарського товариства, що створюється за участю фізичних осіб.

Як зазначено вище, для проведення державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи підпис фізичної особи на установчому договорі про створення юридичної особи підлягає засвідченню нотаріусом.

Стаття 37 Закону України "Про нотаріат" (редакція на час виникнення спірних відносин) включає перелік нотаріальних дій, які вчиняють посадові особи виконавчих комітетів сільських, селищних, міських Рад народних депутатів. Зокрема, зазначені посадові особи наділені повноваженнями вчиняти таку нотаріальну дію як засвідчення справжності підпису на документах.

Відповідно до статті 52 цього ж Закону усі нотаріальні дії, вчинені нотаріусами чи посадовими особами виконавчих комітетів сільських, селищних, міських Рад народних депутатів, реєструються в реєстрах нотаріальних дій.

З метою реалізації Закону України "Про нотаріат" наказом Міністерства юстиції України від 25.08.1994 року № 22/5 затверджено Інструкцію про порядок вчинення нотаріальних дій посадовими особами виконавчих комітетів сільських, селищних, міських Рад народних депутатів України (далі - Інструкція) (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26.10.1994 року за № 256/466).

Відповідно до пункту 1 зазначеної Інструкції посадові особи виконавчих комітетів сільських, селищних, міських Рад народних депутатів уповноважені вчиняти нотаріальну дію - засвідчення справжності підпису на документах.

Згідно з п. 8 Інструкції (загальні правила вчинення нотаріальних дій) нотаріальні дії вчиняються в приміщенні виконавчого комітету сільської, селищної, міської Ради народних депутатів. В окремих випадках, коли громадянин не може з'явитися в зазначене приміщення, а також коли того вимагають особливості посвідчуваної угоди, нотаріальні дії можуть бути вчинені поза вказаним приміщенням.

При вчиненні нотаріальних дій посадові особи виконавчих комітетів встановлюють особу громадянина, його представника або представника підприємства, установи, організації, що звернулися за вчиненням нотаріальних дій. Встановлення особи здійснюється за паспортом або іншими документами, які виключають будь-які сумніви щодо особи громадянина. Коли за громадянина, який внаслідок фізичної вади, хвороби, або з інших поважних причин не може підписати заповіт, доручення, заяву або інший документ, підписується інший громадянин. Посадова особа виконавчого комітету встановлює особу громадянина, який підписався (п. 10 Інструкції).

При посвідченні заповітів, доручень та засвідченні справжності підпису на документах перевіряється справжність підписів громадян, які звернулись за вчиненням нотаріальної дії (п. 11 Інструкції).

Нотаріально посвідчувані заповіти, доручення, заяви та інші документи підписуються у присутності посадової особи виконавчого комітету, яка вчиняє нотаріальну дію. Якщо заповіт, доручення, заява чи інший документ підписано за відсутності цих посадових осіб, громадянин повинен особисто підтвердити, що документ підписаний ним (п. 13 Інструкції).

Нотаріальне посвідчення заповітів та доручень, засвідчення вірності копій документів і виписок з них, справжності підпису на документах здійснюються шляхом вчинення посвідчувальних написів на відповідних документах, які підписуються посадовою особою виконавчого комітету з прикладенням гербової печатки виконавчого комітету Ради народних депутатів (п. 18 Інструкції).

Всі нотаріальні дії, які вчиняються посадовими особами виконавчих комітетів, реєструються в реєстрах для реєстрації нотаріальних дій. Кожній нотаріальній дії присвоюється окремий порядковий номер. Номер, під яким нотаріальна дія зареєстрована в реєстрі, позначається в посвідчувальному написі документа, що посвідчується чи засвідчується посадовою особою виконавчого комітету. Запис нотаріальної дії в реєстрі провадиться посадовою особою виконавчого комітету тільки після того, як посвідчувальний напис чи документ, що посвідчується чи засвідчується, підписаний (п. 19 Інструкції).

Як зазначено у пункті 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.01.1992 року № 2 "Про судову практику у справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні" з подальшими змінами нотаріальні дії повинні вчинятись у суворій відповідності з встановленими для даного органу чи службової особи компетенцією і порядком їх вчинення.

Однак, як встановлено вище, засвідчення справжності підпису позивачів на обох примірниках додатку № 1 до Установчого договору посадовою особою виконавчого комітету здійснено з порушенням вимог Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій посадовими особами виконавчих комітетів сільських, селищних, міських Рад народних депутатів України: посвідчувальні написи про засвідчення справжності підпису вчинялись не щодо кожної окремо фізичної особи, а одним посвідчувальним написом засвідчувалась справжність підпису кількох фізичних осіб, перелічених на кожному аркуші примірників додатку № 1 до Установчого договору, у тому числі і тих, проти прізвища яких підпис був відсутній або було зазначено про відмову від підписання Установчого договору, а також проти прізвища тих фізичних осіб, які на дату укладення Установчого договору та вчинення посвідчувального напису (18.01.2000 року) померли. Не були дотримані і вимоги Інструкції про те, що кожній нотаріальній дії присвоюється окремий порядковий номер. Засвідчення справжності підпису кожної фізичної особи є окремою нотаріальною дією, тоді як на зворотній стороні аркушів примірників додатку № 1 до Установчого договору номер реєстрації нотаріальної дії, позначений в посвідчувальному написі, є одним для декількох осіб, справність підпису яких посвідчувалась. До того ж один і той же номер, під яким нотаріальна дія зареєстрована в реєстрі, позначений в посвідчувальному написі, зазначений на зворотній стороні аркушів обох примірників додатку № 1 до Установчого договору, які за своїм змістом є частково відмінними, а тому мало місце підписання від імені фізичних осіб кожного з примірників додатку № 1 до Установчого договору, що вимагало засвідчення справжності підпису щодо кожного з примірників відповідного додатку до договору окремо та реєстрації відповідних нотаріальних дій в реєстрі не за тотожними, а іншими номерами.

Матеріали справи містять постанову Петриківського районного відділу ГУМВС України в Дніпропетровській області від 01.11.2014 року (а.с. 144-149, т. 30) про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013040520001119 від 09.10.2013 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України, за фактом підробки підписів до Установчого договору СР ЗАТ "Дніпровець". Відповідно до змісту цієї постанови (а.с. 147-148, т. 30) 10.06.2014 року допитано в якості свідка ОСОБА_493, яка з 1993 року по 2002 рік займала посаду секретаря Курилівської селищної ради. Зазначена особа пояснила, зокрема, що наприкінці 1999 року на початку 2000 року в селищну раду приїхав ОСОБА_179, який був головою правління ЗАТ "Дніпровець", в руках тримав додаток до установчого договору СР ЗАТ "Дніпровець", в якому було зазначено осіб - власників паїв та підписи, з проханням посвідчити підписи учасників зборів, на яких прийнято рішення про створення ЗАТ "Дніпровець". ОСОБА_179 звернувся до ОСОБА_493 у зв'язку з тим, що вона була присутня на вищезазначених зборах. ОСОБА_493 погодилась на його пропозицію та посвідчила підписи в установчому договорі СР ЗАТ "Дніпровець". Під час посвідчення підписів вона їх не звіряла у зв'язку з тим, що раніше була присутня на зборах, на яких одноголосно учасниками було прийнято рішення про вступ до ЗАТ "Дніпровець", окрім ОСОБА_492

Згідно зі статтею 35 Господарського процесуального кодексу України вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Отже, зазначена вище постанова Петриківського районного відділу ГУМВС України в Дніпропетровській області від 01.11.2014 року та відомості, про які в ній зазначено, не є преюдиціальними фактами при вирішенні даного спору, але оцінюються апеляційним господарським судом у сукупності з іншими обставинами справи.

Таким чином, враховуючи, що висновком судової експертизи по даній справі встановлено неможливість вирішення питання про достовірність чи недостовірність на одному з примірників додатку № 1 до Установчого договору підписів, виконаних від імені ОСОБА_2 (на час укладення Установчого договору перебувала на лікарняному (а.с. 61 - 65, т. 1)) та ОСОБА_30, а також встановлено, що підпис від імені ОСОБА_3 на цьому примірнику додатку № 1 до Установчого договору виконаний не ОСОБА_3, враховуючи, що щодо іншого примірнику додатку № 1 до Установчого договору питання про виконавців підписів від імені позивачів не вирішувалось, однак засвідчення справжності підписів позивачів на обох примірниках до Установчого договору, яке було обов'язковим, вчинено з порушенням вимог законодавства, що регулює відповідні відносини, а допущені порушення не дозволяють встановити, що підписання додатку № 1 до Установчого договору позивачами здійснювалось в присутності посадової особи виконавчого комітету, відповідно, особа, яка вчиняла підпис, посадовою особою виконавчого комітету не встановлювалась, а також враховуючи наявні в матеріалах справи докази про обставини створення ЗАТ "Дніпровець", лікарняний ОСОБА_2 та пояснення інших учасників судового провадження в їх сукупності, апеляційний господарський суд вбачає підстави дійти висновку, що жодним належним доказом по справі не підтверджується підписання позивачами Установчого договору в поєднанні з додатком № 1 до нього, та, відповідно, дійти висновку, що позивачами Установчий договір не підписувався.

Окрім того, матеріали справи не містять і належних доказів про фактичну передачу позивачами їх внеску до статутного фонду Сільськогосподарського риболовецького закритого акціонерного товариства "Дніпровець", якими згідно з положеннями Установчого договору мали б бути тимчасові свідоцтва про одержання від позивачів відповідних внесків, акти прийому-передачі майна, яке вносять позивачі до статутного фонду товариства, з підписами позивачів, оформлення яких передбачено статтею 6 Установчого договору. При цьому, як встановлено апеляційним господарським судом, Державні акти про право приватної власності позивачів на земельні ділянки знаходяться у позивачів.

Оскільки Установчий договір про створення і діяльність сільськогосподарського риболовецького закритого акціонерного товариства "Дніпровець" позивачі не підписали, щодо них не були дотримані вимоги про письмову форму угоди (ст. 44 ЦК УРСР), волевиявлення позивачів на укладення Установчого договору було відсутнє, а Установчий договір не був спрямований на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків позивачів (ст. 41 ЦК УРСР).

Наведена невідповідність Установчого договору щодо позивачів вимогам закону за відсутності доказів його фактичного виконання позивачами в частині передачі товариству (уповноваженій особі) права приватної власності на земельні ділянки порушує права позивачів та є підставою за статтею 48 Цивільного кодексу УРСР для визнання недійсним Установчого договору в частині положень про передачу позивачами права приватної власності на земельні ділянки до статутного фонду товариства.

Відповідно, не є такими, що відповідають дійсності положення Статуту товариства про внесення позивачами (у складі фізичних осіб) як засновниками товариства права приватної власності на належні їм земельні ділянки до статутного фонду товариства. При цьому статут господарського товариства є актом, на підставі якого у учасників товариства виникають права та обов'язки.

За наведеного, включення до Статуту товариства положень про внесення фізичними особами, у тому числі позивачами, до статутного фонду товариства права приватної власності позивачів на земельні ділянки при тому, що щодо наведеного відповідних зобов'язань за Установчим договором вони на себе не приймали, порушує права позивачів та є підставою для визнання недійсним Статуту товариства у відповідній частині.

З огляду на зазначене вище, місцевий господарський суд при прийнятті оскаржуваного рішення не повно встановив обставини, що мають значення для справи, допустив порушення норм матеріального та процесуального права.

Відтак, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду - скасуванню з прийняттям нового рішення про припинення провадження у справі в частині позовних вимог позивачів до відповідачів, які померли на дату звернення з позовом до місцевого господарського суду та в період розгляду справи судом першої інстанції, обставини смерті яких підтверджуються належними наявними в матеріалах справи доказами, на підставі п. 6 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, про часткове задоволення позовних вимог, а саме: про визнання частково недійсним установчого договору Сільськогосподарського риболовецького закритого акціонерного товариства "Дніпровець" від 23.12.1999 року (виходячи з предмета позову) в частині внесення позивачами в статутний фонд товариства права приватної власності позивачів на земельні ділянки, про визнання частково недійсним статуту Сільськогосподарського риболовецького закритого акціонерного товариства "Дніпровець" в частині положень про передання позивачами належного їм права приватної власності на земельні ділянки та про відмову в решті позовних вимог з тих підстав, що позивачі не наділені правом звертатись до господарського суду за захистом прав та інтересів інших засновників (учасників) господарського товариства поза межами представництва, а обставини, пов'язані з участю інших осіб у створенні товариства, не є тими обставинами, які спричиняють порушення прав позивачів, тоді як в силу статей 15, 16 Цивільного кодексу України захисту у судовому порядку підлягає порушене право.

Апеляційне провадження у справі щодо відповідача ОСОБА_216 підлягає припиненню на підставі п. 6 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з її смертю в період розгляду справи апеляційним господарським судом.

Колегія суддів апеляційного господарського суду відхиляє доводи позивачів щодо протиправного позбавлення їх права приватної власності на землю рішеннями загальних зборів структурних формувань Колективного сільськогосподарського риболовецького підприємства "Придніпровець" про обрання уповноважених від трудового колективу цього підприємства для участі у зборах уповноважених підприємства, які оформлені з недоліками, оскільки не містять інформації про присутніх на зборах членів трудового колективу та яким чином ними приймалися рішення, до складу уповноважених осіб обрано осіб, які на відповідну дату не були членами КСРП "Придніпровець"; про те, що протокол загальних зборів уповноважених від трудових колективів КСРП "Придніпровець" № 3 від 30.07.1999 року, на порядок денний яких виносилось питання про створення акціонерного товариства "Дніпровець" та внесення членами КСРП "Придніпровець" в статутний фонд акціонерного товариства "Дніпровець" земельних ділянок, теж не містить даних про присутніх на цих зборах (їх прізвищ) і членами КСРП "Придніпровець" не підписувався, а тому є недійсним.

Як встановлено вище, загальними зборами, зборами працівників структурних формувань Колективного сільськогосподарського риболовецького підприємства "Придніпровець", які проведені 26.07.1999 року - 28.07.1999 року, вирішені питання виключно про обрання уповноважених від цих структурних формувань на збори уповноважених Колективного сільськогосподарського риболовецького підприємства "Придніпровець"; жодних питань щодо земельних ділянок, належних на праві власності позивачам, ці збори не вирішували. Загальні збори уповноважених від трудових колективів Колективного сільськогосподарського риболовецького підприємства "Придніпровець", що відбулись 30.07.1999 року (протокол № 3) прийняли рішення про схвалення запропонованої схеми створення акціонерного товариства "Дніпровець"; про надання доручення голові КСРП "Придніпровець" ОСОБА_200 підписати від імені КСРП "Придніпровець" установчий договір і передати майно, що залишилось, та яке належить підприємству, на суму від 800 тис. грн. до 1,1 млн. грн.; про те, що у зв'язку з подальшою ліквідацією КСРП "Придніпровець" вартість акцій, які будуть належати підприємству, направити на погашення боргу по заробітній платі членам КСРП та заборгованості по бюджету. Отже, і наведеними зборами рішення про створення акціонерного товариства "Дніпровець" за участю фізичних осіб, у тому числі позивачів, в якості засновників не приймалось та не визначався вид внеску цих фізичних осіб до статутного фонду новоствореного закритого акціонерного товариства. Відповідно, недоліки при оформленні прийнятих зборами рішень та їх прийнятті, на які посилаються позивачі, не є визначальними при вирішенні даного спору, а самі рішення не є предметом оспорювання.

Колегія суддів апеляційного господарського суду відхиляє також доводи позивачів про те, що передбачені статтею 6 Установчого договору про створення і діяльність сільськогосподарського риболовецького закритого акціонерного товариства "Дніпровець" положення про внесення ними права приватної власності на земельні ділянки до статутного фонду наведеного товариства суперечать приписам Указу Президента України від 10.11.1994 року № 666/94 "Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва", відповідно до яких право на земельну частку (пай) може бути об'єктом купівлі-продажу, дарування, міни, успадкування, застави, тобто щодо такого права встановлено обмежений режим цивільного обігу, відповідно, право на земельну частку (пай) не могло бути передане як вклад до статутного фонду товариства його засновником; до того ж вказаним Указом встановлено, що кожний член колективного сільськогосподарського підприємства має право безперешкодно вийти з нього та одержати безкоштовно у приватну власність свою частку (пай) у натурі.

Щодо наведеного апеляційний господарський суд зазначає, що пунктом 2 Указу Президента України від 10.11.1994 року № 666/94 "Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва", який був чинним дату виникнення спірних відносин, рекомендовано місцевим Радам народних депутатів за участю Державного комітету України по земельних ресурсах ужити заходів щодо прискорення передачі відповідно до земельного законодавства безплатно у колективну власність земель колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, трудові колективи яких виявили бажання одержати землю у власність. Організаціям землеустрою здійснювати у якомога коротші строки поділ земель, які передано у колективну власність, на земельні частки (паї) без виділення їх у натурі (на місцевості). Кожному члену підприємства, кооперативу, товариства видається сертифікат на право приватної власності на земельну частку (пай) із зазначенням у ньому розміру частки (паю) в умовних кадастрових гектарах, а також у вартісному виразі. Пунктом 3 наведеного Указу установлено, що право на земельну частку (пай) може бути об'єктом купівлі-продажу, дарування, міни, успадкування, застави.

Відповідно до пункту 4 цього Указу кожний член колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства має право безперешкодно вийти з нього та одержати безкоштовно у приватну власність свою частку землі (пай) у натурі (на місцевості), що засвідчується державним актом на право приватної власності на землю. Власники земельних ділянок можуть добровільно створювати на базі належних їм земельних ділянок спільні сільськогосподарські підприємства, асоціації, спілки, акціонерні товариства, інші кооперативні підприємства і організації, передавати ці ділянки у спадщину, дарувати, обмінювати, здавати під заставу, надавати в оренду і продавати громадянам України без зміни цільового призначення земельних ділянок.

За встановленими обставинами справи Колективне сільськогосподарське риболовецьке підприємство "Підприємець", членами якого були позивачі, отримало у колективну власність землі, в межах згідно з планом, для сільськогосподарського виробництва, про що йому було видано Державний акт на право колективної власності на землю.

Зі змісту рішень Курилівської селищної ради Петриківського району Дніпропетровської області від 25.03.1999 року № 14-3/XXIII, Миколаївської селищної ради Петриківського району Дніпропетровської області від 25.03.1999 року № 5-5/ XXIII, Єлизаветівської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області від 25.03.1999 року № 34-4/ XXIII вбачається, що членам Колективного сільськогосподарського риболовецького підприємства "Підприємець" були видані сертифікати на земельну частку/пай, які, затверджуючи схеми розподілу земель колективної власності Колективного сільськогосподарського риболовецького підприємства "Придніпровець" по зазначеним селищним та сільській раді, надаючи членам Колективного сільськогосподарського риболовецького підприємства "Придніпровець" у приватну власність земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель цього підприємства, членів КСРП "Придніпровець" було зобов'язано повернути до районної ради при отриманні державних актів.

На дату укладення Установчого договору ОСОБА_30, ОСОБА_2, ОСОБА_3 були видані Державні акти на право приватної власності на землю.

При прийнятті наведених рішень селищні та сільська ради керувались Указом Президента України від 08.08.1995 року № 720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям".

Отже, обмежений режим цивільного обігу щодо права на земельну частку (пай), передбачений Указом Президента України, не може бути застосований до земельних ділянок позивачів, які були виділені в натурі та належали їм на праві приватної власності на землю. При цьому стаття 4 Указу встановлює право власників земельних ділянок добровільно створювати на базі належних їм земельних ділянок акціонерні товариства, передавати ці ділянки у спадщину, дарувати, обмінювати, здавати під заставу, надавати в оренду і продавати громадянам України без зміни цільового призначення земельних ділянок.

Створення на базі належних на праві приватної власності земельних ділянок акціонерних товариств, пов'язане з їх заснуванням та можливою передачею цим товариствам як прав на земельні ділянки, так і земельних ділянок, за відсутності відповідної законодавчої заборони.

Земельний кодекс України в редакції на час виникнення спірних відносин також не містив заборони щодо передачі права приватної власності на земельну ділянку до статутного фонду господарського товариства, окрім того, на час виникнення спірних відносин не існувало законодавчо встановленого мораторію на відчуження земельних ділянок.

Стаття 3 Закону України "Про власність" в редакції на час виникнення спірних відносин встановлювала, що суб'єктами права власності в Україні визнаються, у тому числі, громадяни.

Власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону. Він може використовувати майно для здійснення господарської та іншої, не забороненої законом, діяльності, зокрема, передавати його безоплатно або за плату у володіння і користування іншим особам (ст. 4 Закону України "Про власність").

За приписами статті 20 Закону України "Про власність" акціонерні товариства є суб'єктами права колективної власності, а згідно зі статтею 21 цього Закону право колективної власності виникає на підставі, зокрема, добровільного об'єднання майна громадян і юридичних осіб для створення акціонерних товариств, інших господарських товариств і об'єднань; інших цивільно-правових угод.

Об'єктом права власності акціонерного товариства є майно, придбане за рахунок продажу акцій, одержане в результаті його господарської діяльності, а також інше майно, набуте на підставах, не заборонених законом (ст. 25 Закону України "Про власність").

Також, як зазначалось вище, відповідно до статті 13 Закону України "Про господарські товариства" вкладами учасників та засновників товариства можуть бути права користування землею, а також інші майнові права. Оскільки відповідно до Установчого договору передбачалось внесення позивачами до статутного фонду Сільськогосподарського риболовецького закритого акціонерного товариства "Дніпровець" права приватної власності на земельні ділянки, тобто майнового права, незважаючи на те, що наслідком передачі такого права є перехід права власності на земельну ділянку, визначений зазначеним договором вид вкладу до статутного фонду відповідав вимогам статті 13 Закону України "Про господарські товариства", а цільове призначення земельної ділянки при цьому не змінювалось.

Апеляційний господарський суд відхиляє доводи позивачів і про те, що про добровільну відмову від права приватної власності на земельні ділянки вони не заявляли, а рішення відповідної Ради народних депутатів з цього питання не приймалось (ст.ст. 28, 29 Земельного кодексу України в редакції на час виникнення спірних відносин), оскільки спірні відносини не є відносинами щодо припинення права власності на землю у зв'язку з добровільною відмовою від земельної ділянки, а пов'язані з переходом права приватної власності на земельні ділянки в силу укладення/не укладення установчого договору про створення суб'єкта господарювання - юридичної особи (у даному випадку акціонерного товариства).

Також, апеляційний господарський суд не вбачає підстав вважати, що позивачів позбавлено права приватної власності на земельні ділянки внаслідок скоєння злочину, оскільки матеріали справи не містять вироку у жодному з кримінальних проваджень, які порушувались відповідними органами. Відповідно до статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Колегія суддів апеляційного господарського відхиляє доводи Публічного акціонерного товариства "Дніпровець" про те, що установчий договір у спірних відносинах не є установчим документом, оскільки в силу приписів статті 4 Закону України "Про господарські товариства" в редакції на час виникнення спірних відносин установчими документами акціонерного товариства є установчий договір і статут, на підставі яких створюється і діє товариство, а установчий договір є договором (угодою) в розумінні статті 41 Цивільного кодексу УРСР в редакції на час виникнення спірних відносин.

Колегія суддів апеляційного господарського не вбачає підстав для застосування у спірних відносинах позовної давності, про застосування якої Публічне акціонерне товариство "Дніпровець" заявило при розгляді даної справи у суді першої інстанції, та відхиляє відповідні доводи Публічного акціонерного товариства "Дніпровець".

Стаття 71 Цивільного кодексу УРСР в редакції на час виникнення спірних відносин встановлювала загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність) тривалістю в три роки.

Відповідно до статті 76 Цивільного кодексу УРСР перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.

Закінчення строку позовної давності до пред'явлення позову є підставою для відмови в позові. Якщо суд, арбітраж або третейський суд визнає поважною причину пропуску строку позовної давності, порушене право підлягає захистові (ст. 80 ЦК УРСР).

Відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України у чинній редакції загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

Відповідно до частин третьої, четвертої та п'ятої статті 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення; сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові; якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Позивачі посилаються на ті обставини, що про існування Установчого договору про створення і діяльність сільськогосподарського риболовецького закритого акціонерного товариства "Дніпровець" вони дізнались у 2012 році з листів Головного управління Держкомзему у Дніпропетровській області (а.с. 241-242, т. 2), відповідно, вважають, що з позовом до господарського суду за захистом свого порушеного права звернулись в межах позовної давності.

Разом з тим, за доводами Публічного акціонерного товариства "Дніпровець", про порушення свого права укладенням Установчого договору позивачі повинні були довідатись у 2010 році при розгляді господарським судом Дніпропетровської області справи № К39/140-10, у якій предметом оспорювання був Установчий договір, а відповідачами у зазначеній справі були, у тому числі і позивачі по даній справі (рішення у справі № К39/140-10 прийнято 04.10.2010 року).

Однак, при огляді у судовому засіданні матеріалів справи № К39/140-10 колегія суддів встановила, що у матеріалах цієї справи відсутні докази отримання позивачами по даній справі повідомлень про час та місце слухання справи № К39/140-10, у зв'язку з чим не вбачає підстав вважати, що беззаперечними доказами підтверджується обізнаність позивачів про існування Установчого договору у період вирішення спору по зазначеній вище справі.

Також, матеріали справи містять копію списку на отримання акцій акціонерами ЗАТ "Дніпровець", який містить інформацію про отримання позивачами акцій цього товариства, підписи від імені позивачів; докази щодо обставин відкриття позивачам особових рахунків власників іменних цінних паперів у системі реєстру власників іменних цінних паперів Публічного акціонерного товариства "Дніпровець" (реєстр власників іменних цінних паперів станом на 06.09.2013 року), виписки про операції з цінними паперами за період з 12.09.2013 року по 12.09.2013 року щодо ОСОБА_3 та ОСОБА_2, а також, протокол загальних зборів засновників Сільськогосподарського риболовецького закритого акціонерного товариства "Дніпровець" від 01.11.2000 року, відповідно до якого головою цих зборів був ОСОБА_3

Однак у даному випадку обставини, які підтверджуються наведеними вище доказами, не є тими обставинами, що дозволяють достовірно стверджувати про обізнаність позивачів про існування спірного Установчого договору, а судове рішення не може ґрунтуватись на припущеннях.

Правомірність реєстрації позивачів в якості акціонерів Публічного акціонерного товариства "Дніпровець" є за межами предмету даного спору.

Таким чином, оскільки наявними в матеріалах справи доказами не спростовуються доводи позивачів про те, що про існування спірного Установчого договору вони дізнались лише у 2012 році, а судом встановлено, що Установчий договір позивачі не підписували, апеляційний господарський суд не вбачає підстав вважати, що позовна давність за заявленими позивачами вимогами спливла.

З огляду на наведені вище встановлені обставини справи, положення законодавства, колегія суддів апеляційного господарського суду відхиляє решту доводів Публічного акціонерного товариства "Дніпровець".

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за подання позовної заяви підлягають стягненню з ПАТ "Дніпровець" на користь ОСОБА_30, судові витрати за проведення судової експертизи підлягають стягненню з ПАТ "Дніпровець" на користь ОСОБА_2, ОСОБА_30, ОСОБА_3, судові витрати за подання апеляційної скарги підлягають стягненню з ПАТ "Дніпровець" на користь ОСОБА_2

Недоплачена сума судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 609, 00 грн. підлягає стягненню з ПАТ "Дніпровець" до спеціального фонду Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 80, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційне провадження у справі № 904/8877/13 щодо відповідача ОСОБА_216 припинити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_30, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_18, ОСОБА_8, ОСОБА_29, ОСОБА_25, ОСОБА_31, ОСОБА_9, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_21, ОСОБА_19 на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.02.2014 року у справі № 904/8877/13 задовольнити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.02.2014 року у справі № 904/8877/13 скасувати та прийняти нове рішення.

Припинити провадження у справі в частині позовних вимог позивача-1: ОСОБА_30, позивача-2: ОСОБА_2, позивача-3: ОСОБА_3 до відповідачів: ОСОБА_37, ОСОБА_39, ОСОБА_43, ОСОБА_45, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_55, ОСОБА_62, ОСОБА_65, ОСОБА_67, ОСОБА_75, ОСОБА_83, ОСОБА_84, ОСОБА_93, ОСОБА_95, ОСОБА_98, ОСОБА_101, ОСОБА_105, ОСОБА_109, ОСОБА_110, ОСОБА_111, ОСОБА_126, ОСОБА_130, ОСОБА_132, ОСОБА_136, ОСОБА_138, ОСОБА_141, ОСОБА_147, ОСОБА_155, ОСОБА_158, ОСОБА_159, ОСОБА_161, ОСОБА_165, ОСОБА_168, ОСОБА_169, ОСОБА_170, ОСОБА_176, ОСОБА_179, ОСОБА_183, ОСОБА_185, ОСОБА_189, ОСОБА_197, ОСОБА_198, ОСОБА_200, ОСОБА_208, ОСОБА_210, ОСОБА_211, ОСОБА_212, ОСОБА_214, ОСОБА_220, ОСОБА_226, ОСОБА_228, ОСОБА_232, ОСОБА_233, ОСОБА_235, ОСОБА_237, ОСОБА_244, ОСОБА_245, ОСОБА_248, ОСОБА_251, ОСОБА_255, ОСОБА_258, ОСОБА_259, ОСОБА_265, ОСОБА_267, ОСОБА_284, ОСОБА_285, ОСОБА_286, ОСОБА_288, ОСОБА_292, ОСОБА_298, ОСОБА_297, ОСОБА_302, ОСОБА_305, ОСОБА_311, ОСОБА_314, ОСОБА_490, ОСОБА_317, ОСОБА_323, ОСОБА_327, ОСОБА_332, ОСОБА_331, ОСОБА_333, ОСОБА_339, ОСОБА_340, ОСОБА_342, ОСОБА_343, ОСОБА_346, ОСОБА_347, ОСОБА_348, ОСОБА_359, ОСОБА_376, ОСОБА_381, ОСОБА_394, ОСОБА_403, ОСОБА_404, ОСОБА_406, ОСОБА_408, ОСОБА_412, ОСОБА_415, ОСОБА_417, ОСОБА_419, ОСОБА_420, ОСОБА_495, ОСОБА_445, ОСОБА_447, ОСОБА_448, ОСОБА_451, ОСОБА_452, ОСОБА_461, ОСОБА_463, ОСОБА_466, ОСОБА_472, ОСОБА_473, ОСОБА_474, ОСОБА_480, ОСОБА_481, ОСОБА_405, ОСОБА_90, ОСОБА_434.

Позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати частково недійсним установчий договір Сільськогосподарського риболовецького закритого акціонерного товариства "Дніпровець" від 23.12.1999 року, в частині внесення ОСОБА_30, ОСОБА_2, ОСОБА_3 в статутний фонд Сільськогосподарського риболовецького закритого акціонерного товариства "Дніпровець" права приватної власності ОСОБА_30, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на земельні ділянки.

Визнати частково недійсним статут Сільськогосподарського риболовецького закритого акціонерного товариства "Дніпровець", в частині передання ОСОБА_30, ОСОБА_2, ОСОБА_3 права приватної власності ОСОБА_30, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на земельні ділянки.

В решті позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "ДНІПРОВЕЦЬ" (51840, Дніпропетровська область, Петриківський район, селище міського типу Курилівка, вулиця Гагаріна, будинок 6, ідентифікаційний код 30593910) на користь ОСОБА_30 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судовий збір за подання позовної заяви у сумі 2 294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири) грн. 00 коп.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "ДНІПРОВЕЦЬ" (51840, Дніпропетровська область, Петриківський район, селище міського типу Курилівка, вулиця Гагаріна, будинок 6, ідентифікаційний код 30593910) на користь ОСОБА_2 (51900, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) витрати на оплату експертизи у сумі 2 131 (дві тисячі сто тридцять одна) грн. 20 коп.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "ДНІПРОВЕЦЬ" (51840, Дніпропетровська область, Петриківський район, селище міського типу Курилівка, вулиця Гагаріна, будинок 6, ідентифікаційний код 30593910) на користь ОСОБА_30 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) витрати на оплату експертизи у сумі 2 131 (дві тисячі сто тридцять одна) грн. 20 коп.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "ДНІПРОВЕЦЬ" (51840, Дніпропетровська область, Петриківський район, селище міського типу Курилівка, вулиця Гагаріна, будинок 6, ідентифікаційний код 30593910) на користь ОСОБА_3 (АДРЕСА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_3) витрати на оплату експертизи у сумі 2 131 (дві тисячі сто тридцять одна) грн. 20 коп.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "ДНІПРОВЕЦЬ" (51840, Дніпропетровська область, Петриківський район, селище міського типу Курилівка, вулиця Гагаріна, будинок 6, ідентифікаційний код 30593910) на користь ОСОБА_2 (51900, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 609 (шістсот дев'ять) грн. 00 коп.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "ДНІПРОВЕЦЬ" (51840, Дніпропетровська область, Петриківський район, селище міського типу Курилівка, вулиця Гагаріна, будинок 6, ідентифікаційний код 30593910) до спеціального фонду Державного бюджету України (одержувач: Управління Державної казначейської служби України у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровській області, ЄДРПОУ 37989274, рахунок № 31216206782004 в ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, КБКД 22030001, код ЄДРПОУ Дніпропетровського апеляційного господарського суду 26005785) судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 609 (шістсот дев'ять) грн. 00 коп.

Видачу наказів доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Повний текст постанови складено 23.03.2015 року.

Головуючий суддя Л.А. Коваль

Суддя Н.В. Пархоменко

Суддя А.Є. Чередко