ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2015 р.

Справа № 804/18220/14

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді

Голобутовського Р.З.

при секретарі

Вербному Д.С.

за участю:

представника позивача представника відповідача

Тітов М.І. Синявський І.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Підприємство матеріально-технічного забезпечення "Буд-Сервіс" до Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

06.11.2014 року Приватне підприємство «Підприємство матеріально-технічного забезпечення «Буд-Сервіс» звернулося до Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Верхньодніпровської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 20.01.2014 року №0000172201, від 20.01.2014 року №0000162201 та від 20.01.2014 року №0000132201.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2011 року по 31.12.2012 року відповідачем зроблено висновок про порушення норм податкового законодавства, заниження податку на прибуток у 2012 році та заниження податку на додану вартість за грудень 2012 року, внаслідок чого Верхньодніпровською ОДПІ донараховано грошові зобов'язання за відповідними податками. Позивач вважає, що висновки акта перевірки не відповідають дійсності та нормам чинного законодавства, є неправомірними та необґрунтованими, у зв'язку з чим податкові повідомлення-рішення 20.01.2014 року № 0000172201, № 0000162201 та № 0000132201, прийняті на підставі акту перевірки, є протиправним та підлягають скасуванню.

Відповідач подав письмові заперечення на позов, в яких зазначив, що висновки перевірки відповідають фактичним обставинам справи, акт перевірки складений правомірно, згідно із діючим законодавством, вказує, що в ході проведення перевірки встановлено, що позивачем були здійснені господарські операції з купівлі-продажу товарів (напіввагони, сірка грудкова, азотна кислота) із значною націнкою, у той час як розрахунок за придбаний товар (вагони) було здійснено за рахунок збиткової операції з продажу векселів вартістю 49000000 грн. за 12397000 грн., також здійснено реалізацію товарів та будівельних робіт замовникам та покупцям за ціною, нижчою за собівартість використаних товарів, що призвело до збитків по здійсненим операціям у загальній сумі 9468142 грн., а також відмічає, що позивачем декларується нульовий податок на прибуток. З урахуванням встановленого, з огляду на проведення позивачем операцій з контрагентами, які не сплачують податки та є ліквідованими, беручи до уваги відсутність відображення безоплатно отриманих послуг з оренди приміщень, проведення збиткових операцій, встановлену розбіжність між сумами податкового кредиту позивача та сумами податкових зобов'язань по ПДВ контрагентів-постачальників позивача та відсутність первинних документів на підтвердження господарських операцій, здійснених у перевіряємому періоді, встановлені висновки про завищення витрат за перевіряємий період та заниження податку на додану вартість є цілком обґрунтованими та доведеними, а тому підстави для задоволення позову відсутні.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.01.2015 року провадження у даній справі за клопотанням ПП «Підприємство матеріально-технічного забезпечення «Буд-Сервіс» зупинено до 02.03.2015 року з метою надання сторонам часу для примирення та відповідно ухвалою суду від 02.03.2015 року поновлено.

У судовому засіданні 06.03.2015 року представником позивача заявлено клопотання про зупинення провадження у справі з метою надання сторонам часу для примирення.

Представник відповідача проти задоволення клопотання заперечував, посилаючись на ту обставину, що протягом наданого судом терміну позивачем не було вчинено відповідних дій задля податкового компромісу.

Суд зазначає, що ухвалою суду від 15.01.2015 року позивачу був наданий визначений ним термін, а саме до 02.03.2015 року, з метою надання сторонам часу для примирення шляхом проведення процедури податкового компромісу та подання відповідних документів до контролюючого органу за основним місцем податкового обліку у відповідності до положень Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей уточнення податкових зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість у разі застосування податкового компромісу».

Проте позивачем не було вчинено дій, спрямованих на примирення сторін шляхом проведення процедури податкового компромісу, відповідні документи до контролюючого органу за основним місцем податкового обліку подані не були.

За викладених обставин, суд не вбачає обгрунтованим повторно заявлене клопотання про зупинення провадження у справі з метою надання сторонам часу для примирення та вважає за доцільне відмовити в задоволенні зазначеного клопотання.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити з підстав, викладених у позові.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти доводів адміністративного позову, просив в задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Матеріали справи свідчать, що Приватне підприємство «Підприємство матеріально-технічного забезпечення «Буд-Сервіс» зареєстроване як юридична особа 27.10.2000 року реєстраційною службою Жовтоводського міського управління юстиції Дніпропетровської області та з 07.11.2000 року перебуває на обліку у Верхньодніпровській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

Судом встановлено, що у період з 11.11.2013р. по 20.12.2013р. на підставі наказів Верхньодніпровської ОДПІ від 29.10.2013р. №263, від 06.12.2013р. №354, направлень від 11.11.2013р. №№ 181/04-16-22-01, №182/04-16-22-01, №183/04-16-22-02, №184/04-16-17-03 Верхньодніпровською ОДПІ, згідно з п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, ст.77, п.82.1 ст.82 Податкового кодексу України проведено планову виїзну перевірку ПП «ПМТЗ «Буд-Сервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2011р. по 31.12.2012р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2011р. по 31.12.2012р., за результатами якої складено акт №718/04-16-22-01-31184098 від 27.12.2013р.

Перевіркою ПП «ПМТЗ «Буд-Сервіс» встановлені порушення:

1. п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14, п.135.2 ст.135, п.п.135.5.4 п.135.4 ст.135, п.137.10 ст.137, п.п.138.1.1 п.138.1, п.138.2, п.138.4 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України донараховано податок на прибуток у сумі 1045774 грн., у тому числі: за 2012 рік к сумі 1045774 грн.;

2. п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.192.1 ст.192, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України донараховано ПДВ на загальну суму 99793 грн., у тому числі за грудень 2012 року у сумі 99793 грн.

На підставі акта перевірки №718/04-16-22-01-31184098 від 27.12.2013р. Верхньодніпровською ОДПІ прийняті податкові повідомлення-рішення:

-№ 0000172201 від 20.01.2014 року, яким ПП «ПМТЗ «Буд-Сервіс» збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток всього на суму 1307218,00 грн., з яких за основним платежем - 1045774 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 261444,00 грн.;

-№ 0000162201 від 20.01.2014 року, яким ПП «ПМТЗ «Буд-Сервіс» збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість всього на суму 124741,00 грн., з яких за основним платежем - 99793,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 24948,00 грн.;

№ 0000132201 від 20.01.2014 року, яким ПП «ПМТЗ «Буд-Сервіс» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «адміністративні штрафи та інші санкції» на суму 510 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Матеріали справи свідчать, що протягом січня-лютого ПП «ПМТЗ «Буд-Сервіс» та ТОВ «Спільне українське-російське підприємство «ЕКО» (постачальник) укладені видаткові накладні на придбання товару «сірка грудкова», рахунки-фактури, акти-приймання передачі та виписані податкові накладні, копії яких наявні в матеріалах справи.

Протягом лютого, квітня-травня 2012 року ПП «ПМТЗ «Буд-Сервіс» (постачальник) та ТОВ фірма «Торгсервіс» укладені видаткові накладні на реалізацію товару «сірка грудкова», акти-приймання передачі до договору №14/1 від 14.08.2008 року та виписані податкові накладні, копії яких наявні в матеріалах справи.

Протягом січня-квітня 2012 року ПП фірма «Хімсервіс» (постачальник) та ПП «ПМТЗ «Буд-Сервіс» укладені видаткові накладні на придбання товару «сірка технічна назова грудкова сорт 9920», акти-приймання передачі до договору №12/11 від 12.11.2008 року та виписані податкові накладні, копії яких наявні в матеріалах справи.

Протягом березня 2012 року ПП «ПМТЗ «Буд-Сервіс» та ТОВ «Будівельна компанія - Нова» укладена видаткова накладна на реалізацію товару (ДВП, ДСП, фанера, плита, герметик та інші будівельні матеріали) №РН-0000137 від 01.03.2012р. та виписані податкові накладні, копії яких наявні в матеріалах справи.

Протягом травня 2012 року ПП «ПМТЗ «Буд-Сервіс» та ТОВ «Екобудкомплект ТМ» (постачальник) укладені видаткові накладні на товар (фланець), товарно-транспортна накладні та виписана податкова накладна №85 від 17.05.2012 року, копії яких наявні в матеріалах справи.

Протягом лютого 2012 року ПП «ПМТЗ «Буд-Сервіс» та ТОВ «Марказіт» (постачальник) укладені видаткові накладні на товар (лист різного розміру) та виписана податкова накладна №51 від 27.02.2012 року, копії яких наявні в матеріалах справи.

Протягом серпня 2012 року ПП «ПМТЗ «Буд-Сервіс» та ТОВ «ВМК Інвест» (постачальник) укладені видаткові накладні на товар (решітка), товарно-транспортна накладні та виписані податкові накладні, копії яких наявні в матеріалах справи.

Судом встановлено, що 11.01.2012 року між ПП «ПМТЗ «Буд-Сервіс» (постачальник) та ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» (покупець) укладено договір №1132/13 про закупівлю товарів за державні кошти, за умовами якого постачальник зобов'язується у 2012 році поставити покупцеві машини спеціального призначення різні (запасні частини до млина ММС 70*23) за найменуванням, кількістю та ціною відповідно до Специфікації №1. Постачальник зобов'язується поставити партію товару протягом 20-ти робочих днів після отримання заяви від покупця на умовах СРТ.

Відповідно до умов укладеного договору сторонами складено Специфікацію №2 на товар: решітка, футерівка на загальну суму 3 358400 грн. (з ПДВ).

За серпень між ПП «ПМТЗ «Буд-Сервіс» та ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» укладені видаткові накладні на товар, товарно-транспортні накладні, довіреності на отримання товару та податкові накладні, копії яких наявні в матеріалах справи.

03.10.2011 року між ПП «ПМТЗ «Буд-Сервіс» (покупець) та ФОП ОСОБА_5 (постачальник) укладено договір поставки №92, за умовами якого постачальник зобов'язується передати товар у власність покупця, за асортиментом, строками та умовами поставки, ціною, порядком та строками оплати, що обумовлені договором та рахунках постачальника. Постачальник зобов'язується поставити партію товару протягом 20-ти робочих днів після отримання заяви від покупця на умовах СРТ.

Протягом червня 2012 року ПП «ПМТЗ «Буд-Сервіс» складені Акти приймання виконаних робіт із зазначенням підприємства, замовника, генпідрядника в одній особі - ПП «ПМТЗ «Буд-Сервіс», без зазначенням номеру та дати договору, та зазначенням найменування об'єктів: «будівля 34», «будівля 35», «тимчасове електропостачання насосної станції оборотного водопостачання», «будинок по вул. Богуна 2А», підсумкові відомості, довідки вартості виконаних робіт.

Протягом січня-лютого 2012 року ПП «ПМТЗ «Буд-Сервіс» (постачальник) та ТОВ «ТД «Еко-Сервіс» укладені видаткові накладні на реалізацію товару «сірка грудкова», акти-приймання передачі до договору №01/04-3 від 01.04.2012 року та виписані податкові накладні, копії яких наявні в матеріалах справи.

Протягом червня-липня 2012 року ПП «ПМТЗ «Буд-Сервіс» та ТОВ «Скарлетт-Метиз» (постачальник) укладені видаткові накладні на придбання товару (строп різних за характеристиками, канат сталевий) та виписані податкові накладні, копії яких наявні в матеріалах справи.

22.06.2012 року між ПП «ПМТЗ «Буд-Сервіс» (покупець) та ТОВ «Промислово-комерційна фірма «Інтерпромресурс» (продавець) укладено договір купівлі-продажу №201252, згідно якого продавець зобов'язується передати у власність покупця товар (металопрокат), кількість, якого визначається в рахунках та накладних. Поставка здійснюється само вивозом автотранспортом покупця.

Протягом червня 2012 року ПП «ПМТЗ «Буд-Сервіс» та ТОВ «Промислово-комерційна фірма «Інтерпромресурс» (постачальник) укладені видаткові накладні на придбання товару (арматура, балки, труби) та виписані податкові накладні, копії яких наявні в матеріалах справи.

Протягом січня-травня 2012 року ПП «ПМТЗ «Буд-Сервіс» (постачальник) та ТОВ «ТД «Еко-Сервіс» (постачальник) укладені видаткові накладні на поставку товару (кислота азотна та послуг з залізничного тарифу, підготовка цистерни) та виписані податкові накладні, копії яких наявні в матеріалах справи.

Також протягом січня-травня 2012 року ПП «ПМТЗ «Буд-Сервіс» укладено видаткові накладні з ТОВ фірма «Торгсервіс» на придбання товару (кислота азотна та послуг з залізничного тарифу, підготовка цистерни) з метою подальшої реалізації до ДП «Східний ГЗК», виписані ТОВ фірма «Торгсервіс» на адресу ПП «ПМТЗ «Буд-Сервіс» податкові накладні.

З акту перевірки №718/04-16-22-01-31184098 від 27.12.2013р. слідує, що у 4 кварталі 2011 року ПП «ПМТЗ «Буд-Сервіс» придбано напіввагони у підприємства ВАТ «Стахановський вагонобудівний завод» та реалізовувало підприємству ТОВ «Енерджі трейд груп» з подальшою реалізацією останнім до ДП «Східний ГЗК», про що ПП «ПМТЗ «Буд-Сервіс» було обізнано. Прибуток від здійсненої операції становить 55829536 грн., у тому числі ПДВ 9304923 грн. У 2012 році ПП «ПМТЗ «Буд-Сервіс» здійснило збиткову операцію з реалізації векселів, виписаних ТОВ «Енерджі трейд груп» в рахунок погашення заборгованості за отримані вагони на загальну суму 49000000 грн. ПП «ПМТЗ «Буд-Сервіс» було реалізовано векселі вартістю 49000000 грн. за 12397000 грн., збиток від проведеної операції векселів становив 36603000 грн., що підтверджує відсутність господарської мети.

Окремо суд зауважує, що слідчим відділом Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області 30.01.2014 року винесено постанову про проведення у кримінальному провадженні №22013000000000076 від 18.02.2013 року позапланової комплексної перевірки дотримання податкового, валютного та іншого законодавства під час здійснення фінансово-господарської діяльності ПП «ПМТЗ «Буд-Сервіс» за період з 01.03.2011 року по теперішній час у зв'язку з придбанням для ТОВ «Енерджі трейд груп» напіввагонів.

Також вказаною постановою зазначається, що службові особи підприємств: ДП «Східний ГЗК», ПП «ПМТЗ «Буд-Сервіс», ПАТ «Діамантбанк» та ТОВ «Енерджі трейд груп» застосовували заздалегідь витратну схему купівлі-продажу.

Проте в ході судового розгляду позивачем не було надано відповідних пояснень та документів на підтвердження здійснення господарських операцій та обґрунтування проведення посередницьких операцій з купівлі-продажу напіввагонів та збиткових операцій з реалізації векселів.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування, платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких, передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п.п. 44.3, пп.4 ст.44 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

У разі ліквідації платника податків документи, визначені у пункті 44.1 цієї статті, за період діяльності платника податків не менш як 1095 днів, що передували даті ліквідації платника податків, в установленому законодавством порядку передаються до архіву.

Якщо документи, визначені у пункті 44.1 цієї статті, пов'язані з предметом перевірки, проведенням процедури адміністративного оскарження прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення або судового розгляду, такі документи повинні зберігатися до закінчення перевірки та передбаченого законом строку оскарження прийнятих за її результатами рішень та/або вирішення справи судом, але не менше строків, передбачених пунктом 44.3 цієї статті.

Згідно п.п.14.1.27 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (тут та надалі в редакції ПК України станом на момент виникнення спірних правовідносин) витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

В силу п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України у цьому розділі об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Відповідно до п.п.135.4.1 п.135.4 ст.135 ПК України дохід від операційної діяльності визнається в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі, в тому числі при зменшенні зобов'язань, та включає дохід від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг, у тому числі винагороди комісіонера (повіреного, агента тощо); особливості визначення доходів від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг для окремих категорій платників податків або доходів від окремих операцій встановлюються положеннями цього розділу.

Згідно з п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податків витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.138.6 ст.138 ПК України собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу.

Згідно п.198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою встановленою пунктом 193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п. 198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченим пунктом 201.11 ст.201 цього кодексу.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Згідно п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна, відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Разом з тим, суд зазначає, що наявність податкової накладної є обов'язковою, але не вичерпною підставою для визначення правильності формування податкового кредиту, оскільки, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів (робіт, послуг) із метою використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства, а не саме лише оформлення відповідних документів.

Отже, для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

У відповідності до п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.

Згідно ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Пунктом 2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до п.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" факти здійснення господарських операцій фіксують первинні документи, які повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Відповідно до п.2 ст.9 даного закону первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: "назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції".

Додаткові вимоги до первинних документів встановлені п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. № 168/704), відповідно до якого первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа, дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції, посада і прізвища осіб відповідальних за здійснення господарської операції і правильність оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно абз.1 п.п.2.1 глави 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Відповідно до п.п.2.2, п.п.2.7 п.2 вказаного Положення, первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі первинні документи).

Первинні документи складаються на бланках типових і спеціалізованих форм, затверджених відповідним органом державної влади. Документування господарських операцій може здійснюватись із використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні містити обов'язкові реквізити чи реквізити типових або спеціалізованих форм.

Окремою підставою для відсутності у платника податків права на отримання зазначених податкових переваг є відсутність необхідних первинних документів, що підтверджують здійснення операцій, недоліки таких документів, або складання таких документів при фактичному нездійсненні заявлених операцій, тобто відображення у первинних документах недостовірних даних.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Поряд з цим, окрім мінімально необхідних згідно податкового законодавства документів суд має перевірити й інші документи та обставини, які мають підтвердити реальність виконання спірної операції, що відображена в податковому обліку.

Відповідно до Листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 №742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини:

1. Рух активів у процесі здійснення господарської операції.

2. Установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції.

3. Установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Слід зазначити, що надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин:

-неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

-відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв'язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

-облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

-здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку;

-відсутність первинних документів обліку.

Приймаючи рішення суд виходить із того, що об'єктом оподаткування є певні операції між конкретними суб'єктами господарювання, а не договори, укладені між ними, або третіми особами.

Так, з матеріалів справи слідує, що в наданих ПП «ПМТЗ «Буд-Сервіс» видаткових накладних відсутнє місце їх складання, не вказано особу, яка отримала товар (не вказано ПІБ та посада особи), тобто не можливо встановити, яка особа брала участь у здійсненні конкретної господарської операції.

Відповідно до п. п. 11.1, 11.3-11.9 п. 11 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Залежно від виду вантажу та його специфічних властивостей до основних документів додаються інші (ветеринарні, санітарні та якісні - сертифікати, свідоцтва, довідки, паспорти тощо), що визначається правилами перевезень зазначених вантажів. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається.

Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля.

Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів, Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом).

Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри.

Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається перевізнику.

Перевізник здає вантажі у пункті призначення вантажоодержувачу згідно з товарно-транспортною накладною (типова форма товарно-транспортної накладної, подорожнього листа вантажного автомобіля затверджена наказом Міністерства транспорту України, Міністерства статистики України № 488/346 від 29.121995 року).

Відповідно до п. 11.9 Правил оформлення документів на перевезення, затверджених наказом Мінтрансу України від 14.10.1997 року №363, час прибуття (вибуття) автомобіля для завантаження і розвантаження Замовник зобов'язаний зазначати відповідно до пунктів 8.25 і 8.26 цих Правил, тобто час прибуття автомобіля для завантаження встановлюється з моменту, коли водій подав подорожній лист в пункті вантаження, а час прибуття автомобіля для розвантаження - з моменту пред'явлення водієм товарно-транспортної накладної в пункті розвантаження. Вантаження і розвантаження вважаються закінченими після вручення водієві належним чином оформлених товарно-транспортних накладних на навантажений або вивантажений вантаж.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що товарно-транспортні накладні, оформлені належним чином, являються необхідними документами для підтвердження витрат з перевезення і, крім того, фактичного переміщення придбаних ТМЦ.

Позивачем в ході судового розгляду не було надано документів на підтвердження транспортування товару, а також фактичного переміщення товару по ланцюгу від заводу-виробника товару до контрагента ПП «ПМТЗ «Буд-Сервіс» та безпосередньо ПП «ПМТЗ «Буд-Сервіс» за спірними операціями з постачання товарів, не надано підтвердження наявності у контрагентів ПП «ПМТЗ «Буд-Сервіс» необхідних ресурсів (виробничих потужностей, технологічного обладнання, кваліфікованого персоналу) для виконання договірних зобов'язань, зберігання, прийняття товару за кількістю та якістю, не наданло оформлених належним чином документів, що могли б засвідчити фактичне переміщення придбаного та в подальшому реалізованого товару, не надано доказів наявності власного або орендованого транспортного засобу, яким могло би бути здійснено транспортування («сірка грудкова» та азотна кислота), а також не підтверджено приймання та відвантаження товару, окрім того не надано документів бухгалтерського обліку які б свідчили про оприбуткування придбаного товару, не наведено пояснень та їх документального підтвердження щодо фізичної, технічної можливості здійснювати зберігання придбаного товару та не вказано місця зберігання придбаного товару (напіввагони), враховуючи його специфіку, до моменту реалізації.

Крім того ПП «ПМТЗ «Буд-Сервіс» в ході судового розгляду не було надано відповідних пояснень та їх документального підтвердження щодо того за рахунок яких ресурсів (власних або залучених) виконувалися спірні поставки сірки грудкової, азотної кислоти та напіввагонів, також факт залучення спірними постачальниками третіх осіб до виконання зазначених поставок не підтверджено.

Слід зауважити, що придбання товару «сірка грудкова» здійснювалось із залученням взаємопов'язаної особи ТОВ «СУРП «ЕКО», а саме: засновником ТОВ «СУРП «ЕКО» є ДП «Східний ГЗК», яке є кінцевим отримувачем товару; реалізація товару «сірка грудкова» та азотної кислоти здійснювалось також із залученням взаємопов'язаної особи ТОВ «Торговий дім «Еко-Сервіс», а саме: керівники та засновники ТОВ «СУРП «ЕКО» є керівниками та засновниками ТОВ «Торговий дім «Еко-Сервіс».

Також придбання товару «сірка грудкова» здійснювалось у ПП фірма «Хімсервіс» (стан 16 - ліквідовано), яке знаходиться у м.Харкові та реалізовувалось ТОВ фірма «Торгсервіс», яке також знаходиться у м.Харкові.

Також актом перевірки зазначено, що реалізовуючи товари зі значною націнкою ПП «ПМТЗ «Буд-Сервіс» мав сплачувати значні суми податку на додану вартість та податку на прибуток, проте відповідно даним декларації з податку на прибуток за 2-3 квартали 2011 року та за 2-4 квартали 2011 року, ПП «ПМТЗ «Буд-Сервіс» задекларувало за 4 квартал 2011 року податок на прибуток у сумі 0 грн.

Наведене представником відповідача в ході судового розгляду належними поясненнями та відповідними доказами не спростовано.

Дані твердження щодо придбання та подальшої реалізації товару «сірка грудкова» з залученням відповідної кількості транзитних постачальників до спірних поставок виключають принцип ділової мети ведення господарської діяльності, оскільки наведені ланцюги постачання товару до кінцевого споживача ДП «Східний ГЗК» не є обґрунтованою необхідністю, тим більше з огляду на операції з купівлі-продажу товарів, що відбувались між взаємопов'язаними підприємствами, та за наявності об'єктивної можливості укласти договори постачання безпосередньо, тим самим скоротивши ланцюг постачання вказаних товарів та зменшивши витрати.

Також встановлені обставини відсутності реальності виконання договірних зобов'язань між сторонами договорів, дають підстави стверджувати, що спірні операції не були зумовлені характером виробничої або іншої господарської діяльності позивача, оскільки не мали на меті отримання доходу від цих операцій. Намір одержати дохід лише в обраний спосіб - шляхом відшкодування ПДВ з бюджету - не можна розглядати як самостійну ділову мету.

Крім того в ході судового розгляду ПП «ПМТЗ «Буд-Сервіс» не були надані документи на підтвердження здійснення фінансово-господарських операцій з ФОП ОСОБА_7, ТОВ «Сокол», ПП «Ніса», ТОВ «Компанія Лігрос ЛТД» за період 2011-2012 роки, а посилання представника ПП «ПМТЗ «Буд-Сервіс» на ту обставину, що період 2011 рік вже був перевірений, судом не приймаються, оскільки належними доказами здійснення фінансово-господарської діяльності та понесених витрат можуть бути лише первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення та зберігання яких до закінчення перевірки та передбаченого законом строку оскарження прийнятих за її результатами рішень та/або вирішення справи судом, передбачено законодавством, а не матеріали попередніх перевірок.

Слід зауважити, що в рамках проведеної позапланової виїзної перевірки ПП «ПМТЗ «Буд-Сервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 року по 31.12.2011 року, за результатами якої складено акт №124/222-31184098 від 15.06.2012 року, на який посилається ПП «ПМТЗ «Буд-Сервіс», були досліджені взаємовідносини з ТОВ «Ветикаль» та ПП «Ніса», в той час як взаємовідносини з ТОВ «СУРП «ЕКО», ТОВ фірма «Торгсервіс», ТОВ «ТД «Еко-Сервіс», ПП фірма «Хімсервіс», ТОВ «Енерджі трейд груп» не були предметом перевірки.

Отже в порушення положень податкового законодавства ПП «ПМТЗ «Буд-Сервіс» не було забезпечено зберігання та надання до перевірки та до суду підтверджуючих документів, на підставі яких були сформовані показники податкової звітності.

З акту перевірки №718/04-16-22-01-31184098 від 27.12.2013р. слідує, що протягом 2012 року ПП «ПМТЗ «Буд-Сервіс» здійснювало реалізацію товарів та будівельних робіт замовникам та покупцям за ціною, нижчою за собівартість використаних товарів, що призвело до збитків по здійсненим операціям у загальній сумі 9468142 грн.

В ході судового розгляду представником позивача не було надано належних пояснень та документального підтвердження понесених витрат, а також обґрунтувань підстав та обставин, що зумовили проведення збиткових операцій в рамках ведення господарської діяльності позивача.

Слід зазначити, що дані операції знову ж таки суперечать меті ведення господарської діяльності, яка повинна бути спрямована на отримання прибутку.

Відповідно до доктрини «Ділова мета» правочин, який спрямований винятково на зменшення бази оподаткування та не маючий під собою розумної, економічно-обґрунтованої, необхідної і достатньої ділової (господарської) мети , може бути визнаний недійсним.

Суд зауважує, що згідно акту перевірки №718/04-16-22-01-31184098 від 27.12.2013р., ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська було здійснено заходи щодо проведення зустрічної звірки ТОВ «Скарлетт-Метиз» з питань правомірності проведених господарських відносин з ТОВ «Ривс» за липень 2012 року, ТОВ «Галактика М» за лютий, квітень 2012 року та встановлено відсутність об'єктів оподаткування по ланцюгу постачання контрагенти-постачальники - ТОВ «Скарлетт-Метиз» - контрагенти-покупці, про що складено акт №53/226/33515932 від 24.01.2013 року про неможливість проведення зустрічної звірки.

Також акт перевірки №718/04-16-22-01-31184098 від 27.12.2013р. містить посилання на акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Екобудкомплект ТМ» щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ «Галактик М» за грудень 2011 року, лютий 2012 року, ПП «АТМ» за березень-травень, серпень 2012 року, яким вказано про наявність ознак не реального здійснення фінансово-господарських відносин; на акт перевірки ФОП ОСОБА_5, яким встановлено відсутність факту реального вчинення господарських операцій за січень, березень, квітень 2012 року; на акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ПКФ «Інтерпромресурс» щодо документального підтвердження господарських відносин з платниками податків за березень-жовтень, грудень 2012 року.

Таким чином, встановлені факти підтверджують відсутність можливості контрагентами позивача зі свого боку виконувати договірні зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що з наявних в матеріалах справи документів вбачається відсутність реальності здійснення фінансово-господарської діяльності з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями, укладені ПП «ПМТЗ «Буд-Сервіс» правочини не мали на меті настання реальних правових наслідків, отже валові витрати та податковий кредит сформовано на підставі недостовірних, неповних та суперечливих первинних документів, тому такі суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на додану вартість за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Також слід зазначити, що при дослідженні факту придбання товару слід перевіряти і наявність ділової мети у розглядуваних операціях, у тому числі й шляхом з'ясування необхідності залучення відповідної кількості транзитних постачальників до спірних поставок. Так, необхідно встановити, чи міг позивач встановити безпосередньо контакти з виробником або імпортером товарів, і мати можливість придбати відповідні товари без участі посередників, здійснивши аналіз ринків відповідних товарів, їх доступність для покупця, поширеність інформації про відповідні товари та можливість її використання Товариством, наявність переваг при придбанні товарів за транзитними поставками тощо.

Необхідно з'ясувати і обставин щодо прояву позивачем розумної обережності при укладенні договорів зі спірними постачальниками. Адже за звичаями ділового обороту при здійсненні такого вибору суб'єктами господарювання оцінюються не лише умови угоди та їх комерційна привабливість, але і ділова репутація, платоспроможність контрагента, ризики невиконання зобов'язань та надання гарантій їх виконання, наявність у контрагента необхідних ресурсів (виробничих потужностей, технологічного обладнання, кваліфікованого персоналу) та відповідного досвіду.

При цьому свідоцтво про державну реєстрацію та наявність реєстрації постачальника в органах податкової служби не характеризують підприємство як добросовісного платника, що має ділову репутацію, як конкурентноспроможну особу на ринку, що гарантує виконання своїх зобов'язань через уповноважених представників. А відтак доказами прояву розумної обережності слугують не лише установчі документи та витяги з Єдиного державного реєстру, але й обґрунтування мотивів вибору контрагента, обставин укладення та виконання договорів, перевірка ділової репутації контрагента, повноважень осіб, що діють від імені підприємства.

І хоча з огляду на принцип індивідуальної відповідальності платника у сфері податкових правовідносин платник не є відповідальним за протиправні дії третіх осіб, що перебувають поза межами його впливу та контролю, однак несприятливі наслідки недостатньої обережності у підприємницькій діяльності мають покладатися на особу, якою були укладені відповідні правочини, та не можуть бути перенесені на бюджет шляхом зменшення податкових зобов'язань та здійснення необґрунтованих виплат з бюджету. У разі недобросовісності контрагентів покупець несе певний ризик не лише невиконання цивільно-правового договору, але й в рамках податкових правовідносин, позаяк в силу вимог податкового законодавства позбавляється можливості скористатися правом на податковий кредит в силу відсутності документів, що мають силу первинних документів.

Також Приватне підприємство «Підприємство матеріально-технічного забезпечення «Буд-Сервіс» затягувало розгляд справи, мотивуючи бажанням скористатися податковим компромісом, що суд розцінює як визнання позову.

Таким чином, на підставі викладеного, висновок Верхньодніпровської ОДПІ про порушення ПП «Підприємство матеріально-технічного забезпечення «Буд-Сервіс» п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14, п.135.2 ст.135, п.п.135.5.4 п.135.4 ст.135, п.137.10 ст.137, п.п.138.1.1 п.138.1, п.138.2, п.138.4 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим донараховано податок на прибуток у сумі 1045774 грн., у тому числі: за 2012 рік у сумі 1045774 грн. та порушення п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.192.1 ст.192, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України внаслідок чого донараховано ПДВ на загальну суму 99793 грн., у тому числі за грудень 2012 року у сумі 99 793 грн., знайшов своє підтвердження в ході судового розгляду.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги за заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням викладеного, суд вважає позовні вимоги не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» розмір ставки судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру становить 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

Згідно ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

З огляду на те, що позовні вимоги в даному випадку є майновими, отже позивач повинен сплатити за подання до адміністративного суду адміністративного позову судовий збір у розмірі 4872,00 грн., що становить 4 розміри мінімальної заробітної плати, а сплатив лише 487,20 грн., тому суд стягує з позивача 4384,80 грн. (4872,00 грн. - 487,20 грн.).

Керуючись ст. ст. 11, 14, 69, 70, 71, 86, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства «Підприємство матеріально-технічного забезпечення «Буд-Сервіс» до Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень - відмовити.

Стягнути з Приватного підприємства «Підприємство матеріально-технічного забезпечення «Буд-Сервіс» (ЄДРПОУ 31184098) решту суми судового збору у розмірі 4384,80 грн. (отримувач: УДКСУ у Красногвардійськом районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ (отримувача) 37989253, рахунок: 31210206784008, банк: ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, МФО: 805012, код бюджетної класифікації доходів 22030001, призначення платежу - судовий збір за позовом).

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено 10 березня 2015 року

Суддя

Р.З. Голобутовський