open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2015 року

Справа № 910/211/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Т.Б. Дроботової- головуючого І.В. Алєєвої, Л.І. Рогач

за участю представників:

позивача

Письменна Н.В., дов від 19.01.2015

відповідача

не з'явився (про час та місце судового засідання повідомлений належно)

третьої особи

Храпаль М.В., дов. від 05.01.2015, Кононов В.В., дов від 06.01.2015

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Зелена аквахвиля"

на постанову

Київського апеляційного господарського суду від 25.11.2014

у справі

№ 910/211/14 Господарського суду міста Києва

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Зелена аквахвиля"

до

Києво-Святошинської районної державної адміністрації

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача

Фермерське господарство "Мрія"

про

визнання незаконним та скасування розпорядження № 2019 від 18.03.2010, визнання недійсними державних актів про право власності та право постійного користування земельною ділянкою та скасування їх державної реєстрації

ВСТАНОВИВ:

09.01.2014 Товариство з обмеженою відповідальністю "Зелена аквахвиля" звернулося до господарського суду з позовом про визнання незаконним та скасування розпорядження Києво-Святошинської районної державної адміністрації від 18.03.2010 "Про передачу у власність земельних ділянок 5-ти громадянам України - членам фермерського господарства "Мрія" для ведення фермерського господарства в адміністративних межах Горенської сільської ради" № 2019; про визнання недійсним Державного акта на право постійного користування ІІІ КВ № 018998, виданого 10.09.2001, з відміткою про зменшення розміру земельної ділянки на підставі розпорядження Києво-Святошинської районної державної адміністрації від 18.03.2010 № 2019 на земельну ділянку за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Горенка, та скасування його державної реєстрації; про визнання недійсними державних актів на право власності або право користування на земельні ділянки, що були видані на підставі розпорядження Києво-Святошинської районної державної адміністрації від 18.03.2010 "Про передачу у власність земельних ділянок 5-ти громадянам України - членам фермерського господарства "Мрія" для ведення фермерського господарства в адміністративних межах Горенської сільської ради" № 2019 та скасування їх державної реєстрації, посилаючись на статті 59, 92, 93, 152 Земельного кодексу України, статті 6, 51 Водного кодексу України, статтю 7 Закону України "Про фермерське господарство". Позивач зазначив, що після передачі у приватну власність частини земельної ділянки, яка перебувала у постійному користуванні третьої особи, відповідач оформив право постійного користування третьої особи всупереч приписам чинного законодавства за відсутності відповідних законодавчо встановлених підстав на час прийняття спірного розпорядження; внаслідок цього та за відсутності оформлених орендних правовідносин третя особа незаконно користується земельною ділянкою, отриманою в оренду позивачем; при оформленні права користування третьої особи не враховано, що на спірній земельній ділянці знаходиться водний об'єкт, а земельна ділянка належить до земель водного фонду.

Відповідач надав письмові пояснення щодо спірного розпорядження.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, відхилила позов, посилаючись на відсутність порушеного права позивача на час прийняття спірного розпорядження та на правомірність користування земельною ділянкою.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.03.2014 (суддя Сівакова В.В.) у позові в частині визнання незаконним та скасування розпорядження Києво-Святошинської районної державної адміністрації від 18.03.2010 "Про передачу у власність земельних ділянок 5-ти громадянам України - членам фермерського господарства "Мрія" для ведення фермерського господарства в адміністративних межах Горенської сільської ради" відмовлено; в іншій частині провадження у справі припинено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.06.2014 (судді: Зубець Л.П. - головуючий, Мартюк А.І., Новіков М.М.) рішення місцевого господарського суду залишено без змін з огляду на його відповідність обставинам справи та чинному законодавству.

Постановою Вищого господарського суду України від 12.08.2014 судові рішення скасовано в частині припинення провадження у справі щодо визнання недійсним та скасування Державного акта про право постійного користування ІІІ-КВ № 018998, виданого 10.09.2001; справу в цій частині направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва; в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання незаконним та скасування розпорядження Києво-Святошинської районної державної адміністрації від 18.03.2010 "Про передачу у власність земельних ділянок 5-ти громадянам України - членам фермерського господарства "Мрія" для ведення фермерського господарства в адміністративних межах Горенської сільської ради" та припинення провадження в частині спору, що стосується недійсності правопосвідчувальних документів, які підтверджують право приватної власності фізичних осіб, судові рішення залишено без змін.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.10.2014 (суддя Ярмак О.М.) у задоволенні позову про визнання недійсним Державного акта про право постійного користування ІІІ-КВ № 018998, виданого 10.09.2001, з відміткою про зменшення розміру земельної ділянки на підставі розпорядження Києво-Святошинської районної державної адміністрації від 18.03.2010 № 2019 на земельну ділянку за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Горенка, та скасування його державної реєстрації відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.11.2014 (Судді: Отрюх Б.В. - головуючий, Михальська Ю.Б., Тиищенко А.І.) судове рішення залишено без змін з мотивів його законності та обґрунтованості.

Не погоджуючись з висновками господарських судів попередніх інстанцій, позивач подав до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить постанову від 25.11.2014 та рішення від 14.10.2014 у даній справі скасувати, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі; в судовому засіданні представник позивача усно уточнив касаційні вимоги та просив скасувати судові рішення з направленням справи на новий розгляд до місцевого господарського суду. Касаційну скаргу вмотивовано доводами про порушення судами норм матеріального та процесуального права, а саме: судові рішення не відповідають вимогам статей 4-2, 4-3, 4-7, 43 Господарського процесуального кодексу України щодо повного з'ясування обставин, на які посилаються сторони, та дослідженні і оцінці доказів, наданих на їх підтвердження; суди не врахували невідповідність спірного акта, виданого 10.09.2001, вимогам статті 2 Закону України "Про селянське (фермерське) господарство" (у відповідній редакції), залишили поза увагою, що належних доказів отримання спірної земельної ділянки Ніколаєвою С.Д. як головою фермерського господарства, а не як фізичною особою, не подано; розпорядження Києво-Святошинської районної державної адміністрації від 18.03.2010 "Про передачу у власність земельних ділянок 5-ти громадянам України - членам фермерського господарства "Мрія" для ведення фермерського господарства в адміністративних межах Горенської сільської ради" № 2019 суперечить частині 1 статті 6 Водного кодексу України, частині 8 статті 7 Закону України "Про фермерське господарство" (у чинній редакції), частині 4 статті 59 Земельного кодексу України, якими встановлено обмеження щодо надання у приватну власність для ведення фермерського господарства земель лісового і водного фондів; суди залишили поза увагою приписи статті 92 Земельного кодексу України щодо суб'єктів права постійного користування земельною ділянкою та статті 93 Земельного кодексу України щодо підстав виникнення права на користування земельною ділянкою.

Ухвалою від 17.03.2015 відхилено відвід, заявлений Товариством з обмеженою відповідальністю "Зелена аквахвиля"суддям Дроботовій Т.Б. та Рогач Л.І., з огляду на відсутність підстав для відводу суддів, визначених статтею 20 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач не надав відзив на касаційну скаргу, та не скористався правом на участь представників у судовому засіданні. Третя особа у судовому засіданні заперечила доводи касаційної скарги, як необґрунтовані.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників позивача та третьої особи, присутніх у судовому засіданні, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові, колегія суддів вважає, що касаційна скар га не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підстав встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати чи вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або перевіряти докази.

Зі змісту оспорюваних судових рішень господарських судів попередніх інстанцій вбачається, що рішенням Господарського суду міста Києва від 18.03.2014, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.06.2014 та постановою Вищого господарського суду України, відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Зелена аквахвиля" у позові в частині визнання незаконним та скасування розпорядження Києво-Святошинської районної державної адміністрації від 18.03.2010 "Про передачу у власність земельних ділянок 5-ти громадянам України - членам фермерського господарства "Мрія" для ведення фермерського господарства в адміністративних межах Горенської сільської ради". Розглянуті та вирішені судами позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що отриманий ним в оренду водний об'єкт фактично розміщений на земельній ділянці, яка була раніше надана у приватну власність членам Фермерського господарства "Мрія" на підставі розпорядження, що не ґрунтується на нормах чинного законодавства України, порушує права та законні інтереси позивача, відтак, державні акти на право власності або право користування на земельні ділянки, видані на підставі незаконного розпорядження, мають бути визнані недійсними.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині визнання незаконним та скасування спірного розпорядження відповідача рішенням Господарського суду міста Києва від 18.03.2014, суд вказав, що у відповідності до частини 2 статті 31 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття спірного розпорядження відповідача) громадяни - члени фермерського господарства мають право на одержання безоплатно у власність із земель державної і комунальної власності земельних ділянок у розмірі земельної частки (паю); позивач не підтвердив належними та допустимими доказами, що отриманий ним в оренду за Договором водний об'єкт знаходиться на земельній ділянці, переданій у власність фізичним особам - членам Фермерського господарства "Мрія".

Судове рішення набрало чинності, є обов'язковим на території України; повторний касаційний перегляд судових рішень, щодо яких вже відбувався касаційний розгляд, нормами процесуального законодавства не передбачено, відтак, доводи касаційної скарги щодо незаконності розпорядження Києво-Святошинської районної державної адміністрації від 18.03.2010 "Про передачу у власність земельних ділянок 5-ти громадянам України - членам фермерського господарства "Мрія" для ведення фермерського господарства в адміністративних межах Горенської сільської ради" не можуть братися до уваги судом касаційної інстанції.

Також судова колегія зазначає, що за змістом частини 3 статті 35 Господарського процесуального кодексу України при розгляді спору в частині визнання недійсним Державного акта про право постійного користування ІІІ-КВ № 018998, виданого 10.09.2001, з відміткою про зменшення розміру земельної ділянки на підставі розпорядження Києво-Святошинської районної державної адміністрації від 18.03.2010 № 2019 на земельну ділянку за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Горенка, та скасування його державної реєстрації не доводяться встановлені зазначеними вище рішеннями обставини, а саме, що:

- розпорядженням Києво-Святошинської районної державної адміністрації від 15.04.2013 № 288 "Про передачу в довгострокову оренду водного об'єкту Товариству з обмеженою відповідальністю "Зелена аквахвиля" на території Горенської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області" вирішено: надати в оренду, терміном на 25 років, позивачу водний об'єкт, площа водного дзеркала якого складає 17,0 га для риборозведення на території Горенської сільської ради Києво-Святошинського району;

- 16.04.2013 позивачем (орендар) та відповідачем (орендодавець) укладено договір оренди водного об'єкта загальнодержавного значення № 105, за змістом якого на підставі розпорядження голови Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області № 288 від 15.04.2013 "Про передачу в довгострокову оренду водного об'єкту Товариству з обмеженою відповідальністю "Зелена аквахвиля", на території Горенської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області" та відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень, пункту 12 Перехідних положень Земельного кодексу України, статті 51 Водного кодексу України, постанови Кабінету Міністрів України № 502 від 13.05.1996 "Про затвердження порядку користування землями водного фонду", орендодавець надає в оренду, а орендар приймає в строкове платне користування на умовах оренди водний об'єкт (в подальшому об'єкт оренди) на території Горенської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, площа водного дзеркала якого складає 17,0 га, для риборозведення, виробництва сільськогосподарської і промислової продукції, а також у лікувальних і оздоровчих цілей; термін дії Договору становить 25 років (пункт 1.5 договору); за змістом акта прийому-передачі від 16.04.2013 об'єкт оренди передано від орендодавця орендарю;

- розпорядженням Києво-Святошинської районної державної адміністрації № 2019 від 18.03.2010 "Про передачу у власність земельних ділянок 5-ти громадянам України - членам фермерського господарства "Мрія" для ведення фермерського господарства в адміністративних межах Горенської сільської ради" вирішено: припинити право постійного користування Фермерського господарства "Мрія" в адміністративних межах Горенської сільської ради на земельну ділянку загальною площею 22,4117 га, що перебувала в постійному користуванні Фермерське господарство "Мрія"; передати земельні ділянки загальною площею 22,4117 га безоплатно у власність 5-ти громадянам України - членам Фермерського господарства "Мрія" для ведення фермерського господарства в адміністративних межах Горенської сільської ради Києво-Святошинського району; виготовити державні акти 5-ти громадянам України - членам Фермерського господарства "Мрія", на право власності на землю для ведення фермерського господарства в адміністративних межах Горенської сільської ради; на підставі вищевказаного розпорядження Ніколаєвій С.Д., Ніколаєву В.В., Ананьєвій М.В., Милосердовій М.В. та Милосердову А.В. видано державні акти встановленого зразка на право власності щодо земельних ділянок.

Повторно розглядаючи справу в частині, направленій на новий судовий розгляд, суди встановили, що Фермерське господарство "Мрія" набуло право постійного користування на земельну ділянку на підставі рішення 5-ї сесії ХХІІІ скликання Києво-Святошинської ради народних депутатів Києво-Святошинського району Київської області від 16.02.1999; Фермерському господарству "Мрія" видано Державний акт на право постійного користування землею ІІІ-КВ № 018998 від 10.09.2001 з відміткою про зменшення розміру земельної ділянки на підставі розпорядження Києво-Святошинської районної державної адміністрації від 18.03.2010 № 2019 на земельну ділянку за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Горенка.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині недійсності Державного акта про право постійного користування ІІІ-КВ № 018998, виданого 10.09.2001, з відміткою про зменшення розміру земельної ділянки, господарські суди попередніх інстанцій відзначили, що матеріали справи не містять жодних доказів, що оформленням відповідачем Державного акта про право постійного користування ІІІ-КВ № 018998, виданого 10.09.2001, з подальшою відміткою про зменшення розміру земельної ділянки, порушено будь-які майнові чи немайнові права чи охоронювані законом інтереси позивача на надану в користування земельну ділянку чи її частину.

Судова колегія зазначає, що за змістом статті 1 Господарського процесуального кодексу України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, звертаючись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, зокрема, шляхом визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу держаної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. У відповідності до статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Наведене свідчить про те, що передумовою для визнання недійсним акта (рішення) є як невідповідність його вимогам законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, так і порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

Враховуючи наведене та встановивши, що матеріали справи не містять будь-яких доказів про права позивача на спірну земельну ділянку або її частину чи відповідний інтерес позивача станом на час оформлення спірного акта, суди вірно відмовили у задоволенні позовних вимог, оскільки порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі не вбачається; доводи касаційної скарги жодним чином не спростовують наведені вище висновки господарських судів.

Зазначаючи, що суди розглянули спір, непідвідомчий господарським судам, позивач залишив поза увагою, що сформований ним суб'єктний склад сторін у даній справі відповідає приписам статей 1 та 21 Господарського процесуального кодексу України, правова природа даного спору подана у зв'язку з зверненням за захистом цивільного права та стосується правового титулу на земельну ділянку, що відповідає змісту правовідносин, підвідомчим господарським судам. Також висновки судів відповідають змісту статей 6, 11 Закону України "Про селянське (фермерське) господарство" (в редакції, що діяла на час оформлення спірного акта), статті 12 Закону України "Про фермерське господарство", які визначають склад земель, що входять до земель фермерського господарства, та щодо яких фермерського господарства виникають обов'язки, як у власника чи користувача.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Перевіривши у відповідності до частини 2 статті 1115 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у постанові апеляційного господарського суду та рішенні місцевого суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що господарські суди в порядку статей 43, 101 Господарського процесуального кодексу України, вирішуючи спір в частині, направленій на новий розгляд, розглянули всебічно, повно та об'єктивно в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідили подані сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень докази; вірно застосували норми чинного законодавства, внаслідок чого їх висновки за наслідками розгляду позову та апеляційної скарги є законними та обґрунтованими.

Доводи касаційної скарги не спростовують достовірно встановлені судами на підставі належних та допустимих доказів обставин справи, а відтак і правомірне застосування судами вище вказаних норм чинного законодавства.

Керуючись статтями 43, 1117, пунктами 1 статті 1119, статтями 11110, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Зелена аквахвиля" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.11.2014 у справі № 910/211/14 Господарського суду міста Києва та рішення Господарського суду міста Києва від 14.10.2014 залишити без змін.

Головуючий Т. Дроботова

Судді : І. Алєєва

Л. Рогач

Джерело: ЄДРСР 43223600
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку