open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
Справа № 815/3433/14
Моніторити
emblem
Справа № 815/3433/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 березня 2015 р.

м.Одеса

Справа № 815/3433/14

Категорія: 3.5

Головуючий в 1 інстанції: Токмілова Л. М.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді -

Кравець О.О.

судді -

Домусчі С.Д.

судді -

Турецької І.О.

за участю секретаря

Левицької З.С

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 15.09.2014 р. по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сокар Петролеум" до Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області про визнання неправомірним та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Сокар Петролеум" звернулося до суду з позовом до Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області та просило визнати протиправними та скасувати рішення № 23 від 20.02.2014 року про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, рішення № 50 від 21.03.2014 року про внесення змін до рішення чи скасування рішення про обмеження надання продукції на ринку шляхом приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами № 23 від 20.02.2014 року та визнати протиправною та скасувати постанову № 18 від 26.03.2014 року про накладення штрафних санкцій.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 15.09.2014 року позов був задоволений.

Не погоджуючись з постановою суду представник відповідача подав апеляційну скаргу, в якій вважає вказану постанову прийнятою з порушенням норм процесуального права, просив її скасувати та прийняти нову , якою у задоволенні позову відмовити.

Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст.34 -39 КАС України.

Апеляційний суд, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що вона підлягає частковому задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування зобов'язані діяти тільки на підставі ,в межах повноважень та у спосіб ,що передбачені Конституцією й законами України.

Судом 1-ої інстанції було встановлено, що в період з 06.02.2014 року по 07.02.2014 року на підставі направлення № 43 від 30.01.2014 р. та наказу № 748-од від 20.12.2013 року працівниками Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області було проведено планову виїзну перевірку характеристик продукції- нафтопродуктів у суб'єкта господарювання ТОВ «Сокар Петролеум», АЗС, який розташований на території: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 90/1 .

Про проведення перевірки було повідомлено начальника АЗС №01/14- ОСОБА_5,призначеного на посаду наказом №9к від 19.01.2014 року.

Апеляційний суд вважає,що відсутність підпису ОСОБА_5, про ознайомлення із наказом №9к від 19.01.2014 року ,встановлена судом 1-ої інстанції, є порушенням трудового законодавства України , але не може слугувати підставою для висновку , що ця особа не була уповноваженою Товариства з обмеженою відповідальністю "Сокар Петролеум", так як вищевказаний наказ на момент перевірки не був скасований у судовому або позасудовому порядку , а вказана особа виконувала вказані обов'язки без будь-яких нормативних обмежень (судових рішень чи рішень уповноважених держаних органів чи посадових осіб про її усунення від посади).

Судом 1-ої інстанції було встановлено, що за результатами перевірки було складено акт №000267 від 07.02.2014 року яким було встановлено наступне порушення: розповсюдження небезпечної продукції, а саме: на бензин автомобільний А 95-Євро вид I. Виробник: Polski Koncern ORLEN S.A., Plock 09-411, ul.Chemikow 7, Польща. Постачальник: ТОВ «СВІТАНОК ОІЙЛ ТРЕЙД», 67665 Одеська область, Біляївський район, с. Усатове, вул. Залізничників, 16 надано паспорт якості виробника №OD 1430-0015/14-00126.001 від 27.01.2013р., який не містить національний знак відповідності згідно з ДСТУ 2296-93 «Національний знак відповідності. Форма, розміри, технічні вимоги та правила застосування» для нафтопродуктів, що сертифіковані; не зазначено дату виготовлення в порушення п. 8.29 додатку В ДСТУ 4454:2005 «Нафта і нафтопродукти. Маркування, пакування, транспортування та зберігання».

В Акті перевірки міститься підпис начальника АЗС №01/14 про ознайомлення з актом та отримання його примірнику

20.02.2014 р. на підставі акту перевірки Інспекцією з питань захисту прав споживачів в Одеській області було прийняте Рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів №23, яким обмежено надання продукції на ринку шляхом приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами у строк до 19.03.2014р. та зобов'язано ТОВ «Сокар Петролеум» у строк до 19.03.2014р. та зобов'язано письмово повідомити орган ринкового нагляду про виконання цього рішення .

Листом від 26.02.0214р. за вих. №25 ТОВ «Сокар Петролеум», отриманим 03.03.2014р. за вхід. №834, повідомило відповідача про те, що на автозаправній станції за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 90, бензин автомобільний А 95-Євро вид I. отриманий згідно ТТН №107294, 107350, 107319 по сертифікатах відповідності №UA1.072.0236477-14, №UA1.145.0015736-13, UA1.145.0015734-13 відсутній.

В період з 20.03.2014 року по 21.03.2014 р. на підставі наказу№200-од від 18.03.2014р. та згідно направлення на проведення перевірки №100 від 19.03.2014р. Інспекцією з питань захисту прав споживачів в Одеській області було проведено перевірку стану виконання ТОВ «Сокар Петролеум» рішення Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів №23 від 20.02.2014р., за результатами якої було складено Акт №38 від 21.03.2014р. , в якому внесений запис щодо відмови начальника АЗС № №01/14 ОСОБА_5 від підпису зазначеного акту, надання пояснень та зауважень до нього .

21.03.2014р. провідним спеціалістом Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області Бажиною К.В. складено протокол №000126 про виявлене порушення: розповсюдження продукції (бензин автомобільний А 95-Євро вид I. д/в: не зазначено. Виробник: Polski Koncern ORLEN S.A., Plock 09-411, ul.Chemikow 7, Польща. Постачальник: ТОВ «СВІТАНОК ОІЙЛ ТРЕЙД», 67665 Одеська область, Біляївський район, с. Усатове, вул. Залізничників, 16. Замовник (платник) ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ» СОКАР Україна». Сертифікат якості №UA1.072.0236477-13- залишок на 21.03.2014 р. 23881, 35 л. згідно х-звіту) без паспорту оформленого належним чином (надано паспорт виробника на польській мові), не надані підтверджуючі документи щодо приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами .

Рішенням Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області №50 від 21.03.2014р. було внесено зміни до рішення про обмеження надання продукції на ринку шляхом приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами№23 від 20.02.2014р. шляхом зміни на рішення про обмеження надання продукції на ринку шляхом заборони надання продукції на ринку, що може становити ризики за певних умов; негайно попередити відповідні категорії споживачів про ризики, які може становити продукція для певних категорій споживачів (користувачів) та надано термін для виконання цього рішення до 25.04.2014р.

26.03.2014р. Інспекцією з питань захисту прав споживачів в Одеській області винесено постанову №18 про накладення штрафних санкцій на ТОВ «Сокар Петролеум» у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень , яка була отримана позивачем 23.05.2014р.

Згідно з п.2 Правил застосування національного знака відповідності ,затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.2001р. N 1599 знак відповідності наноситься тільки на ті види продукції, опис яких міститься в технічних регламентах. При цьому нанесення знака відповідності є обов'язковим.

Відповідно до абз. 18 ст.1 Закону України «Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності» технічний регламент - закон України або нормативно-правовий акт, прийнятий Кабінетом Міністрів України, у якому визначено характеристики продукції або пов'язані з нею процеси чи способи виробництва, а також вимоги до послуг, включаючи відповідні положення, дотримання яких є обов'язковим. Він може також містити вимоги до термінології, позначок, пакування, маркування чи етикетування, які застосовуються до певної продукції, процесу чи способу виробництва.

Постанова Кабінету Міністрів України №927 від 1.08.2013 р. «Про затвердження Технічного регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив» набула чинності тільки з 11.07.2014 року.

В Акті перевірки відповідачем зазначено порушення ТОВ «Сокар Петролеум» ДСТУ 2296-93 «Національний знак відповідності. Форма, розміри, технічні вимоги та правила застосування» та ДСТУ 4454:2005 «Нафта і нафтопродукти. Маркування, пакування, транспортування та зберігання».

Відповідно до ст. 2 Закону України від 02.12.2010, № 2736-VI «Про загальну безпечність нехарчової продукції» дія цього Закону поширюється на всю продукцію, стосовно якої технічними регламентами не встановлено спеціальні вимоги щодо забезпечення її безпечності, за винятком видів продукції, зазначених у частині третій цієї статті.

Якщо законами України та прийнятими відповідно до них іншими нормативно-правовими актами, у тому числі технічними регламентами, встановлено спеціальні вимоги щодо забезпечення безпечності певних видів продукції, положення цього Закону застосовуються в частині, що не врегульована зазначеними актами.

Дія цього Закону не поширюється на:

1) послуги та роботи;

2) харчові продукти, харчові добавки, ароматизатори, дієтичні добавки та допоміжні матеріали для переробки харчових продуктів;

3) продукти тваринного походження;

4) корми, кормові добавки та премікси;

5) живі рослини і тварини;

6) продукцію людського, рослинного і тваринного походження, що безпосередньо використовується як репродуктивний матеріал, призначений для відтворення;

7) спирт, алкогольні напої та тютюнові вироби;

8) лікарські засоби та ветеринарні препарати;

9) наркотичні засоби, психотропні речовини, їх аналоги і прекурсори;

10) ядерні матеріали, спеціальні матеріали, що розщеплюються, іншу продукцію у сфері використання ядерної енергії;

11) вироби військового призначення;

12) об'єкти містобудування;

13) продукцію, що була у вжитку, поставлена як предмет антикваріату або як продукція, що підлягає ремонту чи відновленню перед її використанням, за умови, що постачальник надає інформацію особі, якій ця продукція постачається, про необхідність її ремонту чи відновлення.

Діяльність у сфері забезпечення безпечності продукції, зазначеної в частині третій цієї статті, здійснюється відповідно до законодавства.

Згідно з ч.1-3 ст.5 Закону України № 2736-VI продукція вважається безпечною, якщо вона відповідає вимогам щодо забезпечення безпечності продукції, встановленим законодавством.

У разі відсутності вимог щодо забезпечення безпечності продукції, визначених частиною першою цієї статті, відповідна продукція вважається безпечною, якщо орган державного ринкового нагляду не доведе, що така продукція є небезпечною.

Доказом безпечності продукції є її відповідність національним стандартам, що гармонізовані з відповідними європейськими стандартами. Перелік таких гармонізованих національних стандартів формується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері стандартизації. Цей перелік станом на 1 січня щороку оприлюднюється шляхом його опублікування у друкованому засобі масової інформації центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері стандартизації (у разі його відсутності - у друкованому засобі масової інформації, визначеному цим органом), та шляхом розміщення на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері стандартизації.

Але, апеляційний суд не погоджується із твердженням апелянта ,що до початку дії Постанови Кабінету Міністрів України №927 від 1.08.2013 р. «Про затвердження Технічного регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив», відповідно до ст.2,5 ЗУ «Про загальну безпечність нехарчової продукції» для визначення вимог до безпечності нафтопродуктів необхідно було застосовувати національні стандарти - Національний стандарт України «Нафта і нафтопродукти. Маркування, пакування, транспортування та зберігання» - ДСТУ 4454:2005 (затверджений Наказом Держспоживстандарту України від 16.09.2005 р. №265) та Державний стандарт України «Національний знак відповідності. Форма, розміри, технічні вимоги та правила застосування» - ДСТУ 2296-93 (затверджений Наказом Держспоживстандарту України від 09.12.1993 р. №186), так як їх не можна вважати технічними регламентами у розумінні абз. 18 ст. 1 Закону України «Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності», а несвоєчасне прийняття КМУ постанови для регулювання вказаних правовідносин не може слугувати підставою для їхнього врегулювання за загальними правилами, якщо набула сили спеціальна норма.

Таким чином, апеляційний суд доходить до висновку ,що наявні підстави для задоволення позову .

Відповідно до ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 198 КАС України ,за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право змінити постанову суду .

Апеляційний суд вважає, що судом 1-ої інстанції справа по-суті вирішена правильно, але із помилковим застосуванням норм матеріального права, вірно дана правова оцінка, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми законів України та відповідають чинному законодавству та доходить до висновку, що є підстави для зміни постанови суду 1-ої інстанції , а апеляційну скаргу слід задовольнити частково , змінивши мотивувальну частину постанови 1-ої інстананції посилання на висновок про відсутність повноважень начальника АЗС №01/14- ОСОБА_5 при проведенні перевірки , як на підставу для задоволення позову.

Керуючись ч.1 ст. 195, ст.196, п.2 ч.1. ст.198, 201, ч.2 ст. 205,ст. 206,210, 211, 212 , ч. 5 ст. 254 КАС України,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області -задовольнити частково, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 15.09.2014 р. - змінити , виключивши з мотивувальної частини судового рішення посилання на висновок про відсутність повноважень начальника АЗС №01/14- ОСОБА_5 при проведенні перевірки , як на підставу для задоволення позову.

В іншій частині постанову залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили після її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20-ти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції

Головуючий суддя Кравець О.О.

Суддя Домусчі С.Д.

Суддя Турецька І.О.

Джерело: ЄДРСР 43160665
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку