ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 лютого 2015 року м. Київ К/9991/44130/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Амєліна С.Є. - головуючого,

Головчук С.В.,

Олендер І.Я.,

секретар судового засідання Іванова Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за касаційними скаргами Чернігівської митниці та Державної митної служби України на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2012 року в справі за позовом ОСОБА_4 до Державної митної служби України, Чернігівської митниці про поновлення на роботі та стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу,

в с т а н о в и л а :

У вересні 2011 року ОСОБА_4 звернувся в суд з адміністративним позовом, в якому зазначав, що з грудня 1999 року проходив публічну службу в митних органах. У серпні 2011 року звільнений з посади інспектора сектора митного оформлення № 1 митного поста «Нові Яриловичі» Чернігівської митниці на підставі пункту 6 частини першої статті 30 Закону України «Про державну службу» (за порушення Присяги державного службовця). Підставою для звільнення був акт службового розслідування від 02 серпня 2011 року, відповідно до якого ним порушено присягу державного службовця в частині неналежного виконання службових обов'язків.

Просив скасувати наказ про звільнення, поновити на посаді інспектора сектора митного оформлення № 1 митного поста «Нові Яриловичі» Чернігівської митниці та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2012 року, позов задоволено: визнано протиправними та скасовано накази Державної митної служби України від 03 серпня 2011 року №1688-к та наказ Чернігівської митниці від 04 серпня 2011 року № 529-к, поновлено на посаді інспектора сектора митного оформлення № 1 митного поста «Нові Яриловичі» Чернігівської митниці з 03 серпня 2011 року, зобов'язано Чернігівську митницю нарахувати та виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу з 03 серпня 2011 року по день фактичного поновлення на посаді, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100.

У касаційній скарзі Чернігівська митниця просила скасувати судові рішення та постановити нове про відмову в задоволенні позову. У обґрунтування касаційної скарги посилалась на те, що припинено перебування позивача на державній службі 04 серпня 2011 року, а судом першої інстанції поновлено на посаді з 03 серпня 2011 року та стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу з даної дати, безпідставно при цьому зобов'язавши Чернігівську митницю нарахувати та виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу не обчисливши суму такого стягнення.

Державна митна служба України у касаційній скарзі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просила також скасувати судові рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_4 проходив публічну службу на посаді інспектора сектора митного оформлення № 1 митного поста «Нові Яриловичі» Чернігівської митниці.

З метою об'єктивного й усебічного з'ясування обставин здійснення інспектором сектора митного оформлення № 1 митного поста «Нові Яриловичі» ОСОБА_4 митного контролю транспортного засобу «Форд-Транзит» р.н.з. НОМЕР_1 та переміщуваних ним предметів, встановлення причин та умов, що призвели до ввезення на митну територію України ОСОБА_7 товарів без встановленого законодавством митного оформлення та оподаткування, встановлення вини, міри та ступеня відповідальності посадових осіб митниці, наказом Чернігівської митниці від 29 липня 2011 року № 479 створено комісію із проведення службового розслідування.

Відповідно до акту службового розслідування від 02 серпня 2011 року № 92 було встановлено, що 28 липня 2011 року близько 19.25 год. на відстані 4-х кілометрів від пункту пропуску «Нові Яриловичі» в напрямку України співробітниками Управління державної автомобільної інспекції управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області спільно з співробітниками Управління по боротьбі з організованою злочинністю управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області та співробітниками ОРВ Чернігівського прикордонного загону був зупинений автомобіль марки «Форд Транзит» д.р.н. НОМЕР_1, який слідував до міста Чернігова під керуванням ОСОБА_8 з двома пасажирами.

На підставі листа Чернігівського прикордонного загону від 28 липня 2011 року № 51/915 оперативною групою служби митної варти Чернігівської митниці в пункті пропуску «Нові Яриловичі» було здійснено переогляд автомобіля марки «Форд транзит» д.р.н. НОМЕР_1. За результатами проведення переогляду було встановлено, що в багажному відсіку автомобіля знаходяться 65 картонних коробок з напівкомбінезонами рибальськими з ПВХ у кількості 325 шт. та 56 картонних коробок з калошами гумовими клеєними в кількості 1120 пар. Загальна вартість товару склала 49 120 грн., що станом на 28 липня 2011 року становить 4 265,77 євро. Власником виявлених предметів визнав себе ОСОБА_7, у відношенні якого складений протокол про порушення митних правил за статтею 339 Митного кодексу України.

Документи, які б підтверджували факт митного оформлення товарів та сплату ОСОБА_7 передбачених законодавством податків та зборів відсутні. У своїх поясненнях він повідомив, що придбав товари на території Білорусі для реалізації на території України, порядок ввезення товарів в Україну йому невідомий.

За результатами перевірки даних «Електронного журналу пункту пропуску» АСМО «Інспектор-2006» установлено, що автомобіль марки «Форд Транзит» д.р.н. НОМЕР_1 в'їхав на митну територію України через пункт пропуску «Нові Яриловичі» о 19.20 год. по смузі «зелений коридор». Митний контроль зазначеного транспортного засобу здійснював інспектор сектора митного оформлення № 1 митного поста «Нові Яриловичі» ОСОБА_4

Таким чином, ОСОБА_4 під час здійснення митного контролю транспортного засобу марки «Форд Транзит» д.р.н. НОМЕР_1 у порушення вимог пунктів 2.8 та 2.9 Технології прикордонного та митного контролю у пунктах пропуску через державний кордон для автомобільного сполучення, неналежним чином проведено візуальний огляд транспортного засобу, а також аналіз та оцінку ризиків. Унаслідок неналежного виконання службових обов'язків позивачем пропущено на митну територію України переміщувані транспортним засобом товари без передбаченого статтею 4 Закону України «Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України» митного оформлення та оподаткування, чим нанесено збитки державі, шкоду її інтересам та іміджу державної служби в цілому. Попередньо розрахована сума збитків становить 13 846,40 грн. (з них 3 352 грн. - мито, 10 494,40 грн. - ПДВ).

Наказом голови Державної митної служби України від 03 серпня 2011 року №1688-к за порушення Присяги державних службовців припинено 04 серпня 2011 року перебування позивача на державній службі в митних органах України відповідно до пункту 6 частини першої статті 30 Закону України «Про державну службу».

Наказом т.в.о. начальника Чернігівської митниці від 04 серпня 2011 року № 529-к припинено перебування ОСОБА_4 на державній службі 04 серпня 2011 року.

Вирішуючи спір суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що звільнення позивача відбулося з порушенням чинного законодавства. Під час проведення митного контролю позивач опитав водія автомобіля, провів візуальний огляд транспортного засобу та виконав всі дії згідно пунктів 2.3, 2.5, 2.8 Технології прикордонного та митного контролю у пунктах пропуску через державний кордон для автомобільного сполучення, і ознак переміщення предметів, що підлягають письмовому декларуванню та оподаткуванню або переміщуються з порушенням норм чинного митного законодавства не виявив.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального й процесуального права, правової оцінки обставин справи колегія суддів приходить до висновку про те, що касаційні скарги підлягають задоволенню частково з таких підстав.

Відповідно до статті 413 Митного кодексу України посадові особи митної служби України, вперше прийняті на службу до митних органів, приймають Присягу.

Пунктом 6 частини першої статті 30 Закону України «Про державну службу» передбачено, що державна служба припиняється у разі відмови державного службовця від прийняття або порушення Присяги, передбаченої у статті 17 цього Закону.

Текст Присяги наведено у частині другій статті 17 Закону України «Про державну службу»: «Повністю усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю, що буду вірно служити народові України, суворо дотримувати Конституції та законів України, сприяти втіленню їх у життя, зміцнювати їх авторитет, охороняти права, свободи і законні інтереси громадян, з гідністю нести високе звання державного службовця, сумлінно виконувати свої обов'язки».

З тексту Присяги вбачається, що в основі поведінки державного службовця закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги. У зв'язку з цим як порушення Присяги слід розуміти скоєння державним службовцем проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.

Тобто і порушення Присяги, і дисциплінарне правопорушення можуть бути наслідком недотримання, порушення державним службовцем як правових, так і етичних (моральних) норм, а дисциплінарне правопорушення пов'язується лише з порушенням правових вимог щодо проходження публічної служби.

Відповідно до частини першої статті 14 Закону України «Про державну службу» за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов'язаних з проходженням державної служби, а також за вчинок, який порочить його як державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він працює, до державного службовця застосовуються дисциплінарні стягнення.

Частиною другою цієї статті передбачено, що до службовців, крім дисциплінарних стягнень, передбачених чинним законодавством про працю України, можуть застосовуватися такі заходи дисциплінарного впливу, як попередження про неповну службову відповідність і затримка до одного року у присвоєнні чергового рангу або у призначенні на вищу посаду.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про державну службу» регулювання правового становища державних службовців, що працюють в апараті органів митного контролю, здійснюється згідно з цим Законом, якщо інше не передбачено законами України.

Згідно зі статтею 408 Митного кодексу України правовий статус посадових осіб митної служби України, їх права та обов'язки визначаються Конституцією України, цим Кодексом і лише в частині, що ним не регулюється, - Законом України «Про державну службу».

Відповідно до частини другої статті 410 зазначеного Кодексу у митній службі України діє Статут, який затверджується законом.

В абзаці першому преамбули Статуту зазначено, що цей Статут визначає суть службової дисципліни, права та обов'язки посадових осіб митної служби України, яким присвоєно спеціальні звання, у тому числі керівників митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій, щодо забезпечення та додержання дисципліни, а також види та порядок застосування заохочень і дисциплінарних стягнень.

При цьому в абзаці другому преамбули Статуту зазначено, що регулювання правового становища державних службовців, що працюють у митних органах, здійснюється з урахуванням вимог Закону України «Про державну службу».

Відповідно до статті 21 Статуту порушення службової дисципліни - це протиправне, винне (умисне чи необережне) діяння (дія чи бездіяльність) посадової особи митної служби, тобто невиконання урочистого зобов'язання посадових осіб митної служби, зокрема, невиконання або неналежне виконання нею своїх службових обов'язків, перевищення повноважень, порушення обмежень і заборон, установлених законодавством з питань проходження служби в митних органах, або вчинення інших дій, які дискредитують не тільки посадову особу митної служби, а й митну службу України.

Згідно зі статтею 22 Статуту до діянь, які є порушеннями службової дисципліни, належать: 1) порушення вимог законів та інших нормативно-правових актів України з питань митної справи, державної служби, а також наказів та розпоряджень безпосередніх та/або прямих керівників; 2) порушення порядку здійснення митного контролю та митного оформлення предметів, що переміщуються через митний кордон України.

Відповідно до статті 31 Статуту з метою з'ясування всіх обставин вчинення посадовою особою митної служби дисциплінарного правопорушення керівник митного органу має право призначити службове розслідування. Порядок проведення службового розслідування визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи. Застосуванню дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення передує обов'язкове службове розслідування.

З огляду на положення статей 21, частини першої статті 22 Статуту, статей 14, 17, 30 Закону України «Про державну службу» за вчинення посадовими особами митної служби України порушень службової дисципліни, дисциплінарних правопорушень допускається застосування дисциплінарних стягнень, визначених у частині другій статті 22 Статуту, частині другій статті 9 Закону України «Про державну службу», найбільш суворим з яких є звільнення. У пункті 6 частини першої статті 30 Закону України «Про державну службу» визначено не окремий вид відповідальності державних службовців за порушення Присяги, а спеціальну підставу для припинення державної служби. Саме ж припинення державної служби відбувається у формі звільнення.

Таким чином, припинення державної служби у зв'язку з порушенням Присяги та дисциплінарна відповідальність державних службовців можуть бути наслідком існування схожих фактичних підстав у разі вчинення державним службовцем достатньо близьких за характером одне до одного дисциплінарного або іншого правопорушень.

Припинення державної служби за порушення Присяги є найсуворішою санкцією відповідальності державного службовця, який вчинив діяння, несумісне з посадою. Тому рівень юридичних гарантій захисту прав зазначеної особи в процедурах вирішення питань застосування такої відповідальності має бути не меншим, ніж під час звільнення з митного органу за вчинення дисциплінарного правопорушення, з дотриманням строків притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Правовий статус посадових осіб митної служби України, їх права та обов'язки визначаються Конституцією України, Митним кодексом України, а в частині, що ним не регулюється, - Законом України «Про державну службу». Тобто дисциплінарна відповідальність посадових осіб митної служби врегульована спеціальним законодавством, у тому числі й нормами Статуту. Норми Закону України «Про державну службу» можуть застосовуватися щодо посадових осіб митної служби у тій частині, що не врегульована спеціальним митним законодавством, у тому числі й нормами Статуту.

Оскільки припинення державної служби на підставі пункту 6 частини першої статті 30 Закону України «Про державну службу» є крайнім заходом відповідальності державного службовця за порушення службової дисципліни, який виходить за межі дисциплінарної відповідальності, то неможливість застосування до посадової особи митної служби України дисциплінарних стягнень аж до звільнення з митного органу має бути мотивовано.

Припинення державної служби за порушення Присяги може застосовуватися тільки у крайніх випадках, коли дисциплінарний проступок містить ознаки саме такого порушення і заходи дисциплінарного стягнення, на переконання уповноваженої вирішувати питання про відповідальність посадової особи, є недостатніми чи попереднє їх вжиття не дало бажаного результату.

Враховуючи викладене, суди попередніх інстанцій прийшли до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог щодо поновлення позивача на посаді, оскільки його звільнення на підставі пункту 6 частини 1 статті 30 Закону України «Про державну службу» не можна визнати законними та обґрунтованим.

Аналогічна правова позиція була висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, зокрема в постанові від 30 вересня 2014 року по справі № 21-415а14.

Проте визначаючи у резолютивній частині судового рішення дату, з якої позивач підлягає поновленню на посаді, суд першої інстанції помилково зазначив « 03 серпня 2011 року», оскільки перебування позивача на державній службі в митних органах України припинено з 04 серпня 2011 року.

Апеляційний суд не виправив дану правову помилку та залишив без змін судове рішення окружного суду.

Оскільки обставини справи в частині позовних вимог, що стосуються поновлення на посаді, встановлені повно і правильно та у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є помилковим тільки в частині, то відповідно до статті 225 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право змінити судове рішення в цій частині.

Однак рішення окружного суду в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу не відповідає вимогам статті 27 Закону України «Про оплату праці» та Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100, оскільки не наведені розрахунки заробітку за час вимушеного прогулу, а касаційний суд не має повноважень встановлювати обставини, які не були встановлені судами попередніх інстанцій, зокрема, встановити тривалість вимушеного прогулу. Тому, з урахуванням правової позиції, що викладена у судовому рішенні Верховного Суду України від 14 січня 2014 року у справі № 21-395а13, рішення суду першої інстанції в частині зобов'язання нарахувати та виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу відповідно до частини другої статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає скасуванню, а справа в цій частині - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 221, 223, 225, 227, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а :

Касаційні скарги Чернігівської митниці та Державної митної служби України задовольнити частково.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2012 року скасувати.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2011 року в частині задоволення позовних вимог про поновлення на роботі змінити щодо дати звільнення й викласти абзац третій резолютивної частини в такій редакції: «Поновити ОСОБА_4 на посаді інспектора сектору митного оформлення №1 митного поста «Нові Яриловичі» Чернігівської митниці з 04 серпня 2011 року».

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2011 року змінити у частині, що стосується стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді:

С.Є. Амєлін /підпис/ С.В. Головчук /підпис/ І.Я. Олендер /підпис/