ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2015 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ в складі:

головуючого Луспеника Д.Д.,

суддів : Гулька Б.І., Закропивного О.В.,

Мазур Л.М., Хопти С.Ф.,

розглянувши в судовому засіданні справу за заявою ОСОБА_3 про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 1 листопада 2012 року у справі за позовом Горбанівського геріатричного пансіонату ветеранів війни та праці до ОСОБА_3, управління Державної міграційної служби України в Полтавській області про виселення з службової квартири та скасування реєстрації за касаційною скаргою Горбанівського геріатричного пансіонату ветеранів війни та праці на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 11 серпня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 25 листопада 2014 року,

в с т а н о в и л а:

У липні 2012 року Горбанівський геріатричний пансіонат ветеранів війни та праці звернувся до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що рішенням виконавчого комітету Полтавської міської ради від 5 березня 2010 року № 64 на підставі ордеру від 8 квітня 2010 року № 18 ОСОБА_3 надано службову квартиру АДРЕСА_1. Наказом директора пансіонату від 15 червня 2012 року № 206-К ОСОБА_3 було звільнено з роботи за власним бажанням з 15 червня 2012 року на підставі ст. 38 КЗпП України і відповідно він мав звільнити займане житло. Оскільки відповідач в добровільному порядку звільнити займане житло відмовлявся, на вимогу пансіонату не реагував, позивач просив виселити відповідача із вказаної службової квартири без надання іншого жилого приміщення.

Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 1 листопада

2012 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 10 січня 2013 року, позов Горбанівського геріатричного пансіонату ветеранів війни та праці задоволено. Виселено ОСОБА_3 із службової квартири АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення. Зобов'язано управління Державної міграційної служби України в Полтавській області скасувати реєстрацію ОСОБА_3 у вказаній квартирі.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 січня 2013 року відмовлено у відкритті касаційного провадження у даній справі на підставі п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України.

У червні 2014 року ОСОБА_3 звернувся до Октябрського районного суду м. Полтави із заявою про перегляд рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 1 листопада 2012 року у зв'язку з нововиявленими обставинами, посилаючись на те, що за його зверненням Конституційний Суд України своїм Рішенням від 11 червня 2014 року у справі № 1-2/2014 дав офіційне тлумачення ст. 125 ЖК УРСР, згідно з яким до пенсіонерів по старості, які не можуть бути виселені з службового приміщення без надання іншого жилого приміщення відносяться й особи, що вийшли на пенсію за віком із зменшенням пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», до яких відноситься він. Проте суди цього не врахували та виселили його без надання іншого житлового приміщення.

ОСОБА_3 з посиланням на п. 1 ч. 2 ст. 361 ЦПК України зазначене Рішення Конституційного Суду України вважав нововиявленою обставиною, яка не була і не могла бути йому відомою на час розгляду справи, та вона впливає на правильне вирішення справи.

Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 11 серпня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Полтавської області від

25 листопада 2014 року, заяву ОСОБА_3 про перегляд рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 1 листопада 2012 року у зв'язку з нововиявленими обставинами задоволено. Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 1 листопада 2012 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову Горбанівського геріатричного пансіонату ветеранів війни та праці до ОСОБА_3, управління Державної міграційної служби України в Полтавській області про виселення з службової квартири та скасування реєстрації відмовлено.

У касаційній скарзі Горбанівський геріатричний пансіонат ветеранів війни та праці, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 11 серпня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 25 листопада 2014 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов пансіонату у повному обсязі.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 324 ЦПК України підставами для касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Задовольняючи заяву про перегляд рішення суду у зв'язку з нововиявленими обставинами, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, виходив із того, що Рішення Конституційного Суду України від 11 червня 2014 року у справі за конституційним зверненням ОСОБА_3 про офіційне тлумачення ст. 125 ЖК УРСР є істотною для справи обставиною, що не була і не могла бути відома заявнику на час розгляду справи. З урахуванням роз'ясненого змісту ст. 125 ЖК УРСР ОСОБА_3 не підлягає виселенню із службового жилого приміщення без надання іншого жилого приміщення, оскільки є пенсіонером, якому пенсія призначена зі зменшенням пенсійного віку згідно із Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Такі висновки судів є правильними, відповідають фактичним обставинам справи та нормам матеріального права, які судом вірно застосовані.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 1 ст. 361 ЦПК України рішення або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, а також судовий наказ можуть бути переглянуті у зв'язку з ново виявленими обставинами.

Згідно з п. 1 ч. 2 цієї статті підставами для перегляду рішення, ухвали суду чи судового наказу у зв'язку з нововиявленими обставинами зокрема, є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

У своїй заяві ОСОБА_3, як на нововиявлену обставину, послався на Рішення Конституційного Суду від 11 червня 2014 року у справі № 1-2/2014 за його зверненням, яким вирішено, що в аспекті конституційного звернення словосполучення «пенсіонерів по старості», що міститься в абз. 6 ст. 125 ЖК УРСР, відповідно до якого пенсіонери по старості не можуть бути виселені з службових приміщень без надання іншого жилого приміщення, необхідно розуміти так, що до пенсіонерів по старості, крім осіб, яким згідно з законодавством України призначено пенсію за віком, віднесено також осіб, що вийшли на пенсію за віком із зменшенням пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із змінами, зокрема на підставі ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

У п. 7 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 4 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами» судам роз'яснено, що обставини, які відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 361 ЦПК України є підставою для перегляду судового рішення, це юридичні факти, які існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, повинні бути істотними, тобто такими, що могли вплинути на висновки суду при ухваленні судового рішення і були встановлені після набрання ним законної сили.

Питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним, і вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим.

Задовольняючи заяву, суди врахували наведене та правильно вважали, що вказане Рішення Конституційного Суду України є істотною для справи обставиною, що не була і не могла бути відома заявнику на час розгляду справи, а тому рішення Октябрського районного суду Полтавської області від 1 листопада 2012 року підлягає скасуванню у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Посилання касаційної скарги на п. 4 ч. 2 ст. 361 ЦПК України безпідставні, оскільки заява ОСОБА_3 була подана і розглянута згідно з п. 1 ч. 2 ст. 361 ЦПК України, яка в ході розгляду справи знайшла своє підтвердження.

Вирішуючи справу по суті позовних вимог, судами встановлено, що квартира АДРЕСА_1 відповідно до рішення виконавчого комітету Полтавської міської ради від 16 грудня 2009 року № 378 визнана службовим житлом Горбанівського геріатричного пансіонату ветеранів війни і праці.

У період з 1 жовтня 2009 року по 15 червня 2012 року ОСОБА_3 працював у Горбанівському геріатричному пансіонаті ветеранів війни та праці та на підставі рішення виконавчого комітету Полтавської міської ради від 5 березня 2010 року № 64 отримав у користуванні квартиру АДРЕСА_1.

Наказом директора пансіонату від 15 червня 2012 року № 206-К ОСОБА_3 було звільнено з роботи з 15 червня 2012 року за власним бажанням згідно зі ст. 38 КЗпП України.

З липня 2009 року ОСОБА_3 є пенсіонером, якому пенсія призначена зі зниженням пенсійного віку відповідно до закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Згідно зі ст. 47 Конституції України кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 109 ЖК УРСР виселення із займаного жилого приміщення допускається з підстав, установлених законом та проводиться добровільно або в судовому порядку.

У ст. 124 ЖК УРСР зазначено, що робітники і службовці, що припинили трудові відносини з підприємством, установою, організацією, а також громадяни, які виключені з членів колгоспу або вийшли з колгоспу за власним бажанням, підлягають виселенню з службового жилого приміщення з усіма особами, які з ними проживають, без надання іншого жилого приміщення.

Згідно з абз. 6 ч. 1 ст. 125 ЖК УРСР без надання іншого жилого приміщення у випадках, зазначених у ст. 124 цього Кодексу, не може бути виселено, зокрема, пенсіонерів по старості (за віком).

Під час розгляду справи судом не були порушені норми матеріального й процесуального права, а наведені в скарзі доводи є необґрунтованими та правильність висновків суду не спростовують, тому колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ не знаходить підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу Горбанівського геріатричного пансіонату ветеранів війни та праці відхилити.

Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 11 серпня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 25 листопада 2014 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий Д.Д. Луспеник

Судді : Б.І. Гулько

О.В. Закропивний

Л.М. Мазур

С.Ф. Хопта