ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" березня 2015 р. Справа №920/666/14

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Кухар В.І., суддя Плахов О.В.,

при секретарі Катренко І.С.,

за участю представників:

позивача - Кендюшенко А.О.- за довіреністю від 15.10.2014р. №10-19/17-Д/166;

1-го відповідача - Бодар О.М. - за довіреністю від 26.01.2015р. №4;

2-го відповідача - Пишний Р.Ю. - за довіреністю від 07.08.2014р. № 1199А8/18/28-10-0204,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду, апеляційну скаргу апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Сумиобленерго", м. Суми, (вх.№4573С/2 від 23.12.2014р.), на рішення господарського суду Сумської області від 18.11.2014р. у справі №920/666/14,

за позовом Публічного акціонерного товариства "Сумиобленерго", м. Суми,

до відповідачів:

1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Данкор Медіа", м. Суми;

2. Головного управління Міндоходів у Сумській області, м. Суми,

про захист ділової репутації та стягнення моральної шкоди в розмірі 100000,00грн.,-

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Сумської області від 18.11.2014р. у справі №920/666/14 (суддя Левченко П.І.) у позові відмовлено повністю.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Сумиобленерго" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Данкор Медіа" витрати з оплати послуг адвоката в сумі 7000,00грн.

Публічне акціонерне товариство "Сумиобленерго", не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Сумської області від 18.11.2014р. у справі №920/666/14 і прийняти нове рішення яким:

1) Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Данкор Медіа" не пізніше місяця з дня набрання законної сили рішенням суду спростувати недостовірну інформацію, яка була поширена 09.04.2014р. в Сумському щотижневику "Данкор" № 15 на сторінці А5 шляхом опублікування у найближчому випуску Сумського щотижневика "Данкор" публікації наступного змісту:

"Спростування до статті "Сумских энергетиков уличили"

Товариство з обмеженою відповідальністю "Данкор Медіа" повідомляє, що 09.04.2014р. в Сумському щотижневику "Данкор" № 15 на сторінці А5 була опублікована стаття: "Сумских энергетиков уличили". Інформація, наведена у статті є недостовірною та такою що не відповідає дійсності.

В статті безпідставно стверджувалося, що працівники податкової міліції розкрили та задокументували проведення незаконних операцій та штучного нарощування витрат в енергетичній компанії за 2013 рік, в результаті якого до бюджету не надійшло 4 млн. грн. податків. Зазначена інформація є неправдивою, оскільки органи державної податкової служби не проводили перевірок господарської діяльності ПАТ "Сумиобленерго" за 2013 рік, за результатами якої могли б викрити та задокументувати хоча б якесь порушення податкового законодавства з боку товариства. ПАТ "Сумиобленерго" не має заборгованості перед бюджетом.

Неправдивою є інформація про те, що посадові особи ПАТ "Сумиобленерго" проводили фіктивні операції з одеським підприємством про надання послуг по ремонту та обслуговуванню обладнання енергокомпанії на суму 20 млн. грн., оскільки протягом 2013 року ПАТ "Сумиобленерго" не укладало з жодним одеським підприємством договорів, предметом яких є ремонт та обслуговування обладнання, ані на 20 млн. грн., ані на іншу подібну суму.

Не відповідає дійсності і інформація про те, що відносно посадових осіб товариства порушувались кримінальні провадження за фактами ухилення від сплати податків за результатами діяльності у 2013 році.";

2) Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Данкор медіа" не пізніше місяця з дня набрання законної сили рішенням суду спростувати недостовірну інформацію, яка була поширена 09.04.2014р. на інтернет-сайті за адресою: http://www.dancor/sumy.ua/articles/law/132277, шляхом розміщення на цьому сайті публікації наступного змісту:

"Спростування до статті "Сумских энергетиков уличили"

Редакція видання "Данкор онлайн" повідомляє, що 09.04.2014р. на інтернет-сайті за адресою: http://www.dancor/sumy.ua/articles/law/132277 була опублікована стаття "Сумских энергетиков уличили". Інформація, наведена у статті є недостовірною та такою що не відповідає дійсності.

В статті безпідставно стверджувалося, що працівники податкової міліції розкрили та задокументували проведення незаконних операцій та штучного нарощування витрат в енергетичній компанії за 2013 рік, в результаті якого до бюджету не надійшло 4 млн. грн. податків. Зазначена інформація є неправдивою, оскільки органи державної податкової служби не проводили перевірок господарської діяльності ПАТ "Сумиобленерго" за 2013 рік, за результатами якої могли б викрити та задокументувати хоча б якесь порушення податкового законодавства з боку товариства. ПАТ "Сумиобленерго" не має заборгованості перед бюджетом.

Неправдивою є інформація про те, що посадові особи ПАТ "Сумиобленерго" проводили фіктивні операції з одеським підприємством про надання послуг по ремонту та обслуговуванню обладнання енергокомпанії на суму 20 млн. грн., оскільки протягом 2013 року ПАТ "Сумиобленерго" не укладало з жодним одеським підприємством договорів, предметом яких є ремонт та обслуговування обладнання, ані на 20 млн. грн., ані на іншу подібну суму.

Не відповідає дійсності і інформація про те, що відносно посадових осіб товариства порушувались кримінальні провадження за фактами ухилення від сплати податків за результатами діяльності у 2013 році.";

3) Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Данкор Медіа" на користь Публічного акціонерного товариства "Сумиобленерго" грошове відшкодування завданої моральної шкоди у сумі 100 000,00 грн.;

4) Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Данкор Медіа" на користь Публічного акціонерного товариства "Сумиобленерго" судовий збір.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що поширена в статті "Сумських энергетиков уличили" інформація є негативною відносно ПАТ "Сумиобленерго", оскільки в статті стверджується про порушення ПАТ "Сумиобленерго" норм податкового законодавства, що стало підставою для звернення до суду за захистом порушених прав. На думку апелянта, 1-й відповідач опублікувавши відомості, які не відповідають дійсності навів ознаки за якими створюється однозначний висновок, що в спірній статті йде мова про ПАТ "Сумиобленерго", оскільки товариство є сумським підприємством, яке займає монопольне положення на ринку розподілу електроенергії в Сумській області та отримує кошти від населення за використану енергію. Також, апелянт вважає, що суд першої інстанції повинен був з'ясувати хто саме з відповідачів надав не достовірну інформацію, яка стала підставою звернення до суду. Висновок місцевого господарського суду про те, що наведена інформація в засобах масової інформації з'явилась у зв'язку з внесенням слідчим управлінням фінансових розслідувань ГУ Міндоходів у Сумській області відомостей до ЄДР про вчинення службовими особами ТОВ "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт" кримінального правопорушення апелянт також вважає необґрунтованим, оскільки останній здійснює транспортування теплової енергії магістральними та місцевими тепловими мережами та займає порядковий номер в зведенему переліку суб'єктів природних монополій - 394, тоді як позивач передає електричну енергію місцевими електричними мережами та займає порядковий номер 93. Крім того, апелянт вважає, що суд першої інстанції необґрунтовано стягнув з позивача витрати з оплати послуг адвоката в сумі 7000,00 грн., оскільки квитанція про сплату відповідачем - ФОП Клименку Ю.М. коштів не може бути доказом понесення саме судових витрат, так як умовами договору не передбачено, що юридичні послуги надає фізична особа-підприємець.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 25.12.2014р. апеляційну скаргу позивача прийнято до провадження та її розгляд призначено на 04.02.2015р.

04.02.2015р. через канцелярію Харківського апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Данкор Медіа", надійшли заперечення на апеляційну скаргу (вх.№1701), в яких 1-й відповідач просить суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги в повному обсязі, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

В обґрунтування своєї позиції по справі, 1-й відповідач зазначає, що підставою для звернення позивача до суду з позовом про захист ділової репутації та спростування недостовірної інформації стало лише його помилкове уявлення або спосіб сприйняття інформації, яка була оприлюднена 1-м відповідачем, та яка не стосується будь-яким чином ПАТ "Сумиобленерго", як одного з монополістів, що здійснюють ліцензовану діяльність з передачі, розподілу та постачання електричної енергії місцевими електричними мережами на території Сумської області. Крім того, 1-й відповідач наголошує, що 2-м відповідачем були надані письмові пояснення, згідно яких інформація, що зазначена у прес-релізі ГУ Міндоходів у Сумській області не стосується ПАТ "Сумиобленерго", оскільки на момент опублікування статті відомості в ЄДР щодо вчинення кримінальних правопорушень службовими особами ПАТ "Сумиобленерго" відсутні, натомість до ЄДР внесено відомості щодо кримінального провадження про вчинення службовими особами ТОВ "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт" кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3, статтею 212 Кримінального кодексу України. Також, 1-й відповідач вважає необґрунтованими посилання апелянта на те, що ТОВ "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт" здійснює транспортування теплової енергії, оскільки відповідно до коду КВЕД вказане підприємство здійснює виробництво електроенергії, передачу, розподілення та торгівлю електричною енергією. ТОВ "Данкор Медіа" вважає, що судом першої інстанції вірно встановлено, що позивач не надав належних та допустимих доказів, які б підтвердили заподіяння шкоди діловій репутації позивача та не довів настання будь-яких негативних наслідків (шкоди) через розміщення 1-м відповідачем спірної публікації, а отже позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 04.02.2015р. розгляд справи було відкладено для надання можливості 2-му відповідачу надати письмові пояснення у справі.

2-й відповідач, Головне управління Міндоходів у Сумській області, надав відзив на апеляційну скаргу (вх.№3495 від 03.03.2015р.), в якому просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити, оскаржуване рішення залишити без змін. В обґрунтування своєї позиції по справі 2-й відповідач зазначає, що всі доводи ПАТ "Сумиобленерго" ґрунтуються на припущеннях, оскільки опублікована стаття позивача не стосується. Крім того, позивач не надав суду першої інстанції будь-яких доказів заподіяння йому шкоди від публікації статті у газеті Сумському щотижневику "Данкор", як і не надав доказів заподіяння йому моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, також позивач не пояснив яким чином він обґрунтовує заявлену суму стягнення моральної шкоди, у зв'язку з чим суд першої інстанції правомірно відмовив позивачу у задоволенні позову.

В судовому засідання Харківського апеляційного господарського суду 03.03.2015р. представник позивача підтримав свою апеляційну скаргу в повному обсязі та просив її задовольнити. Представники відповідачів проти задоволення апеляційної скарги заперечували, з підстав викладених у відзиві.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм чинного законодавства, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 09.04.2014р. в Сумському щотижневику "Данкор" №15 надрукована стаття під назвою: "Сумских энергетиков уличили", наступного змісту:

"Сумских энергетиков уличили".

Работники налоговой милиции сообщили о разоблачении ними преступления сумских энергетиков, которые якобы не уплатили в бюджет почти 4 млн. грн. налогов "в результате проведения незаконных операции и искусственного наращивания расходов на предприятии".

По данным пресс-службы Главного управления Миндоходов в Сумской области, сумское предприятие, занимающее монопольное положение на рынке распределения электроэнергии в области и использующее средства населения за предоставленные услуги, для сокрытия доходов и уклонения от налогообложения прибегало к теневым схемам для уменьшения обязательств перед бюджетом. К такому выводу пришли сотрудники Миндоходов, проанализировав деятельность предприятия за прошлый год. Они установили: должностные лица энергокомпании провели, по данным бухгалтерского и налогового учета фиктивные операции с Одесским предприятием о предоставлении последнему услуг по ремонту и обслуживанию оборудования на 20 млн. грн.

Как выяснили в дальнейшем оперативники налоговой милиции, привлеченное предприятие не имело права осуществлять хозяйственные операции, т.к. находилось в стадии прекращения деятельности и является "рисковым". Кроме того, у предприятия - заказчика услуг было достаточно собственных ресурсов для самостоятельного осуществления текущих работ. В результате неправомерных действий должностные лица предприятия сознательно уклонились от уплаты в бюджет налога на добавленную стоимость за 2013 год - почти 4 млн. грн.

Сведения о совершении уголовного преступления по факту уклонения от уплаты налогов в особо крупных размерах должностными лицами общества (ст. 212 ч. 3 Уголовного кодекса Украины) внесены в Единый реестр досудебных расследований. Проводится досудебное следствие.".

Позивач звернувся до господарського суду з позовом про захист ділової репутації та стягнення завданої моральної шкоди, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що поширена 1-м відповідачем в наведеній вище статті інформація є негативною інформацією відносно позивача в розумінні змісту частини третьої статті 277 Цивільного кодексу України, оскільки в статті стверджується про порушення ПАТ "Сумиобленерго" норм податкового законодавства. Поширення спірної статті завдає шкоди діловій репутації ПАТ "Сумиобленерго", оскільки особи, які ознайомились зі статтею, оцінять позивача як порушника чинного законодавства, який не заслуговує на довіру та партнерські стосунки.

Також, позивач у позовній заяві зазначає, що недостовірність поширеної інформації підтверджується тим, що системи інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів, зокрема система електронної звірки податкової інформації з податку на додану вартість, не містять інформації про заниження позивачем податкових зобов'язань або про істотні розбіжності між задекларованими даними ПАТ "Сумиобленерго" та даними його контрагентів. Органами державної податкової служби, зокрема органами податкової міліції, не проведена жодна перевірка, предметом якої є господарська діяльність позивача у 2013 році. ПАТ "Сумиобленерго" в 2013 році не проводило та не відображало в бухгалтерському та податковому обліку жодної господарської операції з жодним одеським підприємством, предметом якої є ремонт та обслуговування обладнання на суму 20 млн. грн. або іншу аналогічну суму. Відносно ПАТ "Сумиобленерго" або його посадових осіб не порушувалось кримінальне провадження за фактами ухилення від сплати податків по результатам діяльності у 2013 році, до Єдиного реєстру досудових розслідувань відповідна інформація не вносилась, жоден слідчий в Україні не проводить досудового слідства щодо наведених у статті фактів.

Позивач стверджує, що спростування поширеної недостовірної інформації повинно здійснюватись незалежно від вини особи, яка її поширила.

В якості способів судового захисту порушеного немайнового права позивач просить стягнути з відповідача 1 моральну шкоду у розмірі 100000,00 грн. на підставі статей 16, 23 Цивільного кодексу України.

Приймаючи оскаржуване рішення про відмову в позові суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано належних та допустимих доказів заподіяння шкоди діловій репутації позивача та не доведено настання будь-яких негативних наслідків (шкоди) через розміщення 1-м відповідачем спірної публікації.

Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду погоджується із таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

У пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 р. №1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" зазначається, що, зокрема, під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності, з честю пов'язується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло, а під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов'язків. Під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб - підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.

Згідно з пунктом 6 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-8/184 від 28.03.2007 р. приниженням ділової репутації суб'єкта господарювання (підприємця) є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, що дискредитують спосіб ведення чи результати його господарської (підприємницької) діяльності у зв'язку з чим знижується вартість його нематеріальних активів. Зазначені дії завдають майнової та моральної шкоди суб'єктам господарювання, а тому ця шкода за відповідними позовами потерпілих осіб підлягає відшкодуванню за правилами статей 1166 та 1167 Цивільного кодексу України.

Відповідно до пункту 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 р. №1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Поширенням інформації також є вивішування (демонстрація) в громадських місцях плакатів, гасел, інших творів, а також розповсюдження серед людей листівок, що за своїм змістом або формою порочать гідність, честь фізичної особи або ділової репутації фізичної та юридичної особи.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Згідно з частиною третьою статті 277 Цивільного кодексу України негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного (презумпція добропорядності). Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.

Згідно з положеннями статті 277 Цивільного кодексу України обов'язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, необхідно визначати характер такої інформації та з'ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувана стаття була надрукована на підставі офіційного повідомлення Прес-служби ГУ Міндоходів у Сумській області наступного змісту:

"Міндоходівці викрили злочин на енергоринку Сумщини.

Працівники податкової міліції викрили та задокументували злочин сумських енергетиків, які не сплатили до бюджету майже 4 мільйона гривень податків внаслідок проведення незаконних операцій та штучного нарощування витрат на підприємстві.

- В умовах дефіциту бюджету своєчасне викриття та попередження податкової злочинності є питаннями економічної безпеки держави. У зв'язку цим Міндоходів Сумщини приділяє першочергову увагу тим галузям та сферам діяльності, де вплив кримінального фактору відчувається найгостріше, - зазначив Олександр Семченко, начальник ГУ Міндоходів у Сумській області

Сумське підприємство, яке займає монопольне становище на ринку розподілу електроенергії в області та використовує кошти населення за надані послуги, задля приховування доході та ухилення від оподаткування вдається до тіньових схем і зменшує зобов'язання перед бюджетом. Такого висновку дійшли працівники Міндоходів, проаналізувавши діяльність підприємства за минулий рік. Вони встановили, що службові особи енергокомпанії провели за даними бухгалтерського та податкового обліків фіктивні операції з Одеським підприємством щодо надання останнім послуг з ремонту та обслуговування обладнання на суму 20 млн. грн. Як з'ясували у подальшому оперативники податкової міліції, залучене підприємство не мало права здійснювати будь-які господарські операції, бо перебуває у стада припинення діяльності і є "ризиковим". Окрім того, у товариства - замовника послуг було достатньо власних ресурсів для самостійного здійснення поточних робіт.

У результаті неправомірних дій службові особи підприємства свідомо ухились від сплати до бюджету податку на додану вартість за 2013 рік на загальну суму майже 4 млн. грн.

Відомості про вчинення кримінального правопорушення за фактом ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах службовими особами товариства (ст. 212 ч. 3 Кримінального кодексу України) внесено до єдиного реєстру досудових розслідувань. Проводиться досудове розслідування."

Тобто, в даному випадку, 1-м відповідачем при поширенні статті достовірно і повно відтворено у статті у газеті "Данкор" офіційну інформацію державного органу, що зазначена у позові як спірна, яка розповсюджувалась Прес-службою Головного управління Міндоходів в Сумській області та надавалась 1-му відповідачу для подальшого розповсюдження, що підтверджується скрінкопією сторінок електронної пошти dia1111@mail.ru за 04.04.2014р.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації", офіційна інформація органів державної влади та органів місцевого самоврядування - офіційна документована інформація, створена в процесі діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування, яка доводиться до відома населення в порядку, встановленому Конституцією України, Законом України "Про інформацію" та Законом України "Про доступ до публічної інформації", цим Законом.

Статтею 2 цього ж Закону передбачено, що засоби масової інформації України відповідно до законодавства України мають право висвітлювати всі аспекти діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані надавати засобам масової інформації повну інформацію про свою діяльність через відповідні інформаційні служби органів державної влади. Засоби масової інформації можуть проводити власне дослідження і аналіз діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, давати їй оцінку, коментувати. Розрив чи змішування змісту офіційної інформації, що оприлюднюється, коментарями засобу масової інформації або журналістом не допускається. Право висвітлення і коментування діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування, подій державного життя в Україні гарантується Конституцією, цим Законом, іншими законами України.

Відповідно до приписів пункту 3 частини першої статті 42 Закону України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні", редакція, журналіст не несуть відповідальності за публікацію відомостей, які не відповідають дійсності, принижують честь і гідність громадян і організацій, порушують права і законні інтереси громадян або являють собою зловживання свободою діяльності друкованих засобів масової інформації і правами журналіста, якщо вони є дослівним відтворенням публічних виступів або повідомлень суб'єктів владних повноважень, фізичних та юридичних осіб.

Колегія суддів зазначає, що докази того, що інформація ГУ Міністерства доходів і зборів в Сумській області, яка дослівно відтворюється в статті в газеті "Данкор", є недостовірною або спростованою - в матеріалах справи не містяться.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції, що стаття містить достовірну інформацію, зібрану, відтворену і поширену відповідно до вимог статті 34 Конституції, статті 2 Закону України "Про інформацію", статті 1 Закону України "Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації", статті 10 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод та практиці Європейського Суду з прав людини і постанові пленуму Верховного Суду Україні "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації юридичної особи" № 1 від 27.02.2009 року.

Крім того, колегія суддів вказує на те, що інформація, яка зазначена у прес-релізі ГУ Міндоходів у Сумській області від 04.04.2014р. "Міндоходівці викрили злочин на енергоринку Сумщини" не стосується ПАТ "Сумиобленерго" оскільки на момент опублікування статті в газеті "Данкор Медіа" (в квітні 2014 року), слідчими слідчого управління фінансових розслідувань ГУ Міндоходів у Сумській області не вносилися відомості до ЄРДР про вчинення службовими особами ПАТ "Сумиобленерго" кримінальних правопорушень, передбачених статтую 212 Кримінального кодексу України (ухилення від сплати податків), а також в квітні 2014 року кримінальні провадження за фактами вчинення кримінальних правопорушень службовими особами ПАТ "Сумиобленерго" слідчим управлінням фінансових розслідувань ГУ Міндоходів у Сумській області не розслідувались.

Натомість, 31.03.2014р., відповідно до вимог ч.ч. 1,4,5, статті 214 Кримінального процесуального кодексу України, слідчим управлінням фінансових розслідувань ГУ Міндоходів у Сумській області внесено відомості до ЄРДР за №32014200000000056 про вчинення службовими особами ТОВ "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт" кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 212 Кримінального кодексу України.

З наведеного випливає, що інформація розміщена 1-м відповідачем у спірній статті не порушує прав позивача.

Відповідно до пункту 27 вищезгаданої постанови пленуму Верховного Суду України, способами захисту ділової репутації від поширення недостовірної інформації можуть бути, крім права на спростування недостовірної інформації, також і вимоги про відшкодування збитків та моральної шкоди, заподіяної такими порушеннями як фізичній, так і юридичній особі.

Відповідно до частини 1 статті 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно з пункту 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995р. №4 "Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Отже, колегія суддів зазначає, що позивач не надав: докази недостовірності спірної інформації; докази визнання судом спірної інформації недостовірною, докази виникнення негативних наслідків (та яких саме) через поширення 1-м відповідачем спірної інформації, доказів понесення моральної шкоди, вчинення 1-м відповідачем протиправних діянь, наявності прямого причинного зв'язку між шкодою та протиправними діяннями 1-го відповідача, обґрунтований розрахунок суми моральної шкоди, у зв'язку з чим суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні позову.

Щодо посилань апелянта на те, що суд першої інстанції необґрунтовано стягнув з позивача витрати з оплати послуг адвоката в сумі 7000,00 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини 3 статті 48 Господарського процесуального Кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються в порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Дія вказаного Закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами. Поняття особи, котра є адвокатом, наводиться у статті 1 вказаного Закону, за якою адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом

За змістом статей 44 і 48 Господарського процесуального кодексу України, сума, сплачена за послуги адвоката, є складовою судових витрат.

Витрати, пов'язані з оплатою послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною 5 статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті у випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами. При цьому, формою отримання адвокатом винагороди за надання правової допомоги клієнту є гонорар, який повинен бути законним за формою і порядком внесення і розумно обґрунтованим за розміром.

Згідно статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Принцип "розумного обґрунтування" розміру оплати юридичної допомоги набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати - обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його адвокатський досвід, науково-теоритична підготовка, тощо.

Визначаючи розмір сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, повинні братися до уваги, зокрема: час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистки або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.

Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

1-м відповідачем надані відповідні докази в підтвердження витрат на оплату послуг адвоката, які містяться в матеріалах справи, зокрема, свідоцтво на право зайняття адвокатською діяльністю №366 від 02.03.2012р., довіреність, договір про надання правової допомоги від 30.04.2014р. №30/04/14, квитанція про сплату за договором про надання правової допомоги від 30.04.2014р. №30/04/14 - 7000,00 грн. Як свідчать матеріали справи та протоколи судових засідань, адвокат Клименко Ю.М. дійсно представляв інтереси 1-го відповідача у цій справі, брав участь у судових засіданнях, надавав відповідні пояснення та документи на виконання вимог суду щодо розгляду цієї справи. Таким чином, враховуючи складність справи та її предмет витрати по сплаті послуг адвоката є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Посилання апелянта на те, що квитанція про сплату відповідачем - ФОП Клименку Ю.М. коштів не може бути доказом понесення саме судових витрат, так як умовами договору не передбачено, що юридичні послуги надає фізична особа-підприємець, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки в квитанції про сплату 7000,00 грн. вказане призначення платежу, а саме - договір про надання правової допомоги №30/04/14 від 30.04.2014р.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою і не може бути підставою для скасування оскаржуваного рішення по даній справі. При прийнятті рішення місцевий господарський суд забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження усіх фактичних обставин справи та дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, тому рішення господарського суду Сумської області від 18.11.2014р. у справі №920/666/14 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Враховуючи, що апеляційний господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги, керуючись ст.ст. 49, 99 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги не підлягають відшкодуванню позивачу.

Керуючись ст.ст. 49, 91, 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Сумиобленерго" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Сумської області від 18.11.2014р. у справі №920/666/14 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 10 березня 2015 року.

Головуючий суддя Л.М. Здоровко

Суддя В.І. Кухар

Суддя О.В. Плахов