РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

11 березня 2015 року Справа № 906/1189/14

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Саврій В.А.

судді Дужич С.П. ,

судді Мамченко Ю.А.

при секретарі Баклан Н.С.

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення господарського суду Житомирської області від 18 вересня 2014 року у справі №906/1189/14 (суддя Кудряшова Ю.В.)

за позовом 1. ОСОБА_2 (Житомирська область, Житомирський район, с.Пряжів); 2. ОСОБА_3 (м.Житомир);

до відповідачів: 1. Приватного акціонерного товариства "Агропостач" (м.Житомир);

2. ОСОБА_1 (м.Житомир)

про визнання недійсним правочину з купівлі-продажу автомобіля

За участю представників:

позивача 1 - ОСОБА_4 (договір про надання правової допомоги №б/н від 25.07.2014 р.)

позивача 2 - ОСОБА_4 (договір про надання правової допомоги №б/н від 25.07.2014 р.)

відповідача 1 - Янчевський Віктор Леонідович (керівник; паспорт серії НОМЕР_5, виписка з ЄДРЮОтФОП)

відповідача 2 - ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_6)

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Житомирської області від 18 вересня 2014 року у справі №906/1189/14 (суддя Кудряшова Ю.В.) задоволено позов ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ПАТ "Агропостач", ОСОБА_1 про визнання недійсним правочину з купівлі-продажу автомобіля, визнано недійсним правочин купівлі-продажу транспортного засобу (легкового автомобіля) марки OPEL COMBO, номерний знак НОМЕР_1, кузов НОМЕР_7 від 20.08.14р., який 17.01.2012 року був зареєстрований за ПАТ "Агропостач", а 20.08.14р. був перереєстрований на ОСОБА_1 згідно довідки-рахунку серії ВІА №713471, витребувано у ОСОБА_1 даний транспортний засіб на користь ПАТ "Агропостач", стягнуто з відповідачів в солідарному порядку 3045,00 грн. - судового збору. (т.1, а.с. 215-218)

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ОСОБА_1 подав через господарський суд Вінницької області апеляційну скаргу. (т.2, а.с. 17-19).

В апеляційній скарзі, зокрема, зазначає, що автомобіль був придбаний за прибуткові кошти, отримані від діяльності трудового колективу, тому саме виконавчий орган товариства правомірно прийняв рішення про продаж автомобіля без згоди загальних зборів акціонерів, тобто майнові права акціонерів в даному випадку не порушені, оскільки продаж автомобіля не вплинув на кількість акцій товариства.

Вважає, що суд, посилаючись на п.15.4 статуту товариства, дійшов невірного висновку, що продавець автомобіля в особі голови правління товариства ОСОБА_13. та покупець автомобіля є заінтересованими особами, так як за статутом, заінтересованою у вчиненні товариством правочину, вважається посадова особа органів товариства та її афільована особа (особи), акціонер, який одноосібно або разом з афільованими особами володіє 25 і більше відсотками простих акцій товариства. Голова ж правління товариства ОСОБА_13. володіє лише 3,0184% акцій, а апелянт взагалі не є акціонером та членом трудового колективу.

На підставі викладеного просить скасувати рішення господарського суду Житомирської області від 18 вересня 2014 року у справі №906/1189/14 та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 06.02.2015 р. апеляційну скаргу ОСОБА_1 прийнято до провадження та призначено до розгляду на 11 березня 2015 року (т.2, а.с. 16)

Від позивачів на адресу Рівненського апеляційного господарського суду надійшло заперечення на апеляційну скаргу (вх. №6313/15).

Так, позивачі вказують на те, що 20.08.2014р транспортний засіб марки ОРЕL СОМВО, НДЗ НОМЕР_1, який з 17 січня 2012 року був зареєстрований за ПАТ «Агропостач», був перереєстрований на нового власника - ОСОБА_1, тобто був проданий голові Наглядової ради підприємства, який одночасно займав посаду заступника голови Правління підприємства, тому висновок апелянта про те, що він разом з дружиною - ОСОБА_13 не є заінтересованими особами у вчиненні правочину є невірним спростовується змістом самого статуту (п. 15.4).

Зазначають, що у відповідності до вимог статуту, питання з приводу купівлі автомобіля заінтересованою особою повинно було бути розглянуто на засіданні Наглядової ради підприємства, але пояснюють, що ОСОБА_1 є її головою, а тому не приймає участі у голосуванні, враховуючи чисельну кількість складу Наглядової ради, питання з приводу продажу автомобіля голові Наглядової ради ОСОБА_1 повинно було бути розглянуте виключно на зборах акціонерів, які вже були призначені на 10.09.2014р., про що ОСОБА_1 та ОСОБА_13 було достеменно відомо і останні, знаючи про негативну відповідь щодо продажу автомобіля при винесенні питання на засідання Наглядової ради та Загальні збори товариства, здійснили такий продаж всупереч вимогам статуту.

Також, вказує на те, що вартість авто, за яку його було реалізовано - 20,0 тис. грн. не є ринковою, оскільки цей автомобіль перебував в експлуатації на підприємстві лише з 2012р., а придбавався за 94,0 тис. грн.

Так, ОСОБА_13, в корисливих для подружжя цілях надала перевагу своєму чоловікові, голові Наглядової ради - заступнику голови Правління підприємства ОСОБА_1, поставивши цим його в привілейоване становище перед акціонерами ПАТ «Агропостач» та працюючими особами.

Таким чином, вважають, що відповідач здійснив укладення правочину з відчуження автомобіля ПАТ «Агропостач» з порушенням вимог Закону та Статуту шляхом перевищення повноважень, що призвело до порушення корпоративних прав та інтересів позивачів.

Від відповідача - ПАТ «Агропостач» на адресу Рівненського апеляційного господарського суду надійшло заперечення на апеляційну скаргу (вх. №6314/15), в якому він заперечує проти доводів скаржника.

Так, відповідач зазначає, що, незважаючи на норми статуту підприємства (п.15.4, 15.5, 15.6) рішення щодо продажу автомобіля не приймалося ні на Наглядовій раді, ні на Загальних зборах акціонерів. Натомість таке рішення було прийнято Правлінням підприємства (протокол №11 від 25.07.2014р.) у складі 3-х осіб, в т.ч. за участю дружини заступника голови правління - голови Наглядової ради ОСОБА_1 - ОСОБА_13., яка займала посаду голови Правління .

В розумінні зазначених норм Статуту ОСОБА_1 був заінтересованою особою у вчиненні правочину з купівлі-продажу спірного автомобіля, а тому повинен був дотриматися певної процедури - розгляд цього питання на Наглядовій раді та Загальних зборах акціонерів.

Вважає, що ОСОБА_1 свідомо не було дотримано встановленої Статутом ПАТ «Агропостач» процедури для уникнення визначення ринкової вартості автомобіля та можливого непогодження цього правочину акціонерами товариства.

У судовому засіданні представники сторін підтримали доводи викладені в апеляційній скарзі та відзивах на неї.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

24.07.2014 року засіданням правління ПрАТ "Агропостач" прийнято рішення щодо продажу легкового автомобіля OPEL, 2008 року випуску, державний номер НОМЕР_3, а на виручені кошти купити автомобіль аналогічної марки з бензиновим двигуном, на підтвердження чого в матеріалах справи міститься протокол №11 засідання правління ПрАТ "Агропостач" (т.1, а.с. 75, 76).

На підставі даного рішення, 20.08.14р. між ТОВ "Мега Моторс Груп" (комісіонер) та ТОВ "Агропостач" (комітент) в особі ОСОБА_8 (діяв на підставі довіреності за вих. №446 від 20.08.2014 року) було укладено договір комісії ВІА/713471 (т.1, а.с. 80), відповідно до якого комісіонер приймає на себе зобов'язання по реалізації транспортного засобу комітента марки OPEL, модель Combo 1.3DOXCF06, державний номер НОМЕР_3 та здійснити в інтересах останнього від свого імені угоду з продажу транспортного засобу.

Відповідно підпункту 1.2. договору ціна продажу транспортного засобу встановлюється виключно комітентом згідно висновку спеціаліста, дослідження спеціаліста-автотоварознавця та становить 20000,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, надалі ТОВ "Мега Моторс Груп" було видано ОСОБА_1 (відповідач 2) довідку-рахунок серії ВІА №713471 (т.1, арк.справи 81), відповідно до якої останньому продано легковий автомобіль марки OPEL, модель Combo 1.3DOXCF06, кузов НОМЕР_7.

ОСОБА_9 та ОСОБА_3 (позивачі) являються акціонерами ПрАТ "Агропостач", яким належить 80,9555% та 11,8067% (разом 92,76%) простих іменних акцій цього підприємства відповідно. Підтвердженням цієї інформації є виписки з реєстру акціонерів ПрАТ "Агропостач" станом на 27.08.2014р. (т.1, арк.справи 86, 87).

Позовні вимоги позивачі обгрунтовували умисним зловживанням повноваженнями Головою Наглядової ради ОСОБА_1 та його дружиною - Головою Правління ОСОБА_13., які, в порушення Статуту та корпоративних прав акціонерів 20.08.14р., відчужили на свою користь (на користь ОСОБА_1.) за ціною 20000,00 грн. автомобіль НОМЕР_4, кузов НОМЕР_7, 2008 року випуску, вартістю 94,7 тис. грн. Продаж та купівля вказаного автомобіля є правочином щодо якого була безпосередня заінтересованість подружжя ОСОБА_1. Згідно п.п.9.26.31, 12.7.6, п. 15.4 Статуту товариства правочин щодо якого є заінтересованість його посадової особи міг бути укладений лише після схвалення його на Загальних зборах акціонерів товариства. Останні збори акціонерів ПрАТ "Агропостач" були проведені 15.04.14р. (протокол №2), вказане питання на них не розглядалося.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, відзивів, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Рівненський апеляційний господарський суд прийшов до висновку про наступне:

Частиною 1 статті 82 Господарського кодексу України встановлено, що установчим документом акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю і товариства з додатковою відповідальністю є статут.

Як вбачається з п.п.2.1. Статуту (т.1, арк.справи 110-138) приватне акціонерне товариство "Агропостач" є господарським товариством, має організаційно-правову форму акціонерного товариства. Тип акціонерного товариства - приватне. Товариство є юридичною особою з дня його державної реєстрації. Товариство на невизначений строк, здійснює свою діяльність, як юридична особа з дня його державної реєстрації може займатись будь-якою підприємницькою діяльністю, яка не суперечить чинному законодавству України.

Товариство має цивільні права та обов'язки, здійснює свою діяльність відповідно до чинного законодавства України, цього Статут та внутрішніх Положень товариства (п.п. 2.3. Статуту).

Пунктом 4.6. Статуту встановлено, що товариство має право приймати на баланс, продавати, набувати, обмінювати, передавати в оренду, здавати в найм юридичним та фізичним особам рухоме і нерухоме майно, що належить Товариству, засоби виробництва та інші матеріальні цінності, використовувати і відчужувати його іншими способами, а також вчиняти інші дії, якщо це не суперечить чинному законодавству України та Статуту підприємства.

Пунктом 8.1. Статуту, що узгоджується з положеннями ст.ст. 32, 51, 58 Закону України "Про акціонерні товариства", передбачено наступні органи управління товариства, а саме: Загальні збори акціонерів товариства; Наглядова рада товариства; Виконавчий орган товариства.

Статтею 32, 33 Закону України "Про акціонерні товариства" встановлено, що загальні збори є вищим органом акціонерного товариства, який уповноважений вирішувати будь-які питання діяльності акціонерного товариства.

Наглядова рада акціонерного товариства є органом, що здійснює захист прав акціонерів товариства, і в межах компетенції, визначеної статутом та Законом України "Про акціонерні товариства", контролює та регулює діяльність виконавчого органу (ч. 1 ст. 51 ЗУ "Про акціонерні товариства").

Як встановлено ст. 58 Закону України "Про акціонерні товариства").Виконавчий орган (правління) акціонерного товариства здійснює управління поточною діяльністю товариства. До компетенції виконавчого органу належить вирішення всіх питань, пов'язаних з керівництвом поточною діяльністю товариства, крім питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів та наглядової ради. Виконавчий орган акціонерного товариства підзвітний загальним зборам і наглядовій раді, організовує виконання їх рішень.

Сформована Наглядова рада ПрАТ "Агропостач" складається з 3-х членів, а саме: голова: ОСОБА_1 (відповідач 2), член Наглядової ради: ОСОБА_10, секретар: ОСОБА_14

Членами Правління ПрАТ "Агропостач" є: голова: ОСОБА_13. (дружина відповідача 2), члени Правління: ОСОБА_11 ОСОБА_12

Підпунктом п.15.4. Статуту передбачено, що заінтересованою у вчиненні товариством правочину, вважається посадова особа органів товариства та її афілійована особа (особи), акціонер, який одноосібно або разом з афілійованими особами володіє 25 і більше відсотками простих акцій товариства, у разі, якщо зазначена особа (особи-разом або окремо): є стороною такого правочину; бере участь у правочині як представник або посередник (крім представництва товариства посадовими особами); отримує винагороду за вчинення такого правочину від товариства (посадових осіб товариства) або від особи, яка є стороною правочину; внаслідок такого правочину придбає майно чи заінтересована в інших результатах виконання правочину; є афілійованою особою юридичної особи, яка є стороною правочину або бере участь у правочині як представник чи посередник, або отримує винагороду від товариства чи від особи, що є стороною правочину, або внаслідок такого правочину придбає майно чи буде користуватися іншими результатами виконання правочину,

Пунктом 15.5. Статуту визначено, що особа, заінтересована у вчиненні правочину, зобов'язана протягом 3-х робочих днів з моменту виникнення в неї заінтересованості проінформувати той орган, членом якого вона є, виконавчий орган та Наглядову раду про наявність у неї такої заінтересованості.

Відповідно до п.п. 15.6. Статуту виконавчий орган Товариства протягом 5 днів з моменту отримання відомостей про можливість вчинення правочину, щодо якого є заінтересованість, зобов'язаний надати членам наглядової ради інформацію стосовно правочинів, у вчиненні яких Товариство заінтересоване.

Наглядова рада, згідно п.п. 15.7. Статуту, протягом 5 днів зобов'язана прийняти рішення про вчинення чи відмову від вчинення правочину, щодо якого є заінтересованість. У разі, якщо правочин, щодо якого є заінтересованість, порушує інтереси Товариства, Наглядова рада може заборонити його вчинення або винести розгляд цього питання на Загальні збори. Якщо заінтересована особа є членом Наглядової ради, вона не бере участь у голосуванні з питання вчинення такого правочину. Якщо більшість членів Наглядової ради є особами, заінтересованими у вчиненні такого правочину, це питання виноситься на розгляд Загальних зборів.

Зміст даних пунктів Статуту базується на положеннях ст.71 Закону України "Про акціонерні товариства", зміст якої передбачає наступне.

Особою, заінтересованою у вчиненні акціонерним товариством правочину, вважається посадова особа органів товариства; член її сім'ї - чоловік (дружина), батьки (усиновителі), опікун (піклувальник), брат, сестра, діти та їхні чоловіки (дружини); юридична особа, в якій частка, що належить посадовій особі органів товариства, членам її сім'ї, становить 25 і більше відсотків; акціонер, який одноосібно або разом із членами сім'ї володіє 25 і більше відсотками простих акцій товариства, якщо зазначена особа (особи - разом або окремо) відповідає принаймні одній із нижченаведених ознак:

1) є стороною такого правочину або є членом виконавчого органу юридичної особи, яка є стороною правочину;

2) отримує винагороду за вчинення такого правочину від товариства (посадових осіб товариства) або від особи, яка є стороною правочину;

3) внаслідок такого правочину придбаває майно;

4) бере участь у правочині як представник або посередник (крім представництва товариства посадовими особами).

Особа, заінтересована у вчиненні правочину, зобов'язана протягом трьох робочих днів з моменту виникнення у неї заінтересованості поінформувати товариство про наявність у неї такої заінтересованості.

Виконавчий орган акціонерного товариства зобов'язаний протягом п'яти робочих днів з дня отримання відомостей про можливість вчинення правочину, щодо якого є заінтересованість, надати наглядовій раді (у разі відсутності наглядової ради - кожному акціонеру персонально) інформацію стосовно правочину, у вчиненні якого є заінтересованість, зокрема про: 1) предмет правочину; 2) вартість одиниці товару або послуг, якщо вона передбачена правочином; 3) загальну суму правочину щодо придбання, відчуження або можливості відчуження майна, виконання робіт, надання або отримання послуг; 4) особу, яка має заінтересованість у вчиненні такого правочину.

У разі якщо правочин, щодо якого є заінтересованість, порушує інтереси товариства, наглядова рада може заборонити його вчинення або винести розгляд цього питання на загальні збори.

Наглядова рада протягом п'яти робочих днів з дня отримання від виконавчого органу інформації про правочин, у вчиненні якого є заінтересованість, зобов'язана прийняти рішення щодо вчинення такого правочину товариством або про відмову від його вчинення.

Якщо заінтересована у вчиненні правочину особа є членом наглядової ради, вона не бере участі в голосуванні з питання вчинення такого правочину. Якщо більшість членів наглядової ради є особами, заінтересованими у вчиненні такого правочину, або якщо наглядова рада не була створена або не прийняла рішення про вчинення чи відмову від вчинення правочину, щодо якого є заінтересованість, протягом строку, встановленого цією статтею, це питання виноситься на розгляд загальних зборів.

Наглядова рада може прийняти рішення про вчинення чи відмову від вчинення правочину (ч.1, 2 ст. 71 Закону України "Про акціонерні товариства").

Із зазначеного вище вбачається, що при укладенні правочину щодо купівлі-продажу легкового автомобіля марки OPEL COMBO, номерний знак НОМЕР_1, кузов НОМЕР_7 від 20.08.14р., ОСОБА_1 являвся особою, заінтересованою у вчиненні правочину.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, після ухвалення правлінням товариства 24.07.2014 року рішення щодо продажу легкового автомобіля OPEL, 2008 року випуску, державний номер НОМЕР_3, відповідачу 2 на протязі 3-х днів з моменту виникнення в неї заінтересованості слід було проінформувати той орган, членом якого вона є, виконавчий орган та Наглядову раду, а також розглянути питання погодження даного правочину на засіданні Наглядової ради.

Однак, в матеріалах справи відсутні докази погодження даного правочину членами Наглядовою ради (окрім голови ОСОБА_1.) або Загальним зборами ПрАТ "Агропостач", тобто, було порушено, передбачений ст.71 Закону України "Про акціонерні товариства" та п.15 Статуту, порядок погодження та укладення правочину, до вчинення якого є заінтересованість.

Згідно ст.72 ЗаконуУкраїни "Про акціонерні товариства" та п.п. 15.10 Статуту, у разі недотримання особою, заінтересованою у вчиненні товариством правочину, зазначених в статуті вимог, товариство або будь-хто з його акціонерів має право вимагати визнання цього правочину судом недійсним і відшкодування збитків та/або матеріальної шкоди.

Положеннями ст. 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту є визнання правочину недійсним.

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Як встановлено ст.205 Цивільного кодексу України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину сторонами (стороною) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України, тобто з підстав наведених вище (ст. 215 ЦК України).

Вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Згідно з п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.09р. № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", судам необхідно враховувати, що згідно із статтями 4, 10 та 203 ЦК зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та ЦК, міжнародним договорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства.

Зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України (статті 1, 8 Конституції України).

Відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Як зазначалося раніше, оспорюваний правочин вчинений з порушенням норм ст. 71 ЗУ "Про акціонерні товариства" та п. 15 Статуту ПрАТ "Агропостач", тому суд приходить до висновку, що останній є недійсним.

Частиною 1 статті 216 Цивільного кодексу України встановлено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що сторони оспорюваного правочину купівлі - продажу легкового автомобіля) марки OPEL COMBO, номерний знак НОМЕР_1, кузов НОМЕР_7 зобов'язані повернути одна одній все одержане на виконання цих договорів в натурі.

Відповідачі не подали до суду жодного доказу на спростування позовних вимог, в тому числі доказів погодження правочину купівлі-продажу легкового автомобіля OPEL COMBO, номерний знак НОМЕР_1, кузов НОМЕР_7 від 20.08.14р.

Отже суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Доводи скаржника зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним судом не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст.104 Господарського процесуального кодексу України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення, тому суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарського суду прийняте у відповідності до норм матеріального та процесуального права і його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись, ст.ст. 33, 43, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Житомирської області від 18.09.14 р. у справі №906/1189/14 залишити без змін, апеляційну скаргу ОСОБА_1 - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя Саврій В.А.

Суддя Дужич С.П.

Суддя Мамченко Ю.А.