КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" березня 2015 р. Справа№ 910/11210/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пономаренка Є.Ю.

суддів: Дідиченко М.А.

Руденко М.А.

за участю представників:

від позивача - Ревенко О.Ю., довіреність № б/н від 20.01.2015;

від відповідача - Калініченко М.П., довіреність № б/н від 09.07.2014,

розглянувши апеляційну скаргу державного підприємства "Українська кіностудія анімаційних фільмів" на рішення господарського суду міста Києва від 16.12.2014 у справі № 910/11210/14 (колегія суддів у складі: Ващенко Т.М. - головуючий суддя, судді - Домнічева І.О., Трофименко Т.Ю.) за позовом державного підприємства "Національна кінематика України" до державного підприємства "Українська кіностудія анімаційних фільмів" про стягнення 73 051,76 грн.

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Національна кінематика України" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з державного підприємства "Українська кіностудія анімаційних фільмів" 73 051,76 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 16.12.2014 у справі № 910/11210/14 позов задоволено повністю; вирішено стягнути з відповідача на користь позивача 73 051,76 грн. заборгованості.

При задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з доведеності позивачем факту порушення відповідачем договірних зобов'язань в частині оплати вартості витрат за комунальні послуги, за утримання приміщень, обслуговування інженерних об'єктів життєзабезпечення, обладнання і прибудинкової території та податку на землю.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 16.12.2014 у справі № 910/11210/14 скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що оскільки у відповідача та позивача не має спільних приміщень та кожен з балансоутримувачів окремо користується своїми приміщеннями, а отже відповідно кожна зі сторін має право самостійно здійснювати їх утримання.

На думку апелянта наведене підтверджує необґрунтованість покладення на нього витрат за договором.

Також, апелянт зазначає про неправомірність нарахування витрат по сплаті податку на землю, оскільки за доводами відповідача йому було передано саме приміщення, а не земельну ділянку.

Представник апелянта - відповідача у справі в судовому засіданні 11.03.2015 підтримав вимоги за апеляційною скаргою.

Представник позивача у судовому засіданні 11.03.2015 заперечив проти задоволення вимог апеляційної скарги.

Згідно зі ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Між державним підприємством "Національна кінематика України" та державним підприємством "Українська кіностудія анімаційних фільмів" 01.04.2004 р. укладено договір на обслуговування інженерних об'єктів "Укранімафільм" та відшкодування витрат, пов'язаних з оплатою комунальних послуг.

Пунктом 1.1 договору передбачено, що у відповідності з наказом Міністерства культури і мистецтв України від 14.12.2001 р. № 765 про передачу з балансу НКУ на баланс "Укранімафільм" нежитлових приміщень площею 957,5 кв.м., що розташовані на другому поверсі мультиплікаційного корпусу, "Укранімафільм" зобов'язується відшкодувати НКУ вартість витрат за комунальні послуги, за утримання приміщень, обслуговування інженерних об'єктів життєзабезпечення, обладнання і прибудинкової території та податок на землю.

Згідно п. 2.1 договору НКУ обслуговує інженерні мережі тепло-, водо-, енергопостачання та вентиляції об'єкту "Укранімафільм"; здійснює і організує середній, капітальний ремонт та технічні випробувально-наладочні роботи спільних об'єктів, що забезпечують життєздатність об'єкту "Укранімафільм", трансформаторної підстанції. Теплопункту, вводів водопостачання та каналізації; утримує прилеглу територію до мультиплікаційного корпусу; вивозить сміття та лом, що виносить на загальне господарське подвір'я "Уранімафільм".

Відповідно до п. 2.2 договору "Укранімафільм" бере дольову участь у фінансуванні всіх перелічених у п. 2.1 роботах, що організовує та виконує НКУ за узгодженими цінами; бере дольову участь у витратах, що можуть виникнути в разі різних форс - мажорних обставинах, що стосуються мульткорпусу.

Пунктами 3.1. та 3.2. договору (в редакції додаткової угоди № 2 від 01.02.2009 р. до даного договору) визначено, що "Укранімафільм" відшкодовує НКУ витрати, передбачені п. 1.1., пропорційно площі 835,7 кв.м.; розміри платежів за комунальні та інші послуги визначаються по їх фактичній вартості на підставі рахунків; розміри платежів за обслуговування інженерних мереж життєзабезпечення, обладнання і прибудинкової території визначаються пропорційно до площі 835,7 кв.м., згідно кошторису, вміщеному в додатку № 1.

Згідно п. 3.5. договору вказані витрати "Уранімафільм" відшкодовує НКУ щомісяця на підставі окремих рахунків.

Оплата податку на землю здійснюється згідно чинного законодавства, починаючи з 01.01.2004 року (п. 3.6 договору).

Пунктом 4.1 договору (в редакції додаткової угоди № 3 від 01.10.2009 р. до даного договору) встановлено, що НКУ зобов'язується до 5-го числа поточного місяця надавати "Укранімафільм" рахунок на попередню оплату обсягу активної електричної енергії за наступний календарний місяць на суму, що становить 80 % від вартості спожитої електроенергії за попередній розрахунковий місяць, а "Укранімафільм" зобов'язується до 15-го числа поточного місяця здійснювати попередню оплату активної електричної енергії за наступний календарний місяць згідно рахунку НКУ, перерахувавши вказані у цьому рахунку кошти на поточний рахунок НКУ.

Відповідно до п. 4.2 договору (в редакції додаткової угоди № 3 від 01.10.2009 р. до даного договору) НКУ зобов'язується до 5-го числа наступного за звітним місяця надавати "Укранімафільм" рахунок на відшкодування витрат, зазначених у підпункті 4.1 цього договору, а "Укранімафільм" зобов'язується до 10-го числа наступного за звітним місяця оплатити зазначений рахунок платіжним дорученням на поточний рахунок НКУ.

Додатковою угодою № 3 від 01.10.2009 р. до договору № б/н від 01.04.2004 р. доповнено п. 4.3, згідно з яким за порушення строків плати рахунків НКУ, зазначених у пунктах 4.1 і 4.2 договору, "Укранімафільм" сплачує НКУ пеню з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення платежу, а також НКУ має право відключити "Укранімафільм" від електропостачання на строк до фактичного погашення заборгованості, і розірвати дію цього договору в односторонньому порядку, направивши "Укранімафільм" відповідне письмове попередження.

Крім того, додатковою угодою № 3 від 01.10.2009 р. до договору № б/н від 01.04.2004 р. викладено п. 7.1. в новій редакції, відповідно до якого даний договір набуває чинності з дати підписання його обома сторонами і діє до 31.12.2020 року.

Позивачем зобов'язання за договором щодо надання відповідачу послуг, передбачених п. 2.1 договору, було виконано належним чином.

Відповідачу відповідно до умов договору виставлялись рахунки на оплату пропорційно площі приміщення, яку займає ДП "Українська кіностудія анімаційних фільмів".

Відповідачем зобов'язання з відшкодування позивачу витрат, пов'язаних з оплатою комунальних послуг, послуг по обслуговуванню інженерних об'єктів, а також витрат по сплаті податку на землю не виконувались належним чином у зв'язку з чим за період з травня 2013 року по березень 2014 року утворився борг на загальну суму 73 051, 76 грн.

У зв'язку з не оплатою відповідачем зазначеної суми позивач звернувся з даним позовом до суду.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення прав та обов'язків, є, зокрема, договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як визначено п. 3 ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Згідно частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Факт наявності заявленого до стягнення боргу підтверджується матеріалами справи, та не спростовується відповідачем.

Крім цього, заборгованість в сумі 73 051, 76 грн. не заперечувалася відповідачем, про що свідчать, зокрема акт звірки взаєморозрахунків (а.с. 18), підписаний генеральним директором відповідача та скріплений печаткою.

Доводи апелянта про те, що акт звірки не є документом про визнання боргу, а свідчить лише про стан розрахунків між сторонами відхиляються колегією суддів, оскільки в зазначеному акті вказано, що заборгованість на користь ДП "Національна кінематика України" складає 73 051, 76 грн.

Як вже зазначалось, уповноваженою особою відповідача підписано зазначений акт.

Отже, підписавши цей документ, відповідач визнав зазначену суму заборгованості.

Позиції про те, що акт звірення розрахунків може бути належним доказом підтвердження заборгованості, дотримується і Вищий господарський суд України в постанові від 20.02.2013 по справі № 5011-25/7453-2012.

З огляду на викладене, відповідачем факт наявності заборгованості за договором не спростовано.

Також, є необґрунтованими доводи апелянта про те, що оскільки у відповідача та позивача не має спільних приміщень та кожен з балансоутримувачів окремо користується своїми приміщеннями, а отже відповідно кожна зі сторін має право самостійно здійснювати їх утримання.

Наведені висновки відповідача є хибними та не можуть бути підставою для звільнення апелянта від оплати послуг, передбачених договором, з огляду на наступне.

Приміщення, передане на баланс відповідачу, знаходиться на другому поверсі мультиплікаційного корпусу, яке в свою чергу перебуває на балансі позивача.

Саме зазначена обставина і стала підставою для укладення договору на обслуговування інженерних об'єктів "Укранімафільм" та відшкодування витрат, пов'язаних з оплатою комунальних послуг.

Так, за умовами даного договору позивач зобов'язався обслуговувати інженерні мережі тепло-, водо-, енергопостачання та вентиляції об'єкту "Укранімафільм"; здійснювати і організовувати середній, капітальний ремонт та технічні випробувально-наладочні роботи спільних об'єктів, що забезпечують життєздатність об'єкту "Укранімафільм", трансформаторної підстанції. Теплопункту, вводів водопостачання та каналізації; утримувати прилеглу територію до мультиплікаційного корпусу; вивозити сміття та лом, що виносить на загальне господарське подвір'я "Уранімафільм".

Відповідач, в свою чергу, зобов'язався відшкодовувати вартість зазначених вище витрат за комунальні послуги, утримання приміщень, обслуговування інженерних об'єктів та податку на землю.

При цьому, таке відшкодування повинно здійснюватись відповідачем пропорційно до розміру займаних ним приміщень.

Слід також зазначити, що відповідачем зобов'язання з відшкодування позивачу цих витрат виконувалось до травня 2013 року, тобто раніше заперечень з боку апелянта стосовно того, що кожна зі сторін має право самостійно здійснювати утримання приміщень, не було.

Отже, заперечення відповідача з цього приводу не приймаються судом.

Також є необґрунтованими заперечення відповідача щодо нарахування витрат по сплаті податку на землю.

Так, відповідно до підрозділу 6 Розділу XX Податкового кодексу України, до 1 січня 2016 року, звільняються від сплати земельного податку суб'єкти кінематографії (виробники національних фільмів), перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України, за земельні ділянки, що використовуються для забезпечення виробництва національних фільмів.

Постановою Кабінету Міністрів України № 48 від 26.01.2011 року "Про затвердження переліку суб'єктів кінематографії (виробників національних фільмів), які до 1 січня 2016 р. звільняються від сплати земельного податку за земельні ділянки, що використовуються для забезпечення виробництва національних фільмів", затверджено перелік підприємств кінематографії, які звільнені від сплати податку на землю.

Підприємство відповідача у цьому переліку не зазначено.

У зв'язку з наведеним позивач звернувся за роз'ясненням до Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва, яка листом №4192/10/31-080 від 17.06.2011 р. повідомила, що за земельну ділянку на якій розташована будівля, що перебуває у користуванні кількох юридичних або фізичних осіб, податок на землю нараховується кожному з них пропорційно тій частині площі будівлі, що знаходиться в їх користуванні з урахуванням прибудинкової території.

Таким чином, оскільки відповідач користується земельними ділянками позивача та відповідно до Постанови КМУ № 48 від 26.01.2011 року не звільнений від сплати земельного податку, даний вид оплати має бути здійснений відповідачем пропорційно займаній площі.

Отже, доводи апелянта викладені в апеляційній скарзі не можуть бути підставою для звільнення відповідача від виконання зобов'язань за договором в частині здійснення оплати за отримані послуги та податку на землю.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позову.

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду прийнято з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, правові підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Оскільки, у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача (апелянта).

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 49, 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу державного підприємства "Українська кіностудія анімаційних фільмів" залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 16.12.2014 у справі № 910/11210/14 - без змін.

2. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на її заявника - відповідача у справі.

3. Матеріали справи № 910/11210/14 повернути до господарського суду міста Києва.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановленому Господарським процесуальним кодексом України порядку та строки.

Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко

Судді М.А. Дідиченко

М.А. Руденко