ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА _{01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98}

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-64/6413-2012

03.03.15 р.

За позовом Ебботт Лабораторіз (Abbott Laboratories)

до: 1) Міністерства охорони здоров'я України

2) Державного підприємства "Державний експертний центр Міністерства

охорони здоров'я України"

3) Уелш Трейд Лімітед (Welsh Trade Limited)

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів:

1) Емкуре Фармасьютікал Лтд (Emcure Pharmactutical Ltd)

2) Державної митної служби України

про припинення порушення прав власника патенту на винахід та визнання

висновків і наказів недійсними

Суддя Зеленіна Н.І.

При секретарі судового засідання Пархоменко Ю.Л.,

за участю представників учасників:

від позивача: Сопільняк В.Ю. за довіреністю № б/н від 27.03.2012 р.;

від відповідача-1: не з'явився;

від відповідача-2: Федоренко О.А. за довіреністю № б/н від 05.01.2015 р.;

від відповідача-3: не з'явився;

від третьої особи-1: не з'явився;

від третьої особи-2: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У провадженні судді господарського суду міста Києва Зеленіної Н.І. знаходиться справа № 5011-64/6413-2012 за позовом Ебботт Лабораторіз до Міністерства охорони здоров'я України, Державного підприємства «Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України», Уелш Трейд Лімітед, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: Емкуре Фармасьютікал Лтд та Державної митної служби України про припинення порушення прав власника патенту на винахід та визнання висновків і наказів недійсними.

Позовні вимоги мотивовані порушенням прав інтелектуальної власності власника патенту України № 85564, на винахід «ТВЕРДА ФАРМАЦЕВТИЧНА ДОЗОВАНА ФОРМА, ЩО МІСТИТЬ ІНГІБІТОР ВІЛ ПРОТЕАЗИ, СПОСІБ ЇЇ ОДЕРЖАННЯ». Вказаним Патентом захищено тверду фармацевтичну дозовану форму, яка включає тверду дисперсію принаймні одного інгібітору ВІЛ протеази у принаймні одному фармацевтично прийнятному водорозчинному полімері і принаймні одну фармацевтично прийнятну поверхнево-активну речовину, причому вказаний інгібітор ВІЛ протеази являє собою (2S,3S,5S)-5-(N-(N-(N-метил-N-((2-ізопропіл-4-тіазоліл)-метил)-аміно)карбоніл)-L-валініл)аміно-2-(N-((5-тіазоліл) метокси-карбоніл)-аміно)-аміно-1,6-дифеніл-3-гідроксигексан (ритонавір) і причому кожний з вказаних щонайменше один фармацевтично прийнятний водорозчинний полімер має Tg принаймні близько 50 °С і вказана дозована форма включає від приблизно 50 до приблизно 85 % за масою всієї дозованої форми вказаного фармацевтично прийнятного водорозчинного полімеру та яка відрізняється тим, що принаймні один інгібітор ВІЛ протеази містить ритонавір і (2S,3S,5S)-2-(2,6-диметилфеноксіацетил)аміно-3-гідрокси-5-[2S-(1-тетрагідро-піримід-2-оніл)-3- метилбутаноїл]-аміно-1,6-дифенілгексан (лопінавір).

Ухвалами господарського суду міста Києва від 25.12.2012 р. у справі призначено експертизу охорони прав на об'єкти інтелектуальної власності, проведення якої доручено Науково-дослідному інституту інтелектуальної власності Національної академії правових наук України, та зупинено провадження у справі до надходження матеріалів до господарського суду міста Києва.

15.01.2015 р. до господарського суду міста Києва надійшов висновок експертизи та матеріали справи № 5011-64/6413-2012.

Ухвалою від 23.01.2015 р. поновлено провадження у справі, розгляд справи призначено на 10.02.2015 р.

У судовому засіданні 10.02.2015 р. представник позивача подала клопотання про залучення до участі у справі правонаступника позивача - ЕббВі Інк. (AbbVie Inc.), та про продовження строку вирішення спору у справі на 15 днів.

Ухвалою від 10.02.2015 р. продовжено строк вирішення спору у справі на 15 днів, розгляд справи відкладено на 24.02.2015 р.

23.02.2015 р. від відповідача-2 надійшли письмові пояснення по справі.

Ухвалою від 24.02.2015 р. замінено позивача у справі правонаступником - ЕббВі Інк. (AbbVie Inc.), розгляд справи відкладено на 03.03.2015 р.

У судовому засіданні 03.03.2015 р. представник позивача підтримала позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача-2 заперечив проти задоволення позову в частині вимог щодо відповідача-2.

У судовому засіданні 03.03.2015 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-2, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ЕббВі Інк. (AbbVie Inc.), який являється правонаступником Ебботт Лабараторіз (надалі - позивач), є власником патенту України № 85564 на винахід «ТВЕРДА ФАРМАЦЕВТИЧНА ДОЗОВАНА ФОРМА, ЩО МІСТИТЬ ІНГІБІТОР ВІЛ ПРОТЕАЗИ, СПОСІБ її ОДЕРЖАННЯ». Вказаним патентом захищено тверду фармацевтичну дозовану форму, яка включає тверду дисперсію принаймні одного інгібітора ВІЛ протеази у принаймні одному фармацевтично прийнятному водорозчинному полімері і принаймні одну фармацевтично прийнятну поверхнево-активну речовину, причому вказаний інгібітор ВІЛ протеази являє собою (2S,3S,5S)-5-(N-(N-(N-MeTM-N-((2-ізопропіл-4-тіазоліл)-метил)-аміно)карбоніл)-Ь-валініл)аміно-2-fN-((5-тіазоліл) метокси- карбоніл)-аміно)-аміно-1,6-дифеніл-3- гідроксигексан (ритонавір) і причому кожний з вказаних щонайменше один фармацевтично прийнятний водорозчинний полімер має Tg принаймні близько 50 °С і вказана дозована форма включає від приблизно 50 до приблизно 85 % за масою всієї дозованої форми вказаного фармацевтично прийнятного водорозчинного полімеру та яка відрізняється тим, що принаймні один інгібітор ВІЛ протеази містить ритонавір і (28,38,58)-2-(2,6-диметилфеноксіацетил) аміно-З-гідрокси-5- Г25-С1 -тетрагідро-шримід- 2-оніл)-3-метилбутаноїл]-аміно-1,6-дифенілгексан (лопінавір).

Дата набрання чинності патенту - 10.02.2009 року, заявка на державну реєстрацію № а200603276 від 23.08.2004 року. Патент дійсний до 23.08.2024 року.

Таким чином, позивачу з 23 серпня 2004 року належать виключні права на виготовлення та реалізацію продуктів з використанням речовин та способу, які є об'єктами винаходу по зазначеному патенту, та права перешкоджати неправомірному використанню винаходу.

Як зазначає позивач, йому стало відомо, що у 2011 році Державним підприємством «Державний експертний центр МОЗ України» (відповідач-1) було прийнято до розгляду скорочену заяву компанії Уелш Трейд Лімітед, Гонконг (Welsh Trade Limited, Hong Kong) (відповідач-3) про державну реєстрацію генеричного лікарського засобу «ЕМЛЕТРА».

З приводу даної заяви ДЕЦ було надано висновок про можливість державної реєстрації вищевказаного лікарського засобу, а Міністерством охорони здоров'я України (відповідач-2) було зареєстровано та внесено до Державного реєстру лікарських засобів України лікарський засіб «ЕМЛЕТРА» (п. 9 Додатку №1 до Наказу Міністерства охорони здоров'я України від 14 листопада 2011 року № 787 «Про державну реєстрацію (перереєстрацію) лікарських засобів та внесення змін у реєстраційні матеріали»).

Внаслідок цього, на лікарський засіб «ЕМЛЕТРА», таблетки, вкриті плівкою оболонкою 200 мг/50 мг № 120 у флаконах, видане реєстраційне посвідчення UA/11879/01/01 від 14.11.2011 р.

Відповідно до даних, розміщених на веб-сайті Державного реєстру лікарських засобів України, лікарський засіб «ЕМЛЕТРА» містить композицію діючих речовин, яка є тотожною з композицією, захищеною патентом України № 85564.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» винахід (корисна модель) - результат інтелектуальної діяльності людини в будь-якій сфері технології.

Частиною 2 ст. 459 ЦК України встановлено, що об'єктом винаходу може бути продукт (пристрій, речовина тощо) або процес у будь-якій сфері технології.

Відповідно до частини 1-2 ст. 462 ЦК України набуття права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок засвідчується патентом. Обсяг правової охорони визначається формулою винаходу, корисної моделі, сукупністю суттєвих ознак промислового зразка.

Статтею 464 ЦК України визначено, що майновими правами інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок є: - право на використання винаходу, корисної моделі, промислового зразка; - виключне право дозволяти використання винаходу, корисної моделі, промислового зразка (видавати ліцензії); - виключне право перешкоджати неправомірному використанню винаходу, корисної моделі, промислового зразка, в тому числі забороняти таке використання; - інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом. Майнові права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок належать володільцю відповідного патенту, якщо інше не встановлено договором чи законом.

Частиною 2 ст. 6 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» передбачено, що об'єктом винаходу (корисної моделі), правова охорона якому (якій) надається згідно з цим Законом, може бути: - продукт (пристрій, речовина, штам мікроорганізму, культура клітин рослини і тварини тощо); - процес (спосіб), а також нове застосування відомого продукту чи процесу.

Згідно частини 2 ст. 28 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» патент надає його власнику виключне право використовувати винахід (корисну модель) за своїм розсудом, якщо таке використання не порушує прав інших власників патентів.

Використанням винаходу (корисної моделі) визнається: - виготовлення продукту із застосуванням запатентованого винаходу (корисної моделі), застосування такого продукту, пропонування для продажу, в тому числі через Інтернет, продаж, імпорт (ввезення) та інше введення його в цивільний оборот або зберігання такого продукту в зазначених цілях; - застосування процесу, що охороняється патентом, або пропонування його для застосування в Україні, якщо особа, яка пропонує цей процес, знає про те, що його застосування забороняється без згоди власника патенту або, виходячи з обставин, це і так є очевидним.

Продукт визнається виготовленим із застосуванням запатентованого винаходу (корисної моделі), якщо при цьому використано кожну ознаку, включену до незалежного пункту формули винаходу (корисної моделі), або ознаку, еквівалентну їй.

Частиною 5 вказаної статті встановлено, що патент надає його власнику виключне право забороняти іншим особам використовувати винахід (корисну модель) без його дозволу, за винятком випадків, коли таке використання не визнається згідно з цим Законом порушенням прав, що надаються патентом.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону, права, що випливають з патенту, діють від дати публікації відомостей про його видачу.

Частиною 1 ст. 21 Закону визначено, що опубліковані згідно з частиною шістнадцятою статті 16 цього Закону відомості про заявку на патент на винахід надають заявнику тимчасову правову охорону в обсязі формули винаходу, з урахуванням якої вони опубліковані.

Як зазначає позивач, ним не надавалось жодної згоди відповідачу-3 на використання композиції діючих речовин, що містить ритонавір і лопінавір, що захищена патентом на винахід України № 85564.

З метою всебічного та повного встановлення усіх обставин справи, судом було призначено судову експертизу.

З наданого висновку № 871 від 31.12.2014 р. вбачається, що у лікарському засобі «ЕМЛЕТРА» (реєстраційне посвідчення № UA/11879/01/01 від 14.11.2011 року, видане Міністерством охорони здоров'я України) використовуються всі ознаки незалежних пунктів 1, 19, 26 формули винаходу за патентом України на винахід № 85564, а у способі його виробництва - всі ознаки незалежного пункту 17 формули винаходу за патентом України на винахід № 85564.

Враховуючи, що зібрані у матеріалах справи докази не містять будь-яких спростувань тверджень позивача щодо неправомірності використання відповідачем-3 винаходу за патентом України № 85564 або надання позивачем дозволу на таке використання, суд дійшов висновку про те, що відповідачем таке використання здійснюється неправомірно та з порушенням прав позивача у справі.

При цьому, державна реєстрація лікарського засобу проводиться на підставі положень норм статті 9 Закону України "Про лікарські засоби".

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про лікарські засоби", лікарські засоби допускаються до застосування в Україні після їх державної реєстрації, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно частини 20 вказаної статті, в державній реєстрації може бути відмовлено у разі, коли внаслідок такої реєстрації будуть порушені захищені патентом чинні майнові права інтелектуальної власності, в тому числі, при виробництві, використанні, продажу лікарських засобів.

Як доведено у встановленому законом порядку позивачем, відповідачем-1 здійснюється порушення прав інтелектуальної власності позивача, як власника патенту України на винахід №85564.

Згідно ч. 2-3 ст. 9 Закону України "Про лікарські засоби" (в редакції, чинній на час реєстрації лікарського засобу), державна реєстрація лікарських засобів проводиться на підставі заяви, поданої до Міністерства охорони здоров'я України або уповноваженого ним органу.

У заяві про державну реєстрацію лікарського засобу зазначаються: назва та адреса виробника; адреса його місцезнаходження та виробничих потужностей; назва лікарського засобу і його торговельна назва; назва діючої речовини (латинською мовою); синоніми; форма випуску; повний склад лікарського засобу; показання та протипоказання; дозування; умови відпуску; способи застосування; термін та умови зберігання; інформація про упаковку; дані щодо реєстрації лікарського засобу в інших країнах.

До заяви додаються: матеріали доклінічного вивчення, клінічного випробування та їх експертиз; фармакопейна стаття або матеріали щодо методів контролю якості лікарського засобу, проект технологічного регламенту або відомості про технологію виробництва; зразки лікарського засобу; його упаковка; документ, що підтверджує сплату реєстраційного збору (ч. 4 ст. 9 Закону України "Про лікарські засоби").

Частиною 5 статті 9 Закону України "Про лікарські засоби" встановлено, що за результатами розгляду зазначених матеріалів Міністерство охорони здоров'я України або уповноважений ним орган у місячний термін приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації лікарського засобу.

Відповідно до п. 2 Порядку державної реєстрації (перереєстрації) лікарських засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2005 № 376 "Про затвердження Порядку державної реєстрації (перереєстрації) лікарських засобів і розмірів збору за їх державну реєстрацію (перереєстрацію)" державну реєстрацію (перереєстрацію) лікарського засобу здійснює МОЗ на підставі результатів експертизи реєстраційних матеріалів (реєстраційного досьє) на такий засіб та контролю його якості, проведених Державним фармакологічним центром МОЗ (далі - Центр) (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 17.04.2008 р. № 372).

Відповідно до пункту 5 вищезазначеного Порядку, за результатами експертизи Центр готує вмотивовані висновки щодо ефективності, безпечності та якості лікарського засобу і рекомендує здійснити державну реєстрацію такого засобу або відмовити в ній. На підставі поданих Центром висновків та рекомендацій МОЗ у місячний строк приймає рішення про реєстрацію лікарського засобу або про відмову в такій реєстрації.

З наведених вище норм вбачається, що висновок Центру базується на дослідженні наданих заявником матеріалів та на перевірці достовірності наданих матеріалів й безпечності лікарського засобу, що подається на реєстрацію.

Також, позивач вказує, що ДЕЦ було надано гарантійний лист, у відповідності до якого відповідач-3 гарантує, що при наданні на державну реєстрацію лікарського засобу «ЕМЛЕТРА», таблетки, вкриті плівковою оболонкою, по 200 мг/50 мг по 120 таблеток у флаконах, додержано вимоги ст. 9 Закону України «Про лікарські засоби», а саме: права третьої сторони, захищені патентом, не порушуються у зв'язку із реєстрацією вказаного лікарського засобу, що не відповідає дійсності у зв'язку із порушенням прав інтелектуальної власності позивача на винахід за патентом України № 85564.

При цьому, позивач неодноразово звертався до відповідача-1 та відповідача-2 з листами, в яких повідомляв про належні йому права інтелектуальної власності на винахід та звертав увагу на можливість порушення процедури державної реєстрації лікарських засобів з урахуванням діючого законодавства України в сфері захисту прав інтелектуальної власності, проте надані позивачем відомості у відповідних висновках враховано не було.

Приписами ст. 34 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" встановлено, що будь-яке посягання на права власника патенту, передбачені статтею 28 цього Закону, вважається порушенням прав власника патенту, що тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством України. На вимогу власника патенту таке порушення повинно бути припинено, а порушник зобов'язаний відшкодувати власнику патенту заподіяні збитки.

Згідно зі ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

За приписами ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним, засадам цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту прав є саме визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади.

В силу положень ч. 1 ст. 21 ЦК України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відповідно до ст. 20 Господарського кодексу України, кожний суб'єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом, зокрема, визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що у спірних правовідносинах з використання об'єктів інтелектуальної власності ні відповідач-1, а ні відповідач-2 не здійснювали владних управлінських функцій щодо позивача, відтак, уданому спорі відсутні ознаки вказаних осіб як суб'єктів владних повноважень, що виключає можливість розгляду зазначеного спору в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення суб'єкта владних повноважень на захист прав, свобод та інтересів осіб у сфері публічно-правових відносин, учасниками яких є такі особи. Таким чином, предметом адміністративного судочинства є правовідносини, що складаються у зв'язку з захистом від порушень з боку публічної влади щодо заінтересованої особи.

Положеннями ст. 104 КАС України, до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права та охоронюваного законом інтересу саме у сфері приватноправових (цивільних), а не публічно-правових відносин.

За змістом ст. 9 Закону України "Про лікарські засоби" суб'єктом адміністративного провадження щодо визнання незаконним акту виконавчої влади - Міністерства охорони здоров'я України - є лише особа, котра звернулась з відповідною заявою про реєстрацію лікарського засобу.

Рішення про відмову в державній реєстрації лікарського засобу приймається, якщо не підтверджуються висновки щодо його ефективності та безпечності. Також, у державній реєстрації може бути відмовлено у разі, коли внаслідок такої реєстрації будуть порушені захищені патентом чинні майнові права інтелектуальної власності, в тому числі при виробництві, використанні, продажу лікарських засобів (ч.ч. 19, 20 ст. 9 Закону України "Про лікарські засоби").

Крім того, ст. 104 КАС України пов'язує можливість звернення особи з адміністративним позовом до суду у випадку порушення не будь-якого права особи, а права виключно у сфері публічно-правових відносин.

Позивач також вказує, що відповідач-1, приймаючи висновок про рекомендацію до реєстрації лікарського засобу «ЕМЛЕТРА», порушив виключні майнові права позивача на патент України № 85564, передбачені ст.ст. 424, 464 ЦК України, ч. 2 ст. 28 Закону про винаходи, оскільки надав висновок щодо можливості реєстрації даного лікарського засобу, а тому фактично дозволив виробництво, використання, продаж лікарських засобів.

Внаслідок цього, лікарський засіб «ЕМЛЕТРА» було запропоновано до державної закупівлі під час тендеру, що проводився Міністерством охорони здоров'я України за оголошенням про закупівлю № 208203, опублікованого в офіційному бюлетені "Вісник державних закупівель" №133/13 від 08.11.2011 р.

Таким чином, позивач зазначає, що оскільки лікарський засіб «ЕМЛЕТРА» було введено в цивільний обіг внаслідок пропонування до продажу під час державної закупівлі, відповідачем-3 здійснено безпосередні дії, спрямовані на порушення прав інтелектуальної власності позивача на винахід за патентом України № 85564.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 02.11.2004 р. № 15-рп/2004 зазначив, що відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об'єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України. Таке розуміння права не дає підстав для його ототожнення із законом, який іноді може бути й несправедливим, у тому числі обмежувати свободу та рівність особи. Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права.

В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд вважає заперечення проти позову безпідставними та необґрунтованими.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги законними, доведеними, обґрунтованими та не спростованими належним чином та у встановленому законом порядку відповідачами, а відтак такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача-3.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 4^{3, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -}

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Зобов'язати Уелш Трейд Лімітед (Welsh Trade Limited) (ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності 1026953, юридична особа за законодавством Гонконгу Кінвік Сентер, 16 поверх, номери 1-3, 32 Голівуд Роуд, Сентрал, Гонконг (Kinwick Centre, 16th Floor, Suites 1-3, 32 Hollywood Road, Central, Hong Kong) припинити порушення прав ЕббВі Інк. (AbbVie Inc.) (ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності відсутній), юридична особа за законодавством США, адреса: 1 Норт Уокіган Роуд, Норт Чікаго, Іллінойс 60064, США (1 North Waukegan Road, North Chicago, Illinois 60064, USA) на винахід «ТВЕРДА ФАРМАЦЕВТИЧНА ДОЗОВАНА ФОРМА, ІЦО МІСТИТЬ ІНГІБІТОР ВІЛ ПРОТЕАЗИ, СПОСІБ ЇЇ ОДЕРЖАННЯ» за патентом України № 585564.

3. Визнати недійсним висновок Державного підприємства «Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України» про рекомендацію до реєстрації лікарського засобу «ЕМЛЕТРА» у формі таблеток, вкритих плівковою оболонкою, 200 мг/50 мг № 120 у флаконах.

4. Визнати недійсним Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 14 листопада 2011 р. № 787 «Про державну реєстрацію (перереєстрацію) лікарських засобів та внесення змін у реєстраційні матеріали» в частині державної реєстрації на ім'я Уелш Трейд Лімітед Welsh Trade Limited) лікарського засобу «ЕМЛЕТРА» у формі таблеток, вкритих плівковою оболонкою, 200 мг/50 мг № 120 у флаконах.

5. Визнати недійсним реєстраційне посвідчення UA/11879/01/01 від 14.11.2011 р. на лікарський засіб «ЕМЛЕТРА» у формі таблеток, вкритих плівковою оболонкою, 200 мг/50 мг № 120 у флаконах.

6. Стягнути з Уелш Трейд Лімітед (Welsh Trade Limited) (ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності 1026953, юридична особа за законодавством Гонконгу Кінвік Сентер, 16 поверх, номери 1-3, 32 Голівуд Роуд, Сентрал, Гонконг (Kinwick Centre, 16th Floor, Suites 1-3, 32 Hollywood Road, Central, Hong Kong) на користь ЕббВі Інк. (AbbVie Inc.) (ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності відсутній), юридична особа за законодавством США, адреса: 1 Норт Уокіган Роуд, Норт Чікаго, Іллінойс 60064, США (1 North Waukegan Road, North Chicago, Illinois 60064, USA) 1 073 (одну тисячу сімдесят три) грн. 00 коп. судового збору та 15 000 (п'ятнадцять тисяч) грн. 00 коп. витрат на оплату вартості експертного дослідження.

7. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 04.03.2015 р.

Суддя Н.І. Зеленіна