Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 лютого 2015 року Рівненський міський суд

в особі головуючого судді Головчака М.М.,

з участю секретаря Панасюк О.М.,

позивачки ОСОБА_1,

та її представника ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5,ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні житловим будинком та земельною ділянкою, призначеною для його обслуговування,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА _1 звернулась в суд із позовом до ОСОБА_6,в якій просила зобов"язати відповідачку, проживаючої в АДРЕСА_1,усунути перешкоди в користуванні житловим будинком та земельною ділянкою, призначеною для обслуговування житлового будинку та господарських будівель, що знаходяться в АДРЕСА_2,шляхом перенесення всіх вуликів з відповідною кількістю бджолосімей на відстані 300 метрів від цього житлового будинку.

В обґрунтування позовних вимог вказувала, що мешкає в будинку АДРЕСА_2,Рівненської області,який належить їй на праві приватної власності. По сусідству з її будинковолодінням в будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_6 займається бджільництвом,утримує пасіку,що нараховує понад десяток з відповідною кількістю бджолиних сімей. Наявність такої кількості бджіл в безпосередній кількості на відстані 6 метрів від її будинку,особливо у весняно-літній період створює незручності в проживанні та користуванні земельною ділянкою та іншим майном та завдає шкоди здоров»ю членам сім»ї, особливо дітям. Бджоли залітають на її земельну ділянку,роблять неможливим обробляти ділянку. Після укусів бджіл вони змушені звертатись за медичною допомогою, вживати ліки. З приводу загрози безпеки життю її членам сім»ї вона неодноразово зверталась в сільську раду та просили відповідачку прийняти міри безпеки. Оскільки до позитивного результату звернення не призвели, звернулась в суд.

В подальшому ухвалами суду належними відповідачами у справі залучено ОСОБА_5,ОСОБА_3

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 просили позов задовольнити, зобов»язати ОСОБА_5, ОСОБА_3, проживаючих в АДРЕСА_1,усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_1 житловим будинком та земельною ділянкою, призначеною для обслуговування житлового будинку та господарських будівель, що знаходяться в АДРЕСА_2, Дубенського району,Рівненської області,шляхом перенесення всіх вуликів з відповідною кількістю бджолосімей на відстані 300 метрів від цього житлового будинку.

Вказували, що позивачка ОСОБА_1 є власником житлового будинку по АДРЕСА_2 Дубенського району, Рівненської області. Земельна ділянка площею 0,25 га оформлена нею для виготовлення державного акта, що підтверджується Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 19 березня 2014 року. Позивачка проживає з чоловіком ОСОБА_7, дочкою ОСОБА_8 з чоловіком і двома дітьми сином ОСОБА_9 4 років і дочкою ОСОБА_10 2 років. З її земельною ділянкою межує земельна ділянка відповідача ОСОБА_3, але фактично в будинку, який знаходиться на цій земельні ділянці, АДРЕСА_1, Дубенського району, проживає і господарює його мати ОСОБА_6 вже понад 25 років. У пасіці знаходиться понад 15 вуликів з бджолиними сім»ями. Відстань від межі земельної ділянки ОСОБА_1 до пасіки становить 2,5 м, а від їхнього житлового будинку - 6 м. На вимоги сім»ї позивачки голова Варковицької сільської ради примусив ОСОБА_6 перенести пасіку, але вона перенесла вулики від межі позивачки лише на відстані 3,8 м та на 6,3 м до житлового будинку. Висотою 60 см від землі вздовж межі, а влітку 2014 року над даною сіткою були прикріплені листи шиферу висотою до 1,70 см - загальна висота огорожі - 2,30 м., але бджола перелітає на її земельну ділянку набагато вище огорожі. Особливо у весняно - осінній період бджоли літають постійно по всій земельній ділянці позивачки, вилітали бджоли великим роєм, сідали на деревах в саду, неодноразово змушені були зрізали гілки дерев. Бджоли постійно кусали всіх членів її сім»ї, особливо в 2014 році покусали внука, від чого вони змушені неодноразово викликати лікаря, швидку медичну допомогу. В результаті постійних переміщень бджол на території їхнього володіння, огороду, подвір»я її сім»я не могла працювати в огороді, окрім ранку і пізнього вечора, вільно і спокійно не могли гуляти діти на подвір»ї і самі дорослі не могли відпочивати. Вулики постійно кожен день відкривались, але відповідача позивачка жодного разу не бачила. Часто майже два - три рази на тиждень приїжджав зять ОСОБА_6, він обслуговував пасіку і не заходячи на подвір»я переодягався у автомобілі в спецодязі, з сіткою на голові, як тільки з»їжджав з асфальту, тобто на відстані 30 м до пасіки. Це означало, що він захищався від укусу бджіл, а сім»я позивачки не могла захиститися від постійного льоту бджіл на їхню територію під час проведення ним роботи з вуликами провітрюючи бджолині сім»ї. Протягом 2012-2014 року позивачка і її дочка неодноразово звертались за допомогою, щоб захистити сім»ю від укусів бджіл, перенести вулики ОСОБА_6 на належну відстань пасіки, до Варковицької сільської ради, МЧС, міліції, в лікарню, санітарному лікарю району, однак, крім проведення бесіди з ОСОБА_6, жодних мір прийнято не було. Ні ОСОБА_6, ні її зять, який займається бджільництвом, жодного разу не попереджували нас про те, що вони будуть відкривати вулики , щоб яким - то чином захистити нас. Пасіка,яка знаходиться на земельній ділянці відповідачів, знаходиться в декількох метрах від будинку позивачки,на подвір»ї якого граються діти,знаходиться колонка з водою,на яку залітає рій бджіл в пошуках води,в зв»язку з чим родина позивачки змушена захищатись від укусів бджіл. Наказом МОЗ України №173 від 19 червня 1996 року встановлено розмір санітарно-захисних зон пасіки до житлової забудови 300 метрів,однак дані вимоги відповідачами не виконуються. Розміщення бджолиної пасіки з вуликами бджолиних сімей на земельній ділянці відповідачів на відстані 6,3 м від житлового будинку ОСОБА_1 перешкоджає їй та членам її сім»ї користуватися будинком,присадибною ділянкою, загрожує життю та здоров»ю,особливо малолітнім дітям. З посиланням на викладене, просили позов задовольнити.

Відповідачка ОСОБА_5 в судове засідання не з»явилась. Подала заяву про розгляд справи у її відсутність,позов не визнала та просила у його задоволенні відмовити.

Представник відповідача ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_4 позов не визнала. Вказала, що вимоги ОСОБА_1 є безпідставними, створення перешкод у користуванні земельною ділянкою по АДРЕСА_2, належної ОСОБА_1, остання не довела. Вимоги щодо дотримання вимог санітарно-захисної зони 300 метрів стосується лише щодо сільськогосподарських підприємств і на індивідуальну ділянку не розповсюжується.

Заслухавши пояснення сторін, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 є власником будинку АДРЕСА_2,Рівненської області та земельної ділянки за цією адресою,що підтверджено витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно серії СВХ №730815 та витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-5600854262014 від 19 березня 2014 року.

Відповідачі ОСОБА_5 та ОСОБА_3 є власниками сусідньої земельної ділянки по АДРЕСА_1 в с.Зелений Гай, Дубенського району, Рівненської області,що підтверджено Інформацією з Реєстру прав власності на нерухоме майно,Державного реєстру іпотек,Єдиного реєстру заборон відчуження об»єктів нерухомого майна АКР 089531, на якій останні розмістили пасіку.

З виписки із погосподарської книги від 22 серпня 2014 року вбачається,що по АДРЕСА_1 в с.Зелений Гай,Дубенського району Рівненської області значиться господарство ОСОБА_3 (1/2) та ОСОБА_5 (1/2). В будинку без реєстрації проживає ОСОБА_6

З рапорту ДІМ Дубенського УМВС України в Рівненській області від 04 липня 2013 року,відповідно до листа сільського голови Варковицької сільської ради Дубенського району Рівненської області від 26 червня 2013 року вбачається,що із ОСОБА_6 по АДРЕСА_1 в с.зелений Гай було проведено профілактичну бесіду з приводу неналежного розміщення пасіки з бджолами вздовж заїзду в господарство гр.ОСОБА_1

Відповідно до ч.1 ст.103, ст.104 Земельного кодексу України власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей. Власники та землекористувачі земельних ділянок можуть вимагати припинення діяльності на сусідній земельній ділянці, здійснення якої може призвести до шкідливого впливу на здоров"я людей, тварин, на повітря, земельні ділянки та інше.

Згідно зі ст.152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов"язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування збитків.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про бджільництво» бджільництво - галузь сільськогосподарського виробництва, основою функціонування якої є розведення, утримання та використання бджіл для запилення ентомофільних рослин сільськогосподарського призначення і підвищення їх урожайності, виробництво харчових продуктів і сировини для промисловості. Згідно статтей 3, 4 згаданого Закону об»єктами бджільництва є робочі бджоли, бджолині матки, трутні, бджолині сім»ї, яких розводять на племінних і товарних пасіках; суб'єкти бджільництва, зайняті виробництвом і переробкою продуктів бджільництва є виробниками сіьльскогосподарської продукції.

Відповідно до ст.15 Закону України "Про бджільництво" фізичні та юридичні особи розміщують пасіки на земельних ділянках, які належать їм на правах власності або користування, відповідно до ветеринарно-санітарних правил, згідно з якими при розміщенні пасіки на присадибній ділянці (подвір"ї) огорожа повинна бути не менше 2,5 м заввишки для підвищення рівня льоту бджіл.

Аналогічна вимога про висоту огорожі міститься у Державних санітарних правилах планування та забудови населених пунктів № 173 від 19 червня 1996 року та Інструкції щодо попередження та ліквідації хвороб і отруєнь бджіл № 9 від 30 січня 2001, які є обов"язковими для дотримання всіма державними органами, а також підприємствами, установами, організаціями незалежно від відомчої підпорядкованості і форм власності, посадовими особами та громадянами.

Зокрема, відповідно до п.1.3 Інструкції щодо попередження та ліквідації хвороб і отруєнь бджіл при розміщенні пасіки на присадибній ділянці (подвір»ї) огорожа повинна бути заввишки не менше 2,5 м. для льоту бджіл.

Як вбачаться з матеріалів справи та не заперечується сторонами, зокрема, з листа сільського голови Варковицької сільської ради Дубенського району Рівненської області від 26 травня 2014 року №02-12/238, після звернення зі скаргою гр.ОСОБА_11 із гр.ОСОБА_6 проведено розмову з приводу пасіки. Після чого вулики віднесено на відстань 3,8 м від межі земельної ділянки ОСОБА_1,житловий будинок якої знаходиться на відстані 6,3 м від межі суміжної земельної ділянки,а також вздовж межі поставлено огорожу із шиферу висотою 2,2 м. А відтак земельна ділянка позивачки межує із земельною ділянкою відповідачів, на якій розміщена пасіка в порушення ветеринарно-санітарних правил та Інструкції щодо попередження та ліквідації хвороб і отруєнь бджіл не відгороджена парканом висотою не менше 2,5 метрів.

Згідно ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ст.4 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Отже наявність пасіки поруч з домоволодінням позивачки порушує права останньої як власника домоволодіння, а також здійснюються їй та членам її сім»ї перешкоди в користуванні присадибною земельною ділянкою.

З Облікової картки об»єкта по господарського обліку на 2011-2015 роки відповідача вбачається, що ОСОБА_3,ОСОБА_5 є власниками земельної ділянки площею 0,1908 га,цільове призначення для обслуговування будинку,господарських споруд 0,1247 га, для ведення особистого селянського господарства 0,0661 га.

Наявність вуликів на земельній ділянці по АДРЕСА_1 в с.Зелений Гай відповідачами не заперечується, підтверджується дослідженими матеріалами справи.

Посилання представника відповідача ОСОБА_4 про те, що вимоги про те, що санітарно-технічна зона повинна становити не менше 300 м, судом не береться до уваги у зв»язку з наступним.

Додатком №5 до Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених Наказом МОЗ України № 173 від 19.06.1996 року, встановлено розміри санітарно-захисних зон від сільськогосподарських підприємств до житлової забудови та прирівнених до неї об'єктів, зокрема, санітарно-захисна зона від пасіки до житлової забудови повинна становити 300м.

З наведеного слідує, що такі вимоги стосуються не тільки сільськогосподарських підприємств та прирівнених до них об"єктів, а на індивідуальну пасіку відповідача.

Позивачка як в позовній заяві,так і в суді покликалась на те,що розміщення пасіки на сусудній земельній ділянці чинить їй та членам її сім»ї перешкоди в користуванні присадибною земельною ділянкою,оскільки вони перебувають під постійною загрозою укусів бджіл,страждають від укусів.

Членами сім"ї позивачки є дочка ОСОБА_11.,зять ОСОБА_12, онуки ОСОБА_9,ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_4, що вбачається із довідки №836 від 04 липня 2014 року,виданої виконкомом Варковицької сільської ради Дубенського району Рівненської області.

Із пояснень свідка ОСОБА_11 вбачається,що вона є членом сім»ї позивачки. На сусідній земельній ділянці ОСОБА_6 тримає пасіку,через яку вона з дітьми не може вийти гуляти на ділянку. На їхні неодноразові звернення до позитивного результату це не призвело. Бджоли неодноразово кусали членів їхньої сім»ї,проживання із пасікою,яка межує поряд, загрожує їхньому життю та здоров»ю.

Свідок ОСОБА_15 показала, що вона є сусідкою сторін по справі. На території земельної ділянки гр.ОСОБА_6 знаходиться більше 10 вуликів. Огорожі між земельними ділянками не має,в зв»язку з чим бджоли роєм вилітають.

Як вбачається з карти виїзду швидкої медичної допомоги від 22 квітня 2014 року,малолітньому ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_5,викликалась медична допомога з приводу укусу бджоли.

Згідно із ст. 1163 ЦК України фізична особа,життю,здоров»ю або майну якої загрожує небезпека,а також юридична особа,майну якої загрожує небезпека,мають право вимагати її усунення від того,хто її створює.

Згідно ст.33 Закону зазначено,що якщо бджолині сім»ї заважають життєдіяльності людини,їх,по можливості переселяють.

Суд вважає доведеним факт того, що розміщення відповідачами вуликів з бджолиними сім'ями хоча і на своїй присадибній ділянці, але поблизості від будинку позивачки, не відповідає вимогам санітарно-захисних зон, оскільки бджолина пасіка знаходиться у безпосередній близькості від житлового будинку позивача, тобто без дотримання певних відстаней.

Задовольняючи позовні вимоги суд не приймає до уваги твердження представника відповідача про те, що позивачем не доведено заподіяння укусів бджолами відповідачів,оскільки такі спростовані належними об»єктивними доказами.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що розміщена відповідачами пасіка на земельній ділянці, прилеглій до будинковолодіння позивачки, не відповідає вимогам до облаштування пасіки, у зв»язку з чим створює перешкоди ОСОБА_1 в користуванні своїм житловим будинком та присадибною земельною ділянкою, які підлягають усуненню.

На підставі викладеного, Закону України "Про бджільництво", керуючись ст.ст. 88, 208, 209, 212-215, 218, 223, 292-294 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_5,ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні житловим будинком та земельною ділянкою, призначеною для його обслуговування задовольнити.

Зобов"язати ОСОБА_5,ОСОБА_3, проживаючих в АДРЕСА_1,усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_1 житловим будинком та земельною ділянкою, призначеною для обслуговування житлового будинку та господарських будівель, що знаходяться в АДРЕСА_2,шляхом перенесення всіх вуликів з відповідною кількістю бджолосімей на відстані 300 метрів від цього житлового будинку.

Стягнути з ОСОБА_5,ОСОБА_3, солідарно,на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 243 грн. 60 коп. (двісті сорок три грн. 60 коп.).

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Рівненської області через Рівненський міський суд поданням в десятиденний строк з дня його проголошення апеляційної скарги. Особи,які брали участь у справі,але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення,можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення,якщо його не скасовано,набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя:підпис

З оригіналом згідно

Рішення законної сили не набрало.

Суддя Рівненського міського суду М.М.Головчак