ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА _{01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua}

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.02.2015

Справа №910/24227/14

за позовом Фізичної особи-підприємця Панасенко Оксана Юріївна

до 1) Приватного акціонерного товариства "Лекс Холдинг"

2) Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "ПРИВАТБАНК"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів

Неберекутіна Сергія Михайловича

про припинення банківської гарантії

Головуючий суддя Полякова К.В.

Суддя Літвінова М.Є.

Суддя Сташків Р.Б.

Представникик сторін:

від позивача: Сидоренко Р.В. (дов.б/н від 15.10.2014),

від відповідача 1: Докієн Д.Б. (дов. №006-ТРК-759 від 08.12.2014),

від відповідача 2: Хитрова Л.В. (дов. №52 від 22.01.2010),

від третьої особи: Небескутін С.М.

СУТЬ СПОРУ:

Фізична особа-підприємець Панасенко Оксана Юріївна звернулась до Господарського суду міста Києва із позовом до Приватного акціонерного товариства "Лекс Холдинг" та Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" про припинення банківської гарантії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ПАТ Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" надана банківська гарантія № G1213/5460 у забезпечення виконання позивачем зобов'язань за Договором оренди № А68/К-1 від 12.11.2013, укладеним між ФОП Панасенко О.Ю. та ПрАТ «Лекс Холдинг». Оскільки, Договір оренди достроково розірвано, орендовані приміщення повернуті, орендна плата перерахована у повному розмірі, тому позивач посилаючись на норми ст.ст. 212, 509, 526 ЦК України, вважає, що відповідач 1 безпідставно не повертає оригінал Гарантії відповідачу 2 та не надає згоди на припинення Гарантії, у зв'язку з чим просив визнати припиненою банківську гарантію № G1213/5460 у судовому порядку.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.11.2014 порушено провадження у справі №910/24227/14, залучено до участі у справі, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Неберекутіна Сергія Михайловича та призначено справу до розгляду на 09.12.2014 року.

За наслідками судового засідання 09.12.2014, суд відклав розгляд справи на 23.12.2014, про що виніc відповідну ухвалу.

16.12.2014 через відділ діловодства та документообігу Господарського суду міста Києва від третьої особи надійшли письмові пояснення по справі.

18.12.2014 від позивача через відділ діловодства та документообігу Господарського суду міста Києва надійшли заперечення на відзив.

19.12.2014 відповідачем 1 через відділ документообігу суду подано клопотання про зупинення провадження у справі № 910/24227/14 до набрання законної сили судового рішення у справі № 910/26315/14 за позовом Приватного акціонерного товариства «Лекс Холдінг» до фізичної особи - підприємства Панасенко О.Ю.

До початку судового засідання 23.12.2014 через відділ діловодства та документообігу Господарського суду міста Києва від позивача 2 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні 23.12.2014, заслухавши думку представників сторін та третьої особи, судом відмовлено у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі № 910/24227/14 до набрання законної сили судового рішення у справі № 910/26315/14 за позовом Приватного акціонерного товариства «Лекс Холдінг» до фізичної особи - підприємства Панасенко О.Ю., виходячи з наступного.

Положеннями статті 79 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

За приписами пункту 3.16. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", відповідно до частини першої статті 79 ГПК господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини друга - четверта статті 35 ГПК).

Під неможливістю розгляду справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин (п. 3.16 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

З системного аналізу вищевикладеного, суд дійшов висновку, що відповідачем1 не доведено та не обґрунтовано обставин, які встановлено Господарським судом міста Києва під час розгляду справи № 910/26315/14 та можуть вплинути на оцінку доказів у межах розгляду справи Господарського суду міста Києва №910/24227/14, з огляду на що у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі слід відмовити.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.12.2014 призначено колегіальний розгляд справи у складі трьох суддів.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 23.12.2014 визначено для розгляду справи №910/24227/14 колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя Полякова К.В., судді Літвінова М.Є., Сташків Р.Б.

Ухвалою суду від 23.12.2014 вищезазначеною колегією суддів справу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 12.02.2015 року.

11 лютого 2015 через відділ документообігу суду ПрАТ «Лекс Холдінг» надав до матеріалів справи додаткові документи , а саме рішення господарського суду міста Києва від 20.01.2015 у справі № 910/26315/14 за позовом ПрАТ «Лекс Холдінг» до фізичної особи - підприємця Панасенко О.Ю. про стягнення 399 516, 49 грн.

У судове засідання 12.02.2015 з'явились представники сторін та третя особа.

Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, пославшись на доводи викладені у позовній заяві та запереченнях на відзив, позов просив задовольнити.

Представник відповідача 1 наголосивши на доводах викладених у відзиві на позовну заяву просив у задоволені позову відмовити у повному обсязі.

Представник відповідача 2 відзив на позовну заяву не надав, проте у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, зазначивши, що відсутні підстави припинення банківської гарантії визначені нормами ст.568 Цивільного кодексу України, оскільки відповідачем 1 згоди на припинення гарантії не надано, а також не повернуто оригінал банківської гарантії.

Третя особа, зазначивши що наявні всі підстави повернення банківської гарантії, оскільки позивач виконала умови основного зобов'язання та враховуючи на дострокове розірвання Договору оренди, позовні вимоги щодо припинення гарантії вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, надані у судових засіданнях, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ :

12 листопада 2013 між позивачем та Приватним акціонерним товариством «Лекс Холдинг» укладено договір оренди № А68/К-1 (далі - Договір оренди), за умовами якого відповідач 1 надав позивачу в оренду приміщення площею 85,97 кв.м., що знаходиться на першому поверсі в секції № А68 Торгового центру, за адресою м. Київ, вул. Лугова,12, строком на 1090 календарних днів.

Згідно з розділом 3 Договору оренди - позивач зобов'язався сплачувати відповідачу 1 орендну плату, комунальні послуги, експлуатаційні витрати, витрати на популяризацію та інші виплати у розмірі та порядку встановленому договором.

Пунктом 13.1 статті 13 Договору оренди сторони обумовили обов'язок позивача надати відповідачу 1 банківську гарантію.

Так, на виконання умов зазначеного Договору оренди, надана Гарантія № G1213/5460 від 18.12.2013 строком до 26.12.2016, за якою принципалом визначено - Фізична особа- підприємець - Панасенко Оксана Юріївна, бенефіціаром - Приватне акціонерне товариство «Лекс Холдинг». Банк бенефіціара- Публічне акціонерне товариство «ВТБ Банк», банк-гарант - Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приват Банк».

У забезпечення виконання зобов'язань фізичною особою - підприємцем Панасенко Оксаною Юріївною за договором банківської гарантії № G1213/5460, Неберекутін Сергій Михайлович передав ПАТ КБ «ПриватБанк» у заставу майнові права на отримання грошових коштів у повному обсязі за Договору №SAMDNWFD0070034985200 Вклад («Стандарт» ) від 13.12.2013 року.

Як встановлено судом, 22.04.2014 ПрАТ «Лекс холдінг» та Фізична особа-підприємець Панасенко О.Ю. уклали додаткову угоду до Договору оренди, пунктами 1 та 2 якої встановили розмір орендної плати та експлуатаційних витрат у період з 01.05.2014 по 31.07.2014, а також п. 3 погодили, що у випадку, якщо впродовж періоду з 01.06.2014 по 31.08.2014 Договір оренди буде розірвано за ініціативою Орендаря, Гарантія повертається Орендарю згідно правил п.1.8 Договору. При цьому, в такому випадку штрафні санкції, передбачені п.п.13.9, 13.10 Договору до Орендаря не застосовуються.

Листами за вих.№ 15 від 03.03.2014 та за вих.№ 23 від 11.06.2014 позивач повідомив відповідача 1 про намір розірвати договір оренди достроково.

З матеріалів справи вбачається, що позивач та відповідач 1 достроково розірвали Договір оренди з 31.07.2014, про що 29.07.2014 уклали Додаткову угоду.

31.07.2014 ПрАТ «Лекс Холдинг» та фізична особа - підприємець підписали: акт повернення приміщення за Договором оренди № А68/К-1; акт № ОУ-0006345 здачі-прийняття робіт (надання послуг) з визначенням вартості експлуатаційних послуг по договору оренди за липень 2014 року; акт № ОУ-0006346 здачі-прийняття робіт (надання послуг) з визначенням вартості послуг популяризації по договору оренди за липень 2014 року; акт № ОУ-0006347 здачі-прийняття робіт (надання послуг) з визначенням вартості компенсації спожитої електроенергії та послуг на утримання та обслуговування електромереж по договору оренди за липень 2014 року; акт № ОУ-0006253 здачі-прийняття робіт (надання послуг) з визначенням вартості оренди приміщень по договору оренди за липень 2014 року.

Також, позивачем та відповідачем 1 підписано двосторонній акт звіряння взаємних розрахунків станом на 29.08.2014 по договору оренди № А68/К-1 від 12.11.2013 року, за яким сторонами зазначено про відсутність заборгованості станом на 29.08.2014 року.

Зважаючи на вищенаведене, позивач 01.09.2014 направив на адресу ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» лист за № 48, яким повідомив про дострокове розірвання договору оренди, внаслідок чого просив банк припинити дію гарантії діючій за договором оренди № А68/К-1.

Розглянувши зазначений лист позивача, відповідач 2, з врахуванням визначених Гарантією № G1213/5460 від 18.12.2013 підстав її припинення, листом за № Є.35.0.0.0/4-31557 від 23.09.2014 повідомив Фізичну особу - підприємця Панасенко О.Ю. про можливість припинення гарантії № G1213/5460 від 18.12.2013 за умови повернення Беннефіціаром оригіналу гарантії або у разі отримання від Бенефіціару письмової заяви про надання згоди на дострокове припинення Гарантії № G1213/5460 від 18.12.2013 та звільнення ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» від обов'язків по Гарантії.

10.09.2014 позивач на адресу ПрАТ «Лекс Холдинг» направив лист щодо повернення банківської гарантії.

Проте, відповідач 1 листом № 006-ТРК-685 від 07.10.2014 повідомив позивача про наявність у останнього обов'язку з виплати ПрАТ «ЛексХолдинг» штрафу за прострочення виконання грошових зобов'язань за договором оренди, що унеможливлює повернення банківської гарантії.

Вважаючи відмову ПрАТ «Лекс Холдинг» у поверненні банківської гарантії № G1213/5460 від 18.12.2013 неправомірною, враховуючи сплату орендних платежів у повному обсязі та дострокове розірвання договору оренди, Фізична особа-підприємець Панасенко О.Ю. звернулась до суду з вимогою про припинення гарантії № G1213/5460 від 18.12.2013 року.

У свою чергу, заперечуючи проти задоволення позову відповідач 1 зазначив, що на час звернення із даним позовом до суду, незважаючи на проведення Фізичною особою - підприємцем Панасенко О.Ю. оплати основних грошових зобов'язань за договором оренди, відповідач 1 має вимоги до позивач щодо сплати штрафних санкцій, які нараховані у зв'язку з простроченням виконання грошових зобов'язань за договором оренди. Про наявність таких вимог позивач був повідомлений листом № 006-ТРК-574 від 18.07.2014 року.

Наразі, з приводу погашення грошових зобов'язань позивача по сплаті нарахованих штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань за договором оренди, відповідачем 1 на адресу відповідача 2 також направлялась вимога № 006-ТРК-589 від 29.07.2014 за Гарантією № G1213/5460 від 18.12.2013 на забезпечення платіжних зобов'язань від 18.12.2013 року.

Проте, відповідач 2 листом № Є.35.0.0.0/4-28426 від 01.09.2014 відмовив відповідачу 1 у задоволені його вимоги № 006-ТРК-589 від 29.07.2014, з підстав відсутності можливості із наданих до вимоги документів з'ясувати факт порушення принципалом строків виконання зобов'язань за Договором оренди № А68/К-1.

До матеріалів справи також надано лист ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» за вих. № Є.35.0.0.0/4-31556 від 23.09.2014, яким відповідач 2 повідомив відповідача 1 про надходження на адресу банку заяви принципала про розірвання договору оренди, у зв'язку із чим, банк-гарант просив бенефіціара повернути оригінал гарантії або надати письмову заяву про надання згоди на дострокове припинення гарантії.

У відповідь на зазначений вище лист ПрАТ «Лекс Холдинг» повідомив ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» про неможливість припинення гарантії №G1213/5460 від 18.12.2013 через наявність вимог ПрАТ «Лекс Холдинг» до Фізичної особи-підприємця Панасенко О.Ю. щодо погашення штрафних санкцій за договором оренди № А68/К-1 (лист № 006-ТРК-686 від 06.10.2014 року).

Таким чином, предметом даного спору є дострокове припинення зобов'язань за Гарантією G1213/5460 від 18.12.2013 з підстав припинення договору основного зобов'язання та відсутності заборгованості за вказаним договром.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Нормами частини 1 статті 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Пунктом 1 частини 2 зазначеної статті визначені підстави виникнення цивільних прав та обов'язків, якими зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахування вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Нормами статті 546 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), визначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Так, у забезпечення виконання Фізичною особою - підприємецем Панасенко Оксаною Юріївною зобов'язань за Договором оренди № А68/К-1 від 12.11.2013, ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» (банк - гарант) 18.12.2013 надав Гарантію № G1213/5460 на забезпечення платіжних зобов'язань.

Частинами 1, 2 статті 200 Господарського кодексу України встановлено, що гарантія є специфічним засобом забезпечення виконання господарських зобов'язань шляхом письмового підтвердження (гарантійного листа) банком, іншою кредитною установою, страховою організацією (банківська гарантія) про задоволення вимог управненої сторони у розмірі повної грошової суми, зазначеної у письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов'язана сторона) не виконає вказане у ньому певне зобов'язання, або настануть інші умови, передбачені у відповідному підтвердженні. Зобов'язання за банківською гарантією виконується лише на письмову вимогу управненої сторони.

До відносин банківської гарантії в частині, не врегульованій цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (частина 4 статті 200 Господарського кодексу України).

Згідно зі ст. 560 Цивільного кодексу України за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Виходячи зі змісту статей 1, 4 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" фінансові послуги - це операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів. Одним із видів фінансових послуг є надання гарантії.

Порядок, умови надання та отримання банками гарантій та їх виконання регулюється Положенням про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, яке затверджене постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 за № 639 (далі - Положення).

Відповідно до п. 2 розділу 1 Положення гарантія - це спосіб забезпечення виконання зобов'язань, відповідно до якого банк-гарант приймає на себе грошове зобов'язання перед бенефіціаром (оформлене в письмовій формі або у формі повідомлення) сплатити кошти за принципала в разі невиконання останнім своїх зобов'язань у повному обсязі або їх частину в разі пред'явлення бенефіціаром вимоги та дотримання всіх вимог, передбачених умовами гарантії. Зобов'язання банку-гаранта перед бенефіціаром не залежить від основного зобов'язання принципала (його припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли посилання на таке зобов'язання безпосередньо міститься в тексті гарантії.

Нормами статті 568 ЦК України передбачено спеціальні випадки припинення гарантії, до яких відносяться,зокрема, відмова бенефіціара від своїх прав за гарантією. Така відмова може бути здійснена двома способами: а) шляхом повернення оригіналу гарантії гаранту; б) шляхом подання гаранту письмової заяви про звільнення його від обов'язків за гарантією.

Як вбачається із тексту Гарантії №G1213/5460, остання є чинною з моменту її підписання та діє до моменту, який наступить раніше:

(і) 26 грудня 2016 року включно, або

(іі) сплати Беніфіціару повністю суми гарантії

(ііі) відмови Беніфіціара від своїх прав за цією Гарантією шляхом повернення її оригіналу Банку-гаранту або подання Банку-гаранту письмової заяви, оформленої та поданої за правилами, встановленими за цією Гарантією до Вимоги, про звільнення його від обов'язків за цією Гарантією.

Пунктом 4 глави 4 розділу II Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, яке затверджено постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №639 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за № 41/10321 (надалі - Положення), банк-гарант (резидент) списує з позабалансового обліку гарантію, якщо бенефіціар відмовився від своїх прав за гарантією шляхом повернення до банку-гаранта оригіналу гарантії або шляхом подання банку-гаранту (резиденту) письмового підтвердження або повідомлення про звільнення банку-гаранта від зобов'язань за гарантією.

Крім того, дострокове припинення гарантії допускається за ініціативою принципала. Вказана підстава передбачена главою 5 розділу 2 постанови НБУ від 15.12.2004 № 639 "Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах" і стосується лише гарантій, виданих банківськими установами. В даному випадку принципал подає до банку-гаранта заяву про дострокове припинення гарантії, який зобов'язаний надіслати бенефіціару відповідний запит з метою одержання згоди від нього на дострокове припинення гарантії. Якщо бенефіціар надав згоду, то гарантія вважається припиненою. Банк-гарант зобов'язаний повідомити про це принципала протягом двох робочих днів з дати отримання згоди бенефіціара

Таким чином, у такому випадку першочерговою умовою для припинення зобов'язання гаранта є одержання згоди кредитора на дострокове припинення гарантії.

Під час розгляду спору судом встановлено, що 01.09.2014 Фізична особа - підприємець Панасенко О.Ю. - принципал за Гарантією, направив на адресу ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» лист за № 48, яким повідомив про дострокове розірвання договору оренди, внаслідок чого просив банк припинити дію Гарантії № G1213/5460 від 18.12.2013 наданої на забезпечення платіжних зобов'язань за договором оренди № А68/К-1.

З огляду на отриману заяву принципала про дострокове припинення Гарантії, ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» листом від 23.09.2014 за вих. № Є.35.0.0.0/4-31556 звернувся до бенефіціаа - ПрАТ «Лекс Холдинг» з проханням повернути оригінал Гарантії № G1213/5460 від 18.12.2013 або надати згоду на дострокове припинення Гарантії та звільнення ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» від обов'язків по Гарантії № G1213/5460 від 18.12.2013 року.

Одночасно, ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» із врахуванням визначених Гарантією № G1213/5460 від 18.12.2013 підстав її припинення, листом за № Є.35.0.0.0/4-31557 від 23.09.2014 повідомив Фізичну особу - підприємця Панасенко О.Ю. про можливість припинення гарантії № G1213/5460 від 18.12.2013 за умови повернення Беннефіціаром оригіналу гарантії або у разі отримання від Бенефіціару письмової заяви про надання згоди на дострокове припинення Гарантії № G1213/5460 від 18.12.2013 та звільнення ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» від обов'язків по Гарантії.

Разом з тим, бенефіціар - ПрАТ «Лекс Холдінг» листом № 006-ТРК-686 від 06.10.2014 відмовив банку-гаранту повернути оригінал Гарантії або звільнити банк-гарнт від обов'язків за цієї Гарантією внаслідок існування заборгованості принципала перед бенефіціаром зі сплати грошових вимог за основним зобов'язанням.

Згідно з ст. 562 Цивільного кодексу України зобов'язання гаранта перед кредитором не залежить від основного зобов'язання (його припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли в гарантії міститься посилання на основне зобов'язання.

Вказуючи на незалежність зобов'язання гаранта сплатити бенефіціару визначену суму від основного договору законодавець визначив, що гарантія підпадає під самостійне правове регулювання, яке абсолютно не залежить від впливу основного зобов'язання. Будь-які зміни основного зобов'язання, наприклад, у зв'язку із збільшенням чи зменшенням розміру процентів за кредитним договором, не є підставою припинення гарантії, як це має місце при поруці. Заміна боржника в основному зобов'язанні (принципала) також не впливає на чинність гарантії і т. д. Підставою для відмови у задоволенні вимог бенефіціара можуть служити виключно обставини, пов'язані з невиконанням ним умов самої гарантії (ненадання вказаних у гарантії документів, невідповідність наданих документів змісту гарантії тощо). Вказані обставини не мають жодного відношення до основного зобов'язання.

Отже, принцип незалежності гарантії існує й у випадку недійсності, припинення основного зобов'язання незалежно від підстав (крім належного виконання боржником основного договору), а також у випадку будь-яких змін основного зобов'язання, внаслідок чого гарантія не припиняється.

Відмовляючи банку-гаранту у поверненні гарантії, ПрАТ "Лекс Холдинг" виходив з умов п. 13.8. договору оренди, яким передбачено, що повернення гарантії здійснюється протягом 20(двадцяти) календарних днів після закінчення строку договору, за умови, що приміщення було повернуто орендарем орендодавцю згідно з положеннями цього договору та після розгляду можливих зустрічних вимог орендодавця.

Так, із матеріалів справи вбачається, ПрАТ «Лекс України» та Фізичною особою- підприємцем - Панасенко О.Ю. 29.07.2014 укладено Додаткову угоду до Договору оренди № А68/К-1 від 12 листопада 2013 року, якою сторони достроково розірвали Договір оренди з 31.07.2014 року.

Разом з тим, відповідно до ч. 4 ст. 631 ЦК України, закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Верховний Суд України у висновках викладених у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої п.1 ч.1 ст.111-16 ГПК України за 2010-2011 рр. від 01.04.2012, відзначив: за змістом частини 2, 3 ст. 653 ЦК України домовленість сторін про розірвання договору лізингу не виключає проведення між сторонами розрахунків за зобов'язаннями, що виникли до розірвання договору, у тому числі застосування заходів майнової відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов'язань з урахуванням умов договору та структури лізингових платежів (постанова Верховного суду України від 19.12.2011 у справі № 3-136гс11).

Судом встановлено, ПрАТ «Лекс Холдинг» на адресу Фізичної особи - підприємця Панасенко О.Ю.18.07.2014 направлено повідомлення про порушення зобов'язань за Договором оренди №А68/К-1 від 12.11.2013 за вих. № 006-ТРК-574 щодо сплати заборгованості у розмірі 399 516,49 грн, яка виникла внаслідок прострочення виконання зобов'язань за Договором оренди з боку фізичної особи - підприємця - Панасенко О.Ю.

Невиконання з боку фізичної особи - підприємця - Панасенко О.Ю. вимог ПрАТ «Лекс Холдінг» щодо сплати грошових коштів у розмірі 399 516,49 грн, призвело до наявності заборгованості за основним зобов'язанням, що зумовило відповідача 1 відмовити відповідачу 2 у поверненні оригіналу Гарантії або звільнити банк-гарнт від обов'язків за цієї Гарантією.

Під час розгляду даного господарського спору позивачем не заперечувалась та обставина, що під час виконання договору оренди ним допущено прострочення внесення орендних та інших платежів, проте, посилаючись на наявність домовленостей між сторонами, вважав неправомірним та безпідставним нарахування штрафних санкцій.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною четвертою статті 231 Господарського кодексу України.

Так, розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 Господарського кодексу України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Однак, як вбачається із матеріалів справи, а саме п.27.2. договору оренди, у разі прострочення орендарем виконання зобов'язань по сплаті орендної плати, внесенню і поповненню гарантії, по сплаті експлуатаційних витрат, витрат на популяризацію, відшкодуванню витрат на комунальні послуги, сплаті інших платежів, передбачених цим договором, більш ніж на 10 (десять) банківських днів, орендар зобов'язаний у кожному такому випадку сплатити орендодавцеві штраф у розмірі 30 (тридцять) відсотків від орендної плати за перший місяць строку договору.

Отже, з системного аналізу вищевикладеного, суд дійшов висновку про наявність законних підстав для нарахування штрафних санкцій відповідачем 1. На підставі чого, ПрАТ "Лекс Холдинг" звертався до суду із позовом про стягнення 399 516,49 грн. штрафу за порушення строків оплати орендної плати, експлуатаціних витрат та витрат на популяризацію, що передбачені договром оренди №А68/К-1.

Таким чином, гарантія № G1213/5460 від 18.12.2013, як забезпечення виконання договору оренди №А68/К-1, не може бути припинена та повернута банку-гаранту, оскільки наявність заборгованості за забезпеченим зобов'язанням є за своєю суттю нерозглянутимим зустрічнимим вимогами ПрАТ "Лекс Холдинг", як орендодавця у розумінні п. 13.8. договору оренди.

Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до п. 4 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а за загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

З'ясувавши обставини справи та надавши оцінку доказам за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що позивачем належнимми та допустимми доказами не доведено підстав, з якимим законодавець пов'язує дострокове припинення гарантії.

Нормами статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Витрати зі сплати судового збору, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі відмови у задоволенні позовних вимог, покладаються позивача.

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Фізичної особи-підприємця Панасенко Оксани Юріївни до Приватного акціонерного товариства "Лекс Холдинг" та Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК"за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Неберекутіна Сергія Михайловича про припинення банківської гарантії - відмовити повністю.

Рішення постановлено у нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частину у судовому засіданні 12.02.2015 року.

Повне рішення буде складено протягом п'яти днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

та підписано 14.02.2015 року

Головуючий суддя К.В. Полякова

Суддя М.Є.Літвінова

Суддя Р.Б.Сташків