П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

4 лютого 2015 року

м. Київ

Судові палати у цивільних та господарських справах

Верховного Суду України в складі:

головуючого

Яреми А.Г.,

суддів:

Барбари В.П., Берднік І.С., Григор'євої Л.І., Гуменюка В.І., Гуля В.С., Жайворонок Т.Є., Лященко Н.П.,

Колесника П.І., Охрімчук Л.І.,Потильчака О.І.,Романюка Я.М.,Сеніна Ю.Л., Сімоненко В.М.,Шицького І.Б., -

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_16 до публічного акціонерного товариства комерційного банку "Правекс-Банк", треті особи: ОСОБА_17, товариство з обмеженою відповідальністю "Санні Холдинг", про визнання припиненими правовідносин за кредитними договорами у зв'язку з їх виконанням, визнання припиненими поруки та іпотеки у зв'язку з припиненням основного зобов'язання; за позовом ОСОБА_17 до ОСОБА_16, публічного акціонерного товариства комерційного банку "Правекс-Банк", третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю "Санні Холдинг", про визнання припиненими поруки та іпотеки у зв'язку з припиненням основного зобов'язання; за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Санні Холдинг" до ОСОБА_16, публічного акціонерного товариства комерційного банку "Правекс-Банк", третя особа - ОСОБА_17, про визнання припиненими поруки та іпотеки у зв'язку з припиненням основного зобов'язання за заявою публічного акціонерного публічного акціонерного товариства комерційного банку "Правекс-Банк" про перегляд Верховним Судом України ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 4 червня 2014 року,

в с т а н о в и л и:

У липні 2012 року ОСОБА_16 звернувся до суду із позовом про визнання недійсними договорів про відкриття кредитної лінії, припинення поруки та іпотеки. Змінивши підставу позову й уточнивши позовні вимоги, ОСОБА_16, посилаючись на висновки судової економічної експертизи, зазначив, що він виконав всі покладені на нього кредитними договорами зобов'язання та просив визнати правовідносини, що виникли з кредитних договорів, припиненими, визнати поруку та іпотеку припиненими, у зв'язку з виконанням основного зобов'язання.

Треті особи ОСОБА_17 та Товариство з обмеженою відповідальністю "Санні Холдинг" звернулися до суду із самостійними вимогами із позовом про визнання поруки та іпотеки припиненими у зв'язку з виконанням основного зобов'язання.

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 24 грудня 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 6 лютого 2014 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 4 червня 2014 року, позов ОСОБА_16 до публічного акціонерного товариства комерційного банку "Правекс-Банк" (далі - ПАТ КБ "Правекс-Банк"), треті особи: ОСОБА_17, товариство з обмеженою відповідальністю "Санні Холдинг" (далі ТОВ "Санні Холдинг") про припинення правовідносин за кредитними договорами у зв'язку з їх виконанням, припинення поруки та іпотеки у зв'язку з припиненням основного зобов'язання - задоволено частково.

Припинено правовідносини за договором про відкриття кредитної лінії № 5-037/07Ф від 23 квітня 2007 року у зв'язку з виконанням ОСОБА_16 зобов'язань за цим договором.

Припинено правовідносини за кредитним договором № 1-004/09Ф від 23 квітня 2007 року у зв'язку з виконанням ОСОБА_16 зобов'язань за цим договором.

Припинено правовідносини за договором про відкриття кредитної лінії № 5- 061/07Ф від 2 серпня 2007 року у зв'язку з виконанням ОСОБА_16 зобов'язань за цим договором.

Припинено правовідносини за кредитним договором № 1-006/09Ф від 2 серпня 2007 року у зв'язку з виконанням ОСОБА_16 зобов'язань за цим договором.

Припинено правовідносини за договором про відкриття кредитної лінії № 2901-002/11Ф від 27 травня 2011 року у зв'язку з виконанням ОСОБА_16 зобов'язань за цим договором.

Позов ОСОБА_17 до ОСОБА_16, ПАТ КБ "Правекс-Банк", третя особа: ТОВ "Санні Холдинг" про припинення поруки та іпотеки у зв'язку з припиненням основного зобов'язання задоволено частково.

Припинено поруку згідно з договором поруки № 5-037/07Ф від 24 квітня 2007 року в редакції договору від 17 листопада 2011 року про внесення змін і доповнень до договору поруки № 5-037/07Ф від 24 квітня 2007 року, у зв'язку з припиненням основного зобов'язання.

Припинено іпотеку згідно з договором іпотеки № 5-037/07Ф від 24 квітня 2007 року в редакції договору від 17 листопада 2011 року про внесення змін та доповнень до договору іпотеки № 5-037/07Ф від 24 квітня 2007 року у зв'язку з припиненням основного зобов'язання.

Припинено поруку згідно з договором поруки № 5-061/07Ф від 3 серпня 2007 року в редакції договору від 17 листопада 2011 року про внесення змін і доповнень до договору поруки № 5-061/07Ф від 3 серпня 2007 року у зв'язку з припиненням основного зобов'язання.

Припинено іпотеку згідно з договором іпотеки № 5-061/07Ф-2 від 3 серпня 2007 року в редакції договору від 17 листопада 2011 року про внесення змін та доповнень до договору іпотеки № 5-061/07Ф-2 від 3 серпня 2007 року у зв'язку з припиненням основного зобов'язання.

Позов ТОВ "Санні Холдинг" до ОСОБА_16, ПАТ КБ "Правекс-Банк", третя особа: ОСОБА_17, про припинення поруки та іпотеки у зв'язку з припиненням основного зобов'язання - задоволено частково.

Припинено поруку згідно з договором поруки № 2901-002/11Ф від 27 березня 2012 року у зв'язку з припиненням основного зобов'язання.

Припинено іпотеку згідно з договором іпотеки № 2901-002/11Ф від 30 травня 2011 року в редакції договору від 27 березня 2012 року про внесення змін та доповнень до договору іпотеки № 2901-002/11Ф від 30 травня 2011 року у зв'язку з припиненням основного зобов'язання.

В решті позовних вимог позивача та третіх осіб - відмовлено.

Вирішено питання розподілу судових витрат.

У заяві про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 4 червня 2014 року заявник порушує питання про скасування зазначеної ухвали та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовів ОСОБА_16, ОСОБА_17 та ТОВ "Санні Холдинг" із підстав неоднакового застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права, а саме: статей 16, 526, 537, 598, 599 ЦК України.

В обґрунтування заяви заявник додав ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 травня 2011 року, від 28 вересня 2011 року та постанови Вищого господарського суду України від 21 березня 2006 року, від 13 серпня 2008 року, від 26 травня 2010 року, від 22 вересня 2010 року, від 28 вересня 2011 року, 30 листопада 2010 року, 20 листопада 2013 року, від 15 травня 2014 року та постанову Верховного Суду України від 21 травня 2012 року, в яких, на думку заявника, по-іншому застосовані зазначені правові норми.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 грудня 2014 року справу допущено до провадження Верховного Суду України в порядку глави 3 розділу V Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

Перевіривши матеріали справи та наведені в заяві доводи, судові палати у цивільних та господарських справах Верховного Суду України вважають, що заява не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 353 ЦПК України Верховний Суд України переглядає судові рішення у справі виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом.

За положеннями пункту 1 частини першої статті 355 ЦПК України підставою для подання заяви про перегляд судових рішень у цивільних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

За змістом статті 360⁵ ЦПК України суд відмовляє в задоволенні заяви, якщо обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися.

У справі, яка переглядається, судами встановлено, що 23 квітня 2007 року ОСОБА_16 та ПАТ КБ "Правекс Банк" укладено договір про відкриття кредитної лінії № 5-037/07Ф (далі - Кредитний договір № 5-037/07Ф) з додатком № 1 "Тарифи, комісії, інші платежі, що належать до сплати позичальником по договору" та зі змінами від 31 серпня 2009 року.

В забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором № 5-037/07Ф, ПАТ КБ "Правекс Банк" та ОСОБА_17 уклали договір поруки № 5-037/07Ф від 24 квітня 2007 року зі змінами та доповненнями від 15 грудня 2009 року, від 28 вересня 2010 року, від 27 травня 2011 року, від 12 вересня 2011 року, від 17 листопада 2011 року та договір іпотеки № 5-037/07Ф від 24 квітня 2007 року зі змінами та доповненнями від 15 грудня 2009 року, від 28 вересня 2010 року, від 27 травня 2011 року, від 12 вересня 2011 року, від 17 листопада 2011 року.

Згідно з пунктом 1.1 Кредитного договору №5-037/07Ф, банк надає позичальнику кредитну лінію в іноземній валюті для споживчих цілей, а також з метою оплати страхових платежів згідно договорів страхування заставного майна, укладення яких здійснюється на підставі і з врахуванням вимог пункту 6.1.11 цього Договору, з наступним графіком зменшення ліміту кредитування.

Відповідно до цього пункту Кредитного договору № 5-037/07Ф ПАТ КБ "Правекс-Банк" надає ОСОБА_16 23 квітня 2007 року в користування кредитні кошти у розмірі 573 680 доларів США зі сплатою 14 % річних та зменшення обсягу кредитних коштів, наданих банком у користування позичальнику, протягом перших 719 днів, тобто за період з 23 квітня 2007 року до 10 квітня 2009 року, у розмірі 13 680 доларів США. Протягом наступних 35 періодів, тобто з 10 квітня 2009 року до 10 березня 2012 року узгоджено щомісячне зменшення ліміту кредитування на суму 15 000 доларів США та за останній період (45 днів), тобто з 10 березня 2012 року до 23 квітня 2012 року узгоджено, що обсяг кредитних коштів, наданих банком у користування, зменшується до 35 000 доларів США.

Судом також встановлено, що погашення зобов'язань за Кредитним договором № 5-037/07Ф від 23 квітня 2007 року по тілу кредиту відслідковується за наданими на експертне дослідження квитанціями оформленими банком за типовою формою платником ОСОБА_16 протягом часу з 28 листопада 2007 року до 31 серпня 2009 року включно, відповідно до яких погашено (оплачено) основну суму кредитного зобов'язання в розмірі 623 680 доларів США.

Таким чином, судом першої інстанції встановлено, що станом на 31 серпня 2009 року позивачем належно виконане зобов'язання з погашення основної суми кредиту в розмірі 623 680 доларів США, що підтверджується висновком судової економічної експертизи.

Крім того, пунктом 4.2 Кредитного договору № 5-037/07Ф передбачено, що проценти за користування кредитом підлягають сплаті щомісячно (за час фактичного користування грошовими коштами протягом календарного місяця) у строк до 10 числа місяця, наступного за місяцем нарахування процентів. Якщо останній день встановленого строку платежу є вихідним, святковим або іншим неробочим днем, позичальник зобов'язується здійснити відповідний платіж заздалегідь, тобто не пізніше останнього робочого дня, що передує неробочому.

ПАТ КБ "Правекс-Банк" за даним договором за користування кредитом нараховані проценти в сумі 160 157 доларів США, що у гривневому еквіваленті дорівнює 970 689 грн 94 коп. Судом встановлено, що позивачем виконано зобов'язання по сплаті процентів на суму 160 157 доларів США, що у гривневому еквіваленті дорівнює 975 092 грн 26 коп.

Відповідно до пункту 9.1 Кредитного договору № 5-037/07Ф, за порушення строків повернення кредиту та/або погашення чергової частини кредиту, згідно графіку зменшення ліміту кредитування, або внесення процентів за користування кредитом позичальник сплачує банку пеню за кожен день прострочення у розмірі подвійної процентної ставки, зазначеної пунктом 1.2 цього договору, від суми заборгованості за весь період прострочення.

За висновком судово-економічної експертизи № 1/11-13 від 8 листопада 2013 року станом на 13 липня 2012 року існує переплата по основній сумі кредиту (тілу кредиту) на суму 2 013,47 доларів США, яка спрямовується на погашення заборгованості по сплаті процентів на суму 2 559,87 доларів США.

В той же час, цією ж експертизою встановлено, що пеня за несвоєчасне погашення процентних зобов'язань по Кредитному договору № 5-037/07Ф становить 262, 33 долари США, що за курсом НБУ становить 2 096, 81 грн які позивачем сплачені.

Також, судом першої інстанції встановлено, що 31 серпня 2009 року ОСОБА_16 та ПАТ КБ "Правекс-Банк" укладено договір про внесення змін та доповнень до Кредитного договору № 5-037/07Ф від 23 квітня 2007 року, яким цей договір викладено в новій редакції, змінено назву та присвоєно новий номер - № 1-004/09Ф (далі - Кредитний договір №1-004/09Ф). До цього договору вносились зміни, а саме: 15 грудня 2009 року, 28 вересня 2010 року, 27 травня 2011 року, 8 вересня 2011 року та 11 листопада 2011 року.

Згідно з пунктом 1.1 Кредитного договору № 1-004/09Ф від 31 серпня 2009 року банк надає позичальникові кредит в національній валюті на загальну суму 4 687 000 грн для споживчих цілей, а також з метою оплати страхових платежів згідно з договорами страхування заставного майна, укладення яких здійснюється на підставі та з урахуванням вимог пункту 6.1.11 зазначеного договору.

Згідно з пунктом 2.1 Кредитного договору № 1-004/09Ф видача кредиту здійснюється шляхом видачі готівкових грошових коштів з каси банку після укладання договору застави та надання позичальником банку документу, який підтверджує страхування заставного майна на користь банку.

Судом встановлено, що зобов'язання щодо видачі позичальникові кредиту в національній валюті на загальну суму 4 687 000 грн для споживчих цілей банк виконав лише частково, а саме в сумі 815 332 грн. 50 коп., які і були повернуті позивачем станом на 7 травня 2012 року.

Відповідно до пункту 1.2 Кредитного договору № 1-004/09Ф кредит надається позичальникові строком з 23 квітня 2007 року до 23 квітня 2012 року, з 31 серпня 2009 року встановлюється відсоткова ставка в розмірі 20% річних.

Пунктом 1.3 Кредитного договору № 1-004/09Ф передбачено, що у разі невиконання (неналежного виконання) позичальником своїх зобов'язань за цим договором (щодо строків сплати відсотків і повернення кредиту та/або сплати відсотків та/або повернення кредиту не повному обсязі та/або погашення чергової частини кредиту, згідно графіку погашення кредиту) розмір ставки збільшується на 3 відсотки річних, залежно від розміру, встановленого в пункті 1.2 даного договору.

У випадку наступного невиконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором розмір відсоткової ставки збільшується з урахуванням збільшення відсоткових ставок, зроблених раніше, відповідно до умов даного пункту договору. Новий розмір відсоткової ставки встановлюється від дня, наступного за днем, в який позичальник повинен був виконати свої зобов'язання, однак не виконав їх або виконав не в повному обсязі.

Пункт 1.2 Кредитного договору №1-004/09Ф змінювався згідно із договорами про внесення змін та доповнень до Кредитного договору №1-004/09Ф, від 28 вересня 2010 року, 27 травня 2011 року, 8 вересня 2011 року, але розмір ставки річних, а саме 20%, залишався незмінним.

Відповідно до договору від 11 листопада 2011 року про внесення змін та доповнень до Кредитного договору № 1-004/09Ф від 23 квітня 2007 року процентна ставка встановлена в розмірі 18% річних.

Судом також встановлено, що проценти за користування кредитними коштами на суму 2 708 059,95 грн. сплачені ОСОБА_16 у повному обсязі.

Відповідно до пункту 9.1 Кредитного договору №1-004/09Ф за порушення строків неповернення кредиту та/або погашення чергової частини кредиту, згідно графіку погашення кредиту або внесення відсотків за користування кредитними коштами позичальник сплачує банку пеню за кожен день прострочення в розмірі подвійної відсоткової ставки, зазначеної в пункті 1.2 цього Договору від суми заборгованості за весь період прострочення. Згідно наданих квитанцій, ОСОБА_16 11 вересня 2009 року сплатив пеню за несвоєчасне погашення процентів за Кредитним договором № 1-004/09Ф в сумі 2,79 грн.

Судом першої інстанції встановлено, що 2 серпня 2007 року ОСОБА_16 та ПАТ КБ "Правекс-Банк" укладено договір про відкриття кредитної лінії № 5-061/07Ф (далі - Договір № 5-061/07Ф), до якого вносились зміни, а саме: від 19 листопада 2007 року, від 20 червня 2008 року, 11 серпня 2008 року.

На виконання вимог розділу 3 Договору № 5-061/07Ф року 3 серпня 2007 року ОСОБА_17 та ПАТ КБ "Правекс-Банк" уклали договір поруки зі змінами від 3 серпня 2007 року, 11 серпня 2008 року, 31 серпня 2009 року, 15 грудня 2009 року, 28 вересня 2010 року, 27 травня 2011 року, 20 вересня 2011 року, 17 листопада 2011 року.

Згідно з пунктом 1.1 Кредитного договору № 5-061/07Ф банк надає позичальнику кредитну лінію в іноземній валюті для споживчих цілей, а також з метою оплати страхових платежів згідно договорів страхування заставного майна, укладення яких здійснюється на підставі та з урахуванням вимог пункту 6.1.11 цього договору, з наступним графіком зменшення ліміту кредитування та поступового його зменшення з 2 195 200 доларів США станом на 2 серпня 2007 року до 59 320 доларів США станом на 2 серпня 2012 року.

ОСОБА_16 отримав за цим договором кредитні кошти з 3 серпня 2007 року до 3 вересня 2009 року в сумі 3 765 250 доларів США, що у гривневому еквіваленті дорівнює 18 748 486 грн. 55 коп.

Судом встановлено, що заборгованість за Договором № 5-061/07Ф за період з 13 серпня 2007 року по 31 серпня 2009 року включно в сумі 3 765 250 доларів США позивачем погашена та станом на 31 серпня 2009 року зобов'язання по сплаті основної суми кредиту позивачем виконано у повному обсязі на суму 3 765 250 доларів США, що у гривневому еквіваленті дорівнює 24 327 086 грн. 93 грн.

Згідно з пунктом 1.2 Кредитного договору № 5-061/07Ф від 2 серпня 2007 кредит надається за ставкою 13 % річних. Договором про внесення змін та доповнень до договору № 5-061/07Ф про відкриття кредитної лінії від 2 серпня 2007 року, банком збільшено відсоткову ставку та встановлено її з 20 червня 2008 року в розмірі 14, 5 % річних.

Процентні зобов'язання по договору № 5-061/07Ф від 2 серпня 2007 оплачені позичальником ОСОБА_16 у розмірах, нарахованих банком протягом періоду з 30 серпня 2007 року по 1 вересня 2009 року за користування кредитними коштами на суму 414 592 доларів США у повному обсязі.

Відповідно до пункту 9.1 Кредитного договору № 5-061/07Ф від 2 серпня 2007 року за порушення строків повернення кредиту та/або погашення чергової частини кредиту, згідно графіку зменшення ліміту кредитування або внесення відсотків за користування кредитом, позичальник сплачує банку пеню за кожен день прострочення в розмірі подвійної відсоткової ставки, зазначеної в пункті 1.2 даного Договору від суми заборгованості за весь період прострочення. Згідно первинних документів, позивачем сплачувалась пеня за несвоєчасну оплату процентних зобов'язань у розмірі 16 доларів США.

Крім того, проведеним експертним розрахунком встановлено, що станом на 31 серпня 2009 року підтверджується переплата по основній сумі кредиту в розмірі 14 237,76 доларів США.

Тобто, суд дійшов висновку про те, що станом на 31 серпня 2009 року документально підтверджується належне виконання позивачем кредитних зобов'язань по Договору № 5-061/07Ф від 2 серпня 2007 року.

31 серпня 2009 року між ОСОБА_16 та ПАТ КБ "Правекс-Банк" укладено договір про внесення змін та доповнень до Договору № 5-061/07Ф, яким цей договір було викладено в новій редакції, змінено назву та присвоєно новий номер - Кредитний договір № 1-006/09Ф від 2 серпня 2007 року (далі - Кредитний договір № 1-006/09Ф). До цього договору внесено зміни, 15 листопада 2009 року, 29 вересня 2010 року, 27 травня 2011 року, 8 вересня 2011 року та 11 листопада 2011 року.

Згідно з пунктом 1.1 Кредитного договору № 1-006/09Ф банк надає позичальникові кредит в національній валюті на загальну суму 16 025 240 грн. для споживчих цілей, а також з метою оплати страхових платежів згідно з договорами страхування заставного майна, укладення яких здійснюється на підставі та з урахуванням вимог пункту 6.1.11 цього Договору.

Згідно з пунктом 1.2 Кредитного договору № 1-006/09Ф кредит надається позичальникові строком з 2 серпня 2007 року до 2 серпня 2012 року. З 31 серпня 2009 року встановлюється відсоткова ставка в розмірі 20 % річних.

Договором від 11 листопада 2011 року про внесення змін та доповнень до Кредитного договору № 1-006/09Ф з 11 листопада 2011 року відсоткова ставка була встановлена в розмірі 18% річних.

На виконання умов Кредитного договору № 1-006/09Ф банк надав позичальникові кредит в національній валюті всього на суму 2 850 365,68 грн. Зазначені кредитні кошти були повернуті позичальником банку станом на 7 травня 2012 року.

Судом також встановлено, що ОСОБА_16 готівкою через касу відділення банку сплачував процентні зобов'язання за Кредитним договором №1-006/09Ф, з призначенням платежу: "погашення відсотків по договору № 1-006/09Ф від 2 серпня 2007 року". Також встановлено, що позивач ОСОБА_16 сплачував відсотки за користування коштами відповідно до сум, нарахованими банком.

За Кредитним договором №1-006/09Ф з дати укладання та до 23 серпня 2012 року ПАТ КБ "Правекс-Банк" нараховані проценти за користування кредитом на суму 9 259 090 грн. 51 коп., які сплачені позичальником у повному обсязі.

Судом встановлено, що 27 травня 2011 року між ОСОБА_16 та ПАТ КБ "Правекс-Банк" укладено договір про відкриття кредитної лінії № 2901-002/11Ф (далі - Договір № 2901-002/11Ф).

Згідно з пунктом 1.1 Договору № 2901-002/11Ф, ПАТ КБ "Правекс-Банк" має право надати позичальникові кредитну лінію на споживчі цілі в національній валюті на суму 5 800 000 грн, а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати свої зобов'язання у повному обсязі у строки, передбачені цим договором.

27 березня 2012 року сторонами підписано договір про внесення змін та доповнень до Договору № 2901-002/11Ф, згідно з яким викладено в новій редакції пункт 1.1, а саме: банк має право надати позичальникові кредитну лінію в національній валюті на загальну суму 55 864 351 грн. 59 коп. з наступним цільовим призначенням: 8 222 358 грн 59 коп. - на споживчі цілі; 47 641 993 грн - на погашення заборгованості за кредитним договором № 5-045/08Ф від 30 травня 2008 року укладеним між позичальником і банком.

Судом встановлено, що починаючи з 2 червня 2008 року кредитні зобов'язання між ОСОБА_16 і банком за договором про відкриття кредитної лінії № 1-043/08Ф від 30 травня 2008 року та за договором про внесення змін та доповнень до Договору № 1-043/08Ф від 2 червня 2008 року й від 7 липня 2008 року укладеного між ОСОБА_16 та ПАТ КБ "Правекс-Банк", не перевищують 10 (десять) грн., а станом на 7 липня 2008 року припинені.

11 серпня 2008 року між ПАТ КБ "Правекс-Банк" і ОСОБА_16 укладено Договір про внесення змін та доповнень до Договору про відкриття кредитної лінії № 1-043/08Ф від 30 травня 2008 року, яким узгоджено, що Договір про відкриття кредитної лінії № 1-043/08Ф від 30 травня 2008 року укладається в новій редакції, зі зміною його номеру, а саме: Договір про відкриття кредитної лінії № 5-045/08Ф (далі - Договір № 5-045/08Ф).

Відповідно до умов Договору № 5-045/08Ф, банк надає позичальнику кредитну лінію в іноземній валюті для споживчих цілей, а також з метою сплати страхових платежів, відповідно до договорів страхування заставного майна.

Пунктом 1.2 цього договору визначено, що кредит надається позичальникові строком з 30 травня 2008 року до 30 травня 2013 року.

Судом першої інстанції встановлено, що в забезпечення виконання зобов'язань за Договором № 5-037/07Ф ПАТ КБ "Правекс-Банк" та ОСОБА_17 укладено Договір іпотеки № 5-037/07Ф від 24 квітня 2013 року та Договір поруки № 5-037/07Ф від 24 квітня 2007 року.

В забезпечення виконання зобов'язань за Договором № 5-061/07Ф 3 серпня 2007 року ПАТ КБ "Правекс-Банк" та ОСОБА_17 уклали договір іпотеки № 5-061/07Ф-2 та договір поруки № 5-061/07Ф.

В забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором № 5-045/08Ф, Кредитним договором № 1-008/09Р, Кредитним договором № 1-006/09Ф, Кредитним договором № 1-005/09Ф, Кредитним договором № 1-004/09Ф, Договором №2901-002/11Ф 30 травня 2011 року ТОВ "Санні-Холдинг" та ПАТ КБ "Правекс-Банк" уклали договір іпотеки № 2901-002/11Ф.

В забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором № 2901-002/11Ф, 27 березня 2012 року ТОВ "Санні Холдинг" та ПАТ "КБ "Правекс-Банк" уклали договір поруки № 2901-002/11Ф.

Задовольняючи частково позови ОСОБА_16, ОСОБА_17 та ТОВ "Санні Холдинг" суд першої інстанції, з яким погодилися суди апеляційної і касаційної інстанцій, на підставі норм статей 509, 526, 559, 593, 598, 599 ЦК України дійшов висновку про те, що зобов'язання за кредитними договорами припинилися їх належним виконанням, а відтак порука й іпотека також вважаються припиненими. Разом з тим, у резолютивній частині рішення зазначено про припинення правовідношення за кредитним договором та припинення іпотеки і поруки за відповідними договорами, а не про визнання їх припиненими.

У той же самий час у наданих для порівняння судових рішеннях у справах, які виникли в подібних правовідносинах, а саме:

- в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 травня 2011 року суд на підставі статей 16, 559, 598, 599 ЦК України дійшов висновку про те, що такого способу захисту як визнання в судовому порядку договору поруки припиненим законодавством України не передбачено, а припинення зобов'язань (правовідносин) здійснюється у спосіб, визначений договором або законом;

- в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 вересня 2011 року суд, посилаючись на статті 599, 600, 601, 604-609 ЦК України зазначав, що законом не передбачено такої підстави припинення зобов'язання, як ухвалення судом рішення про задоволення вимог кредитора про стягнення заборгованості та відмовлено у визнанні поруки припиненою на підставі частини четвертої статті 559 ЦК України;

- в постанові Вищого господарського суду України від 15 травня 2014 року, на підставі статей 598, 599 ЦК України зроблено висновок про припинення зобов'язання за кредитним договором у зв'язку з належним виконанням боржником своїх зобов'язань за цим договором;

- в постанові Вищого господарського суду України від 20 листопада 2013 року суд дійшов висновку про неналежне виконання боржником умов договору поставки, відтак із передбачених статтею 599 ЦК України підстав зобов'язання за договором не припинялися.

Таким чином, доводи заяви та надані на їх підтвердження судові рішення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ свідчать про наявність неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, а саме: статей 16, 526, 537, 598, 599 ЦК України.

Що стосується постанов Вищого господарського суду України від 21 березня 2006 року, від 13 серпня 2008 року, від 26 травня 2010 року, від 22 вересня 2010 року, то вони не можуть бути прикладом неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, оскільки в них йдеться про різні фактичні обставини та має місце різне правове регулювання правовідносин.

Постанова Верховного Суду України від 21 травня 2012 року також не може бути прикладом неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, оскільки вона ухвалена в порядку глави 3 розділу V ЦПК України

Вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні судом касаційної інстанції зазначених норм матеріального права, які призвели до ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, судові палати у цивільних та господарських справах Верховного Суду України виходять із такого.

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У статті 526 ЦК України визначено загальні умови виконання зобов'язання, а саме: зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно з частиною першою статті 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом (частина друга статті 598 ЦК України).

Відповідно до статті 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Виходячи зі змісту статей 526, 599 ЦК України зобов'язання буде вважатися виконане належним чином, якщо таке виконання здійснене відповідно до умов договору та вимог законодавства, а якщо умови виконання не визначені у договорі або законі, то вони повинні бути виконані відповідно до звичаїв ділового обороту або до вимог, що зазвичай ставляться.

У справі, яка переглядається, суд на підставі з платіжних документів та висновків судово-бухгалтерської експертизи дійшов висновку про належне виконання боржником зобов'язань із погашення кредитних коштів та сплати пов'язаних з кредитом платежів відповідно до умов, передбачених кредитними договорами, яке прийняте кредитором.

Юридичним наслідком належного виконання зобов'язання відповідно до статей 598, 599 ЦК України є припинення зобов'язання.

Таким чином з моменту виконання боржником зобов'язань й прийняття їх кредитором, припиняється існування прав і обов'язків сторін, що складають зміст конкретного зобов'язального правовідношення.

Відповідно до частини першої статті 559, частини першої статті 593 ЦК України з припиненням основного зобов'язання, забезпеченого заставою або порукою, припиняється порука і право застави.

Встановивши факт належного виконання боржником основних зобов'язань за кредитними договорами та дійшовши правильного висновку про настання у зв'язку з цим таких юридичних наслідків як припинення правовідносин поруки й іпотеки, суд разом з тим, в резолютивній частині рішення помилково зазначив не про визнання поруки та іпотеки (як правовідносин) припиненими (про що і були заявлені вимоги), а про припинення поруки.

У зв'язку із цим слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, установленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод та інтересів.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.

Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів визначений у ст. 16 ЦК України.

Звертаючись до суду з позовом про визнання поруки та іпотеки припиненими на підставі частини першої статті 559, частини першої статті 593 ЦК України, у зв'язку з належним виконанням основного зобов'язання, позивачі посилалися на невизнання банком зазначеного факту.

Згідно з пункту 1 частини другої статті 16 ЦК України одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права, що в рівній мірі означає як наявність права, так і його відсутність або й відсутність обов'язків.

За положеннями частини першої статті 559, частини першої статті 593 ЦК України припинення поруки та права іпотеки у разі належного виконання основного зобов'язання, презюмується.

Таким чином, звернення особи до суду з позовом про визнання поруки такою, що припинена, на підставі частини першої статті 559, частини першої статті 593 ЦК України не є необхідним, проте такі вимоги можуть розглядатися судом у разі наявності відповідного спору.

Отже, виходячи із загальних засад цивільного законодавства та судочинства, права особи на захист в суді порушених або невизнаних прав, рівності процесуальних прав і обов'язків сторін (ст. ст. 3, 12-15, 20 ЦК України) слід дійти висновку про те, що в разі невизнання кредитором права поручителя, іпотекодавця передбачених частиною першою статті 559, частиною першою статті 593 ЦК України, на припинення зобов'язання таке право підлягає захисту судом шляхом визнання його права на підставі п. 1 частини другої статті 16 ЦК України.

Таким чином права поручителя, іпотекодавця підлягає судовому захисту за його позовом шляхом визнання поруки (іпотеки) такою, що припинена, а не шляхом припинення договору поруки (іпотеки) чи шляхом припинення зобов'язання за договором.

Враховуючи те, що суд відповідно до норм статей 10, 11 ЦПК України розглядав справу в межах заявлених вимог - про визнання основного зобов'язання та договору поруки і застави припиненими, саме щодо цих правовідносин містяться в мотивувальній частині правові висновки, суд правильно застосував норми матеріального права та ухвалив законне і обґрунтоване рішення, допущена судом помилка в резолютивній частині рішення не призвела до неправильного вирішення спору, а відтак не може бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали з одних лише формальних міркувань.

Враховуючи, що обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися, відповідно до ч. 1 ст. 360⁵ ЦПК України в задоволенні заяви ПАТ КБ "Правекс-Банк" слід відмовити.

Керуючись пунктом 1 частини першої статті 355, частиною першою статті 360² , пунктом 1 частини першої статті 360³ , частиною першою статті 360⁵ ЦПК України, судові палати у цивільних та господарських справах Верховного Суду України

п о с т а н о в и л и:

В задоволенні заяви публічного акціонерного

товариства комерційного банку "Правекс-Банк" відмовити.

Постанова є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій пунктом 2 частини першої статті 355 ЦПК України.

Головуючий Судді:

А.Г. Ярема

В.П. Барбара І.С. Берднік Л.І. Григор'єва В.І. Гуменюк В.С. Гуль Т.Є. Жайворонок П.І. Колесник

Н.П. Лященко Л.І. Охрімчук О.І. Потильчак Я.М. Романюк Ю.Л. Сенін В.М. Сімоненко І.Б. Шицький