ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.02.2015

Справа № 920/1679/14

за позовом: Білопільського районного центру зайнятості, м. Білопілля, Сумська область,

до відповідача: приватного сільськогосподарського підприємства агрофірми "Україна", с. Рижівка, Білопільський район, Сумська область,

про спонукання до виконання мирової угоди та стягнення 38 249 грн. 91 коп.,

Суддя Жерьобкіна Є.А.

Представники :

Від позивача - Мащенко П.І. (довіреність № 01-21/978 від 10.10.2014року);

Від відповідача - директор Костюченко М.П.

При секретарі судового засідання Чижик С.Ю.,

Суть спору: позивач подав позовну заяву, в якій просить суд: спонукати відповідача до виконання мирової угоди, затвердженої ухвалою господарського суду Сумської області від 22.08.2013року у справі про банкрутство № 6/354-07 в частині погашення заборгованості перед позивачем та стягнути з відповідача на користь позивача 38 249 грн. 91 коп.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 08.12.2014року провадження у справі № 920/1679/14 зупинено до вирішення по суті пов'язаної з нею справи № 6/354-07 в частині затвердження мирової угоди від 19.08.2013року.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 25.11.2014року справу № 6/354-07 допущено до провадження Верховного Суду України за заявою ПАТ по газопостачанню та газифікації "Сумигаз" про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 06.08.2014р. у справі № 6/354-07, якою залишено в силі ухвалу господарського суду Сумської області від 22.08.2013 року у справі № 6/354-07 про затвердження мирової угоди від 19.08.2013 року та припинення провадження у справі про банкрутство.

Постановою Верховного суду України від 15.01.2015року у справі № 6/354-07 відмовлено у задоволенні заяви ПАТ по газопостачанню та газифікації "Сумигаз" про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 06 серпня 2014року у справі № 6/354-07.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 02.02.2015року провадження у справі № 920/1679/14 поновлено та призначено розгляд справи на 10.02.2015року о 10 год. 50 хв.

Представник позивача підтримує позовні вимоги у повному обсязі.

Позивач подав додаткові докази в обґрунтування позовних вимог на підтвердження суми заборгованості в розмірі 38 249 грн. 91 коп., щодо якої ухвалою господарського суду Сумської області від 22.08.2013 року у справі № 6/354-07 затверджено мирову угоду від 19.08.2013 року.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому вказує, що вчиняє все можливе для виконання умов мирової угоди.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, суд встановив:

Ухвалою господарського суду Сумської області від 28.11.2007 року порушено провадження у справі № 6/354-07 про банкрутство приватного сільськогосподарського підприємства Агрофірма "Україна" за заявою публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Сумської обласної дирекції в порядку загальних норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції до набрання чинності з 19.01.2013р. внесених змін).

Ухвалою господарського суду Сумської області від 22.08.2013року у справі № 6/354-07, залишеною в силі постановою Вищого господарського суду України від 06.08.2014року, керуючись ст.ст. 36, 37, 38, 40 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», затверджено мирову угоду від 19.08.2013року та припинено провадження у справі про банкрутство № 6/354-07.

Постановою Верховного суду України від 15.01.2015року у справі № 6/354-07 відмовлено у задоволенні заяви ПАТ по газопостачанню та газифікації "Сумигаз" про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 06 серпня 2014року у справі № 6/354-07.

Відповідно до п.п. 3.1.1. п. 3.1 затвердженої судом мирової угоди ПСП АФ "Україна" зобов'язалося погасити повністю до 15 листопада 2013 року вимоги Білопільського районного центру зайнятості в сумі 38 249,91грн.

Згідно з п. 2.4. мирової угоди від 19.08.2013року, кінцевий строк розрахунку по зобов'язаннях ПСП АФ «Україна» визначених у п. 3.1. мирової угоди - 15 грудня 2013 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач взятих на себе за мировою угодою зобов'язань не виконав, кошти в сумі 38249,91грн. не сплатив.

Частиною 1 статті 35 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що під мировою угодою у справі про банкрутство розуміється домовленість між боржником і кредиторами стосовно відстрочки та (або) розстрочки, а також прощення (списання) кредиторами боргів боржника, яка оформляється угодою сторін.

Відповідно до статті 37 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" мирова угода укладається у письмовій формі та підлягає затвердженню господарським судом, про що зазначається в ухвалі господарського суду про припинення провадження у справі про банкрутство. Мирова угода набирає чинності з дня її затвердження господарським судом і є обов'язковою для боржника (банкрута), кредиторів, вимоги яких забезпечені заставою, кредиторів другої та наступних черг. Одностороння відмова від мирової угоди не допускається.

Згідно з частиною 8 статті 39 вищезазначеного Закону, у разі невиконання мирової угоди кредитори можуть пред'явити свої вимоги до боржника в обсязі, передбаченому цією мировою угодою. У разі порушення провадження у справі про банкрутство цього ж боржника обсяг вимог кредиторів, щодо яких було укладено мирову угоду, визначається в межах, передбачених зазначеною мировою угодою.

Вказана норма передбачає, що при зверненні з вимогами про стягнення боргу у разі невиконання боржником мирової угоди, до уваги беруться лише обставини, які з'явилися після затвердження господарським судом мирової угоди в процедурі банкрутства. Кредитор не повинен доказувати наявність грошового зобов'язання, що існувало до затвердження мирової угоди.

Відповідно до правової позиції, викладеної у п. 3.19. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", наказ господарського суду про примусове виконання мирової угоди не може бути видано, оскільки провадження зі справи припинено. У разі ж ухилення однієї зі сторін від виконання мирової угоди після закінчення строку (настання терміну) виконання нею своїх обов'язків за цією угодою: якщо ухвала господарського суду про затвердження мирової угоди відповідає вимогам статті 18 Закону України "Про виконавче провадження", то вона є виконавчим документом у розумінні пункту 2 частини другої статті 17 названого Закону і підлягає виконанню державною виконавчою службою; тому за наявності зазначеної умови позовна заява про спонукання до виконання мирової угоди не підлягає розгляду в господарських судах; якщо ж ухвала суду про затвердження мирової угоди не містить усіх даних, зазначених у статті 18 названого Закону, то така ухвала не має статусу виконавчого документа, і інша сторона у справі не позбавлена права звернутися з позовом про спонукання до виконання мирової угоди, у випадку задоволення якого господарський суд видає наказ.

Пунктом 7.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17.10.2012 року № 9 передбачено, що ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом згідно з пунктом 2 частини другої статті 17 Закону України "Про виконавче провадження" і як виконавчий документ повинна містити у своїй резолютивній частині не лише вказівку про затвердження мирової угоди, а й інші передбачені законодавством (статтею 86 ГПК та статтею 18 названого Закону) ознаки та відомості, зокрема, щодо умов, розміру і строків виконання зобов'язань сторін тощо. За недодержання відповідних вимог ухвала про затвердження мирової угоди не може вважатися виконавчим документом, що підлягає виконанню державною виконавчою службою.

Відповідно до частини 1 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" (у редакції, яка діяла на час укладення мирової угоди) у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо; 4) резолютивна частина рішення; 5) дата набрання законної (юридичної) сили рішенням; 6) строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Судом встановлено, що взятих на себе за мировою угодою зобов'язань відповідач перед позивачем не виконав, кошти в сумі 38249,91грн. не сплатив, ухвала господарського суду Сумської області від 22.08.2013р. у справі № 6/354-07 не містить усіх даних, зазначених у статті 18 Закону України "Про виконавче провадження", у зв'язку з чим суд вважає вимоги позивача про спонукання відповідача до виконання мирової угоди правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача в доход державного бюджету України підлягає стягненню судовий збір в сумі 1218 грн. 00 коп.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Спонукати приватне сільськогосподарське підприємство агрофірму "Україна" (вул. Ювілейна, 4, с. Рижівка, Білопільський район, Сумська область, код 03777605) виконати мирову угоду від 19.08.2013року, затверджену ухвалою господарського суду Сумської області від 22.08.2013року у справі про банкрутство № 6/354-07 в частині погашення заборгованості в сумі 38 249 грн. 91 коп. перед Білопільським районним центром зайнятості (вул. Старопутивльська, 33, м. Білопілля, Сумська область, код 21112983).

3. Стягнути з приватного сільськогосподарського підприємства агрофірми "Україна" (вул. Ювілейна, 4, с. Рижівка, Білопільський район, Сумська область, код 03777605) на користь Білопільського районного центру зайнятості (вул. Старопутивльська, 33, м. Білопілля, Сумська область, код 21112983) 38 249 грн. 91 коп.

4. Стягнути з приватного сільськогосподарського підприємства агрофірми "Україна" (вул. Ювілейна, 4, с. Рижівка, Білопільський район, Сумська область, код 03777605) в доход державного бюджету України (рахунок 31218206783002, МФО 837013, ЄДРПОУ 37970593, отримувач - УДКС у м. Суми (м. Суми), 22030001) 1218 грн. 00 коп. судового збору.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 11.02.2015року

Суддя Є.А. Жерьобкіна