open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
Справа № 921/531/13-г/9
Моніторити
Постанова /29.03.2016/ Вищий господарський суд України Ухвала суду /21.03.2016/ Вищий господарський суд України Постанова /27.01.2016/ Львівський апеляційний господарський суд Ухвала суду /13.01.2016/ Львівський апеляційний господарський суд Ухвала суду /13.01.2016/ Львівський апеляційний господарський суд Ухвала суду /02.12.2015/ Господарський суд Тернопільської області Ухвала суду /25.11.2015/ Господарський суд Тернопільської області Ухвала суду /04.11.2015/ Господарський суд Тернопільської області Ухвала суду /22.10.2015/ Господарський суд Тернопільської області Постанова /17.09.2015/ Вищий господарський суд України Ухвала суду /02.09.2015/ Вищий господарський суд України Ухвала суду /26.05.2015/ Вищий господарський суд України Ухвала суду /16.03.2015/ Вищий господарський суд України Постанова /21.01.2015/ Львівський апеляційний господарський суд Ухвала суду /09.12.2014/ Львівський апеляційний господарський суд Ухвала суду /26.11.2014/ Львівський апеляційний господарський суд Ухвала суду /29.10.2014/ Львівський апеляційний господарський суд Ухвала суду /07.10.2014/ Львівський апеляційний господарський суд Ухвала суду /07.10.2014/ Львівський апеляційний господарський суд Судовий наказ /07.07.2014/ Господарський суд Тернопільської області Судовий наказ /07.07.2014/ Господарський суд Тернопільської області Рішення /19.05.2014/ Господарський суд Тернопільської області Ухвала суду /06.05.2014/ Господарський суд Тернопільської області Ухвала суду /22.04.2014/ Господарський суд Тернопільської області Ухвала суду /01.04.2014/ Господарський суд Тернопільської області Ухвала суду /01.04.2014/ Господарський суд Тернопільської області Ухвала суду /01.04.2014/ Господарський суд Тернопільської області Ухвала суду /01.04.2014/ Господарський суд Тернопільської області Ухвала суду /18.03.2014/ Господарський суд Тернопільської області Ухвала суду /04.03.2014/ Господарський суд Тернопільської області Ухвала суду /07.02.2014/ Господарський суд Тернопільської області Ухвала суду /28.01.2014/ Господарський суд Тернопільської області Ухвала суду /12.08.2013/ Господарський суд Тернопільської області Ухвала суду /22.07.2013/ Господарський суд Тернопільської області Ухвала суду /25.06.2013/ Господарський суд Тернопільської області Ухвала суду /25.06.2013/ Господарський суд Тернопільської області Ухвала суду /28.05.2013/ Господарський суд Тернопільської області
emblem
Справа № 921/531/13-г/9
Вирок /23.01.2018/ Верховний Суд Постанова /29.03.2016/ Вищий господарський суд України Ухвала суду /21.03.2016/ Вищий господарський суд України Постанова /27.01.2016/ Львівський апеляційний господарський суд Ухвала суду /13.01.2016/ Львівський апеляційний господарський суд Ухвала суду /13.01.2016/ Львівський апеляційний господарський суд Ухвала суду /02.12.2015/ Господарський суд Тернопільської області Ухвала суду /25.11.2015/ Господарський суд Тернопільської області Ухвала суду /04.11.2015/ Господарський суд Тернопільської області Ухвала суду /22.10.2015/ Господарський суд Тернопільської області Постанова /17.09.2015/ Вищий господарський суд України Ухвала суду /02.09.2015/ Вищий господарський суд України Ухвала суду /26.05.2015/ Вищий господарський суд України Ухвала суду /16.03.2015/ Вищий господарський суд України Постанова /21.01.2015/ Львівський апеляційний господарський суд Ухвала суду /09.12.2014/ Львівський апеляційний господарський суд Ухвала суду /26.11.2014/ Львівський апеляційний господарський суд Ухвала суду /29.10.2014/ Львівський апеляційний господарський суд Ухвала суду /07.10.2014/ Львівський апеляційний господарський суд Ухвала суду /07.10.2014/ Львівський апеляційний господарський суд Судовий наказ /07.07.2014/ Господарський суд Тернопільської області Судовий наказ /07.07.2014/ Господарський суд Тернопільської області Рішення /19.05.2014/ Господарський суд Тернопільської області Ухвала суду /06.05.2014/ Господарський суд Тернопільської області Ухвала суду /22.04.2014/ Господарський суд Тернопільської області Ухвала суду /01.04.2014/ Господарський суд Тернопільської області Ухвала суду /01.04.2014/ Господарський суд Тернопільської області Ухвала суду /01.04.2014/ Господарський суд Тернопільської області Ухвала суду /01.04.2014/ Господарський суд Тернопільської області Ухвала суду /18.03.2014/ Господарський суд Тернопільської області Ухвала суду /04.03.2014/ Господарський суд Тернопільської області Ухвала суду /07.02.2014/ Господарський суд Тернопільської області Ухвала суду /28.01.2014/ Господарський суд Тернопільської області Ухвала суду /12.08.2013/ Господарський суд Тернопільської області Ухвала суду /22.07.2013/ Господарський суд Тернопільської області Ухвала суду /25.06.2013/ Господарський суд Тернопільської області Ухвала суду /25.06.2013/ Господарський суд Тернопільської області Ухвала суду /28.05.2013/ Господарський суд Тернопільської області

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

_________________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" січня 2015 р. Справа № 921/531/13-г/9

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

Головуючого-судді: Данко Л.С.,

Суддів: Галушко Н.А.,

Гриців В.М.,

При секретарі судового засідання: Кіт М.В.,

Розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Збаражський комбінат хлібопродуктів» від 26.09.2014 р. (вх. № 01-05/4690/14 від 03.10.2014 р.),

на рішення господарського суду Тернопільської області від 19 травня 2014 року

у справі № 921/531/13-г/9 (суддя Гевко В.Л.),

порушеній за позовом Прокуратури Збаражського району (м. Збараж) в інтересах держави в особі:

Позивача: Державної екологічної інспекції у Тернопільській області, вул. Шашкевича, 3, м. Тернопіль,

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Департамент екології та природних ресурсів Тернопільської обласної державної адміністрації, вул. Шашкевича, 3, м. Тернопіль,

До відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю «Збаразький комбінат хлібопродуктів», вул. Грушевського, 90, м. Збараж, Тернопільської області,

До відповідача-2: Збаразької районної державної адміністрації, майдан Франка,1, м. Збараж, Тернопільської області,

Про: стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Збаразький комбінат хлібопродуктів» збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря в розмірі 12637,08 грн. та покладення на відповідача судових витрат.

За участю представників сторін:

від прокуратури: Яворський Я.Т. (посвідчення № 011137 від 24.10.2012 р.);

від позивача: не прибув;

від третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: не прибув;

від апелянта/відповідача-1: не прибув,

від відповідача-2: не прибув.

Права та обов'язки сторін, визначені ст. ст. 20, 22, 28, 29 ГПК України роз'яснено, представнику зрозумілі. Заяв та клопотань про відвід суддів - не надходило.

Прокурор подав письмове клопотання про відмову від здійснення технічної фіксації судового процесу.

Відповідно до протоколу розподілу справ КП «Документообіг господарських судів» від 03.10.2014 р., дану справу розподілено до розгляду судді - доповідачу Данко Л.С.

Розпорядженням Голови Львівського апеляційного господарського суду від 07.10.2014р. у склад колегії для розгляду справи № 921/531/13-г/9 господарського суду Тернопільської області введено суддів - Н.А.Галушко, Г.В.Орищин.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 07.10.2014 року скаржнику поновлено строк на подання апеляційної скарги (том ІІ, а.с. 3) та ухвалою суду від 07.10.2014 р. прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Збаражський комбінат хлібопродуктів» до провадження та розгляд скарги призначено на 29.10.2014 року (том ІІ, а.с. 4-5), про що сторони, прокурор та третя особа були належним чином повідомлені рекомендованою поштою (докази - оригінали повідомлень про вручення знаходяться в матеріалах справи)(том ІІ, а.с. 6-10).

В судове засідання, яке відбулось 29.10.2014 р. прибув представник Апелянта/відповідача-1, 21.10.2014 р. за вх. № 01-05/4860/14 подав клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду ВАСУ справи № К/800/63229/13 від 22.01.2014 р., Додаткові пояснення до апеляційної скарги (том ІІ, а.с. 28-29), у судовому засіданні надав усні пояснення по суті апеляційної скарги, просить рішення місцевого суду від 24.06.2014 р. у справі № 921/531/13-г/9 скасувати і прийняти нову постанову, якою відмовити Прокуратурі у задоволенні позовних вимог щодо стягнення 12637,08 грн. збитків.

Позивач в дане судове засідання повноважного представника не направив, був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду даної справи (том ІІ, а.с. 8).

Представник третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - не прибув, про причини неприбуття суд не повідомив, був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду даної справи (том ІІ, а.с. 10).

Відповідач-2 повноважного представника у судове засідання не направив, надіслав Відзив на апеляційну скаргу (том ІІ, а.с. 22 -24), просить рішення місцевого суду залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення. Крім того, просить суд розглядати дану справу без участі представника Збаразької райдержадміністрації (абзац третій Відзиву на апеляційну скаргу).

Представник прокуратури прибув, проти апеляційної скарги заперечив, надав пояснення по суті спору, просить рішення місцевого суду залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення. Проти задоволення клопотання Апелянта про зупинення провадження у справі до розгляду Вищим адміністративним судом України справи № К/800/63229/13 від 22.01.2014 р. заперечив, просить розглядати дану справу по суті.

З підстав зазначених в ухвалі Львівського апеляційного господарського суду від 29.10.2014 р. розгляд справи відкладено на 26.11.2014 р. (том ІІ, а.с. 77-78), про що сторони, прокурор та третя особа були повідомлені згідно Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом ВГС України від 10.12.2002 р. № 75 (з наступними змінами і доповненнями).

З підстав зазначених у розпорядження В.о. голови Львівського апеляційного господарського суду від 25.11.2014 р. замість суддів Галушко Н.А. та Орищин Г.В. (перебування у відпустці) введено суддів Гриців В.М. та Давид Л.Л. (том ІІ, а.с. 89).

Враховуючи принцип незмінності судді встановлений п. 3 ч. 4 ст. 47 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (введення нового складу суду) розгляд даної справи почався спочатку. При цьому заново розпочинається й перебіг передбачених ст. 69 ГПК України строків вирішення спору (п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. № 6 "Про судове рішення").

У судове засідання, яке відбулося 26.11.2014 р. прибув представник Апелянта, заявив клопотання про проведення технічної фіксації судового процесу, яке було судом задоволено, надав пояснення аналогічні викладеним в апеляційній скарзі.

Представник прокуратури прибув. Крім того, Прокуратурою Тернопільської області, Прокуратурою Збаразького району на адресу Львівського апеляційного господарського суду надіслано по-пошті (том ІІ, а.с. 84) письмові заперечення на апеляційну скаргу (том ІІ, а.с. 80-83), які були підтримані представником Прокуратури у судовому засіданні.

Позивач по справі повноважного представника у судове засідання не направив, надіслав по-пошті (том ІІ, а.с. 88) Відзив на апеляційну скаргу (том ІІ, а.с. 85-87), вважає доводи Апелянта, які викладені в апеляційній скарзі безпідставними, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення місцевого суду - без змін.

Представник третьої особи, не прибув.

Відповідач-2 повноважного представника у судове засідання не направив.

Представником Апелянта/відповідача-1 подано клопотання про ознайомлення з матеріалами даної справи (том ІІ, а.с. 90).

З підстав зазначених в ухвалі суду від 26.11.2014 р. (том ІІ, а.с. 95-96) розгляд справи відкладено на 09.12.2014 р., про що сторони, прокурор та третя особа були повідомлені згідно Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом ВГС України від 10.12.2002 р. № 75 (з наступними змінами і доповненнями).

З підстав зазначених у розпорядження В.о. голови Львівського апеляційного господарського суду від 09.12.2014 р. замість судді Давид Л.Л. (перебування у відпустці) введено суддю Галушко Н.А. (том ІІ, а.с. 98).

Враховуючи принцип незмінності судді встановлений п. 3 ч. 4 ст. 47 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (введення нового складу суду) розгляд даної справи почався спочатку. При цьому заново розпочинається й перебіг передбачених ст. 69 ГПК України строків вирішення спору (п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. № 6 "Про судове рішення").

У судове засідання, яке відбулося 09.12.2014 р. прибуло 2 (два) представники Апелянта/відповідача-1, через канцелярію суду подали Додаткове пояснення до апеляційної скарги (вх. № 01-04/7378/14 від 09.12.14 р.)(том ІІ, а.с. 99-101) з додатками (том ІІ, а.с. 102-120), довіреність на другого представника Апелянта/відповідача-1 від 01.12.2014 р. (том ІІ, а.с. 121), просять суд рішення місцевого суду по даній справі скасувати і постановити нове рішення про відмову у задоволенні позову, аналогічне рішенню по справі № 927/1435/14 від 28.10.2014 р. Господарського суду Чернігівської області, оскільки, на думку представників Апелянта, правовідносини між сторонами є аналогічними.

Представник прокуратури прибув, ознайомившись з Додатковими поясненнями Апелянта до апеляційної скарги Вих. № 03.12.-1 від 03.12.2014 р. та судовим рішенням у справі № 927/1435/14 від 28.10.2014 р., вважає доводи представників Апелянта/відповідача-1 надуманими, просить рішення по даній справі залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Інші учасники судового процесу в дане судове засідання - не прибули.

З підстав зазначених в ухвалі суду від 09.12.2014 р. (том ІІ, а.с. 125-126) розгляд справи відкладено на 21.01.2015 р., про що сторони, прокурор та третя особа були повідомлені згідно Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом ВГС України від 10.12.2002 р. № 75 (з наступними змінами і доповненнями).

У судове засідання, яке відбулося 21.01.2015 р., представники Апелянта/відповідача-1 не прибули, надіслали по-пошті за вх. № 01-04/233/15 від 20.01.2015 р. клопотання Вих. № 19/01-1 від 19.01.2015 р. про відкладення розгляду справи, так як «представник ТОВ «Збаразький комбінат хлібопродуктів» не має можливості прибути на дане судове засідання».

Представник Позивача, втретє, не прибув у судове засідання, був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду даної справи (том ІІ, а.с. 6, 77-78/зворот, 95-96/зворот, 125-126/зворот), в матеріалах справи є наявним Відзив на апеляційну скаргу (том ІІ, а.с. 85-87).

Представник третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, втретє, не прибув, про причини - не повідомив, був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду даної справи (том ІІ, а.с. 6, 77-78/зворот, 95-96/зворот, 125-126/зворот).

Представник відповідача-2 - не прибув, через канцелярію суду надіслав лист від 12.01.2015 р. № 01-49/01-17 (вх. № 01-04/159/15 від 17.01.2015 р.) з додатками, просить розглядати справу без участі його представника, долучив Відзив на апеляційну скаргу, просить рішення місцевого суду залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення, надіслав письмове пояснення по наслідки розгляду справи № 819/1826/13-а ВАСУ, листа Тернопільського окружного адміністративного суду від 19.12.2014 р. про те, що ухвала Тернопільського окружного адміністративного суду від 02.08.2013 р. у справі № 819/1826/13-а про залишення без розгляду позову ТзОВ «Збаразького КХП» по адміністративній справі про визнання протиправною бездіяльність Збаразької районної державної адміністрації щодо затримки видачі довідки (повідомлення) про намір суб'єкта господарювання отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, 19.11.2014 р. залишена Львівським апеляційним адміністративним судом без змін, що дана ухвала набрала законної сили, та, що 14.02.2014 р. справа № 819/1826/13-а була скерована до ВАСУ згідно ухвали від 22.01.2014 р., і станом на 19.12.2014 р. до Тернопільського окружного адміністративного суду не повернута. Просить рішення місцевого суду залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Представник Прокуратури прибув, проти відкладення справи заперечив та пояснив, що на попередньому судовому засіданні інтереси Апелянта/відповідача-1 представляли 2 (два) представники: Барилко Г.М. та Тлумацька Т.Є., які надавали пояснення по суті апеляційної скарги та, яким суд повідомив, під технічну фіксацію, про дату, на яку відкладається розгляд даної справи, а тому неможливість прибути у судове засідання одного з двох представників Апелянта/відповідача-1 не є підставою для відкладення розгляду даної справи.

Відповідно до вимог ст. 98 ГПК України, про прийняття апеляційної скарги до провадження господарський суд виносить ухвалу, в якій повідомляється про час і місце розгляду скарги. Питання про прийняття апеляційної скарги до провадження або відмову у прийнятті до провадження апеляційний господарський суд вирішує не пізніше трьох днів з дня надходження апеляційної скарги.

Частиною першою ст. 102 ГПК України визначено, що апеляційна скарга на рішення місцевого господарського суду розглядається у двомісячний строк з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 09.12.2014 р. участь повноважних представників обов'язковою не визнавалась.

Крім того, сторони по даній справі, були належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду справи (том ІІ, а.с. 6-10), зокрема, Апелянт (том ІІ, а.с. 9), інші учасники судового процесу (том ІІ, а.с. 77-78/зворот, зокрема, представник Апелянта, том ІІ, а.с. 79, том ІІ, а.с. 95-96/зворот та представник Апелянта, том ІІ, а.с. 97, том ІІ, а.с. 125-126/зворот). Про дату, на яку було відкладено розгляд даної справи Апелянт/відповідач-1 знав, що підтверджується Клопотанням про відкладення розгляду справи Вих. № 19/01-1 від 19.01.2015 р. (вх. № 01-04/233/15). У судовому засіданні, яке відбулося 09.12.2014 р. інтереси Апелянта/відповідача-1 представляли 2 (два) представники: Барилко Г.М. (п/к за довіреністю № 1 від 15.10.2014 р.)(том ІІ, а.с. 74) та Тлумацька Т.Є. (п/к за довіреністю № 2 від 01.12.2014 р.)(том ІІ, а.с. 121), які надавали пояснення по суті апеляційної скарги, подавали письмові Додаткові пояснення (том ІІ, а.с. 99-101) з посиланням на рішення господарського суду Чернівецької області у справі № 927/1435/14, відтак неможливість прибуття в судове засідання одного з двох представників Апелянта/відповідача-1 не може слугувати підставою для відкладення розгляду даної справи.

Відповідно до приписів ст.ст. 67 та 77 ГПК України, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 15 липня 2013 року по справі № 6/175(2010).

Згідно статті 99 ГПК України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення (ухвали) в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

З огляду на наведене колегія суддів не вбачає підстав для відкладення розгляду апеляційної скарги по справі № 921/531/13-г/9 та прийшла до висновку, розглядати дану справу без участі представника Апелянта/відповідача-1, позивача, третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача та відповідача-2.

Апелянтом/відповідачем-1 по справі було заявлено клопотання про зупинення провадження у даній справі до розгляду Вищим адміністративним судом України справи № К/800/63229/13 від 22.01.2014 р. (том ІІ, а.с. 19) та заявлено про це у Додаткових поясненнях Вих. № 03.12.-1 від 03.12.2014 р. (вх. № 01-04/7378/14 від 09.12.2014 р.).

Заслухавши думку представників апелянта/відповідача-1, надані у попередніх судових засіданнях та думку Прокурора, оглянувши та дослідивши подані документи в їх сукупності, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку, що клопотання Скаржника про зупинення провадження у даній справі до розгляду ВАС України справи № К/800/63229/13 від 22.01.2014 р. слід відхилити, з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів даної справи, зокрема, листа Тернопільського окружного адміністративного суду від 19.12.2014 р. № 15192/14, за підписом судді Тернопільського окружного адміністративного суду А.В.Жук вбачається, що ухвала Тернопільського окружного адміністративного суду від 02.08.2013 р. у справі № 819/1826/13-а про залишення без розгляду позову «Збаразького КХП» по адміністративній справі про визнання протиправною бездіяльність Збаразької районної державної адміністрації щодо затримки видачі довідки (повідомлення) про намір суб'єкта господарювання отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, 19.11.2014 р. залишена Львівським апеляційним адміністративним судом без змін (том І. а.с. 110-112), що дана ухвала набрала законної сили. 19 грудня 2013 р. у справі К/800/63229/12 Вищий адміністративний суд України касаційну скаргу ТзОВ «Збаразький КХП» залишив без руху та надав строк до 15 січня 2014 р. для усунення недоліків касаційної скарги (том І, а.с. 116). 14.02.2014 р. справа № 819/1826/13-а була скерована до Вищого адміністративного суду України згідно ухвали цього суду від 22.01.2014 р. К/800/63229/13 (том ІІ, а.с. 20, том І, а.с. 136, 147, том І. а.с. 144).

Як вбачається з ухвали Вищого адміністративного суду України, 22 січня 2014 року ВАС України 22.01.2014 р. відкрито касаційне провадження у Вищому адміністративному суді України за касаційною скаргою ТзОВ «Збаразький комбінат хлібопродуктів» (абзац перший резолютивної частини ухвали ВАСУ), витребувано з Тернопільського окружного адміністративну справу № 819/1826/13-а (абзац другий резолютивної частини цієї ухвали), надіслано копії ухвали про відкриття касаційного провадження та копії касаційної скарги особам, які беруть участь у справі, встановлено 10-денний строк з дня отримання цієї ухвали для подання до ВАСУ заперечення на касаційну скаргу (абзаци третій та четвертий зазначеної ухвали).

Доказів про дату, на яку призначено розгляд справи № К/800/63229/13 по суті Вищим адміністративним судом України та/або доказів про наслідки розгляду ВАСУ зазначеної справи Апелянт/відповідач-1 колегії суддів не представив.

З листа Тернопільського окружного адміністративного суду відомо, що станом на 19.12.2014 р. адміністративна справа № 819/1826/13-а до Тернопільського окружного адміністративного суду не повернута.

Статтею 79 ГПК України передбачено виключний перелік підстав для зупинення провадження у справі та його поновлення.

З огляду на обставини справи, які встановлено колегією суддів по даній справі та те, що ухвала Тернопільського окружного адміністративного суду від 02.08.2013 р. у справі № 819/1826/13-а про залишення без розгляду позову «Збаразького КХП» по адміністративній справі про визнання протиправною бездіяльність Збаразької районної державної адміністрації щодо затримки видачі довідки (повідомлення) про намір суб'єкта господарювання отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря залишена 19 листопада 2013 року без змін Львівським апеляційним адміністративним судом, відсутні підстави для зупинення провадження у даній справі. Вищий адміністративний суд України у справі № К/800/63229/13 станом на 21.01.2015 р. рішення не прийняв, такі докази в матеріалах справи відсутні, Апелянтом - не подані.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66- 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Відповідно до листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України від 25 січня 2006 року № 1-5/45, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Обставини справи, на які посилається Апелянт/відповідач-1 у клопотанні про зупинення провадження у даній справі можуть слугувати в майбутньому для перегляду рішення господарського суду за нововиявленими обставинами, відповідно до Розділу ХІІІ ГПК України.

Відповідно до приписів ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування матеріального та процесуального законодавства, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку, рішення місцевого суду залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення, виходячи з наступного.

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 19 травня 2014 р. по справі № 921/531/13-г/9 (суддя Гевко В.Л.) позов задоволено в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Збаразький комбінат хлібопродуктів", вул. Грушевського, 90, м. Збараж, Тернопільська обл. (ідент. код 31273402) - 12637 грн. 08 коп. збитків, з яких: - 3791 грн. 12 коп. - 30% в доход спеціального фонду Державного бюджету України 30%; - 6318 грн. 54 коп. - 50% в доход спеціального фонду місцевого бюджету Збаразької міської ради; - 2527 грн. 42 коп. в доход спеціального фонду місцевого бюджету Тернопільської обласної ради на р/р 33117331700199, код бюджету 24062100, ідентифікаційний код одержувача 37753768 в ГУДКСУ у Тернопільській області, МФО 838012. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Збаразький комбінат хлібопродуктів", вул. Грушевського, 90, м. Збараж, Тернопільська обл. (ідент. код 31273402) - 12637 (дванадцять тисяч шістсот тридцять сім) грн. 08 коп. збитків, з яких:

- 3791 (три тисячі сімсот дев'яносто одну) грн. 12 коп. - 30% в доход спеціального фонду Державного бюджету України 30%,

- 6318 (шість тисяч триста вісімнадцять) грн. 54 коп. - 50% в доход спеціального фонду місцевого бюджету Збаразької міської ради,

- 2527 (дві тисячі п'ятсот двадцять сім) грн. 42 коп. в доход спеціального фонду місцевого бюджету Тернопільської обласної ради на р/р 33117331700199, код бюджету 24062100, ідентифікаційний код одержувача 37753768 в ГУДКСУ у Тернопільській області, МФО 838012. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Збаразький комбінат хлібопродуктів", вул. Грушевського, 90, м. Збараж, Тернопільська обл. (ідент. код 31273402) - 1720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору у доход Державного бюджету України (одержувач УДКСУ м. Тернопіль 22030001, р/р 31217206783002 у ГУДКСУ у Тернопільській області, МФО 838012, код ЄДРПОУ одержувача 37977726, код ЄДРПОУ суду 03500022, код класифікації доходу 22030001) (пункти 1, 2, 3 резолютивної частини рішення)(том І. а.с. 232, 233-243).

Не погоджуючись з рішенням місцевого суду Апелянт/відповідач-1 (Товариство з обмеженою відповідальністю «Збаразький комбінат хлібопродуктів») звернувся до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, просить скасувати рішення господарського суду Тернопільської області від « 24 червня 2014 р.» по справі № 921/531/13-г/9 (п. 1 прохальної частини апеляційної скарги) та прийняти нову постанову, якою відмовити Прокуратурі Збаразького району в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області в задоволенні позовних вимог щодо стягнення 12637 грн. 08 коп. збитків з ТзОВ «Збаразький комбінат хлібопродуктів».

Апеляційну скаргу мотивує тим, що місцевим господарським судом при прийнятті рішення, порушено норми матеріального та процесуального права, оскільки місцевим судом не правильно зроблено висновки, які призвели до прийняття незаконного рішення.

В частині щодо порушення місцевим господарським судом норм процесуального права, Апелянт посилається на порушення місцевим судом строків складання повного рішення по справі.

Так, Апелянт в апеляційній скарзі зазначає, що ним оскаржується рішення суду першої інстанції у справі № 921/531/13-г/9 від « 24 червня 2014 року» за позовом Прокуратури Збаразького району в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області до ТОВ «Збаразький КХП» про стягнення 12637 грн. 08 коп. збитків.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, рішення по даній справі було прийнято місцевим господарським судом 19 травня 2014 р. та цього ж числа (19.05.2014 р.) судом було проголошено у судовому засіданні після закінчення розгляду справи судом тільки вступну та резолютивну частини рішення (том І, а.с. 232), що не суперечить приписам ст. 85 ГПК України. 24.06.2014 р. було складено та підписано повне рішення, що не є датою прийняття судового рішення у даній справі, відтак датою прийняття рішення по справі № 921/531/13-г/9 є 19 травня 2014 р., а не 24.06.2014 р., як стверджує Апелянт/відповідач-1.

Порушення місцевим господарським судом строків складання повного рішення по справі № 921/531/13-г/9, відповідно до ст. 104 ГПК України не є підставою для скасування судового рішення.

Скаржник апеляційну скаргу мотивує тим, що місцевим господарським судом при прийнятті рішення, порушено норми матеріального права, оскільки місцевим судом не правильно зроблено висновки, які призвели до прийняття незаконного рішення.

Вважає, що місцевим господарським судом безпідставно не взято до уваги та не досліджено тієї обставини, що несвоєчасне оформлення дозволу пов'язане із незаконними діями Збаразької районної державної адміністрації, яка перешкоджала підприємству зібрати весь пакет документів, які відповідно до чинного законодавства даються до територіального органу Мінприроди для отримання дозволу.

В апеляційній скарзі Апелянт стверджує, що відповідно до висновків Збаразької санепідстанції підприємство Апелянта не завдало шкоди навколишньому середовищу, що підтверджено лабораторними дослідженнями, актами перевірок від 22.11.2011 р., від 09.12.2011 р., від 20.01.2012 р. та від 22.02.2012 р., протоколом № 5-7 дослідження повітря населених місць від 20.01.2012 р. Апелянт у додаткових поясненнях (вх. № 01-04/7378/14 від 09.12.2014 р.) наголошує на тому, що протоколи від 14.11.2011 року оформлені із порушенням процедури оформлення протоколів.

У Додаткових поясненнях до апеляційної скарги (вх. № 01-04/6248/14 від 28.10.14 р.) Апелянт, зокрема, зазначає, що 11.11.2011 р. в районній газеті «Народне слово» було надруковано повідомлення про намір ТзОВ «Збаразький КХП» отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря (додаткові пояснення /вх. № 01-04/6248/14 від 28.10.14 р./, відтак, позивач зобов'язаний був, на думку Апелянта, протягом 30 днів з дати опублікування інформації про намір отримати дозвіл, 11.12.2012 р. видати дозвіл. Довідка видана 24.02.2012 р. № 12-353/0113.

У Додаткових поясненнях (вх. № 01-04/7378/14 від 09.12.2014 р.) Апелянт також покликається на те, що місцевим судом взято до уваги акт перевірки від 15.03.2012 р. та нараховує збитки в розмірі 12 637,08 грн. за період роботи ТзОВ «Збаразький КХП» без дозволу, тобто з 06.11.2011 р. по 02.03.2012 р., при цьому, Апелянт вказує, що в акті перевірки від 15.03.2012 р. відсутній детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства, відтак зазначений акт, на думку Апелянта є неналежним та недопустимим доказом у справі.

Скаржник стверджує, що «Саме Закону, який визначає саме розмір або порядок встановлення розміру шкоди, завданої порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, матеріали перевірки Позивача не містять», станом на 10.12.2008 р. у Мінприроди були відсутні повноваження щодо визначення розмір саме шкоди, а не збитків, при цьому, апелянт покликається на судову практику - рішення Господарського суду Чернігівської області у справі № 927/1435/14.

Колегією суддів встановлено, що позивач: Державна екологічна інспекція в Тернопільській, є юридичною особою, Ідентифікаційний код юридичної особи 34905631, місцезнаходження: 46008, вул. Шашкевича, 3, м. Тернопіль.

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Департамент екології та природних ресурсів Тернопільської обласної державної адміністрації є юридичною особою, йому присвоєно код ЄДРПОУ 38739739, місцезнаходження: 46008, м. Тернопіль, вул. Шашкевича, 3

Апелянт/відповідач-1: Товариство з обмеженою відповідальністю «Збаразький комбінат хлібопродуктів» є юридичною особою, йому присвоєно ідентифікаційний код-31273402, місцезнаходження юридичної особи: 47302, Тернопільська обл.., Збаразький район, м. Збараж, вул.. Грушевського, 90 (том І, а.с. 54).

Відповідач-2: Збаразька районна державна адміністрація Тернопільської області є юридичною особою, місцезнаходження юридичної особи: майдан І. Франка, 1, м. Збараж, 47302, код ЄДРПОУ 04058203.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.05.2013 р. Прокуратурою Збаразького району в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області заявлено (надіслано по-пошті) (том І, а.с. 44) позов до ТОВ «Збаразького КХП» про стягнення 12637,08 грн. збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднювальних речовин в атмосферне повітря без дозволу за період з 06.11.2011 р. по 02.03.2012 р., який поступив на адресу місцевого суду 27.05.2013 р. за вхідним № 575 (том І, а.с. 3-7).

Відповідно до ст. 121 Конституції України на органи прокуратури покладено представництво інтересів держави в суді, у випадках передбачених законом. Згідно ч.3 ст.2 ГПК України прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, обґрунтовує необхідність її захисту.

Згідно ч.1 ст.36-1 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави та у випадках, передбачених законом. Підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави (ч. 3 ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру»).

В рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999р. у справі № 1-1/99 зазначено, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, тому прокурор, у кожному конкретному випадку, з посиланням на законодавство, самостійно визначає, в чому саме відбулося, чи може відбутися, порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.

Відповідно до чинного законодавства спеціально уповноваженими органами управління в галузі охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів, контролю за використанням коштів, отриманих від користування чи забруднення природних ресурсів є Державна екологічна інспекція України, та її органи на місцях.

Метою управління в галузі охорони навколишнього природного середовища є реалізація законодавства, контроль за додержанням екологічної безпеки, забезпечення проведення комплексних заходів з охорони природних ресурсів, досягнення узгодженості дій державних та громадських органів у галузі охорони навколишнього природного середовища.

Згідно до ст. 37 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", нагляд за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища здійснює Генеральний прокурор України та підпорядковані йому органи прокуратури. При здійсненні нагляду органи прокуратури застосовують надані їм законодавством України права, включаючи звернення до судів з позовами про відшкодування шкоди, заподіяної в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, та про припинення екологічно небезпечної діяльності. Охорона навколишнього природного середовища, раціональне використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки життєдіяльності людини є невід'ємною умовою сталого економічного та соціального розвитку України, а тому збитки завдані порушенням природоохоронного законодавства, завдають шкоди інтересам держави.

Враховуючи зазначене, розглянувши та оцінивши наведені у позові обґрунтування позовних вимог прокурора щодо порушення інтересів держави, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що прокурор звернувся з даним позовом до суду в межах своїх повноважень визначених ст. 121 Конституції України та ст. 20, 36-1 Закону України "Про прокуратуру" та відповідно до правил встановлених ГПК України.

Відповідно до ст.13 Конституції України, природні ресурси, що знаходяться у межах території України, є об'єктами права власності українського народу й повинні використовуватися відповідно до закону.

Статтею 66 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Згідно зі ст. 40 Закону України від 25.06.1991р. № 1264-ХІІ "Про охорону навколишнього природного середовища" (далі по тексту - Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища") використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог.

Правові і організаційні основи та екологічні вимоги в галузі охорони атмосферного повітря визначені Законом України від 16.10.1992р. № 2707-XII "Про охорону атмосферного повітря" (далі по тексту - Закон України "Про охорону атмосферного повітря").

Підприємства, установи, організації та громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов'язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов'язані, зокрема, здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо (ст. 10 Закону України "Про охорону атмосферного повітря").

Із змісту ч.5 ст.11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб'єкту господарювання, об'єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Статтею 33 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" визначена відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, зокрема, до яких віднесено: перевищення нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин стаціонарних джерел в атмосферне повітря та нормативів гранично допустимого впливу фізичних та біологічних факторів стаціонарних джерел; викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади відповідно до закону; перевищення обсягів викидів забруднюючих речовин, встановлених у дозволах на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря; недотримання вимог, передбачених дозволом на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Згідно статті 34 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Статтями 16, 202, 35 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища належить, зокрема, до компетенції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, його органам на місцях.

Центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів є Державна екологічна інспекція України, діяльність якої спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів України (п. 1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 р. №454/2011).

В свою чергу, Державна екологічна інспекція у Тернопільській області є територіальним органом Державної екологічної інспекції України, який діє у складі Держекоінспекції України і їй підпорядковується.

При цьому, як встановлено судом, підставою для звернення прокурора та позивача до суду з позовною заявою став факт порушення відповідачем природоохоронного законодавства, яке виражається у незаконному викиді забруднюючих речовин в атмосферне повітря з порушенням порядку здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від спалювання природного газу, без відповідного дозволу уповноваженого органу виконавчої влади, що є порушенням вимог ст.ст.11, 33 Закону України "Про охорону атмосферного повітря".

Місцевим судом встановлено, що 15.03.2012 р. державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища у Тернопільській області Міщієм М.С. у присутності головного інженера Корнійчука Юрія Арсентійовича, відповідно до ст.20 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", Положення про Державну екологічну інспекцію у Тернопільській області (Наказ Державної екологічної інспекції України від 12.12.2011 року № 136), наказу Державної екологічної інспекції у Тернопільській області від 03.01.2011р. № 1, направленням на проведення планової перевірки № 286, проведено планову перевірку на предмет дотримання вимог природоохоронного законодавства в діяльності ТзОВ "Збаразький комбінат хлібопродуктів" (далі по тексту, також, - Апелянт/відповідач-1, Товариство, ТзОВ "Збаразький КХП").

За результатами проведеної перевірки державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Тернопільської області Міщієм М.С. складено Акт перевірки дотримання природоохоронного законодавства від 15.03.2012 р., у якому зафіксовано вищезгадане порушення.

Зокрема, перевіркою встановлено, що ТзОВ "Збаразький КХП" в період з 06.11.2011 р. по 02.03.2012 р. здійснював викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря без відповідного дозволу держуправління ОНПС у Тернопільській області, що є порушенням ст.11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря".

Слід зазначити, що Апелянтом/відповідачем-1 сам факт відсутності у Товариства відповідного дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря у період з 06.11.2011 р. по 02.03.2012 р. - не заперечується.

Як вбачається з матеріалів справи, 16 березня 2012 р. за результатами перевірки державним інспектором з ОНПС Тернопільської області Міщій М.С. складено протокол про адміністративне правопорушення № 000342, із змісту якого вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Збаразький КХП" порушило порядок здійснення викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря, а саме: в період з 06.11.2011р. по 03.03.2012р. в порушення ст.11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря", здійснювало викиди в атмосферу від стаціонарних джерел підприємства без дозволу держуправління ОНПС у Тернопільській області.

На підставі зазначеного Акту та зафіксованих порушень, держінспектором Міщій М.С. винесено постанову №12 від 15.03.2012р. про накладення адміністративного стягнення на головного інженера ТзОВ "Збаразький КХП" - Корнійчука Юрія Арсентійовича у вигляді штрафу в розмірі 130 грн. за порушення природоохоронного законодавства, який сплачено ТзОВ "Збаразький КХП" за Корнійчука Ю.А., 29.03.2012 р., що підтверджується копією платіжного доручення № 291 від 29.03.2012 р.

Місцевим судом встановлено, Апелянтом не спростовано та не доведено належними і допустимими доказами, в розумінні статей 33 та 34 ГПК України, що зазначений Акт перевірки від 15.03.2012 р., Протокол про адміністративне правопорушення від 16.03.2012 р., Постанова № 12 від 15.03.2012 р. про накладення адміністративного стягнення, Апелянтом/відповідачем-1 були оскаржені ТзОВ "Збаразький КХП" та/або його відповідальними працівниками (посадовими особами), зокрема, головним інженером ТзОВ "Збаразький КХП" - Корнійчуком Ю.А. у встановленому законом порядку.

Згідно виданої ПАТ по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз" та долученої позивачем до матеріалів справи довідки №04/1937 від 22.10.2012 р. про об'єми спожитого природного газу, ТзОВ "Збаразький комбінат хлібопродуктів" з 07.11.2011р. по 02.03.2012р. було використано 125,461 тис. куб. м.

Відтак, Товариством з обмеженою відповідальністю "Збаразький комбінат хлібопродуктів" в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без відповідного дозволу державі завдано збитки на суму 12637,08 грн.

Розмір збитків обчислено суб'єктом владних повноважень (Державна екологічна інспекція у Тернопільській області) відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008р. № 639, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 21 січня 2009р. за №48/16064.

Згідно п.2.1. даної Методики наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря вважаються викиди забруднюючих речовин, на які відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

Відповідно до підпунктів 6.11, 6.17 пункту 6 Положення про державну екологічну інспекцію в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 04.11.2011 року № 429, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 25 листопада 2011 року № 1347/20085, підпунктів 6.11, 6.17 пункту 6 Положення про Державну екологічну інспекцію у Тернопільській області, затвердженого Наказом Державної екологічної інспекції України від 12.12.2011 р. № 136 Держекоінспекція має право розраховувати розмір збитків, заподіяних державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства та вживати у встановленому порядку заходів досудового врегулювання спорів (пред'являти претензії), виступати позивачем та відповідачем у судах.

З метою досудового врегулювання спору Державною екологічною інспекцією у Тернопільській області пред'явлено ТзОВ "Збаразький комбінат хлібопродуктів" вимогу у формі претензії №1-1/3521 від 31.08.2012 р. про відшкодування збитків завданих державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства, яка залишена відповідачем без розгляду та задоволення.

Однак, як стверджує позивач та зазначене не спростовано відповідачем, станом на час розгляду справи, претензія залишена без задоволення, збитки в добровільному порядку відповідачем не відшкодовані, що і стало причиною звернення до суду для стягнення їх в примусовому порядку.

Враховуючи зазначене, розглянувши вищезазначені доводи прокурора та позивача, подані ними докази та матеріали справи, суд вважає належним чином доведеним прокурором та позивачем факт завдання відповідачем державі збитків у сумі 12637 грн. 08 коп. унаслідок порушення ним вимог чинного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, а саме спалювання відповідачем-1 природного газу за період з 07.11.2011 р. по 02.03.2012 р. без належного дозволу, що вважається наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Одночасно розглянувши заперечення відповідача та його посилання на відсутність його вини в неотриманні дозволу, а також на те, що позивачем не доведено складу цивільного правопорушення, в тому числі, і вини відповідача, то суд оцінює їх критично з огляду на наступне.

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках, встановлених законом. Шкода, завдана правомірними діями, відшкодовується у випадках, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

Із змісту ст. 1166 Цивільного кодексу України, підставою цивільно-правової (господарсько-правової) відповідальності за заподіяння шкоди, в тому числі внаслідок порушення в сфері охорони атмосферного повітря, є склад цивільного (господарського) правопорушення, яке включає в себе:

- протиправну поведінку заподіювача шкоди;

- наявність негативних наслідків (шкоди);

- причинного зв'язку між протиправною поведінкою та наслідками;

- вини правопорушника.

Наявність всіх вищезазначених умов є обов'язковим для прийняття судом рішення про відшкодування завданої шкоди.

Протиправною є поведінка (дія або бездіяльність) особи, що порушує правову норму, умови договору тощо та тягне за собою порушення (зменшення, обмеження) майнових прав (благ) і законних інтересів іншої особи.

Відповідно до ст. 66 Конституції України кожен зобов'язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Згідно із ст. 40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог, зокрема, здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища.

Відповідно до ст. 68 вказаного Закону, порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні, зокрема, у допущенні наднормативних, аварійних і залпових викидів і скидів забруднюючих речовин та інших шкідливих впливів на навколишнє природне середовище. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Відповідно до ст. 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, який видається територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів за погодженням із територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров'я.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 33 "Про охорону атмосферного повітря" відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони атмосферного повітря несуть особи, винні у викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади відповідно до закону.

Статтею 34 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" передбачено, що шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом.

Проте, як підтверджується матеріалами справи, ТзОВ "Збаразький КХП" проводив свою діяльність з порушенням порядку здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, шляхом здійснення викидів без відповідного на те дозволу в порушення ст. 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря".

Відсутність відповідного дозволу у відповідача у період з 07.11.2011 р. по 02.03.2012 р. на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря підтверджується матеріалами справи (дія попереднього дозволу завершилася 06.11.2011р. новий отримано 03.03.2012р.) та не заперечується і самим відповідачем. Як не заперечується ним і здійснення викидів у вказаний період.

Факт протиправної поведінки відповідача зафіксовано в акті перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 15.03.2012р., складеному Державною екологічною інспекцією у Тернопільській області.

Відтак суд вважає, що є наявність протиправної поведінки в діях відповідача, яка полягає у порушенні правової норми - ст. 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" та у здійсненні заборонених правовою нормою дій - здійсненні викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без відповідного на те дозволу.

Причинний зв'язок між протиправною поведінкою і шкодою полягає в тому, що протиправна поведінка завжди передує в часі шкідливому результату, що настав, а шкідливий результат є наслідком саме цієї протиправної поведінки. У зв'язку з цим судом встановлено, що відповідач, здійснюючи в процесі своєї діяльності викиди в атмосферне повітря в порушення ст.11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" без відповідного на те дозволу, спричинив державі збитки (причинно-наслідковий зв'язок).

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, заявлені позивачем до стягнення з відповідача збитки в сумі 12637,08 грн., розраховано Державним інспектором з ОНПС Тернопільської області на підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря", затвердженої наказом Міністерства природи України № 639 від 10.12.2008р., зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 21.01.2009 р. за № 48/16064. При цьому суд, вважає, що здійснення розрахунку розміру збитків на підставі зазначеної Методики є обґрунтованим та правильним, оскільки саме ця Методика встановлює порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами викидів суб'єктів господарювання (юридичних і фізичних осіб). Крім того, ця Методика поширюється на державних інспекторів України з ОНПС та державних інспекторів з ОНПС відповідних територій при розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, що виявлені за результатами державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання вимог природоохоронного законодавства (пункти 1.2, 1.4. Методики).

Отже, шкідливий результат протиправної поведінки відповідача - це забруднення атмосферного повітря забруднюючими речовинами, викид яких здійснено відповідачем без відповідного на те дозволу, тобто спричинення державі збитків в сумі 12637,08 грн.

Вина є умовою відповідальності за правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відповідальності, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини, тобто вина боржника у порушенні презюмується та не підлягає доведенню кредитором.

Згідно п. 1.6. Роз'яснення від 27.06.2001 № 02-5/744 ВГСУ "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища" вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарському суду слід виходити з презумпції вини правопорушника (статті 440 та 442 Цивільного кодексу). Отже позивач не повинен доводити наявність вини відповідача у заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу, навпаки, відповідач повинен довести, що у діях його працівників відсутня вина у заподіянні шкоди.

Проте Апелянт/відповідач-1 заперечує наявність своєї вини у неотриманні такого дозволу. При цьому посилається як на невиконання своїх договірних зобов'язань його контрагентом так і на наявність протиправних дій зі сторони органу виконавчої влади - Збаразької районної державної адміністрації - відповідача-2, які полягали у перешкоджанні підприємству зібрати весь пакет документів, необхідний для подання до територіального органу Мінприроди для отримання дозволу.

Оцінивши вказані заперечення Апелянта/відповідача-1, колегія суддів розглядає їх критично з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, викладеного в апеляційній скарзі, додаткових поясненнях до апеляційної скарги, заперечуючи наявність своєї вини у неотриманні своєчасно дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря вказує на те, що СМП "УКРА" невчасно виконало роботи щодо створення науково-технічної продукції, а саме: прострочило виконання Договору № 334 від 30.04.2011р. та здало роботи згідно Акту лише 06.11.2011 р.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду, що в силу ч. 2 ст. 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Крім того, відповідно до п. 11. Порядку проведення та оплати робіт, пов'язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян-підприємців, які отримали такі дозволи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2002 р. №302 (в редакції яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) для продовження терміну дії дозволу суб'єкт господарювання завчасно, не пізніше ніж за 30 календарних днів до його закінчення, подає заяву до територіального органу Мінприроди, який видав дозвіл, та установи державної санітарно-епідеміологічної служби.

Проте, ТзОВ "Збаразький КХП" звернулося до Державного управління охорони навколишнього природного середовища у Тернопільській області із заявою про видачу дозволу та переліком документів, які необхідні для видачі дозволу лише 21.02.2012 р., тоді як, попередній дозвіл закінчив свою чинність (дію) - 06.11.2011 р.

Також, як вбачається з матеріалів справи, Апелянт/відповідач-1 заперечуючи наявність своєї вини у неотриманні своєчасно дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря вказує на те, що ТзОВ "Збаразький КХП" вчинялися необхідні дії для отримання дозволу, проте протиправні дії Збаразької районної державної адміністрації - відповідача-2, як суб'єкта владних повноважень, призвели до неможливості виконати заплановані природоохоронні заходи.

Зазначені твердження Скаржника необґрунтованими належними доказами.

Так, протиправність поведінки Апелянта/відповідача-2 позивачем доводились згідно встановленої підвідомчості справ між судами визначеної ГПК України та КАС України у адміністративному суді.

Колегією суддів встановлено, що судом першої інстанції були предметом дослідження подані сторонами: копії адміністративного позову від 10.07.2013 р. № 10/07-1 (том І, а.с. 98-100) та копії ухвали Тернопільського окружного адміністративного суду по справі № 819/1826/13-а (том І, а.с. 97), з яких вбачається, що 18.07.2013 р., суддею Тернопільського окружного адміністративного суду Жук А.В. було відкрито провадження в адміністративній справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Збаразький КХП" до Збаразької районної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльність Збаразької райдержадміністрації щодо затримки у видачі довідки (повідомлення) про намір суб'єкта господарювання отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Розгляд позовної заяви суддею Жук А.В. було призначено на 26.07.2013р. на 10 год. 00 коп.

Оскільки, розгляд та вирішення справи № 819/1826/13-а має безпосередній вплив на оцінку доказів та висновки суду у справі № 921/531/13-г/9, так як, предметом розгляду у даній справі є стягнення збитків заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря у зв'язку з порушенням порядку здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без відповідного дозволу, господарський суд Тернопільської області, листом № 27/2014 від 09.01.2014р. (том І. а.с. 108) звернувся з проханням надати письмову інформацію про рух справи № 819/1826/13-а, а також копії кінцевих процесуальних документів, прийнятих по зазначеній справі до Вищого адміністративного суду України (том І, а.с. 194).

Як вбачається із поданих доказів, ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 02.08.2013р. позовну заяву ТзОВ "Збаразький КХП" залишено без розгляду у зв'язку із пропуском ним строку звернення до адміністративного суду без поважних причин, ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду 19.11.2013 р. (том І. а.с. 110) апеляційну скаргу ТзОВ "Збаразький КХП" залишено без задоволення, а ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2013 року про залишення без розгляду його позовної заяви у справі № 819/1826/13-а - без змін.

Як уже зазначалось вище у цій постанові, на момент прийняття рішення у суду були відсутні докази наслідків розгляду ВАСУ касаційної скарги на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду 19.11.2013 р.

Отже, у зазначених адміністративних справах відсутні рішення судів, якими би встановлювався факт протиправної поведінки відповідача2 та, що такий факт вплинув на своєчасність отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря відповідачем1, що є предметом розгляду в межах даної справи.

При цьому, якщо такі будуть в подальшому прийнятті в межах даної справи чи іншої і ними буде встановлено істотні для справи обставин, що не були і не могли бути відомі сторонам на час розгляду даної справи № 921/531/13-г/9 таке в силу ст. 35,112 ГПК України може бути підставою для звернення зацікавленої особи до господарського суду про перегляд рішення, яке набрало законної сили, за ново виявленими обставинами у межах справи №921/531/13-г/9.

На даний час факт протиправної поведінки відповідача-2 по даній справі не підтверджено адміністративним судом.

Місцевим судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що Збаразька районна державна адміністрація відповідно до статті 21 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" здійснює повноваження в галузі природних ресурсів і охорони довкілля. Це при тому, що на районному рівні (в складі райдержадміністрації) не має ніякого спеціалізованого (галузевого) підрозділу або відповідного спеціаліста. А тому, у випадку оформлення документів на викиди ТзОВ "Збаразьким КХП" і за наявності звернень громадськості із скаргами про наявність негативних факторів на довкілля від діяльності підприємства, райдержадміністрацією вживались заходи для того, щоб за допомогою компетентних органів з'ясувати сам факт наявності таких факторів і вплинути на ситуацію для поліпшення довкілля. Тому звернення депутатів, які представляли інтереси жителів міста були направлені в Збаразьку райСЕС та прокуратуру району. Проведеними санстанцією замірами були підтверджені факти порушення санітарного законодавства, а тому адміністрації ТзОВ «Збаразького КХП» 21 листопада 2011 р., від 07 грудня 2011 р. № 55-2175 вих.11 (том І, а.с. 200, 209) були внесені відповідні приписи про усунення порушень.

Повідомлення про виконання припису надійшло у Збаразьку райСЕС 30 грудня 2011 року.

20 січня 2012 року та 22 лютого 2012 року Збаразькою районною санепідемстанцією була проведена перевірка виконання припису, проведено дослідження та складено відповідні протоколи про відсутність порушень. Ці дії зайняли певний проміжок часу. Про усунення порушень санітарного законодавства райдержадміністрацію було повідомлено 27 січня та 23 лютого 2012 року, після чого Товариству "Збаразький КХП" було видано довідку (повідомлення) від 24 лютого 2012 року для оформлення дозволу на викиди.

В той же час, саме підприємство TзOB "Збаразький КХП" приступили до цієї роботи уже коли попередній дозвіл закінчився, а не за 30 календарних днів до його закінчення.

Повідомлення про намір одержати дозвіл на викиди було надруковано в районній газеті 11 листопада 2011 року (попередній дозвіл закінчився 06.11.2011 року), а заява про видачу висновку санітарно-епідеміологічної експертизи була зареєстрована в дозвільному центрі райдержадміністрації 22 грудня 2011 року.

Відповідно відповідач-2 вважає, що порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища було допущено TзOB "Збаразький КХП" з власної вини. Вина Збаразької районної державної адміністрації у несвоєчасному оформленні ТзОВ "Збаразький КХП" дозволу на викиди судом (в порядку адміністративного судочинства) не встановлена.

Враховуючи вищезазначене у сукупності, колегія суддів вважає, що Апелянтом/відповідачем-1 не доведено перед судом належними та допустимими доказами наявність протиправної поведінки зі сторони відповідача-2, яка б могла вплинула на процедуру отримання дозволу на викиди Апелянтом/відповідачем-1, і яка виключала б вину Апелянта/відповідача-1 у несвоєчасному отриманні дозволу і відповідно його вину у здійснення викидів в атмосферне повітря у період з 07.11.2011 р. по 03.03.2012 року без дозволу на викиди в порушення правил здійснення господарсько діяльності та природоохоронного законодавства.

Враховуючи зазначене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що вина відповідача-1/апелянта виражена у невжитті своєчасних заходів, спрямованих на усунення шкідливого результату.

Колегією суддів не приймаються до уваги посилання Апелянта на рішення господарського суду Чернігівської області від 28 жовтня 2014 р. у справі № 927/1435/14 (том ІІ, а.с. 102-120), оскільки зазначене рішення не має преюдиціального значення для даної справи в силу ст. 35 ГПК України.

Розглянувши також твердження Апелянта/відповідача-1 щодо того, що у складі цивільного правопорушення відсутня шкода так як в результаті здійснених перевірок Збаразької районної санітарно - епідеміологічної станції від 20.01.2012 р. та 22.02.2012 р. було встановлено відсутність шкідливих викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, що вказано у висновках санітарного лікаря, про те, що лабораторні дослідження підтвердили відсутність негативного впливу господарської діяльності підприємства на стан атмосферного повітря, колегія суддів розглядає їх критично з огляду на таке.

Як вбачається із ст. 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" передбачає, що викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу.

Здійснення таких без отримання дозволу в силу Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", Закону України "Про охорону атмосферного повітря" є порушенням чинного законодавства у результаті якого сторона повинна відшкодувати шкоду завдану такими викидами.

Отже, в даному випадку має місце завдання шкоди шляхом здійснення викидів без відповідного дозволу, а не завдання шкоди з перевищенням дозволених концентрацій шкідливих викидів, про що стверджує Апелянт/відповідач-1.

Крім того, протокол дослідження, на який посилається Скаржник від 20.01.2014 р. № 5-7 не охоплює весь період, протягом якого викиди здійснювались ТзОВ «Збаразький КХП» без відповідного дозволу, а саме: з 07.11.20011 р. по 02.03.2012 р.

Положення ст.ст. 33, 34 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" передбачає, що особи винні у викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади несуть відповідальність згідно з законом, шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає безпідставними усні та письмові заперечення Апелянта та приходить до висновку, що ТзОВ «Збаразький КХП» на виконання вимог чинного законодавства має бути притягнутий до цивільно-правової відповідальності за вчинене ним правопорушення, тобто має відшкодувати завдані його протиправними діями збитки у порядку та розмірах, встановлених законом (ст. 34 Закону України «Про охорону атмосферного повітря».

Згідно п. 2.1.2 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього середовища України № 639 від 10.12.08 р. (далі - Методика), наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря вважаються викиди забруднюючих речовин, на які відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, уключаючи окремі забруднюючі речовини, викиди яких підлягають регулюванню відповідно до законодавства. Пунктами 2.7., 2.7.1 Методики визначено, що розрахункові методи визначення наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та об'ємної витрати газопилового потоку застосовуються у випадку, зокрема, викиду забруднюючих речовин від джерел викидів, які здійснюються без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб'єктів господарювання.

Розрахунок мали наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду, який здійснюється без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, здійснюється за параметрами джерела викиду (джерела утворення), зафіксованими у відповідній документації суб'єкта господарювання (матеріали інвентаризації стаціонарних джерел викидів, технологічні регламенти виробництва, режимні карти роботи паливовикористовувального обладнання, питомі викиди (показники емісії), дані державних статистичних спостережень з охорони атмосферного повітря за формою № 2-ТП (повітря), або згідно з методиками для розрахунків маси викидів забруднюючих речовин за час роботи джерела без дозволу на викиди (п. 3.6. Методики).

З огляду на все вищенаведене в сукупності, колегією суддів встановлено, що місцевим господарським судом встановлено, Апелянтом не спростовано, що ТзОВ «Збаразький КХП» здійснював викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу уповноваженого органу на такі викиди у період з 07.11.2011 р. по 02.03.2012 р.

Враховуючи зазначене вище у сукупності, розглянувши та оцінивши матеріали справи, доводи представника прокурора та позивача, надані у письмовій формі, доводи представників Апелянта/відповідача-1 та відповідача-2, які надані у письмовій формі, подані докази, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що позовні вимоги є підставними та належним чином обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню саме в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Збаразький комбінат хлібопродуктів" 12637 грн. 08 коп. збитків, завданих державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства.

У свою чергу, колегія суддів вважає недоведеними доводи Апелянта/відповідача-1 щодо стягнення вищезазначених збитків з відповідача-2.

У відповідності до ст. 11 Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" та п. 7 ч. З ст. 29, п. 7 ч. 2 ст. 69 Бюджетного кодексу України, джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України у частині доходів є 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності; до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать: 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.

Таким чином, позов підлягає задоволенню саме в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Збаразький комбінат хлібопродуктів", вул. Грушевського, 90, м. Збараж, Тернопільська обл. (ідентифікаційний код 31273402) -12637 (дванадцять тисяч шістсот тридцять сім) грн. 08 коп. збитків, з яких: - 3791 (три тисячі сімсот дев'яносто одну) грн. 12 коп. - 30% в доход спеціального фонду Державного бюджету України 30%, - 6318 (шість тисяч триста вісімнадцять) грн. 54 коп. - 50% в доход спеціального фонду місцевого бюджету Збаразької міської ради, - 2527 (дві тисячі п'ятсот двадцять сім) грн. 42 коп. в доход спеціального фонду місцевого бюджету Тернопільської обласної ради на р/р 33117331700199, код бюджету 24062100, ідентифікаційний код одержувача 37753768 в ГУДКСУ у Тернопільській області, МФО 838012.

Інші доводи Апелянта викладені в апеляційній скарзі та додаткових поясненнях до неї колегією суддів не приймаються, оскільки вони не доведені належними та допустимими доказами.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, належними та допустимими доказами (ст. 34 ГПК України).

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, колегія суддів прийшла до висновку, апеляційну скаргу Апелянта/відповідача-1 залишити без задоволення, рішення господарського суду Тернопільської області від 19 травня 2014 р. у справі № 921/531/13-г/9 - без змін.

Судовий збір за перегляд судового рішення в апеляційному порядку покласти на Апелянта/відповідача-1.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 34, 43, 44, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господарського суду Тернопільської області від 19 травня 2014 року у справі № 921/531/13-г/9 - залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

2. Витрати зі сплати судового збору за перегляд судового рішення в апеляційному порядку покласти на апелянта/відповідача-1.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

4. Матеріали справи повернути Господарському суду Тернопільської області.

Головуючий суддя Данко Л.С.

Суддя Галушко Н.А.

Суддя Гриців В.М.

21.01.2015 року проголошено вступну і резолютивну частини постанови. Повний текст постанови складено та підписано 26.01.2015 р.

Джерело: ЄДРСР 42460438
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку