Суддя-доповідач - Ханова Р.Ф.

УКРАЇНА

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2015 року справа №265/6614/14-а

зал судового засідання № 1 у приміщенні суду за адресою: м. Краматорськ, вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі:

головуючого судді: Ханової Р. Ф.

суддів: Гайдара А.В.

Яковенка М.М.

розглянувши в порядку

письмового провадження

апеляційні скарги ОСОБА_3

Управління Пенсійного фонду України

в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя

Донецької області

на постанову Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя

Донецької області

від 8 грудня 2014 року

по адміністративній справі №265/6614/14-а (суддя Козлов Д.О.)

за позовом ОСОБА_3

до Управління Пенсійного фонду України

в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя

Донецької області

про зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА _3 (надалі позивач) звернувся у жовтні 2014 року з позовною заявою до управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевськомум. Селидове Донецької області (надалі управління, відповідач) про зобов'язання управління здійснити розрахунок його пенсії з урахуванням заробітної плати з 1 листопада 1989 року по 31 грудня 1993 року та сплатити недоплачену суму з 5 травня 2014 року (а.с.2-5).

Звертаючись до суду позивач наполягає на наявності у нього права на врахування заробітної плати за наведений період, який припадає на роботу в РКП (Район Крайньої Півночі) до середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії.

Постановою суду першої інстанції від 8 грудня 2014 року позовні вимоги задоволені частково, внаслідок чого зобов'язано управління провести перерахунок та виплату пенсії позивачу починаючи з 6 травня 2014 року, з урахуванням заробітної плати за період з 1 січня 1989 року по 31 грудня 1993 року включно, та без врахування районного коефіцієнту та північної надбавки за період з 1 січня 1992 року по 31 грудня 1993 року включно. В задоволені решти вимог відмовити (50-53).

Ухвалюючи судове рішення суд першої інстанції виходив з права позивача на врахування заробітної плати для обчислення середньомісячного заробітку з січня 1989 року по 31 грудня 1993 року включно, та без врахування районного коефіцієнту та північної надбавки за період з 1 січня 1992 року по 31 грудня 1993 року, Зазначений висновок суд першої інстанції мотивує застосуванням до спірних відносин Закону СРСР «Про пенсійне забезпечення громадян в СРСР» введеного в дію Постановою Верховної Ради СРСР від 15 травня 1990 року з 1 січня 1992 року та аналогічною правовою позицією Верховного Суду України викладеною в постанові від 21 січня 2014 року у справі № 21-454а13.

В апеляційній скарзі позивач посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, зокрема положень пункт 3 статті 6 Угоди про гаранти прав громадян держав - учасників Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 травня 1992 року, згідно якої обчислення пенсій здійснюється із заробітку (доходу) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог у повному обсязі (57-61).

Відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції як прийняту з порушенням норм матеріального права та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову, посилаючись при цьому на відсутність первинних документів, які підтверджують відомості наведені довідкою та наявності у складі сум отриманої позивачем заробітної плати районного коефіцієнту та північної надбавки (а.с. 63- 65).

Сторони у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Апеляційний розгляд здійснюється відповідно до пункту другого частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження.

За правилами частини першої статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Як підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, звернувся 6 травня 2014 року до Управління із заявою за списком № 2, за результатами розгляду якої позивачу призначено пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України від 5 листопада 1991 року, № 1788 «Про пенсійне забезпечення» за Списком № 2, з 6 травня 2014 року, що підтверджується протоколом № 2710 від 22 липня 2014 року (а. с. 26, 32).

Заявою на ім'я управління від 1 серпня 2014 року позивач просив при розрахунку пенсії врахувати заробітну плату за період роботи з 1989 року по 1993 рік на підставі відомостей архівного відділу правонаступників ліквідованих підприємств (а. с. 11, 14-16, 33-35).

Частиною третьою статті 96 Закону Союзу Радянських Соціалістичних Республік від 15 травня 1990 року № 1480-I «Про пенсійне забезпечення громадян в СРСР» передбачено, що при вибутті осіб, які проживають у районах, де до заробітної плати встановлено районні коефіцієнти, за межі районів Крайньої Півночі чи прирівняних до них районів, у райони, де коефіцієнт до заробітної плати не встановлено, пенсія за їх вибором обчислюється в такому ж порядку, але з виключенням з фактичного заробітку виплат за районними коефіцієнтами, або із заробітку, обчисленого відповідно до статей 76 та 78 цього Закону.

Законом № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Законом № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» не передбачено включення до заробітної плати північної надбавки та районного коефіцієнта. Всі надані позивачем архівні довідки не утримують в собі заробітну плату з виділенням суми виплат за видами та кодами, що унеможливлює виокремлення районних коефіцієнтів та північної надбавки, відтак має місце невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, що відповідно до пункту 3 частини першої статті 201 КАС України є підставою для скасування судового рішення.

Доводи позивача, як першого апелянта на положення пункту 3 статті 6 Угоди Держав Співдружності, колегія суддів не приймає з огляду на процесуальний принцип обов'язковості судових рішень Верховного Суду України, встановлений частиною першою статтею 244-2 КАС України, відповідно до якого за правовою позицією Верховного Суду України викладеної в Постанові від 21 січня 2014 року у справі за позовом фізичної особи до управління Пенсійного фонду України в Рожнятівському районі Івано - Франківської області про перерахунок пенсії, вказано на неможливість включення до заробітної плати північної надбавки та районного коефіцієнта, з огляду на те, що таке включення не передбачено ні Законом №1058, ні Законом № 1788.

Позиція другого апелянта щодо відсутності підстав видачі архівних довідок спростовується наявною у довідках інформацією, разом з тим, зазначене не впливає на результати розгляду справи по суті.

З врахуванням викладеного, колегія суддів дійшла до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційних скарг в частині скасування постанови суду першої інстанції.

Керуючись статтями 160, 184, 195, 197, 198, 202, 205, 206, 211, 212, 244-2, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги ОСОБА_3 та Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя Донецької області на постанову Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 8 грудня 2014 року у адміністративній справі № 265/6614/14-а - задовольнити.

Постанову Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 8 грудня 2014 року у адміністративній справі № 265/6614/14-а - скасувати.

Прийняти нову постанову.

У задоволенні позову ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя Донецької про зобов'язання здійснити розрахунок пенсії з урахуванням заробітної плати з 1 листопада 1989 року по 31 грудня 1993 року та сплатити недоплачену суму з 5 травня 2014 року відмовити.

Постанова складена та підписана 26 січня 2015 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі.

Постанова може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя : Р.Ф. Ханова

Судді: А.В. Гайдар

М.М. Яковенко