Провадження № 2-а/444/79/2014

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(повна)

21 листопада 2014 року Жовківський районний суд Львіської області в складі :

головуючого судді Мартинишин Я. М.,

при секретарі Дмитроца З.В.,

з участю представника позивача ОСОБА_1,

представників відповідача Галапац І.Д., Швець М.І., .

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Жовква Львівської області в залі суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Гійченської сільської ради про визнання дій протиправними, скасування рішення сільської ради та зобов'язання до вчинення дій ,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_4 звернулася із позовом до Гійченської сільської ради у Львівській області про визнання дій протиправними, скасування рішення сільської ради та зобов'язання до вчинення дій. Які в подальшому представник позивача зменшила та просить суд, зобов'язати Гійченську сільську раду Жовківського району розглянути питання про відновлення меж земельної ділянки, що перебувала в користуванні ОСОБА_5 із збереженням її розмірів, закріплених за господарством ОСОБА_5 згідно із земельно-шнуровими книгами - 0,80га ( вт.ч. 0,25 га для обслуговування будинку та господарських будівель та 0,55 га для ведення ОСГ) та надати дозвіл ОСОБА_4 на виготовлення документації з землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку мірою 0,80 га (вт.ч. 0,25 га для обслуговування будинку та господарських будівель та 0,55 га для ведення ОСГ) по АДРЕСА_1. Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що відповідно до Свідоцтв про право на спадщину за заповітом, виданих Сокальською державною нотаріальною конторою 12.03.2009 року за реєстровими номерами відповідно №1-838, 1-2885, 1-840, вона успадкувала після смерті ОСОБА_5 мешканця с.Гійче Жовківського району житловий будинок з надвірними будівлями по АДРЕСА_1, земельний пай та грошові вклади. Згідно з погосподарськими книгами за вказаним будинком була закріплена земельна ділянка мірою 0,80 га з яких 0,25 га для обслуговування житлового будинку та господарських будівель і 0,55 га для ведення ОСГ. Таким розміром земельної ділянки спадкодавець користувався до дня своєї смерті, а відтак вказане право користування після його смерті увійшло до складу спадщини відповідно до вимог ст.1218 ЦК України та в порядку спадкування перейшло до неї. 20.12.2011 року позивач звернулася до Гійченської сільської ради Жовківського району з заявою про надання їй дозволу на виготовлення документації із землеустрою, щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, затвердити технічну документацію та передати безоплатно у приватну власність вказані земельні ділянки. Рішенням восьмої сесії VI - Демократичного скликання від 20.01.2012 року № 6 їй надано дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських споруд по АДРЕСА_1 площею 2500м.кв. Щодо земельної ділянки мірою 0,55 га для ведення ОСГ рішення не прийняте з невідомих підстав, оскільки будь-яких перешкод для приватизації вказаної земельної ділянки немає. Вона повторно 11.04.2012 року просила розглянути її заяву щодо вирішення питання про надання їй дозволу на виготовлення документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, затвердити технічну документацію та передати безоплатно у приватну власність земельну ділянку мірою 0,55 га для ведення ОСГ на черговій сесії. Вказана заява сесією Гійченської сільською радою не розглянута, виконком сільської ради повідомив , що земельна ділянка є спірною, на її частину претендує гр. ОСОБА_6 та що в суді знаходиться позов ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні вищезгаданою земельною ділянкою. 07.11.2012 року Жовківським районним судом винесено рішення про задоволення позову та зобов'язано ОСОБА_6 не чинити перешкод в користуванні господарськими будівлями, розташованими на земельних ділянках ОСОБА_5 В задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_6 відмовлено. Будучи незгідним з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_6 оскаржив його в Апеляційний суд Львівської області. Рішенням колегії суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Львівської області від 28 березня 2013 року апеляційну скаргу ОСОБА_6 задоволено частково, рішення Жовківського районного суду скасовано та ухвалено нове, яким і ОСОБА_4 відмовлено в задоволенні позовних вимог. Ухвалюючи вказане рішення апеляційний суд виходив із того, що оскільки Гійченською сільською радою не прийнято жодного рішення з приводу меж земельних ділянок сторін, з приводу захисту яких сторони звернулися до суду відсутні як і докази про чинення перешкод в користуванні такими чи господарськими будівлями, тобто потребувало визначення в натурі меж земельної ділянки та прийняття відповідного рішення місцевою радою. В зв'язку із цим, відповідно до ч. 3 ст. 158 ЗК України, позивач 30.05.2013 року повторно звернулася до Гійченської сільської ради з заявою, в якій просила розглянути дане питання на сесії Гійченської сільської ради та прийняти рішення, яким визначити в натурі межі земельної ділянки, що перебувала в користуванні ОСОБА_5 із збереженням її розмірів, закріплених за господарством ОСОБА_5, згідно із земельно-шнуровими та по господарськими книгами 0,80 га ( в т.ч. 0,25 га для обслуговування будинку та господарських будівель та 0,55 га для ведення ОСГ) та надати їй дозвіл на виготовлення документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, затвердити технічну документацію та передати безоплатно у приватну власність земельну ділянку мірою 0,80 га. з яких 0,25 га. для обслуговування житлового будинку та господарських будівель по АДРЕСА_1, та 0,55 га для ведення ОСГ. В серпні 2013 року надійшло повідомлення Гійченської сільської ради , що її заява розглянута на 19 сесії 6-го скликання Гійченської сільської ради від 05.07.2013 року, однак рішення не прийнято, оскільки згідно ЗУ ««Про регулювання містобудівної діяльності»» документація із землеустрою розробляється із урахуванням детального плану території. В разі відсутності детально плану території передача (надання земельних ділянок) із земельної або комунальної власності земельної ділянки у власність чи користування фізичним або юридичним особам для містобудівних потреб забороняється . З тих підстав сесія Гійченської сільської ради вирішила відмовити у виділенні земельної ділянки для ОСГ, у зв'язку з тим , що дана земельна ділянка знаходиться за межами генерального плану села Гійче.

У зв'язку з чим позивачка звернулася до суду з даним позовом та просить такий суд задоволити.

Позивач ОСОБА_4 в судове засідання не прибула. Про причини неявки суд не повідомила, однак представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні подала заяву про зменшення позовних вимог, в якій просить суд зобов'язати Гійченську сільську раду Жовківського району розглянути питання про відновлення меж земельної ділянки , що перебувала в користуванні ОСОБА_5 із збереженням її розмірів , закріплених за господарством ОСОБА_5 згідно із земельно-шнуровими книгами - 0,80га ( вт.ч. 0,25 га для обслуговування будинку та господарських будівель та 0,55 га для ведення ОСГ) та надати дозвіл ОСОБА_4 на виготовлення документації з землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку мірою 0,80 га (вт.ч. 0,25 га для обслуговування будинку та господарських будівель та 0,55 га для ведення ОСГ) по АДРЕСА_1

Представник відповідача в судовому засіданні 18.09.2014 року позов визнав, суду повідомив, що будь яке рішення суду сільською радою буде виконано . Надалі в судове засідання не прибув, однак на адрес суду відповідачем надано листа, в якому просять розглядати дану позовну заяву ОСОБА_4 за відсутності представника сільської ради.

Суд заслухавши пояснення сторін, оглянувши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак з»»ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступних висновків .

Згідно ч. 2 ст. 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Про оскаржуване рішення позивачка дізналася у вересні 2013 року, яке було надіслано її поштою, а тому вважаю, що строк для звернення з даним позовом позивачка пропустила з поважних причин, та такий слід позивачу поновити.

Відповідно до ч.3 ст.158 ЗК України спори у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок , що перебувають у власності і користуванні громадян, та додержання правилами добросусідства вирішують органи місцевого самоврядування . У разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органів місцевого самоврядування , спір вирішується судом.

Із свідоцтв про право на спадщину за заповітом від 12.03.2009 року та 25.12.2009 року після смерті ОСОБА_5 позивачка стала власницею відповідно будинку АДРЕСА_1 та земельної частки (паю) розміром 0,42 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі на місцевості у землі, яка перебуває у селянській спілці ««Нива»» .

Згідно з погосподарськими книгами станом на 1987,1988,1990 роки за вказаним будинком була закріплена земельна ділянка мірою 0,80 га, з яких 0,25 га для обслуговування житлового будинку та господарських будівель і 0,55 га для ведення ОСГ.

Із рішення №16 від 05.07.2013 року 19-ї сесії 6-го скликання Гійченської сільської ради Жовківського району Львівської області вбачається, що позивачу було відмовлено у наданні дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі ( на місцевості ) для ведення особистого селянського господарства площею 0,55 га по АДРЕСА_1.

ОСОБА_4 звернулася до відповідача з заявою про визначення меж земельної ділянки ОСОБА_5 в натурі ( на місцевості) що відповідно до вимог ст. 12 ЗК України відноситься до повноважень у галузі земельних відносин. При цьому йшлося не про нову земельну ділянку для містобудівних потреб, а про земельну ділянку для обслуговування існуючого житлового будинку та господарських будівель та ведення ОСГ, які розташовані в межах населеного пункту с. Гійче Жовківського району, яка була закріплена за господарством ОСОБА_5, згідно погосподарських та земельно-шнурових книг. Крім цього вказані земельні ділянки межують між собою і фактично земельна ділянка для ведення ОСГ є продовженням земельної ділянки для обслуговування будинку. При цьому покликання відповідача на Закон України ««Про регулювання містобудівної діяльності»» ( Закон від 17.02.2011 № 3038-VI) є недоречним, оскільки він не має жодного відношення до спірних правовідносин, оскільки прийнятий після виникнення правовідносин землекористування ОСОБА_5 і не має зворотної дії в часі, окрім того, по предметному регулюванню згідно із преамбулою цей Закон встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів, тобто не нормативним актом в галузі земельних відносин і може розглядатися лише в сукупності із нормами земельного законодавства, які в даному разі мають вищу преюдиційну силу. Окрім того відповідачем не зазначено яка саме норма вказаного закону забороняє передання у власність ОСОБА_4 спірних земельних ділянок, які перебували у користуванні її попередника спадкодавця ОСОБА_5 та цільовим призначенням яких є ведення ОСГ та обслуговування будинку і господарських будівель а не містобудівна діяльність та відновлення меж вказаних земельних ділянок відповідно до вимог ст. 107 ЗК України.

Покликання відповідача на ч.3 ст. 24 ЗУ ««Про регулювання містобудівної діяльності»» , яка набрала чинності з 01.01.2013 року як вказано вище є недоречним, як вказана норма визначає особливості регулювання земельних відносин при здійсненні містобудівної діяльності якою визначено :

- зміна функціонального призначення територій не тягне за собою припинення права власності або права користування земельними ділянками, які були передані (надані) у власність чи користування до встановлення нового функціонального призначення територій. Забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства. (ч.2)

- у разі відсутності плану зонування або детального плану території, затвердженого відповідно до вимог цього Закону, передача (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним та юридичним особам для містобудівних потреб забороняється.(ч.3)

- зміна цільового призначення земельної ділянки, яка не відповідає плану зонування території та/або детальному плану території забороняється.(ч.4)

- уповноважені органи з питань містобудування та архітектури і центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, забезпечують відкритість, доступність та повноту інформації про наявність на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці земель державної та комунальної власності, не наданих у користування, що можуть бути використані під забудову, про наявність обмежень і обтяжень земельних ділянок, містобудівні умови та обмеження в містобудівному і державному земельному кадастрах.( ч.5) . Жодне з наведених положень не стосується спірних правовідносин, оскільки не йдеться про надання нової земельної ділянки під забудову із земель комунальної власності для містобудівних потреб чи зміну цільового призначення існуючої земельної ділянки .

Зазначені у рішенні ради, посилання на відсутність чи необхідність виготовлення детального плану території, як підставу для відмови у задоволенні заяви є неправомірними , оскільки ст. 12 Закону України «« Про основи містобудівної діяльності»» відносяться до повноважень ради в сфері містобудування, а не в галузі регулювання земельних відносин і не можуть перекладатися на заявника в даному разі на гр.. ОСОБА_4, а відтак є неправомірними. (Закон від 16.11.1992 № 2780-XІІ ст.12 до компетенції сільських, селищних, міських рад у сфері містобудування на відповідній території належить затвердження відповідно бо законодавства місцевих програм, генеральних планів відповідних населених пунктів, планів зонування територій, а за відсутності затверджених в установленому законом порядку планів зонування території - детальних планів територій. Крім повноважень, зазначених у частині першій цієї статті, відповідна місцева рада утворює у складі виконавчого комітету ради орган з питань містобудування та архітектури. Місцеві ради вирішують інші питання у сфері містобудування відповідно до закону, а також можуть делегувати вирішення питань, що належать до їх компетенції, своїм виконавчим органам або відповідним місцевим державним адміністраціям. До компетенції виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у сфері містобудування належать: затвердження детальних планів територій за наявності затверджених в установленому законом порядку планів зонування території; визначення територій для містобудівних потреб; внесення пропозицій щодо встановлення і зміни меж населених пунктів відповідно до закону"; ). Відтак, відмова відповідача суперечить вимогам закону і є неправомірною.

Відповідно до ч.3 ст.158 ЗК України спори у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок , що перебувають у власності і користуванні громадян, та додержання правилами добросусідства вирішують органи місцевого самоврядування . У разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органів місцевого самоврядування , спір вирішується судом.

Відповідно до ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дії чи бездіяльності.

Згідно п.2 ч. 1 ст. 18 КАС України, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні, усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про стягнення до адміністративної відповідальності.

У відповідності до ст. 104 КАС України позов пред'являється шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції.

Згідно ч.2 ст.71 КАС України, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Однак відповідачем в судовому засіданні повідомлено , що будь яке рішення суду буде виконано . Інших доказів відповідачем не подано.

Згідно із п.п.1,2 ч. 4 ст.105 КАС України адміністративний позов може містити: вимоги про скасування або визнання не чинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його частин, зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії.

Статтею 19 Конституції України встановлена загальна норма, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов»»язані діяти лише на підставі , в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст.47 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»» за результатами вивчення і розгляду питань постійні комісії готують висновки і рекомендації.

У відповідності до вимог ст.26 п.34., 59 Закону України ««Про місцеве самоврядування в Україні»», виключно на пленарних засіданнях сільської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин. Рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень .

Таким чином, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача в частині зобов»»язання до розгляду заяви про відновлення меж земельної ділянки та вирішення питання про надання дозволу на виготовлення документації .

Зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість , а також їх достатність та взаємний зв»»язок у сукупності, встановлені судом обставини свідчать про те, що у суду є підстави лише для частково задоволення позовних вимог позивача.

Керуючись ст. ст. 7-14,71, 69-71, 86, 87, 158 - 163, 167 КАС України, суд -,

П О С Т А Н О В И В:

Поновити позивачці ОСОБА_4 строк позовної давності.

Позов задоволити частково .

Зобов 'язати Гійченську сільську раду Жовківського району Львівської області на пленарному засіданні Гійченської сільської ради Жовківського району Львівської області розглянути питання про відновлення меж земельної ділянки, що перебувала в користуванні ОСОБА_5 із збереженням її розмірів, закріплених за господарством ОСОБА_5 згідно із земельно-шнуровими та по господарськими книгами 0,80 га (в т.ч. 0,25 га для обслуговування будинку та господарських будівель та 0,55 га для ведення ОСГ) .

Вирішити на пленарному засіданні Гійченської сільської ради Жовківського району Львівської області питання про надання дозволу ОСОБА_4 на виготовлення документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку мірою 0,80 га (в т.ч. 0,25 га для обслуговування будинку та господарських будівель та 0,55 га для ведення ОСГ) по АДРЕСА_1.

Гійченській сільській раді Жовківського району Львівської області у місячний термін з дня набрання даною постановою законної сили подати до Жовківського районного суду Львівської області звіт про її виконання.

Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до апеляційного суду. Апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване рішення, протягом десяти днів з дня її проголошення через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване рішення.

Суддя Я. М. Мартинишин