ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

ПОСТАНОВА

Іменем України

05.06.06 № 4/274/06-АП

суддя Зінченко Н.Г.

За позовною заявою Закритого акціонерного товариства “Профтаксі”, (69065, м. Запоріжжя, вул. Героїв Сталінграду, 4)

До відповідача Державної виконавчої служби у Жовтневому районі м. Запоріжжя, (69002, м. Запоріжжя, вул. Залізнична, 9-А)

Третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, –Головна державна інспекція на автомобільному транспорті в особі територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Запорізькій області, (69095, м. Запоріжжя, вул. Героїв Сталінграду, 2)

Про визнання нечинною постанови про відкриття виконавчого провадження і зобов’язання відмовити у відкритті виконавчого провадження

Суддя Зінченко Н.Г.

при секретарі судового засідання Скиба О.Б.

Представники:

Від позивача –Письменна Г.В. –довіреність № 66 від 27.03.2006 р.

Від відповідача – не з’явився

Від третьої особи –Колокол О.О. –довіреність № 41/2-8-497 від 02.12.2005 р.

26.04.2006 р. до господарського суду Запорізької області звернулося ЗАТ “Профтаксі”, м. Запоріжжя з адміністративним позовом до ДВС У Жовтневому районі м. Запоріжжя про визнання нечинною Постанови про відкриття виконавчого провадження від 01.03.2006 р. ВП № 1826859, яка винесена ДВС У Жовтневому районі м. Запоріжжя і про зобов’язання відповідача відмовити у відкритті виконавчого провадження по виконанню Постанови Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Запорізькій області про застосування до суб’єкта підприємницької діяльності фінансових санкцій № 000744 від 06.12.2005 р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 27.04.2006 р. відкрито провадження в адміністративній справі № 4/274/06-АП, судове засідання призначено на 16.05.2006 р., у сторін витребувані документи та докази необхідні для розгляду справи.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 16.05.2006 р. на підставі ст. 53 КАС України до участі у справі у якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, залучено Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті в особі територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Запорізькій області, м. Запоріжжя, судове засідання відкладалося до 05.06.2006 р.

За ініціативою суду розгляд справи здійснювався із застосуванням технічних засобів фіксації судового процесу.

В судовому засіданні 05.06.2006 р. на підставі ст. 160 КАС України справу розглянуто, проголошено вступну і резолютивну частини постанови. Сторонам повідомлено час виготовлення постанови у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 05.06.2006 р. не з’явився, надав суду Відгук на скаргу від 02.06.2006 р. № 5921/8, за текстом якого просить суд справу по суті розглянути без участі представника відповідача.

Представники позивача і третьої особи не заперечили проти розгляду справи у відсутність представника відповідача.

Клопотання відповідача відповідає вимогам чинного законодавства, не суперечить правам і охоронюваним законом інтересам сторін, підлягає задоволенню судом.

За таких обставин, суд вважає за можливе закінчити розгляд справи у відсутності відповідача.

В судовому засіданні 05.06.2006 р. до початку судового розгляду представник позивача звернувся до суду із Заявою № 96-06 від 02.05.2006 р., якою просить суд із посиланням на ст. 72 КАС України при винесенні рішення у справі № 4/274/06-АП врахувати обставини, які були встановлені Постановою господарського суду Запорізької області від 05.05.2006 р. у справі № 12/201/06-АП за позовом ЗАТ “Профтаксі”, м. Запоріжжя до ДВС у Жовтневому районі м. Запоріжжя про визнання нечинною Постанови про відкриття виконавчого провадження № 1826750 від 01.03.2006 р., винесеної ДВС у Жовтневому районі м. Запоріжжя та зобов’язання відповідача відмовити у відкритті виконавчого провадження по виконанню Постанови № 000781 від 13.12.2005 р., винесеної начальником Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Запорізькій області.

Дослідивши надану суду заяву, заслухавши думку з цього приводу представника позивача і третьої особи, заява позивача про прийняття доказів судом відхиляється, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

В розумінні зазначеної статті такими обставинами є тільки фактичні обставини справи. у відповідності до ст. 9 КАС України суд вирішує справи на підставі Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та за власним переконанням надає правову оцінку представленим сторонами доказам.

В судовому засіданні 05.06.2006 р. позивачем не заявлено про відмову від позову, заявлені позовні вимоги позивач підтримує у повному обсязі із посиланням на обставини, які ним викладалися у попередньому засіданні, вважає, що примирення сторін неможливо. В обґрунтування заявлених вимог зазначає наступне. 01.03.2006 р. відповідачем винесена Постанова про відкриття виконавчого провадження від 01.03.2006 р. ВП № 1826859 про стягнення з ЗАТ “Профтаксі” на користь держави 340,00 грн. штрафних санкцій. Оскаржувана постанова отримана позивачем 16.03.2006 р., про що свідчить вхідний штам на супровідному листі № 255/10 від 01.03.2006 р. Виконавчим документом, на підставі якого винесена оскаржувана Постанова про відкриття виконавчого провадження від 01.03.2006 р., відповідач вважає Постанову Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Запорізькій області про застосування до суб’єкта підприємницької діяльності фінансових санкцій № 000744 від 06.12.2005 р. Позивач вказує на те, що зазначена постанова про застосування до суб’єкта підприємницької діяльності фінансових санкцій № 000744 від 06.12.2005 р. не є виконавчим документом в розумінні ст. 18 і ст. 18-1 Закону України “Про виконавче провадження” оскільки, не є рішенням органу державної влади. Вказане позивач мотивує тим, що наказом Міністерства транспорту та зв’язку України від 16.05.2005 р. № 207 було затверджено положення про територіальні органи Головної державної інспекції на автомобільному транспорті. Зазначене положення зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14.06.2005 р. за № 655/10935. Згідно Висновку Міністерства юстиції України від 19.10.2005 р. № 24/56 наказ виключено з Державного реєстру нормативно-правових актів 04.11.2005 р. В подальшому Положення про територіальні органи Головної державної інспекції на автомобільному транспорті затверджено наказом Міністерства транспорту та зв’язку України від 14.12.2005 р. № 888 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28.12.2005 р. за № 1573/11853. Тобто на час винесення Постанови про застосування до суб’єкта підприємницької діяльності фінансових санкцій № 000744 від 06.12.2005 р. Територіальне управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Запорізькій області діяло без офіційно затвердженого положення, а тому його рішення не можуть вважатися рішеннями державного органу.

Позиція відповідача викладена ним у Запереченнях за вх. № 257/1 від 15.05.2006 р., в яких відповідач зазначив наступне. Вважає, що виконавче провадження по виконанню Постанови Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Запорізькій області про застосування до суб’єкта підприємницької діяльності фінансових санкцій № 000744 від 06.12.2005 р. відкрито обґрунтовано на підставі ст., ст. 3, 18, 24 Закону України “Про виконавче провадження”, оскаржувана Постанова про відкриття виконавчого провадження від 01.03.2006 р. ВП № 1826859 є законною, винесеною на підставі виконавчого документу, який відповідає вимогам ст., ст. 18 і 19 Закону України “Про виконавче провадження” і у суду відсутні підстави для визнання її нечинною.

Третя особа надала суду Пояснення по суті спору № 02-3/854 від 02.06.2006 р, з яких встановлено таке. Представник третьої особи не заперечив, що дійсно згідно Висновку Міністерства юстиції України від 19.10.2005 р. № 24/56 наказ Міністерства транспорту та зв’язку України від 16.05.2005 р. № 207 “Про затвердження Положення про територіальні органи Головної державної інспекції на автомобільному транспорті”, яке зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14.06.2005 р. за № 655/10935, виключено з Державного реєстру нормативно-правових актів 04.11.2005 р. Підставою для такого рішення Мін’юсту стало те, що Головавтотрансінспекція, як головний розробник наказу від 16.05.2005 р. № 207, при його розробці не погодило його як нормативно-правовий акт регуляторного характеру з Державним комітетом з питань регуляторної політики та підприємництва, що, в свою чергу, може призвести до порушення прав, свобод і інтересів необмеженого кола суб’єктів. Разом із тим, представник третьої особи звертає увагу на той факт, що Положення про територіальні органи Головної державної інспекції на автомобільному транспорті за своєю правовою природою не є регуляторним актом, а є установчим внутрівідомчим документом, який регламентує діяльність територіальних управлінь Головавтотрансінспекції як її відокремлених структурних підрозділів без статусу юридичної особи, та лише у межах тих повноважень, які визначені для самої Головавтотрансінспекції. В подальшому, після дотримання необхідної процедури узгодження, Положення про територіальні органи Головної державної інспекції на автомобільному транспорті було затверджено наказом Міністерства транспорту та зв’язку України від 14.12.2005 р. № 888 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28.12.205 р. за № 1573/11853. Крім того, представник третьої особи зазначив, що безпосередні функції і повноваження, закріпленні за Головавтотрансінспекцією та її територіальними управліннями у сфері державного контролю за виконанням суб’єктами підприємницької діяльності, що здійснюють свою діяльність у сфері по наданню послуг з перевезення автотранспортом, законодавства про автомобільний транспорт, закріплені низкою актів Уряду та міжвідомчими нормативно-правовими актами.

Проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, вислухавши представників сторін і третьої особи, суд вважає вимоги позивача такими, що не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Матеріалами справи встановлено, що 01.03.2006 р. за вх. № 1815 на адресу Державної виконавчої служби у Жовтневому районі м. Запоріжжя (відповідача у справі) надійшов супровідний лист від 28.02.2006 р. № 140т начальника Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Запорізькій області про прийняття до виконання Постанови Теруправління № 000744 від 06.12.2005 р. про застосування фінансових санкцій до суб’єкта підприємницької діяльності ЗАТ “Профтаксі” (позивача у справі) для стягнення в доход Державного бюджету України штрафу у розмірі 340,00 грн. за порушення законодавства про автомобільний транспорт. Разом із супровідним листом до ДВС у Жовтневому районі м. Запоріжжя надійшла вказана Постанова Теруправління № 000744 від 06.12.2005 р.

Розглянувши вказаний лист, на підставі ст., ст. 3, 18, 24 Закону України “Про виконавче провадження” № 606 від 21.04.1999 р. державним виконавцем ДВС у Жовтневому районі м. Запоріжжя Біловоденко Ю.В. винесена Постанова про відкриття виконавчого провадження від 01.03.2006 р. ВП № 1826859 по примусовому виконанню Постанови Теруправління № 000744 від 06.12.2005 р. про застосування фінансових санкцій до суб’єкта підприємницької діяльності ЗАТ “Профтаксі” для стягнення в доход Державного бюджету України штрафу у розмірі 340,00 грн.

Копії Постанови про відкриття виконавчого провадження від 01.03.2006 р. ВП № 1826859 у той же день, тобто 01.03.2006 р., із супровідним листом за вих. № 255/10 відповідно до приписів Закону України “Про виконавче провадження” були направлені на адреси ЗАТ “Профтаксі” і Територіального управління Головної державної інспекція на автомобільному транспорті у Запорізькій області.

Дослідивши Постанову Теруправління № 000744 від 06.12.2005 р. про застосування фінансових санкцій до суб’єкта підприємницької діяльності ЗАТ “Профтаксі” і супровідний лист від 28.02.2006 р. № 140т начальника Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Запорізькій області, суд дійшов висновку, що у відповідача відсутні були передбачені законом підстави для відмови у відкритті виконавчого провадження по виконанню цієї Постанови № 000744 від 06.12.2005 р. виходячи з наступного.

Положеннями п. 17 ст. 3 Закону України “Про виконавче провадження” встановлено, що відповідно до закону підлягають виконанню рішення інших органів влади у випадках, якщо законом їх виконання покладено на державну виконавчу службу.

Статтею 18 Закону України “Про виконавче провадження” передбачено, що державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Згідно п. 9 ст. 18-1 Закону України “Про виконавче провадження” виконавчими документами є рішення інших органів влади у випадках, якщо законом їх виконання покладено на державну виконавчу службу.

Державний виконавець згідно приписів ст. 24 Закону України “Про виконавче провадження” зобов’язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред’явлення виконавчого документа до виконання і виконавчий документ відповідає вимогам , передбаченим ст. 19 цього ж Закону України, та пред’явлений до виконання до відділу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.

Відповідно до ст. 16 Закону України “Про автомобільний транспорт” № 2344-ІІІ від 05.04.2001 р. державному контролю територіальними органами центрального органу виконавчої влади в галузі автомобільного транспорту підлягає дотримання вимог цього Закону суб’єктами господарської діяльності, що належать до автомобільного транспорту загального користування, їх персоналом та споживачами послуг.

Згідно ст. 70 Закону України “Про автомобільний транспорт” про порушення законодавства про автомобільний транспорт, передбачені пунктами 1-6 статті 69 цього Закону, посадовою особою територіального органу центрального органу виконавчої влади в галузі транспорту складається протокол не пізніше двох місяців з дня вчинення цього порушення, який розглядає протягом десяти днів керівник цього органу та за наявності підстав ухвалює постанову про застосування до перевізника фінансових санкцій, яку передає для виконання органу державної виконавчої служби за місцем знаходження цього перевізника.

Таким чином, Постанова Теруправління № 000744 від 06.12.2005 р. про застосування фінансових санкцій до ЗАТ “Профтаксі” відноситься до категорії “рішення інших органів влади у випадках, якщо законом їх виконання покладено на державну виконавчу службу”, і відповідає вимогам ст. 19 Закону України “Про виконавче провадження”, тому виконавче провадження по її виконанню ДВС у Жовтневому районі м. Запоріжжя відкрито правомірно у повній відповідності до приписів чинного законодавства.

Посилання позивача на те, що зазначена Постанова Теруправління про застосування до суб’єкта підприємницької діяльності фінансових санкцій № 000744 від 06.12.2005 р. не є виконавчим документом в розумінні ст. 18 і ст. 18-1 Закону України “Про виконавче провадження” так як не є рішенням органу державної влади, оскільки на час винесення Постанови про застосування до суб’єкта підприємницької діяльності фінансових санкцій № 000744 від 06.12.2005 р. Теруправління діяло без офіційно затвердженого положення, а тому його рішення не можуть вважатися рішеннями державного органу, спростовується наступним.

З пояснень представника Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Запорізькій області судом встановлено, що згідно Висновку Міністерства юстиції України від 19.10.2005 р. № 24/56 наказ Міністерства транспорту та зв’язку України від 16.05.2005 р. № 207 “Про затвердження Положення про територіальні органи Головної державної інспекції на автомобільному транспорті”, яке зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14.06.2005 р. за № 655/10935, виключено з Державного реєстру нормативно-правових актів 04.11.2005 р.

Підставою для такого рішення Мін’юсту стало те, що Головавтотрансінспекція, як головний розробник наказу від 16.05.2005 р. № 207, при його розробці не погодило його як нормативно-правовий акт регуляторного характеру з Державним комітетом України з питань регуляторної політики та підприємництва, що, в свою чергу, може призвести до порушення прав, свобод і інтересів необмеженого кола суб’єктів.

Разом із тим, Положення про територіальні органи Головної державної інспекції на автомобільному транспорті за своєю правовою природою не є регуляторним актом, а є лише установчим внутрівідомчим документом, який регламентує діяльність територіальних управлінь Головавтотрансінспекції як її відокремлених структурних підрозділів без статусу юридичної особи, та лише у межах тих повноважень, які визначені для самої Головавтотрансінспекції відповідно до Положення про неї, яке затверджено Постановою Кабінету міністрів України № 1190 від 08.09.2004 р.

Наказ про створення Головавтотрансінспекції та її територіальних управлінь, як органів, що уповноважені здійснювати державний контроль за дотриманням суб’єктами підприємницької діяльності, що здійснюють свою діяльність у сфері по наданню послуг з перевезення автотранспортом, законодавства про автомобільний транспорт, не скасовувався.

Крім того, безпосередні функції і повноваження, закріпленні за Головавтотрансінспекцією та її територіальними управліннями у сфері державного контролю за виконанням суб’єктами підприємницької діяльності, що здійснюють свою діяльність у сфері по наданню послуг з перевезення автотранспортом, законодавства про автомобільний транспорт, закріплені широким масивом нормативно-правових документів, які безпосередньо регламентують повноваження територіальних управлінь Головавтотрансінспекції у відповідному регіоні в частині здійснення ними контрольно-наглядових функцій у сфері автомобільного транспорту загального користування.

Зокрема це акти Кабінету міністрів України (в подальшому КМУ) та міжвідомчі нормативно-правові акти: постанова КМУ від 11.05.2005 р. № 347 “Про внесення змін до деяких постанов КМУ (у якій безпосередньо закріплюються повноваження Головавтотрансінспекції та її територіальних органів); постанова КМУ від 29.01.2003 р. № 143 (зі змінам, внесеними постановою КМУ від 11.05.2005 р. № 347), якою затверджено Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті загального користування, а у систему органів державної влади, що здійснюють контроль безпосередньо увійшли Головавтотрансінспекція та її територіальні органи; а також низка наказів Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва та Міністерства транспорту України у сфері ліцензування господарської діяльності з надання послуг перевезення пасажирів і вантажів транспортом загального користування.

Таким чином, на підставі зазначених нормативно-правових актів Кабінету міністрів України та міжвідомчих наказів діяли у період з листопада 2005 року по січень 2006 року, тобто у період виключення з Державного реєстру нормативно-правових актів наказу Міністерства транспорту та зв’язку України від 16.05.2005 р. № 207 “Про затвердження Положення про територіальні органи Головної державної інспекції на автомобільному транспорті”, і на теперішній час діють Головавтотрансінспекція та її територіальні органи.

На даний момент, після дотримання необхідної процедури узгодження, Положення про територіальні органи Головної державної інспекції на автомобільному транспорті було затверджено наказом Міністерства транспорту та зв’язку України від 14.12.2005 р. № 888 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28.12.205 р. за № 1573/11853.

Крім того, представником третьої особи до матеріалів справи надано лист Прокуратури Запорізької області від 20.03.2006 р. № 05/3-47вих-06 за підписом Заступника прокурора області Єрьоміна А.В. адресований начальнику територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Запорізькій області, який суд вважає за доцільне прийняти до уваги і з якого вбачається, що постанови, винесені органами Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Запорізькій області, підлягають виконанню органами державної виконавчої служби, оскільки вони не суперечать Закону України “Про автомобільний транспорт”, зокрема ст. 70 цього Закону.

З огляду на викладене, суд відхиляє посилання позивача на те, що Постанова Теруправління про застосування до суб’єкта підприємницької діяльності фінансових санкцій № 000744 від 06.12.2005 р. не є виконавчим документом в розумінні ст. 18 і ст. 18-1 Закону України “Про виконавче провадження”, оскільки на час винесення Постанови № 000744 від 06.12.2005 р. Територіальне управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Запорізькій області діяло без офіційно затвердженого положення, а тому його рішення не можуть вважатися рішеннями державного органу.

Матеріалами справи доведено, що виконавче провадження по виконанню Постанови Теруправління про застосування до суб’єкта підприємницької діяльності фінансових санкцій № 000744 від 06.12.2005 р. ДВС у Жовтневому районі м. Запоріжжя відкрито правомірно у повній відповідності до приписів чинного законодавства.

З урахуванням наведеного, суд не вбачає підстав для визнання нечинною Постанови про відкриття виконавчого провадження від 01.03.2006 р. ВП № 1826859, яка винесена ДВС у Жовтневому районі м. Запоріжжя і зобов’язання ДВС у Жовтневому районі м. Запоріжжя відмовити у відкритті виконавчого провадження по виконанню Постанови Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Запорізькій області про застосування до суб’єкта підприємницької діяльності фінансових санкцій № 000744 від 06.12.2005 р.

На підставі вищевказаного, в позові відмовляється повністю.

Судовій збір, сплачений позивачем, до відшкодування не присуджується.

На підставі викладеного, керуючись ст., ст. 94, 158, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Суддя Н.Г.Зінченко

Постанова в повному обсязі у відповідності до вимог ст.. 160 КАС України оформлена і підписана 15 червня 2006 р.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.