ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2014 р.

Справа № 804/19229/14

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Власенка Д.О.

при секретарі судового засідання Пасічнику Т.В.

за участю:

представників позивача Ушакова Е.В., Сірої О.А.,

представника відповідача Горобець К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агропромислове підприємство "АгроЛенд" до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

20.11.2014р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Агропромислове підприємство «АгроЛенд» (далі - ТОВ АПП «АгроЛенд», Позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - Новомосковська ОДПІ, Відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Новомосковської ОДПІ від 15.07.2014 року №№ 0002392203, 0002441501, 0010781703.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач вважає висновки оскаржуваної перевірки, помилковими, такими, що не відповідають дійсним фактичним обставинам та зроблені у зв'язку з невірним застосуванням норм чинного законодавства, а прийняті на їх підставі оскаржувані податкові повідомлення-рішення - протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки прийняті відповідачем без достатніх на те правових підстав.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали з підстав, зазначених у позовній заяві. Крім того, зазначили, що свої позовні вимоги щодо оскарження податкових повідомлень-рішень від 15.07.2014 року № 0002392203 та № 0002441501 позивач мотивує тим, що ТОВ АПП «АгроЛенд», як в перевіряємий представниками Відповідача період так й на даний час, є виробником сільськогосподарської продукції, не є платником податку на прибуток, а є платником фіксованого сільськогосподарського податку та платником податку на додану вартість і має свідоцтво про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування ПДВ. Отже, на думку представника ТОВ «АПП «АгроЛенд», відповідачем неправильно надана правова оцінка обставинам справи, в результаті чого ним зроблені неправомірні висновки щодо наявності порушень податкового законодавства та необґрунтовано застосовано фінансові санкції до позивача, який є суб'єктом спеціального а не загального режиму оподаткування, сформувавши незаконні податкові повідомлення-рішення.

Позовні вимоги щодо часткового оскарження податкового повідомлення-рішення від 15.07.2014 року № 0010781703 позивач мотивує тим, що при здійсненні перевірки Новомосковською ОДПІ не були досліджені документи, які встановлюють факт підтвердження використання грошових коштів, наданих в під звіт працівнику ТОВ «АПП «АгроЛенд».

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, обґрунтовуючи свою позиції зазначив, що контролюючий орган діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений законодавством України, а тому податкові рішення не підлягають скасуванню. Так, представник відповідача зазначив, що Новомосковською ОДПІ проведено планову виїзну перевірку ТОВ АПП «АгроЛенд» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2011р. по 31.03.2014р., валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011р. по 31.03.2014р., за результатами якої складено акт перевірки. Перевіркою встановлено, що позивачем порушено вимоги податкового законодавства, в тому числі п.п. 14.1.36., п.п. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14; п. 185.1 ст. 185; п. 188.1 ст. 188; п. 189.1 ст.189, п.198.1., п.198.2, п. 198.3., п. 198.5. п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 1 658 131 грн. та встановлено завищення від'ємного значення на загальну суму 112 345 грн. в періоді, що перевірявся; п. 176.2 ст. 176, п.171.2 ст. 171; п. 168.1 ст. 168, з урахуванням п.п. 164.1.1 п. 164.1 ст. 164 та пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України, в результаті чого донараховано податок на доходи у сумі 9932,88 грн.

У зв'язку з вказаними порушеннями податковим органом винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення. За таких обставин представник відповідача вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийнято на підставі та у відповідності до норм податкового законодавства, а позовні вимоги позивача є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Дослідивши матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

ТОВ АПП «АгроЛенд» (код ЄДРПОУ - 32998111) зареєстровано в якості юридичної особи 17.09.2004, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 24.03.2014.

Судом встановлено, що на підставі направлень від 12.05.2014 року № 202, № 203, № 204, № 205, № 206, № 207 та № 208, пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, та ст.77 Податкового кодексу України працівниками Новомосковської ОДПІ проведено планову виїзну перевірку ТОВ АПП «АгроЛенд» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2011р. по 31.03.2014р., валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011р. по 31.03.2014р., за результатами якої складено акт перевірки від 01.07.2014 № 295/223/32998111.

Перевіркою встановлено, що позивачем порушено наступні вимоги податкового законодавства:

- п.п. 14.1.36., п.п. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14; п. 185.1 ст. 185; п. 188.1 ст. 188; п. 189.1 ст.189, п.198.1., п.198.2, п. 198.3., п. 198.5. п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України, ст..2, п.2 ст.3,, п. 1,2 ст. 9 Закону України від 16.07.99 № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, п.1.2. ст.. 1 Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженому Наказом Міністерства фінансів України від. 25.05.95р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р. за № 168/704, п.п. 2.1., 2.4. п. 2, п 2.15.та п. 2.16. Наказу Міністерства фінансів України від 25.05.95р. № 88 «Первинні документи», в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 1 658 131 грн., у тому числі за квітень 2011 року у сумі 797 грн., за липень 2011 року у сумі 20 800 грн., за серпень 2011 року у сумі 70 833 грн., за вересень 2011 року у сумі 67 128 грн., за липень 2011 року у сумі 955 825 грн., за грудень 2011 року у сумі 161 014 грн., за лютий 2012 року у сумі 7 284 грн., за липень 2012 року у сумі 19 грн., за серпень 2012 року у сумі 107 443 грн., за жовтень 2012 року у сумі 6 679 грн., за січень 2013 року у сумі 3 945 грн., за лютий 2013 року у сумі 165 273 грн., за березень 2013 року у сумі 20 823 грн., за липень 2013 року у сумі 5 342 грн., за вересень 2013 року у сумі 4204 грн. та за березень 2014 року у сумі 60 722 грн. та встановлено завищення від'ємного значення на загальну суму 112 345 грн., у тому числі за жовтень 2011 року у сумі 20 567 грн., за квітень 2012 року у сумі 1 745 грн., за травень 2012 року у сумі 35 733 грн. та за лютий 2013 року у сумі 54 300 грн.

- п. 176.2 ст. 176, п.171.2 ст. 171; п. 168.1 ст. 168, з урахуванням п.п. 164.1.1 п. 164.1 ст. 164 та пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України, в результаті чого донараховано податок на доходи у сумі 9 932,88 грн.

На підставі встановлених порушень, відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення: від 15.07.2014 року № 0002392203, яким позивачу визначено грошове зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 1 658 131 грн. за основним платежем та 414 532,75 грн. за штрафними санкціями; від 15.07.2014 року № 0002441501, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 112 345 грн.; від 15.07.2014 року № 0010781703, яким позивачу визначене грошове зобов'язання по сплаті податку на доходи фізичних осіб в розмірі 9932,88 грн. за основним платежем та 2 993,22 грн. за штрафними санкціями.

Позивач не погоджується з такими податковими повідомленнями-рішеннями, у зв'язка уз чим оскаржив їх у судовому порядку.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно із ст. 3 Господарського кодексу України господарська діяльність - діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Основним видом діяльності ТОВ АПП «АгроЛенд» є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 24.03.2014, а також розведення свиней.

ТОВ «АПП «АгроЛенд» є сільськогосподарським товаровиробником і на підставі вимог п. 209.1 ст. 209 Податкового кодексу України підприємством обрано спеціальний режим оподаткування по сплаті податку на додану вартість, а відповідно до вимог п. 209.10 ст. 209 Податкового кодексу України зареєстровано суб'єктом спеціального режиму оподаткування з 01.01.2009 року, що підтверджується наданою позивачем копією Свідоцтва № 200119134 про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість.

Згідно наданих позивачем копій довідок Новомосковської ОДПІ від 14.02.2011р. № 3256/10/15-348, від 17.02.2012р. № 2737/10/15-348, № 3061/10/15-137/2 від 02.03.13, від 03.03.2014 № 3164/10/04-08-15-02-22, ТОВ «АПП «АгроЛенд» є платником фіксованого сільськогосподарського податку.

Отже, ТОВ АПП «АгроЛенд» не є платником податку на прибуток, а є платником фіксованого сільськогосподарського податку та платником податку на додану вартість і має свідоцтво про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування ПДВ.

Згідно п. 209.6. ст. 209 Податкового кодексу України: «Сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Ця норма діє з урахуванням того, що:

а) для новоутвореного сільськогосподарського підприємства, зареєстрованого як суб'єкт господарювання, який провадить господарську діяльність менше ніж 12 календарних місяців, така питома вага сільськогосподарських товарів/послуг розраховується за наслідками кожного окремого звітного податкового періоду;

б) з метою розрахунку такої питомої ваги до складу основної діяльності сільськогосподарського підприємства не включаються оподатковувані операції з постачання основних фондів, що перебували у складі його основних фондів не менше ніж 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно, якщо такі операції не були постійними і не становили окремої підприємницької діяльності.»

Згідно п. 209.13. ст. 209 Податкового кодексу України: «сільськогосподарське підприємство - суб'єкт спеціального режиму оподаткування подає податкову декларацію у строки та в порядку, що встановлені для інших платників податку. Форма податкової декларації, яка подається сільськогосподарським підприємством - суб'єктом спеціального режиму оподаткування, затверджується відповідно до пункту 201.15 статті 201 цього Кодексу.»

Згідно п. 201.15. ст. 201 Податкового кодексу України: «зведені результати такого обліку відображаються в податкових деклараціях, форма яких встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу. Платник податку веде реєстр виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума постачання та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку - продавця, який видав податкову накладну такому платнику податку. Форма і порядок заповнення реєстру виданих та отриманих податкових накладних встановлюються відповідно до вимог розділу II цього Кодексу.

Платники податку щомісяця в терміни, що передбачені для подання податкової звітності (календарний місяць), у тому числі для яких цим розділом встановлено звітний податковий період - квартал, подають контролюючому органу копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних за такий період в електронному вигляді.

Контролюючий орган розробляє та розміщує на своєму офіційному веб-сайті програму ведення обліку записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді та забезпечує її безкоштовне розповсюдження (включаючи необхідні зміни та доповнення) як шляхом надання доступу до копіювання такої програми, як через Інтернет, так і шляхом запису на магнітні носії інформації платника за його запитом.»

Як було зазначено в поясненнях позивачем та не оспорюється відповідачем, ТОВ «АПП «АгроЛенд» щомісячно подає згідно податкового законодавства дві податкові декларації з податку на додану вартість: перша з позначкою «загальна», в якій відображаються дані про облік діяльності товариства не пов'язаний з сільськогосподарським виробництвом; друга з позначкою «спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського господарства» (ст. 209. розділу V ПК України), в якій відображаються дані про облік діяльності товариства як сільськогосподарського виробника.

Відповідно до положень п. 209.2 та 209.3 ст. 209 Податкового кодексу України згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Зазначені суми податку на додану вартість акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Якщо сума податку на додану вартість, сплачена (нарахована) сільськогосподарським підприємством постачальнику на вартість виробничих факторів, перевищує суму податку, нараховану за операціями з постачання сільськогосподарських товарів/послуг, то різниця між такими сумами не підлягає бюджетному відшкодуванню та зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.»

Під час судового розгляду справи встановлено, що в ході перевірки відповідач дійшов висновку про реалізацію в деяких періодах ТОВ «АПП «АгроЛенд» товарів за цінами нижче їх собівартості, що на його думку є порушенням п. 198.5. ст. 198., п. 188.1. ст. 188 п. 189.1. ст.189 Податкового кодексу. У судовому засіданні представник відповідача пояснив, що реалізація позивачем товарів за цінами нижче собівартості не може вважатись господарською діяльністю, а відтак на дану реалізацію товарів підлягає нарахування сум податку на додану вартість.

З вказаним висновком відповідача суд не погоджується з огляду на таке.

Згідно п.п. 14.1.36 п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України: «господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами;». Господарською діяльністю у розумінні Господарського кодексу України є діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Як зазначив представник позивача, донарахування податкових зобов'язань, на думку відповідача, при реалізації товарів за ціною нижче собівартості на суму 1 289 741,00 грн. не можуть бути правильними, оскільки дані сум відхилень (різниця між сумою реалізації та сумою собівартості), викладені в Акті перевірки мають розбіжності на суму 1 258 392 грн. та не співпадають з даними ТОВ АПП «АгроЛенд», що формуються на підставі первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку та складають 31 349 грн., які були долучені до матеріалів справи та дані обґрунтовані позивачем в зведених таблицях адміністративного позову. Разом з тим, висновки, вказані в акті перевірки сум відхилень між сумою реалізації та сумою собівартості по зерновим культурам та поголів'ю свиней на суму 1 289 741,00 грн. не були обґрунтовані та підтверджені документально відповідачем у судовому засіданні.

Суд прийшов до висновку, що прибутковість кожної окремої операції відповідача не є обов'язковою ознакою його господарської діяльності, яка може включати і окремі збиткові операції, здійснення яких викликано об'єктивними причинами. Тобто реалізація ТОВ АПП «АгроЛенд» продукції власного виробництва за ціною, нижчою її собівартості не можна розглядати як операцію поза межами господарської діяльності.

Крім того, суд звертає увагу, що впродовж охопленого перевіркою періоду в результаті власної діяльності, спрямованої на виготовлення та реалізацію продукції власного виробництва, ТОВ «АПП «АгроЛенд» постійно було прибутковим. За перевіряємий період з 01.04.2011р. по 31.03.2014р., з сум нерозподіленого прибутку ТОВ АПП «АгроЛенд» були нараховані та виплачені дивіденди засновникам товариства, що було підтверджено первинними документами, які були надані посадовим особам Новомосковської ОДПІ в ході перевірки та стосовно яких не встановлено порушень.

З урахуванням вищевикладеного суд вважає, що донарахування податкових зобов'язань на суму 1 289 741 грн. при реалізації товарів власного виробництва за ціною нижче собівартості є неправомірним.

Висновки представників податкового органу щодо необхідності зняття сум ПДВ з податкового кредиту ТОВ «АПП «АгроЛенд» на загальну суму 472 972 грн. в тому числі по придбаному дизельному паливу на суму 335 597,40 грн., відповідно до пояснень представника відповідача, були зумовлені тим, що при здійсненні досліджень документів під час проведення перевірки встановлена відсутність сертифікатів якості продукції, довіреностей та наявні недоліки в оформленні товарно-транспортних накладних, які полягали в неточно зазначеній адресі місця розвантаження товару, а саме: без зазначення вулиць та номерів будників в населеному пункті. Відповідачем в ході перевірки первинних документів ТОВ АПП «АгроЛенд» не було встановлено факту використання дизельного палива поза межами господарської діяльності.

В судовому засіданні представник позивача зазначив, що чинне законодавство не встановлює факти підтвердження оприбуткування та використання придбаних товарів в господарській діяльності підприємства в залежність від недоліків в оформленні, наявності чи відсутності товарно-транспортних накладних, подорожних листів, тим більш, що основними недоліками на думку представника відповідача є відсутність в товарно-транспортній накладних повної адреси місця розвантаження товару, що не може вважатись недоліками, оскільки запис пункту розвантаження в товарно-транспортній накладній не може містити більш детальну адресу у зв'язку з відсутністю вулиць та будинків в населеному пункті - місці розвантаження.

Щодо відсутності сертифікатів суд зазначає, що їх наявність була б необхідна за наявності мети підприємства здійснити подальший продаж придбаних паливно-мастильних матеріалів. Разом з тим, придбання ТОВ АПП «АгроЛенд» дизельного палива у постачальника ТОВ «Нафтова Компанія «Дніпр Петроліум» підтверджується відповідними видатковими накладними, копії яких було залучено до матеріалів справи під час судового засідання, а використання придбаного дизельного палива в господарській діяльності підприємства підтверджується лімітно-забірними картами на отримання ПММ, копії яких також були залучені до матеріалів справи.

Крім того, згідно п. 44.1. ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997р., встановлено, що товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Разом з тим, Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом України визначають права, обов'язки і відповідальність власників автомобільного транспорту - перевізників та вантажовідправників і вантажоодержувачів - замовників, та не відносяться до нормативних актів, які встановлюють необхідні документи для визначення об'єктів оподаткування та або/об'єктів оподаткування, а також не є законодавчим документом, який регулює відносини у сфері оподаткування господарських операцій. Виходячи з цього, товарно-транспортна накладна в розумінні ст. 44 Податкового кодексу не є первинним документом бухгалтерського обліку, що підтверджує обставини та факт придбання товарно-матеріальних цінностей. Тобто товарно-транспортна накладна може підтверджувати транспортні витрати та є документом для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, а не доказом придбання товару.

Тому суд не приймає до уваги доводи відповідача про те, що недоліки в оформлені товарно-транспортних накладних, за якими до ТОВ АПП «АгроЛенд» надходили товари, могли вплинути на зняття сум ПДВ з податкового кредиту, оскільки такі доводи не ґрунтуються на нормах чинного податкового законодавства, адже ні положення Податкового кодексу ні інші нормативні акти у сфері оподаткування не ставлять право платника податків на податковий кредит в залежність від неналежного оформлення, наявності чи відсутності товарно-транспортної накладної.

До того ж, представником відповідача не було доведено, що відсутність таких даних в товарно-транспортній накладній як вулиця та номер будинку є дійсно її недоліком.

Жодним нормативним актом чинного законодавства України відповідачеві не надано право визначати реальність господарських операцій в залежності від оформлення транспортного документа.

Також суд не погоджується з висновками представників податкового органу, зроблених ними в ході проведення перевірки, щодо зняття сум ПДВ з податкового кредиту ТОВ «АПП «АгроЛенд» на загальну суму 137 375,57 грн. в результаті придбання товарно-матеріальних цінностей у постачальників, відповідно до яких за даними актів перевірки інших територіальних податкових органів було встановлено недійсність господарських операцій. До таких постачальників товарів Позивачу посадовими особами Новомосковської ОДПІ були віднесені ТОВ «РОСТОК-2008» по постачанню засобів захисту рослин, ТОВ «Агро-Актив 2009» по постачанню сільськогосподарського обладнання - сівалки, ТОВ фірма «СПЕЦМАЙСТЕР» по постачанню спецодягу, ПП «Вісмут» по постачанню запчастин, ТОВ «Техносервіс» по постачанню бензину А-80, ТОВ «Трансторг» по постачанню металопрокату та ПП «ВІП ЛЮКС» по постачанню запасних частин до сільськогосподарської техніки (стойка КПЕ 50*50).

Так, в Акті перевірки зазначено, що товари по кожному з вищезазначених контрагентів були оприбутковані в бухгалтерському обліку та використані в господарській діяльності ТОВ «АПП «АгроЛенд», тобто на момент складання Акту перевірки посадовими особами Новомосковської ОДПІ був визнаний факт використання придбаних ТОВ АПП «АгроЛенд» товарів в його господарській діяльності. Використання цих товарів в господарській діяльності підтверджується також наданими позивачем та долученими до матеріалів справи копіями документів: акти про використання мінеральних, органічних і бактеріальних добрив та засобів хімічного захисту рослин; акти списання ТМЦ, відомості обліку видачі (повернення) спецодягу, спецвзуття та запобіжних пристроїв; лімітно-забірні карти на отримання запасних частин; лімітно-забірні карти на отримання ПММ, всього у кількості 99 документів на 109 аркушах, які долучені до матеріалів справи.

Не можуть сприйматись як докази нереальності правочинів ТОВ «АПП «АгроЛенд» з постачальниками товарів, факти недійсності господарських операцій з цими постачальниками, які, на думку відповідача, встановлені в актах перевірок інших територіальних податкових органів. Наявність таких актів перевірок із зазначенням періодів недійсних господарських операцій постачальників, що співпадають з періодами продажу товарів ТОВ «АПП «АгроЛенд» не підтверджують, що саме в цих податкових періодах, в яких була здійснена реалізація товарів ТОВ «АПП «АгроЛенд», постачальниками були придбані такі товари в тих же самих податкових періодах, по яким була встановлена недійсність господарських операцій.

Отже, суд вважає висновки в акті перевірки про нереальність правочинів необґрунтованими, оскільки вони не підтверджені належними доказами.

Виходячи із системного аналізу зазначених положень податкового законодавства, обставин справи, пояснень сторін суд дійшов висновку про протиправність та необхідність скасування податкових повідомлень-рішень від 15.07.2014 року № 0002392203 та №. 0002441501.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 15.07.2014 року № 0010781703 на загальну суму 12 926,10 грн., в тому числі за основним платежем 9932,88 грн. та за штрафними санкціями в сумі 2993,22 грн., за результатами порушень, які були викладені в акті перевірки, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Судом встановлено, що по п'яти працівникам ТОВ АПП «АгроЛенд» були видані кошти під звіт. При перевірці первинних документів (авансових звітів) контролюючим органом встановлено непідтвердження первинними документами, оформленими належним чином, використання коштів працівниками товариства.

Згідно з пп. 164.2.17 п. 164.2. ст. 164 ПК України дані кошти були визнані як додаткове благо та донарахований податок з доходів фізичних осіб на суму 9932,88 грн. та штрафні санкції на суму 2483,22 грн., також донарахована штрафна санкція в сумі 510,00 грн. в результаті порушення підприємством п 3.6. Наказу Міністерства доходів і зборів України від 21.01.2014 № 49 Про порядок заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку та порушено пункт 176.2 ст. 176 ПК України, а саме ТОВ АПП « АгроЛенд» не відображено дані про виплачений й нарахований дохід (дивіденди) учаснику товариства у Податковому розрахунку форми 1-ДФ.

Представником позивача в судовому засіданні було надано пояснення, щодо видано під звіт кошти у сумі 50500,00 грн. директору ОСОБА_4 з каси товариства 13.08.2012 року.

Згідно авансового звіту № АО-000072 від 13.08.2012 року підтверджено використання грошових коштів на підставі квитанції ПУАТ «ФІДОБАНК» від 13.08.2012 щодо сплати ПДФО з дивідендів ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області у розмірі 25 000,00 грн., ПДФО з дивідендів ГУ ДКСУ у Харківській області у розмірі 25 000,00 грн. та 2 квитанції за розрахунково-касове обслуговування на загальну суму 500,00 грн., сплачених від імені ТОВ АПП «АгроЛенд» ОСОБА_5 на підставі виданої довіреності від 10 серпня 2012 року.

Позивачем надані копії підтверджуючих документів, виданих установою банку ПУАТ «Фідобанк»: квитанції № ПН1775РКО від 13 серпня 2012 року; квитанції № ПН1776РКО від 13 серпня 2012 року; квитанції № ПН1775 від 13 серпня 2012 року; квитанції № ПН1776 від 13 серпня 2012 року. Авансовий звіту № АО-000072 від 13.08.2012 року, що долучені до матеріалів справи.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував, що працівник ТОВ «АПП «АгроЛенд», якому були видані грошові кошти під звіт, належним чином підтвердив їх використання, оскільки сплата від імені ТОВ АПП «Агроленд» здійснена іншою особою, зазначеною в квитанціях на оплату - ОСОБА_5 - без достатніх на те підстав.

За поясненнями представника позивача, враховуючи, що ОСОБА_5 не був підзвітною особою ТОВ АПП «АгроЛенд», але мав змогу здійснити необхідні для підприємства платежі та відсутністю в той час такої можливості у директора ОСОБА_4 здійснити такий платіж, грошові кошти були видані саме директору, як підзвітній особі підприємства, які в подальшому були передані ОСОБА_5 з метою здійснення вчасної оплати обов'язкового платежу від імені підприємства до бюджету, при цьому заздалегідь передбачивши таку ситуацію, ТОВ «АПП «АгроЛенд» була видана довіреній особі відповідна довіреність для представництва в установі банку.

Згідно ст. 244 Цивільного кодексу України довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

Відповідно до ст. 246 Цивільного кодексу України довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами.

Згідно п. 2.11 Постанови Правління НБУ від 15.12.2014 року № 637 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті» видача готівкових коштів під звіт або на відрядження здійснюється відповідно до законодавства.

Відповідно до п.п. 7.41 цієї Постанови встановлено, що під час перевірки правильності оформлення видач готівки під звіт як на відрядження, так і на інші потреби встановлюється достовірність підтвердних документів, що додаються до звітів про використання коштів.

Суд погодився з доводами позивача, та прийняв до уваги, що надана позивачем копія довіреності, її форма та зміст відповідають нормам встановленим чинним законодавством, для здійснення відповідних повноважень, а достовірність наданих підтверджуючих документів не підлягає сумніву та ґрунтується на підставі копій первинних документів, які долучені до справи.

У зв'язку з вищенаведеним суд вважає, що винесене податкове повідомлення-рішення підлягає частковому скасуванню на суму 10 463,00 грн., в тому числі за основним платежем 8370,40 грн. та за штрафними санкціями ( в розмірі 25 %) 2092,60 грн.

Суд також зазначає, що частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади (до яких належать органи Міністерства доходів і зборів) та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п.1 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Разом з тим, відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Заперечуючи проти позову, відповідач, який за визначенням Кодексу адміністративного судочинства України є суб'єктом владних повноважень, правомірність прийнятих рішень належним чином не довів.

Згідно частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Оскільки в матеріалах справи містяться докази понесених позивачем судових витрат у розмірі 560,28 грн. сплаченого судового збору, суд вважає за необхідне стягнути зазначену суму з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислове підприємство «АгроЛенд».

Керуючись ст.ст. 2, 8-12, 69, 71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Агропромислове підприємство "АгроЛенд" до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 15.07.2014 року №0002392203, яким Товариству з обмеженою відповідальністю Агропромисловому підприємству "АгроЛенд" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 2072663,75 гривні.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 15.07.2014 року №0002441501, яким Товариству з обмеженою відповідальністю Агропромисловому підприємству "АгроЛенд" зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 112345 гривні.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 15.07.2014 року №0010781703 в частині збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю Агропромисловому підприємству "АгроЛенд" суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати, на загальну суму 10463 гривні, в тому числі за основним платежем на сумі 8370,40 гривень та за штрафними санкціями на суму 2092,60 гривень.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агропромислове підприємство "АгроЛенд" (ЄДРПОУ 32998111) судовий збір у розмірі 560 (п'ятсот шістдесят) гривень 28 коп.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 19 грудня 2014 року

Суддя

Д.О. Власенко