копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2014 р.

Справа № 804/17091/14

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді

Златіна Станіслава Вікторовича

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Інспекції з питань захисту прав споживачів у Чернігівській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення штрафу у розмірі 5083,00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до суду, у якому просить стягнути з відповідача штраф у розмірі 5083,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач порушив вимоги законодавства про рекламу, у зв'язку з чим позивачем винесено рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу № 12 від 23.08.2013 року. Відповідач у добровільному порядку штраф не сплачує.

Ухвалою суду від 22.10.2014 року відкрито провадження у справі, поновлено позивача строк звернення з позовом до суду та відстрочено останньому сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі.

Позивач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином; подав клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Письмових заперечень на позовну заяву не надав.

Відповідно до ч.4 ст.128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Згідно ч.6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Суд дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи встановив наступне.

27.03.2013 року позивачем складено протокол № 08 про порушення законодавства про рекламу, яким зафіксовано факт порушення відповідачем під час розміщення зовнішньої реклами вимог ст.8 Закону України «Про рекламу».

26.04.2013 року позивачем прийнято рішення № 06 про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу.

25.08.2013 року позивачем прийнято рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу № 12 від 23.08.2013 року, яким до відповідача застосовано штраф у розмірі 5083,00 грн.

У даному рішення зроблено відмітку про те, що останнє направлено відповідачу поштою 28.08.2014 року № 1607.

Судом на підставі Спеціального витягу з ЄДРПОУ, який знаходиться у матеріалах справи, встановлено, що відповідач має місцезнаходження: АДРЕСА_1.

Судом під час розгляду справи встановлено, що позивач під час розгляду справи про порушення законодавства про рекламу достовірно знав про адресу реєстрації відповідача, оскільки у матеріалах справи містяться листи позивача, що адресовано відповідачу, та які направлялися відповідачу за вказаною вище адресою.

На вимогу суду позивачем надано в якості доказу направлення відповідачу рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу № 12 від 23.08.2013 року копію фіскального чеку відділення зв'язку від 03.09.2013 року № 6299 адреса відправлення місто Чернігів та копію лицьової сторони конверту про відправлення рішення № 12 від 23.08.2013 року, з якого вбачається, що адреса отримувача: АДРЕСА_2. На конверті стоять відмітки відділення зв'язку про направлення поштового відправлення 16.07.2013 року та про повернення поштового відправлення «за закінченням терміну зберігання» 17.08.2014 року.

За вказаних обставин судом встановлено, що позивач направив рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу № 12 від 23.08.2013 року відповідачу не за адресою, що вказана у ЄДРПОУ.

Крім того, дата направлення рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу № 12 від 23.08.2013 року, що вказана у самому рішенні та у фіскальному чеку відділення зв'язку, що наданий позивач на підтвердження факту відправлення рішення, не співпадають.

Інших доказів направлення відповідачу та/або отримання відповідачем рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу № 12 від 23.08.2013 року позивач не надав.

Суд не приймає в якості доказу отримання відповідачем рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу № 12 від 23.08.2013 року роздруківку з сайту УДППЗ «Укрпошта» від 28.02.2014 року, оскільки станом на день розгляду справи відповідна інформація на сайті УДППЗ «Укрпошта» відсутня. Належним доказом отримання поштового відправлення є саме повідомлення про вручення поштового відправлення.

За вказаних обставин суд не може дійти до однозначного висновку про направлення відповідачу рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу № 12 від 23.08.2013 року за належною адресою.

У відповідності до п.18 та 20 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, що затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 року № 693, за результатами розгляду справи приймається рішення, що оформляється у двох примірниках, один з яких залишається у Держспоживінспекції або її територіальному органі, другий - у 10-денний строк надсилається особі, стосовно якої було прийнято рішення, або видається її представникові під розписку. Сума штрафів за порушення законодавства про рекламу сплачується добровільно або стягується в судовому порядку відповідно до законодавства.

Відповідно до ч.1 ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Позов заявлено про стягнення з відповідача штрафу.

З аналізу зазначених правових норм вбачається, що предметом доказування за позовом, що розглядається є саме прийняття позивачем рішення про застосування до відповідача штрафу, отримання відповідачем цього рішення, відсутність самостійної сплати відповідачем штрафу та чинність цих рішення на момент звернення позивачем до суду із позовом (у випадку оскарження відповідачем цього рішення у судовому порядку чи набрало законної сили судове рішення у справі щодо його оскарження).

Оскільки позивачем не надано суду належних доказів направлення відповідачу рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу № 12 від 23.08.2013 року, то позов заявлено передчасно.

Згідно ч.4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Оскільки суд під час розгляду справи відстрочив позивачу сплату судового збору, враховуючи те, що останній не сплатив станом на день прийняття рішення судом судовий збір, а також те, що позивачем не звільнений від його сплати, то суд вважає за необхідне стягнути з позивача до Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1827,00 грн., тому що позовна заява носить майновий характер.

Керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову - відмовити повністю.

Стягнути з Інспекції з питань захисту прав споживачів у Чернігівській області на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1827,00 грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили станом на 12.12.2014 року Суддя З оригіналом згідно Помічник судді

С.В. Златін С.В. Златін Р.Ю. Ричка