ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 березня 2013 р.

м.Одеса

Справа № 2-а-2843/08/1570

Категорія: 5.1.2

Головуючий в 1 інстанції: Цховребова М. Г

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Бойка А.В.,

суддів: Танасогло Т.М.,

Яковлєва О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Ізмаїльського слідчого ізолятора Управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18.11.2011 року по справі за позовом Державної фінансової інспекції в Одеській області до Ізмаїльського слідчого ізолятора Управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Одеській області про стягнення завданих державі збитків, -

В С Т А Н О В И В:

11.12.2007 року Контрольно-ревізійне управління в Одеській області (правонаступником якого є державна фінансова інспекція в Одеській області) звернулось до суду першої інстанції з адміністративним позовом до Ізмаїльського слідчого ізолятора Управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Одеській області, та з урахуванням уточнень до адміністративного позову просило стягнути завдані державі збитків на суму 78 820,00 грн.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 18.11.2011 року поданий адміністративний позов задоволено в повному обсязі.

Стягнуто з Ізмаїльського слідчого ізолятора Управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Одеській області завдані державі збитки в сумі 78 820,00 грн.

Не погоджуючись з постановою Одеського окружного адміністративного суду від 18.11.2011 року, Ізмаїльський слідчий ізолятор Управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Одеській області подав апеляційну скаргу на вказану постанову суду.

Апелянт зазначає, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови Одеського окружного адміністративного суду від 18.11.2011 року, та ухвалення нової постанови, якою відмовити у задоволенні позовних вимог Державної фінансової інспекції в Одеській області.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть учать у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 04.06.2007 року по 03.07.2007 року Об'єднаним Ізмаїльським контрольно-ревізійним відділом Контрольно-ревізійного управління в Одеській області було проведено планову ревізію використання бюджетних коштів, виділених департаменту України з питань виконання покарань на здійснення виконання покарань та

утримання персоналу установ і органів кримінально-виконавчої системи за 2006 рік та звітний період 2007 року (по 01.05.2007 року) у Ізмаїльському слідчому ізоляторі Управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Одеській області.

За результатами проведеної ревізії складено акт № 930-20/22 від 10.07.2007 року.

08.08.2007 року за вих. № 930-14/969 Об'єднаним Ізмаїльським контрольно-ревізійним відділом Контрольно-ревізійного управління в Одеській області було направлено на адресу Ізмаїльського слідчого ізолятору Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Одеській області вимогу про усунення порушень, виявлених у ході ревізії фінансово-господарської діяльності Ізмаїльського слідчого ізолятору УДДУВП в Одеській області».

У вказаній вимозі, зокрема, вказано на необхідність вжити заходи щодо відшкодування в повному обсязі фінансових порушень, що призвели до втрат у сумі 59,86 тис. грн.. та інших фінансових порушень у сумі 115,55 тис. грн.

Звертаючись з позовом до суду першої інстанції, Контрольно-ревізійне управління в Одеській області посилалось на те, що в добровільному порядку відшкодування сум, визначених у вимозі, відповідачем здійснено не було, у зв'язку з чим завдані державі збитки підлягають стягненню в примусовому порядку.

З урахуванням уточнення позовних вимог позивач просив стягнути з Ізмаїльського слідчого ізолятору Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Одеській області кошти у сумі 78 820 грн., що утворилась в результаті наступних порушень:

- порушення цільового використання бюджетних коштів виділених по КПКВ 6071070 «Створення спеціальних установ для засуджених на довічне ув'язнення та приведення умов тримання засуджених до вимог європейських стандартів» (КЕКВ 2110 «Придбання обладнання і предметів довгострокового користування») у сумі 25,0 тис. грн.

Так, перевіряючими було встановлено, що Ізмаїльським слідчим ізолятором Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Одеській області було придбано обладнання для приготування їжі, в той час як відповідно розпорядження Державного Департаменту України з питань виконання покарань без номеру від червня 2002 року про надання зведеного бюджетного запиту на 2003 рік та прогнозних показників на 2004 - 2006 роки, до КПКВ 6071070 відносяться видатки на створення нових установ, або приміщень у діючих установах для тримання засуджених на довічне ув'язнення, а також капітальні видатки на створення умов тримання засуджених до вимог європейських стандартів (будівництво, капітальний ремонт і реконструкція діючих колоній для тримання засуджених та заарештованих), однак, придбане обладнання не використовується при проведенні будівництва, реконструкції та капітального ремонту, а тому придбання цього виду обладнання повинно проводитись по кодам програмної класифікації видатків на утримання установи.

- порушення цільового використання коштів у відповідності з КЕКВ при придбанні картриджу.

Перевіряючими встановлено, що у лютому 2007 року відповідачем були проведені видатки на придбання картриджу за рахунок КЕКВ 1139 на суму 437,0 грн., у той час коди видатки на ці заходи повинні здійснюватись за КЕКВ 1131.

- використання медикаментів на загальну суму 842,07 грн., на цілі, які не відповідають бюджетним призначенням.

В акті перевірки зазначено, що видатки на придбання медикаментів були здійснені по КПКВ 6071600 «Заходи з подолання епідемії туберкульозу та СНІДу в установах», однак фактично вони були використані на лікування загального контингенту ув'язнених КПКВ 6071020, та хворим на туберкульоз та СНІД не назначались.

- понаднормативне списання матеріалів на проведення реконструкції у сумі 2558,13 грн., а саме:

1. кількість фактично встановленого скла у чотирьох старих вікнах - 7 кв.м замість списаного у акті 12,48 кв.м, завищення вартості встановленого скла по акту складає 104,12 грн.;

2. кількість фактично встановлених батарей чавунних у чотирьох кімнатах 25 секцій замість у акті 35 секцій, завищення вартості встановлених батарей 491,43 грн.;

3. завищення матеріалів на проведення реконструкції в кількості 4-х вікон на суму 1884 грн.;

4. кількість фактично встановленого лінолеуму відповідно акту контрольного обміру складає 25,66 кв. м з урахуванням 2% відповідно ресурсних елементних кошторисних норм Р7-27-0 «Улаштування покриття з лінолеуму площею покриття до 10 кв. м», замість 41 кв. м, завищення вартості встановлених батарей 337,48 грн.;

5. кількість фактично встановлених муфт водопровідних Д 16x1/2 відповідно акту контрольного обміру складає 12 шт., замість 13 шт., завищення вартості встановлених муфт складає 5,0 грн.

- встановлено понаднормативне списання бензину у кількості 18 літрів на загальну суму 60,12 грн. та у кількості 21 літр на загальну суму 69,3 грн. без підтверджуючих документів.

- встановлено понаднормативне списання маргарину станом на 01.01.2006 року у кількості 100 кг на суму 450 грн.

- внаслідок не врахування дебіторської заборгованість на початок року по розрахункам ПФУ по субрахунку № 651 - на загальну суму 2211,9 грн., по субрахунку № 666 - 30,54 грн. по субрахунку № 641 - 390,0 грн., по субрахунку № 653 - 265,52 грн. - всього на суму 2477,42 грн., при плануванні кошторису доходів і видатків на 2006 рік по КЕКВ 1111, КЕКВ 1120 зайво виділені бюджетні кошти по зазначеним КЕКВ на суму 2477,42 грн.

- встановлено, що в порушення п. 1 ст. 23, п. 5 ст. 51 Бюджетного кодексу України, п. 5 Порядку № 228, та ст. 64 Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік», Ізмаїльським слідчим ізолятором понад виділені асигнування взято до сплати зобов'язань з оплати на грошове утримання (КЕКВ 1112) на загальну суму 43,02 тис. грн., що спричинило утворення на кінець року небюджетної кредиторської заборгованості на відповідну суму, однак з вини начальника фінансового відділу ОСОБА_2 сума заборгованості не відображена в книзі «Журнал - Головна» на рахунку 661.

Відповідно до акту ревізії, з урахуванням висновків на заперечення до акту ревізії (а.с.33-36, 37-37/9), перевіркою встановлено допущені відповідачем порушення, в тому числі: нецільове використання бюджетних коштів у сумі 26782 грн.; незаконні видатки на суму 15360 грн.; взяття зобов'язань понад кошторисні призначення на суму 43020 грн.; завищення потреби в асигнуваннях на суму 6380 грн., на загальну суму 91542 грн., яка станом з 18.02.2011 року та на теперішній час складає 78820 грн.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з думкою суду першої інстанції стосовно задоволення позовних вимог Контрольно-ревізійного управління в Одеській області (правонаступником якого є державна фінансова інспекція в Одеській області), зважаючи на наступне:

Відповідно до абз.1 п.5 Порядку складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228, установам можуть виділятися бюджетні кошти тільки за наявності затверджених кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету, планів спеціального фонду, а вищим навчальним закладам та науковим установам також за наявності затверджених планів використання бюджетних коштів і помісячних планів використання бюджетних коштів.

Абзацом 2 пункту 5 Порядку складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228, встановлено, що установи мають право брати бюджетні зобов'язання витрачати бюджетні кошти на цілі та в межах, установлених затвердженими кошторисами, планами асигнувань загального фонду бюджету, планами надання кредитів із загального фонду бюджету, планами спеціального фонду, а вищі навчальні заклади та наукові установи також установлених затвердженими планами використання бюджетних коштів і помісячними планами використання бюджетних коштів.

Відповідно до ст.7 Бюджетного Кодексу України одним із принципів бюджетної системи України є принцип цільового використання бюджетних коштів-бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями та бюджетними асигнуваннями.

Положеннями статті 119 Кодексу визначено, що під нецільовим використання бюджетних коштів, слід розуміти витрачання їх на цілі, що не відповідають бюджетним призначенням,

встановленим законом про Державний бюджет України чи рішенням про місцевий бюджет, виділеним бюджетним асигнуванням чи кошторису.

Із вказаної норми, а також норми ч. 2 ст. 119 Бюджетного кодексу України вбачається, що під нецільовим використанням бюджетних коштів розуміється витрачання їх на цілі, що не відповідають: 1) бюджетним призначенням, встановленим законом про Державний бюджет України чи рішенням про місцевий бюджет; 2) виділеним бюджетним асигнуванням чи кошторису.

При цьому, ст. 23 Бюджетного кодексу України передбачено, що будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що Ізмаїльським слідчим ізолятором Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Одеській області було використано кошти не за цільовим призначенням для придбання обладнання для приготування їжі, при придбанні медикаментів та картриджу.

Так, згідно накладної № 28 від 27.12.2006 року відповідачем отримано наступне обладнання: «Котел пищеварочний КЗ-250» 1 шт. по ціні 10032 грн. (з ПДВ); «Плита електрична, 3-х комфорочна ПЗ - 0,51» 1 шт. по ціні 3348 грн. (з ПДВ); «Овочерізка МР-350» 1 шт. по ціні 3432 грн. (з ПДВ); «Сковорода електрична СЗ» 1 шт. по ціні 4932 грн. (з ПДВ); «Електром'ясорубка М 764» 1 шт. по ціні 3256 (з ПДВ). Всього на загальну суму 25,0 тис. грн.

Оплата вказаного обладнання здійснена відповідно до платіжного доручення № 1055 від 26.12.2006 року за рахунок КПКВ 6071070 «Створення спеціальних установ для засуджених на довічне ув'язнення та приведення умов тримання засуджених до вимог європейських стандартів» (КЕКВ 2110 «Придбання обладнання і предметів довгострокового користування»).

Перевіряючими було встановлено, що відповідно до розпорядження Державного Департаменту України з питань виконання покарань (без номеру) від червня 2002 року «Про надання зведеного бюджетного запиту на 2003 рік та прогнозних показників на 2004 - 2006 роки» до КПКВ 6071070 відносяться видатки на створення нових установ або приміщень у діючих установах для тримання засуджених на довічне ув'язнення, а також капітальні видатки на створення умов тримання засуджених до вимог європейських стандартів (будівництво, капітальний ремонт і реконструкція діючих колоній для тримання засуджених та заарештованих).

При цьому, придбане обладнання не використовується при проведенні будівництва, реконструкції та капітального ремонту, а тому придбання цього виду обладнання повинно проводитись по кодам програмної класифікації видатків на утримання установи.

Таким чином, оплата придбаного обладнання неправомірно була здійснена за рахунок видатків по КПКВ 6071070.

Перевіряючими встановлено, що у лютому 2007 року відповідачем були проведені видатки на придбання картриджу за рахунок КЕКВ 1139 на суму 437,0 грн., у той час коди видатки на ці заходи повинні здійснюватись за КЕКВ 1131.

Так, встановлено, що відповідачем було придбано картридж марки Е16, вартість якого становить 437 грн. При цьому, встановлено, що накладна на його придбання не виписувалась, довіреність на отримання матеріальних цінностей не надавалась, що є порушенням п. 1 ст. 3 та п. 1, 8 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Наказом Міністерства фінансів України від 27.12.2001 року N 604 «Про бюджетну класифікацію та її запровадження» затверджено бюджетну класифікацію, відповідно до якої за кодом КЕКВ 1131 здійснюються видатки на предмети, матеріали, обладнання та інвентар.

В свою чергу, згідно наказу Державного казначейства України від 08.12.2006 року № 330 «Про затвердження змін до Роз'яснень щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету» до категорії «Придбання предметів постачання і матеріалів, оплата послуг та інші видатки» (код 1130) відноситься оплата поточних видатків, оплата послуг, придбання всіх предметів і матеріалів, термін експлуатації яких не перевищує 365 календарних днів або вартість яких без податку на додану вартість не перевищує 1000 гривень (включно).

До цієї категорії відноситься, в тому числі, код 1131 - предмети, матеріали, обладнання та інвентар, за яким здійснюється оплата таких видатків, зокрема, як придбання витратних та інших

матеріалів до комп'ютерної техніки та оргтехніки (кабельних коробів-кабелеводів, монтажних та комутаційних панелей, розеток, конекторів-з'єднувачів, дискет, магнітних стрічок, оптичних дисків, картриджів, тонерів тощо), швидкозношувальних предметів.

Таким чином, видатки на придбання картриджу повинні були здійснюватись саме з КЕКВ 1131, чого відповідачем здійснено не було чим допущено нецільове використання коштів у сумі 437 грн.

Також, в ході проведеної ревізії було встановлено використання слідчим ізолятором медикаментів на загальну суму 842,07 грн., на цілі, які не відповідають бюджетним призначенням, а саме: по КПКВ 6071600 «Заходи з подолання епідемії туберкульозу та СНІДу в установах» придбані медикаменти, які використані на лікування загального контингенту ув'язнених КПКВ 6071020.

Шляхом звірки записів у журналі фармацевта з реєстром медикаментів загального користування з медичних журналів-призначень та випискою призначень у відповідності з графіком лікування з медичних карток хворих на туберкульоз та СНІД, ревізорами було встановлено, що по накладної № 225949 від 19.12.2006 року від ПТПМПФ «Едельвейс» на суму 6,0 тис. грн. придбано як медикаменти специфічного призначення - для лікування хворих на туберкульоз та СНІД, так і медикаменти загального користування: амброксол, бісептол, анальгін, герпевір, грудний елексір, преднізолон, супрастін, ундевіт, які відповідно до виписок з медичних карток за період з 01.01.2007 рік по 14.06.2007 року хворим на туберкульоз та СНІД не назначались, а використовувались для потреб загального контингенту, узятого під грати.

Зазначене є порушенням п. 1 ст. 119 Бюджетного Кодексу України, а тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими.

Крім того, при проведенні перевірки правильності складання звітності за 2006 рік КПКВ 6071020 «Здійснення виконання покарань» встановлено, що за даними звіту Ф1 Баланс «Звіт про заборгованість бюджетних установ» - заборгованість по розрахункам та податкам відсутня. Проте за даними Головної книги станом на 01.01.2006 року рахується дебіторська заборгованість у загальній сумі 2477,42 грн., кредиторська заборгованість у сумі 256,68 грн., та дебіторська заборгованість на кінець року у сумі 3900,6 грн.

Таким чином, відповідачем не було відображено наявної дебіторської та кредиторської заборгованості, що є порушенням Порядку складання річних звітів на 2006 рік установами та організаціями, які отримують кошти державного або місцевих бюджетів, та постанови КМУ від 28.02.2002 року № 228 «Про затвердження Порядку складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ».

Зазначене призвело до зайвого виділення при плануванні кошторису доходів видатків на 2006 рік бюджетних коштів на суму 2,48 тис. грн. (в тому числі, КЕКВ 1111 на суму 1,81 тис. грн.., КЕКВ 1120 на суму 0,67 тис. грн.). Також завищено потребу по КЕКВ 6071030 у 2007 році на суму 3,90 тис. грн. (КЕКВ 1111 на суму 2,84 тис. грн.., КЕКВ 1120 на суму 1,06 тис. грн.).

Відповідно до ч. 5 ст. 51 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та провадять видатки тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами.

Порядком складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженим постановою КМУ від 28.02.2002 р. № 228 встановлено, що установам можуть виділятися бюджетні кошти тільки за наявності затверджених кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету, планів спеціального фонду, а вищим навчальним закладам та науковим установам, закладам охорони здоров'я, що надають первинну медичну допомогу, а також закладам охорони здоров'я, що надають вторинну (спеціалізовану) та екстрену медичну допомогу у пілотних регіонах, також за наявності затверджених планів використання бюджетних коштів і помісячних планів використання бюджетних коштів.

Установи мають право брати бюджетні зобов'язання витрачати бюджетні кошти на цілі та в межах, установлених затвердженими кошторисами, планами асигнувань загального фонду бюджету, планами надання кредитів із загального фонду бюджету, планами спеціального фонду, а вищі навчальні заклади та наукові установи, заклади охорони здоров'я, що надають первинну медичну допомогу, а також заклади охорони здоров'я, що надають вторинну (спеціалізовану) та

екстрену медичну допомогу у пілотних регіонах, також установлених затвердженими планами використання бюджетних коштів і помісячними планами використання бюджетних коштів.

При цьому, в ході проведеної ревізії, перевіряючими було встановлено, що Ізмаїльським слідчим ізолятором понад виділені асигнування було взято до сплати зобов'язання з оплати на грошове утримання (КЕКВ 1112) на загальну суму 43,02 тис. грн. Вказане було виявлено в ході перевірки журналу ордеру № 8 по нарахуванню заробітної плати.

В акті перевірки зазначено, що асигнування за КЕКВ - 1112 «Грошове утримання військовослужбовців» за загальним фондом кошторису на 2006 рік по КПК 6071030 «Здійснення виконання покарань» затверджено на суму 1967,4 тис. грн., на 2007 рік - на суму 2406,00 тис. грн. Касові видатки відповідають отриманому фінансуванню. Але згідно даних «Журналу - ордеру № 8» нарахування на грошове утримання за 2006 рік склало 2010,4 тис. грн., різниця склала 43,02 тис, грн.

В свою чергу, вказана сума заборгованості не була відображена в книзі «Журнал-Головна» на рахунку 661, та в результаті не відповідає звітним формам (ф.№ 7 - за загальним фондом по КПК 6071030 «Здійснення виконання покарань»). Ревізорами зазначено, що внаслідок виявленого порушення відповідачем не було дотримано вимоги Інструкцій про порядок складання квартальних форм звітності установ і організацій, які отримували кошти державного бюджету, затверджених наказами Державного казначейства України від 31.01.2006 року № 17 щодо правильності відображення в звітності проведених фактичних видатків, що призвело до викривлення фінансової звітності.

Також посадовими особами КРУ було встановлено понаднормове списання відповідачем матеріалів на проведення реконструкції у сумі 2,56 тис. грн. Зазначене було виявлено за результатами контрольних обмірів.

Так, при співставленні акту виконаних робіт форми КБ-2 та підсумкової відомості ресурсів до цього акта на суму 18796,02 грн., з актом фактичного списання матеріалів в частині кімнат тривалого побачення, підшитого до ж/о № 8 від 03.07.2006 року на суму 16721,12 грн., встановлені значні розбіжності, у зв'язку з чим в ході ревізії було проведено два контрольних обміри по фактичному списанню матеріалів проведеної реконструкції.

Проведеними контрольними обмірами встановлено понаднормативні списання матеріалів на проведення реконструкції у сумі 2558,13 грн., а саме:

1. кількість фактично встановленого скла у чотирьох старих вікнах - 7 кв.м замість списаного у акті 12,48 кв.м, завищення вартості встановленого скла по акту складає 104,12 грн.;

2. кількість фактично встановлених батарей чавунних у чотирьох кімнатах 25 секцій замість у акті 35 секцій, завищення вартості встановлених батарей 491,43 грн.;

3. завищення матеріалів на проведення реконструкції в кількості 4-х вікон на суму 1884 грн.;

4. кількість фактично встановленого лінолеуму відповідно акту контрольного обміру складає 25,66 кв. м з урахуванням 2% відповідно ресурсних елементних кошторисних норм Р7-27-0 «Улаштування покриття з лінолеуму площею покриття до 10 кв. м», замість 41 кв. м, завищення вартості встановлених батарей 337,48 грн.;

5. кількість фактично встановлених муфт водопровідних Д 16x1/2 відповідно акту контрольного обміру складає 12 шт., замість 13 шт., завищення вартості встановлених муфт складає 5,0 грн.

Зазначене підтверджується актами обмірів, складеними посадовими особами контрольно-ревізійного управління в Одеській області.

В свою чергу, зазначені суми понаднормового списання відповідачем матеріалів на проведення реконструкції у сумі 2,56 тис. грн..відшкодовані не були.

Ще одним порушенням, виявленим перевіряючи в ході проведення ревізії стало понаднормативне списання бензину у кількості 18 літрів на загальну суму 60,12 грн. та у кількості 21 літр на загальну суму 69,3 грн. без підтверджуючих документів.

Перевіряючими було вірно зазначено в акті перевірки, що списання пального проводяться на підставі подорожніх листів за нормою відповідно Наказу «Про норми витрат палива та мастильних матеріалів на автомобільному транспорті», затвердженого Державним департаментом автомобільного транспорту України від 10.02.1998 року № 43 та наказів начальника ІСІ «Про закріплення водіїв ІСІ УДДУВП в Одеській області за автотранспортом» гаражу та встановлення норм витрат палива автотранспортом установи» від 24.01.2006 № 24, від 23.02.2007 № 62.

Згідно п. 3.2.1 наказу Міністерства транспорту України від 10 лютого 1998 р. № 43, яким затверджено норми витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті робота за межами населених пунктів на дорогах загального користування, у тому числі на дорогах, що проходять через населені пункти та позначені знаком 5.47 Правил дорожнього руху, із максимально дозволеною швидкістю відповідно до дорожніх знаків та Правил дорожнього руху, що не перевищує 90 км/год. залежно від швидкості та фактичних потреб: для легкових автомобілів - від -15 % до -30 %; для всіх інших автомобілів - від -5 % до -20 %.

В акті перевірки зазначено, що в порушення п. 3.2.1 зазначеного Наказу бухгалтерією Ізмаїльського слідчого ізолятора при списанні бензину у 6 випадках в період роботи автотранспорту ГАЗ - 53 за межами приміської зони не враховано коригуючи коефіцієнт знижки 15% на пробіг по трасі (враховуючи те, що автотранспорту ГАЗ - 53 більш 8 років повинні були використати коригуючий коефіцієнт 10%). Внаслідок чого встановлено необґрунтоване списання бензину А - 80 у кількості 18 літрів на суму 60,12 грн.

Крім того, перевіркою списання бензину встановлено випадок необґрунтованого списання бензину А - 80 у кількості 21 літр на суму 69,3 грн. Так, згідно подорожнього листа від 20.02.2007 року № 015656 (ГАЗ - 53 державний номер НОМЕР_1, водій ОСОБА_3.) проставлено показник спідометру без змін (при виїзді з гаражу 13297,64 та поверненні до гаражу 13297,64). Порушення з вини водія ОСОБА_3, який надав рапорт на ім'я начальника ВІГЗ ІСІ Узунова О.Д. від 19.02.2007 року про те, що спідометр був несправним станом на 20.02.2007 року.

Також перевіряючими зазначено, що в ході зрівняння бухгалтерських даних (оборотна відомість) по руху маргарину з складськими даними по списанню маргарину (книга руху продуктів харчування по складу) було встановлено понаднормативне списання маргарину станом на 01.01.2006 року у кількості 100 кг. на суму 450 грн.

Так згідно бухгалтерського обліку в бухгалтерії слідчого ізолятору станом на 01.01.06 рахувалося 674,3 кг маргарину, у той час коли на складі залишок маргарину складав 574,3 кг. Відповідно вищезазначеного у січні 2006 року, у той час коли по складу фактично було використано згідно накладних та меню вимогам маргарину у кількості 600,1 кг, в бухгалтерському обліку списано 624,1 кг., без наявних підтверджуючих документів, що є порушенням п. 1 ст. 3 та п. 2, 5, 8 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996.

Також у вересні 2006 року у той час коли по складу фактично було використано згідно накладних та меню вимогам маргарину у кількості 659 кг, в бухгалтерському обліку списано 735 кг, без наявних підтверджуючих документів, що є порушенням п. 1 ст. 3 та п. 2, 5, 8 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996.

В свою чергу, враховуючи все вищезазначене, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що в даному випадку Ізмаїльським слідчим ізолятором Управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Одеській області було допущено значна кількість порушень вимог чинного законодавства, в тому числі, нецільове використання коштів, здійснення незаконних видатків, допущення недостачі, які завдали державі збитків.

Колегія судді вважає обґрунтованими висновки Контрольно-ревізійного управління в Одеській області, викладені в акті ревізії, а тому позовні вимоги про стягнення з Ізмаїльського слідчого ізолятора Управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Одеській області завданих державі збитків в сумі 78 820 грн. є правомірними, а тому підлягають задоволенню.

При цьому, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, підстав для скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 200 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 184, 185, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Ізмаїльського слідчого ізолятора Управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Одеській області залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2011 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя: А.В. Бойко

Суддя: Т.М. Танасогло

Суддя О.В. Яковлєв