КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/10716/14 Головуючий у 1-й інстанції: Амельохін В.В. Суддя-доповідач: Мєзєнцев Є.І.

У Х В А Л А

Іменем України

10 листопада 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Файдюка В.В., Чаку Є.В., при секретарі - Войтковській Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Реал-Банк" на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 вересня 2014 року у справі за адміністративним позовом Непідприємницького товариства "Недержавний корпоративний пенсійний фонд ВАТ "Укрексімбанк" до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача - Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Реал-Банк" про визнання бездіяльності протиправною, -

ВСТАНОВИВ:

Непідприємницьке товариство "Недержавний корпоративний пенсійний фонд ВАТ "Укрексімбанк" звернулось до суду з адміністративним позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача - Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Реал-Банк" про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо неповернення пенсійних активів у розмірі 4 900 000 грн. розміщених у ПАТ "Реал-Банк" згідно договору №78/29-19/БТ від 22.11.2013р. про залучення на строковий депозит грошових коштів суб'єкта господарювання та зобов'язання відповідача повернути позивачу пенсійні активи у розмірі 4 900 000грн. розміщених у ПАТ "Реал-Банк" згідно договору №78/29-19/БТ від 22.11.2013р. про залучення на строковий депозит грошових коштів суб'єкта господарювання.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 вересня 2014 року адміністративний позов задоволено повністю.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Реал-Банк", посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, суд дійшов наступного висновку.

Судом першої інстанції встановлено, що між публічним акціонерним товариством "РЕАЛ БАНК" та непідприємницьким товариством "Недержавний корпоративний пенсійний фонд ВАТ "Укрексімбанк", від імені якого діє товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Оптіма-Капітал" укладено договір №78/29-19/БТ від 22.11.2013р. (далі по тексту - Договір) про залучення на строковий депозит грошових коштів суб'єкта господарювання.

Відповідно до положень пункту 1.1 статті 1 Договору позивач передає Банку, а Банк приймає тимчасово вільні грошові кошти (далі - Депозит) у сумі 4 900 000,00 (чотири мільйони дев'ятсот тисяч) гривень 00 коп. на умовах нарахування та сплати Банком відсотків за користування депозитом та його повернення позивачу зі спливом строку зберігання коштів.

При цьому, Банк зобов'язався, зокрема, повернути Депозит позивачу 24.02.2014р. (пункт 1.2 статті 1 Договору), а також нараховувати та сплачувати позивачу відсотки у розмірі 20,5 % річних за користування Депозитом (пункт 2.1. стаття 2 Договору та підпункт 3.1.3 пункту 3.1. статті 3 Договору).

На виконання положень Договору, зокрема, підпункту 3.3.1 пункту 3.3. статті 3 Договору, позивач перерахував суму Депозиту на відповідний депозитний рахунок № 2651430147949 (підпункту 3.1.1 пункту 3.1. статті 3 Договору), що відповідно підтверджується квитанцією ПАТ "РЕАЛ БАНК" № 1009 від 22.11.2013р.

В свою чергу, як зазначає позивач, 24.02.2014 р. банком було порушено порядок виконання Договору та всупереч, зокрема, положенням пункту 1.2. статті 1 Договору, позивачу не було повернуто кошти у сумі 4 900 000,00 грн.

Відповідно до частини 2 статті 1060 Цивільного кодексу України за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника.

У зв'язку з зазначеним, позивач звернувся до Генерального департаменту банківського нагляду Національного банку України із скаргою № 8 від 25.02.2014 р. про порушення законодавства у сфері банківської діяльності банком ПАТ "РЕАЛ БАНК".

У відповідь на вищевказану скаргу, позивачем отримано лист НБУ № 47-310/11436 від 19.03.2014 р., яким, зокрема, було повідомлено, що "Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 28.02.2014 прийнято рішення № 10 щодо запровадження тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ "РЕАЛ БАНК".

Окрім цього, 03.03.2014р. позивач також звернувся з вимогою № 91 до ПАТ "РЕАЛ БАНК" про повернення коштів у сумі 4 900 000,00 грн.

Листом №14-04/735 від 14.03.2014р. Уповноважена особа Фонду Кадиров В.В. повідомив, що починаючи з 03.03.2014р. в ПАТ "РЕАЛ БАНК" запроваджена тимчасова адміністрація та, зокрема, зазначив, що "відповідно до пункту 1 частини 5 статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку".

Також, Уповноваженою особою Фонду в листі №14-04/735 від 14.03.2014 р. зазначено, що "вкладником (в розумінні Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб") є фізична особа, яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту)".

При цьому, як зазначено в листі №14-04/735 від 14.03.2014 р., "Недержавний корпоративний пенсійний фонд ВАТ "Укрексімбанк", від імені якого діє товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Оптіма-Капітал" є кредитором ПАТ "РЕАЛ БАНК".

У зв'язку з зазначеним, Уповноваженою особою Фонду відмовлено позивачу у виплаті коштів за Договором, строк дії якого закінчився 24.02.2014р.

В подальшому позивач звернувся до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб із заявою № 190 від 15.05.2014 р. та до Уповноваженої особи Фонду із заявою № 216 від 30.05.2014 р., в яких описано порушення законів України, зокрема, Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", Закону України "Про недержавне пенсійне забезпечення", Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та звернуто увагу на необхідність неухильного дотримання вимог чинного законодавства України.

У відповідь на вищевказані заяви, ПАТ "РЕАЛ БАНК" листом № 14-04/3064 від 25.06.2014 р. повідомив, що, зокрема постановою Правління Національного банку України № 295 від 21.05.2014р. відкликано банківську ліцензію та розпочато процедуру ліквідації ПАТ "РЕАЛ БАНК", а також, що "під час ліквідації задоволення або не задоволення вимог кредиторів здійснюється виключно в порядку процедури ліквідації передбаченої Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Нормативно-правовим актом, який визначає правові, економічні та організаційні засади недержавного пенсійного забезпечення в Україні та регулює правовідносини, пов'язані з цим видом діяльності, є Закон України "Про недержавне пенсійне забезпечення" від 09.07.2003 року №1057-IV (надалі - Закон №1057).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про недержавне пенсійне забезпечення" система недержавного пенсійного забезпечення - це складова частина системи накопичувального пенсійного забезпечення, яка ґрунтується на засадах добровільної участі фізичних та юридичних осіб, крім випадків, передбачених законами, у формуванні пенсійних накопичень з метою отримання учасниками недержавного пенсійного забезпечення додаткових до загальнообов'язкового державного пенсійного страхування пенсійних виплат.

Суб'єктами недержавного пенсійного забезпечення є, зокрема, недержавні пенсійні фонди; вкладники та учасники пенсійних фондів (ч. 2 ст. 2 Закону України "Про недержавне пенсійне забезпечення").

Вважаємо за необхідне звернути увагу, що відповідно до положень ст. 1 Закону України "Про недержавне пенсійне забезпечення" вкладник недержавного пенсійного фонду - особа, яка сплачує пенсійні внески на користь учасника шляхом перерахування грошових коштів до недержавного пенсійного фонду відповідно до умов пенсійного контракту та закону, а учасник пенсійного фонду - фізична особа, на користь якої сплачуються (сплачувалися) пенсійні внески до пенсійного фонду та яка має право на отримання пенсійних виплат або отримує такі виплати з пенсійного фонду згідно із цим Законом.

Разом з тим, недержавний пенсійний фонд - юридична особа, яка має статус неприбуткової організації (непідприємницького товариства), функціонує та провадить діяльність виключно з метою накопичення пенсійних внесків на користь учасників пенсійного фонду з подальшим управлінням пенсійними активами, а також здійснює пенсійні виплати учасникам зазначеного фонду.

Відповідно до положень ст. 48 Закону України "Про недержавне пенсійне забезпечення" пенсійні активи, що накопичуються у пенсійному фонді, можуть бути використані виключно для цілей інвестиційної діяльності фонду, виконання зобов'язань фонду перед його учасниками та оплати витрат, пов'язаних із здійсненням недержавного пенсійного забезпечення. Використання пенсійних активів для інших цілей забороняється.

Частиною 1 ст. 51 Закону України "Про недержавне пенсійне забезпечення" передбачено, зокрема, що сума пенсійних коштів усіх учасників пенсійного фонду дорівнює чистій вартості активів пенсійного фонду. Відповідно до статті 1 цього ж Закону України чиста вартість активів пенсійного фонду - різниця між вартістю активів пенсійного фонду на день проведення підрахунку та сумою зобов'язань пенсійного фонду, що підлягають виконанню на день проведення підрахунку.

Згідно з вимогами частини 3 статті 7 Закону України "Про недержавне пенсійне забезпечення" пенсійні кошти, що обліковуються на індивідуальному пенсійному рахунку учасника фонду, є власністю такого учасника та використовуються на цілі, визначені цим Законом.

Разом з тим, частиною другою статті 48 Закону України "Про недержавне пенсійне забезпечення" передбачено, що пенсійні активи не можуть включатися до ліквідаційної маси зберігача пенсійного фонду та інших банків.

На підтвердження факту, що пенсійні кошти, що обліковуються на індивідуальному пенсійному рахунку учасника фонду, є власністю такого учасника позивачем надано до матеріалів справи Реєстр учасників непідприємницького товариства "Недержавний корпоративний пенсійний фонд ВАТ "Укрексімбанк" від 17.07.2014 № 307.

З зазначеного вбачається, що недержавний пенсійний фонд від імені якого діє компанія з управління активами розпоряджається виключно пенсійними активами (коштами), які обліковуються на індивідуальних пенсійних рахунках учасників фонду та являються власністю таких учасників.

Відповідно до п. 1 ч. 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" кошти Фонду не включаються до Державного бюджету України, не підлягають вилученню і можуть використовуватися Фондом виключно для, зокрема, виплати гарантованої суми відшкодування вкладникам коштів за вкладами відповідно до цього Закону.

Аналогічні висновки викладені в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 23.04.2014р. у справі № К/800/54289/13, а саме: недержавний пенсійний фонд позбавлений будь-якої юридичної можливості бути власником власних активів. Таким чином, фізичні особи-учасники недержавного пенсійного фонду є єдиними власниками чистих активів недержавного пенсійного фонду.

Відповідно до положень ст. 636 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договором на користь третьої особи є договір, в якому боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок на користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена у договорі.

При цьому, виконання договору на користь третьої особи може вимагати як особа, яка уклала договір, так і третя особа, на користь якої передбачено виконання, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із суті договору (ч. 2 ст. 636 ЦК України).

Таким чином, твердження представника відповідача щодо того "щоб набути права вкладника дані фізичні особи мають пред'явити до банку вимогу..." є необґрунтованим та таким, що суперечить положенням чинного законодавства.

Слід також зазначити, що посилання відповідача в період тимчасової адміністрації на приписи ч. 5 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" як на обґрунтування неповернення позивачеві пенсійних активів є неправомірним.

Так, за Договором №78/29-19/БТ від 22.11.2013р., Банк повинен був повернути позивачеві депозит до 24.02.2014р., відповідачем натомість мали бути застосовані приписи пп. 1 ч. 6 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" згідно яких обмеження, встановлене п. 1 ч. 5 цієї статті, не поширюється на зобов'язання банку щодо виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників. Зазначені виплати здійснюються в межах суми відшкодування, що гарантується Фондом.

Підпунктом 17 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначено, що уповноважена особа - працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.

Всупереч цьому, не вирішуючи питання повернення пенсійних активів, Уповноважена особа Фонду в листі від 25.06.2014 року № 14-04/3064 безпідставно посилається на постанову правління Національного банку України від 21.05.2014 № 295.

Зазначене вище підтверджує протиправну бездіяльність відповідача щодо неповернення позивачеві пенсійних активів.

Крім того, як вірно зазначено судом першої інстанції, незалежно від того на підставі якого правочину активи пенсійного фонду були розміщені у банку (чи то за договором банківського вкладу, чи то за договором про управління активами), банк що ліквідується зобов'язаний повернути пенсійні активи в повному обсязі їх законному розпоряднику, визначеному Законом України "Про недержавне пенсійне забезпечення".

За наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, про обґрунтованість позовних вимог Непідприємницького товариства "Недержавний корпоративний пенсійний фонд ВАТ "Укрексімбанк", адже відповідачем як суб'єктом владних повноважень не доведено правомірності своїх дій/бездіяльності щодо не повернення позивачеві пенсійних активів у розмірі 4 900 000грн. (чотири мільйони дев'ятсот тисяч гривень) розміщених у ПАТ "Реал-Банк" згідно договору №78/29-19/БТ від 22.11.2013р. про залучення на строковий депозит грошових коштів суб'єкта господарювання.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

За правилами ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 160, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційні скарги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Реал-Банк" залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 вересня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.

Головуючий суддя Є.І. Мєзєнцев

суддя В.В.Файдюк

суддя Є.В.Чаку

Головуючий суддя Мєзєнцев Є.І.

Судді: Файдюк В.В.

Чаку Є.В.