Провадження № 22-ц/779/2076/2014

Категорія 19

Головуючий у 1 інстанції Барашков В.В.

Суддя-доповідач Горейко М.Д.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2014 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

Головуючої Горейко М.Д.

Суддів: Бойчука І.В., Проскурніцького П.І.

Секретаря Драганчук У.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Новекс Дім» про розірвання договору про участь у Фонді фінансування будівництва, стягнення коштів та часткове зарахування зустрічних однорідних вимог за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «ІФГ Капітал» на заочне рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 06 травня 2014 року, -

в с т а н о в и л а :

07.02.2011 року ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до ТзОВ «Український промисловий банк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ТзОВ «Новекс Дім» про розірвання договору про участь у Фонді фінансування будівництва та зарахування зустрічних однорідних вимог.

03.09.2012 року позивач збільшила позовні вимоги, просила стягнути з відповідача кошти в сумі 891353,22 грн. та провести часткове зарахування зустрічних однорідних вимог.

Позивач обґрунтувала позов тим, що 27.09.2006 року вона уклала з відповідачем договір №65 про участь у Фонді фінансування будівництва виду «А» малоповерхового житлового комплексу «Західний» в урочищі Чобіт с. Угринів Тисменицького району Івано-Франківської області (далі ФФБ), згідно з яким об'єктом фінансування є будинок НОМЕР_1 загальною площею 92,33 кв.м, що відповідає 9233 вимірним одиницям. Запланована дата вводу будинку в експлуатацію - 01.11.2006 року. Відповідно до свідоцтва про участь у ФФБ вона передала в довірче управління Управителю Фонду (ТзОВ «Укрпромбанк») 326 386,55 грн., тобто 100% вартості об'єкта інвестування, виходячи з поточної вартості вимірної одиниці об'єкта інвестування на день проплати в розмірі 35,35 грн. Однак оплачений управителю об'єкт інвестування у власність вона не отримала у зв'язку з тим, що будинок не зданий в експлуатацію. Отже, відповідач допустив істотне порушення умов договору про участь у ФФБ, а тому відповідно до ст. 651 ЦК України такий договір слід розірвати та зобов'язати відповідача повернути їй вартість об'єкта інвестування, яка станом на день подачі позову становить 891 353,82 грн.

Для внесення коштів у ФФБ нею було отримано кредит згідно кредитного договору №181/КВ/Ф-06 від 27.09.2006 року, укладеного з відповідачем. На даний час відповідач пред'явив до неї вимоги по поверненню даного кредиту з нарахованими відсотками та комісією на суму 438 218,36 грн. Оскільки її зобов'язання по поверненню кредитних коштів за договором кредиту та зобов'язання відповідача повернути кошти, внесені нею у ФФБ, є однорідними, так як стосуються грошових вимог, то вони можуть бути зараховані.

У зв'язку з наведеним позивач просила позов задовольнити.

Заочним рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 06 травня 2014 року задоволено позов ОСОБА_2. Розірвано договір №65 від 27 вересня 2006 року про участь у Фонді фінансування будівництва виду «А» малоповерхового житлового комплексу «Західний» в урочищі Чобіт с. Угринів Тисменицького району, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» та ОСОБА_2, та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» на користь ОСОБА_2 891 353,22 грн.

За клопотанням повноважного представника ТОВ «Інвестиційна компанія «ІФГ Капітал» ухвалою суду від 11.07.2014 року замінено первісного відповідача ТзОВ «Український промисловий банк» належним відповідачем ТОВ «Інвестиційна компанія «ІФГ Капітал».

Не погодившись з рішенням суду, ТОВ «Інвестиційна компанія «ІФГ Капітал» подало апеляційну скаргу, в якій посилається на неповне з'ясування судом обставин справи, неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Зокрема апелянт зазначає, що згідно договору №31-Л про передавання в управління непроданих активів від 05 вересня 2013 року, укладеного між ТОВ «Український промисловий банк» в особі його ліквідатора, ТОВ «Інвестиційна компанія «ІФГ Капітал» і Національним банком України, активи, що перебували на балансі ТОВ «Український промисловий банк», були передані в управління ТОВ «Інвестиційна компанія «ІФГ Капітал». При цьому права управляти ФФБ від ТОВ «Український промисловий банк» до ТОВ «Інвестиційна компанія «ІФГ Капітал» не передавалися. Оскільки строк ліквідації колишнього управителя ФФБ виду «А» малоповерхового житлового комплексу «Західний» в урочищі Чобіт с. Угринів Тисменицького району Івано-Франківської області - ТОВ Український промисловий банк» закінчився 31.12.2013 року, а нового управителя цього ФФБ на даний час немає, то апелянт просить заочне рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 06 травня 2014 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовити.

У засідання апеляційного суду сторони на з'явились, про час та день розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку.

Представник апелянта надіслав суду телеграму, в якій просив провести розгляд справи за їх відсутності.

Інші сторони не повідомили суду причину неявки.

З урахуванням положень ст. 305 ЦПК України колегія суддів ухвалила про розгляд справи за відсутності сторін.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків суду фактичним обставинам справи та правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права у вирішенні даного спору, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Задовольняючи позов ОСОБА_2 на підставі ст.ст. 11, 18, 20 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю», ст.ст. 626, 629, 651, 653, 1043 ЦК України, суд першої інстанції виходив з того, що не передання у власність позивача об'єкта інвестування є істотним порушенням з боку відповідача умов договору про участь у ФФБ, оскільки позивач не отримала того, на що розраховувала під час укладення даного договору, а тому договір №65 від 27 вересня 2006 року про участь у Фонді фінансування будівництва виду «А» малоповерхового житлового комплексу «Західний» в урочищі Чобіт с. Угринів Тисменицького району Івано-Франківської області слід розірвати та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» на користь ОСОБА_2 891 353,22 грн., що відповідає вартості 9233 вимірних одиниць, виходячи з вартості однієї вимірної одиниці 95,64 грн., яка існує.

Статтею 213 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення суду не відповідає.

Судом першої інстанції установлено та вбачається з матеріалів справи, що 27 вересня 2006 року між ОСОБА_2 (довірителем) та ТОВ «Український промисловий банк» як управителем укладено договір №65 про участь у Фонді фінансування будівництва виду «А» малоповерхового житлового комплексу «Західний» в урочищі Чобіт с. Угринів Тисменицького району Івано-Франківської області (далі ФФБ). Відповідно до п. 1.1. даного договору, позивач (довіритель) передала кошти відповідачу (управителю) у довірче управління з метою отримання у власність об'єкта інвестування, а управитель прийняв кошти на рахунок ФФБ у довірче управління з подальшим використанням коштів ФФБ у порядку, визначеному правилами ФФБ, що затверджені рішенням правління ТОВ «Український промисловий банк» від 08.06.2005 року.

Згідно п. 1.4. договору про участь у ФФБ об'єктом інвестування є будинок НОМЕР_1 в об'єкті будівництва (малоповерховий житловий комплекс «Західний» в урочищі Чобіт, с. Угринів Тисменицького району Івано-Франківської області) загальною площею 92,33 кв.м, що відповідає 9233 вимірним одиницям.

Відповідно до умов вищевказаного договору ОСОБА_2 внесла на рахунок ТОВ «Український промисловий банк» 100% вартості фінансування в розмірі 326 656,55 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №№1, 2 від 27.09.2006 року.

27.09.2006 року між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір №181/КВ/Ф-06, за яким вона отримала кредит в сумі 60 000 доларів США з метою використання коштів для інвестування у Фонді фінансування будівництва виду «А» малоповерхового житлового комплексу «Західний» в урочищі Чобіт с. Угринів Тисменицького району Івано-Франківської області.

Для реалізації будівництва управителем ТзОВ «Український промисловий банк» укладено договір будівництва із забудовником ТзОВ «Новекс Дім».

Відповідно до п. 1.4. договору №65 про участь у Фонді фінансування будівництва від 27.09.2006 року сторонами запланована дата вводу будинку в експлуатацію - 01.11.2006 року. В подальшому дату введення будинку в експлуатацію було уточнено шляхом укладання 25.05.2006 року додаткового договору до договору №65 про участь у Фонді фінансування будівництва від 27.09.2006 року. Відповідно до п. 1.4. додаткового договору запланована дата вводу будинку в експлуатацію - 30.04.2007 року.

На час звернення позивача в суд будинок в експлуатацію не введено.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» (далі Закон) управитель укладає із забудовником договір, за яким забудовник зобов'язується збудувати один або декілька об'єктів будівництва, ввести їх в експлуатацію в установленому законодавством порядку та передати об'єкти інвестування установникам цього фонду у строки та на умовах, визначених цим Законом, Правилами фонду та договором управління майном, а управитель зобов'язується здійснювати фінансування будівництва цих об'єктів будівництва на умовах договору.

Отже, банк немає обов'язків щодо введення в експлуатацію об'єкту інвестування, оскільки такий обов'язок згідно з договірними зобов'язаннями у даному випадку покладено на ТОВ «Новекс Дім», з яким банком укладено договір про організацію спорудження об'єкту будівництва. Предметом договору став обов'язок забудовника організувати спорудження об'єкту будівництва з використанням отриманих управителем у довірче управління коштів, своєчасно ввести його в експлуатацію та передати об'єкти інвестування у власність довірителям фонду фінансування будівництва.

Таким чином, ТОВ «Український промисловий банк»не є належним відповідачем за вимогами ОСОБА_2, оскільки банк не забудовник, а лише здійснював довірче управління коштами для будівництва.

Також встановлено, що позивач для участі у ФФБ отримала кредит у ТОВ «Український промисловий банк» згідно з кредитним договором №181/КВ/Ф-06 від 27.09.2006 року, забезпечений іпотекою майнових прав на нерухомість, будівництво якої не завершено, проте розрахунки за цим договором між сторонами не проведено.

Рішенням Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 30 червня 2011 року задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором та стягнуто з ОСОБА_2, ОСОБА_5 в солідарному порядку на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» 438 218,36 грн. заборгованості за кредитним договором та 1820 грн. судових витрат, а всього 440 038,36 грн.

Відповідно до ст. 50 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» довіритель ФФБ, який отримав кредит для участі у ФФБ та забезпечив виконання своїх зобов'язань за договором про іпотечний кредит іпотекою, до моменту повного виконання зобов'язань за договором про іпотечний кредит не має права змінити об'єкт інвестування, уступити право вимоги за договором про участь у ФФБ третім особам, частково отримати кошти з ФФБ або відмовитися від участі у ФФБ.

Отже, порушення строків спорудження об'єкта будівництва або неналежне виконання зобов'язань забудовником не може вплинути на правовідносини, що виникли між банком та позичальником відповідно до укладеного ними договору про іпотечний кредит, і не є підставою для припинення виконання зобов'язань позичальником.

Відповідно до п.п. 4 п. 2.2.1. договору №65 про участь у Фонді фінансування будівництва в разі, якщо участь у ФФБ була здійснена за рахунок кредиту банку під іпотеку майнових прав на об'єкт інвестування, довіритель не має права здійснювати будь-яких дій щодо переуступки права вимоги за цим договором, часткового або повного виходу з ФФБ або змінити об'єкт інвестування без письмової згоди іпотекодержателя на вчинення таких дій.

Розриваючи договір між сторонами та стягуючи кошти в сумі 891 353,22 грн. вартості об'єкту інвестування на час подачі позову згідно даних забудовника, суд першої інстанції наведених обставин та вимог Закону не врахував.

Крім того, відповідно до п. 3 ч. 16 ст. 11 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» управитель ФФБ при здійсненні управління ФФБ не несе відповідальності власним майном за виплату коштів довірителю ФФБ у разі його відмови від участі у ФФБ виду А, якщо управитель ФФБ дотримався встановлених Правилами ФФБ процедур щодо забезпечення можливості отримання довірителем коштів з ФФБ на вимогу довірителя.

Згідно з ч. 9 ст. 16 Закону у разі зменшення обсягу підтвердженого замовлення на будівництво забудовник зобов'язаний на вимогу управителя ФФБ виду А повернути кошти на рахунок цього ФФБ для розрахунку з довірителем ФФБ виду забудовник несе відповідальність своїм майном.

Таким чином, у порушення цих вимог та ст.ст. 212-214 ЦПК України суд першої інстанції не перевірив чи ТОВ «Укрпромбанк» вимагав від забудовника ТОВ «Новекс Дім» перерахувати кошти для розрахунку з довірителем, чи перерахував забудовник кошти управителю, що свідчить про неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.

За змістом ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

Оскільки оскаржуване рішення Івано-Франківського міського суду від 06.05.2014 року ухвалене при неповному з'ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, а також з неправильним застосуванням норм матеріального та порушенням норм процесуального права, що в силу п. 1 та 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування рішення, то воно підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення. По суті встановленого судом в позові ОСОБА_2 слід відмовити в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «ІФГ Капітал» задовольнити частково.

Заочне рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 06 травня 2014 року скасувати, ухваливши нове рішення.

В задоволенні позову ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Новекс Дім» про розірвання договору про участь у Фонді фінансування будівництва та стягнення коштів відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням законної сили.

Головуюча Горейко М.Д.

Судді: Бойчук І.В.

Проскурніцький П.І.