Справа № 264/6319/14-а

2-а/264/440/2014

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" листопада 2014 р. м. Маріуполь

Іллічівський районний суд м. Маріуполя Донецької області в особі судді Литвиненко Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Іллічівському районі м.Маріуполя Донецької області про визнання бездіяльності неправомірної та зобов'язання нарахувати та сплатити щомісячне підвищення до пенсії відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за 2014 рік, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного Фонду України в Іллічівському районі м.Маріуполя Донецької області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання зробити нарахування та виплати доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, починаючи з 1 січня 2014 року. В обґрунтування заявлених вимог позивач вказав на те, що він віднесений до категорії дітей війни, тому відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» він має право з 2014 року на доплату до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Натомість доплати до пенсії нараховувалися і сплачувалися відповідачем не у належному розмірі, чим були порушені його права. На підставі викладеного просив визнати протиправною бездіяльність відповідача та зобов'язати його зробити нарахування та провести виплату доплати до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, починаючи з 1 січня 2014 року.

Позивач до судового засідання не з'явився, в матеріалах справи міститься клопотання про розгляд справи за його відсутністю.

Представник відповідача УПФУ Іллічівського району м.Маріуполя до судового засідання не з'явився, надав письмові заперечення в яких вказав, що позивач перебуває на обліку в управлінні, отримує пенсію, має статус «діти війни» та отримує надбавку. Висновки позивача є помилковими з огляду на підтвердження Рішеннями Конституційного Суду України від 26.12.2011 №20-рп/2011 та від 25.01.2012 №3-рп/2012 законності повноважень КМУ встановлювати розміри пенсійних виплат, а отже підстав для проведення нарахування спірної доплати іншим способом, ніж це визначено діючою постановою КМУ №1381 не має. Відсутній публічно-правовий спір між управлінням та позивачем з приводу нарахування та виплати підвищення «дітям війни» з 01.01.2014 року, отже відсутні підстави для розгляду даного питання в судовому порядку відповідно до норм КАС. Органи ПФ на підставі п.18 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір» від 08.07.2011 року за №3674-VI звільняються від сплати судового збору. Також просив розглянути справу у відсутність представника управління.

Суд , дослідивши та оцінивши подані докази, вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (далі за текстом постанови - Спеціальний Закон) до дітей війни віднесені особи, які є громадянами України, яким на час закінчення Другої світової війни (2 вересня 1945 року) було менше 18 років.

Позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, відноситься до категорії дітей війни та знаходиться на обліку в УПФУ в Іллічівському районі міста Маріуполя Донецької області, як така, що отримує пенсію за віком, що підтверджується копією пенсійного посвідчення позивача.

Відповідно до чинної редакції ст.6 Спеціального Закону дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% від мінімальної пенсії за віком.

На підставі ст.7 Спеціального Закону фінансове забезпечення соціальних гарантій, передбачених цим законом, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" не було визначено жодних обмежень щодо застосування положень ст. 6 Спеціального Закону станом до 3 серпня 2014 року.

Натомість на підставі Закону України від 31 липня 2014 року "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік", який набув чинності 3 серпня 2014 року, "Прикінцеві положення" Закону України "Про державний бюджет України на 2014 рік" були доповнені п. 6-7, за яким було встановлено, що з 1 січня 2014 року норми і положення ст. ст. 5, 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на 2014 рік.

Таким чином Законом України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" з 3 серпня 2014 року було надано повноваження Кабінету Міністрів України визначати розмір доплати до пенсії, передбачений ст. 6 Спеціального Закону, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджетів на 2014 рік.

При цьому за Рішенням Конституційного Суду України від 25 січня 2012 року № 3-рп/2012 дано тлумачення, що нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України під час вирішення справ про соціальний захист підлягають застосуванню тоді, коли вони видані у межах його компетенції на основі і на виконання Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України.

Так за п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011 року № 1381 "Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення", прийнятої з метою здійснення, починаючи з 2012 року, заходів щодо поетапного до 2015 року підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення, було встановлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення, встановлене ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", провадиться у розмірі 66,43 грн.

На підставі наведеного суд відхиляє посилання представників відповідача на необхідність застосування до спірних правовідносин за період з 1 січня 2014 року по 2 серпня 2014 року включно положень Постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011 року № 1381, бо вищу юридичну силу над вказаним підзаконним актом має Закон України "Про соціальний захист дітей війни".

Натомість суд зазначає, що з урахуванням внесених змін у Закон України "Про Державний бюджет України на 2014 рік", які набули чинності 3 серпня 2014 року, починаючи з цієї дати застосуванню до спірних правовідносин підлягають положення Постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011 року № 1381 "Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення", оскільки вказані зміни до порядку застосування положень ст. 6 Спеціального Закону були прийняті пізніше, тому мають пріоритет.

Таким чином при визначенні розміру доплати до пенсії позивачу за період з 1 січня 2014 року по 2 серпня 2014 року слід керуватися розміром доплати, визначеному ст.6 Спеціального Закону, а починаючи з 3 серпня 2014 року, слід керуватися розміром підвищення до пенсії, встановленого Постановою КМУ від 28 грудня 2011 року № 1381.

На час виникнення спірних правовідносин, розмір мінімальної пенсії за віком був визначений ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", згідно якої мінімальна пенсія за віком дорівнює розміру, визначеного законом, прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, що втратили працездатність.

При цьому за змістом п.10 Постанови Пленуму Вищого Адміністративного Суду України від 16 березня 2012 року № 4 "Про судову практику вирішення адміністративними судами спорів, що виникають у зв'язку із застосуванням статей 39, 48, 50, 52, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" вбачається, що застереження з приводу поширення дії ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не є перешкодою для застосування мінімального розміру пенсії за віком для обчислення інших пенсій чи доплат, пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком.

За ст. 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2014 рік" на 2014 рік прожитковий мінімум на місяць на особу, що втратила працездатність, становить 949 грн.

Таким чином 30% від прожиткового мінімуму на особу, що втратила працездатність, становить у 2014 році в місяць 284,70 грн.

Враховуючи, що фактично позивач з 1 січня 2014 року отримує підвищення до пенсії у розмірі, визначеному п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011 року № 1381 "Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення", що становить 66,43 грн., замість розміру, визначеного ст.6 Спеціального Закону, то суд вважає встановленим, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню на підставі викладеного вмотивування, тобто до 2 серпня 2014 року, шляхом визнання протиправною бездіяльність відповідача із зобов'язанням УПФУ в Іллічівському районі міста Маріуполя провести нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, з урахуванням встановленого законодавством розміру прожиткового мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.

Суд також зауважує, що пенсія є періодичним щомісячним платежем, доплату до якої позивач за січень 2014 року правомірно очікує від відповідача у наступному місяці, тому про порушення прав, як дитини війни, у 2014 році, позивач повинний був дізнатися у лютому 2014 року.

На підставі переліченого, оскільки із вказаним позовом позивач звернувся до суду 10 липня 2014 року (згідно поштового штампу на конверті), то строки на звернення до суду із позовом ним були пропущені за період з 01 січня 2014 року по 09 січня 2014 року включно. Тому заявлені позивачем позовні вимоги підлягають задоволенню, починаючи з 10 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року включно.

Керуючись ст. ст. 8-11, 17, 18, 71, 86, 159-167 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Іллічівському районі м.Маріуполя Донецької області про визнання бездіяльності неправомірної та зобов'язання нарахувати та сплатити щомісячне підвищення до пенсії відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за 2014 рік, - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність та зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України в Іллічівському районі м.Маріуполя Донецької області провести ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії, встановленого ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, за період з 10 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року включно, з відрахуванням фактично проведених виплат.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

На постанову може бути подана апеляція в Харківський апеляційний адміністративний суд через Іллічівський районний суд м.Маріуполя з одночасним надсиланням її копії особою, що її подає, до суду апеляційної інстанцій протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі застосування судом ч.3 ст.160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя: Н. В. Литвиненко