СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Фенько Т.П.,

суддів Дугаренко О.В.,

Черткової І.В.,

секретар судового засідання Казанова О.В.

за участю представників сторін:

05.02.2007

позивача: Ресницькій В.У.,дов.№ б/н від 11.04.2006

відповідача: Володькін С.А., дов.№2285/9/10.0 від 04.05.2006

після перерві 06.02.2007

позивача: не з'явився

відповідача: не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Ялта Автономної Республіки Крим на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Ковтун Л.О.) від 21-28 листопада 2006 року по справі № 2-1/17868-2006А

за позовом Спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Центрінвест" (Приморський парк ім. Гагаріна, б.4, місто Ялта,98635)

до Державної податкова інспекція у місті Ялта Автономної Республіки Крим (вул. Васильєва, 16, місто Ялта,98600)

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 21-28.11.2006 року у справі № 2-1/17868-2006А задоволені позовні вимоги ТОВ „Центрінвест” до Державної податкової інспекції у місті Ялта Автономної Республіки Крим про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення.

Судом визнано не чинним податкове повідомлення-рішення № 0003582301/0 від 03.11.2006 року.

Не погодившись з постановою суду, Державна податкова інспекція у місті Ялта подала апеляційну скаргу в якій просить постанову суду скасувати, вважаючи його прийнятим з порушенням норм матеріального права.

У судовому засіданні представник позивача підтримав доводи, викладені в позовній заяві, представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги.

Судом була оголошена перерва до 06.02.2007.

Розпорядженням Севастопольського апеляційного господарського суду від 05.02.2007 склад судової колегії змінено, суддю Волкова К.В. замінено на суддю Дугаренко О.В.

В судове засідання після перерві 05.02.2006 представники сторін не з'явились, про місце та час судового засідання були повідомлені належним чином. Явка сторін визнана не обов'язковою.

Розглянувши справу у порядку, передбаченому статтею 195 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія встановила наступне.

З 04.10.2006 по 17.10.2006 працівниками ДПІ у місті Ялта була проведена позапланова виїзна документальна перевірка дотримання податкового законодавства України стосовно відшкодуванню ПДВ, заявленого платником податків ТОВ «Центрінвест»до бюджетного відшкодування в деклараціях за липень та серпень 2006 року.

В ході перевірки виявлені порушення пп.3.1.2, пп.7.3.6 Закону України «Про податок на додану вартість».

Свої висновки відповідач засновує на тім, що позивачем не включені в рядок 1 декларацій з ПДВ операції по імпорту основних фондів, ввезених на митну територію України як внесок до статутного фонду ТОВ «Центрінвест», що привело до невірного розрахунку суми бюджетного відшкодування, та як слід завищенні задекларованого позивачем бюджетного відшкодування податку на додану вартість на 325920 гривень.

За результатами перевірки складено акт №2449/23-4/31067919 від 24.10.2006, що покладений в основу спірного податкового повідомлення - рішення.

Відповідно до податкового повідомлення - рішенням № 0003582301/0 від 03.11.2006 року, за порушення пп.7.7.2 п.7.2 ст.7 Закону України ««Про податок на додану вартість» відповідно до ч.б, ч.в пп.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» позивачеві зменшена сума задекларованого бюджетного відшкодування по податку на додану вартість на 325920грн.

Думку відповідача про те, що позивачем необґрунтовано завищена задекларована сума бюджетного відшкодування по податку на додану вартість судова колегія вважає помилковою з наступних підстав:

ТОВ «Центрінвест»були імпортовані об'єкти основних фондів, отримані як внесок до статутного фонду від засновника-нерезидента Holding» (Австрія).

Відповідно до підпункту 3.1.2 Закону України «Про податок на додану вартість» «об'єктом оподатковування є операції платників по ввозу товарів (супутніх послуг) у митному режимі імпорту. З метою оподатковування до імпорту також прирівнюється ввіз через границі митного кордону України на митну територію України товарів в обмін на корпоративні права або цінні папери».

Окремого порядку оподатковування та сплати податку на додану вартість при здійсненні операцій по імпорту основних фондів чинним законодавством України не передбачено, тому платники податків, здійснюючи подібні операції зобов'язані керуватися загальними засадами, застосовуваними при імпорті товарів. Такі висновки випливають з аналізу пп.3.1.2 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97 від 03.04.1997.

Згідно пп.7.3.6 п.7.3 ст.7 Закону України, датою виникнення податкових зобов'язань при імпорті є дата подання митної декларації.

Відповідно до «Порядку внесення податку на додану вартість у бюджет під час ввозу товарів на митну територію України» (Постанова Кабінету Міністрів України №417 від 02.04.1998) „податок на додану вартість під час ввозу (пересилання) товарів на митну територію України сплачується його платниками відповідно до Закону України "Про податок на додану вартість" по ставкам, які діють на день оформлення вантажної митної декларації, одночасно зі сплатою мита та митних зборів (до або в день надання вантажної митної декларації для митного оформлення).

Пунктом 3 Порядку внесення податку на додану вартість у бюджет під час ввозу товарів на митну територію України визначено, що платники податку на додану вартість з товарів, які ввозяться (пересилаються) на митну територію України, перераховують податок на додану вартість на відповідні рахунки митних органів.

Відповідно до пп.3.1.2, пп.7.3.6 Закону України "Про податок на додану вартість" і п.1,п.3 Порядку внесення податку на додану вартість до бюджету під час ввозу товарів на митну територію України, ТОВ „Центрінвест” був сплачений ПДВ на відповідні рахунки митних органів при імпорті основних фондів.

Висновки відповідача, викладені в апеляційній скарзі та акті перевірки про те, що позивачем у базу оподатковування не включена вартість імпортованих основних фондів, судовою колегією також вважаються безпідставними, оскільки при операціях по імпорту основних фондів, податкові зобов'язання з ПДВ відображаються в графі 47 вантажної митної декларації (Інструкція про порядок заповнення вантажної митної декларації), а не рядку 1 декларації з ПДВ, що й було зроблено ТОВ «Центрінвест».

У самій формі податкової декларації з податку на додану вартість (Наказ ДПАУ №166 від 30.05.1997), прямо зазначено, що в рядку 1 декларації операції по імпорту товарів не відображаються (найменування показника рядка 1 декларації - «операції на митній території України, які обкладаються податком по ставці 20%, крім імпорту товарів).

Підпунктом 7.2.7. Закону України «Про податок на додану вартість»передбачено, що у випадку імпорту товарів на митну територію України документом, що засвідчує право на одержання податкового кредиту, вважається вантажна митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, що підтверджує сплату податку на додану вартість, або погашений податковий вексель. Відповідно до підпункту 7.2.7. Закону, ТОВ «Центрінвест» правомірно були віднесені до складу податкового кредиту суми ПДВ, сплачені при митному оформленні основних фондів.

Пунктом 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, Інших заперечень проти позову, ніж наведені в акті перевірки відповідач не представив.

Судова колегія вважає, що судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права прийнята постанова щодо задоволення позову, тому що податковим органом не правильно, без врахування зазначених вище вимог законодавства, зменшена сума задекларованого бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Інших підстав до скасування постанови у суду немає, апеляційна скарга не обгрунтована та задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 24, 195, 198, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Ялта Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 21-28.11.2006 року у справі № 2-1/17868-2006А залишити без змін.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого Адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя Т.П. Фенько

Судді О.В. Дугаренко

І.В. Черткова