ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 вересня 2014 року м. Київ К/800/35828/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Іваненко Я.Л., Мойсюка М.І., Тракало В.В.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Кабінету Міністрів України, Державної судової адміністрації України, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України, третя особа - Апеляційний суд Миколаївської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, за касаційними скаргами Кабінету Міністрів України і Державної судової адміністрації України на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 4 червня 2013 року, -
у с т а н о в и л а :
У липні 2010 року ОСОБА_4 звернулась з позовом до Кабінету Міністрів України, Державної судової адміністрації України, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України, третя особа-Апеляційний суд Миколаївської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання перерахувати розмір її заробітної плати з липня 2005 року по березень 2010 року та виплатити заборгованість.
Позов обґрунтувала тим, що внаслідок протиправної бездіяльності відповідачів розмір її заробітної плати, як судді апеляційного суду, у спірний період не відповідав вимогам статті 44 Закону України від 15 грудня 1992 року № 2862-ХІІ «Про статус суддів» (далі Закон № 2862-ХІІ, чинного на момент виникнення спірних правовідносин), в зв'язку з чим просила про задоволення позову та стягнення заборгованості з заробітної плати у розмірі 299683,11 гривень.
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2010 року, позов задоволено частково, визнано протиправною бездіяльність відповідачів та стягнено на користь позивача заборгованість з заробітної плати в розмірі 161606,43 гривень. В решті позову відмовлено.
Оскаржуваною постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 4 червня 2013 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалене нове про часткове задоволення позову, визнано протиправною бездіяльність відповідачів та зобов'язано провести перерахунок та виплату позивачу заробітної плати за період з липня по 31 грудня 2005 року включно у відповідності до вимог статті 44 Закону № 2862-ХІІ з урахуванням вже виплачених сум за цей період. В решті позову відмовлено.
У касаційній скарзі відповідачі, Кабінет Міністрів України (далі КМУ) і Державна судова адміністрація України (далі ДСА), посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального і порушення норм процесуального права, в частині задоволених позовних вимог, просить ухвалене ним судове рішення, в цій частині, скасувати та відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, в межах статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів дійшла висновку про відхилення скарги з таких підстав.
Судами встановлено, що позивач протягом спірного періоду, з липня по 31 грудня 2005 року, працювала на посаді судді Апеляційного суду Миколаївської області та отримувала заробітну плату, виходячи з розміру посадового окладу - 514,00 гривень, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 13 грудня 1999 року № 2288 «Про впорядкування умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та їх виконавчих органів, органів прокуратури, судів та інших органів».
Разом з тим, у відповідності до частини 2 статті 44 Закону № 2862-ХІІ (в редакції, яка діяла під час здійснення спірних виплат) розміри посадових окладів суддів встановлюються у відсотковому відношенні до посадового окладу Голови Верховного Суду України і не можуть бути меншими від 50 відсотків його окладу. Посадовий оклад судді не може бути меншим від 80 відсотків посадового окладу голови суду, в якому працює суддя.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30 червня 2005 року № 514 «Про оплату праці Голови та заступників Голови Верховного Суду України» зазначеним особам було підвищено посадові оклади з 01 червня 2005 року, а саме, установленні посадовий оклад Голови Верховного Суду України - 15 розмірів мінімальної заробітної плати, першого заступника Голови - 12,8, заступника Голови - 11,8 розміру мінімальної заробітної плати.
Однак, перерахунок окладів іншим суддям з 1 червня 2005 року на підставі цієї постанови не проводився і лише 3 вересня 2005 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 865 «Про оплату праці суддів», якою привів оклади суддів у відповідність з встановленим частиною 2 статті 44 Закону № 2862-ХІІ співвідношенням до посадових окладів Голови Верховного Суду України та голови суду, в якому працює суддя.
Зазначена постанова набрала чинності з 1 січня 2006 року.
Таким чином, в період з 1 червня 2005 року по 31 грудня 2005 року оклади суддів не відповідали вимогам частини другої статті 44 Закону № 2862-ХІІ
Враховуючи викладене, висновки суду апеляційної інстанції про наявність підстав для задоволення цієї частини позовних вимог ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального і процесуального права, відповідають судовій практиці, доводи касаційних скарг його висновків не спростовують, а тому підстав для скасування рішення суду колегія суддів не вбачає.
За правилами частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанцій залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Касаційні скарги Кабінету Міністрів України і Державної судової адміністрації України відхилити, а постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 4 червня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає.
Судді: Я.Л. Іваненко
М.І. Мойсюк
В.В. Тракало