ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2014 року

Справа № 916/1309/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:

Ходаківської І.П.

суддів

Фролової Г.М. (доповідача), Яценко О.В.

за участю представників:

позивача

Гіленко А.М., дов. від 16.10.13

відповідача

не з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином)

третіх осіб

не з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином)

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк"

на постанову

Одеського апеляційного господарського суду від 22.07.14

у справі

№916/1309/14 господарського суду Одеської області

за позовом

Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк"

до

Приватного підприємства "Спеціалізоване підприємство "Юстиція" в особі Одеської обласної філії Приватного підприємства "Спеціалізоване підприємство "Юстиція"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:

1.Підрозділ примусового виконання рішень відділу ДВС Головного управління юстиції в Одеській області 2.ОСОБА_6

про

визнання недійсним аукціону від 30.08.2010 щодо реалізації нерухомого майна, скасування протоколу проведення торгів

ВСТАНОВИВ:

Розпорядженням Секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 16.09.2014, у зв'язку з виходом з відпустки судді Ходаківської І.П., для розгляду касаційної скарги у справі №916/1309/14 господарського суду Одеської області призначено колегію суддів у складі, затвердженому рішенням зборів суддів Вищого господарського суду України від 13.05.2014 № 1: головуючий - Ходаківська І.П., судді - Фролова Г.М. (доповідач), Яценко О.В.

Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до Приватного підприємства "Спеціалізоване підприємство "Юстиція" в особі Одеської обласної філії Приватного підприємства "Спеціалізоване підприємство "Юстиція", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Підрозділ ДВС ГУЮ в Одеській області, ОСОБА_6 про визнання недійсним аукціону від 30.08.2010 року, проведеного ПП СП "Юстиція" щодо реалізації нерухомого майна ОСОБА_7, а саме: житлового будинку загальною площею 550 кв.м., житловою площею 178,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 0,007 га., що знаходиться за тією ж адресою; скасування протоколу проведення торгів від 30.08.10 з реалізації майна ОСОБА_7, а саме: житлового будинку загальною площею 550 кв.м., житловою площею 178,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 0,007 га., що знаходиться за тією ж адресою; скасування акта про реалізацію предмету застави від 01.09.2010. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що спірні торги були проведені із порушенням статей 12, 23 Закону України "Про іпотеку", оскільки ПАТ "Укрсоцбанк" як іпотекодержатель проданого зі спірних торгів будинку та земельної ділянки не був повідомлений про проведення даних торгів та не надавав згоди на відчуження іпотечного майна.

Рішенням господарського суду Одеської області від 19.06.2014 (суддя Оборотова О.Ю.) у справі №916/1309/14, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 22.07.2014 (судді: Петров М.С. - головуючий, Разюк Г.П., Колоколов С.І.) у задоволенні позову відмовлено. Судові рішення мотивовані, зокрема, тим, що спірний аукціон з проведення прилюдних торгів проведено відповідно із вимогами Положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна та без порушення прав ПАТ "Укрсоцбанк", оскільки останній згідно із статтею 3 Закону України "Про іпотеку" не набув прав іпотекодержателя, так як на момент відчуження іпотечного майна була відсутня державна реєстрація договору іпотеки.

Не погоджуючись з судовими рішеннями, Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення та постанову у справі скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити, мотивуючи касаційну скаргу доводами про порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, статей 3, 12, 32 Закону України "Про іпотеку", статті 54 Закону України "Про виконавче провадження", статей 216, 236 Цивільного кодексу України. Заявник зазначає, що судами попередніх інстанцій не було належним чином досліджено матеріли справи, що призвело до помилкового висновку про відсутність підстав для визнання недійсними результатів аукціону.

Відзив на касаційну скаргу не надано.

Заслухавши доповідь судді Фролової Г.М., пояснення представника позивача, присутнього у судовому засіданні, перевіривши матеріали справи на предмет правильності застосування судом норм чинного законодавства та доводи касаційної скарги, колегія суддів відзначає наступне.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 28.03.2008 між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку „Укрсоцбанк" (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство „Укрсоцбанк") (кредитор) та ОСОБА_10 (позичальник) був укладений кредитний договір №08-660/057-302, за умовами якого кредитор зобов'язується надати позичальнику грошові кошти на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру у сумі 792000 доларів США (кредит), зі сплатою 13,5% процентів річних та комісії, в розмірі та порядку, визначеними Тарифами на послуги по наданню кредитів, які містяться в додатку 1 до цього договору, що є невід'ємною частиною договору, та порядком повернення кредиту - у квітні 2008 року - 4400 доларів США, з жовтня 2008 року по лютий 2023 року рівними частинами, у сумі 4526 доларів США, у березні 2023 року - 4602 долари США, не пізніше 5 числа кожного місяця з кінцевим терміном погашення заборгованості за кредитом не пізніше 27 березня 2023 року на умовах, визначених цим договором. В якості забезпечення виконання позичальником своїх зобов'язань перед кредитором за договором щодо повернення кредиту, сплати нарахованих процентів, комісій, можливої неустойки (пені, штрафу), а також інших витрат щодо задоволення вимог кредитора за договором, кредитор укладає з позичальником в день укладання цього договору: іпотечний договір житлового будинку, житловою площею 178,8 метрів квадратних, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, що належить позичальнику на праві приватної власності, та земельної ділянки на якій він розташований загальною площею 0,0700 га, загальною вартістю 6273000 грн., що в еквіваленті складає 1242178,22 доларів США за офіційним курсом НБУ на дату підписання цього договору; з позичальником та поручителем - ОСОБА_11, трьохсторонній договір поруки на суму кредиту, процентів за його використання та можливих штрафних санкцій (пункт 1.3 договору).

На виконання пункту 1.3 договору кредиту, 28.03.2008 між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк") (іпотекодержатель) та ОСОБА_10 (іпотекодавець) було укладено іпотечний договір, за умовами якого іпотекодавець передає в іпотеку іпотекодержателю у якості забезпечення виконання зобов'язань за договором кредиту №08-660/057-302 від 28.03.2008 нерухоме майно - житловий будинок загальною площею 550,00 кв. м, житловою площею 178,8 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що належить іпотекодавцю на праві приватної власності на підставі рішення Київського районного суду міста Одеси від 17.09.2007, справа №2-5271/2007, та земельну ділянку, площею 0,0700 га, на якій розташоване нерухоме майно (предмет іпотеки).

Також судами установлено, що 18.03.2013 рішенням Київського районного суду міста Одеси у справі №1512/2366/2012 визнано недійсним договір купівлі-продажу житлового будинку загальною площею 550,00 кв.м., житловою площею 178.8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_10 та ОСОБА_12 посвідчений 10 жовтня 2009 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_13 реєстраційний №2019. Визнано недійсним договір дарування земельної ділянки, площею 0,0700 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_10 та ОСОБА_12, посвідчений 10 жовтня 2009 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_13, реєстраційний №2021. Зокрема, Київським районним судом міста Одеси у справі №1512/2366/2012 установлено, що 10.10.2009 на підставі заяви ОСОБА_14 та рішення Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 25 вересня 2009 року по цивільній справі №2-2932/09 за позовом ОСОБА_14 до Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" про визнання кредитного договору недійсним, відшкодування збитків, моральної шкоди та припинення договору іпотеки, приватним нотаріусом Якимівського районного нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_15 було вчинено нотаріальну дію за реєстровим № 873, а саме знято заборону відчуження вищезазначеного іпотечного майна. 10.10.2009 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_13 посвідчено договір купівлі-продажу будинку загальною площею 550,00 кв.м., житловою площею 178,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_10 та ОСОБА_12. 10.10.2009 року укладено договір дарування земельної ділянки, площею 0,0700 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_10 та ОСОБА_12. Однак, постановою прокурора Орджонікідзевського району м. Харкова про порушення кримінальної справи за фактом підроблення офіційних документів за ч. 1 ст. 358 КК України від 26 січня 2010 року встановлено, що в провадженні Орджонікідзевського райсуду м. Харкова цивільна справа за позовом ОСОБА_14 до Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" про визнання кредитного договору недійсним, відшкодування збитків, моральної шкоди та припинення договору іпотеки ніколи не перебувала, а за №2-2932/09 зареєстрована інша цивільна справа. Відтак, Київський районний суд міста Одеси дійшов висновку про те, що спірні договір купівлі-продажу нерухомого майна та договір дарування земельної ділянки, укладені з порушенням частини 3 статті 12 Закону України "Про іпотеку".

Судами попередніх інстанцій також зазначено, що 30.08.2010 у межах виконавчого провадження з виконання виконавчого листа, виданого Приморським районним судом м. Одеси 8 липня 2010 року по справі №2-10368/10 про стягнення заборгованості з ОСОБА_7 в розмірі 301812 гривень були проведені прилюдні торги ПП "Спеціалізоване підприємство "Юстиція", на яких було реалізоване майно, а саме: житловий будинок загальною площею 550,00 кв.м., житловою площею 178,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельна ділянка, площею 0,0700 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. 01.09.2010 складено акт державного виконавця про прилюдні торги.

З матеріалів справи вбачається, що предметом судового розгляду у даній справі є вимога Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" про визнання недійсним аукціону від 30.08.2010 року, проведеного ПП СП "Юстиція" щодо реалізації нерухомого майна ОСОБА_7, а саме: житлового будинку загальною площею 550 кв.м., житловою площею 178,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 0,007 га., що знаходиться за тією ж адресою; скасування протоколу проведення торгів від 30.08.10 р з реалізації майна ОСОБА_7, а саме: житлового будинку загальною площею 550 кв.м., житловою площею 178,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 0,007 га., що знаходиться за тією ж адресою; скасування акта про реалізацію предмету застави від 01.09.2010.

Відмовляючи у задоволенні позову, господарські суди попередніх інстанцій виходили, зокрема, з того, що наявність прав та охоронюваних законом інтересів іпотекодержателя, які можуть бути порушені внаслідок звернення стягнення на користь іншої особи на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, прямо пов'язане із чинністю відповідної державної реєстрації іпотеки. Водночас, як зазначено судами, 10.10.2009 державну реєстрацію іпотеки було припинено шляхом вчинення нотаріальної дії, а саме знято заборону відчуження вищезазначеного іпотечного майна. Крім того, матеріалами справи не підтверджено порушення відповідачем Тимчасового положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 року № 68/5 під час проведення прилюдних торгів 30.08.2010 року.

Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України передбачено право особи звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Одним із способів захисту порушеного права згідно з частиною 2 статті 16, частиною 1 статті 215 ЦК України є визнання недійсним правочину, укладеного з недодержанням вимог, установлених частинами 1-3, 5, 6 статті 203 цього Кодексу, зокрема, у зв'язку з невідповідністю змісту правочину ЦК України та іншим актам цивільного законодавства.

Умови та порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що підлягають примусовому виконанню в разі невиконання їх у добровільному порядку на час вчинення виконавчих дій, передбачено Законом України "Про виконавче провадження" та Інструкцією про проведення виконавчих дій.

Цим Законом встановлено загальні правові основи організації та діяльності державної виконавчої служби, її завдання та компетенцію, а також визначено учасників виконавчого провадження, закріплено їхні права та обов'язки, у тому числі право стягувачів і боржників та інших учасників виконавчого провадження на оскарження дій (бездіяльності) державного виконавця та порядок цього оскарження.

Аналіз положень Закону України "Про виконавче провадження" й Інструкції свідчить про те, що вони не встановлюють порядку та правил проведення прилюдних торгів, а лише закріплюють, як і стаття 650 ЦК України, такий спосіб реалізації майна як його продаж на прилюдних торгах і відсилають до інших нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України та Міністерства юстиції України, якими повинен визначатися порядок проведення прилюдних торгів із реалізації арештованого майна (стаття 62 Закону та пункти 5.11, 5.12 Інструкції).

Відповідно до положень наведених правових норм державний виконавець здійснює лише підготовчі дії з метою проведення прилюдних торгів, а самі прилюдні торги з реалізації нерухомого майна організовують і проводять спеціалізовані організації, з якими державною виконавчою службою укладається відповідний договір (пункт 5.11 Інструкції).

Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає в продажу майна, тобто у забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта про проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі - продажу майна на публічних торгах, а відтак, є правочином.

Такий висновок узгоджується і з нормами статей 650, 655 та частини 4 статті 656 ЦК України, що відносять до договорів купівлі - продажу процедуру прилюдних торгів, результатом яких є видача нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів на підставі складеного та затвердженого в установленому порядку акта державного виконавця про проведені торги (розділ 6 Тимчасового положення).

Отже, відчуження майна з прилюдних торгів належить до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватися недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, які встановлені частинами 1-3 та 6 статті 203 ЦК України (частина 1 статті 215 цього Кодексу).

Разом із тим слід зазначити, що оскільки, виходячи зі змісту частини 1 статті 215 ЦК України, підставами недійсності укладеного за результатами прилюдних торгів правочину є недодержання вимог закону в момент його укладення, тобто безпосередньо за результатами прилюдних торгів, то підставами для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів, визначених саме Тимчасовим положенням.

За змістом Тимчасового положення прилюдні торги є спеціальною процедурою продажу майна, за результатами якої власником майна стає покупець, який у ході торгів запропонував за нього найвищу ціну (пункт 2.2). Тимчасовим положенням передбачені певні правила проведення цих торгів, а саме: по-перше, правила, які визначають процедуру підготовки, проведення торгів (опублікування інформаційного повідомлення певного змісту про реалізацію нерухомого майна; направлення письмового повідомлення державному виконавцю, стягувачу та боржнику про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна) (розділ 3); по-друге, правила, які регулюють сам порядок проведення торгів (розділ 4) і, по-третє, ті правила, які стосуються оформлення кінцевих результатів торгів (розділ 6).

Однак, при прийнятті рішення та постанови судами попередніх інстанцій по суті спору наведеним правовим положенням юридичного аналізу в контексті спірних правовідносин надано не було, що свідчить про порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин справи, які мають значення для правильного вирішення спору.

За приписами статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд, у визначеному законом порядку, встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. До обставин, на яких сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, відносять обставини, які становлять предмет доказування у справі. Отже, предметом доказування є сукупність обставин, що їх необхідно встановити для правильного вирішення спору. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (частина 2 статті 34 Кодексу). Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Між тим, розглядаючи спір, господарські суди не досліджували усіх обставин, з наданням оцінки усім зібраним у справі доказам та доводам сторін, що є суттєвим для правильного вирішення даного спору, дотримання відповідачем правил проведення прилюдних торгів, що встановлені Тимчасовим положенням, належним чином не досліджувалось. Зокрема, не досліджувалось питання щодо дотримання порядку підготовки до проведення прилюдних торгів (розділ 3 Тимчасового положення); наявність документів, що подаються до заявки про проведення торгів; інформації, яка є необхідною при реалізації житлового будинку та земельної ділянки, а також дотримання відповідачем правил, які регулюють сам порядок проведення торгів.

Таким чином, доводи касаційної скарги частково підтвердженні матеріалами справи. Відповідно до приписів статті 111^{7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні чи постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх. Разом з цим, до повноважень касаційної інстанції віднесено скерування справи на новий розгляд за результатами розгляду касаційної скарги. Порушення судами процесуальних норм, та не з'ясування обставин від яких залежить законність рішення у спорі є підставою для скасування переглянутих судових актів та скерування справи для нового розгляду. При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, і в залежності від установлених обставин вирішити спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.}

^{Виходячи з викладеного та керуючись статтями 1117, 1119, 11110, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України}

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" задовольнити частково.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 22.07.14 у справі №916/1309/14 господарського суду Одеської області та рішення господарського суду Одеської області від 19.06.2014 у даній справі скасувати.

Справу направити на новий розгляд до господарського суду Одеської області.

Головуючий І.Ходаківська

Судді Г.Фролова

О.Яценко